Тема: Візантія в оточенні ворогів

Ссылка на резервное размещение материала

7/03/2007

Тема: Візантія в оточенні ворогів.

Мета :ознайомити учнів з розвитком Візантії в ХІ –ХІІ ст., розвивати вміння здобувати

знання через поєднання інформації з розповіді вчителя, підручника, документа та

історичної карти; сприяти естетичному вихованню учнів на підставі знайомства з

творами візантійського мистецтва.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Основні поняття: турки-сельджуки, Латинська імперія, Романія.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання.

Коли утворилася Візантійська імперія? На які основні періоди поділяють історію Візантії? Якими були особливості державного устрою Візантії? З якими ворогами вела боротьбу Візантія у VІІ ст. і чим вона завершилася? У якому становищі перебувала Візантія напередодні Першого хрестового походу? Яким було ставлення хрестоносців і візантійців один до одного?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Турки-сельджуки і Візантія. Константинополь в руках хрестоносців. Латинська імперія. Відродження Візантії. Візантійська культура в ХІ-ХІІ ст.

ІV.Закріплення нових знань

Що зробив Олексій І Комнін для зміцнення Візантії? Чому поразка під Міріонкефалом стала справжньою катастрофою для візантійців? Як хрестоносці захопили Константинополь? Порівняйте описи захоплення Константинополя, наведені візантійцем і хрестоносцем. Як вони сприймали цю подію? У результаті якої битви з турками-сельджуками візантійці втратили більшість своїх володінь у Малій Азії? У результаті якого хрестового походу хрестоносці захопили Константинополь?

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання: п.21;13;31.,

15/01/2007

ТЕМА. МОНГОЛЬСЬКІ ЗАВОЮВАННЯ

МЕТА: пояснити, як виникла монгольська держава і як відбувалося монголами сусідніх народів; формувати вміння визнавати хронологічні межі подій, складати хронологічну таблицю; виховувати повагу до учасників боротьби з монголами, котрі мужньо чинили опір завойовникам.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: нойони, арати, нукери, курултай, улуси, Чингізиди.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями і завданнями:

Охарактеризуйте становище Візантійської імперії в другій половині ХІ т.. Чим уславився візантійський імператор Олексій І Комнін? У результаті яких подій хрестоносці оволоділи Константинополем? Розкажіть про виникнення і особливості розвитку Латинської імперії. Як відбувалася боротьба Візантії за відродження своєї держави? Охарактеризуйте Візантійську культуру ХІ – ХІІ т.. Порівняйте візантійський хрестово – купольний храм, романський собор та арабську мечеть. Чим відрізняються архітектурні стилі, у яких вони збудовані?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАВЛУ

Об’єднання монголів під владою Чингізхана. Монгольські завоювання.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ УРОКУ

Коли Темучжина було проголошено Чингізханом? Якими заходами Чингізхан зміцнив свою владу? Коли монголи розпочали завоювання Середньої Азії? Де і коли відбулася перша зустріч русичів з монголами? Як відбувалося завоювання монголами руських земель? Чим завершилася битва під Легницею? На які улуси розпалася Монгольська держава в середині ХІІІ ст.? Якими були основні наслідки монгольських завоювань?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. П. 22.

17/01/2007

ТЕМА. ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО І ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

МЕТА: сформувати в учнів загальне уявлення про розвиток Польського королівства І Великого князівства Литовського, продовжувати формувати понятійний апарат, загально навчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення; розвивати історичну свідомість учні, виховувати почуття патріотизму та громадянської свідомості.

ТИП УРОКУ: Комбінований

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: сейм, Грюнвальдська битва, Кальмарська унія.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Творчі завдання

Поясніть, як стало можливим, що поряд з Візантійською імперією утворилася і постійно набирала сили Османська держава. Доведіть, що падіння Візантії не призвело до втрати людством її культурних досягнень, як це сталося із Західною Римською імперією.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Польське королівство.

2. Велике князівство Литовське

3. Кревська унія

4. Грюнвальдська битва

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Охарактеризуйте розвиток Польського королівства за часів роздробленості. Які причини призвели до об’єднання Польщі та зміцнення королівської влади? Що стримувало зміцнення королівської влади? Дайте оцінку діяльності польського короля Казимира ІІІ. Чому його було названо Великим? Якими були причини і наслідки Кревської унії? Яке значення мала Грюнвальдська битва для країн Східної Європи?

V.ПІДСУМКИ УРОКУ

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П 23 підготуватися до тестів.

22/01/2007

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ «БОРОТЬБА НАРОДІВ ЄВРОПИ ТА АЗІЇ З ЧУЖОЗЕМНИМИ ЗАГАРБНИКАМИ»

МЕТА: повторити, закріпити й узагальнити вивчені матеріали; здійснити тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів; удосконалювати вміння і навички, які формувалися на попередніх уроках; сприяти пробудженню в учнях емоційно – особистісного ставлення до подій та явищ; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

ТИП УРОКУ: перевірка і облік знань учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ТЕСТУВАННЯ

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Тести.

14/02/2007

ТЕМА. СЕЛЯНИ І СЕНЬЙОРИ

МЕТА: сформувати в учнів уявлення про життя селян і сеньйорів у середні віки, охарактеризувати основні види селянських повинностей, розкрити значення громади в житті селянина; формувати і узагальнювати історичний матеріал, продовжувати формувати навички самостійної роботи з різними історичними джерелами; виховувати учнів в дусі демократизму на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

ТИП УРОКУ: Комбінований

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: сеньйор, турнір, селянська громада, герб, девіз, рицар, замок, донжон, оброк, панщина.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра « Продовжи розповідь».

Правила гри. Двоє учнів повинні по черзі по одному реченню переповісти матеріал вивченої теми. Виграє той, чиє речення буде останнім.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Селянин у ХІ – ХІІІ ст. Замки і рицарі.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бліц – опитування.

Де жили селяни7 які головні заняття селян? Що таке селянська громада? Кому належали землі, які обробляв селянин? Селяни у середні віки були вільними чи залежними? Де жили сеньйори? Хто такі рицарі? Яким було головне заняття рицарів? Для чого кожен рицар мав герб? Де кожен рицар вдосконалював своє воєнне мистецтво? Як називалися середньовічні поети?

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.24

19/02/2007

ТЕМА. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

МЕТА: розкрити причини, характер і наслідки боротьби міст за самоврядування про життя і побут мешканців міст, розвивати історичне мислення у явлення про життя і побут мешканців міст, розвивати історичне мислення; виховувати почуття поваги до історичного минулого.

ТИП УРОКУ: Комбінований

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: мер, комуна, бюргер, ратуша.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Історичний диктант.

що означає частина « бург» у назвах європейських міст? Продовжіть логічний ряд: майстер, підмайстер,… Як називається правляча верхівка міста? Купці об’єднувалися в цехи чи гільдії? Як називається людина, що дає гроші в борг під відсотки? У середні віки патриціями називали … . Що повинен виготовити підмайстер, для того щоб стати майстром? Як називалося графство на сході Франції, де відбувалися найбільші ярмарки? Ремісники були вільними чи залежними людьми? Ремісники в основному працювали за замовленням чи на ринок? Залежний селянин ставав вільною людиною, якщо він прожив у місті … . Хто міг стати членом ремісничого цеху?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Міське самоврядування. Цехи проти плебеїв, плебеї проти цехів. Вулиці та майдани міста.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Складіть кросворд із шести термінів і понять за темою « Середньовічне місто».

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.25. скласти кросворд.

21/02/2007

ТЕМА. ФРАНЦІЯ ТА АНГЛІЯ В СТОЛІТНІЙ ВІЙНІ.

