Про довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки (стр. 1 )

Про довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки

Відповідно до статті 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, статті 15 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ураховуючи подання облдержадміністрації, висновки постійної комісії облради з питань екології та енергозбереження, з метою забезпечення виконання в області заходів, спрямованих на системне вирішення проблем охорони навколишнього середовища та зменшення антропогенного навантаження, обласна рада в и р і ш и л а:

1. Затвердити довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки (додається).

2. Координацію роботи щодо виконання цього рішення покласти на головне управління промисловості облдержадміністрації та управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, контроль − на постійну комісію обласної ради з питань екології та енергозбереження.

Голова обласної ради Є. УДОД

м. Дніпропетровськ

29 квітня 2011 року

№ 000-6/VI

Додаток

до рішення обласної ради

29 квітня 2011 року

№ 000-6/VI

ДОВГОСТРОКОВА ПРОГРАМА

по вирішенню екологічних проблем Кривбасу

та поліпшенню стану навколишнього природного середовища

на 2011 – 2022 роки

м. Дніпропетровськ

2011 рік

I.  Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Місто Кривий Ріг є одним з основних центрів розвитку промисловості України та, зокрема, Дніпропетровської області. Промисловість міста налічує близько 100 великих промислових підприємств різних галузей: чорної металургії, машинобудівної, промислових будматеріалів, хімічної, поліграфічної, легкої, харчової тощо. За 2008 рік промисловими підприємствами міста реалізовано продукції (товарів, робіт) на суму 51,2 млрд грн. На продукцію промислових підприємств міста припадає більше третини загального обсягу виробництва Дніпропетровської області. Головною містоутворюючою галуззю, яка стійко визначає профіль міста у територіальному розподілі праці, є чорна металургія.

Екологічна ситуація у м. Кривому Розі утворилася під впливом тривалої інтенсивної діяльності підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, підприємств теплоенергетики і виробництва будматеріалів. У Криворізькому басейні розташовано 8 з 11 підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини. Усього на території міста розташовано 109 промислових підприємств, які є джерелами забруднення навколишнього середовища. Валові викиди 13 найбільших підприємств-забруднювачів атмосферного повітря гірничо-металургійного комплексу (ВАТ „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”, ЗАТ „Криворізький завод гірничого обладнання”, ВАТ „Суха Балка”, ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, ПАТ „ХайдельбергЦемент Україна”, ДП „Криворіжтеплоцентраль”, ВАТ „Криворізький залізорудний комбінат”, ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ГЗК „Укрмеханобр” КП „Криворіжтепломережа”) становлять 99,7% загальних викидів від стаціонарних джерел викидів по місту.

У цілому, незважаючи на те, що останніми роками спостерігається тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим, а екологічна ситуація − незадовільною.

Обсяг валових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в цілому по місту становив у 2007 році 608,5 тис. тонн. У загальному обсязі викидів забруднюючих речовин по Дніпропетровській області частка підприємств м. Кривого Рогу в 2007 році становила 45,9%. У 2008 році обсяги викидів скоротилися на 26%, але скорочення відбулося, у першу чергу, за рахунок зменшення обсягів виробництва підприємствами-забруднювачами гірничо-металургійного комплексу.

Виходячи зі специфіки технології видобування залізорудної сировини, яка пов’язана із застосуванням масових вибухів у кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів, особливе місце в переліку факторів техногенного впливу займають викиди забруднюючих речовин при використанні вибухових речовин. У 2008 році гірничо-видобувними підприємствами міста здійснено 207 масових вибухів. Обсяг використаної вибухової речовини − 79 559,64 тонн. Таким чином, усереднений показник витрати вибухової речовини становив 384 тонни на один масовий вибух. У 2008 році викиди пилу при здійсненні масових вибухів підприємствами міста зменшилися в порівнянні з 2007 роком на 674,3 тонни, що становило 17,8% скорочення викидів, яке також обумовлене зменшенням обсягів виробництва.

Аналіз ситуації свідчить, що з урахуванням прогнозу розвитку виробничих потужностей підприємств обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря основними підприємствами-забруднювачами може досягти 630 тис. тонн на рік, що становитиме біля 40% збільшення від валового викиду по місту за 2008 рік.

Таким чином, реалізація заходів довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки (далі – програма) є вкрай необхідною для переходу від стабілізації показників впливу на навколишнє середовище до суттєвого скорочення рівня техногенних факторів та, відповідно, поліпшення стану компонентів навколишнього середовища.

