Херсон
План:
Введение
- 1 Население 2 Административное деление 3 История
- 3.1 Период до н. э. 3.2 Основание города 3.3 Центр губернии 3.4 Период с 1917 по 1Межвоенный период 3.6 Немецко-советская война 3.7 Послевоенный период 3.8 Период независимости Украины
- 9.1 Промышленность и транспорт
- 10.1 Музеи 10.2 Театры 10.3 Кинотеатры 10.4 Парки 10.5 Культовые сооружения
- 12.1 Телевидение 12.2 Печатные СМИ
Введение
Херсон - город, областной центр на юге Украина. Важный экономический центр юга Украины. Значительный железнодорожный узел (линии на Николаев - Снигиревка - Джанкой), морской торговый порт, речной порт. Город расположен на правом высоком берегу Днепра. Херсон имеет город-спутник Цюрупинск.
1. Население
Население города тыс. человек, а с агломерациями - тыс. человек.
Национальный состав населения в 1926 и 1959 pp. был такой:
- Украинскому - 36% и 63% русские - 36% и 29% евреи - 25% и 6% другие - 3% и 2%
Год | Население |
1790 | 24 000 |
1926 | 58 000 |
1939 | 97 000 |
1959 | |
1981 | |
2004 | |
2007 | горсовет) |
2. Административное деление
Херсон разделен на три района:
- Суворовский район - старейший район города, на территории которого расположен исторический центр.
Район включает также микрорайоны Таврический, Северный и район Мельницы. Комсомольский район включает районы Шуменский, Корабел, Забалка, Сухарное, Жилпоселок, Поселок - 4, Поселок-5. Днепровский район включает ХБК, Текстильный, Стеклотара, Слободка, Военка, Восточный.
3. История
3.1. Период до н. э.
Терен современного города Херсона был заселен еще с дохристианских времен. Первый человек появился на этой территории в эпоху меди и бронзы. На месте, где находится Херсонская крепость, было найдено скифское захоронение IV-III вв. до н. э.
3.2. Основание города
Основан в 1778 году князем на месте российского укрепления Александровского шанца (существовало с 1737 г.), разрушенного турками. Херсон позаимствовал свое название у древнегреческого города Херсонеса Таврического (греческое ??????????, Херсонесос значит полуостров).
По Кючук-Кайнарджинською мирным соглашением 1774 года между Турцией и Россией, к последней отошли земли между Днепром и Южным Бугом. Чтобы обезопасить их от возможных нападений, необходимо было построить новую мощную крепость, а заодно создать надежный флот. Для верфи выбрали удобное место - старый Александровский шанец.
На карте империи появился новый город - Херсон, указ об учреждении которого 18 июня 1778 года подписан Екатериной II. В Херсоне начиналось строительство Черноморского флота. Сентябрьским днем 1783 г. со стапелей адмиралтейской верфи был спущен на воду первый 66-пушечный большой корабль "Слава Екатерины".
Одним з засновників міста став князь ін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці - І. А. Ганнібал - двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал інов, а адмірал не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.
В 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.
Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.
З Херсоном було тісно пов'язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст. Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.
3.3. Центр губернії
В 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. После 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Германии, Данії та інших держав.
Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. В 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.
На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис. чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.
Обласний палац культури, у якому з рр. знаходився Український Національний Театр
3.4. Період з 1917 по 1921 рр.
Дивіться: Херсон у рр.
Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Після проголошення першого універсалу Центральної Ради органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім вчителем івським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська політична організація " Українська Хата ", яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині. 10 грудня 1917 Херсонська губернська Рада визнала Херсонщину невід'ємною складовою УНР. [2]
Всі партії перейшли в місті на легальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.
18 січня 1918 р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті "революційний порядок".
5 квітня 1918 р. австро-німецькі війська за допомогою Українських Січових Стрільців взяли Херсон. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.
На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 г. в місто прибули окупаційні англо-франко-грецькі війська.
8 марта 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони 'єва захопили місто, і влада перейшла до "Ради робітничих та солдатських депутатів". Під її керівництвом проводилася політика "військового комунізму".
С 13 серпня 1919 г. Херсон перейшов під контроль військ Добровольчої армії Півдня Росії під командуванням генерала Денікіна.