МЕТА: показати зміни і біди в житті європейців у ХІV - ХV ст., з’ясувати їх причини; сформувати на рівні уявлень, понять і причинно-наслідкових зв’язків картину най тривалішої війни в історії; показати роль і значення єднання, розвитку національної самосвідомості та патріотизму французького народу; формувати в учнів яскравий образ Жанни д’Арк; розкрити результати війни для Франції та Англії; продовжувати формувати вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між окремими подіями; виховувати почуття патріотизму на прикладі європейських народів.

ТИП УРОКУ: Вивчення нового матеріалу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Столітня війна, « авіньйонський полон», « велика схизма» « чорна смерть», Жакерія, повстання Уота Тайлера.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Причини, привід і початок Столітньої війни. Жанна д’Арк. Значення Столітньої війни.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Заповніть таблицю

Причини	Ворогуючі сторони та Їх союзники	Етапи та основні події	Переломний момент	Підсумки
Для Франції	Для Англії

Запитання для дискусії.

Яка подія стала переломною у Столітній війні? Чому королівська влада у Франції на останньому етапі війни зміцнилась?

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.26. скласти таблицю..

26/02/2007

ТЕМА. ФРАНЦІЯ ТА АНГЛІЯ В СТОЛІТНІЙ ВІЙНІ.

МЕТА: показати зміни і біди в житті європейців у ХІV - ХV ст., з’ясувати їх причини; сформувати на рівні уявлень, понять і причинно-наслідкових зв’язків картину най тривалішої війни в історії; показати роль і значення єднання, розвитку національної самосвідомості та патріотизму французького народу; формувати в учнів яскравий образ Жанни д’Арк; розкрити результати війни для Франції та Англії; продовжувати формувати вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між окремими подіями; виховувати почуття патріотизму на прикладі європейських народів.

ТИП УРОКУ: Вивчення нового матеріалу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Столітня війна, « авіньйонський полон», « велика схизма» « чорна смерть», Жакерія, повстання Уота Тайлера.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Причини, привід і початок Столітньої війни. Жанна д’Арк. Значення Столітньої війни.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Заповніть таблицю

Причини	Ворогуючі сторони та Їх союзники	Етапи та основні події	Переломний момент	Підсумки
Для Франції	Для Англії

Запитання для дискусії.

Яка подія стала переломною у Столітній війні? Чому королівська влада у Франції на останньому етапі війни зміцнилась?

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.26. скласти таблицю.

28/02/2007

ТЕМА. КРАЇНИ БАСЕЙНУ СЕРЕДЗЕМНОГО МОРЯ.

МЕТА: скласти уявлення про розвиток країн басейну Середземного моря, зокрема Італії та Іспанії, показати розвиток італійських держав, особливо республік Генуї, Венеції та Флоренції, розкрити наслідки завершення Реконкісти в Іспанії, прищеплювати навички порівняння і зіставлення історичних процесів, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду; виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого людства.

ТИП УРОКУ: Комбінований

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Реконкіста, дож, флорін, торговельні республіки, Папська область.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда.

Коли розпочалась Столітня війна? Які країни були учасниками Столітньої війни? Що було причиною війни? Які події слугували приводом до війни? Назвіть основні битви початкового періоду війни. Хто переміг у цих битвах? Чому французька армія зазнала поразки? Як вплинула війна на становище населення Франції та Англії? Що таке Жакерія?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Італійське міста-держави. Виникнення об’єднання Іспанського королівства.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Запитання.

Якими були причини роздробленості Італії? Як склалася доля Неаполітанського королівства? Яку роль відігравала Папська область у житті Італії та Європи? Що було опорою могутності Флорентійської, Генуезької та Венеціанської республік? Як було створено Іспанське королівство? З’ясуйте наслідки Реконкісти.

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.27.

5/03/2007

ТЕМА. ЗАГИБЕЛЬ ВІЗАНТІЇ І ПОЯВА ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ..

МЕТА: сформувати в учнів на рівні уявлень, понять, причинно-наслідкових зв’язкыв ы закономірностей системне розуміння, пов’язане з падінням Візантійської і посиленням Османської імперій; формувати в учнів навички аналітичного мислення; виховувати інтерес до історичного минулого людства.

ТИП УРОКУ: Комбінований

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: османи, яничари, султан, церковна унія.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда.

Коли і за яких обставин утворилася Візантія? Як вона називалася у середні віки? Яке місто було її столицею? Коли Візантія досягла своєї найвищої могутності? За якого імператора це відбулося? Які наслідки мали хрестові походи для Візантії?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Створення держави турків-османів. Європа і турецька небезпека. Падіння Константинополя та його наслідки.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Запитання.

Після яких подій Візантія не змогла повністю відновити свою могутність? Як було створено державу турків-османів? Чому турки стали називалися османами? Якими було становище держав Балканського півострова напередодні завоювання їх османами? Чому держави Балканського півострова не змогли стримати наступ османів? Назвіть основні битви, унаслідок яких було підкорено Балкани. Чому хрестові походи проти османів виявилися невдалими?

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П.28

7/03/2007

Тема. Країни Центральної та Північної Європи.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про розвиток країн

Центральної та Північної Європи в XIV—XV ст.; роз крити суть та наслідки гуситського руху; продовжувати; формувати понятійний апарат, загальнонавчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення розвивати історичну свідомість учнів, виховувати почуття патріотизму та громадянської свідомості.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: сейм, гусити, чашники, таборити, помірковані, «Золота булла», Грюнвальдська битва. Кальмарська унія.

Основні дати: 1333—1370 рр.— правління в Польщі Казимира III Великого, 1356 р.— «Золота булла», 1385 р.— Кревська унія, 1397 р.— Кальмарська унія, 1410 р.— Грюнвальдська битва, 1415 р.— спалення Яна Гуса, 1419—1434 рр.— Гуситські війни.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Творчі завдання.

1. Поясніть, як стало можливим, що поряд з Візантійською імперією утворилася і постійно набирала сили Османська держава.

2. Доведіть, що падіння Візантії не призвело до втрати людством її культурних досягнень, як це сталося із Західною Римською імперією.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Закріплення політичної роздробленості німецьких земель. Гуситські війни.

2. Зміцнення королівської влади в Польщі. Грюнвальдська битва.

IV. Закріплення нових знань

Бесіда.

1. До чого закликав Ян Гус?

2. За що було засуджено Гуса на соборі в Констанці?

3. З'ясуйте головні причини гуситського руху.

4. Назвіть дату початку Гуситських війн.

5. Що було символом гуситського руху?

6. Хто стояв на чолі військ гуситів?

7. Які реформи здійснили гусити, захопивши владу?

8. На які два табори розкололися гусити і чому?

9. Назвіть основні наслідки гуситського руху.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання п.29

12/03/2007

Тема. Християнська церква в XIII—XV ст.

Мета: показати причини поширення єресей і роль католицької церкви у стримуванні свободи думки в середньовічному суспільстві; сформувати уявлення про причини такої позиції церкви, дати основні уявлення про середньо­вічну схоластику; продовжувати формувати загально-навчальні та предметні вміння; виховувати учнів на духовних цінностях, набутих людством.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: єретики, альбігойці, катари, вальденси, альбігойські війни, інквізиція, жебрущі чернечі ордени, францисканці, домініканці, схоластика.

Основні дати: 1209—1229 рр.— Альбігойські війни, XII ст.— ство­рення жебрущих чернечих орденів, XII—XIII ст.— по­ширення рухів єретиків.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант.

1. Коли Карл IV затвердив «Золоту буллу»?

2. Скільки електорів обирали імператора Священної Римської імперії?

3. Де було спалено Яна Гуса?

4. Укажіть хронологічні межі Гуситських війн.

5. Хто очолював військо гуситів?

6. На які два табори розділялися гусити?

7. Де відбулася вирішальна битва, яка завершила гуситські війни?

8. Назвіть супротивників, що зійшлися у битві біля села Грюнвальд.

9. Хто з польських королів отримав прізвисько Великий? 10.Коли було укладено Кревську унію?

11. Яке місто було столицею Польського королівства?

12. Між якими країнами було укладено Кальмарську унію?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Рухи єретиків у Західній і Центральній Європі.

2. Інквізиція.

3. Жебрущі чернечі ордени.

4. Схоластика. Фома Аквінський.

IV. Закріплення нових знань

Дидактична гра «Що означає слово?».

Правила гри. Учитель називає слова (терміни і поняття з вивченої теми), а учні повинні дати їм визначення.

Університет, ваганти, професор, літера, романський стиль, го­тичний стиль, фреска, вітраж, тривіум, квадривіум, студент.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання п.30

14/03/2007

Тема. Середньовічні школи та університети. Готика.

Мета: показати релігійний характер середньовічної освіти, її

поширення, розкрити процес зародження і розвитку уні­верситетів, сформувати уявлення про середньовічну ар­хітектуру; розвивати логічне та історичне мислення; ви­ховувати в учнів повагу до культурних надбань людства.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Освіта і книго­друкування в середньовічній Європі», атлас, дидактич­ний матеріал.

Основні поняття і терміни: університет, студент, ваганти, тривіум,

квадривіум, готичний стиль.

Основні дати: XI ст.— поява університетів, 1137 р.— поява першого

готичного храму, 1445 р.— винайдення книгодруку­вання.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІI Вивчення нового матеріалу

1. Поширення знань.

2. Винайдення книгодрукування.

3. Готична архітектура і скульптура.

III. Закріплення нових знань

Заповніть порівняльну таблицю «Архітектура Середньовіччя».

Запитання для порівняння	Романський стиль	Готичний стиль
Походження на­зви	Від слова «римський», відбиває зв'язок з істо­рією, культурою Риму і Візантії	Від назви племен готів, си­ноніма варварства, презир­ливе ставлення до всіх типо­вих явищ Середньовіччя
Період розквіту	X—XII ст.
Архітектурні особливості сте­лі, стін, вікон	Напівкруглі арки, сте­ля тяжіє своєю масив­ністю, товсті, могутні стіни, невеликі вікна, схожі на бійниці
Прикраси	Фрески, рельєфи, скульптура
Враження, яке справляв храм на віруючих	Невисокі, похмурі со-бори-фортеці мали по­казати віруючим силу і могутність церкви

IV Підсумки уроку

V.  Домашнє завдання п.31.Заповнити таблицю. Підготуватися до тестів.

19/03/2007

Тема. Початок об'єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви.

Мета: скласти в учнів уявлення про процес об'єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви, показати перебіг Куликовської битви; продовжувати формувати загальнонавчальні та предметні вміння; виховувати па­тріотичні почуття на прикладах історії.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Утворення Московської централізованої держави (XIV—XV ст.)», атлас, дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни: татарське (монгольське) іго, Великий князь, ярлик, Куликовська битва («Мамаєве побоїще»), міжусобні війни.

Основні дати: 1147 р.— заснування Москви, 1380 р.— Куликовська битва.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Вивчення нового матеріалу

1. Перші московські князі. Іван Калита.

2. Битва на Куликовому полі.

3. Міжусобні війни.

III. Закріплення нових знань

Дидактична гра «Продовжи розповідь».

Правила гри. У грі двоє учнів повинні по черзі переповісти одним реченням матеріал вивченої теми. Виграє той, чиє речення було останнім, у той-час як інший вже нічого пригадати не може.

Гру можна провести і з усіма учнями.

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання п.32

21/03/2007

Тема. Держава Івана III.

Мета: показати зміцнення Московської держави за Івана ІII

охарактеризувати культуру Північно-Східної Русі удосконалювати навички самостійної роботи учнів; виховувати повагу до історичного минулого народів світу

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: падіння татарського (монгольсько іга, «Стояння на Угрі», дворяни, Судебник, К)|»И день, Москва — третій Рим, «государь всія Русі»,

Основні дати: 1480 р.— падіння монгольського (татарського) і 1497 р.— Судебник Івана III.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка знань учнів

Запитання.

1. Чому саме Москва стала центром об'єднання земель Північно-Східної Русі?

2. Яку політику проводили перші московські князі?

3. Як складалися відносини московських князів з Ордою? Як це вплинуло на піднесення Москви?

4. Охарактеризуйте правління Дмитрія Донського. За що він отримав прізвисько Донськой?

5. Які наслідки мала Куликовська битва для подальшого розвитку Північно-Східної Русі?

6. Які методи застосовували московські князі для збільшення своїх володінь? Відповідь підтвердьте фактами.

7. Чим була викликана міжусобна боротьба між нащадками Дмитрія Донського? Якими були її наслідки?

Фронтальне опитування.

1. Які два князівства виступали головними суперниками в бо­ротьбі за об'єднання земель Північно-Східної Русі?

2. Яке з князівств перемогло у цій боротьбі?

3. У чому полягали особливості ординського іга?

4. Що стало поштовхом до боротьби московських князів проти монгольського панування?

5. Назвіть вирішальну битву, яка поклала початок поваленню ординського панування.

6. Розкажіть про перебіг Куликовської битви.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Великий князь Іван III.

2. Культура Північно-Східної Русі.

IV. Закріплення нових знань

Дидактична гра «Асоціація».

Правила гри. У грі може брати участь як весь клас, так і окремі учні. Учитель називає імена історичних діячів, наприклад, Іван Калита, Дмитрій Донський, Мамай, Василій II, Іван III та ін. Учні повинні назвати, з якими подіями асоціюється у них ця особа.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання п.33

2.04.2007

Тема. Держава на території Китаю. Середньовічна Японія. Держави на півострові Індостан

Мета: розкрити особливості китайської та японської держав

в середні віки, познайомити учнів з досягненнями китайської та японської культур, показати їхнє зна­чення для світової історії, культури; продовжити формування вмінь працювати з картою, текстом під­ручника, історичним джерелом; сприяти розвитку в учнів образного мислення, творчого підходу до вико­нання завдання.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: східна цивілізація, династія, селянська війна, селянське повстання, чиновники, самураї, імпе­ратор, камікадзе, чайна церемонія.

Основні дати: 589 р.— відновлення єдності Китаю (імперії); 1192 р.— початок правління сегунів у Японії; 1279 р.— завершен­ня підкорення монголами Китаю; 1368 р.— повалення монгольського панування.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

-  Прізвище одного з видатних художників Північно-Східної Русі.

-  Місто, правонаступником якого оголосили себе правителі Москви.

-  Збірник законів Московської держави.

-  Назва річки, битва на якій вирішила долю Новгорода.

-  Засновник «жидовствующої» єресі.

-  Матеріал, на якому писали у Північно-Східній Русі.

-  Місто, яке на­зивали «білокаменним».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості розвитку країн Сходу.

2. Китай у середні віки.

3. Середньовічна Японія.

4. Розвиток культури Китаю та Японії в середні віки.

IV. Закріплення нових знань

Завдання.

1. Визначте основні риси розвитку Китаю та Японії в середні віки.

2. З'ясуйте особливості розвитку Японії, порівнюючи з Китаєм.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання п.34

4/04/2007

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗА ТЕМОЮ «УТВОРЕННЯ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. КРАЇНИ АЗІЇ»

МЕТА: повторити, закріпити й узагальнити вивчені матеріали; здійснити тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів; удосконалювати вміння і навички, які формувалися на попередніх уроках; сприяти пробудженню в учнях емоційно – особистісного ставлення до подій та явищ; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

ТИП УРОКУ: перевірка і облік знань учнів.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ТЕСТУВАННЯ

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Тести.