ІКААПУІнформ | Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень | №13 (176) 2011 рік |
Упорядник: Петро Картавий 40034 м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 22, кв.376 тел. дом. (05Email: *****@***net, *****@***ru |
Бюлетені за 1 роки, новини, довідники, записи авторських пісень, вірші,
статті та книги про долю В. Івасюка на сайті www. bardlitopys. /
Новини одним рядком:
25 червня – концерт гурту «САД» та Микити Джигурди у Новій Каховці (Херсонська обл.)
26 червня – концерт «Это надо живым!..» присвячується 70-річчю початку війни, у Київському Будинку актора
26-27 червня – 10-й фестиваль «Время Визбора» на базі відпочинку ім. Соіча у с. Старий Салтів на Харківщині
27 червня – фестиваль-конкурс авторської пісні «На вістрі слова і меча» у с. Урич Сколівського району Львівської області
28 червня – заключний концерт 10-го фестивалю «Время Визбора» у великому залі Будинку вчених у Харкові
28-30 червня – проект «ХРАМИ НАД ХМАРАМИ», сучасна грузинська поезія у Тернополі
30 червня - 3 липня – Міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське Коло» у Ржищеві на Київщині
05.07-14.07 – виставка Оксани Матьє. Швейцарія. Живопис, графіка у Сумській муніципальній галереї «Смуга»
05.07-17.07 – виставка Анни Гідори, Олександра Живодкова. Київ. Живопис у Сумській муніципальній галереї «Смуга»
19.07-31.07 – виставка Євгенія Мануілова. Київ. Живопис, графіка у Сумській муніципальній галереї «Смуга»
23 (?) липня – відвідини музею О. Олеся у м. Білопіллі та літ.-мистецький вечір у с. Верхосулка на Сумщині
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи присилайте на Email: *****@***net, *****@***ru
Володимир-Волинський – Сергій Шишкін
Дуже прошу!
http://sergiy-shyshkin. /361723.html
Чернівці – Мирослав Лазарук
«Обнова-фест»: свято духу і традицій у Чернівцях
12 червня 2011 року на День Пресвятої Трійці відбувся четвертий молодіжний етно-духовний фестиваль «Обнова-фест». Цього року в Чернівецький музей народної архітектури та побуту завітало декілька тисяч відвідувачів різного віку. Організатори фестивалю – Товариство українських студентів - католиків «Обнова» – потурбувалися, щоб кожен мав нагоду знайти для себе щось цікаве.
Святкування традиційно розпочалося Молебнем до Пресвятої Богородиці за українську молодь, під час якого небо покропило мирян дрібним дощем, наче дало своє благословення. Потім етнічна сцена фестивалю перетворилась на справжній танцювальний майданчик, де його величність Танець своєю майстерністю підкорювали: ансамбль народного танцю «Буковина», школа танців та фітнесу «Dance Avenue», народний танцювальний ансамбль «Топорівчанка», студія сучасного танцю «ХХІ століття», народний колектив хореографічного мистецтва «Неогалактика». Також для гостей фестивалю виступили: молодша група Чернівецького міського фольклорного театру-студії «Гердан», Народний театр Центрального палацу культури м. Чернівці та дизайн-студія «Крокус».
У музейних експозиціях з самого ранку працювали творчі майстерні, де кожен міг взяти участь у найрізноманітніших майстер-класах: виготовляти дощовиці вчив майстер Віталій Нестерчук (Нестор) зі Львова, писанкарство демонструвала буковинська студія «Сварга» – Світлана Красовська та Наталя Сурудзій, ляльки-мотанки – Еля Ошовська, декупаж – Олена Тимчук, іконопис технікою «яєчна темпера» – Тетяна-Ярина Харіна, валяння шерсті – Олена Лакіза, прикраси з кераміки, фенічки робила Кристина Склярчук, народну біжутерію – хмельничанка Катерина Пяста. Також працював обновлянський двір, де бажаючим заплітали косички, робили фенічки та обмальовували все обличчя візерунками боді-арту.
Особлива увага приділялася дітям: для них працював цілий дитячий двір з малюванням, дитячою гімнастикою, духовним вишколом, також дітей з батьками запрошував казкар Роман Рудюк в експозицію вітряка. Цікавинкою цьогорічного фесту стала майстерня з показу українського кіно та анімації в бринзарні, де, лежачи не сіні, можна було переглянути українські мультики, а також стрічки за участю нашого знаменитого земляка Івана Миколайчука, сімдесятиліття з народження котрого святкуємо у ці дні. Особливою популярністю користувалась танцювальна майстерня, де хореографи ансамблю «Буковина» вчили сучасних та народних танців під запальну музику троїстих музик.