Велика концентрація у м. Кривому Розі підприємств різних галузей виробництва, а також постійне збільшення кількості транспортних засобів визначили необхідність проведення моніторингових спостережень за забрудненням атмосферного повітря міста і поширенням забруднюючих речовин на його території. У м. Кривому Розі функціонує мережа державного моніторингу за станом забруднення атмосферного повітря, суб’єктами якої є Криворізька лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря та Криворізька міська санітарно-епідемічна станція. Стан атмосферного повітря контролюється на 17 стаціонарних та маршрутних постах спостереження.

Результати спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря свідчать, що в 2008 році середньорічні концентрації по місту становили: пилу 1,33 ГДК, діоксиду азоту 1,25 ГДК, оксиду вуглецю – 1,33 ГДК, формальдегіду 1,67 – 3,67 ГДК, аміаку 0,5 − 0,75 ГДК.

Досить суттєвим є вплив на загальний рівень забруднення атмосфери метеорологічних умов. Великий відсоток (64%) повторюваності впродовж року штилів і вітрів з малою швидкістю свідчить про те, що роль метеорологічних параметрів у накопиченні забруднюючих речовин від низьких джерел забруднення, таких як автотранспорт, залишається сталою. Збільшення кількості автомобілів у місті сприяє тенденції зростання питомого вкладу пересувних джерел у загальний фон забруднення атмосферного повітря міста. Так при питомому вкладі автотранспорту в загальний обсяг викидів забруднюючих речовин на рівні 7%, його вклад у створювану викидами приземну концентрацію цих речовин сягає більше 40%.

Забір свіжої води з природних джерел у 2008 році становив 307 639,9 тис. м3, що на,4 тис. м3 (6,4%) менше, ніж у попередньому році, у тому числі: з поверхневих джерел – ,6 тис. м3, з підземних джерел –,3 тис. м3.

Використання води по місту складало: у 2008 році – 184,053 млн м3 (271,1 м3 на душу населення міста), у 2007 році – 201,847 млн м3 (294,8 м3 на душу населення міста), у 2006 році – 206,522 млн м3 (299,1 м3 на душу населення міста). Протягом трьох наведених років спостерігається поступове зменшення використання води як у загальному об’ємі, так і на господарсько-побутові та виробничі потреби. У той же час, відсоток використання води на господарсько-побутові потреби від загальної кількості використаної води збільшився з 51% у 2006 році до 56,3% в 2008 році. Обсяг використання води в оборотних системах підприємств у 2007 році становив 3 789,774 млн м3. У 2008 році використання оборотної води зменшилося до рівня 2006 року і становило 2 870,243 млн м3.

Усього по місту обсяги водовідведення становили в 2007 році – 196,459 млн м3, у 2008 році – 169,967 млн м3, що на 26,492 млн м3 (13,5%) менше, ніж у 2007 році. Обсяг очищення стічних вод на очисних спорудах міста в 2008 році становив 11,5114 млн м3, що на 10,6908 млн м3 більше, ніж у 2007 році та на 10,2215 млн м3 більше, ніж у 2006 році.

Станом на початок 2009 року підприємствами – основними утворювачами відходів накопичено близько 8,7 млрд тонн відходів. У 2008 році на підприємствах міста утворилося ,331 тис. тонн відходів, що на 6,5% менше, ніж у попередньому 2007 році. Основна частина утворених відходів – ,668 тис. тонн (99,98% від загального обсягу) належить до IV класу небезпеки, із них 96,8% становлять нетоксичні відходи видобутку та збагачення залізних руд – розкривні породи і „хвости” збагачення.

