Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Декан (назва) факультету
__________ (ініціали, прізвище)
„___” серпня 2008 року
РОБОЧА ПРОГРАМА
(за кредитно-модульною системою навчання)
з «Основ історії природокористування»
для спеціальності___________________________________________________________________
(номер, назва спеціальності
_______________________________________________________________________________________
або спеціальностей)
_______________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
Факультет ___________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
Кафедра _____________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
дані Форма навчання | Курс | Семестри | Всього годин | К-сть кредитів | Лекції (год) | Практичних (семінарських) (год) | Лабораторних (год) | Індивідуальна робота (год) | Самостійна робота (год) | Розрахункові, графічні роботи (семестр) | Курсові роботи (семестр) | Заліки (сем) | Екзамен (семестр) |
Денна | |||||||||||||
Заочна |
НормативніРобоча програма складена на основі _____________________________________
_______________________________________________________________________________________
(назва типової програми, дата затвердження)
____________________________________________________________________
Робоча програма складена __________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові викладача,
_______________________________________________________________________________________
який відповідає за складання)
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ________________________
____________________________________________________________________
протокол № ____________
"______" серпня 2008 року
Завідувач кафедри ________________________ /_____________________/
(підпис) (прізвище, ініціали)
Схвалено методичною радою (назва) факультету
"____ " серпня 2008 року
Голова методичної ради
(назва) факультету ___________________________/_______________/
(підпис) (прізвище, ініціали)
1. Пояснювальна записка
Мета курсу: дати студентам знання про характер взаємодії суспільства і природи, показати, що вони знаходяться у прямій залежності від способу виробництва і рівня розвитку продуктивних сил, від характеру суспільних відносин на кожному етапі розвитку людства.
Завдання курсу: розкрити суть природокористування, вивчити історичні аспекти взаємовідносин суспільства і природного середовища, особливості використання природного середовища та природних ресурсів. Розкрити глобальні та територіальні проблеми і ситуації природокористування.
2. Зміст лекційного курсу
№ | Тема | Годин |
1 | Що таке природокористування? Раціональне і нераціональне природокористування. | 2 |
2 | Історія розвитку вчення про природокористування. | 2 |
3 | Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії. | 2 |
4 | Географічні основи взаємодії суспільства і природи. | 2 |
5 | Оцінка природних умов життя населення. | 2 |
6 | Особливості природокористування у провідних галузях господарства. | 2 |
7 | Особливості природокористування у промисловості й транспорті. | 2 |
8 | Геоекологічні проблеми гірничо видобувної промисловості. | 2 |
9 | Особливості природокористування у сільському господарстві. | 2 |
10 | Особливості розвитку будівництва, будівельної індустрії і їх вплив на природокористування. | 2 |
11 | Геоекологічні аспекти урбанізації. Місто і навколишнє середовище. | 2 |
12 | Проблеми геоекології і природокористування Світового океану. | 2 |
13 | Геоекологічні проблеми водоспоживання і водокористування. | 2 |
14 | Геоекологічні проблеми атмосфери і гідросфери. | 2 |
15 | Проблеми охорони здоров’я і раціональне природокористування. | 2 |
16 | Екстремальні природні явища й техногенні катастрофи. | 2 |
17 | Геоекологічні проблеми територіальної організації суспільства. | 2 |
Всього годин | 34 |
Програма
курсу «Основи історії природокористування»
Предмет, об'єкт і завдання курсу. Природне середовище як наукове поняття і об'єкт вивчення географічних та економічних наук. Історія розвитку вчення про природокористування. Проблеми взаємовідносин людини і природного середовища, значення оцінки впливу природного середовища для їх вивчення й вирішення. Загальнотеоретичні проблеми оцінки впливу природного середовища. Соціально-економічний характер предмету дослідження. Природне середовище як цілісна компонентно взаємообумовлена структура. Диференціація природного середовища як передумова його об'єктивної покомпонентної економічної оцінки.
Основні поняття і суть оцінки природного середовища. Економічна оцінка природного середовища в економічній географії і економіці. Своєрідність методологічних, методичних прийомів і підходів до оцінки природного середовища та його впливу на соціально-економічний розвиток території. Основні методи оцінки природного середовища. Якість природного середовища і можливості його кількісної оцінки. Форми впливу природного середовища на соціально-економічний розвиток регіонів (окремих територій).
Кількісна і якісна оцінка впливу природних факторів на розвиток господарства і умови життя населення. Кількісні та якісні прояви впливу природних факторів, їх взаємозв'язок, взаємодія і взаємоперехід. Зміст, критерії, підходи і принципи оцінки впливу природного середовища. Розробка окремих видів оцінок в залежності від змісту практичних завдань. Основні етапи і науково-методичні положення оцінки впливу природного середовища. Практична значимість оцінки впливу природного середовища. Значення природних факторів для проблеми розміщення продуктивних сил. Територіальні поєднання природних ресурсів. Вплив територіальних поєднань природних ресурсів на розвиток виробничо-територіальних комплексів. Основні групи природних ресурсів. Самостійне практичне значення поелементної оцінки природних ресурсів. Оцінка впливу окремих компонентів природного середовища.
Мінерально-сировинні ресурси їх види і особливості. Оціночні параметри мінерально-сировинних ресурсів. Теорія та методи економічної оцінки їх. Лісові ресурси, їх особливості, методика оцінки. Соціально-економічна оцінка впливу лісових ресурсів. Земельні ресурси, особливості й багатоплановий характер їх використання. Якісна та економічна оцінка земельних ресурсів. Оцінка впливу земельних ресурсів. Водні ресурси їх значення використання. Проблеми і перспективи комплексної оцінки впливу природного середовища.
Література
1. Алаев -экономическая география: понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль,. 1983. — 350 с.
2. Алексеенко ландшафта и окружающая среда. М.: Недра, 1990.— 142 с.
3. Баландин деятельности человека: техносфера. Минск: Вы-шейша школа, 1982. — 200 с.
4. , , Яковлев и качество окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. — 190 с.
5. , Кононова воздействия на человека загрязнений окружающей среды. Орджоникидзе: Северо-Осетинский государственный университет, 1985.
6. Биосфера. М.: Мир, 1972. — 183 с.
7. , Минеев силы и окружающая среда (проблемы и опыт исследования). М.: Мысль, 1981. — 214 с.
8. Бочкарева «джинн» урбанизации. М.: Мысль, 1988. – 270 с.
9. Вьюн -экономический механизм рационального природопользования в сельскохозяйственном производстве. Днепропетровск: Пороги, 1994. — 160 с.
10. Географічна енциклопедія України, Київ: Українська екциклопедія: т; т. 2 — 1990; т. З — 1993.
11. Геоэкологические основы территориального проектирования и планирования. М.: Наука, 1989. — 144 с.
12. Глобальная экологическая проблема. М.: Мысль, 1988. — 208 с.
13. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
14. Долгушин принципы и механизмы превышения допустимых нагрузок на ландшафт. Известия АН СССР, сер. географ, 1991, № 3.
15. Зубаков кризис и будущее человечества. Известия ВГО, 1990, т. 122, вып. 2.
16. Инвестиционная политика природопользования. М.: Наука, 1989. — 278 с.
17. Информационный бюллетень о состоянии геологической среды Украины за 1991 г., вып. 12, Киев: Госкомгеология. Геопрогноз. 1992, 109 с.
18. Исаченко потенциал ландшафта. Известия ВГО, 1991, т. 123, вып. 4.
19. Итоги науки и техники: Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов. М.: ВИНИТИ, т. 22, Охрана природы и улучшение городской среды, 1988.—198 с.
20. Каталог биосферы. М.: Мысль, 1991. — 256 с.
21. , , Швебс ландшафтно-экологического земледелия. М.: Колос, 1994. — 128 с.
22. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. — 264 с.
23. Международная монография. Оценка влияния хозяйства на природу: воздействие — изменение — последствия (издатели , В. Ворачек). Брно, 1985, т. I — 403 с, т. II — приложения.
24. Минц оценка естественных ресурсов. М.: Мысль, 1972.— 302 с.
25. Мировой океан: дополнения, понятия, термины (под ред. ва). Л.: Наука, 1987.
26. Окружающая среда крупного города. Л.: Наука, 1988. — 112 с.
27. Основы геоэкологии (под ред. ). С.-Пб.: Издательство С-Пб. университета, 1994. — 351 с.
28. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982.
29. Охрана окружающей природной среды (под. ред. ). К.: Вища школа, 1988.— 304 с.
30. Охрана окружающей среды. Справочник (сост. ). Л.: Судостроение, 1978. — 558 с.
31. Охрана природы. Справочник. Изд. второе (под ред. ). М.: Агропромиздат, 1987. — 269 с.
32. Оценка качества окружающей среды и экологическое картографирование. М.: Институт географии РАН, 1995. — 213 с.
33. Рациональное использование и охрана окружающей среды городов. М.: Наука, 1989.— 92 с.
34. Реймерс : Словарь — справочник. М.: Мысль, 1990. —639 с.
35. та ін. Еколого-географічні дослідження території України. К.: Наукова думка, 1990. — 32 с.
36. Родоман ландшафта как средство сохранения биосферы и рекреационных ресурсов. С сб.: Ресурсы, среда, расселение: М.: Наука, 1974.— с. 150-163.
37. Топчієв ільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навчальний посібник. – Одеса. – 2005. – 632 с.
38. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. – Львів, 2003. – 444 с.
3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДОЮ ЯК КЛЮЧОВА МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Понад дві тисячі років географи вивчають і аналізують шляхи, якими людство прямує до гармонії з природним середовищем планети, чи, можливо, лише сподівається на таку гармонію. Географія — єдина серед наук, яку рівною мірою цікавлять вивчення природного середовища і умов життя людини, регіональні контрасти і нерівномірність розподілу життєвих благ серед людей. Суспільна географія розміщена на стику природних і суспільних наук і відтак головну увагу приділяє взаємодії суспільства з природним середовищем. Вона поступається галузевим географічним дисциплінам щодо аналітичних можливостей у дослідженні окремих компонентів і явищ, але виграє за рахунок географічного синтезу, загальних оцінок географічного середовища як арени взаємодії суспільства і природи.
З другої половини XX ст. філософи-методологи наголошують пріоритетність наукового синтезу. Як зауважував акад. (1977), у даний час у центрі уваги всієї науки взагалі висувається синтетичне завдання — охопити складний об'єкт дослідження інтегрально, комплексно, з усіх його сторін. І в суспільній географії на-противагу "відцентровим" тенденціям галузевої диференціації інтегральний підхід, притаманний географам з античних часів, відновлюється на новій загальнонауковій основі.
У всьому світі різко посилюється увага людства до довкілля, до ролі і місця господарського впливу на природне середовище, до оцінок результатів і наслідків все зростаючого втручання людини в природу. Географічний підхід до розв'язання таких проблем нині став очевидним. Але самі географи у багатьох випадках не повною мірою готові взятися за таку роботу. Як влучно зауважив П. Хаггет (1979), географи відчувають певну ніяковість з огляду на те, що їх "внутрішні" питання про раціональне використання природного середовища і ресурсів, кращого розміщення населення та господарства несподівано стали громадськими і вийшли на трибуни парламентів.
Одна з стрижневих методологічних проблем суспільної географії — взаємини людини та природи, що її оточує. У стародавніх вченнях та античній науці людина розглядалась як складова природи: людина і природа утворюють єдине ціле і не протистоять одна одній. Вже Платон проголошує єдність космосу та мікрокосмосу, Всесвіту і людини. У людині, як сонце в краплині роси, відбивається увесь світ з його будовою і душею. І найвищим прагненням людини повинен стати такий інтелектуальний розвиток, "щоб через розгляд гармоній та коловоротів світу виправити коловорот у власній голові".