А на центральній галявині музею розбила табір військово-історична дружина «Чорна Галич», учасники якої немов перенесли нас у Галицько-Волинське Князівство XIII століття, оскільки демонстрували повну історичну реконструкцію тогочасного одягу, побуту, зброї та навіть середньовічного бою.
Під вечір велика фестивальна сцена зібрала максимум молоді, щоб «погопкатись» під запальні молодіжні гурти: «Полюси» (Чернівці), «Самі свої», «SЮR Band» (Київ), «Чумацький шлях» (Хмельницький), «Тарасова ніч», «Green Silence» (Львів), «От Vinta» (Рівне).
Наприкінець усі присутні зігрілися від гарячого виступу формації «Тіні вогню» та запалення святкової ватри, яка буде горіти в наших серцях цілий рік, аж до наступного, ювілейного фестивалю «Обнова-фест».
Олександра ХУХЛІНА, «Обнова» – Чернівці
Київ – Володимир Гонський
Юні козачата гартують дух
20 червня в Навчальному центрі Державної прикордонної служби України «Оршанець» біля Черкас розпочався всеукраїнський фінальний етап дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
За сприяння партії «ВО «Батьківщина» публіцист і бард Володимир Гонський відвідав та привітав найкращих козачат України (близько 150 учнів та їх наставників), а також воїнів-прикордонників, подарувавши їм свої пісні та книги «Людина і нація», «Волинянин» Ярослава Федорчука, збірники українських пісень «З Україною в серці», багато інших подарунків.
Слід подякувати також видавництву «Смолоскип», яке безкоштовно передало юним патріотам книги молодих авторів та історичну літературу, а також громадському руху «Холодноярська ініціатива» за подаровані книги Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон».
Перші конкурси гри показали, що честь України є кому захищати. Найкращими були представники Волині, Миколаївської, Вінницької і Дніпропетровської областей. А з 21-го червня «Сокіл» («Джура») рейдом у центр славетного Холодного Яру с. Мельники продовжить гартувати серця юних громадян України.
Київ – гурт «Сад»
Любити по-руськи*, або За нас Україна!»
25 червня в 19.00 у Новій Каховці (Херсонська обл.) на площі біля кінотеатру «Юність» відбудеться концерт гурту «САД» та Нікіти Джигурди, організований з ініціативи творчого об'єднання «Каховський плацдарм». Глядачів чекає прем'єра нової спільної програми «Любити по-руськи*, або За нас Україна!», в якій прозвучать пісні гурту «САД» та Нікіти Джигурди.
- Нікіта, наскільки мені відомо, у тебе жорсткий гастрольний графік, але ти знайшов можливість приїхати до Нової Каховки.
- Ти маєш рацію, мій гастрольний графік дійсно досить щільний. У Нову Каховку я прилітаю з Москви, а потім відразу ж - у Париж. Після участі в телепроекті на каналі СТБ «Танці з зірками» від низки пропозицій виступити з концертами доводиться навіть відмовлятися. Але ваше місто я полюбив з першого погляду, коли минулого року брав участь у байк-рок фестивалі «Каховський плацдарм».
Атмосфера в Новій Каховці особлива, тут люблять музику, і що найголовніше - розуміють її. Мені цікаво було поспілкуватися і з байкерами і просто з молодими людьми. Вважаю, що з молоддю завжди можна знайти спільну мову і взаєморозуміння, якщо не лукавити. Хлопці та дівчата дуже тонко відчувають фальш. Дорослим дядечкам й тьотонькам в спілкуванні з ними просто потрібно бути чесніше і відкритіше, а не бути ханжами. Тому, коли надійшла пропозиція виступити перед новокаховчанами, то у мене жодних коливань не було. Я сказав: в Нову Каховку приїду обов'язково!
- Яку програму ти збираєшся представити у Новій Каховці 25 червня в передодні Дня молоді і Дня Конституції? - Разом з київськими музикантами з групи «САД» ми представимо свою нову програму «Любити по-руськи, або За нас Україна!». Це буде повноцінний півторагодинний концерт, в якому прозвучать наші нові пісні. До речі, хлопці з «САДу» теж шалено закохані в Нову Каховку і завжди згадують, що в далекому 1987-му році (!) стали лауреатами новокаховського рок-фестивалю.
