Зміст

Зміст

Вступ ................................................................................................................................3

Розділ 1.Теоретико - методологічний аналіз проблеми захворювання підлітків на бронхіальну астму...........................................................................................................6

1.1  Бронхіальна астма, особливості її виникнення і перебігу.......................6

1.2  Психологічні особливості особистості підлітків, що страждають на бронхіальну астму.....................................................................................15

1.3  Підлітковий вік, як передумова загострення бронхіальної астми........24

Короткі висновки до розділу 1 ....................................................................................37

Розділ 2. Діагностична робота психолога з вивчення психологічних особливостей підлітків, хворих на бронхіальну астму.....................................................................40

2.1.  Загальні принципи та методи дослідження підлітків, хворих на бронхіальну астму........................................................................................................40

2.2.  Вивчення психологічних особливостей підлітків, хворих на бронхіальну астму........................................................................................................55

Короткі висновки до розділу 2 ....................................................................................70

Розділ 3. Підходи до психокорекційної роботи з підлітками хворими на бронхіальну астму.........................................................................................................73

3.1.  Методи і напрямки психокорекційної роботи з підлітками хворими на бронхіальну астму........................................................................................................73

3.2.  Тренінг навичок для підлітків хворих на бронхіальну астму..............78

3.3.  Аналіз результату формуючого експерименту......................................98

Короткі висновки до розділу 3 ..................................................................................105

Загальні висновки.......................................................................................................106

Список використаної літератури................................................................................110

Додатки.........................................................................................................................120

ВСТУП

Бронхіальна астма (БА) є одним з найбільш важких і поширених алергійних захворювань дитячого та підліткового віку в Україні та в усьому світі. Поширеність бронхіальної астми в Україні за даними останніх років коливається від 2,9 до 3,2 випадків на 1000 дітей; причому, у 30,0% дітей спостерігається важкий перебіг захворювання.

Аналіз сучасних літературних даних свідчить про збереження вираженої тенденції до більш ранньої появи перших симптомів астми і збільшення частоти гормонозалежних форм [48, с. 44-49]. Прогресування розповсюдженості бронхіальної астми обумовлено не тільки поліпшенням якості діагностики, появою сучасних діагностичних систем, значним погіршенням екологічної обстановки, але і тим, що за останні десятиріччя в житті людей, особливо дітей, відзначаються виражені зміни соціальної структури суспільства, зниження рівня життя, збільшення потоку інформації, ускладнення шкільних програм [34, с. 10]. У результаті подібних змін різко зросла роль різноманітних психоемоційних і психосоціальних факторів в етіології і патогенезі БА. Це дозволило віднести бронхіальну астму до групи психосоматичних захворювань („хвороб адаптації”), постійно зростаюча поширеність яких у дітей вимагає розробки ефективних методів профілактики, можливої тільки при максимально ранній її діагностиці [39, с. 48-50].

Особливу проблему складає ведення хворої дитини із так званою терапія-резистентною бронхіальною астмою, концепція якої включає саме хворобу та її важкість, особу дитини, її психологічні та психоемоційні характеристики, відношення до перебігу хвороби, реакції на лікування та якість життя. Суттєва роль при цьому надається різноманітним психологічним і психопатологічним характеристикам хворого, особливостям перебігу БА у дітей із супутніми порушеннями у психоемоційній сфері. Тому психологічне обстеження пацієнта для виявлення і можливої корекції психоемоційних та патопсихологічних факторів як причин виникнення і загострення перебігу захворювання є доцільним та необхідним [41, с. 24-27].

За даними [17, с. 1], задовго до появи явних психосоматичних розладів чи перших симптомів бронхіальної астми, у дітей відзначаються окремі ознаки емоційної напруги чи стану хронічної тривожності. Виходячи з того, що у виникненні БА значну роль грають психологічні фактори, виникає необхідність у перегляді сучасної терапевтичної тактики з введенням у її комплекс психологічних методів лікування.

Усе вищевикладене стало основою для виконання даної роботи.

Об’єкт дослідження – психоемоційний стан підлітків, хворих на бронхіальну астму.

Предмет дослідження – форми і методи в психологічно-корекційній роботі медичного психолога з підлітками, хворими на бронхіальну астму.

Метою роботи є вивчення клінічного значення психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні та перебігу бронхіальної астми у дітей та підлітків і розробка методів психологічного впливу як важливих засобів профілактики захворювання.

У відповідності з поставленою метою визначені наступні завдання дослідження:

1.  Теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження

2.  Дослідити ступінь розробленості і дослідження проблеми впливу психологічних порушень сфери особистості підлітків на виникнення та перебіг бронхіальної астми.

3.  Визначити індивідуальний психологічний профіль особистості дитини хворої на бронхіальну астму.

4.  Розробити, обґрунтувати доцільність тривалого застосування програми та психокорекції підлітків з врахуванням їх індивідуальних психологічних особливостей.

Методи дослідження – психологічні методики для визначення психологічного типу особистості та стану емоційної стійкості підлітків; психологічні тести для визначення емоційно-динамічного профілю особистості, для оцінки способу реагування в ситуації фрустрації; проективна методика дослідження самосвідомості особистості.

Гіпотеза: підлітки, хворі на бронхіальну астму значно відрізняються від здорових однолітків: своєю підвищеною тривожністю, емоційною нестабільністю, заниженою самооцінкою. Оволодіння навичками аутотренінгу сприяє емоційній саморегуляціі та впевненості в собі.

Отримані результати дозволили уточнити роль різноманітних психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні і перебігу бронхіальної астми у підлітковому віці, показати взаємозв’язок між виразністю психологічних порушень сфери особистості хворої дитини і особливостями перебігу захворювання та розробити методику психологічної корекції підлітків, хворих на бронхіальну астму з метою збільшення термінів ремісії і зниження частоти загострень захворювання. Розроблена методика аутогенного тренування та його застосування в соматичній клініці підлітків, хворих на бронхіальну астму, сприятиме підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації дітей, що в кінцевому результаті дозволить поліпшити ефективність комплексного лікування цього складного хронічного захворювання

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми захворювання підлітків на бронхіальну астму

1.1. Бронхіальна астма, особливості її виникнення і перебігу

Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні і світі. Збільшується абсолютна поширеність та відносна значимість бронхіальної астми серед інших нозологій. Сьогодні бронхіальна астма є глобальною проблемою сучасності в зв’язку з її широким розповсюдженням і прогресуючим зростанням частоти і важкості протікання серед дорослих і дітей. Встановлено, що витоки бронхіальної астми у більшості випадків (до 80%) мають початок у дитячому віці, в якому відбувається її формування. Серед причин несприятливої динаміки першочергове значення має погіршення екологічних умов, поширення шкідливих звичок, зростання частоти психологічних стресів. Протягом останніх років стан здоров’я дітей, розповсюдженість хвороб органів дихання, в тому числі і бронхіальної астми, розглядається у взаємозв’язку з екологічним станом у регіоні проживання.

