Курсова робота (стр. 5 )

30 листопада 2006 р. в Астані в рамках «Бакинської ініціативи ЄС» пройшла II Міністерська конференція з енергетики «Євросоюз – країни Каспійського регіону / Чорного моря і сусідні з ними держави», за підсумками якої прийнятий пакет важливих документів: Дорожні карти по конкретних проектах, Концептуальна записка, Виводи. З казахстанського боку делегацію очолював Міністр Б. Ізмухамбетов, з європейською – Комісар А. Пієбалгс. Для підготовки даного заходу ЄК протягом 2006 р. в Брюсселі організувала три засідання 4-ех експертних Робочих груп по енергетиці, в кожну з яких входять повноважні представники 14 країн, в т. ч. і Казахстану (МЕМР, КЕГОК).

10-11 липня 2007 р. в Астані відбулася перша зустріч експертів РК (МЕМР, МЗС «Казмунайгаз», «КЕГОК», «Казагро») і ЄС (Гендіректорати ЄК по транспорту і енергетиці, зовнішнім зв'язкам і ЄК в РК) по питаннях реалізації Меморандуму по співпраці в області енергетики. Обговорювалися перспективи співпраці у сфері енергобезпеки, енергоефективності, тарифів ПЕК, питання транзиту енергоресурсів і альтернативні джерела енергії.

Як неодноразово наголошувалося під час цих заходів, для ЄС енергетична безпека є одним з головних чинників міжнародної стабільності. В зв'язку з цим Казахстан, будучи експортером енергетичних ресурсів, що динамічно розвивається, роль якого в перспективі буде стабільно зростати, усвідомлює свою відповідальність у сфері постачань вуглеводнів на світовий ринок. Астана виступає за консолідацію зусиль міжнародного співтовариства по забезпеченню стабільних і безпечних маршрутів експорту вуглеводневої сировини.

Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).

Республіка Казахстан приймає активну участь і в інтеграційних процесах за декілька напрямками. До них відносяться, перш за усе, СНД, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС).

Висновки до розділу ІІ

За останнє десятиріччя відбулися значні прогресивні зміни у політиці та економіці Республіки Казахстан. Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан у рр. проходило в два етапи. Подальше реформування продовжується і по сей час. Основними чинниками економічного росту виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон’юнктурне зростання та системне зростання.

У країні спостерігається покращення рівня життя і основних макроекономічних показників. Казахстан стає рівноправним активним учасником міжнародних співвідношень і приймає участь у різноманітних міжнародних програмах. Країна притягує до себе увагу багатьох перспективних інвесторів з багатьох частин світу.

Казахстан має торгівельні відношення з багатьма країнами світу. Перш за все, це країни СНД та ЄС. Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

3.1 Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

Економічні проблеми, які виникли на сучасному етапі розвитку Республіки Казахстан, покликана вирішити програма Н. Назарбаєва «Казахстан-2030». На основі цієї центральної стратегії як перспективної моделі розвитку в 2003 р. визначена стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану до 2015 р. Як багатофакторна модель економічного росту ця стратегія базується на високотехнологічних і ефективних виробництвах, характерних для передового рівня розвитку національних продуктивних сил з адекватним ступенем розвитку виробничих відносин. [28]

Забезпечення макроекономічної стабільності й стійкості є стратегічним пріоритетом політики держави, тому що цей напрямок повинний створити надійний фундамент для розгортання інших пріоритетних напрямків індустріально-інноваційної стратегії. Даний пріоритет відбиває якість економічного росту країни, має стійкі показники, що характеризують стабільність і високі темпи розвитку економіки, соціальної сфери.

("26") Іншим стратегічним пріоритетом виступає раціональне й продуктивне використання сировинних ресурсів, тому що Казахстан розташовує великими у світовому масштабі запасами нафти, газу, руд чорних і кольорових металів.

Ініціативна участь Казахстану в таких регіональних інтеграційних об'єднаннях, як СНД, ЕврАзЕс, ШОС, ЄЕП, викликане об'єктивною економічною доцільністю. Необхідно досягтися якісно нових успіхів у регіональній економіці й забезпечити повноправна участь у глобальній економіці. При цьому основна увага треба зосередити на ринках Росії, Китаю, Центральної Азії, Каспійського й Чорноморського регіонів.

