ДПТНЗ «СОСНІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»
Урок на тему:
«Гроші»
Підготувала:
Викладач
спецдисциплін
І.
Мета уроку: розглянути причини виникнення грошей; з'ясувати суть основних функцій грошей; ознайомитися з видами грошей та їх властивостями; навчитися застосовувати отримані знання в конкретних життєвих ситуаціях.
Основні поняття: товарні гроші; паперові(символічні) гроші; готівкові кошти; безготівкові кошти; бартер(натуральний продуктообмін); функції грошей; торгівля.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку.
1.Організаційний момент.
2.Вивчення нового матеріалу.
Лекція вчителя:
Сутність грошей та їхнє походження.
Гроші називають одним із найбільших винаходів людства. Саме з ними здавна пов'язували могутність, владу, багатство. Щоб краще зрозуміти повсякденне значення грошей, пригадайте, у яких випадках ви казали собі: «От якби у мене був мільйон…»
Вважають, що найперші гроші у світі з'явилися з розвитком поділу праці і виділенням торгівлі у І тисячолітті до н. е. у Китаї, потім у Греції.
У прадавніх народів грошей не було. Тоді існувало натуральне господарство – кожен мав забезпечити себе всім необхідним сам, у грошах потреби не виникало.
Проте поступово, з плином часу у когось краще виходило вирощування хліба, в іншого – ловля риби, у третього – виробництво горнят, а тамтой був неабияким мисливцем. Тому в різних виробників починає нагромаджуватися надлишок продукту, у виготовленні якого вони були вправнішими. Саме це спричинило виникнення обміну. Наприклад, гончар хотів обмінювати глечики на м'ясо, рибу і хліб, а рибалка свою рибу – на посуд, хліб тощо. Найраннішою формою обміну продуктами був, по-сучасному кажучи, бартер. Бартер – це безпосередній обмін одних продуктів чи послуг на інші.
З розвитком суспільних відносин стало очевидно, що безпосередній обмін незручний, він потребує багато часу, власники різних товарів повинні знайти один одного, а їхні бажання щодо обміну – зблизитися. Але як порівняти при цьому вартість товарів між собою – наприклад одного глечика і певної кількості риби, м'яса чи зерна?
Отже, стає потрібним загальний еквівалент ( від лат.- рівнозначний, рівноцінний), яким можна було виміряти вартість будь-якого товару. Ним виявилися гроші – особливий, специфічний товар, який почав виконувати роль такого еквівалента.
Найдавнішими прообразами грошей були такі ходові товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, сіль, черепашки тощо. Згодом роль грошей почали виконувати предмети розкоші. Прикраси і дорогоцінні метали – золото і срібло. За своїми властивостями вони були кращі, ніж предмети першої необхідності: довго зберігалися, були менш громіздкі і рідкісні. Роль грошей як еталону в обміні завжди припадала на той товар, на який був найбільший попит. Сьогодні відомо, що в усіх куточках землі, де існували цивілізації, були свої гроші.
Виникнення грошей ми розглянемо за допомогою ситуаційної гри.
Ситуаційна гра «Виникнення грошей»
Наші предки жили стадами, займалися полюванням, рибальством, збиральництвом, і все, що вдавалося здобути, споживали спільно. Таке господарство називалося натуральним. Згодом сталося таке. Припустімо, жили по сусідству три племені кожне забезпечувало себе самостійно, вирощуючи зерно, добуваючи м'ясо і рибу.
1 | 2 | 3 |
Зерно | Зерно | Зерно |
Риба | Риба | Риба |
М'ясо | М'ясо | М'ясо |
Племена нерідко ворогували. Торговельного обміну між ними не було. Але зауважимо, що перше плем'я виробляло більше зерна, ніж могло з'їсти, і його потрібно було зберігати. Друге плем'я мало більший улов риби, а неспожита частина псувалася: солити вони не вміли. Третє плем'я мало стадо худоби. М'ясо не псувалося, але зайвим тваринам потрібні були великі пасовища, а їх займали жителі сусідніх племен, що й призводило до ворожнечі. «А чи не помінятися нам надлишками?»- спало їм якось на думку. І вони почали обмінюватися прямо: зерно – на рибу і м'ясо, м'ясо – на зерно і рибу, рибу – на зерно і м'ясо.
Але часто почали виникати такі ситуації: першому племені потрібно м'ясо третього, а третьому зерно не потрібне, потрібна риба. Тоді перше вимінювало в другого на зерно, а потім мінялося з третім на м'ясо. А якщо друге нічого не хотіло, то обмін міг не відбутися. Поява надлишків – це перший поштовх до ринку.
Особливості умови гри. Для програвання ситуації вчитель запрошує вісьмох учнів, яким дає список товарів на ринку та картки з власним надлишковим товаром.
Ситуація гри. На ринок вийшли вісім осіб з надлишками різних товарів: м'яса, риби, прикрас із золота, луків, сокир, хутра тварин, фруктів.
Завдання учасників. Здійснити вигідний обмін. Кожен пише на аркуші паперу ( не кажучи про це іншим учасникам гри ), що б він хотів мати. Потім усі оприлюднюють свої записи, за результатами яких і визначається товар – переможець.
Висновок гри. Аналіз ситуації має привести до висновку, що потрібен якийсь особливий товар. Який виконував би роль посередника під час обміну. В обміні з'явилися товари, які добре приймалися всіма, вони й перетворилися на гроші. Роль грошей почало виконувати золото. Але перш ніж це сталося, у ролі грошей побувало чимало речей.
А яка ж історія розвитку грошей в Україні? Про це нам розкаже ____________ .
Виступ учня.
Історія грошей в Україні.
Першими монетами, якими користувалися наші предки, були грецькі монети, що поширювалися на українських землях Північного Причорномор’я з IV ст. до н. е.
У І ст. н. е. на території України з’являються монети Римської імперії. На той час вони використовувалися для нагромадження багатства й виготовлення прикрас. Більшість римських монет потрапляла в наші землі в результаті торговельних операцій в обмін на продукти місцевого виробництва. Поширення римських монет у Подністров’ї, Прикарпатті, Поділлі, правобережжі Дніпра, південній Волині свідчить про тривалі економічні зв’язки і жваві торговельні відносини з іноземними купцями.
У III ст. н. е. у зв’язку з політичною й економічною кризою Римської держави такі зв’язки перервалися. Однак в обігу залишилися римські монети, а з V-VII ст. і до кінця X ст. з’являються візантійські й арабські монети.
Виявлення скарбів арабських монет на території України свідчить, що головною артерією східної торгівлі Київської Русі був шлях Дніпром і Дінцем через чернігівські, сумські, харківські землі. Торговельний шлях, який пов’язував Русь із Заходом, проходив по територіях сучасних Івано-Франківської та Закарпатської областей.
В останній чверті X ст. розпочинається карбування найдавніших українських монет — златників і срібляників — у часи правління Володимира Святославича (9pp.). На лицьовому боці монет було зображено князя Володимира на троні і тризуб — родовий знак Рюрико - вичів. Златник Володимира Великого мав вагу 4,4 г, срібляник — від 1,73 до 4,68 г.
На той час у Київській Русі функціонувала і так звана кунна система грошей. Куною наші предки називали римський денарій (від coin, лат. cunens — кований). Інші іноземні монети, які наші предки називали ногата, рєзана, векша, розглядалися як різні частини куни. Існують й інші пояснення цього терміна.
Тогочасні іноземні мандрівники розповідали також про хутряно-шкіряний характер кунних грошей. Один арабський дірхем дорівнював одній шкурці куниці, його почали називати куною. Перський учений Ахмет Турський у праці «Дива творіння» (1160 р.) пише: «І в руських шкіряні гроші — шкірки білок і шкірки без хутра з передніми та задніми лапками й кігтями».
Від кінця XI ст. з’являється грошоволічильне поняття гривня, якому відповідали певні злитки срібла або так звані монетні гривні. Гривня від XII ст. стає основним елементом грошової системи Київської Русі.
Термін «гривна» спочатку був пов’язаний з нашийним обручем — жіночою прикрасою із дорогоцінного металу. Пізніше він набуває нового значення — еквівалента певної ваги срібла. З’являється срібна гривня (вагою 204,7 г). Так назва «гривна» перетворилася на назву «гривня».
Срібні і золоті гривні були головним платіжним засобом до XIII ст. У XIII ст. з’явились карбованці — срібні злитки, удвічі легші за гривню.
У другій половині XIV ст. відновлюється карбуванні монет у Львові та Києві. У грошовому обігу (до XVII ст.) перебували галицькі монети, львівські півгроші, київські монети, празькі гроші, литовські динарії, польські гроші, а також дукати і талери — золоті й срібні монети, які відігравали роль своєрідних світових грошей епохи середньовіччя.
У XVII ст., за свідченнями деяких дослідників, Богдан Хмельницький, прагнучи до запровадження самостійної фінансової політики, випустив власну монету як одну з основних ознак державності. Він намагався тим самим урегулювати грошовий обіг в Україні: уніфікувати ціни й податки, позбутись засилля іноземних монет. У 1658 р. гетьманом Іваном Виговським (а також Іваном Мазепою — у свій час) було здійснено ще спроби запровадити власну грошову систему в Україні. Пізніше, обраний у 1665 р. гетьманом Правобережної України П. Дорошенко організував карбівню у м. Лисянці на Вінниччині, де за копією польських срібних монет випускалися півтораки.
Із середини XVIII ст. на території України, яка опинилася у складі Російської імперії, поширилися російські срібні й мідні монети. Цим Петро І після Полтавської битви прагнув довести всім, що автономію України ліквідовано. Було введено десяткову монетну систему: рубль, гривеник, копійка, хоча до 30-х років XVIII ст. в обігу на українських землях були польські й західноєвропейські монети. З початку XIX ст. відбулась повна заміна всіх іноземних монет російськими, що ускладнило товарно-грошові відносини України з іноземними державами.
На території України, що перебувала у складі Австро - Угорської імперії, в обігу були австрійські крони, на яких, крім інших назв, була вказана й українська назва — «корона» — і більше нічого.
У 1917 p., відразу після проголошення Української Народної Республіки, у Берліні було віддруковано, а потім і введено в обіг паперові гривні (мал. 20). В революційне лихоліття друкувалися й регіональні гроші — в Донбасі, на Полтавщині, Харківщині. Навіть Нестор Махно намагався друкувати свої гроші.
У Радянському Союзі, до якого входила Українська PCP, діяли тільки загальносоюзні гроші.
На тих територіях України, які належали до складу інших держав, побутували гроші тих держав.
Під час німецької окупації України у м. Рівному діяв німецький банк «Україна», який випускав марки — гроші для місцевого вжитку, на яких було тільки одне українське слово «Україна», тобто назва щойно згаданого банку.
У 1996 p., майже через 850 років після запровадження гривні у Київській Русі, в Україні було введено в обіг національну грошову одиницю — гривню. Стаття 99 Конституції України визначає: «Грошовою одиницею України є гривня ».
Розповідь учителя:
Поняття про гроші
Поняття про гроші привертало увагу спеціалістів з часів їх виникнення. У популярній на Заході науковій літературі наводяться достатньо близькі за змістом визначення поняття грошей:
Гроші — це засіб оплати товарів і послуг, засіб вимірювання вартості та засіб зберігання (накопичення) вартості.
Гроші визначаються як будь-який товар, що функціонує як засіб обігу розрахункової одиниці та засіб зберігання вартості.
Відомо також: усі товари, що слугували грішми, використовувалися як еквівалент для обміну на інші товари. Отже, можна ропонувати таке визначення поняття грошей як економічної категорії:
Гроші — це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом.
Суттєві ознаки грошей як специфічного товару: гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження на купівлю звичайних товарів і послуг;
маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, на абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство; грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.
Функції грошей
Сутність грошей проявляється в їх функціях. Усі п’ять функцій грошей є проявом єдиної сутності грошей як загального еквіваленту товарів та послуг.
1.Міра вартості: полягає в тому, що в грошах ми виражаємо вартість решти товарів.
2.Засіб обігу: за допомогою грошей ми міняємо один товар на інший. Обмін товарів, що здійснюється за допомогою грошей, називається товарним обігом.
3.Засіб накопичення: гроші можуть використовуватися як засіб зберігання цінностей.
4.Засіб платежу, розрахунку: гроші виконують цю функцію тоді, коли розрахунок за товари та послуги здійснюється не відразу — кредитування й оплата праці. У цьому випадку засобом обігу є не власне гроші, а виражені в грошах зобов’язання.
5. Функція світових грошей: зазвичай виділяється, коли гроші використовуються як засіб міждержавних розрахунків. Світові гроші спочатку виступали у формі зливків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку, якими є: національні валюти економічно найпотужніших країн світу.
Вправа «Функції грошей»
Завдання виконується в групах (п’ять груп) або за варіантами (п’ять варіантів). Жеребкуванням визначається функція грошей для кожної групи (варіанта). Учням пропонується вибрати ті позиції зі списку, що виконують зазначену функцію.
Перелік ситуацій:
Гамбургер коштує 5 грн.
Безробітний отримує грошову допомогу з безробіття.
Ви обмінюєте гривні на долари.
За пляшку пепсі-коли ви заплатили 2 грн.
Чоловік приховує частину зарплати від дружини.
Ви повертаєте борг своєму приятелеві.
Ви хочете купити СD-плеєр за 1 тис. грн, але не можете собі цього дозволити, оскільки у вас немає таких грошей.
Увас в кишені є 50 коп.
Брокер отримав комісійні від продажу цінних паперів.
Гроші зашиті в матрац ліжка.
Ви купуєте золото, щоб зберегти свої гроші від знецінення.
Ви отримали велику спадщину, але довелося заплатити податок.
Батьки купують вам фотоапарат і дарують його на день народження.
Ви вступили до інституту, і вам виплачують стипендію.
Батьки дарують вам на день народження 500 грн.
Типи грошей
банкноти, казначейські білети)
Кредитні
(банкноти, векселі, чеки)
Депозитні
(на рахунках у банку)
Електронні гроші
(кредитні картки, картки для банкоматів)
" align="left" width="656 height=265" height="265"" style="margin-left: -6px;margin-right:6px"/>
Властивості грошей
1.Портативність — як засіб обігу гроші мають бути зручними для
транспортування й обігу
2..Легкоподільність — як засіб обігу гроші мають бути зручними під час розрахунків за придбані товари.
3.Довговічність — гроші повинні мати довгий строк існування в тій формі, у якій їх було емітовано.
4.Однорідність — гроші не повинні втрачати своїх властивостей у процесі обігу.
5.Стабільність купівельної спроможності грошей –гроші впродовж тривалого періоду мають зберігати однакову купівельну силу.
6.Загальновизнаність — гроші є законним платіжним засобом на території країни.
Учитель: А зараз проведемо вправу «Народна мудрість».
Учитель називає кілька народних прислів’їв і пропонує учням продовжити «ланцюжок мудрості». Робота учнів організовується попарно: один школяр називає прислів’я, а інший пояснює його зміст. Наприклад:
*Біда з грошима — біда і без грошей.
*Брат братом, сват сватом, а гроші — не рідня.
*Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами.
*Гроші відкривають усі двері.
*Гроші маленькі, та велику справу роблять.
*Де гроші говорять, там розум мовчить.
*Держи копієчку про чорний день.
*Діла на копійку, а балачок на гривню.
*Договір дорожчий за гроші.
*За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
*Копійка любить, щоб її рахували.
*Людина без грошей, як птах без крил.
*Не женися за довгим рублем — і короткий втратиш.
*Розум за гроші не купиш.
*Скупому душа дешевше гроша.
*Совісті менше — грошей більше.
В нашого народу існує чимало прикмет, які обіцяють при суворому їх дотриманні статок не лише у вашій кишені, а й у домі.
*У день зарплати не можна витрачати ні копійки із заробленого - вся сума має недоторканою переночувати вдома, інакше гроші не любитимуть ваш дім.
* Деякі мудреці радять зберігати одну велику купюру впродовж року. Вони стверджують, що ця купюра зарядиться вашою енергією й почне притягати до себе гроші.
*Не можна свистіти в приміщенні - грошей не буде.
*Поганими прикметами вважають й змахування крихт зі стола рукою чи витирання столу папером.
*Якщо до вас зайде сусідка й попросить позичити кілька шматочків
хліба чи сіль, відмовте їй, інакше статок з вашого дому може піти в сусідський.
*Для приманювання грошей віник потрібно ставити ручкою вниз.
*Якщо задумали просити в начальника збільшення зарплати, краще дочекайтеся середи.
*Що стосується позичань, то тут свої хитрощі. Наприклад, не радять брати в борг гроші по понеділках, а давати у борг - по вівторках, а віддавати борги - по п’ятницях. Усі справи з грішми (у тому числі давати й позичати) неодмінно робити зранку, бо будь-які дії з ними ввечері загрожують руйнуванням.
*А от у борг давати треба частіше. Вважаеться, що цим дійством ви немовби програмуєте гроші на те, щоб вони до вас повернулися.
*Повісивши в шафу одяг до наступного сезону, не забудьте покласти в нього хоча б дрібну купюру. Але перевірте, щоб кишені не виявилися дірявими, а ґудзики відірваними - гроші цього не люблять.
* Поганою прикметою є, коли гаманець порожній. Тому монетка в ньому має лежати обов’язково.
* Гаманець необхідно поповнити своєрідним амулетом - «щасливою
монеткою»: це можуть бути перші ваші зароблені гроші або монета, отримана від гарної людини та ін. Ця монетка має завжди бути у вашому гаманці й у жодному разі не можна її витрачати, а то гроші перестануть
йти до вас у руки.
*Якщо гроші дісталися вам легко, наприклад, ви їх виграли чи просто знайшли на дорозі, то таке щастя нічого хорошого вам не принесе. Необхідно цих грошей позбутися. Віддайте нужденним або скоріше їх витратьте.
3.Закріплення знань, умінь і навичок унів
Запитання для обговорення:
1.Не зважаючи на те, що гроші вважаються більш зручними для здійснення операцій, ніж бартер, останній усе-таки зберігся і в сучасній економічній системі. Наведіть приклад бартеру з вашого особистого досвіду і поясніть, чому в цьому випадку використовувалися саме бартерні операції?
2.Що краще виконає функцію засобу заощадження: гроші чи картина Рубенса? (Це питання цікаве тим, що допоможе зав’язати в групі дискусію.)
4.Домашнє завдання:
Опрацювати матеріал підручника.