- Відкрий секрет: на сцені будуть танці з «зірками»?
- На сцені будуть пісні з «зірками». А танці, якщо хтось захоче, то будуть прямо на площі! Мені зовсім не важко це зробити (сміється).
- Якісь сюрпризи для фанів будуть?
- Звичайно! На концерті в Новій Каховці плануємо зробити прем'єру пісні «Дух України», для якої текст написав я, а музику лідер групи «САД» Сергій Решетник. Ця пісня - особлива, і я бачу її як альтернативу гімну України. Справа в тому, що мене завжди бентежили рядки в нашому гімні: «Ще не вмерла Україна» ... Чому «ще не вмерла»? Це, напевно, означає, що вона все-таки колись помре? Тому в мене більш оптимістичний погляд: не помре дух України! Ніколи! І все!
Разом з «САДистами» ми плануємо під час концерту в Новій Каховці зняти «вживу» відеокліп на цю пісню. Тому потрібна допомога та підтримка глядачів, особливо в кадрі. А новокаховчане, судячи за успіхами в численних телепроектах, співати люблять і вміють.
У програмі буде пісня на слова Тараса Шевченка «Нащо мені женитися?», А також «Горизонт» і «Темнота» Володимира Висоцького. А на коду обов'язково заспіваємо, полюбився ще з минулого року, гімн рокерів і байкерів - «Каховський плацдарм». Так що приходьте, не пошкодуєте. Гарантую, нудно не буде.
Розмовляв Сергій ЦИГІПА
«Час» № 25, 22 червня 2011
по-руськи* - мається на увазі значення слова за часів Київської Русі, коли західні та східні слов’яни були одним цілим
текст Нікіти Джигурди
Дух України
Не помре дух України бо безсмертя має,
Бо душа її єдина білий світ плекає.
Слава й воля України від негод лікує,
Наче сонячна дитина в собі Бога чує.
Від Карпат до Сахаліна – рідна Україна,
Не поставить на коліна, ні доньки, ні сина.
Розквітай же щира ненько в нашому коханні,
Хай прозріють вороженьки у христовім храмі.
Хай відкриють очі серця та любов зазнають,
Хай горілки вип’ють з перцем й з нами заспівають…
По всесвітній божій волі - вільна Україна -
Незалежна від недолі, як творця перлина!
Дніпропетровськ – МА «АртВертеп»
http:///poster/9422/1/16046.html
Львів / Фестиваль «Героїчна Тустань»
26 ЧЕРВНЯ
с. Уричі, територія Державного історико-культурного заповідника «Тустань»
Цього року організатори запропонують гостям фестивалю 26 червня реконструкцію бою УПА від Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» і «Зброя та спорядження «Штурм», круглий стіл на тему української героїки за участю провідних науковців, журналістів та громадських діячів; вечірній концерт за участю гуртів «НаВиворіт», «Цвіт життя», «Ойкумена», «Хочу Ще!», «8-ий День», «Залізний хрест», «Стихія», «Західний час», «Широкий лан».
Фестиваль відбувається за сприяння Львівської обласної ради, Сколівської районної державної адміністрації та Сколівської районної ради.
У рамках «Героїчної Тустані» 27 червня відбудеться конкурс авторської пісні та співаної поезії «На вістрі слова і меча». Метою конкурсу є підтримати і розвинути паростки сучасної пісенності, спонукуючи їх до високого мистецького рівня у створенні нової україномовної пісні. Після конкурсу у програмі літературні читання за участю поетів, акторів, видавців, презентація співаника Студентського Братства.
Після концерту організатори запрошують на кіно-ніч під відкритим небом.
Місце події:
Львівська обл., Сколівський район, с. Уричі, територія Державного історико-культурного заповідника «Тустань»
http:///poster/9623/3/15923.html
Тернопіль / «Храми над хмарами» – сучасна грузинська поезія
28-30 ЧЕРВНЯ
ТО НСПУ, мистецький комплекс «Штуки», ТНПУ ім. В. Гнатюка, ТНЕУ, ТНТУ ім. Івана Пулюя, бібліотеки та культурні заклади міста
28-30 червня 2011 року у Тернополі проект «ХРАМИ НАД ХМАРАМИ»
Аміран Свімонішвілі
Георгій Нахуцрішвілі
Давид Робакідзе
сучасна грузинська поезія
У програмі відвідин України грузинськими поетами Львів, Тернопіль, Київ, Харків. Натхненні 5 Міжнародним літературним фестивалем у Львові, відомі грузинські поети вирішили власним коштом приїхати в Україну. Наше першочергове завдання — гостинно їх прийняти, організувати зустрічі з мешканцями Тернополя, студентством, освітянами, шанувальниками поезії.
