Висвітлення програми "Бібліоміст". Моніторинг ЗМІ за 03-09.10.2011 р (стр. 3 )

Однак є ряд вакансій лікарів безпосередньо в ЦРЛ. За нашими направленнями в ряді вишів навчається молодь, якій ми гарантуємо роботу після навчання.

Від учора для 7 сільських бібліотек став доступним Інтернет.

- Для нас було й залишається важливим збереження та подальший розвиток культури, піднесення її ролі у формуванні духовно розвинутого суспільства, - розповідає заступник голови райдержадміністрації Віктор Чайка. - Тому відділ культури і туризму РДА постійно активізує й урізноманітнює процеси культурно-просвітницької діяльності, підвищує рівень культурного обслуговування населення. Спільними зусиллями районної влади й працівників галузі вдалося зберегти мережу комунальних закладів культури та не допустити скорочення фахівців. Діють 29 клубних закладів, централізована бібліотечна система, що включає 32 бібліотеки, школи естетичного виховання у Шполі та Сигнаївці, 11 музеїв та музейних кімнат. Наша гордість -14 аматорських колективів, які удостоєні звання народних. Вокальний гурт «Гайдамаки» під керівництвом заслуженого працівника культури України Дмитра Вовка минулого тижня взяв участь у всеукраїнській телепрограмі «фольк-MUSIK». Усе більшає сучасних методів роботи закладів культури. Так, від учорашнього дня (3 жовтня) сім сільських бібліотек одержали доступ до безкоштовного Інтернету. Крім коштів районного бюджету, спонсорську допомогу закладам культури надають приватні підприємці, промислові підприємства району.

Внесок АПК в економіку залишається вагомим.

- Незважаючи на великі погодні труднощі весни та літа, хлібороби району зібрали цього року по 38,1 центнера ранніх зернових з гектара, - говорить заступник голови райдержадміністрації Юрій Кущ. - Сподіваємося, що цей показник на загал за рік буде вищим, бо обнадійливі результати мають кукурудзівники району. Під кукурудзою на зерно в районі 18,5 тисячі гектарів, обмолочено 2,3 тисячі гектарів посівів, і урожайність становить 75 центнерів зерна з гектара.

Гарну кукурудзу на зерно виростили в лозуватському СТОВ «Першотравневе». Уже кілька років сільгосппідприємство співпрацює з провідними насінницькими фірмами як України, так і Європи, тут нагромадили неабиякий досвід у вирощуванні качанистої.

- Поспішали зі збиранням інших культур, у складних умовах вели сівбу озимих, зараз підійшов час і для жнив на кукурудзяних плантаціях, - говорить директор СТОВ «Першотравневе» Віктор Степовий. - Маємо кукурудзи 520 гектарів, які, сподіваємося, непогано віддячать нам за вкладені кошти й працю.

Цьогорічна осіння засуха, дійсно, відчутно позначилася на темпах багатьох польових робіт. Якщо для збирання врожаю умови сприятливі, то для сівби, підготовки ґрунту до неї і для оранки на зяб посуха підставила добрячу підніжку.

- Соняшник - обмолотили, озиму пшеницю - посіяли, жито та ячмінь також, - розповідає директор капустинського СПОП «Агропрогрес» Наталія Колісник. - А ось від сівби озимого ріпаку цієї осені відмовилися, бо два роки поспіль він не виправдав наших надій, нинішнього літа ледве по 17 центнерів намолотили з тих гектарів, які перезимували. Увагу приділяли круп'яним культурам, маємо і просо, і гречку, які перероблятимемо на крупи на власній крупорушці. Упору купити пакувальну машину й випускати крупи у власній упаковці. Маємо й посіви (100 гектарів) зернового сорго двох видів..Кукурудза, за першими оцінками, дасть по 80 центнерів зерна, посіви її гарні.

Засуха стримує підготовку ґрунту під новий урожай. Багато хто припинив оранку на зяб. А ось у Капустиному - орють, хоча тутешні суглинки легкими зараз для оранки не назвеш.

- Нас виручив новий зарубіжний оборотний плуг «Альплер», - говорить механізатор Іван Колісник. - Звичайні плуги не змогли, а він - оре. Уже 400 гектарів поля ним зорано.

- До труднощів і їх подолання нашим людям не звикати/для хліборобів рідко який рік буває сприятливим, - говорить Наталія Колісник. - Хотілося б, щоб краще сприяння було від держави, щоб реалізація врожаю була на користь тому, хто його виростив. Усі знаємо, що наш український соняшник і олія з нього мають попит на світовому ринку. А ціна на соняшник за два тижні впала з 4150 гривень до 3 200 гривень за тонну. А кошти господарству восени потрібні немалі, адже треба ще чимало і збирати, й орати.

