Сучасні технології побудови комп’ютерних мереж (стр. 10 )

·  Цілісність (захищеність від порушень інформації під час доставки або зберігання).

·  Доступність (відсутність обмежень для санкціонованого доступу).

21.  В якості програмно-апаратної платформи для побудови систем технічного захисту інформації широко використовують недорогі, але достатньо ефективні пристрої – міжмережні екрани (інші назви цих пристроїв – firewall, брандмауер). Механізми захисту вбудовують на канальному, мережному, сеансовому та прикладному рівнях взаємодії інформаційних систем. Криптографічні механізми забезпечення захисту використовують обмежено, але такі архітектурні рішення передбачаються для оснащення мереж у найближчі роки, для чого в Україні створюється відповідна юридична база.

Запитання та завдання для самоперевірки

1.  Які найбільш поширені технологій побудови локальних комп’ютерних мереж на канальному рівні та їх особливості?

2.  Що являє собою маркерний метод доступу?

3.  Як виникають колізії та яким чином можна позбавитись від їх наслідків?

4.  Розкрийте структуру та особливостi використання MAC-адрес.

5.  Як сумiщаються новi апаратнi засоби мереж Ethernet зi старими модiфiкацiями?

6.  Чим вiдрiзняються технологiї побудови локальних i глобальних комп’ютерних мереж?

7.  Розкрийте структуру та особливостi використання IP-адрес.

8.  У чому полягає необхiднiсть створення системи DNS та якi особливостi її функцiонування?

9.  Що являє собою процедура маршрутизації IP-пакетiв?

10.  Яку роль у стеку TCP/IP відіграє протокол ICMP?

11.  Якi функції протоколiв транспортного рiвня стеку TCP/IP?

12.  У чому полягає захист інформаційних ресурсів комп’ютерних мереж?

13.  Якi механiзми захисту інформаційних ресурсів найбiльш розповсюдженi у локальних комп’ютерних мережах?

Р О З Д І Л 4

Розвиток мережних технологій в будівництві

4.1 Корпоративна інформаційна мережа будівельного комплексу України

Відповідно до Закону України "Про Національну програму інформатизації", Указів Президента України від 14.07.2000 № 000/2000 "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" і від 31.07.2000 № 000/2000 "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" було передбачено створення необхідних умов для своєчасного забезпечення організацій всіх форм власності та окремих громадян достовірною та повною інформацією про розвиток будівельного комплексу України шляхом широкого використання сучасних інформаційних технологій.

Концепція Держбуду – створення національної нормативної бази в будівництві, інтегрованої у європейську і світову системи стандартизації для поетапного переходу до принципово нової системи нормативів, що гарантують безпечні умови роботи людей, більш повне виявлення їх волі і творчості та високу якість виробництва продукції.

Розв’язання даної проблеми можливе тільки на основі створення єдиного інформаційного простору будівельної галузі України, технічною базою якого повинна стати корпоративна мережа будівельного комплексу України [14].

Такий підхід повинен забезпечити широкий доступ до баз даних, створених в багатьох науково-дослідних, проектних та інших організаціях будівельної галузі, а також до баз даних інших галузей (пожежні, медико-санітарні, екологічні нормативи, нормативи з питань енергозбереження та інші).

Головним призначенням корпоративної мережі є вирішення питань своєчасного і якісного інформаційного забезпечення проектних, проектно-пошукових і науково-дослідних організацій, виробничих підприємств та підприємств будівельної індустрії різних форм власності, апарату Держбуду України та окремих громадян з питань архітектури і будівництва на основі використання Інтернет-технологій.

Найбільш розповсюдженою технологією побудови корпоративних мереж є VPN (Virtual Private Network або Віртуальна приватна мережа).

Перевага технології VPN полягає в тому, що вона дозволяє не поступаючись рівнем якості обслуговування користувачів скоротити витрати на створення та підтримку мережі. Виграш у коштах виникає за рахунок більш ефективного спільного користування каналами зв’язку замість виключно власного користування. При цьому зберігається можливість повного відокремлення на логічному рівні потоків власної інформації від інших.

Абоненти можуть підключатись до мережі поодинці або групами.

Групове підключення привабливіше з точки зору підвищення якості обслуговування. При цьому кількість коштів, що витрачаються на обслуговування кожного абонента зменшується зі збільшенням кількості комп’ютерів у локальній комп’ютерній мережі (ЛКМ).

Типове обладнання, яке необхідно для підключення одинокого абонента, це модем (внутрішній або зовнішній), що з’єднує комп’ютер абонента з телефонним каналом зв’язку загального користування. Можливе також підключення одиноких абонентів через систему мобільного телефонного зв’язку або інші системи, що використовують радіоканал. При цьому необхідно встановлення спеціального мережного обладнання.

Для групового підключення орендують або прокладають канал безпосереднього зв’язку до найближчого вузла корпоративної мережі. Груповий абонент повинен встановити у своїй ЛКМ телекомунікаційний сервер, який забезпечує розподіл та облік трафіка для кожного абонента ЛКМ. Цей сервер через DSL модем з’єднується з регіональним вузлом.

Обмеження можливостей доступу абонентів до ресурсів мережі розподіляються на такі дві групи.

Перша група обмежень пов’язана з причинами чисто технічного характеру – з недостатньою спроможністю каналу зв’язку або недоліками обладнання. Ці обмеження можуть бути частково або повністю ліквідовані за рахунок вкладання додаткових коштів на покращання технічних засобів.

Друга група обмежень це ті, що накладаються адміністрацією мережі з метою забезпечення надійного захисту інформації та інших ресурсів мережі від порушників. Ці обмеження можуть змінюватись адміністрацією мережі відповідно до статусу кожного абонента згідно з діючою у мережі політикою безпеки. Адміністрація локальної мережі може накладати додаткові обмеження доступу, але не може послабити обмеження корпоративної мережі.

Перелік інформаційних послуг та відповідних обмежень доступу абонентів наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Перелік послуг, що надаються абонентам корпоративної мережі

Назва послуги	Наявність адміністративних обмежень	Наявність підвищених вимог до якості зв’язку
Електрона пошта	немає	немає
Електроний документооббіг	немає	немає
Доступ до ресурсів загального користування мережі Інтернет	Обмежується відповідно до вимог абонентів	немає
Доступ до ресурсів спільного інформаційного простору корпоративної мережі	Не обмежується для абонентів корпоративної мережі	немає
Доступ до приватних інформаційних ресурсів, що розміщені на серверах корпоративної мережі	Обмежується угодами між власниками та користувачами ресурсів	немає
Доступ для коригування та поновлення інформації на серверах корпоративної мережі	Обмежується згідно з політикою захисту інформації	немає
Аудіоконференцзв’язок	Не обмежується для абонентів корпоративної мережі	Потрібен канал, що підтримує послугу IP-телефонії
Відеоконференцзв’язок	Надається тільки для привілейованих абонентів	Потрібен якісний канал для мультимедійного трафіка

Для технічного забезпечення надання інформаційних послуг необхідно обладнати абонентів та вузли корпоративної мережі згідно з потребами, що виявляється шляхом обстеження об’єктів до початку проектування з урахуванням перспектив розвитку.

Встановлені Укртелекомом ціни на послуги по забезпеченню користувачів каналами доступу на місцевих та міжміських з’єднаннях наведено у табл. 4.2 і табл. 4.3 відповідно.

Таблиця 4.2

Тарифи Укртелекому на канали місцевого зв’язку (без 20% ПДВ)

Одноразова плата за місцеве фізичне з’єднання	666,67 грн.
Щомісячна абонплата за місцеве фізичне з’єднання	62,50 грн.
Щомісячна абонплата за цифровий канал 64 Кбіт/с	350 грн.
Щомісячна абонплата за цифровий канал 128 Кбіт/с	458,33 грн.

Таблиця 4.3

Тарифи Укртелекому на підключення до мережі Frame Relay міжміського зв’язку (без 20% ПДВ)

Одноразова плата за підключення до порту	900 грн.
За встановлення логічного з’єднання (одноразово)	144 грн.
Щомісячна абонплата за порт 64 Кбіт/с	383,5 грн.
Щомісячна абонплата за порт 128 Кбіт/с	483,5 грн.
Щомісячна абонплата за порт 256 Кбіт/с	683,5 грн.
Щомісячна абонплата за порт 512 Кбіт/с	1083,5 грн.

Бази даних, що у першу чергу повинні бути розміщені у мережі будівельного комплексу України.

·  База нормативних документів України в галузі будівництва згідно з "Переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва", затвердженим Держбудом України.

·  База вітчизняних та міжнародних стандартів, методичних посібників, рекомендацій з питань управління якістю та забезпечення якості.

·  База законів, постанов Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та указів Президента України з питань архітектури та будівництва.

·  База організаційно-розпорядчих та інструктивних документів Держбуду України та інших міністерств і відомств, обов'язкових або рекомендованих для застосування в галузі будівництва.

·  База державних класифікаторів і довідників у галузі будівництва.

·  База ресурсних кошторисних норм України.

·  База розцінок, цінників, прейскурантів, тарифів.

·  Регіональні бази науково-дослідних, проектних і будівельних організацій України, організацій виробників та продавців будівельних матеріалів, виробів і конструкцій для будівництва, які вміщують інформацію про виробничий потенціал регіону – види діяльності, виробничі потужності, наявність машин і механізмів, трудових ресурсів, автотранспорту та можливість і умови здачі їх в оренду, перелік найбільш важливих зведених об'єктів тощо.

·  Регіональні бази даних цін на будівельні матеріали, машини, механізми, інструменти, роботи та послуги в будівництві в номенклатурі ресурсних кошторисних норм та на нові матеріали.

·  База даних укрупнених показників вартості будівельної продукції по регіонах України (видів робіт, будівель та споруд).

·  Регіональні геоінформаційні бази даних.

4.2 Технологія дистанційного обслуговування проектувальників будівельних конструкцій

У сучасному проектуванні будівельних конструкцій значне місце займає спеціалізоване програмне забезпечення. В числі найбільш поширених пакетів (розпочав своє існування більше ніж 40 років тому) є комплекс ЛІРА. Труднощі користування цим комплексом полягають в тому, що він через велику потужність не може бути встановленим на будь-якому комп’ютері, крім того, його інсталяція потребує досить великих коштів.

Технологія дистанційного обслуговування чисельних користувачів комплексу ЛІРА з використанням Інтернету виявилась доцільною, що підтверджено отриманим досвідом. Вже другий рік за допомогою сервера, що встановлений у ДНДІАСБ, сотні проектувальників з усіх країн колишнього СРСР користуються цією системою дистанційного обслуговування для розрахунку будівельних конструкцій [15].

Переваги, які має користувач такої системи, полягають у наступному.

·  Для розрахунків завжди використовується найкраща версія програмного забезпечення.

·  Розрахунок виконується на спеціально налаштованому комп’ютері, що дозволяє запобігти конфліктних ситуацій.

·  Вимоги до комп’ютера користувача зменшуються, бо він використовується тільки для виконання клієнтської частини програмного забезпечення.

·  Якість розрахунку не залежить від якості комп’ютера користувача.

·  Користувач не купляє програмне забезпечення, а оплачує тільки розрахунок, при цьому невеликі розрахунки виконуються безкоштовно.

·  Консультації надають кваліфіковані спеціалісти, які підтримують роботу системи, з використанням сучасних досягнень мережних технологій.

4.3 Розвиток галузевих систем дистанційного навчання та розповсюдження технічних знань

Дистанційне навчання сьогодні швидко прогресуюча форма освіти. Заочне, кореспондентське навчання, екстернат – всі ці способи одержання освіти претендують на звання дистанційних. Але сучасне уявлення про дистанційне навчання базується, в першу чергу, на використанні мережних технологій та технічних засобів телекомунікації. Нерідко можна почути, що той чи інший вищий навчальний заклад здійснює дистанційне навчання з допомогою “кейс-технології”. Проте під цим терміном розуміють не електронні комунікації, а лише поштову розсилку студентам комплекту (кейса), в який входять звичайні підручники, відео і аудіо касети або компакт-диски.

Ефективність дистанційного навчання визначається закладеним в нього педагогічним змістом. При цьому треба відрізняти два погляди, які домінують у системах організації дистанційного навчання.

У першому з цих поглядів, під дистанційним навчанням розуміють обмін інформацією між педагогом і учнем (групою учнів) на відстані. Учень є одержувачем деякого інформаційного змісту і системи завдань з його освоєння. Результати самостійної роботи учня висилаються педагогу, який оцінює якість і рівень освоєння матеріалу. Під знанням розуміють трансльовану інформацію, а власний досвід учні не набувають і їхня діяльність з набування знань при цьому залишається поза увагою.

У другому з цих поглядів, домінантою дистанційного навчання є власна продуктивна діяльність учня, яка вибудовується за допомогою сучасних засобів телекомунікації. Цей підхід вимагає інтеграції інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивну взаємодію суб’єктів освіти і продуктивність роботи навчального процесу. Обмін і пересилка інформації грає в цьому випадку роль допоміжного середовища, що створює умови для продуктивної діяльності учнів. Навчання проходить у реальному часі з використанням засобів відеозв’язку, віртуальної дошки з графікою та ін., а також за допомогою телеконференцій на основі електронної пошти. Індивідуальний характер освіти – основна риса дистанційного навчання даного типу, а його мета – самовираження віддаленого учня.

Звичайно, другий підхід до організації дистанційного навчання є більш розвинутим, а тому вимагає подальшого розвитку інформаційних технологій.

Одним з напрямів такого розвитку є обмін інформацією технічного характеру в мережі Інтернеті, для якої характерна наявність формул, схематичних рисунків, графіків функцій.

Функціонуючими на даний момент браузерами можлива ефективна обробка текстового матеріалу. Решта об’єктів технічної інформації являє собою заздалегідь підготовлені графічні об’єкти. Такий підхід до організації обігу технічної інформації в Інтернеті є дуже трудомістким і вимагає при підготовці технічної інформації багато часу.

Щоб автоматизувати процес підготовки таких об’єктів, можна скористатись засобами COM-технологій (COM – Common Object Model), а саме, технологією об’єктів ActiveX, для розширення можливостей браузера щодо відображення формул, схематичних рисунків та графіків елементарних функцій на стороні клієнта.

Як прототипи для даної технології виступають два відомі програмні продукти: мова розмітки математичних формул в Інтернеті MathML та редактор математичних текстів TEX. Щоб порівняти між собою нашу розробку з цими програмними продуктами, виконаємо інтерпретацію формули для одного із розв’язків квадратного рівняння:

За допомогою мови Content MathML ця формула може бути записана так:

<math>

<reln><eq/>

<ci>x</ci>

<apply><divide/>

<apply><plus/>

<apply><minus/>

<ci>b</ci>

</apply>

<apply><sqrt/>

<apply><minus/>

<apply><power/>

<ci>b</ci><ni>2</ni>

</apply>

<apply><times/>

<ni>4</ni><ci>a</ci><ci>c</ci> ( 4.2 )

</apply>

</apply>

</apply>

<apply><times/>

<ni>2</ni><ci>a</ci>

</apply>

</apply>

</apply>

</reln>

</math>

Нотація TEX-редактора має вигляд

$$\x=\frac(-\b+\sqrt{\b^{2}-4\a\c}{2\a})$$

За допомогою редактора математичних текстів MathTextView, що розроблений у ДНДІАСБ Держбуду України І., цю формулу можна записати так:

$$x=(-b+sqrt(b^2-4*a*c)/(2*a)$$

Мова MathML має універсальний характер, активно підтримується корпорацією 3WC (WWWC – World Wide Web Corporation) як стандарт для відображення математичних текстів, але для використання в спілкуванні математиків вона є досить складною, оскільки більше нагадує мову програмування. Тому зараз у ДНДІАСБ активно ведуться розробки мов-посередників між нотаціями (4.2) і (4.4).

Мова TEX-редактора (4.3) близька до мови викладу математичних текстів. Це прекрасний та широко відомий серед математиків редактор, який використовується для видавництва математичної літератури. Проте, для систем дистанційного навчання він має суттєвий недолік, бо мова TEX-редактора не відображає математичної структури формул. Тому ця мова непридатна для використання в комп’ютерній математиці.

Мова редактора математичних текстів MathTextView поєднує в собі корисні характеристики двох мов прототипів, що були розглянуті вище. Ці характеристики мають суттєве значення при роботі з математичними формулами.

Крім цього, редактор MathTextView дозволяє ефективно відображати схематичні рисунки і графіки довільних елементарних функцій. Редактор маніпулює більш ніж з 200 математичними об’єктами, такими як вектори, матриці, тензори, інтеграли, похідні, суми, добутки та багато інших.

Ефективно розв’язана проблема відображення букв грецького алфавіту, латинської готики та спеціальних символів.

Редактор використовується як ActiveX разом з броузерами Microsoft Internet Explorer та Avant Browser.

Подальший розвиток роботи з редактором MathTextView привів до спрощеної нотації математичних текстів, для чого були розроблені засоби, які дозволяють автоматично генерувати HTML-коди та генерувати на стороні сервера графічні об’єкти в форматі png, що дозволяє працювати на стороні клієнта з операційними системами типу UNIX.

Більш детально з редактором MathTextView та його модифікаціями можна ознайомитись на сайті http://math. accent. .

4.4 Напрями розвитку галузевих систем баз даних

Основними компонентами систем, що забезпечують роботу з базами даних є клієнтські програми, що виконують задачу забезпечення діалогу, та серверні програми, які забезпечують груповий доступ для великої кількості користувачів та зберігають цілісність баз даних.

Така архітектура, що складається з двох рівнів (клієнт та сервер), у великих корпоративних мережах та в мережі Інтернет виявляється недостатньою. Проблеми забезпечення надійної роботи, інформаційної безпеки та керованості системи примушують до створення спеціалізованих компонентів, що беруть на себе відповідальність за ці функції.

У традиційному уявлені таких систем на верхньому рівні виділяють три компоненти:

·  презентаційна логіка (Presentation Layer – PL);

·  бізнес-логіка (Business Layer – BL);

·  логіка доступу до ресурсів (Access Layer - AL).

Виходячи з такого розподілу, можуть бути побудовані декілька моделей взаємодії між клієнтом та сервером.

·  “Товстий” клієнт. Це найбільш розповсюджений варіант побудови систем, у якому клієнтські засоби об’єднують PL та BL, а сервер баз даних забезпечує AL. Така модель має назву RDA (Remote Data Access).

·  “Тонкий” клієнт. Таку модель почали використовувати у мережах, що створені із застосуванням Інтернет-технологій та, в першу чергу, Web-браузерів. При цьому клієнтські засоби забезпечують PL, а сервер баз даних об’єднує BL та AL.

·  Сервер бізнес-логіки. Це модель, у якій BL виділено у окремий блок.

В усіх цих випадках має місце тенденція щодо використання об’єктно-орієнтованих компонентних засобів розробки.

Найбільшою завершеністю серед розподілених об’єктних моделей у наш час можна вважати COM/DCOM/ActiveX та CORBA/DCE/Java. У першій з них необхідна операційна платформа Win32 (Windows 95/NT/CE), а у другій передбачена можливість застосування скрізь, де є віртуальна машина Java. Для того, щоб оцінювати перспективність використання цих моделей, необхідно враховувати вимоги з боку усіх функціональних компонентів системи. Слід вважати, що бізнес-логіка є найбільш специфічною частиною кожного проекта, яка може розподілятись на такі компоненти:

·  моніторинг обробки транзакцій (Transaction Process Monitoring);

·  забезпечення захисту інформації (Security);

·  розподіл прав доступу до зовнішніх мереж (Fire-wall);

·  публікація у мережі Інтернет (Web-access);

·  підготовка звітів (Reporting);

·  аналіз даних для прийняття рішень (Decision Support);

·  повідомлення про події (Event Alerts);

·  тиражування даних (Replication);

·  обмін поштою (Mailing).

Множина цих функцій не може обмежуватись наведеним переліком на всі реальні випадки побудови систем доступу до баз даних.

Для обслуговування функцій бізнес-логіки прийнято виділяти окремий блок, що називають сервером додатків (Application Server – AS), який займає проміжне місце між клієнтом та сервером. На рівні AS можуть виконуватись деякі функції зі своїми окремими інтерфейсами.

Таким чином, може бути утворена багаторівнева (N-tier) система взаємодії клієнтів різного типу, серверів баз даних та спеціалізованих серверів додатків.

На базі наведених архітектурних рішень у ДНДІАСБ Держбуду України було створено систему “Будівельні ціни”, ядром якої є база даних будівельних ресурсів, оптових та роздрібних цін на будівельні матеріали. Ця база також вміщує інформацію про виробників та постачальників найрізноманітнішої продукції у сфері будівництва.

На початку створення цієї бази даних традиційним рішенням було використання мережі Інтернет з Web-сервером, як посередником між базою даних і клієнтами. Разом зі зростанням обсягу даних та кількості їх постачальників і користувачів, збільшувалась складність усіх процесів обслуговування системи.

Наступним рішенням було розподілення системи на такі три рівні.

·  PL – клієнт, що надає користувачам інтерфейси для пошуку та відображення інформації;

·  AS – сервер додатків, що виконує ідентифікацію та автентифікацію користувачів, надає інтерфейси адміністраторам різних рівнів, готує звіти про роботу користувачів та виконує усі запити до бази даних;

·  AL – сервер бази даних, що обслуговує усі запити до бази даних.

Найбільш складною частиною системи є сервер додатків, на якому встановлено Web-сервер (IIS). Бізнес-логіку виконано у вигляді окремого модуля (Business object), що підключається через Web-сервер на запити від клієнтів. Для цього використано технологію RDS (Remote Data Services). Для захисту інформації в мережі Інтернет застосовано алгоритм RSA, який реалізовано у середовищі Windows (Crypto API).

Зараз база даних перетворюється на розподілену багаторівневу систему, бо значна частина інформації надходить з різних регіонів України, де формуються регіональні вузли системи.

В и с н о в к и

1.  Головним призначенням корпоративної мережі будівельного комплексу України є вирішення питань своєчасного і якісного інформаційного забезпечення проектних, проектно-пошукових і науково-дослідних організацій, виробничих підприємств та підприємств будівельної індустрії різних форм власності, апарату Держбуду України та окремих громадян з питань архітектури і будівництва на основі використання Інтернет-технологій.

2.  Перевага технології VPN (Virtual Private Network або Віртуальна приватна мережа) полягає в тому, що вона дозволяє не поступаючись рівнем якості обслуговування користувачів скоротити витрати на створення та підтримку мережі. Виграш у коштах виникає за рахунок більш ефективного спільного користування каналами зв’язку замість виключно власного користування. При цьому зберігається можливість повного відокремлення на логічному рівні потоків власної інформації від інших.

3.  Бази даних, що у першу чергу повинні бути розміщені у мережі будівельного комплексу України:

·  База нормативних документів України в галузі будівництва згідно з "Переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва", затвердженим Держбудом України.

·  База вітчизняних та міжнародних стандартів, методичних посібників, рекомендацій з питань управління якістю та забезпечення якості.

·  База законів, постанов Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та указів Президента України з питань архітектури та будівництва.

4.  Технологія дистанційного обслуговування проектувальників будівельних конструкцій з використанням мережі Інтернет виявилась доцільною, що підтверджено отриманим досвідом. Вже другий рік за допомогою сервера, що встановлений у ДНДІАСБ, сотні проектувальників з усіх країн колишнього СРСР користуються цією системою дистанційного обслуговування для розрахунку будівельних конструкцій.

5.  Одним з напрямів розвитку систем дистанційного навчання та розповсюдження технічних знань є обмін інформацією технічного характеру в мережі Інтернеті, для якого характерна наявність формул, схематичних рисунків, графіків функцій. За допомогою браузерiв можлива ефективна обробка текстового матеріалу. Решта технічної інформації являє собою заздалегідь підготовлені графічні об’єкти. Такий підхід є трудомістким, бо вимагає при підготовці технічної інформації багато часу. Щоб автоматизувати процес підготовки таких об’єктів, можна скористатись засобами COM-технологій, а саме, технологією об’єктів ActiveX, для розширення можливостей браузера щодо відображення формул, схематичних рисунків та графіків елементарних функцій на стороні клієнта. Мова редактора математичних текстів MathTextView, що розроблена у ДНДIАСБ з використанням COM-технологій, поєднує в собі корисні характеристики мов прототипів. Детально з мовою MathTextView можна ознайомитись на сайті http://math. accent.

6.  Основними компонентами систем, що забезпечують роботу з базами даних, є клієнтські програми, якi виконують задачу забезпечення діалогу, та серверні програми, які забезпечують груповий доступ для великої кількості користувачів та зберігають цілісність баз даних. Така архітектура, що складається з двох рівнів (клієнт та сервер), у великих корпоративних мережах та в мережі Інтернет виявляється недостатньою. Проблеми забезпечення надійної роботи, інформаційної безпеки та керованості системи примушують до створення спеціалізованих компонентів, що беруть на себе відповідальність за ці функції. На базі таких архітектурних рішень у ДНДІАСБ Держбуду України було створено систему “Будівельні ціни”, ядром якої є база даних будівельних ресурсів, оптових та роздрібних цін на будівельні матеріали. Ця база також вміщує інформацію про виробників та постачальників найрізноманітнішої продукції у сфері будівництва

Список літератури

1.  Буров Є. Комп'ютерні мережі. 2-ге оновлене і доповн. вид. – Львів: БаК, 2003. – 584 с.

2.  Олифер В. Г., А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 2-е изд. СПб: ПИТЕР, 2003. – 864 c.

3.  Дуглас К. Компьютерные сети и Internet. Диалектика, 2002. – 640 с.