16 апреля 1920 р. Херсон було остаточно захоплено Червоною Армією. В місті встановилася радянська влада.
Період | Встановили владу | Втратили владу |
5 грудня 1917 року | Створено Воєнревком рад | Осередок Центральної Ради |
18 січня 1918 року | Воєнревком захоплює владу | Осередок Центральної Ради |
19 березня 5 квітня 1918 року | Оборона більшовиків на чолі з "Радою п'ятьох" | Австро-німецькі війська, Центральна Рада |
5 квітня листопад 1918 року | Центральна Рада, Гетьманат, Австро-німецькі війська у місті | Підпільний Воєнревком |
28 листопада грудень 1918 року | Страйкова боротьба більшовиків | Директорія |
24 січня 2 лютого 1919 року | Висадка англійських, французьких та грецьких військ. | Більшовицький Воєнревком |
2730 січня 1919 року | Більшовицький Воєнревком | Війська Антанти |
10 березня 1919 року | Вход Червоної армії у місто | Директорія, Добровольча армія Денікіна |
2529 травня 1919 року | Загони Матвій Григор'єва у місті | Червона Армія |
13 серпня 1919 року | Денікінська армія | Червона Армія |
3 лютого 1920 року | Червона армія Уборевича захопила місто | Директорія, Денікін |
3.5. Межвоенный период
В березні 1923 г. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. В 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора - одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).
В 1941 г. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі. Також у Херсоні існувала авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів-героїв Радянського союзу.
3.6. Немецко-советская война
З початком війни 22,5 тис. чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 г. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. чоловік.
У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.
Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна.
13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увійшли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника єєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.
В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Сторонники ОУН (б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я "Конрад". Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештовано ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. В ноябре 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.
3.7. Повоєнний період
30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УССР.
У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.
Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.
В 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери "Херсон" та "Грізний". Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черни якого - прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.
У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. С 1961 г. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон - Одеса.
В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.
3.8. Період незалежності України
Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємствами, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.
Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.
Окремо належить сказати про відновлення історичних пам'яток, зокрема, про пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.
4. Происхождение названия
Херсон названий ім'ям давньогрецького і візантійського міста-колонії Херсонес, що у Криму, за існуючою тоді модою російського уряду на давньогрецькі назви. Антична назва Херсонес - давньогрецьке діалектне слово "півострів".
5. Керівники міста
- Д'Альбрант Лев (Луїз-Людовик) Осипович (1Панголов Тропін Попов Волохин Олександр Іванович (14 лютого 1июня 1866) Троцкевич Микола Степанович (2 квітня 1871 - травень 1872) Волохин Олександр Іванович (червень 1872 - липень 1875) Іовец- (1Горловский Дмитро Миколайович (виконуючий обов'язки) (1липня 1901) Беккер Михайло Євгенович (15 липня 1червня 1909) Блажков Микола Іванович (1Яковенко Євген Іванович (1917) [3]
6. Образование
Херсон - важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ :
- Херсонський державний університет Херсонський національний технічний університет Херсонський державний аграрний університет Херсонський економічно-правовий інститут Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Херсонський інститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ Международный университет бизнеса и права Херсонский филиал Европейского университета Херсонский филиал Национального университета внутренних дел МВД Украины Херсонский государственный морской институт Херсонский филиал Одесского морского тренажерного центра Открытый международный университет развития человека "Украина" Херсонский филиал Киевских государственных курсов иностранных языков Херсонский филиал Международного Славянского университета
7. Геральдика
Первый герб Херсона
Герб времена существования Херсонской губернии
Советский герб города
герб Херсона
8. Природные ресурсы
Днепр у Херсона
Полезные ископаемые: подземная питьевая вода, минеральная вода, глины, суглинки.
Заповедники: на территории города находится 11 объектов природно-заповедного фонда местного значения, общегосударственного - отсутствуют.
- Ботанический сад Херсонского государственного университета. Площадь 14 га. Заложен в 1934 г. В коллекциях ботанического сада более 200 видов интродуцированных древесных и кустарниковых растений, более 180 видов травянистых растений, 15 видов мхов и 21 вид лишайников. Дендропарк аграрного университета. Площадь 2,4 га. Заложен в гг Растет более 90 видов хвойных и лиственных деревьев и кустарников. Дендропарк Научно-исследовательского института земледелия южных регионов. Площадь 5,6 га. парк заложен в 1956 г. в регулярно-ландшафтном стиле. Растет более 90 видов и форм деревьев и кустарников. Парк областного лицея ("Казенный сад"). Площадь 8 га. Один из старейших парков города, заложенный в 1868 г. Памятник садово-паркового искусства, растет около 50 видов деревьев и кустарников.
Памятники природы местного значения:
- дуб черешчатый в парке им. Ленина, взорван в 1869 г. при закладке парка; дуб черешчатый в районе аграрного университета, более 150 лет; вековой дуб возле шахматного клуба; вековой дуб в парке областного лицея по ул. Полтавской; возрастной вяз по ул. Суворова, 6; вековой дуб возле пожарной части Комсомольского района; дуб черешчатый по .
9. Экономика
9.1. Промышленность и транспорт
В советский период Херсон стал большим промышленным городом (несмотря упадок в годы войны 1
Ведущие области промышленности: металлообрабатывающая и машиностроительная (в частности, судостроения и сельскохозяйственное машиностроение), пищевая и текстильная. Важнейшие предприятия машиностроения и металлообрабатывающей промышленности: Херсонский комбайновый завод им. Г. Петровского, судостроительный и судоремонтный завод имени Коминтерна, судоремонтный завод, электромашиностроительный завод, завод карданных валов.
Из предприятий пищевой промышленности крупнейшими являются Херсонский консервный комбинат, хлебный, мясной, рыбный комбинаты, млинокомбинат, молочный, винодельческий заводы, макаронная фабрика.
Легкая промышленность представлена Херсонским хлопчатобумажным комбинатом, кожевенно-обувной комбинат, обувной и швейной фабриками.
Работают нефтеперегонный завод (нефть поступает из России системой "Приднепровских нефтепроводов"), большой стеклотарный завод, завод железобетонных изделий.
Промышленные предприятия производят морские грузовые суда, танкеры, сейнеры, теплоходы, тракторные прицепы и тому подобное.
За 2009 год 106 промышленными предприятиями города реализовано товарной продукции на сумму 3542,0 млн. грн.
Херсонский морской торговый порт осуществляет крупные экспортно-импортные операции со многими странами мира. Есть речной порт.
Аэропорт "Херсон" (Чернобаевка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46 40ь22 .14 "П 32 30ь23 .71" С).
Опоясывающая город международная трасса Одесса - Ростов, что в своем крымском ответвлении переходит в грациозный Антоновский мост - гордость Херсона.
10. Образование и культура
Херсон - значительный научный и культурный центр: один из крупнейших в южной Украине университетов (ХГУ), Херсонский национальный технический университет, Аграрный университет, 12 средних специальных училищ и техникумов (между прочим, судомеханический, машиностроительный, гидрометеорологический, медицинский, два мореходные), два театры - областной музыкально-драматический и кукольный, филармония; Херсонский краеведческий музей; Украинский научно-исследовательский институт орошаемого земледелия.
10.1. Музеи
- Херсонский областной краеведческий музей. Художественный музей им. А. Шовкуненко. Литературный музей и музей-квартира писателя . Природно-экологический музей.
10.2. Театры
Херсонский областной академический музыкально-драматический театр им. М. Кулиша
- Областной академический музыкально-драматический театр им. Н. Кулиша. Областной театр кукол. Филармония.
10.3. Кинотеатры
- Украина Юбилейный
10.4. Парки
- Парк им. Ленинского Комсомола Парк им. Ленина Парк славы Приднепровский парк Парк им. Димитрова Ботанический сад при ХГУ Потемкинский сквер
10.5. Культовые сооружения
Свято-Катериненский (Спасский) собор
Храм Св. Великомученицы Александры
В Херсоне свои храмы имеют все главные христианские конфессии, представленные в государстве:
УПЦ МП
- Собор Успения Пресвятой Богородицы Свято-Катериненский (Спасский) собор Святодуховский кафедральный собор Греко-Софиевская церковь Храм Всех Святых Храм Касперовской иконы Божией Матери Храм иконы "Всех скорбящих радость" Храм святителя Луки Храм Прокопия Херсонского Храм иконы "Цилительниця" Хрестовоздиженський храм
Скульптура Божьей Матери
- Храм Ольгинский Храм князя Владимира Храм Иверской иконы Божией Матери Храм иконы "Знамение" Храм Касперовской иконы Божией Матери Храм Рождества Богородицы (Монастирек) Храм иконы Почаевской Храм мученицы Татианы Сергиевский храм
- Часовня Ксении Петербургской Часовня Космы и Домиан Часовня Георгиевская
УПЦ КП
- Кафедральный собор Сретения Господня Храм Святой Великомученицы Александры Храм святого Петра Могилы Храм Святой Троицы (микрорайон "Шуменский") Храм Покрова Пресвятой Богородицы (микрорайон "Остров") Храм Преподобного Агапита киевопечерским Храм Покрова Пресвятой Богородицы (на ул. Мира) Храм Зосимы и Савватия Соловецких Храм святого великомученика Пантелеймона Храм святых апостолов Петра и Павла Храм Георгия Победоносца Храм святителя Николая (микрорайон "Остров") Храм святых великомученець Веры. Надежды. Любви.
Римско-Католическая Церковь
- Костел имени Пресвятого Сердца Иисуса
Украинская Греко-Католическая Церковь
- Монастырь Святого Владимира Ордена
11. Памятники и мемориальные знаки
Мемориальная таблица в честь Андрея Коношенко
- Мемориальная таблица в честь Андрея Коношенко
4 января 2011 была открыта мемориальная доска в честь Андрея Михайловича Конощенко - общественного и политического деятеля Украинской Народной Республики. Гранитная плита установлена ??на фасаде храма Зосимы и Савватия Соловецких УПЦ КП, который расположен в микрорайоне Текстильщиков на ул. Урицкого, 65. Инициаторами честь выдающегося херсонца выступили благотворительная инициатива "Героика" и Херсонский центр Союза Украинской Молодежи в Украине. [4]
Казацкий крест на могиле воина УПА Иосифа Пилипчак
- Казацкий крест на могиле воина УПА Иосифа Пилипчак
21 июля 2011, благодаря упорному труду активистов благотворительной инициативы "Героика", на могиле стрелка Украинской Повстанческой Армии Иосифа Пилипчак появился казацкий крест. Над пам'ятником працювали майстри з Черкащини: Андрій та Олег Собченки, Максим Покотілов. [5]
Справка. Господин Иосиф родился 26 октября 1926 года на Старосамборщине ( Львовская область). Весной 1942 года вступил в ряды Организации Украинских Националистов (революционной) и включился в вооруженную борьбу за украинскую государственность. Занимал должность станичного юношества ОУН (р). В 1944 году попал в большевистскую засаду. Был приговорен к 10 годам лагерей и 5 лет ссылки. До 1970 года находился на поселении в Коми АССР. В 1970 году получил разрешение на возвращение в Украину, однако был лишен права возвращаться в Западную Украину. Поселился в селе Киндийка, что у Херсона. Работал кузнецом. Был членом Херсонского братства ветеранов ОУН-УПА. Лучшими друзьями господина Иосифа были воины УПА и подпольщики ОУН, которые также жили на Херсонщине: Иван Терлецкий, Богдан Яремко, супруги Василия и Стефании Стебельский. Господин Иосиф завещал, чтобы его похоронили в униформе УПА со всеми наградами и покрыли гроб красно-черным флагом ОУН.
12. СМИ
12.1. Телевидение
- Херсонская областная государственная телерадиокомпания (ХОГТРК) ТРК "Скифия" Телеканал "ВТВ плюс" ТРК "ТЕТ - Херсон" ТРК "ВиК" ТРК "Ител-Нк"
12.2. Печатные СМИ
В Херсоне печатается около 20 различных газет и журналов [6]. Среди общественно-политических изданий известная газета "акценты", наиболее популярный информационно-развлекательное издание - это еженедельник "Теленеделя", известные рекламно-информационные издания: "Гривна" и "Из рук в руки".
