Витрати | Найменування витрат | Сума, тис. грн. |
Змінні | Сировина й основні матеріали на виробництво продукції | 5480 |
Допоміжні матеріали | 1970 | |
Витрати на електроенергію, паливо-мастильні матеріали, які використовуються під час виробництва продукції для технологічних потреб. | 202 | |
Відрахування на соціальні заходи виробничих робітникв. | 225,5 | |
Заробітна плата (основна і додаткова) виробничих робітників. | 3002 | |
Всьго змінних витрат | 11239,5 | |
Постійні | Витрати по обов’язковому страхуванню майна підприємства. | 34,1 |
Витрати на службові відрядження працівників аппарату управління. | 81,5 | |
Оплата вартості ліцензії. | 58,7 | |
Витрати на придбання канцелярських товарів, бланків обліку та звітності. | 12,1 | |
Витрати на оплату послуг аудиторської фірми | 91,5 | |
Заробітна плата працівників аппарату управління | 112,1 | |
Оплата послуг сторонніх організацій на протипожежну охорону. | 32,1 | |
Відрахуванні на соціальне страхування з заробітної плати робітників аппарату управління | 17,1 | |
Нарахована амортизація основних виробничих фондів. | - | |
Всього постійних витрат | 439,2 | |
Всього: | 11678,7 |
Визначення критичного обсягу виробництва
Розподіл витрат на постійні та змінні може бути використано для обрахунку їх загальної суми за певний період за допомогою формули :
![]()
де С – загальні витрати;
Сзм – змінні витрати на одиниць продукції;
N – обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні;
Спост. – постійні витрати в даний період.
Щоб визначити витрати на одиницю продукції, потрібно скористатися формулою :
![]()
З даної формули видно, що зі збільшенням обсягу виробництва продукції її собівартість зменшується за рахунок постійних витрат. Тому, збільшення виробництва перетворюється у важливий фактор зменшення собівартості продукції.
Критичний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні, починаючи з якого виробництво становиться рентабельним, вираховується аналітично. При критичному обсязі виготовлення продукції витрати і виручка від продажу продукції даного підприємства становляться однаковими:
![]()
Звідси:
![]()
де Ц – ціна одиниці продукції, грн.
Nкр. = 439200/ (1520 – 520 ) = 439,2(од. продукції)
Сзм. = С/n,
де С – витрати загальні, грн.
n – кількість одиниць продукції, шт.
Сзм. = 11239,5/21500 = 0,52 * 1000 = 520(грн.)
Отже, мінімальний обсяг випуску продукції на рік в натуральному вираженні, починаючи з якого виробництво становиться рентабельним рівний 439,2 од. продукції.
При збільшенні ціни реалізації продукції на 13% , критичний обсяг виробництва зазнає змін, бо продажна ціна одиниці продукції становитиме не 1520 грн., а 1717,6 грн.(після збільшення її на 13%)
Звідси:
Nкр. = 439200/(1717,6 – 520) = 366,7(од. прод.)
Отже, при збільшенні ціни одиниці продукції на 13% мінімальний обсяг випуску продукції становити 366,7(од. прод)
При зменшенні змінних витрат на одиницю продукції в 1,2 рази, вони становитимуть не 520 грн., а 87 грн. (після їх зменшення у 1,2 рази), і відповідно критичний обсяг виробництва продукції становитиме:
Nкр. = 439200/(520-87) = 1014,3 (од. прод.)
Отже, при зменшенні змінних витрат на одиницю продукції в 1,2 рази мінімальний обсяг випуску продукції становить 1014,3 од. прод.
Розділ 4. Визначення основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
Виконавши розрахунки в попередніх розділах ми можемо сформувати техніко-економічні показники діяльності підприємства, а також визначити валовий прибуток, рентабельність реалізованої продукції та рентабельність виробництва.
Наведемо вихідні дані:
Варіант | Показники, тис. грн.. | ||||
Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | ПДВ | Акцизний збір | Інші відрахування з доходу | Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | |
26 | 1040415 | 173401 | 1028 | 1280 | 703315 |
При розрахунку показників використовуємо такі формули:
Чистий доход:
ЧД = Доход - ПДВ – Акцизний збір – Ін. відрахування
ЧД = 10404- 1280 = 864706 (грн..)
Прибуток:
П= ЧД – Собівартість = 864706 – 703315 = 161391 (грн..)
Рентабельність продукції:
![]()
Рентабельність виробництва:
![]()
Рівень витрат:

Рентабельність основних виробничих фондів:
![]()
Фондовіддача активної частини ОФ:

![]()
Фондовіддача:
![]()
Фондомісткість:

Фондоозброєність:

На основі проведених розрахунків в попередніх розділах курсової роботи заповнюємо наступну таблицю.
Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства
Узагальнюючі показники | Показники ефективності використання | |
Основних виробничих фондів | Оборотних коштів | |
Рентабельність реалізованої продукції = 22,9% | Фондовіддача = 2,90грн. | Коеф. оборотності оборотних коштів за звітній рік = 1,59 об. |
Рентабельність вир-ва = 22,2% | Фондомісткість = 0,34 грн. | Коеф. завантаження за звітній рік = 0,53 грн/грн. |
Рівень витрат на 1 грн. обсягу виготовленої продукції = 0,8 (грн.) | Фондорентабельність за = 56% | Тривалість одного обороту за звітній рік = 189 днів |
Чистий доход(грн.) = 864706 грн. | Фондоозброєність одного робітника(грн./чол.) = 2824,4(грн./чол.) | |
Прибуток(грн.) = 161391 грн. | Рентабельність основних виробничих фондів(%) = 56% |
Висновок.
Метою виконання даного курсового проекту було закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу “Економіка підприємства”, а також оволодіння методами виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків і обґрунтувань. У ході виконання курсового проекту був вивчений склад, структура і показники використання основних виробничих фондів підприємства, проаналізовані характеристики ефективного використання обігових засобів, були сформовані техніко-економічні показники діяльності підприємства.
Виробнича діяльність будь-якого підприємства основується на найбільш раціональному використанні персоналу, виробничих і обігових засобів. У сучасних умовах організації виробничих ресурсів підприємства все більше місце займає підвищення механізації і автоматизації виробництва, застосування модернізованого обладнання, ефективних видів сировини і матеріалів, а також використання найновіших технологій. Також велике значення має правильна організація виробництва і кваліфіковане і грамотне управління підприємством.
Для підвищення продуктивності необхідно збільшувати час роботи основних фондів на протязі періоду їх дії, збільшувати змінність роботи машин і механізмів, зменшувати внутрішньозмінні втрати і не допускати простоїв обладнання, підвищувати кваліфікацію робітників підприємства
Висновки
Підприємство займає центральне місце в народногосподарському комплексі будь-якої країни. Це первинна ланка суспільного розподілу праці. Саме тут створюється національний дохід. Підприємство виступає як виробник і забезпечує процес відтворення на основі самостійності.
Підприємство як самостійна господарська одиниця володіє правами юридичної особи, тобто воно має право вільного розпорядження майном, одержувати кредит, входити в договірні відносини з іншими підприємствами. Воно має вільний розрахунковий рахунок в банку, де знаходяться грошові кошти, які використовуються для розрахунків з іншими підприємствами, на зарплату.
Прийнято вважати, що оптимальними є такі розміри, які забезпечують найсприятливіші умови для використовування досягнень науки і техніки при мінімальних витратах виробництва і при цьому досягається ефективне виробництво високоякісної продукції.
Підприємство є такою формою організації господарства, при якій індивідуальний споживач і виробник взаємодіють за допомогою ринку з метою рішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого виробляти.
Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб.
1. Закон України “Про підприємництво”// Галицькі контракти.-1996.-№42
2. Закон України “Про господарські товариства”// Галицькі контракти.-1996.-№42
3. Закон України “Про підприємства в Україні”// Галицькі контракти.-1996.-№42
4. Господарський Кодекс України;
5. Бойчук І. М. Економіка підприємств. – Львів, 1999 р.;
6. „ Економіка підприємства” М.: ИНФРА 2002р.
7. Економіка підприємства /За ред. С.Ф. Покропивного.-Київ: Хвиля-прес,1995.
8. Економічний словник – довідник : за ред. док. екон. наук, проф.. . – К.: Феміна, 1995, - 368 с. (Nota bene)
9. Про порядок ліцензування підприємницької діяльності. Постанова КМУ від 3 липня 1998р. № 000 // Урядовий кур’єр.-1998.-№ 000-135
10. Про порядок державної реєстрації суб’єтів підприємницької діяльності : Постанова КМУ від 25.05.98р. № 000
11. Економіка будівельного комплексу / , -Київ : Вища школа,1992р.
12. Экономика предприятия / Под ред. проф. , проф. .-М. : ЮНИТИ,1996г.
13. Экономика и статистика фирм / Под ред. – М,1996г.
14. Основи рыночной экономики / – Киев, 1995г.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Економіка підприємства” /Укладач
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |


