МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор Луганського державного
університету внутрішніх справ
імені Е. О.Дідоренка
полковник міліції
__________
Боротьба з протидією
розслідуванню злочинів
Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
Луганськ
2007
Розробник: - доцент кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент.
Рецензенти: іцкий - начальник кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка кандидат юридичних наук, доцент.
– начальник СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області.
Укладено на основі програми, ухваленої вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ (протокол №3 від 19 червня 2006 року). Ухвалено вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (протокол від 19 жовтня 2007 року.)
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
«БОРОТЬБА З ПРОТИДІЄЮ РОЗСЛІДУВАННЮ»
(за вимогами ECTS)
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Предмет: БОРОТЬБА З ПРОТИДІЄЮ РОЗСЛІДУВАННЮ.
Курс: магістратура | Напрям, освітньо-кваліфікацій-ний рівень | Характеристика навчального курсу |
Кількість кредитів ECTS: 1 Модулів: 1 Змістових модулів: 1 Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: | «магістр» за спеціальністю 8.060100 «Правознавство» | 2 семестр Лекції (теоретична підготовка): 6 год. Семінари: 14 год. Практичні з 1 викл: 16 год. Самостійна робота: 36 год. Індивідуальна робота: проект (структурно-логічна схема; навчальний план; структура залікового кредиту курсу тощо) 6 год. Вид контролю: іспит |
МЕТА:
- освітня: засвоєння сутності протидії розслідуванню злочинів, як реального явища під час розслідування злочинів; форми, види, способи протидії розслідуванню характерні для розслідування окремих видів злочинів; її структура, як різновиду злочинної діяльності; система правових основ та криміналістичних засобів подолання протидії розслідуванню злочинів;
- розвиваюча: придбання та поглиблення слухачами знань та практичних навичок, які були придбані ними раніше при вивченні криміналістики та організації розслідування злочинів у вищих навчальних закладах МВС України та Міністерства освіти України про особливості розслідування злочинів в умовах чинення йому протидії з боку зацікавлених осіб;
- виховна: формування у слухачів системи морально-ділових якостей, що відповідають професіограммі слідчого, оперативного працівника ОВС України.
Передмова
Спецкурс “Боротьба з протидією розслідуванню злочинів” призначений для проведення семінарських та практичних занять з слухачами відділення магістратури Луганського державного університету внутрішніх справ в загальному обсязі 54 години. З яких для денної форми навчання призначено - 6 годин лекцій, 14 годин семінарських, 16 годин практичних занять та 18 годин призначено для самостійного вивчення навчального матеріалу, а для заочної форми навчання – 4 години лекцій, 4 години семінарських, 4 години практичних занять та 42 години передбачено для самостійного вивчення навчального матеріалу.
В процесі проведення занять приділяється увага розгляду протидії розслідуванню, як різновиду злочинної діяльності осіб, що зацікавлені в перешкоджанні встановленню істини по кримінальній справі.
За результатами вивчення курсу слухачі повинні:
1) на рівні знань засвоїти:
- сутність протидії розслідуванню злочинів, її структуру;
- форми, види, способи протидії розслідуванню характерні для розслідування окремих видів злочинів;
- систему правових основ та криміналістичних засобів подолання протидії розслідуванню злочинів;
2) опанувати уміння та навички:
- організації і керування розслідуванням кримінальних справ в умовах застосування зацікавленими особами різних способів протидій розслідуванню;
- організації проведення окремої слідчої дії; тактичної операції в ситуації протидії розслідуванню;
- вміти виявляти ознаки окремих способів протидії розслідуванню та застосовувати вірні методи їх подолання.
Змістовний модуль I.
Тема 1. Зміст та сутність слідчої та злочинної діяльності та їх
співвідношення
Теоретичні знання. Поняття, зміст та структура слідчої діяльності. Закономірності слідчої діяльності. Співвідношення слідчої діяльності з експертно-криміналістичною та оперативно-розшуковою діяльністю.
Поняття, зміст та структура злочинної діяльності. Закономірності злочинної діяльності. Різновиди злочинної діяльності: професійна, організована злочинна діяльність. Механізм вчинення злочину.
Співвідношення слідчої та злочинної діяльності.
Практичні уміння. Проводити аналіз діяльності щодо вчинення та розслідування злочинів з виокремленням їх структурних елементів. Визначати особливості взаємодії слідчої та злочинної діяльності.
Ключові поняття: слідча діяльність; структура слідчої діяльності; закономірності слідчої діяльності; об’єкт слідчої діяльності; суб’єкт слідчої діяльності; засоби слідчої діяльності; експертно-криміналістична діяльність; оперативно-розшукова діяльність; злочинна діяльність; структура злочинної діяльності; закономірності слідчої діяльності; професійна злочинна діяльність; організована злочинна діяльність; об’єкт злочинної діяльності; суб’єкт злочинної діяльності; засоби злочинної діяльності; механізм вчинення злочину; спосіб вчинення злочину; сліди вчинення злочину.
Тема 2. Поняття та сучасні форми протидії розслідуванню злочинів
Теоретичні знання. Розвиток поглядів на протидію розслідуванню злочинів. Основні напрямки накопичення знань про способи протидії розслідуванню. Місце протидії розслідуванню злочинів в структурі злочинної діяльності. Структура протидії розслідуванню злочинів як своєрідного різновиду злочинної діяльності.
Класифікація сучасних форм та способів протидії розслідуванню злочинів.
Взаємозв’язок способів протидії розслідуванню з видом злочину, що розслідується. Взаємозв’язок способу протидії розслідуванню з місцем його реалізації. Структура способу протидії розслідуванню. Класифікація суб’єктів протидії розслідуванню злочинів.
Співвідношення протидії розслідуванню із способом приховування злочину.
Практичні уміння. Визначати ознаки різновидів форм та окремих способів протидії розслідуванню злочинів.
Ключові поняття: протидія розслідуванню злочинів; форма протидії розслідуванню злочинів; суб’єкт протидії розслідуванню; мотиви, цілі протидії розслідуванню; об’єкт протидії розслідуванню; спосіб протидії розслідуванню.
Тема 3. Характеристика сучасних способів приховування злочинів та
перешкоджання розслідуванню
Теоретичні знання. Поняття та структура способу злочину та місце в ній способу приховування злочину. Чинники, що впливають на вибір способу приховування злочину. Структура способу приховування злочину як елементу діяльності по чиненню протидії розслідуванню злочинів. Місце та значення способу приховування злочину у криміналістичній характеристиці злочину.
Класифікація способів приховування злочинів.
Характерні способи приховування злочинів насильницької, корисливо-насильницької та корисливої спрямованості.
Структура та призначення криміналістичної характеристики злочинів. Розвиток поглядів на спосіб злочину та місце в ньому способу приховування злочину. Наукове та практичне значення вивчення способу злочину та способу приховування злочину.
Поняття та сутність слідчої діяльності.
Структура способу перешкоджання розслідуванню як елементу діяльності по чиненню протидії розслідуванню. Класифікація способів перешкоджання розслідуванню. Чинники, що впливають на вибір способів перешкоджання розслідуванню.
Способи приховування злочинів характерні для розслідування злочинів насильницької, корисливо-насильницької та корисливої спрямованості.
Співвідношення способу перешкоджання розслідуванню з способом вчинення злочину та способом приховування злочину. Значення для методики розслідування окремих видів злочинів вивчення характерних для них способів перешкоджання розслідуванню.
Практичні уміння. Проводити структурний аналіз скоєння злочину. Визначати ознаки застосування окремих способів перешкоджання розслідуванню.
Ключові поняття: спосіб злочину; структура способу злочину; спосіб приховування злочину; структура способу приховування злочину; криміналістична характеристика злочину; слідча діяльність; спосіб перешкоджання розслідуванню; структура способу перешкоджання розслідуванню; види способів перешкоджання розслідуванню.
Тема 4. Особливості розслідування злочинів в ситуаціях протидії
розслідуванню
Теоретичні знання. Особливості вчинення злочину однією особою, за попередньою змовою групою осіб, організованою злочинною групою, злочинною організацією.
Поняття та структура слідчої ситуації. Зміст структурних елементів ситуації протидії розслідуванню з боку організованої групи, злочинної організації.
Види суб’єктів протидії розслідуванню злочинів, скоєних організованою злочинною групою, злочинною організацією. Структура та функції структурних елементів організованої групи, злочинної організації під час чинення протидії розслідуванню.
Психологічна характеристика окремої особи, організованої групи, злочинної організації, як суб’єкту протидії розслідуванню.
Фактори, що впливають на вибір способу протидії розслідуванню.
Практичні уміння. Проводити ситуалогічний аналіз розслідування злочинів на його окремих етапах. Визначати структурні елементи організованої групи, злочинної організації, функції окремих їх членів. Проводити аналіз суб’єкта протидії розслідуванню.
Ключові поняття: слідча ситуація; ситуалогічна характеристика; структура слідчої ситуації; організована група; злочинна організація; структура організованої групи; структура злочинної організації.
Тема 5. Правові та криміналістичні основи та засоби подолання протидії
розслідуванню злочинів
Теоретичні знання. Загальний огляд історії розвитку правових засобів подолання способів протидії розслідуванню злочинів. Напрямки правового забезпечення подолання протидії розслідуванню злочинів у міжнародному та вітчизняному праві. Сучасні правові основи подолання способів протидії розслідуванню злочинів в Україні.
Організаційне забезпечення реалізації правових засобів подолання способів протидії розслідуванню злочинів.
Криміналістичний прийом – поняття, сутність, призначення, як засобу подолання протидії розслідуванню злочинів. Система криміналістичних прийомів. Тактичний прийом – поняття, сутність, критерії допустимості та види. Тактична операція – як засіб подолання способів протидії розслідуванню.
Криміналістичні методи виявлення та організації подолання протидії розслідуванню. Їх сутність та призначення. Тактичний ризик – поняття та критерії його оцінки. Рефлексивне управління слідчою дією – сутність та призначення. Планування розслідування, як метод забезпечення реалізації засобів подолання протидії розслідуванню.
Криміналістична характеристика інсценування. Етапи діяльності інсценувальника при підготовці і здійсненні інсценування, ознаки, що свідчать про інсценування. Організація роботи слідчого по виявленню і викриттю інсценування. Значення негативних обставин в цьому. Використання методу моделювання при виявленні і викритті інсценувань. Психологічна характеристика і структура діяльності інсценувальника.
Поняття і сутність неправди і помилкових показань. Свідомо неправдиві та помилкові показання, їхня класифікація. Особливості формування свідомо неправдивих та помилкових показань і ознаки, що вказують на неправду в показаннях. Причини, цілі, мотиви дачі свідомо неправдивих показань свідками, потерпілими, обвинувачуваними, підозрюваними.
Організація діяльності слідчого по виявленню, припиненню, викриттю неправди в показаннях. Особливості проведення окремих слідчих дій.
Зміст процесуального статусу осіб, що приймають участь у розслідуванні кримінальної справи.
Види способів протидії розслідуванню за допомогою яких особи, що розслідують кримінальні справи, можуть бути схилені до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень. Засоби подолання способів схиляння до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.
Порядок та форми організації взаємодії слідчого з органом дізнання для забезпечення реалізації заходів по подоланню протидії розслідуванню.
Класифікація заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Підстави та порядок їх застосування. Функції спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів.
Організація взаємодії при необхідності виконання слідчих дій на території іноземної держави.
Порядок об’явлення у міжнародний розшук обвинувачуваного та видачі розшуканого за межами України.
Можливості використання засобів масової інформації та повноважень органів державної влади для подолання протидії розслідуванню з боку посадових осіб органів державної влади.
Принципи, цілі, правові основи співробітництва ОВС України з правоохоронними органами іноземних держав.
Порядок направлення доручень про надання правової допомоги правоохоронним органам іноземних держав і порядок їхнього виконання.
Порядок і умови виклику свідків, потерпілих, експертів для участі в проведенні слідчих дій на території України з іноземних держав.
Взаємодія з засобами масової інформації при чиненні протидії розслідуванню конкретному злочину.
Практичні уміння. Визначення та використання конкретних криміналістичних та правових засобів щодо окремих способів протидії розслідуванню злочинів. Складання процесуальних документів щодо надання правової допомоги по кримінальним справам.
Ключові поняття: правові основи подолання протидії розслідуванню; правові засоби подолання протидії розслідуванню; види правових засобів подолання протидії розслідуванню; норма права; міжнародний договір; криміналістичний прийом; прийом криміналістичної техніки; тактичний прийом; тактична операція; тактичний ризик; аналіз; діагностика; моделювання; реконструкція; методи наукової організації розслідування злочинів; інсценування; інсценувальник; сліди злочину; негативні обставини; неправдиві показання; помилкові показання; алібі; обмова; самообмова; схиляння до дачі неправдивих показань; слідча діяльність; слідчий; начальник слідчого відділу; дізнавач; орган дізнання; прокурор; посадова особа органів державної влади; процесуальний статус особи, яка проводить розслідування кримінальної справи; процесуальне рішення по справі; незаконність рішення; необґрунтованість рішення; взаємодія; слідчо-оперативна група; зведене планування; доручення про надання правової допомоги правоохоронним органом іноземної держави; окреме доручення; доручення; посадова особа органів держаної влади; засоби масової інформації; заходи безпеки учасників кримінального судочинства.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
Тема | Лекції | Семінарські та практичні та лабораторні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота |
Змістовий модуль I. | ||||
1. Зміст та сутність слідчої та злочинної діяльності та їх співвідношення | 2 | 2 | 2 | Проект (виконання індивідуальних навчально-наукових завдання) |
2. Поняття та сучасні форми протидії розслідуванню злочинів | 2 | 2 | 2 | |
3. Характеристика сучасних способів приховування злочинів та перешкоджання розслідуванню | 2 | 8 | 5 | |
4. Особливості розслідування в ситуаціях протидії розслідуванню злочинів | 4 | 2 | ||
5. Правові та криміналістичні основи та засоби подолання протидії розслідуванню злочинів | 14 | 7 | ||
Усього годин | 6 | 30 | 18 | 6 |
Іспит | ||||
МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції з застосуванням прозірок (мультимедійні), робота в Інтернет, моделювання ситуативних задач, рольові та ділові ігри тощо.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування, оцінки за самостійну роботу та індивідуальні науково-дослідницькі завдання, підсумковий тест (модуль –контроль).
За системою ECTS:
Загальний підсумок
А (відмінно) 90-100 балів – 28-30 балів - 15 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 27-30 балів індивідуальна, самостійна робота – 2 бали (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);
В (дуже добре) 83-89 балів – 26-27 балів – 13 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 25-26 балів індивідуальна, самостійна робота 1,5 бала (мод.-рейт. сист.), 33-36 балів на модуль-контролі - 1,5 бала (мод.-рейт. сист.);
С (добре) 75-82 балів – 24-25 балів - 11 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 23-24 бали індивідуальна, самостійна робота 1,5 бала (мод.-рейт. сист.), 29-32 бали на модуль-контролі –1,5 бала (мод.-рейт. сист.);
D (задовільно) 68-74 балів – 22-23 бали – 10 на заняттях (мод. рейт. сист.), 21-22 бал індивідуальна, самостійна робота - 1 бал (мод.-рейт. сист.), 25-28 балів на кожному модуль-контролі - 1 бал (мод.-рейт. сист.);
E (достатньо) 60-67 балів - 20-21 бал – 9 на заняттях (мод. рейт. сист.), 20-21 балів індивідуальна, самостійна робота - 1 бал (мод.-рейт. сист.), 20-24 балів на модуль-контролі - 1 бал (мод.-рейт. сист.).
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: нормативні документи МОН і МВС України, конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), ілюстративні матеріали і т. д.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна
1. Лузгин проблемы расследования. – «Юридическая литература». М., 1973.
2. Ганс Гросс. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Пер. с нем. – СПб., 1908.
3. Ганс Гросс. Руководство к расследованию преступлений. - Изд-во Нар. Ком. Внутр. дел РСФСР. М., 1930.
4. Эрих Анушат. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. Под ред. . Серия «Криминалистика». Под общ. ред. , и . Вып. ІV. М., 1927. - Переизд. «ЛексЭст». М., 2001.
5. Д-ръ А. Вейнгартъ. Уголовная тактика. Руководство к разслъдованию преступлений. - С.-Петербургъ. 1912.
6. Вл. Давыдовъ. Инструкція чинамъ полиціи округа Харьковской Судебной Палаты по обнаружению и изследованію преступленій. - Типография Губернского правления. Харьковъ., 1894.
7. Основы уголовной техники. Научно-техническіе пріемы разслъдованія преступленій. Практическое руководство для судебных дъятелей . - Изд. Юридического книжнаго склада «Право». Петроградъ., 1915.
8. Громов места преступления. – М., 1931.
9. Якимов : Уголовная тактика. 2-е изд., перераб. и дополн. – М., 1929.
10. . Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – Норма-Инфра-М. М., 2001.
11. Криминалистика. Под ред. – НОРМА-ИНФРА-М. М., 1999.
12. Энциклопедический словарь. Томъ ХХV. Издатели (Лейпцигъ), (С-Петербургъ). - Типо-Литография . С.-Петербургъ., 1898.
13. Уголовное уложеніе, Высочаіше утвержденное 22 марта 1903 года. – Изданіе Государственной Канцеляріи. С.-Петербург., 1903.
14. Колмаков вопросы теории и истории советской криминалистики в свете трудов товарища Сталина. Криминалистика и судебная экспертиза. Сборник научных работ. Вып. ІІІ. Харьковское книжно-газетное издательство., 1950.
15. Ратинов психология для следователей. – М., 1967.
16. Дулов психологического анализа на предварительном следствии. – «Юридическая литература». М., 1973.
17. Карагодин подготовки к расследованию в условиях противодействия. Актуальные проблемы следственной деятельности. – Свердловск., 1990.
18. , Шведова словарь русского языка. – «Азъ». М., 1993.
19. Журавлев деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Н.-Новгород., 1992.
20. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. – Н.-Новгород., 1995.
21. , Сокиран психологічного впливу на попередньому слідстві. – К., 1994.
22. Волобуєв протидії організованих злочинних груп розслідуванню економічних злочинів. Вісник ЛІВС МВС України. 3, 99.
23. Волобуєв ідування і попередження розкрадань майна в сфері підприємництва. – “Рубікон”. Х., 2000.
24. Зорин основы криминалистики. – «Амалфея». Минск., 2000.
25. Берназ ія протидії слідчій діяльності. Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2, 2000.
26. Белкин расследованию и пути его преодоления криминалистическими и оперативно-розыскными средствами и методами. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного следствия. – Новый Юрист. М., 1997.
27. Зуйков криминалистического учения о способе совершения преступления и проблема способа сокрытия преступления. Повышение эффективности расследования преступлений. – Изд-во Иркутского ун-та. Иркутск., 1986.
28. Брусницын безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию: российский, зарубежный и международный опыт ХХ века (процессуальное исследование) – «Юрлитинформ». М., 2001.
29. Бабаева противодействию расследованию преступлений: Монография. – М.: 2006.
30. Котов преступления и их доказывание следователем. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Саратов., 1972.
31. Зелинский психология. – Юринком Интер. К., 1999.
32. Лысенко вымогательств. Учебно-практическое пособие. – Х., 1996. – 155 с.
33. Сергеев и значение криминалистической характеристики преступлений. Руководство для следователей. «Юридическая литература», М.-1971.
34. Колесниченко характеристика преступлений. Харьков.,1985.
35. В. Бахін, Б. Лук’янчіков. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів. Правовий часопис Донецького університету. №1 (4), 2000.
36. Митричев расследования отдельных видов преступлений.- М., 1973.
37. Пантелеев расследования преступлений. Учебное пособие. - М., 1975
38. Танасевич В. А. О криминалистической характеристике преступлений. Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 25. М., 1976.
39. Бахин методика. Лекция. К., 1999.
40. Белкин криминалистики. Т. 3. М., 1997.
41. Возгрин основы криминалистической методики расследования преступлений. Часть 4. СПБ., 1993.
42. Колмаков для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни. Сборник научных работ по судебной медицине и криминалистике, посвященный памяти заслуженного профессора . – Х., 1956.
43. Рыбников сокрытия преступлений и её место в советской криминалистике. Криминалистический сборник. – Рига., 1972.
44. К вопросу о способе сокрытия преступлений. Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Вып. 1. – Изд-во Саратовского ун-та. Саратов., 1976.
45. Овечкин преступлений, скрытых инсценировками. Учебное пособие. – Х.,1979.
46. Зуйков учение о способе совершения преступления. Автореф. дисс… докт. юрид. наук. – М., 1970.
47. Психолого-правовая структура способа совершения преступления. Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 24. - М., 1976.
48. Куклянскис значение способа хищения. Применение научных методов при расследовании преступлений и изучении преступности. Ч. 2. – Вильнюс., 1973.
49. Баранов сущность инсценировок и методы их разоблачения при расследовании преступлений. Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – М., 1977.
50. Белкин криминалистики. Третье издание дополненное. – Юнити. Закон и право. М., 2001.
51. Лузгин сокрытия преступления и его криминалистическое значение. – М., 1980.