Готова до друку однойменна добірка перекладів українською мовою «Храми над хмарами», перекладач Наталя Трохим (Львів).
Заплановані виступи: ТО НСПУ, мистецький комплекс «Штуки», ТНПУ ім. В. Гнатюка, ТНЕУ, ТНТУ ім. Івана Пулюя, бібліотеки та культурні заклади міста.
Підтримку даного проекту здійснюють: Тернопільська обласна рада, Тернопільська обласна організація Національної спілки письменників України, Тернопільська міська рада, Управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, видавництво «Крок», ГО «Форум видавців у Львові».
Про авторів:
Аміран Свімонішвілі – за освітою – германіст; за фахом — викладач німецької мови і літератури в гімназії Тбілісі. Поет, перекладач поезії, автор трьох поетичних збірок; також автор короткометражного художнього фільму «Непарні числа». Вірші перекладені англійською, німецькою, литовською, білоруською, українською мовами.
Георгій Нахуцрішвілі – також має філологічну освіту; викладає світову літературу у Тбіліському університеті. Відомий поет, перекладач (з німецької та англійської), лауреат кількох премій. Автор чотирьох поетичних збірок і двох сценаріїв для лялькового театру. Вірші перекладені англійською, німецькою, французькою, литовською, білоруською, українською, російською мовами.
Давид Робакідзе – скульптор, має мистецьку освіту. Поет. Не має виданих збірок, але друкується в періодиці. Вірші перекладені російською, англійською, литовською, білоруською і українською мовами.
Сайт http://www. pisni. /news/732.html
Фестиваль-конкурс авторської пісні та співаної поезії «НА ВІСТРІ СЛОВА І МЕЧА»
(27.06.2011, Львівщина)
КОНКУРС «НА ВІСТРІ СЛОВА І МЕЧА»
Конкурс авторської пісні та співаної поезії. Поетичний марафон.
27 червня 2011 року в селі Урич Сколівського району Львівської області в межах фестивалю «ГЕРОЇЧНА ТУСТАНЬ».
Фестиваль пропонує конкурс виконавців такого особливого жанру, як авторська пісня та співана поезія, який є джерелом для всіх інших пісенних жанрів. Метою фестивалю є підтримати і розвинути паростки сучасної пісенності, спонукуючи їх до високого мистецького рівня у створенні нової україномовної пісні.
Живий звук, український текст, без фонограм, вікові обмеження відсутні.
Програма дня:
13:00 - 16:00 - конкурс «На вістрі слова і меча»
16:00 - 18:00 - літературні читання за участю поетів, акторів, видавців (чекаємо пропозицій стосовно участі)
18:00 - 22:00 - Нагородження переможців конкурсу. Концерт гостей фестивалю та найкращих виконавців конкурсу.
Проживання: наметове містечко, копиці сіна, добрі господарі Урича та навколишніх сіл. У Сколе - садиба «Оріана».
Більше інформації тут: vkontakte facebook
--
Журі фестивалю:
- Василь Ворон - голова журі, організатор фестивалю Оберіг 89-92( м. Луцьк)
- Люцина Хворост - володарка 1 премії фестивалю українського романсу імені Квітки Цісик. (Харків)
- Ліля Кобільник - доцент педагогічного університету, автор і виконавиця (Дрогобич)
- Богдан Лялька - виконавець (Львів)
- Ромaн Парaнчук - сайт www. pisni.
- Віктор Пашник - автор і виконавець (Чернівці)
- Ілля Лемко - письменник, журналіст (Львів)
- Віктор Цимбалюк - автор-виконавець (Хмельницький)
- Святослав Бойко - автор і виконавець, лідер гурту «Широкий лан» (Калуш)
- Ірина Єрмолова - виконавиця (Крим)
Художній керівник та режисер - Наталка Криничанка
--
ЗАЯВКА на конкурс «НА ВІСТРІ СЛОВА І МЕЧА»:
Ім’я виконавця / назва гурту:
Дата народження:
Місце проживання:
Контактний телефон:
e-mail:
Номінація (потрібне підкреслити):
- авторська пісня (слова, музика і виконання)
- співана поезія (музика і виконання на текст іншого автора)
- група (до трьох чоловік)
- виконавець у жанрі авторської пісні та співаної поезії (лише виконання без авторства)
Подані на конкурс твори:
- 1 твір (назва, автор слів/музики, тривалість)
- 2 твір (назва, автор слів/музики, тривалість)
До заявки потрібно додати тексти пісень. Заявки просимо надсилати електронною поштою на адресу *****@***com до 20 червня 2011 р. Більше інформації за телефоном 17 (Ярина).