Розташування промислових підприємств м. Кривого Рогу пов’язане з сировинною базою і сформувалося у вигляді смуги вздовж залізорудних родовищ довжиною до 100 км. Проаналізувавши стан геологічного середовища на сьогодні, можна зробити висновок, що розвиток господарської діяльності відбувається в умовах техногенної дестабілізації довкілля, у тому числі й геологічного середовища. Після масштабного гідротехнічного, меліоративного та комунально-промислового, водно-господарського будівництва, накопичення і перерозподілу поверхневих водних ресурсів (4 великих водосховища на річках Інгулець та Саксагань, безліч ставків із загальною водною поверхнею близько 54 км2 та 6 великих хвостосховищ, загальної площею водної поверхні 57 км2, що становіть 0,05% від загальної площі міста), знищення природних дренажів (засипка та забудова балок) територія міста повністю втратила природну дренажність земель і збільшує водонасиченість верхньої зони геологічного середовища. Підтоплення в місті (більше ніж 10% загальної площі за прямими оцінками на базі підтоплення підвалів, що в 2 – 3 рази менше фактичного) – це гідравлічне сполучення водопровідних та каналізаційних мереж, морозні деформації трубопроводів з підвищеним ризиком, відповідно, забруднення питних вод або руйнування магістральних водоводів. Наведене свідчить про те, що територія Криворізького залізорудного басейну є потенційною зоною розвитку техногенно-природних надзвичайних ситуацій.

Вирішення існуючої проблеми поліпшення екологічного стану міста в межах виконання державних, місцевих та регіональних програм екологічного спрямування не дає істотних позитивних результатів. Проблема потребує комплексного підходу, цільового регулювання і програмного забезпечення, тобто концентрації фінансових ресурсів, зусиль органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, суб’єктів господарювання, що здійснюють негативний вплив на навколишнє природне середовище. Зважаючи на потребу в вирішенні проблем, що накопичилися, й розроблено програму, спрямовану на зменшення забруднення довкілля.

II.  Мета програми

Головною метою програми є визначення пріоритетних напрямів і реалізація комплексу взаємопов’язаних заходів щодо мінімізації та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення відходів, належного утримання зелених насаджень та об’єктів природно-заповідного фонду, ліквідації підтоплення та захисту від підтоплення і затоплення території міста, запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів у Криворізькому регіоні.

Ця мета досягається шляхом:

удосконалення технологічних процесів виробництва, упровадження найкращих доступних технологій для мінімізації техногенного впливу на навколишнє середовище;

удосконалення діючих та впровадження нових систем очищення викидів та скидів;

упровадження технологій утилізації відходів з метою максимального рівня залучення відходів у технологічні процеси виробництва;

активізації робіт з організації, утримання та розширення об’єктів екомережі;

організації та підвищення ефективності систем екологічного моніторингу.

До програми увійшли 12 основних підприємств-забруднювачів м. Кривого Рогу. Валові викиди забруднюючих речовин, обсяги скидів стічних вод, обсяги утворення та накопичення відходів цих підприємств становлять понад 99% від загального впливу на різні компоненти навколишнього середовища міста. Таким чином, реалізація програми максимально сприятиме переходу від стабілізації показників впливу на навколишнє середовище до суттєвого скорочення рівня техногенних факторів, та відповідно, поліпшення стану довкілля.

При опрацюванні заходів програми враховані основні природоохоронні заходи, які увійшли до виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, дозволів на спеціальне водокористування і лімітів на утворення та розміщення відходів.

III.  Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми

Розв’язання визначених проблем щодо стану навколишнього середовища Криворізького регіону здійснюється за рахунок реалізації заходів окремих регіональних та державних цільових програм, у тому числі Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007 – 2015 роки, Дніпропетровської обласної комплексної програми поводження з відходами, Регіональної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Дніпропетровської області, Програми виходу з екологічної кризи м. Кривий Ріг, Національної програми екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро. Найбільш цільовий за територіальною ознакою характер має Програма виходу з екологічної кризи м. Кривий Ріг, термін дії якої спливає в 2010 році, ефективність якої підтверджується результативністю заходів та стабілізацією показників впливу на навколишнє середовище. Заходи, що містяться в інших програмах, також мають достатній рівень ефективності, але Криворізький залізорудний басейн, як регіон, що найбільше потерпає від наслідків виробничої діяльності промислових об’єктів, потребує формування довгострокової інтегрованої схеми реалізації природоохоронних заходів, ініціатором та координатором яких повинен стати орган місцевого самоврядування. Реалізація програмно-цільового підходу, зважаючи на масштабність завдань і одночасно обмеженість фінансових ресурсів з боку держави, зумовлює встановлення відповідних пріоритетів та послідовності здійснення заходів. Саме такий підхід дозволяє реалізувати встановлення стратегії поетапного зниження рівня техногенного навантаження на довкілля з метою досягнення нормативів екологічної безпеки. Перелік заходів формується на підставі пропозицій суб’єктів програми, які повинні враховувати зобов’язання щодо термінів та обсягів виконання заходів, визначених у документації дозвільного характеру, яка регламентує здійснення викидів та скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів.