Сучасна методологія взаємин суспільства з природою така. Природа по відношенню до суспільства відіграє роль середовища його життєдіяльності — просторового базису розселення та господарства, а також його ресурсної бази, за наявності тих чи інших природних ресурсів. Суспільство, з одного боку, є одним з компонентів природи, а з другого — компонентом надзвичайно вагомим і агресивним, наступальним по відношенню до всіх інших компонентів природи. Підкреслимо, що суспільство здатне до самоконтролю і відтак спроможне певною мірою регулювати свої взаємини з природним середовищем. Природа під тиском зростаючого антропогенно-техногенного навантаження зазнає змін і трансформацій, як правило, деструктивних і незворотних. Змінене (погіршене) природне середовище негативно впливає на життєдіяльність суспільства і в такий спосіб вимагає певних обмежень і коректив щодо техногенного навантаження на природу. Схематично це можна представити так (рис. 1):
На ранніх стадіях свого цивілізаційного розвитку (рис. 1, а) суспільство — одна з складових частин природи, його вплив на природне середовище слабкий, взаємини "суспільство-природа" гармонізовані. На наступних стадіях людство виділяється з природи і "піднімається" над нею. Вплив суспільства на природу різко зростає, він недостатньо регулюється і контролюється. Якість природного середовища погіршується (рис. 1, б). У наш час (рис. 1, в) вплив суспільства на природу все більшою мірою стає контрольованим і регламентованим, техногенні навантаження на довкілля зменшуються (можуть принципово зменшуватися), і якість природного середовища покращується.
Вплив суспільства на природу різноманітний і багатоаспектний. В узагальненому вигляді він залежить від рівня розвитку господарської діяльності, типу політичної та економічної організації суспільства, наявної інфраструктури і матеріальних ресурсів, кількості населення і трудових ресурсів, поширених технологій, особливостей цивілізаційно-культурного розвитку, екологічного стану довкілля, системи управління та інформації.
Стрижневою проблемою суспільної географії лишається обґрунтування раціональної просторової взаємодії суспільства і природного середовища на засадах сталого — екологічно безпечного й економічно ефективного соціального розвитку. Прерогативою географів є розроблення принципів і методів екологічно безпечної господарської організації території стосовно різних типів природного середовища та різних видів економічної діяльності і формулювання на цій основі законів екологічно безпечних геоструктур. Йдеться про
розроблення теоретичних моделей раціональних форм просторової впорядкованості природного середовища, розселення населення, розміщення господарства для різних типів географічної оболонки. Йдеться про закони раціональної територіальної організації природи, населення, господарства, а також форми їх найкращих просторових комбінацій і поєднань стосовно конкретних умов кожної території. Відповідно, потрібно досліджувати закономірності та встановлювати закони раціональної територіальної організації природного середовища, населення, його виробничої та духовної життєдіяльності, закони формування територіальних структур (геоструктур) суспільства.
Контрольні питання та завдання
1. Співставте проблему взаємодії суспільства і природи з предметною областю суспільної географії, з предметними областями інших наук. Обґрунтуйте особливу роль суспільної географії у розв'язанні цієї проблеми.
2. Якою представляється методологія взаємодії суспільства з природою у наш час? Як змінювався характер такої взаємодії з цивілізаційним розвитком людства?
3. Характеризуйте просторові аспекти раціональної взаємодії суспільства і природи. Поясніть зміст концепцій раціональної територіальної організації природного середовища, населення, його виробничої та суспільної життєдіяльності, суспільства в цілому.
Програма
курсу «Географічні аспекти глобальних проблем людства»
Глобальні проблеми людства і завдання суспільної географії у їх дослідженні. Єдність, цілісність і контрастність сучасного світу. Глобалізація процесів економічного, соціального, політичного, культурного і духовного розвитку людства і виникнення глобальних (всесвітніх) проблем. Типи і види глобальних проблем. Міждисциплінарність у дослідженні глобальних проблем і роль у їх розв'язанні СГ. Глобальні моделі світового розвитку: від моделі Римського клубу до проекту "Майбутнє світової економіки" групи на чолі з В. Леонтьєвим і "Світ у 2000 році". Назрілі потреби й імперативи сучасного світу. Проблеми сталого розвитку.
Демографічні проблеми. Суть демографічних проблем у зв'язку із загальною гуманізацією науки і сфери практики. Феномен людини і людства у світлі нових досліджень. Сучасна світова демографічна ситуація. Зв'язок природного руху населення з рівнем розвитку економіки, культури, освіти, урбанізації в різних регіонах світу. "Демографічний вибух" і його економіко - і соціально-географічні наслідки". Прогноз зростання кількості населення світу. Зв'язок демографічних проблем з іншими глобальними проблемами людства - соціальними, економічними, екологічними і політичними. Завдання СГ у дослідженні глобальних демографічних проблем. Формування демогеографії.
Соціальні проблеми. Суть глобальних соціальних проблем. Пріоритети в їх дослідженні та розв'язанні. Види соціальних проблем.
Проблеми освіти, науки, культури. Об'єктивна необхідність загальної та спеціальної освіти населення і оволодіння ним культурними цінностями в сучасну епоху. Зв'язок освіти з наукою і культурою. "Інформаційний вибух" у сучасному світі. Глобальні особливості географії науково-освітньої інфраструктури. Роль Інтернету. Світові центри науки і культури. Географічні аспекти міжнародного обміну кадрами науки і культури, науково-технічною інформацією, культурними цінностями. Інформаційний імперіалізм. Вестернізація Східної Європи. Завдання економічної і соціальної географії у дослідженні глобальних проблем освіти, науки і культури. Формування географії освіти, науки і культури.
Проблема охорони здоров 'я. Поняття здоров'я людини і населення. Чинники, в тому числі географічні, здоров'я населення. Стан природного і соціального середовища проживання людей та їхнього здоров'я. "Хвороби цивілізації". Втрати людства від хвороб і пов'язаної з ними передчасної старості і смерті людей. Проблеми прокреації і рекреації. Міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров'я. Завдання СГ у дослідженні глобальної соціальної проблеми охорони здоров'я. Проблеми розвитку медичної географії.
Економічні проблеми. Виникнення і структура економічних проблем. їх зв'язок з іншими глобальними проблемами. Економічні цикли і довготривалі хвилі.
Продовольча проблема. Рівень забезпечення продовольством населення різних регіонів землі. Глобальний і регіональний потенціал і прогноз виробництва продовльства. Географія виробництва зерна, кормів, молочно-м'ясних і рибних продуктів. Проблема голоду в країнах, що розвиваються. Екстенсивний та інтенсивний шляхи розв'язання продовольчої проблеми. Роль НТР, зокрема біоінженерії. Новий етап "зеленої революції". Нові завдання СГ у дослідженні і розв'язанні глобальної продовольчої проблеми.
Проблеми сировини й енергії. Суть цих проблем. Забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами й енергоносіями в найближчій та віддаленій перспективі. Економіко - і соціально-географічні особливості розв'язання проблеми сировини й енергії. Світовий ринок сировини та енергії. Завдання СГ у дослідженні і розв'язанні глобальної сировинної та енергетичної проблем.
Проблеми запровадження нового економічного порядку. Суть і причини виникнення цих проблем. Географічні аспекти економічного імперіалізму і відсталості країн, що розвиваються. Роль транснаціональних корпорацій. Проблема Схід-Захід, Північ-Південь. Шляхи подолання відсталості країн, що розвиваються. Особливості і суперечності розв'язання фінансово-валютних проблем, особливо проблеми фінансової заборгованості. Завдання економічної і соціальної географії у дослідженні глобальних економічних проблем.
Екологічні проблеми. Глобалізація процесів взаємодії людського суспільства і природного довкілля. Формування довкілля і проблема ноосфери. Екологічний імператив. Природне середовище: проблеми сталого розвитку людства. Військово-господарська діяльність і навколишнє середовище. "Зелений" рух у світі. Економіко - і соціально-географічні проблеми взаємодії людства і довкілля у зв'язку з її детериорацією. Проблеми глобального моніторингу довкілля і роль СГ у його створенні. Формування геоекології.
Політичні проблеми - проблеми миру і безпеки народів. Необхідність гуманізації міжнародних політичних відносин. Особливості розподілу військово-політичних сил і сил миру в глобальному масштабі. Військово-політичні блоки. Неоглобалізм і його географічні аспекти. Відображення глобальних геополітичних спрямувань імперіалізму радянського (російського) й американського в сучасних регіональних конфліктах і війнах (Близький Схід, Афганістан, Югославія, Кавказ та ін.). Бізнес зброї і формування військово-промислових комплексів. Зміна політичної глобальної обстановки після теракту у Нью-Йорку і Вашингтоні 11 вересня 2001 р. Геополітичні концепції сучасності (С. Гаттінґтон, З. Бжезінський та ін.). Завдання СГ у дослідженні географічних аспектів проблем миру на планеті, соціально-економіко-екологічних наслідків роззброєння. Формування сучасної політичної географії. Шляхи розв'язання глобальних проблем людства.