52. Карагодин сокрытия и способа совершения преступления. Государство и право в системе социального управления. – Свердловск., 1981.
53. Даньшин ікація способів приховування злочинів у криміналістиці. Автореф. дис… канд. юрид. наук. Харків., 2000.
54. Александренко расследованию: мнение практиков и населения. Вістник ЛІВС МВС України 2, 2001. – С.
55. Євдокименко діяльність: сутність та криміналістичні аспекти боротьби з нею. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 2002.
56. Герасимов проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск., 1975.
Додаткова
1. Драпкин теории следственных ситуаций. – Изд-во Свердловского университета. Свердловск., 1987.
2. Биленчук С. Е., Кофанов преступность: состояние и трансформация. Атика. Киев.- 1999.
3. Бурчак о соучастии по советскому уголовному праву. – «Наукова думка». К., 1969.
4. Признаки организованной преступной группы. Законность. №9, 98.
5. Васильев психология. – «Юридическая литература».М., 1991. Волобуєв А. Ф.
6. Галиакбаров групповых преступлений. – «Юридическая литература». М., 1980.
7. Гришаев по уголовному праву. – М., 1959.
8. Еникеев и юридическая психология Ч.2. – «Юридическая литература». М., 1996.
9. Зорин характеристика транснациональных преступных групп. Гродно.- 1997.
10. Коновалова розслідування вбивств на замовлення, вчинених організованими групами. Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей). – Харків, 1999.
11. , , Топчий криминалистической характеристики групповых разбойных нападений на жилища граждан. Криминалистика и судебная экспертиза. Вып.46. К., 1993.
12. , Шехавцов подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями: Навчальний посібник. – Луганськ, 2004.
13. Основы борьбы с организованной преступностью. Под ред. , , -Инфра-М. М., 1996.
14. Узнадзе установки. – «Питер». Спб. М. Харьков. Минск.,2001.
15. Всеобщая декларация прав человека (принята Генеральной Ассамблеей ООН 10.12.1948 г. резолюция 217А (ІІІ)).
16. Европейская конвенция по правам человека (Рим, 4.11.1950 г.).
17. «Декларация основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью» принятая 29.11.1985 г. резолюцией 40\34 Генеральной Ассамблеи ООН.
18. Международный пакте о гражданских и политических правах, принятый резолюцией 2200А (ХХІ) Генеральной Ассамблеи ООН от 01.01.2001 года.
19. Основные принципы, касающиеся роли юристов, принятые Восьмым конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, 27.08. – 7.09.1990 г.).
20. Основные принципы независимости судебных органов одобренных резолюциями 40\32 и 40\146 Генеральной Ассамблеи ООН от 01.01.2001 года.
21. Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме, утвержденный резолюцией 40\173 Генеральной Ассамблеи ООН от 9.12.1988 года.
22. Циркуляр №34 Народного комиссариата юстиции не ранее 20.года «О делам по лжесвидетельству».
23. Циркуляр №38\16 Народного комиссариата юстиции не ранее 9 марта 1921 года «О единообразном понимании некоторых важнейших преступлений и о их подсудности».
24. Постановление Совета Народных Комиссаров от 01.01.01 года «О мерах борьбы с должностными преступлениями».
25. Декрет Совета Народных Комиссаров от 1 ноября 1921 года «О борьбе со взяточничеством».
26. Циркуляр №55 Народного комиссариата юстиции от 01.01.01 года «О подсудности дел о клевете в печати».
27. Постановление Всеукраинского Центрального Исполнительного Комитета от 3 января 1923 года «О личной неприкосновенности прокуроров, судей и следователей».
28. Уголовный Кодекс УССР 1927 года.
29. Уголовный Кодекс УССР 1961 года.
30. Кодекс Украины об административных правонарушениях от 7.12.1984 года.
31. Закон Украины от 01.01.01 года «Об обеспечении безопасности лиц, принимающих участие в уголовном судопроизводстве».
32. Закон Украины «О борьбе с коррупцией» от 5.года.
33. Конституция Украины 28.06.1996 года.
34. Уголовно-процессуальный кодекс Украины 1961 года.
35. Уголовный Кодекс Украины 2001 года.
36. Наказ МВС України від 23.07.1997 року № 000 «Про створення спеціальних підрозділів по забезпеченню безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів».