Для суттєвого поліпшення стану навколишнього середовища Криворізького залізорудного басейну необхідно забезпечити фінансування першочергових заходів зі зниження викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, зменшення скидів забруднених стоків та вирішення питань стосовно поводження з відходами за рахунок залучення інвестиційних фондів, власних коштів підприємств, банківських кредитів.

IV.  Строки та етапи виконання програми

Здійснення заходів програми планується розпочати в 2011 та завершити в 2022 році.

Передбачається реалізація програми в два етапи, перший з яких становить 5 років. На першому етапі обсяг фінансування визначається з деталізацією по роках, другий етап включає зведені обсяги фінансових ресурсів у розрізі джерел фінансування.

Кожен захід має конкретні терміни виконання та показники екологічного ефекту, які мають бути досягнуті при впровадженні, та необхідні обсяги фінансування з боку підприємств, відповідно до взятих ними зобов’язань, щодо зменшення забруднення навколишнього природного середовища. Виконання відповідних заходів розподіляється за роками з визначенням щорічних обсягів робіт та конкретного результату, який буде досягнуто.

Коригування змісту заходів, термінів їх виконання здійснюються на підставі безумовного виконання виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферу, дозволів на спецводокористування і лімітів на утворення та розміщення відходів.

Про взяті підприємствами зобов’язання, для забезпечення контролю за їх виконанням, у обов’язковому порядку повідомляються органи місцевого самоврядування. 

V.  Перелік заходів і завдань програми

Завдання програми формуються відповідно до мети.

Виходячи з визначених завдань, сформовано Перелік завдань заходів програми (додаток 1 до додатка до рішення обласної ради) за такими напрямами:

1.  Охорона та поліпшення стану атмосферного повітря:

природоохоронні заходи при проведенні масових вибухів;

заходи з пилопридушення;

модернізація пилогазоочисного обладнання;

будівництво, модернізація, реконструкція виробництва;

проектування та будівництво установок утилізації біогазу.

2.  Охорона та раціональне використання водних ресурсів:

проектування та будівництво колекторів;

проведення робіт з будівництва та реконструкції систем водопостачання, удосконалення технологій підготовки питної води;

розширення та реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд;

розробка водоохоронних зон річок Інгулець, Саксагань та інших водних об’єктів на території міста;

розчистка річок та водойм міста;

заходи із захисту від підтоплення, у т. ч. спорудження дренажних мереж, розширення хвостового господарства;

перехоплення та повернення до системи зворотного водопостачання фільтраційних вод;

реконструкція систем очищення дренажних вод.

3.  Поводження з відходами та раціональне використання земель:

придбання сучасних високоефективних сміттєвозів;

заходи з озеленення території міста, будівництво екологобезпечних полігонів ТПВ, реконструкція існуючих полігонів з досягненням максимального рівня екологічної безпеки;

будівництво сміттєсортувальної лінії, у процесі діяльності якої передбачається вилучення з побутових відходів сировини або готової продукції;

рекультивація порушених гірничими роботами земель.

4.  Організація моніторингу:

розвиток систем автоматизованого контролю промислових викидів у атмосферу на підприємствах – основних забруднювачах атмосферного повітря;

придбання пересувної аналітичної лабораторії та інших систем і приладів контролю для спостереження за якістю атмосферного повітря;

розробка екологічної карти міста Кривого Рогу;

розробка проекту організації системи моніторингу навколишнього природного середовища міста;

оснащення локальних інформаційно-аналітичних центрів моніторингу довкілля міста Кривого Рогу обчислювальною, комуніка-ційною та оргтехнікою, системним програмним забезпеченням.

5.  Аналіз існуючого стану складових довкілля міста:

моніторинг стану поверхневих вод суші в місцях скидів зворотних вод, моніторинг довкілля в районі місць видалення відходів, моніторинг якості питної води в централізованій мережі водопостачання, моніторинг атмосферного повітря;

проведення спостережень за рівнем та гідрохімічним режимом ґрунтових вод у межах впливу гірничовидобувної промисловості Криворізького залізорудного басейну;

моніторинг підтоплених, зсувонебезпечних територій міста;

моніторинг радіологічного стану на території міста.

6.  Охорона, збереження, утримання об’єктів природно-заповідного фонду:

виготовлення та встановлення (поновлення) інформаційних та межових знаків на об’єктах природно-заповідного фонду;

організація розроблення проектів винесення меж об’єктів природно-заповідного фонду в натуру;

забезпечення об’єктів природно-заповідного фонду картографічним матеріалом, необхідним для визначення меж;

установлення фактичних меж об’єктів природно-заповідного фонду на місцевості та закріплення межовими знаками;

установлення в натурі (на місцевості) меж територій об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, оформлення їх відповідними знаками та інформаційними матеріалами, нанесення меж на планово-графічні матеріали.

7.  Екологічна освіта та інформування громадськості з природоохоронних питань:

організація і здійснення робіт з екологічної освіти, обмін досвідом роботи працівників природоохоронних органів, проведення науково-технічних конференцій і семінарів з природоохоронних питань;

видання поліграфічної продукції з екологічної тематики;

утримання, оснащення та зміцнення матеріально-технічної бази територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Показники оцінки ефективності виконання програми та обсяги фінансування бюджетних коштів наведені в додатку 2 до додатка до рішення обласної ради.

VI.  Ресурсне забезпечення програми

Для реалізації заходів програми в основному передбачається залучення власних коштів підприємств-забруднювачів. Крім цього, фінансування заходів програми передбачається за рахунок інших джерел, у тому числі бюджетів різного рівня, які не заборонені чинним законодавством. Орієнтовні загальні обсяги фінансування заходів програми – 10,889 млрд гривень, по першому етапу – 7,998 млрд грн, у тому числі 7,661 млрд грн за рахунок власних коштів та 0,337 млрд грн за рахунок бюджетів усіх рівнів, по другому етапу – 2,891 млрд грн, у тому числі 2,400 млрд грн за рахунок власних коштів та майже 0,491 млрд грн за рахунок бюджетів усіх рівнів (у тому числі кошти інвестицій) (таблиці 6.1, 6.2). За заходами, що потребують розробки проектної документації, обсяг фінансування буде визначено додатково. Для таких заходів прогнозні показники їх вартості становитимуть орієнтовно близько 5 млрд грн. Остаточна кошторисна вартість та терміни виконання заходів можуть бути скориговані на підставі проектних рішень технічного переобладнання та реконструкції виробничих потужностей підприємств.

Орієнтовні обсяги фінансування програми за основними напрямами та завданнями по кожному конкретному заходу детально наведено в додатку 1 до додатка до рішення обласної ради.

Показники вартості заходів визначені за пропозиціями, наданими підприємствами.

Таблиця 6.1

Ресурсні показники програми

млн грн

Розділи програми	Усього	Власні кошти підприємств	Бюджетні кошти	з них:
фондів охорони всіх рівнів

1	2	3	4	5
І РОЗДІЛ	7 666,810	7 666,810	−	−
у т. ч. І етап	6 614,256	6 614,256	−	−
ІІ етап	1 052,554	1 052,554	−	−
ІІ РОЗДІЛ	1 430,350	918,730		511,620	401,620
у т. ч. І етап	609,27	389,750		219,520	179,520
ІІ етап	821,08	528,980		292,100	222,100
ІІІ РОЗДІЛ	1 730,510	1 447,210	33,700 д/б*	283,300	249,600
у т. ч. І етап	749,795	644,195	14,000	105,6	91,600
ІІ етап	980,715	803,015	19,700	177,700	158,000
ІV РОЗДІЛ	24,130	1,000	23,130	23,130
у т. ч. І етап	8,130	1,000	7,130	7,130
ІІ етап	16,000	−	16,00	16,00
V РОЗДІЛ	28,000	22,200	5,800	5,800
у т. ч. І етап	12,250	9,250	3,000	3,000
ІІ етап	15,750	12,950	2,800	2,800
VІ РОЗДІЛ	5,140	4,840	0,300	0,300
у т. ч. І етап	2,300	2,000	0,300	0,300
ІІ етап	2,840	2,840	−	−
VІІ РОЗДІЛ	3,880	−	3,880	3,880
у т. ч. І етап	1,740	−	1,740	1,740
ІІ етап	2,140	−	2,140	2,140
УСЬОГО за програмою	10 888,820	10 060,790	828,030	684,33
у т. ч. І етап	7 997,741	7 660,451	337,290	283,29
ІІ етап	2 891,079	2 400,339	490,740	401,04

* кошти держбюджету на проведення заходів без урахування субвенції з міського бюджету (15% – 80,1 млн грн).