13. Памятники истории и культуры
Памятники истории и культуры Херсона:
Современный вид Украинского Народного Дома
- Свято-Катериненский (Спасский) собор (1781) Остатки валов и ворот Херсонской крепости (XVIII в.) Черноморский госпиталь (, архитектор А. Захаров) Адмиралтейский арсенал (конец XVIII в.) Городская ратуша Старое городское кладбище в Херсоне Аджигольская маяк (1910) построен по проекту инженера и ученого . Костел имени Пресвятого Сердца Иисуса (XIX в.) Украинский Народный Дом (XIX в.) Дом, в котором в 1899 году жил известный осетинский писатель Коста Хетагуров Дом городского почтамта, в котором в 1902 году была оборудована первая в Украине гражданская радиостанция
14. Выдающиеся уроженцы города
смотрите: Херсон в лицах
- Георгий Аркадьевич Сергей Юрий Михаил Михайлович Лариса ( 19 апреля 1апреля 1975) - украинский экономико-географ, доктор географических наук, профессор Киевского национального университета имени Тараса Шевченко и Одесского национального университета имени . Сергей Чуприна Борис Евгений Якубич Валентин
15. Города - побратимы
Польша Жешув 
Венгрия Залаэгерсег 
Болгария Шумен 
США Кент 
Турция Зонгулдак 
Норвегия Осло 16. Галерея
Символ Херсона - фрегат на памятнике первому кораблестроителям
Потемкинский сквер
Городская дума, ныне художественный музей им. А. Шовкуненко
Городская библиотека - ныне Центральный ЗАГС
Святодуховский собор и мужской монастырь УПЦ МП
Общество взаимного кредита, сейчас - филиал Сбербанка России.
Синагога Хабад
Херсонская областная государственная администрация
Набережная Херсона
Пушкинский сквер
Национальный банк
Уголок старого города
Старовинний житловий будинок в центрі міста
Вулиця Комсомольська
Вулиця Карла Маркса. Будівля банку
Управління культури, в цьому будинку на початку ХХ ст. знаходився перший у Херсоні український дитячий садочок, очолюваний Русовою
Музична школа. Колишній будинок британського консула, осідок бандерівської ОУН в роки німецької окупації міста.
Залізничний вокзал
Пам'ятник визволителям Херсону - танк Т-34-85 біля парку Ленінського Комсомолу
17. Виноски
1. [1] Головне управління статистики у Херсонській області
2. Известия Херсонского уездного земства. 19грудня. С. 1
3. http:///index_vn. php? lang=ua§ion=duma_ru
4. У Херсоні встановили меморіальну дошку політику часів УНР (ТСН)
5. На Херсонщині встановили козацький хрест на могилі воїна УПА
6. Перелік друкарських видань Херсона
18. Источники, ссылки и литература
- Украинская советская энциклопедия. В 12-ти томах. / Под ред. М. Бажана. - 2-ге вид. - К., . Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Владимир Кубийович. - Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, . Офіційний сайт міста Херсон., К., 1964 Херсон за 50 років радянської влади. ., Одеса, 1967 Херсон., К., 1968 Херсон. Путеводитель., Симферополь, 1977 (Рус.) Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету.-Херсон:Айлант, 20с. Херсон. Электронная еврейская энциклопедия. (Рус.) Kherson, Ukraine (Англ.) Стаття Slownik Geograficzny Krlestwa Polskiego (), I, p. 571-575: "Cherson". у Географическом словаре Королевства Польского и других земель славянских, том I (Aa - Dereneczna) с 1880 года (Польск.) Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 618: "Kherson". (Англ.) Shtetl Finder (1989), p. 14: "Cherson". (Англ.) Сайт "Старий Херсон" Походження назв міст України
|
|
|
п о р
| ||
Города : | Берислав Генічеськ Гола Пристань Каховка Нова Каховка Скадовськ Таврійськ Херсон Цюрупинск | |
Пгт : | Антонівка Архангельське Асканія-Нова Белая Криница Білозерка Брилівка Велика Лепетиха Велика Олександрівка Верхній Рогачик Високопілля Горностаївка Дніпряни Зеленівка Іванівка Каланчак Калінінське Кар'єрне Козацьке Комишани Лазурне Любимівка Мирне Наддніпрянське Нижні Сірогози Нова Маячка Нововоронцовка Новоолексіївка Новотроїцьке Партизани Сиваське Чаплинка |
Города и пгт Херсонської області
|
|
Россия
Беларусь
Украина
http://nado. *****