Необхідно також підвищити ефективність добувного сектору країни, бо вона має намір і далі проводити ефективну енергійну політику.

Важливим пріоритетом стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану виступає створення інфраструктури, привабливої в першу чергу для несировинних галузей економіки. Наявність сучасної виробничої й соціальної інфраструктури в країні - необхідний фактор прискореного і якісного розвитку економіки.

Казахстану потрібно розвивати сучасну інфраструктуру країни відповідно нової ролі країни у регіональній та глобальній економіці. Треба бачити перспективи розвитку стратегічної інфраструктури та вагомо підвищити якість управління в цій сфері, бо вона не є достатньо високою. [29]

Країна має потребу у сучасній освіті і професійній перепідготовці кадрів, формуванні основ «розумної економіки», використанні нових технологій, ідей, заходів, розвитку інноваційної економіки.

У Казахстані недостатньо розвинена адресна соціальна підтримка і розвиток соціальної сфери на ринкових принципах, тому програма «Казахстан-2030» передбачає заходи щодо вирішення цієї проблеми.

Необхідно також модернізувати політичну систему у зв’язку з проведенням різноманітних демократичних реформ. Модернізація передбачає збереження президентської форми правління, поетапність реформ, збалансованість прийнятих розв'язків, загальнонаціональний діалог і консолідація основних політичних сил. Також передбачається вирішення адміністративних проблем економіки за допомогою адміністративної реформи з урахуванням міжнародної практики.

Стратегічним пріоритетом конкурентоспроможності і його критерієм обране входження Казахстану в число 50 найбільш конкурентоспроможних країн миру. [30] Цей базовий критерій відбиває як кількісні, так і якісні ознаки конкурентоспроможності економіки країни. Критеріями пріоритету макроекономічної стабільності республіки, як відзначалося, є якісні параметри й темпи росту ВВП. Пріоритет раціонального використання наявних сировинних ресурсів доцільно оцінювати за критерієм частки продукції з високою доданою вартістю у ВВП.

Глобальна криза ліквідності, джерела якого йдуть ще до проблем на ринку нерухомості в США, змусив похитнутися фінансові ринки багатьох країн, що розвиваються, але такого різкого економічного спаду, як у Казахстані, не очікував ніхто. ПРОТЯГОМ останніх років економічний ріст у країні становив більш 10%, а цього року, по оцінкам експертів, він уже не перевищить 5%. В країні спостерігається ріст інфляції, тому керівництво країни прийняло рішення вирішити цю проблему завдяки розвитку конкуренції, розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації тарифів природних монополій. [31]

Таким чином, під час кризи основними характерними рисами розвитку економіки Казахстану стали:

Низький рівень продуктивності й оплати праці в аграрному секторі, знецінювання продукції сільського господарства й споживчого сектору, витиснення в ринковій торгівлі більш дешевих вітчизняних товарів більш дорогими імпортними. Спостерігається падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору в період кризи. Розширене відтворення здійснюється значною мірою за рахунок зовнішніх джерел, під контролем закордонних ТНК. Частка енергосировинного сектору у ВВП різко зросла на 43%. Головними причинами росту є багаторазове підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти й значне збільшення їх експорту. Лідируюче місце у вартісній структурі економіки Казахстану зайняв сектор інфраструктури, що погіршує ситуацію у виробничих секторах. Ще одна проблема економіки Казахстану - швидкий відтік капіталу із країни, який у підсумку привів до банківської кризи.

Далі проведемо аналіз найбільш важливих для економіки країни показників.