вырезано

Клітини мозку найбільш чутливі до кисневого голоду, який виникає під час приступів бронхіальної астми. При БА істотну роль у формуванні психоневрологічних порушень відіграє гіпоксія. Клінічні прояви гіпоксії мозку мають місце практично у всіх дітей з середнім і тяжким перебігом захворювання. У цьому випадку до основних симптомів приєднуються емоційна лабільність, подразливість, погіршення пам’яті та уваги, депресія. В періоді передвісників виникнення захворювання спостерігається неврівноваженість процесів збудження та гальмування в центральній нервовій системі; діти збуджені або навпаки пригнічені. Буває різкий перехід від веселого, грайливого настрою до байдужості, плаксивості, діти можуть бути роздратовані. Після нападу хворі діти на початку сонливі, а в подальшому можуть спостерігатися головний біль, в’ялість, швидка втомлюваність, адинамія. [50, С.43-49] У дітей з бронхіальною астмою і поза нападів мають місце швидка втомлюваність, утримується страх перед виникненням приступу, знижується успішність в навчанні, вони часто дратівливі, плаксиві.

Приступ ядухи для дитини та її батьків завжди є стресовою ситуацією і в залежності від того, як вони реагують на неї, формуються різні патологічні процеси в корі головного мозку. Надмірна опіка батьків, часте нагадування дитині про її хворобу або навпаки, цілковита байдужість можуть поглиблювати патологічні зміни в центральній нервовій системі. [57, C.97]

Нервово-психічний стрес приблизно у 5% дітей відіграє важливу роль в розвитку бронхіальної астми. При цьому діти можуть втрачати емоційність мови, котра здебільшого маловиразна, обличчі амімічне. Хворі втрачають інтерес до ровесників, розваг чи ігор. Часто емоційна лабільність набуває відтінку агресивності, діти люблять заглиблюватися в себе. Страх перед приступом інколи переходить в звичку дитини займати вимушене положення (фіксуючи плечовий пояс). В залежності від типу конституції дитина може бути дуже рухлива, люб’язна, ласкава або навпаки, капризною, плаксивою, роздратованою, агресивною. Маленькі діти часто просяться на руки, перестають гратися, знижується апетит, „безпричинно” плачуть, порушується сон. Діти старшого віку скаржаться на головний біль, зниження працездатності, швидку втомлюваність, можуть лягати відпочивати вдень, що не притаманно їм.[23, С.65]

За даними літератури [60, С.94-97], у хворих на бронхіальну астму спостерігається високий рівень занепокоєння, депресії, фобічних реакцій.

Виділяють чотири варіанти нервово-психічного механізму патогенезу бронхіальної астми: істеричний, неврастенічний, психастенічний, „шунтовий”. У підлітковому віці найчастіше зустрічається „шунтовий” варіант: при виникненні сварки між батьками приступ, що розвивається у дитини, переключає їх увагу на ядуху, чим припиняє з’ясовування стосунків. Крім того, дитина отримує турботу членів сім’ї. Проте, у дітей можуть бути і інші варіанти. [24, С.172-173]

вырезано

1.2. Психологічні особливості особистості підлітків, що страждають на бронхіальну астму

Бронхіальна астма є класичним прикладом хвороби, яка обумовлена багатьма факторами і при якій взаємодіють численні компоненти, в основному психосоматичні, інфекційні, алергічні. Емоційні фактори самі по собі не можуть створити достатні умови для розвитку хвороби, але у біологічно схильної до неї дитини вони можуть привести в дію астматичний процес. В розвитку бронхіальної астми важливо роль відіграють психологічні фактори і інфекційно-простудні хвороби, на фоні яких реалізуються алергічні механізми. У деяких хворих на бронхіальну астму ці фактори, сприяючи провокації і фіксації астматичних симптомів, глибоко проникають у патогенетичний ланцюг захворювання, призводять до поглиблення біологічного дефекту, хронізації захворювання. На певних етапах перебігу БА психологічні механізми патогенезу можуть становитися ведучими. [95, С.67-83]

Звертає на себе увагу той факт, що у одних хворих на бронхіальну астму психологічні фактори відіграють провідне значення в патогенезі захворювання, провокуючи її початок і наступні загострення, сприяючи фіксації і хронізації астматичних розладів. У інших хворих, з такою ж важкістю і тривалістю захворювання, ці фактори глибокого впливу на перебіг патологічного процесу не надають, не провокують початок, загострення і окремі приступи ядухи. [75, С.123-125]

Спроби виявити відповідальні за виникнення БА психічні конфлікти, пошук провокуючих їх особистісних рис, привели до гіпотези про існування специфічного для захворювання „профілю особистості”, який зумовлює маніфестацію захворювання. Основні характеристики такого „профілю особистості” у хворих на бронхіальну астму визначаються як схильність „подавляти депресію і агресію”, „стримувати реакції на фрустаційний вплив”, „підвищена нестійкість, надзвичайна збудливість або млявість, підвищена виснаженість”, висока тривожність. Характерний для хворих на БА профіль особистості асоціюється з проявами алекситимії – механістичним характером мислення, який виявляється в нездатності фантазувати, бажанні оперувати конкретними поняттями, тобто труднощі в усвідомлені та вербалізації своїх відчуттів. [53, С.657-667]

В теперішній час наявність алекситимії в структурі особистості розглядається як один з можливих факторів ризику психосоматичних розладів. Такі особи демонструють найнижчу готовність до виконання лікарських рекомендацій і призначень. [28, С.5]

В психологічному профілі дітей, хворих на БА, алекситимія виявляється у 60,0% випадків. Недостатня здатність до адекватного емоційного від реагування у пацієнтів з алекситимією веде до значного посилення емоційної напруги і тривоги. Для них є характерним нерегулярне і нераціональне проведення базисної терапії, недотримання дієти, настороженість до обстеження і нових методів лікування. Це діти, з якими важко встановити контакти і виникають деонтологічні проблеми в процесі спілкування. У цих дітей часто виникають труднощі в системі міжособистісних контактів, недостатня здатність до адекватної емоційної реакції, до пред’явлення скарг і опису свого стану. Алекситимія є універсальною особистісною характеристикою, яка обумовлює психо-соціальну неспроможність особистості, підвищений вплив на неї стресових ситуацій, а тому сприяє більш важкому перебігу бронхіальної астми. [72, С.63-66]

вырезано

За даними , ті чи інші психологічні відхилення та ступінь їхньої виразності залежить від особистісних особливостей характеру хворих дітей, тяжкості та тривалості перебігу захворювання і соціального оточення (сім’я, однолітки, викладачі). Серед особистісних рис у підлітків, хворих на БА, до початку захворювання найчастіше відзначається підвищена вразливість, полохливість, тривожність, численні страхи та фобії, схильність до немотивованих змін настрою тощо. Майже у 97,0% дітей спостерігається найтісніший емоційний зв’язок з батьками і повна залежність від них у будь-яких життєвих ситуаціях. [18, С.52-54]

У більшості дітей переважає виховання „оранжерейного” типу: їх оберігають від труднощів, обмежують їх самостійність, фіксують на хворобі. Діти негативно сприймають нагадування про їх хворобу і пов’язаних з нею обмеженнях. Вони не можуть повністю прийняти режим здорових дітей і не бажають бути відвернутими однолітками. Виникає внутрішній конфлікт між домашнім „оранжерейним” вихованням, недостатньою самостійності, товариськістю, відсутністю впевненості в собі, внутрішньою тривожністю і необхідністю активної позиції серед однолітків. Цей конфлікт з віком не зменшується й є більш вираженим у хлопців. В них відмічається недостатня маскулинність, деяка інфантильність та істероїдність. [78, С.244-245]

Найбільш розповсюдженим психологічним типом серед хворих БА підлітків є інтервертований тип, частота якого також зростає з посиленням важкості перебігу хвороби. Такі діти орієнтовані на внутрішній світ, невпевнені в собі, песимістичні, у них виявляється низька самооцінка, підвищений рівень тривожності, самітність.