Василь МАРЧЕНКО

Дорога до людей -  Наш край (Чернигов), 01.10.2011; 79

Дорога до людей

Як і чим живуть сьогодні сільські бібліотеки? Про це, і не тільки, - розмова з директором Централізованої бібліотечної системи Вікторією Пирковською.

- Вікторіє Анатоліївно, які процеси відбуваються всередині системи - скорочення чи розширення, стабільність чи невпевненість?

- Чернігівська районна бібліотечна система - одна з найбільших в області: це 54 бібліотеки-філіали, де господарює 64 працівники. Щоб бути цікавими та корисними, намагаємося йти в ногу з часом, розширювати сферу послуг, сприяти розвитку культури, освіти, духовності, вдаємось до різних методів популяризації книги. Якщо говорити про зміни всередині системи, то вони лише на краще. Що стосується плинності кадрів, то у нас більше 90 відсотків працівників виконують свої обов'язки вже не один рік, а 40 відсотків працюють по тридцять і більше років - це люди, справді віддані своїй справі.

- Не секрет, що у більшості наших бібліотек узимку холодно. Чи буде так і цього року?

- На жаль. Ми розуміємо, як важко працювати в таких умовах. Не лише бібліотекарям, а й читачам не хочеться затримуватись у холодному приміщенні, щоб почитати улюблену книгу чи журнал. Тому нашим спеціалістам доводиться носити книги людям додому, в зимову пору шукати прихисток разом з книгами у теплих приміщеннях - ФАПах, школах, сільрадах. Цього року для бібліотек-філіалів, які опалюються брикетом, завезено 20 тонн палива, дві бібліотеки опалюються газом.

- А наскільки далека перспектива їхньої комп'ютеризації?

- Сьогодні мають можливість користуватися комп'ютерами спеціалісти ЦРБ та Олишівської бібліотеки-філіалу. Надалі плануємо забезпечити електронною технікою як мінімум 10 філіалів згідно із затвердженою програмою розвитку, і в першу чергу дитячу бібліотеку та Михайло-Коцюбинський абонемент ЦРБ.

- Хто з бібліотекарів користується особливим авторитетом у своїх громадах?

- Наші працівники завжди на передньому плані. Вони беруть активну участь в художній самодіяльності, організовують Дні села, вшановують ветеранів, збирають овочі для лікарні, навіть упорядковують занедбані могили. Авторитетом користуються всі, але особливо хочеться відзначити Ольгу Михайлівну Тютюнник зі Льгова, Валентину Іллівну Татаренко з Анисова, Надію Андріївну Пищик із Ладинки, Світлану Петрівну Семенець із Киїнки, Світлану Сергіївну Петренко з Іванівки, Галину Іванівну Якименко з Хмільниці, Валентину Михайлівну Лисак із Кувечичів. Бібліотекарі знають безліч форм і методів ефективної роботи. Це книжкові виставки, бесіди, круглі столи, зустрічі з неординарними читачами та пропагування їхньої творчості. Організовуються клуби за інтересами - "Берегиня" в Ладинці, "Паросток" у Пакулі, "Дивослово" в Киїнці. Саме бібліотекарі створюють літературно-мистецькі вітальні, як, наприклад, "Краяни" при Новоселівській бібліотеці. Завжди дасть кваліфіковану пораду методист ЦРБ Марія Василівна Городня, яка більше 30-ти років працює в нашій системі, та інші кваліфіковані працівники районної бібліотеки.

- А чи оновлюються фонди бібліотек?

- На жаль, ми не можемо дозволити собі передплачувати багато періодичних видань. Зараз основними джерелами комплектування є Програма випуску друкованої продукції "Українська книга" та Державна програма розвитку і функціонування української мови. Це книги з обмінних фондів регіону - обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Короленка, обласної дитячої бібліотеки ім. М. Островського, а також з обмінного фонду Національної парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки України для дітей. А завдяки акціям "Збережемо бібліотеку для читача", "Подаруй бібліотеці книгу" роблять свій внесок у загальнокорисну справу і чимало благодійників.

- Нині говорять про занепад бібліотечної справи. На вашу думку, чи справді друкована книга доживає віку, чи таємничий шелест сторінок у тихих залах бібліотек ще манитиме людей у мандри незвіданими світами?

- З прогресом не посперечаєшся. Комп'ютери, Інтернет стають нормою сучасного життя, у цьому є свої плюси. Але хороша книга, яка несе не тільки знання, а й духовний заряд, є витвором мистецтва, ніколи не втратить своєї цінності. Бібліотечні працівники саме й покликані прокладати книзі дорогу до людей. Тому, я впевнена, бібліотечна справа була, є і буде потрібною, бо у нас є читач, і це головне.

Бесіду вела Ганна ДАРАГАН

Працюємо з допомогою грантів та меценатів  -  Новини Придесення (Чернигов), 01.10.2011; 39

Працюємо з допомогою грантів та меценатів

Вже традиційно українські бібліотекарі підводять підсумки своєї роботи не лише по закінченні календарного року, але й до свого головного свята - Всеукраїнського дня бібліотек. Саме таким підсумкам роботи і присвячена наша розмова з людиною, яка найкраще знає стан бібліотечної справи в районі, директором Козелецької централізованої бібліотечної системи В. П.Білоуськом.

- Вікторе Петровичу, давайте почнемо нашу розмову з того, що Ви розповісте про головну подію, що сталася у житті очолюваного Вами колективу за рік, що минув від попереднього свята.

- Наприкінці минулого року наша бібліотека стала одним з переможців конкурсу "Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету", який започаткувала рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми "Бібліоміст". Це означає, що найближчим часом центральна бібліотека, обидві Остерські міські бібліотеки-філії (для дітей та дорослих) та Прогресівська сільська бібліотека-філія №78 отримають комп'ютерне обладнання, за допомогою якого їх користувачі матимуть можливість безкоштовно користуватися Інтернетом.

- Звичайно, знаючи Вашу матеріальну базу, хотілося б запитати, що Вам довелося зробити у плані її поліпшення для того, що виграний грант став реальністю?

- Дійсно, роботи зроблено було багато. Не завжди на це відразу знаходилися кошти, але або вдавалося домовитись з підрядниками про відстрочку платежу, або допомагали меценати. Зокрема, за бюджетні кошти у котельні встановлені 2 сучасні економні котли на твердому паливі, що мають високий коефіцієнт корисної дії. Також були заґратовані вікна та модернізована електромережа у всіх закладах, де будуть встановлені комп'ютери, а у Прогресі ще й довелося вирішувати питання з поновлення (відключеного за борги колишнього ДП ДГ "Прогрес") електроживлення. Було придбано 15 нових комп'ютерних столів для кожного з агрегатів. Хотілося б ще раз подякувати за виділені на це кошти депутату обласної ради Олені Борисівні Дмитренко та депутату районної ради Наталії Миколаївні Нич. Зроблено й багато іншої підготовчої роботи, зокрема всі працівники ЦБС, залучені до цієї програми, пройшли відповідну перепідготовку влітку цього року.

- А що можете сказати про творчу роботу Вашого колективу?

- В зв'язку з участю в проекті "Бібліоміст" вона цьогоріч розвивається дещо нижчими темпами, ніж у попередні роки, проте, як і раніше, ми підготували та видали власними силами бібліографічні посібники "Бібліотеки Козелеччини на сторінках преси за 2010 рік", "Література про Козелецький район за 2010 рік", "Календар знаменних і пам'ятних дат на 2011 рік. Козелецький район", а також підготували до друку бібліографічний посібник "Їх життя і творчість пов'язані з Козелеччиною", де розповідається про всіх літераторів, які пов'язали свою долю з нашим районом.

- Вже багато років проблемним є питання комплектування бібліотечного фонду. А що цьогоріч?

- Це питання продовжує залишитись досить проблемним і напруженим. Звичайно, нам хотілося б отримувати більше періодичних видань, але, на жаль, не дозволяють можливості районного бюджету. Книгами ж комплектуємось лише тими, які придбали за кошти, отримані від надання платних послуг, або тими, котрі подарували благодійники. Користуючись нагодою, хотілося б подякувати за подаровану бібліотеці цьогоріч літературу Благодійному фонду Миколи Рудьковського, депутатам обласної ради Анатолію Мирошниченку і Олені Дмитренко, а також депутату районної ради Наталії Нич та іншим. Завдяки цим людям наша ЦБС поповнилася новими корисними і цікавими для користувачів виданнями. Частина літератури надходить із обласного обмінно-резервного фонду.

- Звичайно, що у будь-якій справі все залежить від людей, які працюють у кожному закладі. Кого б Ви могли відзначити у цьому році із своїх підлеглих?

- Творчо працюють і мають гарні показники у роботі Лідія Мотовиловець і Зінаїда Рєзнікова з центральної бібліотеки, Алла Ігнатенко з районної дитячої бібліотеки, сільські бібліотекарі Світлана Донець (Пилятин), Олена Клепець (Одинці), Олена Мартиненко (Карасинівка), Лідія Музика (Карпилівка), Рита Олексенко (Волевачі), Наталія Шиян (Борсуків) та інші.