Щодо міжнародної інвестиційної позиції Казахстану, то в порівнянні з 2007 р. вона трохи погіршилася (-39060,5 млн. доларів). Також спостерігається скорочення інвестиційних активів - з 96128,4 млн. доларів у 2007 р. до 94975,4 млн. доларів у 2008р. Зобов’язання Казахстану відповідно збільшилися у 2008 р. (до 9 млн. доларів) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Міжнародні інвестиційні позиції Казахстану (млн. доларів) [32]

	2007	2008
Активи	96128,4	94975,4
Прямі зарубіжні інвестиції	4824,6	5841,6
Портфельні інвестиції	30158,7	31562,9
Фінансові деривативи	1159,7	1346,7
Інші інвестиції	38032,3	36352,2
Зобов’язання	8	9
Прямі інвестиції в економіку Казахстану	55124,4	58284,2
Портфельні інвестиції	9612,9	6911,1
Фінансові деривативи	824,1	917,7
Інші інвестиції	66930,4	67922,9
Міжнародна інвестиційна позиція	-36363,4	-39060,5

("27")  

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за 2008 рік склало близько 7,0 млрд. дол. проти дефіциту в 8,2 млрд. дол. у 2007 році. При скороченні на 4% дефіциту рахунку поточних операцій з країнами СНД, активне сальдо по операціях з останніми країнами перевищило 14,5 млрд. дол., змінивши негативний дисбаланс в 317 млн. дол. за підсумками 2007 року.

Доходи резидентів від поточних операцій збільшилися відносно базового періоду на 43,9% або на 24,7 млрд. дол., у тому числі 23,7 млрд. дол. склав приріст товарного експорту. Поточні виплати виросли на 14,7% (на 9,5 млрд. дол.). У звітному періоді при збереженні високих темпів зростання доходів нерезидентів по притягнених трудових і інвестиційних ресурсах (на 36,4% порівняно з базовим періодом) спостерігалося зниження темпів зростання товарного імпорту і скорочення витрат на міжнародні послуги і трансфертні виплати. Імпорт товарів, що склався за підсумками 2008 року, в 38,5 млрд. дол. був на 15,8% вище, ніж в базовому періоді, тоді як товарний імпорт за 2007 рік порівняно з 2006 роком збільшився на 37,9%. Імпорт послуг скоротився на 5,4% відносно базового періоду в зіставленні із зростанням на 32,7% у 2007 році. Аналогічні відносні показники трансфертних виплат склали відповідно 31,8% і 45,1% (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок балансу поточного рахунку Казахстану (млн. доларів) [33]

	2005	2006	2007	2008
Поточні надходження	32019,4	43915,6	56273,5	81004,8
Експорт товарів	28300,6	38762,1	48351,1	71970,8
Експорт нефакторних послуг	2228,4	2818,7	3555,0	4383,0
Доходи, отримані від нерезидентів	680,3	1430,5	3463,6	3546,9
Трансфертні надходження	810,0	904,2	903,8	1104,2
Поточні виплати	33075,2	45914,1	64499,9	74026,7
Імпорт товарів	17978,8	24120,4	33260,2	38452,0
Імпорт не факторних послуг	7495,7	8760,4	11626,8	10998,7
Доходи, виплачені нерезидентам	6377,2	10922,0	16549,6	22487,3
Трансфертні виплати	1223,5	2111,4	3063,3	2088,7
Сальдо поточного рахунку	-1055,8	-1998,6	-8226,4	6978,1

("28")  

В умовах обмеженого доступу на світові фінансові ринки чистий приплив ресурсів по операціях фінансового рахунку (без врахування операцій, пов'язаних із зміною резервних активів) склав за підсумками 2008 року 1,3 млрд. дол. порівняно з чистим вступом в 8,4 млрд. дол. в базовому періоді. При цьому нетто-приток фінансових ресурсів за підсумками року був забезпечений в основному операціями другого півріччя 2008 років, тоді як в першому півріччі чистий відтік ресурсів складав 1,6 млрд. (чистий приток2,9 млрд. дол. в другому півріччі).