Боярка – Віталій Падалка
Міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське Коло» відбудеться з 30 червня по 3 липня.
Сайт фестивалю тут
http://tkfest. /post/teper-usi-dorogy-vedut-tilky-do-rzhyscheva/#c78815
Враження від минулих фестивалів «Трипільське Коло» у мене тут
і отут: https://picasaweb. /vitaly. padalka/2010
Перегляньте сайт і ці фото, щоб мати уявлення, що воно таке – «Трипільське Коло». Справжнє свято душі.
Відірвіться від своїх справ хоча б на один день і поїдьте у Ржищів.
«Трипільське Коло» варте того!
Візьміть дітей і онуків, вони і через роки подякують вам.
Повідомте знайомих і рідних, вони будуть вдячні (реклами про фестиваль у нас, на жаль, обмаль).
Суми – Людмила РОМЕН
Олесевий край запрошує! У 20-х числах липня (, дату уточнимо найближчим часом) Білопільське районне літературне об’єднання «ВИР» (що в Сумській області) запрошує любителів та майстрів художнього слова на гостини до Олесевої криниці. В програмі: відвідини музею О. Олеся у м. Білопіллі, шкільного музею у селі невимовної краси Верхосулка, де пройшло дитинство поета, літературно-мистецький вечір у сільському клубі, невимушене спілкування, море емоцій і відкриттів! З собою мати - бажання, натхнення, гарний настрій. Чекаємо на свято!
Для певності дзвонити: .
Людмила РОМЕН.
Харків – літературний музей
Липень у Літмузеї
Щопонеділка, 18.00 − літературні читання від поетичного клубу «Бєшений кактусъ».
Виставки
18 липня − 18 серпня − виставка предметів, відреставрованих Харківською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України. В рамках виставки відбуватиметься інтерактивна екскурсія.
Постійні експозиції
«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Постійна експозиція Харківського Літмузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
«Апокриф»: тексти та долі українських письменників ХХ століття
Експозиція «Апокриф» в унікальних експонатах представляє епізоди творів та доль українських літераторів ХХ століття – модерністів та представників Розстріляного відродження, учасників діаспорних мистецьких угрупувань та шістдесятників, а також «дев’яностників», «позадесятників» та «двотисячників».
Інтерактивні екскурсії та заняття
«Мандри світами: Іван Котляревський та його «Енеїда»». Від 14 років, широка аудиторія
Заняття присвячене життю класика української літератури – як він виглядав і одягався, що мав за обов’язки і як проводив дозвілля, чому так ніколи й не одружився і в які таємні організації входив. Під час ігрових завдань учасники зможуть дізнатися рецепти давніх страв і зіграти у традиційні українські картярські ігри.
Заняття з народних ігор «Фольклор на подвір’ї» (проводиться в теплі пори року на подвір’ї Літмузею). 7–12 років, також родинне відвідування
Заняття, на якому будемо співати разом і грати в давні дитячі ігри-співанки – «Летіла сорочка», «Шум», «Просто» та інші. Малятам цікаво буде розважитися так, як це робили наші прабабусі й прадідусі, коли ще не було телевізора і комп’ютера. А старші дітлахи завдяки таким іграм відчують себе у доброзичливому товаристві, де легко подолати природну для цього віку відчуженість між статями. Спілкуючись, розшифруємо символи, які зустрічаються у текстах співанок, і дізнаємося більше про способи життя наших предків.
«Вбрання та головні убори українок XVIII ст. (за «Енеїдою» І. Котляревського)». Від 14 років, також підходить для старшого віку
За давнім одягом легко зрозуміти, хто перед нами: дівка чи заміжня, молодиця чи стара, багата чи бідна. Треба лише більше дізнатися про традиційний костюм міщанки і селянки, тобто моду ХVIII ст. А під час практики можна навчитися вив’язувати хустки і намітки за давніми зразками. Заняття супроводжується давньою українською музикою.
Пізнавально-розважальне заняття «Аліса в Країні Див». 8–17 років, також родинне відвідування
Поєднує слайд-екскурсію (біографія Керрола, історія твору, показ ілюстрацій від робіт першого ілюстратора Теніела до малюнків Сальвадора Далі), розгадування загадок «Аліси в Країні Див» (ігрові завдання) та перегляд першої екранізації «Аліси» 1903 року. Якщо ви хочете уявити себе в ролі учня часів англійської Вікторіанської епохи, пограти в «Чеширського Кота» і написати твір із неіснуючих слів, то це заняття для вас!
Суми – муніципальна галерея
Предлагаем обновленный анонс на текущий квартал:
Июнь
17.06.-03.07 Олег Колбанов. «Отражение отражений». Киев. Живопись.
Июль
!!! 1 июля 2011 в 17:00 (лучше уточнить время) встреча с автором Олегом Колбановым!!!
05.07-14.07 Оксана Матье. Швейцария. Живопись, графика.
05.07-17.07 Анна Гидора, Александр Живодков. Киев. Живопись.
19.07-31.07 Евгений Мануилов. Киев. Живопись, графика.
Август
29.07-11.08 . Сумы. Живопись. Сердюк Александр. Живопись.
02.08-14.08 Сердюк Александр. Блажко Роман. Скульптура. Харьков.
12.08-28.08 Белявский Александр. Сумы. Фото.
16.08-28.08 Международная выставка художественной керамики «СПАм».
Сентябрь
30.08-15.09 Виктор Соколов. Севастополь. Фото.
02.09-15.09 Ткаченко Катерина. Харьков. Живопись
С Уважением, коллектив Сумской муниципальной галереи
--
телефон: (05
адрес: Сумы, Соборная, 27
mail: *****@***
мы в интернет: http://smuga.
технические вопросы: 69
Одеса – Георгій Матвіїв
Вітаю Вас, Петре! :)
Щиро дякую Вам за розсилку!
Радий презентувати Вам свій дебютний кліп.
Для перегляду пройдіть по зсилці:
http://www. /watch? v=BMxeUR5jhNI
Буду дуже вдячний якщо Ви розішлете кліп як умога більшій кількості людей.
Рубрика «Розповіді про бардів»
Доброго дня, пане Петре!
Щиро дякую за бюлетень.
Ось і ми також недавно поспівали на «Джура-фест». Можете переглянути відео.
http:/// (На цьому сайті є багато дуже цікавого відео про наших бардів)
І ще: http://www. /watch? v=NKvPUfYWgXM
З повагою, Віктор Цимбалюк
Творче резюме
Цимбалюк Віктор Іванович
31.01.1971 року народження, українець. Сім’я: дружина - Неля, син - Іванко.
До 2008 року – працівник Управління СБ України у Хмельницькій області. Майор. На даний час – у запасі в зв’язку із вислугою років.
Бард, автор та виконавець своїх власних пісень українською мовою. Інструмент - 6-струнна гітара, («електроакустика»).
З 2007 року по даний час – учасник всеукраїнських (хмельницьких, львівських та київських) пісенних фестивалів: «Розкуття-2007» Всеукраїнського конкурсу патріотичної бардівської пісні імені Романа Шухевича, (2 місце) «Срібна підкова», «Бескиди», «Тустань», «Дикий мед», «Країна Мрій», «Старосинявська весна», «Отроків», «Вальс-бостон» та ін..
Поет. Постійно друкуюсь на сайті «Поетичні майстерні» (Розділ «Автори»: Віктор Цимбалюк, творчий псевдонім – Кумпала Вір).
З жовтня 2010 року - голова літературної спілки «Поділля», м. Хмельницький.
Здоровий спосіб життя. Вивчення і практика йоги та інших духовно-фізичних дисциплін автентичного походження.
Життєве кредо – відродження предківської віри на теренах України.
Контакти: 82, 16
*****@***com, *****@***ua
Фестиваль «Джура-фест» 2011 рік.
На цьому фестивалі я виконував 4 пісні: «Ангели», «Єдина на Землі», «Коні летять» і «Романс про нас»
Дві з них: «Ангели» і «Коні летять» є на відео.
Ось деякі тексти:
Коні летять…
…Коні летять, ніби стріли, незораним степом…
Коні долають Ріку, вкриту повінню, вплав…
В кожному з нас, українці, дрімає Мазепа…
В кожному з нас, характерники, снить Святослав…
…Коні в галопі стирають підкови дощенту…
Стрімко летять, розвіваючи грив білих шовк…
В кожному з нас, українці мої, суть Шевченко…
В кожному з нас, українці мої, Хведір Вовк…
…Коні вкривають незораний степ, ніби хмара…
В чвалі стрімкому втираючи вітер у кров….