Песимізм переважає у поглядах на майбутнє серед підлітків із важким і середньотважким ступенем бронхіальної астми, тимчасом як при легкому її перебігу домінують оптимістичні настрої. Діти прагнуть до розширення власної сфери спілкування за рахунок нових соціальних контактів, проте багато з них виявляються неспроможними цього домогтися.

Показовим є емоційний профіль особистості підлітка, що адаптується до умов стаціонару. Найбільш легко цей процес протікає у хворих з легкою формою БА, найтяжче – при важкій бронхіальній астмі. Такі діти мають виразні негативні відхилення в емоційному профілі і високий рівень тривожності. Вже в перші часи перебування в лікарні переважають негативні емоції, які виявляються у плачу, ридання, навіть депресії, яка поєднується з наявністю гніву і приступів страху. Тобто, у дітей з бронхіальною астмою чітко вимальовуються загальні і специфічні зміни в психіці, які відображаються на поведінці хворої дитини. Такі зміни, як правило, проявляються „реакцією на хворобу” [65, С.58-60]

Для підлітків з легким ступенем бронхіальної астми спрямованість психологічних реакцій у зв’язку з хворобою відзначається на зовнішні причини (екстрапунітивні реакції), для яких характерним є наявність безобвинувальної позиції до лікарів, пред’явлення завищених вимог до останніх тощо. У дітей з важкою БА переважають імпунітивні реакції, що відрізняються вкрай утрудненим контактом з батьками, лікарями однолітками, схильністю ”втекти від проблем”, зв’язаних з хворобою та її наслідками, втратою інтересу до лікування.

Однією з головних причин несприятливого перебігу астми і зниження очікуваних результатів від її терапії є неадекватно контрольована і сприймана БА та низький рівень знань про свою патологію хворих підлітків та їхніх родичів. Крім того, багато хворих підлітків схильні до „соматизації” свого захворювання, тобто трактують його як винятково „хворобу тіла”. Більш того, вони не готові до подолання подібного сприймання своєї патології. Причина цього не тільки в низькому рівні знань хворих про астму, але й у потребі протистояти неприємному для них почуттю залежності, у бажанні позбутися від нього, вигнати зі свідомості. „Соматичне” трактування бронхіальної астми допомагає хворим підліткам відсторонитися від своєї патології, при цьому вони, як правило, вважають, що доти, поки астма „торкається” тільки тіла, вони не залежать від неї цілком. Подібне сприйняття певною мірою пояснює небажання підлітків знати більше про свою хворобу, незацікавленість у розумінні її сутності. [17, С.9]. Хворих підлітків з легким перебігом бронхіальної астми більше хвилює не власне захворювання, а його наслідки; серед хворих із більш тяжким перебігом переважають реакції саме на хворобу.

Відношення до хвороби інтегрує всі психологічні категорії, в рамках яких формується „внутрішня картина хвороби” у підлітка. Різні типи відношення умовно групуються у три блока. Перший блок: гармонійний, ергопатичний і аногнозичний типи – характеризується меншою виразністю соціальної дезадаптації підлітка у зв’язку із захворюванням. Другий блок: тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолічний і апатичний типи – відрізняється інтрапсихічною спрямованістю. Третій блок: сенситивний, егоцентричний, паранойяльний і дистрофічний типи – характеризується інтерпсихічною спрямованістю. [94, С.31-36]

Перший блок типів реагування на хворобу характеризується адекватною оцінкою свого стану, без схильності перевищувати його важкість і без підстав бачити все в чорному кольорі, але й без недооцінки важкості хвороби, з бажанням активно сприяти лікуванню.

Підлітки з другим типом реагування відчувають постійну тривогу з приводу несприятливого перебігу хвороби, будь-яких ускладнень. Як наслідок – тривожний настрій, пригніченість. Хворі шукають нові способи лікування, нових лікарів, які здаються їм більш авторитетними.

Діти з сенситивним типом реагування (третій блок) надмірно стурбовані можливим негативним враженням, яке може справити на оточуючих відомості щодо їх хвороби. Вони занепокоєні, що друзі почнуть уникати їх, вважати неповноцінними, побоюються стати тягарем для близьких з-за хвороби.

У підлітків з легким перебігом БА типи відношення до хвороби належать до першого блоку. При середній важкості бронхіальної астми зустрічаються всі три типи реагування, з превалюванням реакцій першого блоку. У підлітків з важким перебігом хвороби – також діагностуються три типи реагування, але з посиленням відношення до хвороби другого та третього блоків, тобто з посиленням важкості захворювання зростає кількість типів реагування на хворобу, які характеризуються наявністю особистісної дезадаптації у зв’язку із захворюванням.

вырезано

У підлітковому віці відбувається загострення хвороби. Саме в цей час погіршується психоемоційний баланс, який пов’язаний з багатьма факторами внутрішнього та зовнішнього середовища. Це зумовило нашу увагу до цієї вікової групи.

Нами проведений констатуючий експеримент у якому вибірка складала 42 особи хворих підлітків. Контрольну групу склали підліткив, що не мали жодного хронічного діагнозу не знаходились на диспансерному обліку та рідко (2-3 роки) хворіли на нежить та респіраторні захворювання тощо. Кількість контрольної групи – 28 школярів підліткового віку. Які є учнями середньої загальноосвітньої школи.

Дослідження проводилося згідно складеної програми у 2 етапи:

На першому етапі проводилося спостереження, бесіди (групові й індивідуальні) ознайом чого характеру з метою створення атмосфери довіри й відвертості, а також проведено анкетування.

На другому етапі запропонували досліджуваним підліткам тестові опитувальники з метою виявлення їхніх особистісних якостей, зокрема проявів особистісної тривожності, емоційної вразливості та особливостей стосунків з найближчим оточенням.

2.2. Вивчення психологічних особливостей підлітків, хворих на бронхіальну астму та аналіз результатів діагностування

Для вивчення особливостей емоційної сфери та особистості підлітків, хворих на бронхіальну астму ми провели дослідження за допомогою опитувальників. Ми використали опитувальник особистісної тривожності Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної тривожності, опитуальник Г. Айзенка для визначення рівня нейротизму, та модифікований патохарактерологічний опитувальник Е. Лічко для визначення акцентуацій. Для дослідження самооцінки використали методику Дембо – Рубинштейн.

У дослідженні брали участь підлітки віком від 13 до 15 років. Ми виокремили дві групи котрольну та експерементальну. У контрольну групу входили підлітки, що не мали жодного хронічного діагнозу, не знаходились на диспансерному обліку та рідко (2-3 рази на рік) хворіли на нежить та респіраторні захворювання.

Експериментальну групу складали підлітки з діагнозом „Бронхіальна астма”, що перебували на санаторному лікуванні у санаторії „Лісний” захворювань верхніх дихальних шляхів, м. Ірпінь. Чисельність експериментальної групи склала 42 особа, чисельність контрольної групи 28 осіб.

Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою багатофункціонального крітерія φ Фішера, який дозволив порівняти експериментальну групу-підлітків, хворих на астму та контрольну групу-здорових підлітків. Результати дослідження були оформлені у таблиць та рисунків, що дають змогу висвітлити розподіл підлітків з різними психологічними особливостіми у конртрольній та експериментальній групах та порівняти здорових підлітків та їх сверсників, хворих на бронхіальну астму. (рис. 1- 8 та таб.1- 6)

За результатами дослідженя в експериментальній групі учасників були отримані наступні данні:

Чисельність підлітків з високим рівнем особистісної тривожності складає 25 осіб, чисельність підлітків із середнім рівнем особистісної тривожності - 14, а кількість учасників експериментальної групи з низьким рівнем особистісної тривожності составляє 3 особи.

вырезано

3.2. Тренінг навичок для підлітків хворих на бронхіальну астму

В результаті констатуючого експерименту ми дійшли до висновку, що підлітки, хворі на бронхіальну астму відрізняються емоційною вразливістю, мають високий рівень особистісної тривожності. Для корекції особистісної тривожності ми провели тренінг, спрямований на оволодіння навичками аутотренінгу. Формуючий експеримент представляє собою цілеспрямований вплив на обстежуваного з метою формування у нього певних якостей. Учасниками формуючого експерименту стали 9 дівчат та 8 хлопців, всього 17 осіб.

Метою тренінгу було зниження рівня особистісної тривожності підлітків, хворих на бронхіальну астму, за допомогою опанування навичками аутотренінгу та релаксації. Робота проводилась нами у такій послідовності.

1.  вивчення методичної літератури та складання програми тренінгу

2.  відбір учасників тренінгу, формування експериментальної групи..

3.  проведення тренінгу

4.  повторне тестування

5.  аналіз результатів формуючого експерименту.

У розробці тренінгу оволодіння навичками аутортренінгу ми керувалися вихідними методичними положеннями про проведення тренінгів.

План проведення тренінгу.

1.  ознайомлення з поняттям аутотренінг

2.  оволодіння вмінням релаксації

3.  складання текстів для самонавіюваня

4.  вправляння у релаксації та самонавіюванні

5.  підсумовувань результатів тренінгу складання самозвіту.

Тренінг складався з трьох частин ввідна частина, основна частина, заключна частина. Тренінг з оволодіння навичками аутотренінгу проводився протягом трьох тижнів, кожного дня, крім суботи та неділі, тривалість одного заняття дві академічних години, загальна тривалість тренінгу 30 годин крім того навички опрацьовувались підлітками самостійно на вихідних, вони отримували домашнє завдання.

Завдання тренінгу:

·  ознайомити учасників з історією аутотренінгу та можливостями аутогенного тренування.

·  Навчити учасників різним методам релаксації

·  Навчити складати тексти для самонавіювання.

·  Відпрацювати навички релаксації та самонавіювання.

Окрім того у тренінгу вирішувались завдання, що стосуються динаміки групи

·  Створення атмосфери щирості та прийняття.

·  Засвоєння принципу безоцінковості висловлювань учасників.

·  оволодіння комунікативними навичками.

Програма тренінгу.

Перший день

1.  Вступна частина.

  Оголошення мети та завдань тренінгу.

Релаксаційний тренінг спрямований на самостійне зняття емоційного напруги, запобігання можливого стресу, зняття перевтоми відновлення порушених функцій організму, підвищення працездатності, запобігання різних захворювань, викликаних не розрішившимся стресом (фрустрацією) за допомогою вправ на розслаблення і заспокоєння. Тренінг містить у собі вправи на м'язове розслаблення (викликання відчуття тяжкості, тепла тощо) заспокоєння, відволікання думок людини від подій, які тривожать його. Для досягнення стану релаксації найчастіше за все використовуються такі методи розслаблення, як нервово-м'язова релаксація, аутогене тренування, медитація, контроль дихання тощо.

  Знайомство учасників гра „Візитка” учасники на невеликому аркуші пишуть своє ім’я або прізвисько, улюблену страву, хобі, музику, знак зодіаку та причіплюють той аркуш у вигляді бейджика. Потім всі ходять та вивчають візитки, якщо щось збігається тиснуть руки, якщо нічого кажуть : „Привіт”. Гра сприяє пожвавленню атмосфери у групі та налагоджування стосунків. Вона надає можливість продемонструвати, що у учасників можуть бути як і однакові так і різні уподобання, їхні життєві обставини можуть бути схожими а можуть відрізнятися. Таким чином гра налаштовує на атмосферу прийняття та безоцінковості.

  Об’явлення основних правил тренінгу.

Основними правилами тренінгу є:

·  Зосередженість на „тут та зараз”

·  Конфіденційність

·  Безоцінковість

·  Добровільність участі

  Обговорення основних правил тренінгу

2. Теоретична частина

Поняття про релаксацію. Релаксацією називається стан неспання, що характеризується зниженою психофізіологічною активністю, яка відчувається або по всьому організму, або будь-який тамтешній системі.. Релаксація може проводитися як за допомогою психолога, так і (аутогенно). Сеанси релаксації проводились не тільки індивідуально, а і для групи. Для групових сеансів релаксації необхідно ізольоване, тепле, затемнене приміщення, із зручної меблі.

3. Практична частина.

3.1  Вправа пантоміма: за допомогою пантоміми в парах домовитись про зустріч. Ця гра сприяє розслабленню м’язів, дозволяє краще відчути своє тіло та налагодити спілкування учасників. Крім того, оскільки під час гри виникає багато смішних моментів, тому вона допомагає набути атмосфери невимушеності та досягнути позитивного емоційного настрою.

3.2  Усвідомлення тілесних відчуттів яка ділянка тіла тепліша, яка холодніша. Ця вправа допомагаю краще сприймати власні тілесні сигнали.

3.3  Розслаблення м’язів рук на контрасті, вправа „Кулак” необхідно стиснути щосили пальці долоні у кулак, глибоко вдихнути, на видосі розслабити. Надалі учасники отримують інструкцію ведучого: „Спробуйте напружити витягнуту руку. Тримайте її в сильному напрузі до появи тремтіння в руці. Потім нехай рука упаде розслаблена, як батіг. Ось тепер Ви можете вловити момент максимального розслаблення м'язів руки. Спробуйте максимально напружувати, а потім розслаблювати м'язи ніг, спини тощо. До аутотренінгу бажано переходити після того, як Ви навчитеся максимально розслаблювати.” Значення цієї вправи полягає в тому, що нетренированній людині важко разслаблятися, щоб краще відчути розслаблення м’язів треба спочатку їх напружити.

4. Підсумок дня

4.1. Рефлексія учасників. Рефлексія вимагає від учасників відповісти на питання які почуття та думки були в них протягом сьогоднішнього тренінгу.

вырезано

Як же діє релаксація на стан стресу. Автоматична реакція тривоги з трьох послідовних фаз (відповідно до теорії Г. Селье): 1) імпульс, 2) стрес 3) адаптація. Іншими словами, коли настає адаптація, то стресовий стан невдовзі йде на спад - людина, так інакше, заспокоюється. Якщо ж адаптація порушується (взагалі відсутній), то можливо виникнення деяких і психосоматичних захворювань чи розладів. З допомогою релаксації людина в стані втручатися в будь-яку з трьох фаз стресу. Тим самим можна перешкодити впливу стресового імпульсу, затримати або (якщо стресова ситуація ще не настала) послабити стрес, запобігши тим самим психосоматичні порушення організмі. Активізуючи діяльність нервової системи, релаксація peгулює настрій і запобігає психічні порушення. Це дозволяє послабити чи скинути викликане стресом психічне і м'язове напруження.

3. Практична частина.

3.1 Гра „Домовляння пантомімою” учсники домовляються без слів, який фільм будуть дивитися

3.2 Релаксаційний комплекс „Скафандр” учасники уявляють, що на них вдягнеий скафандр який наповнюється теплим повітрям, та їхні м’язи поступово розслаблюються.

3.3 Вправа „Розлаблення та навіювання” учасники повторюють щоденну вправу (Див. Додаток 2), що дозволяє вичити текст напам’ять та відпрацювати навичку аутортренінгу.

4.Заключна частина

4.1. Рефлексія учасників.

4.2.учасники заповнюють анкету

Дев’ ятий день

1.Вступна частина.

1.1.Рефлексія вчорашнього дня.

1.2.колективний малюнок настрою

1.3 Гра „Друкарська машинка” всі отримують літери, ведучий читає слово літери повинні по черзі встати. Гра допамагаю краще концентрувати увагу на командах тренера та реагувати рухами на вербальні сигнали досягнути позитивного емоційного настрою, включитися у роботу.

2.Теоритична частина

Як підвищувати ефект аутотренінгу

3. Практична частина.

3.1 Гра „Домовляння на мигах” учасники, сидячи у колі, без слів тільки преглядаючись, утворюють пари. Ця гра дозволяє поліпшити невербальну комунікацію у групі, спрямувати увагу коного з учасників на роботу та взаємодію та покращити відчуття власного тіла.

3.2 Релаксаційний комплекс „Скафандр”

3.3 Вправа „Розлаблення та навіювання” учасники повторюють щоденну вправу (Див. Додаток 2), що дозволяє вичити текст напам’ять та відпрацювати навичку аутортренінгу.

4.Заключна частина

4.1. Рефлексія учасників.

4.2.учасники заповнюють анкету

Десятий день.

1.Вступна частина.

1.1.Рефлексія вчорашнього дня за допомогою м`яча.

1.2 гра „Друкарська машинка”

2.Теоритична частина

Отже, наприклад, Ви дуже перенервували і хочете швидко і дуже ефективно зняти емоційну напругу. Ось текст аутотренінгу на такий випадок. 1. Я відпочиваю. Разслабляюсь. Почуваюся вільно і легко. Я спокійний. Я спокійний. Я спокійний. Усе тіло розслаблено. Мені легко і приємно. Я відпочиваю. 2. Розслаблені м'язи правої руки. Розслаблені плече, передпліччя, пензель, пальці. Розслаблені м'язи лівої руки. Розслаблені плече, передпліччя, пензель, пальці. Обидві руки розслаблені. Вони лежать нерухомі і важкі. Приємне тепло проходить по руках. Я спокійний. 3. Розслаблені м'язи правої ноги. Розслаблені м'язи стегна і гомілки. Розслаблені м'язи лівої ноги. Розслаблені стегно і гомілку. Обидві ноги розслаблені. Відчуваю тяжкість ніг. Я спокійний. Я спокійний. 4. Усе тіло розслаблено. Розслаблені м'язи спини. Розслаблені плечі. Розслаблені м'язи живота. Голова лежить вільно і спокійно. 5. Усе тіло розслаблено. Почуваюся легко і невимушено. Мені приємно. Я відпочиваю. 6. Я відпочив. Почуваюся посвіжившим. Відчуваю легкість у всьому тілі. Відчуваю бадьорість у всьому тілі. Хочеться підвестися й розпочати діяти. Відкриваю очі. Я сповнений сил і бадьорості. Встану! Після аутотренінгу треба швидко і енергійно піднятися. Зробити різкий і глибокий вдих.

3. Практична частина.

3.1 Гра „Жива скульптура” у трійках учасники роблять пластичну композицію на вільну тему.

3.2 Релаксаційний комплекс „Скафандр”

3.3 Вправа „Розлаблення та навіювання” учасники повторюють щоденну вправу (Див. Додаток 2), що дозволяє вичити текст напам’ять та відпрацювати навичку аутортренінгу.

4.Заключна частина

4.1. Рефлексія учасників.

4.2.учасники заповнюють анкету

Одинадцятий день.

1.Вступна частина.

1.1.Рефлексія вчорашнього дня за допомогою м`яча. Кожен з учасників після того як висловиться кидає м’яч наступному гравцю. Гра допамагає зосередити увагу та на лаштуватися на роботу.

1.2 гра „Годинник” учасники отримують цифри та повинні вишукатись, зображаючи запис часу, який оголошує ведучий. Ця гра сприяє груповій інтеграції, допамагаю краще концентрувати уваги на командах тренера та реагувати рухами на вербальні сигнали Крім того вона допамагає набути атмосфери невимушенності та досягнути позитивного емоційного настрою.

2. Практична частина

2.1 Гра „Знайди пару”

2.2 Релаксаційний комплекс „Скафандр”

2.3 Вправа „Розлаблення та навіювання” учасники повторюють щоденну вправу (Див. Додаток 2), що дозволяє вичити текст напам’ять та відпрацювати навичку аутортренінгу.

3.Заключна частина

3.1. Рефлексія учасників.

3.2.учасники заповнюють анкету дня.

Тринадцятий день

1.Вступна частина.

1.1.Рефлексія вчорашнього дня за допомогою образів-метафор.

1.2 Гра „Тиск” всі стоять у колі, щільно притискаючи долоні до долонь сусіда намагаючись, чинити опір тиску на власні долоні.

2.Теоретична частина

2.1.Складання текстів для самонавіювання. Під час аутотренінгу зміст виголошеного тексту ділиться на 2 частини. 1. Перша частина аутотренігу - для розслаблення організму. 2. Друга - з тих слів, якими Ви хочете зарядитися - це так звана "Формула мета". Залежно від того, із якою метою Ви проводите аутотренінг, Ви і добираєте відповідні слова. Проговорювати їх краще про себе. Природно, що словесні формули необхідно вивчити напам'ять, щоб під час аутотренінгу не відволікатися на пригадування.

2.2. Правильне дихання

3. Практична частина

3.1.Гра „Знайди пару”

вырезано

Короткі висновки до розділу 3

До реалізації четвертого завдання нами було розроблено й апробовано програму групової тренінгової роботи з підлітками з попередження й подолання емоційної вразливості, високої особливої тривожності і покращення спілкування. Тренінг, спрямований на оволодіння навичками аутотренінгу дозволив ознайомити учасників з історією аутотренінгу та можливостями аутогенного тренування, навчити різним методам релаксації, навчити складати тексти для самонавіювання і навичкам релаксації.

Спеціально організована і цілеспрямована корекційна робота здійснює позитивний вплив на прозвиток і становлення особистості підлітка та його поведінки. В процесі тренінгової групової колекційної роботи у психології підлітків відбуваються позитивні зміни. Вони набувають умінь і навичок самопізнання, самоаналізу, та пізнанні інших людей, змінюються інтереси само -ставлення та ставлення до інших посилюється соціально спрямована позитивна орієнтація розвивається вміння працювати в групі, приймати групові рішення контролювати свою поведінку поліпшує процес встановлення й підтримання контактів з однолітками та особливості спілкування та ін.

На завершальному етапі колекційної роботи прослідковується тенденція позитивних зрушень: оволодіння навичками аутотренінгу сприяє зниженню рівня особистісної тривожності підлітків, хворих на бронхіальну астму.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Для реалізації завдань дипломної роботи в першому розділі ми дослідили ступінь розробленості проблеми попередження та подолання захворювання підлітків, хворих на бронхіальну астму.

Бронхіальна астма, розглядається як хронічне запальне захворювання верніх дихальних шляхів, на фоні розвиваються гострі приступи бронхіальної обструкції. На початку захворювання виявляється характерне поєднання респіраторної інфекційної патології, як з алергічними реакціями, так і з порушенням психологічного комфорту. Клінічні особливості захворювання, необхідність тривалого лікування, періодичні госпіталізації, страх перед ядухю, численні обмеження, формують у дитини стан хронічної емоційної напруги, який не тільки погіршує перебіг захворювання, але в багатьох випадках веде до формування у дитини психопатії. Суттєвий вплив на особистість хворого підлітка, на ставлення до хвороби і лікування, на перебіг захворювання впливають особливості сімейних відносин. І навпаки наявність важкої хвороби у дитини, накладає відбиток на психологічний клімат в сім’ї.

Підлітковий вік є передумовою загострення алергічних захворювань, в тому числі і бронхіальною астмою. Вивчення психологічних порушень у підлітків з бронхіальною астмою виявляє широкий спектр психопатологічних феноменів непсихологічного рівню. Серед преморбітних особливостей слід відмітити перевагу астенічних, психастенічних емоційно - лабільних та істеричних рис характеру. Дані особливості надають значний вплив на розвиток і психологічну структуру розладів.

Основними рисами психологічного стану підлітків при легкому перебігу захворювання є: хвилювання за стан свого фізичного здоров’я, недостатня здатність контролювати емоції, схильність до самоспостереження. При середньому ступені захворювання з’я вляється: тривога, афективна ригідність, помилковість та неправильна інтерпретація ситуації, звуження соціальних інтересів. При тяжкому ступені перебігу астми хворим властиві: тривожно фобічні риси, афективна ригідність та соціальна дезадаптація. Властиві особливості акцентуації характеру у підлітків з бронхіальною астмою.

З метою реалізації третього завдання в другому розділі нами було здійснено емпіричне дослідження психологічних особливостей підлітків хворих на бронхіальну астму, їх відношення до своєї хвороби.

Базою дослідження був “Лісний” санаторій для дітей з захворюванням верхніх дихальних шляхів м. Ірпень. Дослідження проводилося з 42 підлітками хворими на бронхіальну астму. Для вивчення особливостей емоційної сфери та особистості підлітків, хворих на бронхіальну астму, ми провели дослідження за допомогою опитувальників. Ми використали опитувальник особистісної тривожності Ч. Спілбергера для визначення рівня нейротизму, та модифікований патохарактерологічний опитувальник Е. Лічко, для визначення акцентуацій. Для дослідження самооцінки використали методику Дембо - Рубінштейн.

У дослідженні брали участь підлітки віком від 13 до 15 років. Ми виокремили дві групи: конрольну та експериментальну. Експериментальну групу складали 42 підлітка з діагнозом бронхіальна астма. У контрольну групу входили підлітки, що не мали жодного хронічного діагнозу, не знаходились на диспансерному обліку та рідко (2-3 рази на рік) хворіли на нежить та респіраторні захворювання. Чисельність експериментальної групи склали 42 особи, чисельність контольної групи 28.

Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою багатофункціонального критерія Фішера, який дозволив порівняти експериментальну групу - підлітків, хворих на астму та контрольну групу - здорових підлітків. На основі, статистичного аналізу ми зробили висновок, що в експериментальній групі підлітків, хворих на бронхіальну астму кількість осіб з високим рівнем особистісної тривожності, значно р= 0,019 відрізняється від кількості осіб з високим рівнем особистісної тривожності в контрольній групі здорових підлітків. Для уточнення результатів дослідження особистісної тривожності нам було необхідно скласти методику за допомогою якої ми могли б працювати з батьками. Для опитування батьків ми розробили опитувальник, в якому просили зауважити свої спостереження проявів тривожності у підлітків. Знайдемо кореляцію (r 0,01) між результатами опитування батьків та підлітків за допомогою коефіцієнту кореляції Спірмена.

Для визначення рівня нейротизму та інтроверсії ми скористалися тестом темперамента Г. Айзенка, який провели в тих самих групах: експериментальній та контрольній. В експериментальній групі підлітків, хворих на бронхіальну астму, кількість учасників з дуже високим рівнем нейротизму переважає кількість учасників з дуже високим рівнем нейротизму в контольній групі здорових підлітків(р=0,02).

вырезано

Спеціально організована і цілеспрямована корекційна робота здійснює, позитивний вплив на розвиток і становлення особистості підлітка та його поведінки. В процесі тренінгової групової колекційної роботи у психології підлітків відбуваються позитивні зміни:

- вони набувають уміння і навичок: самопізнання, самоаналізу

- пізнання інших людей

- змінюється характер само ставлення та ставлення до інших

- посилюється соціально спрямована позитивна орієнтація

- підвищується соціальна адаптованість, що виявляється вміння працювати в групі

- покращується саморегуляція, здатність конролювати свою поведінку

На завершальному етапі колекційної роботи прослідковується тенденція позитивних зрушень: оволодіння навичками аутотренінгу. Сприяє зниженню рівня особистісної тривожності підлітків хворих на бронхіальну астму.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Актуальные вопросы бронхиальной астмы у детей / , , .- М., 198с.

2.  , Гордеев нарушения у детей при бронхиальной астме и пути их коррекции // Тезисы докладов XI Всесоюзного съезда детских врачей.- М., 1989.- С.268-269.

3.  Адо и биологические проблемы бронхиальной астмы //Клинич. медицина.- 1982.- №2.- С.4-10.

4.  Арипов особенности и неврозоподобные расстройства у больных бронхиальной астмой в связи с лечебно-профилактическими задачами //Актуальные вопросы терапии: Сб. науч. трудов.- Ташкент, 1989.- Ч.2.- С.3-7.

5.  , Корсунова характеристика бронхиальной астмы и тактика ее лечения //Медицинская помощь.- 1995.- №5.- С.13-17.

6.  К вопросу о систематике психосоматических (соматоформных) расстройств у детей и подростков //Педиатрия. Журнал им. .- 2002.- №4.- С.96-98.

7.  Бронхиальная астма.- М.: БИНОМ-Пресс, 200с.

8.  Беш іальна астма у дітей пуберантного віку: особливості патогенезу, перебігу і лікування: Автореф. дис...докт. мед. наук: 14.01.27 /АМН України. Ін-т фтизіатриї і пульмонології ім.. .- К., 199с.

9.  Бронхиальная астма у детей / Сост. , , : Учеб. пособие.- Симферополь, 199с.

10.  Бронхиальная астма у детей /Под ред. .- М.: Медицина, 199с.

11.  Березанцев и соматоформные расстройства: Аналитический обзор. Ч.1 //Рос. психиатрич. журнал.- 2001.- №3- С.61-69.

12.  Березанцев и соматоформные расстройства: Аналитический обзор. Ч.2 //Рос. психиатрич. журнал.- 2001.- №4- С.51-63.

13.  Бажина реакций нервной системы при бронхиальной астме у детей: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.09; 14.00.13 /Харьковский мед. ин-т.- Х., 199с.

14.  , , Шаталова отношения при бронхиальной астме // Журнал неврологии и психиатрии им. .- 1997.- №4.- С.35-38.

15.  , , Красильников обучения в педиатрической астма-школе, психологические особенности и отношение к болезни детей и их родителей //Аллергология.- 2002.- №3.- С.23-28.

16.  Величковский заболевания, анализ причин роста //Вестник АМН СССР.- 1991.- №1.- С.28-33.

17.  Клінічне значення психоемоційних та психосоціальних факторів при бронхіальній астмі у дітей: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.10 /МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім.. .- К., 200с.

18.  Горшков ійні та психосоціальні порушення у дітей, хворих на бронхіальну астму //Одеський медичний журнал.- 2001.- №5.- С.52-54.

19.  Гондуленко і психологічні характеристики хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної астми //Медичні перспективиТ.7, №1.- С.124-127.

20.  , О применении психотерапии при бронхиальной астме у детей //Педиатрия. Журнал им. .- 1987.- №5.- С.107-108.

21.  , Ботвіникова ість рівня хвилювання від стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень //Медичні перспективи.- 1997.- №3.- С.54-55.

22.  Геппе представления о бронхиальной астме у детей и принципы ее терапии //Медицинская помощь.- 2001.- №3.- С.19-22.

23.  , , Поплавская возникновения, течения и терапии бронхиальной астмы как хронического психосоматического заболевания детского возраста //Імунологія та алергологія.- 2000.- №2/3.- С.65.

24.  , Старикова и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой //Український вісник психоневрології.- 2002.- Т.10,Вип..1.- С.172-173.

25.  Астма напряжения у больных детского и юношеского возраста: Клиника, профилактика, лечение //Терапевтический архив.- 1990.- №3.- С.61-63.

26.  , Зубрицький і психологічних типів в осіб з психосоматичними та психічними розладами //Український медичний часопис.- №2.- С.140-144.

27.  Диагностика и лечение психопатологических нарушений у больных бронхиальной астмой /, , и др. //Клиническая медицина.- 1997.- №9.- С.16-19.

28.  , Исурина и методы ее определения при пограничных психических расстройствах: Метод. пособие.- СПб., 199с.

29.  Жданов и нерешенные проблемы бронхиальной астмы: с чем мы вступаем в XXI век //Международный медицинский журнал.- 2000.- №4.- С.15-23.

30.  Жиляев психические нарушения у больных тяжелой бронхиальной астмой и их психотерапевтическая коррекция: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.18 /Укр. ин-т усовершенствования врачей.- Х., 199с.

31.  , , Мизерницкий эффективность психокоррекции в комплексной терапии детей с бронхиальной астмой, обучающихся в астма-школе //Аллергология.- 2003.- №3.- С.8-16.

32.  Зелінська Т. Залежна любов як амбівалентність відданих сімей //Психологія і суспільство№2.- С.38-51.

33.  , Лёвочкина психотерапии: Учеб. Пособие.-К.: МАУП,2001.-160 с.

34.  Ісаєчкіна І. Астма. Особисте лихо – державний масштаб // Новости медицины и фармации.- 2004.- №9.- С.10.

35.  Исаев расстройства у детей и подростков и психосоматический подход // Социальная и клиническая психиатрия.- 2002.- Т.12, №2.- С.36-39.

36.  Кришталь патология: генез и подходы к коррекции //Международный медицинский журнал.- 2001.- №1.- С.37-40.

37.  Корецкая и коррекция психоэмоциональных расстройств при бронхиальной астме у детей //Третья обл. науч.- практ. конф. по региональной комплексно-отраслевой программе «Здоровье»: Тез. докладов.- Днепропетровск, 1987.- С. 282-283.

38.  Кочумьян астма у детей.- Ставрополь: Книжное изд-во, 198с.

39.  Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.- №2.- С.48-50.

40.  Ковальчук -соціальні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей //Проблемы медицины.- 1998.- №4.- С.23-25.

41.  Константинович-Чічірельо якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів //Український пульмонологічний журнал.- 2003.- №4.- С.24-27.

42.  , Соболева взаимодействия у детей с бронхиальной астмой //Вестник физиотерапии и курортологи.- 2004.- №2.- С.45-47.

43.  Константинович-, Мостовой психо-эмоциональных расстройств у больных бронхиальной астмой //Астма та алергія.- 2002.- №3/4.- С.23-25.

44.  Каганов бронхиальной астмы у детей //Педиатрия. Журнал им. .- 1987.- №4.- С.64-71.

45.  Каганов и нерешенные проблемы аллергических болезней легких у детей //Рос. вестн. перинатологии и педиатрии.- 1995.- Т.40, №1.- С.11-16.

46.  Концепция соматизации. История и современное состояние /, , и др. //Социальная и клиническая психиатрия.- 2000.- Т.10,№4.- С.81-97.

47.  Крыжановский регуляции //Клиническая медицина.- 1997.- №7.- С.4-7.

48.  І., Охотнікова О. М., Куратова і аспекти бронхіальної астма дитячого віку //Астма та алергія.- 2002.- №1.- С.44-49.

49.  Психотерапия в практике медицины на современном этапе // Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом: Тез. докладов.- Л., 1986.- С.227-229.

50.  І., Охотнікова іальна астма у дітей: проблеми і перспективи діагностики та лікування //Нова медицина.- 2003.- №1.- С.44-49.

51.  , , О психологических особенностях больных бронхиальной астмой во время длительной базисной терапии и занятий в Астма-школе //Терапевтический архив.- 1999.- Т.71,№3.- С.19-21.

52.  , Милютина лекций по детской психологии: Учеб. пособие.- Ростов н/Д.: Феникс, 200с. С.85-86.

53.  Малкина-Пых : Новейший справочник.- М.: Эксмо; СПб.: Сова, 200с.

54.  , , Юлдашев психоэмоционального статуса у детей с бронхиальной астмой //Алергологія.- 2000.- №3.- С.21-23.

55.  Маевский организации клуба реабилитационной помощи больным бронхиальной астмой //Врачебное дело.- 1992.- №4.- С.77-79.

56.  Муродов и опасности в лечении астматического статуса.- Душанбе: Ирфрон, 199с.

57.  , Караханова социального фактора на формирование бронхиальной астмы и тяжести ее течения у детей //Астма.- 2003.- №1.- С.97.

58.  Мороз психосоматических расстройств при основных терапевтических инвалидизирующих заболеваниях // Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.58-61.

59.  Михалев реабилитация больных бронхиальной астмой на климатическом курорте //Немедикаментозные методы лечения больных бронхиальной астмой: Тез. докладов.- М., 1986.- С.99-100.

60.  Міжособові порушення та їх діагностика при захворюванні бронхіальною астмою у дітей //Український медичний альманах.- 2002.- Т.5, №5.- С.94-97.

61.  Недельська міжособових внутрішньосімейних стосунків дітей, хворих на бронхіальну астму //Перинатологія та педіатрія.-2003.- №4.- С. 59-62.

62.  Острополец астма у детей.- Донецк: Норд-Пресс, 200с.

63.  Отношение к болезни у детей с бронхиальной астмой /, , и др. //Імунологія та алергологія.- 1999.- №3.- С.19-20.

64.  , , Акшулакова профиль личности больных бронхиальной астмой и хроническим обструктивным бронхитом // Журнал неврологии и психиатрии им. .- 1990.- №10.- С.89-92.

65.  Особенности изменения эмоционального статуса ребенка как дополнительные критерии оценки степени тяжести заболевания у детей с бронхиальной астмой /, , //Теоретические и клинические аспекты заболеваний органов дыхания: (Сборник научных трудов).- Новосибирск, 1986.- С.58-60.

66.  , , Сетко особенности личности детей с аллергическими респираторными заболеваниями //Психиатрические аспекты педиатрии: Сб. науч. трудов.- Л., 1985.- С.32-38.

67.  , Тесты для діагностики акцентуацій характера у поростков / Под ред. .- К., 199с. С.35-42.

68.  , , Кудь -психологические особенности невротических расстройств у современных подростков // Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.127-129.

69.  , Зильберман психотерапии в системе реабилитации детей с бронхиальной астмой //Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом: Тез. докладов.- Л., 1986.- С.119-121.

70.  , , Подрезова психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник РАМН.- 1998.- №5.- С.3-7.

71.  , , Орлов и ее эффективность при бронхиальной астме //Вопросы охраны материнства и детства.- 1983.- №5.- С.16-19.

72.  , Будневский аспекты организации и проведения занятий в астма школе //Пульмонология.- 2000.- №4.- С.63-66.

73.  , Якушенко расстройства: вопросы дефиниции и классификации //Вестник ассоциации психиатров Украины.- 2003.- №3/4.- С.133-140.

74.  Прямкова становление бронхиальной астмы //Аллергология.- 2001.- №4.- С.23-28.

75.  Психологічні зміни у хворих на хронічний бронхіт і у осіб з перед бронхітом /І. В. Чопей, М. І. Товт-Коршинська, , ікова //Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Медицина.- 2001.- Вип..13.- С.123-125.

76.  Психологическая диагностика развития школьников в норме и патологии /, , - Москва, 1990. – 149 с. С.58-61.

77.  , , Кудь -психологические особенности невротических расстройств у современных подростков //Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.127-129.

78.  , Пукшанская -психические нарушения у детей с бронхиальной астмой //Восьмой Всесоюзный съезд невропатологов, психиатров и наркологов: Тез. докладов.- М., 1988.- Т. II.- С.243-245.

79.  Псилогія: Підручник /, , та інш.; за ред. Трофімова Ю. Л.- К.: Либідь, 199с.

80.  Роль острого и хронического стресса в патогенезе приступов астмы у детей / Пейтрон, И др. //Международный медицинский журнал.- 2001.- №4.- С.348-354.

81.  Сміян І. С., Бандига іальна астма дитячого віку.- Тернопіль, 199с.

82.  Семейная психотерапия больных бронхиальной астмой: Метод. указания / Сост. И.П. Павлова, .- Л., 198с.

83.  , Ребров особенности личности и функциональное состояние вегетативной нервной системы у больных бронхиальной астмой //Российский медицинский журнал.- 1998.- №1.- С.47-50.

84.  Современные показатели распространенности бронхиальной астмы среди детей /, , и др. //Пульмонология.- 2002.- №1.- С.42-46.

85.  Соціально-психологічні чинники соціальної інтеграції молоді з соматичними вадами здоров’я: Наук.-метод. посібник /За заг. ред. ї.- К.: Міленіум, 200с.

86.  Солопов . Эволюция болезни.- М.: Готика, 200с.

87.  Учись управлять собой //Астма и аллергия.- 1999.- №2.- С.20-21.

88.  Сидоренко математической обработки в психологи.- СПб.: ООО “Речь”, с.

89.  Старшенбаум и психотерапія: Исцеление души и тела.-М.: 2005.-496 с.

90.  Товт- І. Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції: Автореф. дис...докт. мед. наук: 14.01.27 /АМН України. Ін-т фтизіатриї і пульмонології ім.. .- К., 200с.

91.  , О наследственном предрасположении при бронхиальной астме //Генетика.- 1981.- №12.- С..

92.  Уманский для всех.- М.: Знание, 198с.

93.  Умарова психокорригирующей терапии при бронхиальной астме у детей //Рос. вестник перинатологии и педиатрии.- 1993.- Т.38, №4.- С.36.

94.  , Куприянов астма как способ патологической адаптации к микросоциальной среде //Терапевтический архив.- 1985.- №5.- С.31-36.

95.  Факторы, влияющие на качество жизни больных с бронхиальной астмой /А. Г., Чучалин, , и др. //Пульмонология.- 2004.- №1.- С.67-83.

96.  Хільченко В. С., , І. Психосоматичне здоров’я дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №5.- С.53.

97.  , Зонис психотерапии при санаторном лечении подростков, больных бронхиальной астмой //Реабилитация больных хроническими неспецифическими (аллергическими) заболеваниями легких на курортах: (Сб. науч. трудов).- Пятигорск, 1988.- С.128-133.

98.  Шостакович і взаємовідносини при бронхіальній астмі: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.18 /Київ. НДІ загальної та судової психіатрії.- К., 199с.

99.  Яшин подход к диагностике и лечению трудной, терапиерезистентной бронхиальной астмы //Астма та алергія.- 2002.- №1.- С.71-76.

.