Говорячи про кращих працівників, не можна забути й про наших шанованих ветеранів. Сьогодні в районі проживає більше 20 бібліотечних працівників, які свого часу були гордістю нашої бібліотечної системи, а сьогодні перебувають на заслуженому відпочинку. Ми пам'ятаємо про кожного з Вас. Дякуємо Вам за працю на бібліотечній ниві та досвід, який Ви нам передали.

- І на закінчення, що б Ви хотіли побажати своїм колегам з нагоди свята?

- Вітаю з професійним святом всіх бібліотечних працівників та ветеранів бібліотечної справи Козелеччини! Хочу подякувати Вам за безмежну відданість улюбленій справі, побажати міцного здоров'я, великих творчих успіхів та натхнення. Миру Вам і Божої Благодаті.

- Дякую за розмову.

Інтерв'ю взяв Анатолій ПЕНСЬКИЙ.

Бібліотека навпроти автовокзалу, де багато вазонів  -  Чернівці (Черновцы), 29.09.2011; 40

Бібліотека навпроти автовокзалу, де багато вазонів

Сьогодні, коли чуєш слово бібліотекар, чомусь так і хочеться додати "скромний". Скромна зарплата, скромні умови праці й насправді скромна професійна роль у суспільстві на фоні всюдисущого Інтернету, тотального телебачення та хронічної байдужості до її величності Книги. Але, як на мене, тим цінніша місія цих, справді скромних, працівників, бо, незважаючи ні на що, вони свою справу роблять. Причому, добросовісно, сумлінно. Не нарікаючи, не рахуючись з часом, не шкодуючи сил. Неодмінно тримаючи руку на пульсі літературних новинок, повсякчас організовуючи масові заходи, регулярно впорядковуючи багатотомні фонди (при цьому навіть не помічаючи книжкового пилу - неодмінного супутника кожного бібліотекаря), готуючи книжкові замовлення не лише для неспокійних, гамірливих учнів та студентів або навпаки - для нікуди не поспішаючих читачів похилого віку, а й обслуговуючи (і таке буває!) не завжди врівноважених відвідувачів, розшукуючи боржників по їхніх домівках і навіть компенсуючи загублену літературу за власний кошт... "Насправді все надзвичайно просто, - чи не з перших хвилин нашої розмови розставляє крапки над "і" людина, котра уже не уявляє свого життя поза стінами бібліотеки. - Якщо любиш свою справу, все інше не має жодного значення". Саме про безкорисливу любов до своєї професії, про будні і свята (у тому числі - Всеукраїнський день бібліотек, який в Україні відзначають 30 вересня і який бібліотекарі, виявляється, дуже люблять) ми розмовляли з Галиною Дмитрівною ПУХАЛЬСЬКОЮ - директором централізованої бібліотечної системи міста Чернівці, людиною привітною, доброзичливою, простою у спілкуванні й геть позбавленою типових манер керівника. Між іншим, двері в її кабінет завжди демократично відчинені навстіж: мовляв, прошу, заходьте всі, кому треба.

- Галино Дмитрівно! Напевно, важко управляти цілою системою? Скільки загалом бібліотек у Вашому підпорядкуванні?

- Центральна міська, а також 21 філія. Їхня географія - найобширніша! Садгора, Ленківці, Рогізна, Роша, Цецино, вулиці Комарова, Стасюка, Чехова, Руська, Сагайдачного, Білоруська, проспект Незалежності. Є куди бігати!

- Що і в Садгору пішки добираєтеся?

- Ну що ви, а маршрутки навіщо?

- Якими проблемами директор Пухальська опікується найбільше?

- Напевно, матеріальними. Хіба я директор? Я - завгосп! Встановлення телефонів, ремонт приміщень, реконструкція опалення (а в деяких філіях довелося повністю замінювати системи), закупівля нових офісних меблів, килимів, пилососів. Це - те, чим я вже з полегшенням можу похвалитися. Але ж є й невирішені питання! І найболючіше з них - приведення до ладу центральної дитячої бібліотеки на вулиці Комарова. Тільки-но отримаємо кошти, розпочнемо ремонтні роботи. До слова, фінансування з міської казни надходить справно - гріх скаржитися.

- Якщо бути відвертою, я уявляла нашу з Вами розмову в трішечки іншій тональності - світ літератури, нинішні уподобання читачів…

- Ой!.. І я рада б. Та, як кажуть, з пісні слів не викинеш… Адже реалії життя такі, що важливо геть усе. І не в останню чергу - в якому приміщенні (занедбаному чи благоустроєному) знаходиться книгозбірня. Але, якщо ви так наполягаєте, можемо перейти безпосередньо до бібліотечної справи. Тут, ніде правди подіти, теж не без проблем... Школярі і студенти йдуть у бібліотеки, бо, хочеш не хочеш, мусять вчитися. Пенсіонери до нас частенько навідуються, бо, я так здогадуюся, не вельми комфортно почуваються вдома на самоті. А всім іншим, на превеликий жаль, ми майже байдужі. Хоча… Не все так однозначно. Судіть самі: у філії № 21, розташованій на проспекті Незалежності, читальний зал перетворився на справжню літературну вітальню, де частенько збирається місцева інтелігенція, аби обговорити той чи інший твір, поділитися враженнями від прочитаного, ознайомитися з новинками. Але, думаю, такі вітальні - скоріше, виняток, ніж правило. А може, люди просто не мають часу? Втім, навіщо про когось? Поговорімо про мене. Бібліотекар з двадцятирічним стажем роботи, бібліотекар і філолог за освітою (з червоними дипломами закінчила спочатку училище мистецтв, а пізніше Чернівецький державний університет - тільки ви про мої дипломи не пишіть), а соромно сказати, останнім часом мене вистачає лише на періодику. На роботі - як білка у колесі, вдома теж клопотів вистачає: город, господарство. Я ж мешкаю у Рідківцях, що в Новоселицькому районі. Хоча вважаю себе чернівчанкою. Бо як приїхала сюди на навчання після дев'ятого класу, так це місто і не полишаю.

- Тож, виходить, до всіх Ваших клопотів слід додати ще й щоденну дорогу в село! Та все ж повернімося до книг…

- Насправді книги у моєму житті були завжди. Ще не мала п'яти рочків, а вже читала. Взагалі стати бібліотекарем мені було написано на роду. Моя мама - шкільний бібліотекар з майже піввіковим стажем! Незважаючи на вік, працює й нині. Крім того, на мене мала величезний вплив бабуся (царство їй небесне). Неймовірна особистість! Бездоганно знала німецьку і румунську мови. В 90 (!) років читала нам з братом напам'ять "Гамалію" і "Катерину" Шевченка! Колись її батько (а мій прадід) продав шматок поля, аби його єдина донечка вступила до Чернівецької жіночої гімназії. А ще раніше, в нашій Рідківській початковій школі, вона мала щастя навчатися в самої Євгенії Ярошинської! Проте… Незважаючи на любов до літератури, я мріяла стати ветеринаром - тварин дуже любила. І тут втрутилася моя мудра бабуся: "Шукай, доню, таку роботу, щоби була повага від людей, щоби сиділа в теплі і читала книги!" Ось уже який рік я й виконую наказ своєї дорогої людини. І ні про що не жалкую.

- Галино Дмитрівно, а Ви погодитеся зі мною, що люди не ходять в бібліотеку, як це було в старі давні часи, не лише через зайнятість, а й тому, що будь-яку інформацію можна почерпнути в Інтернеті? Та й телевізор тримає нас у своїх цупких обіймах…

- Справді, куди від цього подітися… Проте у бібліотекарів немає іншого виходу, як вчитися жити у нових умовах. Адже сучасна книгозбірня - не лише книги, а й ті самі комп'ютери. Приміром, у центральній міській бібліотеці діє Інтернет-центр, в якому до послуг читачів - п'ять комп'ютерів і ксерокс, придбані за кошти міської влади. Звичайно, це мало, але якщо ми переможемо у гранті "Бібліоміст", в якому беремо активну участь, матимемо можливість отримати ще 15. І перше, що зробимо, левову частину з них віддамо філіям. А ще… Знаєте, працювати в мережі теж можна по-різному. Скажімо, сліпо скопіювати чийсь текст або, навпаки, за її підказкою скористатися різними джерелами. В тому числі - й літературними.

- Цікаво, скільки, бодай приблизно, чернівчан є читачами міських бібліотек?

- Сорок п'ять тисяч. І, як не прикро констатувати, ця цифра йде до зменшення. А з іншого боку, чому дивуватися? Кількість українського населення ж не росте, а навпаки… Проте у мене принцип - не бідкатися, а просто працювати. Наприклад, я пишаюся тим, що ми підтримуємо тісні зв'язки з міським центром соціальних служб для сімей, дітей та молоді, товариством інвалідів, управлінням праці і соціального захисту населення. Центральна міська бібліотека навіть розробила програму "Книга для людей з обмеженими можливостями". І повірте: програма ця - не лише на папері. Совість не дозволяє…

- Якщо про совість, то хочу Вас запитати. Якось в одній із чернівецьких книгозбірень я стала невільним свідком не те що байдужого, а навіть грубого ставлення бібліотекаря до читача. Особисто Ви переймаєтеся подібними проблемами?

- Ще й як! Більше того, можу звільнити такого працівника. Бо як після цього говорити, аби читач прийшов до нас ще раз? Коректність, уважність, стовідсоткова допомога відвідувачу - по-іншому я просто не уявляю роботу бібліотекаря. До речі, колектив центральної бібліотеки (на фото) складається саме з таких професіоналів. Був час, до нас потрапляли випадкові люди, але все це - вже в минулому.

- Коли йдеться про міську книгозбірню, городяни називають дві її прикмети: розташування в густонаселеному районі навпроти автовокзалу та справжню квіткову оазу на підвіконнях. По-моєму, кожен, хто проходить повз Ваші володіння, що називається, залишає там очі…

- Усе розпочалося 30 років тому, коли тут директорувала Півонія (а півонія - це квітка, промайнуло в мене - авт.) Михайлівна Дерев'янко (світла пам'ять цій гарній людині, котру поважали абсолютно всі, хто її знав). Квітка до квітки, нині їх нараховується аж 700! Не повірите, у нас є й такі екземпляри, про які місцевий ботанічний сад може лише мріяти. Хто за ними доглядає? Практично всі! До того ж нам допомагають наші постійні читачі: і нові горщики купують, і свіжу землю завозять, а то й взагалі з дому гарний вазон принесуть. …Іноді, коли мене хтось запитує, де я працюю, так і відповідаю: "У бібліотеці навпроти автовокзалу, де багато вазонів".

Надія ПОЖАРУК

Вимоги часу змушують вносити зміни у традиційне життя бібліотек  -  Карпати - Путильський район (Черновцы), 30.09.2011; 40

Вимоги часу змушують вносити зміни у традиційне життя бібліотек

Бібліотечна мережа району, завдячуючи районній державній адміністрації та районній раді, функціонує: всі 28 бібліотек-філіалів відкриті для читачів.

Колектив ЦБС - стабільний, склався не за один день. Враховуючи особливості нашого сьогодення, бібліотекарі району позитивно впливають на формування світогляду читачів, їхню інформаційну культуру, музичні, художні смаки і патріотичні почуття, підтримують та популяризують духовні надбання людства, впроваджують інновації в бібліотечну роботу, створюють ефективну систему заходів щодо просування книги і читання. І ми, бібліотечні працівники району, із вдячністю і великою доброзичливістю зустрічаємо кожного читача, який приходить до сільської, центральної районної та дитячої бібліотек.

Вимоги часу змушують шукати нові форми роботи, вносити зміни у традиційне життя бібліотек. Сьогодні велике значення має Інтернет, бо він не лише допомагає у виконанні багатьох функцій бібліотеки, а й стає пріоритетним джерелом інформації у суспільстві. Невдовзі центральну районну бібліотеку буде підключено до мережі Інтернет, а це - важливий крок на шляху забезпечення рівного доступу до інформації.

Бібліотечні працівники району повинні у найближчий час брати участь у конкурсі Програми «Бібліоміст» Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (ІКЕХ).

Оновлення бібліотечних фондів сучасними виданнями і дитячими книгами має велике значення для бібліотек району. Згідно бюджету на цей рік заплановано виділити 10 тисяч гривень на придбання літератури у бібліотеки району, і ми надіємося, що бібліотеки поповняться новими потрібними творами для читачів-дітей.

Центральна районна бібліотека продовжує проводити акцію «Подаруй бібліотеці книгу». Ми щиро вдячні нашим літературознавцям, які подарували для бібліотек району свої твори. Це М. Ревуцький, М. Поляк, Б. Мельничук, М. Джуряк, В. Васкан, М. Гурепко, М. Томків. М. Софійчук, Г. Татарин, М. Карапка, І. Угрин, П. Бубряк, В. Михайлюк, Д. Калиняк, М. Зінчук, М. Брозинський, О. Довбуш, М. Лаврук, Т. Севернюк.

Враховуючи інтерес відвідувачів до подій минулого, бібліотекарі району ведуть клопітку пошукову роботу, метою якої є вивчення історії села, відродження імен видатних діячів краю, збирання легенд, переказів від старожилів.

Бібліотекарі сіл району (Яблуниця), (Довгопілля). Т. І. Вдовиченко (Мариничі), (Плоска), (Селятин) створили музеї села. Завідувачка бібліотеки-філіалу с. Сергії проводить велику роботу по збереженню, відродженню, пропаганді музею Л. Кобилиці. При бібліотеці-філіалі с. Яблуниця більше 15 років працює клуб за інтересами «Гуцульські вишиванки», де активною учасницею цього клубу є , ветеран праці, колишня бібліотекар, Лауреат районної премії імені Ксенії Колотило. її постійно діюча виставка вишивок знаходиться у бібліотеці. При Яблуницькій бібліотеці створено фольклорний колектив «Гуцулочка».

У бібліотеках району значна увага приділяється розкриттю героїчного минулого краю. Зокрема, оформляються виставки-перегляди, проводяться дні пам'яті, вечори-зустрічі та ін.

Відповідними заходами допомагають жителям сіл відчути цінність і неповторність природи, що їх оточує, бібліотеки-філіали сіл Розтоки (), Усть-Путала (), Плоска (), Селятин (),

де різним групам читачів адресуються бесіди, інформаційні огляди літератури та періодичних видань, вікторини. Атмосферою доброзичливості, добра оточують читачів бібліотеки, які розміщені на досить віддалених населених пунктах: Самаково (), Гробище (), Голошина (С. І. Недоходюк), Товарниця (), Плай (С. І. Рубаняк).

Працівники центральної районної бібліотеки завжди намагаються іти в ногу з часом. А час вимагає високого професіоналізму, ерудиції, організаційних здібностей. Адже від них залежить робота бібліотек району. Це і актуально оформлені книжкові виставки, розробки методичних матеріалів, сценаріїв, масових заходів, вчасне надходження до бібліотек району опрацьованої літератури.

Марія КОВАЛЬСЬКА, директор "централізованої бібліотечної системи району.

Центр публічного доступу до інформації -  Рідне слово - Кельменецький район (Черновцы), 30.09.2011; 39

Центр публічного доступу до інформації

Три роки тому завдяки фінансовій підтримці посольства США в Україні у районній бібліотеці було відкрито інтернет-центр А все завдяки тому, що кельменецькі бібліотекарі виграли почесний грант і стали учасником проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек, електронні ресурси, доступні для всіх» (LEAP). В подарунок отримали чотири комп'ютери, під’єднанні до інтернет-мережі.

І ось ще одна радісна вість - перемога у програмі «Бібліоміст», про що бібліотечні працівники дізналися напередодні свого професійного свята. На урочистостях, що проводилися у читальному залі районної бібліотеки, координатор роботи з партнерами програми «Бібліоміст» Наталя Новакова привітала переможців, наголосивши на тому, що відтепер Кельменецька районна бібліотека, у тому числі і її сільські філіали, стає справжнім центром публічного доступу до інформації.

Новим кроком у сучасність назвав перемогу регіональний представник програми «Бібліоміст» Іван Боднарюк.

Пораділа за своїх колег заступник директора обласної наукової бібліотеки імені М. Івасюка .

З привітаннями на святі виступили перший заступник голови райдержадміністрації ієвська та заступник голови районної ради А. І.Горобець. Вони ж вручили почесні грамоти директору районної бібліотеки і та завідувачам сільських бібліотек: В. М.Єренчук - Бабин, - Подвір'ївка, Н. В.Олійник - Новоселиця, Л. І. Кушнір-Грушівці, і - Іванівці

Урочиста мить перерізання голубої стрічки - як символ відкриття центру публічного до ступу до інформації.

А п'ятнадцять отриманих комп'ютерів розподілили між районною та Бабинською, Подвір'ївською, Новоселицькою, Івановецькою і Грушовецькою сільськими бібліотеками.

Василь КРИВИЙ.

З минулого понеділка у бібліотеках району розпочали  -  Рідний край - Сторожинецький район (Черновцы), 30.09.2011; 40

З минулого понеділка у бібліотеках району розпочали

функціонувати шість інтернет-центрів

Минулого понеділка, 26 вересня, у приміщенні районної бібліотеки відбулася урочиста церемонія з нагоди відкриття Інтернет-центрів за сприянням програми "Бібліоміст", яку втілюють в рамках проекту "Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до мережі Інтернет".

У цей день в районі почали функціонувати 6 Інтернет-центрів (у центральній районній та дитячій бібліотеках, бібліотечних філіях Панки, Кам'яної, Великого Кучурова, Красноїльська) з безкоштовним доступом до глобальної мережі та навчанням комп'ютерної грамоти.

ШІСТЬ ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТРІВ

На урочистості з нагоди відкриття центрів завітали голова районної ради , перший заступник голови райдержадміністрації , які відзначили подяками за участь у підготовці проекту директора МП "Скіф" В. Коржана, керівника гуртка ЦДЮТ "Художня кераміка Буковини" І. Василовича та директора Сторожинецької художньої школи С. Побережну. На неординарний захід прибули представник ради міжнародних наукових досліджень та обмінів, координатор роботи з партнерами Н. Новакова, регіональний представник програми "Бібліоміст" І. Боднарюк, директор обласної наукової універсальної бібліотеки ім. М. Івасюка А. Івоницька та її заступник М. Довгань.

Про спільну працю над проектом розповіла директор районної централізованої бібліотечної системи Т. Ковбан. Тетяна Іларіївна подякувала за підтримку і сприяння в роботі представникам місцевої влади, головам сіл, партнерам, колегам.

В урочистій атмосфері», під оплески присутніх символічну стрічку Інтернет-центру перерізали присутні очільники влади та регіональні куратори проекту.

Стати першими користувачами центру запросили усіх бажаючих. Найбільше такій "обновці" раділи школярі, які одразу зайняли місця біля новеньких моніторів.

- На сайті в "Однокласниках" у мене є власна сторіночка. Завдяки цьому з'явилось багато нових друзів. А ще я можу хоч щодня бачити свою бабусю Марію, яка працює в Італії. Міркую, що всесвітня мережа поєднує людей, - говорить учениця районного ліцею Іринка Ходан.

З присутніми за допомогою програми "Скайп" мала змогу спілкуватися представник компанії "Майкрософт" Ярина Бучковська:

- Наша компанія приділяє багато зусиль тому, щоб люди вільно навчались комп’ютерній грамоті. У XXI столітті користуватись персональним комп’ютером - така ж норма, як уміння писати чи читати. Тому для ваших краян, які не можуть поки що придбати техніку, створили даний проект. Через глобальну мережу за необхідності, кожен бажаючий безкоштовно зможе дізнатись нову інформацію, знайти роботу, створити свій бізнес, поспілкуватися з родичами, які перебувають в різних країнах світу тощо. Інтернет надає багато гарних можливостей.

Приймали привітання і від відомої поетеси Тамари Севернюк.

- Спілкування з близькими та друзями я вважаю за скарб. Важко, якщо вони далеко. Тож, вітаю з відкриттям "віконечка у світ", яке буде єднати на великих відстанях. Проте, не забувайте і про красу живого спілкування. Хай буде "скайп" і можливості новітніх технологій, та ще хай завжди будуть під рукою гарні книги,- побажала Тамара Артемівна.

* * *

Ми відвідали у цей день і Красноїльську селищну бібліотеку, де відкрили один з шести Інтернет-центрів. З цієї важливою подією в інформаційному просторі жителів населеного пункту привітали голова районної ради Петро Брижак та перший заступник голови райдержадміністрації Георгій Пожога.

До присутніх звернулася координатор роботи з партнерами Наталія Новакова, яка сказала:

- Бібліоміст є благодійним проектом, результат співпраці Міністерства культури України з Агенцією з Міжнародного розвитку уряду США. В Україні працюємо вже три роки і будемо ще стільки ж. Мета - сприяння розвитку сучасних інформаційних послуг у бібліотеках нашої держави. А робимо це таким чином: надаємо технічну допомогу у комп'ютеризації бібліотек. Крім того, вчимо працівників бібліотек роботі з комп'ютером. В областях функціонують навчальні центри на базі обласних бібліотек, які проводять тренінги та різноманітні курси. Нинішня подія - один з кроків у комп'ютеризації сільських населених пунктів. Отже, з'явиться можливість вільно спілкуватися у мобільному просторі.

Односельчан також привітав селищний голова Овідіу Мітрік.

- Радий, що у нас з'явився Інтернет-центр, - сказав виступаючий. - У першу чергу послугами користуватимуться наші діти. Безперечно, у нас віднині є багато можливостей у віртуальному спілкуванні. Щиро дякую від себе особисто і від усієї громади всім, хто брав участь в організації такого дійства. Ведучі заходу висловили подяку добрим і щирим людям, які доклали зусилля, аби Інтернет-центр запрацював, І серед них - директору турбази "Лунка" Регіні Кулюк, директору місцевої гімназії Людмилі Бобул, сільським приватним підприємцям - депутату районної ради Дмитру Істратію та Миколі Романюку, волонтеру Василю Токіці.

Голова районної ради Петро Брижак, перший заступник голови райдержадміністрації Георгій Пожога, координатор роботи з партнерами Наталія Новакова та директор гімназії Людмила Бобул перерізали символічну стрічку.