В кожному з нас, українці, живе Костомаров…
В кожному з нас, характерники, плаче Іов…
…Коні летять, щось забуте нам хочуть донести…
Всі - вороні і булані й руді по краях…
В кожному з нас, українці мої, чахне Нестор…
В кожному з нас, українці мої, ти і я…
Кумпала Вір,
12.03.2010 року,
м. Хмельницький
Романс про нас
…Таких, як я тягли на палю без жалю,
Такі, як я, чомусь завжди «щось зайве» знали…
Такі, як я, були Сірко та Кармелюк,
Такі, як я, в бою зі смертю в жмурки грали…
Такі, як я, крізь сьомий піт, тягли вперед,
Чи то ярмо, чи то свою рапату долю…
Просились в розвідку, пірнали в очерет –
І під водою, до своїх, на Січ, на волю…
…Такі, як я…
А де ж вони тепер?...
В яких Світах таких, як я, мені шукати?...
А сам я, може, вже й давно помер,
І мого «Я» вже й духу ніц не знати?..
…Таких, як ти, колись палили на багаттях,
Такі, як ти, за честь топилися в річках…
Такі, як ти, ходили в довгих білих платтях,
Такі, як ти, ховали вроду у хустках…
…Такі, як ти, таких, як я, завжди чекали,
Як Ярославна, в горі гледіли на шлях!..
Дітей малих вночі в подолі зігрівали,
Червоне й чорне гаптували на полях!..
…Такі, як ти…
Та де ж вони тепер?...
В яких Світах таких, як ти, мені шукати?...
Є в світі клятва: «Нас розлучить тільки смерть»…
Чи ТА є ти, кому судилось її дати?...
...Є в світі суть: «Нас не розлучить навіть смерть»…
Ти – саме ТА, кому судилось слово дати!...
12.06.2006 року,
м. Хмельницький
Велес
...Молимо Велеса,
Отця нашого,
хай потягне в небі коня Сварожого
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!
Бо то Сонце наше
як святе для домівок наших,
і перед ним блідне
лик вогнищ домашніх!..
(Велесова Книга)
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
Знак тобі я шлю вві сні, та ти не чуєш:
«Я на Дереві Отця сиджу ошую...
...А одесну від Отця - мій брат Перун,
Срібно-вогнекудро-златорун...
А ще нижче за столом, увесь наш Рід...
Всі добралися: хто вплав, хто вліт, хто вбрід...»
...Вранці за вікном - Суражий кінь,
Ввечері, за піччю - довга тінь...
То, у герці, Білобог і Чорнобог,
На Калиновому мості б'ються вдвох...
...Правнуча моє, мене не бійсь...
Я - не чорт, не дідько, я - не біс...
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
...Бачиш, коло мене сірий вовк?
У його очах - прапращур-волхв,
Він в абетку давню вправно заховав,
Ключ, який ти у дитинстві малював...
...Ти послухай свого серця, я - не мрець...
На мені - волова шкіра, я ж - мудрець...
Подивись вночі увись - горять Стожари...
Квочка... Сім курчат... Волосожари...
...Чуєш, як дзюркоче джерело:
«Буде... Є.... Усе, що вже було...»
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
...У моєму плузі - Дух-Ведмідь,
Він - Господар всіх моїх угідь...
В листі, у воді сховав я Віру...
Ти знайди її, і я тобі дам ліру...
...Ось і зібрано врожай, і ти, як дідух,
На коні у тридев'яте царство їдеш...
Я відкрию тобі Браму на підмогу,
Кінь несе тебе до нього, до Одного...
...За конем біжить собака, як вогонь,
Я поставив берегти поріг його...
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
...Є у мене ще одне: чарівна корба -
Раз крутнув, і підставляй найбільшу торбу...
Хліб, худоба, різне збіжжя - череда,
Довжелезна, ніби в Оха, борода....
...Закопай конячий череп під поріг,
Я віддам тобі свій скарб - Достатку ріг...
Не скидай мене у річку... Не скидай...
Ти ж - онук мій... У Бояна запитай...
...Скільки літ я вже приходжу в твої сни,
Хоч на Власія мене ти замінив...
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
...На Святвечір, під столом, для чогось ти,
Починаєш, ніби тур чи віл, ревти...
А чому, у серця свого запитай...
Повертай, старий, додому, повертай...
...На «колядки» ти водитимеш козу...
Я ж на санках подарунків привезу...
Я - тобі так любий Дід Мороз...
Дух казок, легенд, поезій, міфів, проз...
...Пошануй мене, онуче, в місяць лютий,
Я - ті валянки, в які ти взимку взутий...
Між дрімучих, синіх хащ мене малюй...
...Я - не «скотій бог»,
Я - Велес,
Я - велю...
...Ще таке тобі скажу: я - твоя мудрість...
Та Змія, якій варив ти з проса путрю...
Та Змія, якій давав ти молоко,
Он вона - згорнулася вінком...
...Є Надія в мене - пам'ять повернеться,
І твоя Змія у Посох розгорнеться,
І зіпрешся ти на нього і підеш,
І в Дорозі цій ти Доленьку знайдеш...
...Ось і все... Мовчи, бо в хащах, у барліг,
«Той, що відає весь мед», у сплячку ліг...
Ну, а я...
Я - Велес...
Я - велю:
Намалюй мене, онуче, намалюй!..
Кумпала Вір, 04.08.2010 року,
м. Хмельницький
Зоремирова Забава
«Зайдам – зась!»
Любов Сердунич
…Затурканий земляче, зупинись…
Засмічений, засмучений, закутий…
Зело зоріє зернами – звернись,
Згадай за Запорогами забуте…
…Згорьована, знесилена Земля…
Забита згубним злом – зеленим змієм…
Зурочений зневірою земляк –
Занедбаність, знедоленість, завія…
…Запльований, запліснявілий знак…
Заброди-зайди, зверхні, знахабнілі…
Зав’юниться, забовваніє Злак –
Забава Зоремира – зріть, змарнілі!..
…Збираємо звитяжців-земляків,
Затравлених, зацькованих, забутих…
«Забродам-зайдам – зась!», - завіт-заспів…
Зродитись, згуртуватися, збагнути…
Кумпала Вір, 06.04.2011 року,
м. Плоскирів
Рубрика «Розповіді про митців»
Співати не завдяки, а всупереч
Сьогодні засновник та керівник хору «Гомін» Леопольд Ященко святкує 83–й день народження
(газета «Україна молода» за 2 червня 2011 року)
http://www. umoloda. /number/1890/164/67226/
Одним із рушіїв світового мистецтва завжди був принцип «Не завдяки, а всупереч». На власній практиці довелося переконатися в цьому композитору, музикознавцю та фольклористу Леопольдові Ященку. Закінчивши Київську консерваторію та аспірантуру при Інституті мовознавства, фольклору та етнографії, з експедиціями він об’їздив усю Україну, збирав народні пісні (Леопольд Ященко — упорядник збірників та наукових праць «Українське народне багатоголосся», «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні» та iн.). А після того, як поставив свій підпис під колективним листом–протестом із приводу закритих судилищ над інакодумцями, у рідному інституті йому вказали на двері. У1968 році це звільнення розцінювалося як вирок, але Леопольд Іванович зовсім не збирався миритися з таким розвитком подій. Уже за рік на громадських засадах він заснував етнографічний хор «Гомін». І взявся за відродження народних звичаїв та свят. Історія цього колективу, власне, як і його керівника, рясніє безліччю маловтішних сторінок (у 1971 році, наприклад, влада ліквідувала «Гомін», обізвавши його «збіговиськом українських буржуазних націоналістів», а самого Ященка виключила зі Спілки композиторів). Але, витримавши ці і багато інших «аперкотів» від влади, Леопольд Ященко та «Гомін» зберегли одне одного. Сьогодні цей хор — один iз найвідоміших українських музичних колективів. «Слава Богу, народ створив таку величезну культуру, що гріх було б нам, якби ми нею не скористалися, — вважає Леопольд Ященко — ...У нас пісні є такі, яких у Києві, крім нас, ніхто не знає. А хотілося, щоб їх знали люди, адже покоління змінюються».
«Особисто мені імпонують пісні Леопольда Івановича, що пов’язані з Києвом, — говорить хористка «Гомону» Валентина Трегубова. — Там кожне слово співзвучне з моїм відчуттям, з моїми особистими спогадами... «Над схилами Дніпра», «Давня музика» — це пісні, які залишаються не лише в пам’яті, а й у серці. Від імені усіх наших «гомінчан» бажаю Леопольдові Івановичу здоров’я ще на багато років, наснаги творити і співати».
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт
