Дошкільний навчальний заклад №19
Прилуцької міської ради
Чернігівської області
Творча робота - ессе
«Сучасний дитячий садок-це…»
Вузькою, звивистою дорогою поспішаю я кожного дня знову туди, де почую гомін і сміх дитячих голосів. 25 років веде мене сюди ця стежка до мого дитячого садка. Так, саме до мого, я з гордістю хочу так його назвати, бо пам`ятаю ще ті часи, коли це був просто берег річки Удай. А нині на оксамитові береги і блискучу гладь води поглядають вікна двоповерхової споруди.
- Чи сучасний він, ваш садок?, - спитаєте ви.
Так, років вже не мало минуло, та пройдемо алеєю. Від самих воріт і до східців виструнчились, немов військові, розкішні туї, біля ґанку зустрічають нас зелені, розлогі ялини. Он там, запалив свої свічки каштан, за ним похилила коси плакуча верба. У гілках метушаться і мостять гнізда сойки, а синичкам і боятися зась, вивели своїх пташенят у шпаківні і літають по-черзі, доглядають малят. А пахощі, ви відчуваєте, як розлив свої парфуми бузок, а вранці, коли ще тихо й затишно, можна захмеліти від запаху жасмину та болотяних трав. Обабіч стежок та дитячих майданчиків відкривають свої чорноброві очі тугі пагінці квітів. Серед них на кам`яних брилах видніється макет церкви, присвячений 125 річчю канонізації єпископа Іоасафа Белгородського, Прилуцького Чудотворця. А неподалік серед блакитного моря алісіуму розпустив свої вітрила пароплав, по його щоглах плетуть свої візерунки яскраві петунії та кручені паничі. Милуючись розмаїттям клумб та спорудами дитячих майданчиків, непомітно потрапляєш на господарську частину території. А тут ваблять око акуратно розбиті грядки. Яких там тільки овочів не побачиш. Старанно доглянуті дитячими рученятами дивляться на тебе ягоди суниці, червоні як жарини, стиглі і пахучі виглядають з-під листя і манять своїм ароматом. Повіяв вітерець і голосно застукав вітрячок на дослідній ділянці, а поряд флюгер, а ось тут — сонячний годинник.
Хочете перевірити частини світу, чи котра година?, - все до ваших послуг.
А може вас турбує яка хвороба, то на ділянці лікарських трав є різні рослини, вони і нерви заспокоять, і рани загоять, і серце вилікують, і навіть від застуди врятують. Все чинно і гарно на подвір`ї.
Та відкриємо двері будівлі і прислухаємося. Як цікаво! Тут вирує своє життя. Немов комашня клопочуться діти, у кожного своя справа: вони і ліплять, і малюють, і співають, займаються спортом, грають в комп`ютерні ігри, розважаються, загартовуються тощо. Затишні кімнати, зали, коридори, увінчані зеленими кімнатними квітами. На стінах яскраві дитячі малюнки та витвори дорослих. Гармонійно поєдналася вишивка, флористика, роботи з глини, ракушок, соломи, ікебани з сухих рослин та квітів. І ненароком, ловиш себе на думці, що до кожної з цих гармоній доклалася і твоя частина праці. Тому він і найкращий, мій садок!
Та досконалості немає меж, в уяві завжди знайдеться те, що хотів би бачити поруч для добробуту свого садка. Який саме дитячий садок можна вважати сучасним? Сьогодні до нашого вжитку дедалі частіше вриваються терміни: імідж, якісна освіта, компетентність. Але не потрібно забувати, що в дитячій установі неодмінно повинні працювати порядні, чуйні, щирі і чесні люди. Які дбають про те, чи затишно дітям, чи мають вони добре здоров`я, люди яким можна довірити найдорожче — дитяче життя. Звичайно, йти в ногу з сьогоденням важко — вводити дитину в сучасний інформаційний простір, навчати іноземної мови, комп`ютерної грамоти, особливо коли для тебе воно нове. Та для того ти і фахівець, майстер своєї справи, і у кожного свої секрети оволодіння нею. Якщо в колективі стосунки дружні, з позитивним психологічним кліматом, то «праця майстра боїться». А якщо створене відповідне розвивальне середовище із сучасним обладнанням, зручними меблями, достатнім дидактичним матеріалом, урізноманітнене сучасними іграшками, то праця взагалі здається сенсом життя.
Ти проживаєш його поряд з дітьми, колегами, батьками і не помічаєш, як минають роки, як втікають вони за обрій. Лише дорога, яка вела тебе до нього, до твого садка, залишається незмінною.