Іноземні активи резидентів (включаючи міжнародні резерви) виросли за звітний період на 18,5 млрд. дол., що на 11,2% вище за показник приросту базового періоду. Зовнішні зобов'язання резидентів збільшилися на 17,5 млрд. дол., що в 1,6 разу менше аналогічного показника базового періоду (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Розрахунок балансу поточного фінансового рахунку Казахстану [33]

	2005	2006	2007	2008
Резервні активи НБК	1943,8	-11074,6	3028,7	-2171,4
Інші іноземні активи резидентів	-94441,3	-16916,2	-19625,2	-16284,7
Прямі зарубіжні інвестиції	145,9	384,7	-3151,3	-3811,9
Іноземні портфельні інвестиції та деривативи	-5276,8	-9268,3	-4715,2	-7576,8
Інші іноземні активи	-4310,4	-8032,6	-11758,7	-4896,0
Зовнішні зобов’язання резидентів	10339,3	33085,1	28029,1	17545,5
Прямі іноземні інвестиції у Казахстані	1971,2	6278,2	11126,2	14543,4
Портфельні інвестиції нерезидентів і деривативи	1211,5	4699,2	-234,5	-1741,3
Інші зовнішні зобов’язання	7156,7	22107,7	17137,4	4743,4
Баланс фінансового рахунку	2841,8	5094,3	11432,5	-910,7

("29")  

Щодо платіжного балансу Республіки Казахстан за рр., то можна сказати, що позитивними є баланс поточного рахунку і баланс фінансового рахунку, а негативним – баланс капітального рахунку. На 2008 р. баланс поточного рахунку склав 315,3 млн. доларів, баланс фінансового рахунку – 1877,7 млн. доларів, а баланс капітального рахунку - -24,2 млн. доларів. Помилки відповідно складають -4347,4 млн. доларів, що близька в 1.5 рази більше, ніж у 2007 р. Резерви у 2008 р. збільшилися і складають 2178,7 млн. доларів порівняно з -1236,7 млн. доларів у 2007 р. (табл. 3.4).

Міжнародні резерви Республіки Казахстан на березень 2009 р. складають 18891 млн. доларів. Якщо за 2008 р. вони складали 19659 млн. доларів, то можна прогнозувати значний ріст цього показника у поточному році. Те ж саме можна сказати про експорт та імпорт товарів – на лютий 2009 р. вони вже складали 2743,2 млн. доларів та 1992,5 млн. доларів відповідно.

Таблиця 3.4

Платіжний баланс Республіки Казахстан за рр. (млн. доларів) [33]

Показники/Роки	2007	2008
Баланс поточного рахунку	2858,1	315,3
Баланс капітального рахунку	-14,4	-24,2
Баланс фінансового рахунку	992,6	1877,7
Помилки	-2599,7	-4347,4
Резерви	-1236,7	2178,7

Таблиця 3.5

Міжнародні резерви Республіки Казахстан (млн. доларів) [33]

	2008	2009 (березень)
Міжнародні резерви	19659	18891
Іноземні валютні резерви	17427	16725
Резервна позиція IMF	0,01	0,01
SDRs	1,33	1,35
Золото	2186	2136
Інші резервні активи	44	28
Торгівля товарами
Загальний експорт (FOB)	2562,8	2743,2
Загальний імпорт (CIF)	1810,7	1992,5

("30")  

Такими чином, Республіка Казахстан продовжує свій економічний розвиток, незважаючи на вплив фінансової кризи. Про це свідчить те, що країна у 2008 р. має позитивне сальдо торгового баланс, зростання частки імпорту та експорт, зростання міжнародних резервів республіки, збільшення іноземних активів резидентів і зменшення їх зобов’язань порівняно з 2007 р. В той же час виникла низка економічних проблем, заходи щодо вирішення яких приймаються урядом Республіки Казахстан.

  Економічні зв’язки Казахстану і України

Республіка Казахстан за час свого існування підтримувала постійні зв’язки з Україною.

Початок цьому поклало визнання суверенітету Казахстану Україною у грудні 1991 р. 22 липня 1992 р. були встановлені дипломатичні відношення між країнами. 9 січня 1993 р. було відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні, а 22 квітня 1994 р. у м. Алмати відкрито Посольство України. У 2001р. біло відкрито Генеральне консульство України в Алмати. [27]

У політичному аспекті стосунки між Казахстаном і Україною розвиваються в атмосфері взаємного розуміння і довіри. Позиції двох країн по більшості проблем регіональної і міжнародної політики збігаються. Це підкріплюється позитивною динамікою контактів на вищому і інших рівнях як в двосторонньому, так і багатобічному форматах. Стержнем двосторонніх стосунків залишається торговельно-економічна співпраця.

За підсумками переговорів Глави держав підписали Спільну заяву і План дій Казахстан-Україна на роки («Дорожня карта»). У ході візиту були підписані також Угода між Урядом Республіки Казахстану і Кабінетом Міністрів України про військово-технічну співпрацю, Угода між Акиматом Алматінськой області і Київською обласною державною адміністрацією про торговельно-економічну, науково-технічну і культурну співпрацю, Меморандум про взаєморозуміння між Євразійським національним університетом ім. Л. Гумільова і Київського національного університету ім. Т. Шевченко.

Міжпарламентські зв'язки між двома країнами розвиваються досить активно. У Мажилісі Парламенту Казахстану й Верховній Раді України функціонують групи по двосторонньому співробітництву. 22-23 січня 2005 р. Голова Мажилісу Парламенту Республіки Мухамеджанов взяв участь у церемонії інаугурації Президента України В. Ющенко. У ході поїздки відбулася його зустріч із Головою Верховної Ради України В. Литвиним. 10-11 листопада 2005 р. відбувся візит Голови Верховної Ради України В. Литвина.

Результатом активізації економічної взаємодії стала позитивна динаміка показників взаємної торгівлі. Зовнішньоторговельний обіг між Республікою Казахстан і Україною за підсумками 10 місяців 2007 року склав $2,53 млрд. (2,6% у загальному обсязі зовнішньоторговельного обігу Республіки Казахстан). Казахстан посідає сьоме місце серед торговельних партнерів України у світі. Імпорт товарів з України виріс в 1,8 рази й склав $1,18 млрд. Відповідно, експорт товарів з Казахстану в Україну виріс в 1,8 разу й склав $1,18 млрд. Відповідно, експорт товарів з Казахстану в Україну виріс в 1,8 рази й склав $1,35 млрд.

У структурі імпорту з України в Казахстан переважають поставки машин і встаткування (30% або $354 млн.), продукція металургійної промисловості (33% або $420 млн.), продукція харчової галузі - (15,8% або $177 млн.), продукція хімічної, будівельної й обробної галузей - (16% або $178,4 млн.).

У структурі експорту з Казахстану в Україну значну частку займають нафту й нафтопродукти (82% або $1,1 млрд.) і продукція металургії (14% або $188 млн.). [34]

Казахстан в останні роки активно освоює ринки країн близького зарубіжжя, у тому числі України. З 2002 р. у Києві функціонує представництво "Банку ТуранАлем" і проробляється питання відкриття філії банку.

За даними Національного банку Республіки Казахстан, загальний обсяг інвестицій з Казахстану в Україну за станом на 31 грудня 2005 р. склав 56,5 млн. дол., у тому числі прямі інвестиції - 3,6 млн. дол., інші інвестиції - 52,9 млн. дол.

Основні питання взаємовигідного торгово-економічного співробітництва розглядаються на засіданнях Казахстансько-Української комісії з економічного співробітництва. Головою казахстанської частини комісії є Міністр енергетики й мінеральних ресурсів Республіки Измухамбетов. 6-е засідання Комісії відбулося 27-28 травня 2005 р. у м. Астана.

В галузі сільського господарства проробляється ряд проектів по створенню в Казахстані машинно-технологічних станцій, укомплектованих українською сільгосптехнікою й устаткуванням, а також організації її спільного виробництва.

У рамках шостого засідання Казахстансько-Української комісії з економічного співробітництва відбулося перше засідання Робочої групи по науково-технічних питаннях.

Проведення Року Казахстану в Україні в 2007 році й Року України в Казахстані в 2008 році підтверджує важливість і ефективність двостороннього співробітництва, відкриває нові можливості для подальшого розвитку політичних і ділових зв'язків, поглиблення партнерства, спільної роботи, культурного обміну. Політичні контакти глав держав, урядів, міністрів закордонних справ підтверджують взаємний інтерес України й Казахстану в обговоренні широкого кола глобальних, регіональних і двосторонніх питань. Відповідає рівню взаємовигідного співробітництва й солідна договірно-правова база, яка нараховує понад 80 документи, серед яких - угоди про співробітництво в торгово-економічній, фінансовій, науково-технічної, військової, космічної, гуманітарної й інших сферах.

Позитивний імпульс активізації двосторонніх відносин дав бізнес-форум за участю глав двох держав 2 лютого 2007 р. Президенти Казахстану й України у своїх виступах на форумі відзначили основні напрямки й перспективи двостороннього торгово-економічного співробітництва.

Основне завдання - ефективна реалізація домовленостей, досягнутих на вищому рівні. Очевидно, що необхідно задіяти всі наявні інструменти для розширення взаємної присутності бізнесу й капіталів в економіках наших країн, реалізації перспективних проектів.

За результатами роботи бізнес-форуму між Торгово-промисловою палатою Республіки Казахстан і Українським союзом промисловців і підприємців було підписано "Положення про створення Ради по інвестиціях". Метою документа є створення можливостей і відкриття перспектив співробітництва на рівні суб'єктів економічної діяльності.

("31") Українсько-казахстанське економічне співробітництво на сучасному етапі охоплює широкий спектр перспективних проектів у таких стратегічно важливих сферах, як паливно-енергетична (у тому числі транспортування енергоносіїв), космічна, авіаційна.

Будучи великим імпортером вуглеводородної сировини й володіючи значним потенціалом виробництва нафтогазового встаткування, Україна виявляє довгострокову цікавість до розробок родовищ у басейні Каспійського моря, маршрутам їх транспортування й поставкам.

Пріоритетне значення має спільна участь України й Казахстану в створенні міжнародних нафто- і газотранспортних коридорів, у першу чергу розвиток нафтопровідної системи "Одеса - Броди - Плоцьк". [35]

Не втрачає своєї актуальності й питання участі казахстанських компаній у використанні морських портів на Чорнім морі. Передбачається, що активізація співробітництва Республіки Казахстан і України в сфері транспортування вантажів по морю, залізниці й автотранспортом значно розширить географію торговельних шляхів з Азії в Європу.

Створення спільних підприємств із перспективою виходу на європейські й азіатські ринки, ефективне використання транзитних можливостей, пошук безпечної з погляду міжнародної торгівлі моделі енергетичного співробітництва, розвиток туризму, навчання молодих кадрів - такий далеко не повний перелік напрямків міждержавної взаємодії.

В останні роки намітилося посилення економічної складової в роботі дипломатів двох країн. Регулярно проводяться заходи економічного характеру, націлені на розвиток торгово-економічного співробітництва, двосторонньої договірно-правової бази, надання сприяння казахстанським і українським бізнес-структурам.

Налагоджуються контакти й зв'язку між підприємцями, відбувається активне консультування з питань створення представництв. Важливими інструментами для спільних проектів стають консорциумні кредити казахстанських і українських банків.

Одним з факторів, що сприяють зміцненню двосторонніх відносин і росту товарообігу, є інституціональна складова, створення представництв і спільних підприємств. Так, у лютому 2006 року в Києві було відкрите Представництво "Казахстанських залізниць " у європейських країнах СНД і країнах Балтії. Завершені проекти по залученню перевезень глинозему, труб із чорних металів, по організації контейнерних поїздів Одеса - Середня Азія - Алмати, Достик - Одеса. Разом із залізничною адміністрацією України оперативно вирішуються питання по використанню й ремонту рухливого складу Казахстану, створенню сприятливих тарифних умов для росту вантажоперевезень. Практично на всі транзитні вантажопотоки Казахстану Україна встановила пільгові тарифи.

У силу своєрідності економічного розвитку в часи СРСР у Казахстані виник певний дефіцит фахівців і технологій в області металообробки, машинобудування, в авіаційній і космічної галузях. В Україні ж є потужна наукова й промислова база, достатня кількість фахівців і висока рівень освіти. Сьогодні в Казахстані працює 124 спільних казахсько-українських підприємств.

Досить активно розвивається співробітництво в культурно-гуманітарній сфері. Його головними напрямками залишаються утвір, наука, культура, туризм і спорт; поглиблення регіональних зв'язків; сприяння українській діаспорі Казахстану й казахської в Україні в задоволенні їх культурних потреб, підтримці їх зв'язків з етнічною Родиною.