Контрольні питання:
Соціальна культурологія як особлива наука про роль та місце культури в суспільстві. Предмет і завдання соціальної культурології як науки. Проблема співвідношення соціальної культурології з іншими гуманітарними науками. Структура соціальної культурології як науки. Просвітництво про культуру та суспільство. Витоки суспільства та культури в теорії катастроф (Л. Гумильов,А. Дж. Тойнбі).
Теорія еволюціонізму про соціокультурний розвиток. Концепція дифузіонізму в соціальній культорології. Символічний інтеракціонізм у соціальній культурології. Вебера для соціальної культурології. Принцип свободи від оцінки в соціальній культурології. Е. Дюркгейм та його роль в становленні соціології культури. „Присмерк Європи” О. Шпенглера як досвід соціокультурного аналізу. Структурно-функціональний підхід до культури та суспільства. Соціокультурна різноманітність традиційних суспільств. Соціокультурні характеристики індустріального суспільства. Соціокультурні характеристики зрілого індустріального суспільства. Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства. П. Сорокін як класик американської соціології культури. Молодіжна субкультура сучасної України в контексті інших субкультур. Поняття соціокультурної парадигми. Проблема культурної ідентичності. Соціальна культурологія Франкфуртської школи (Т. Адорно,Г. Маркузе, Е. Фромм та ін.)
Проблема „культура-суспільство” в спадщині західного постмодернізму (М. Фуко, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, У. Еко та ін). Змістовні елементи духовного життя суспільства: звичаї як зразки поведінки. Норми як засіб добровільної та усвідомленої співпраці людей. Цінності як засіб соціокультурного регулювання. Знання як елемент культури. Значення (смисли) як елемент культури. Структурні компоненти духовної діяльності: міфологія. Релігія в системі соціокультурного регулювання. Ідеологія і культура. Художня культура і наука як види духовної діяльності. Соціокультурна сутність особистості. Функції культури в суспільстві. Соціокультурна стратифікація і субкультури. Багатовимірний характер соціокультурної диференціації. Динаміка культури. Різноманітність підходів до пояснення динаміки культури. Типи культурних змін суспільства. Джерела і фактори культурної динаміки. Поняття соціокультурного інституту. Держава і культура. Поняття культурної політики. Культура і ринок. Структура саморегулювання культури. Інтелігенція як провідна верства в духовному виробництві. Рольові уявлення в соціокультурних системах.“СЕМІОТИКА КУЛЬТУРИ”
(автор – к. філос. наук, доц. Дарморіз О. В.)
Тема 1. Семіотика як галузь філософського знання
Семіотика як наукова дисципліна. Розділи семіотики: синтактика, семантика, прагматика. Основні напрями семіотичних досліджень: біосеміотика, етносеміотика, лінгвосеміотика. Особливості досліджень семіотики культури.
Тема 2. Семіотика як вчення про знаки
Поняття “знак”. Ч. Морріс про природу знака. Проблема класифікації знаків. Форма і зміст знака. Форма як матеріальне втілення знака. Поняття денотації та конотації. Різноманітність знаків в середині знакової системи. Парадигматичні та синтагматичні зміни знаків в системі. Нові знаки системи, їх прозорість та мотивованість. Засоби переносу знаків із системи в систему. Смисл і втілення знаків.
Тема 3. Культура як знаково-символічна система
Знак, символ, образ як культурні універсалії. Поняття символу. Філософія символу. Зосередженість на символі як прикмета філософії ХХ ст.. Ідея символізації. Культура як система символічних форм: науки, мови, міфу, релігії та мистецтва. Роль символів у логічному обґрунтуванні типологічних форм культури. Символізм та проблема візуалізації культури.
Тема 4. Філософія знакових систем
Філософське обґрунтування позитивної семіотики. Онтологічні і знакові системи. Принципи дій зі знаковими системами. Основні принципи побудови знакових систем. Відкриті та закриті знакові системи. Поняття ентропії як ступені невизначеності системи. Принцип відкритості в сучасній культурі.
Тема 5. Метамови знакових систем
Метамова знакової системи як правила її побудови та функціонування. Метамови образних систем, мовних систем та систем запису. Записи в знакових системах. Казка як проформа первісності, що дозволяє реконструювати ранні форми побуту та релігії (В. Пропп). Розвиток системи через збільшення рівня абстрактності основних знаків.
Тема 6. Мова як знакова система
Мови та мовні знаки. Дослідження природи мови в філософських дослідженнях. Мовний знак як одиниця мови. Слово як мовна одиниця. Основні соціокультурні функції мовних знаків. Природні та штучні (формалізовані) мови. Структура природної мови. Рівні та форми функціонування природних мов. Система мов культури.
Тема 7. Текст як семіотична проблема
Культура як над індивідуальний механізм творення, збереження та трансляції текстів. Поняття тексту в семіотиці культури. Текстоцентризм як ознака сучасності. Текст як ціле. Текст як творіння мови. Твір та текст. Контекстуальний характер тлумачення тексту. Універсум культури як інтертекст. Теорія інтертекстуальності у культурології – виявлення усіх можливих підтекстів визначеного тексту.
Тема 8. Проблема семіозису
Поняття семіозису. Рівні знакового процесу: синтаксичний, семантичний та прагматичний. Основні напрями семіотичної діяльності. Основні семантичні категорії: висловлювання, ім’я, смисл, значення та референція. Мова та мовлення як елементи семіозису. Поняття розповіді та дискурсу. Суперечка про дискурс (Е. Бенвеніст, П. Рікер, Ц. Тодоров).
Тема 9. Семіотика повсякденності
Поняття “повсякденність” та “культура повсякденності”. Буденний світ як соціокультурний феномен. Семіотика повсякденності як система мов повсякденної культури. Взаємовпливи мистецтва та мов культури повсякденності. Діалог культур на рівні повсякденного.
Рекомендована література:
Ветров и ее основные проблемы. – М., 1968. Енциклопедія постмодернізму / За ред.. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. – К., 2003. Лотман . статьи: В 3 т. – Т.1. Статьи по семиотике и топологии культуры. – Таллинн, 1992. Онтологическая проблематика языка в современной западной философии. – Ч. 2. – М., 1975. Попович вопросы семантики. – К., 1975. Проблема знака и значения / Под. ред. – М., 1969. Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994. Позитивная семиотика. – Минск, 2004. Философия знаковых систем и язык. – Минск, 2002. В трехмерном пространстве языка: Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985. Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. – М,, 2000.Контрольні питання:
Семіотика як філософська дисципліна. Семіотичні дослідження Ч. Пірса. Семіологія Ф. де Соссюра. Семіотичні дослідження у французькому структуралізмі. Московсько-Тартська школа семіотики. Семіотичні проблеми та постмодерністична філософія. Семіотика як наука про знаки.8. Мова як знакова система
Семіотичні дослідження Ю. Лотмана. Міф як семіотична система. Роль символу в культурі. Ритуали як знаки культури. Семіотичні студії Ю. Крістевої. Деконструкція як основне поняття семіотики постмодернізму. Знаковість соціального міфу. Ельмслєва. Філософія символу Е. Кассірера. Семіотика Ц. Тодорова. Семіотичні дослідження Р. Барта Семіотика У. Еко. Проблема семіозису в семіотиці. Проаналізувати основні типи знаків. Символ як механізм пам’яті культури Поняття “знак”. Класифікація знаків. Знаки в базових знакових системах: природні знаки, образи, ієрогліфи, символи та слова. Форма і зміст знака. Поняття денотації та конотації. Парадигматичні та синтагматичні зміни знаків в системі. Основні принципи побудови знакових систем. Відкриті та закриті знакові системи. Поняття ентропії як ступені невизначеності системи. Природні та штучні (формалізовані) мови. Система мов культури. Поняття тексту в семіотиці культури Ю. Лотмана. Універсум культури як інтертекст. Текст як творіння культури. Проблема інтерпретації тексту. Основні семантичні категорії: висловлювання, ім’я, смисл, значення та референція. Рівні знакового процесу: синтаксичний, семантичний та прагматичний. Дискурс як поняття семіозису. Основні напрями семіотичної діяльності. Семіотика повсякденності.“ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ”
(автор – к. філос. наук, доц. Дарморіз О. В.)
Тема 1: Культура як предмет філософського дослідження
Етимологія терміну “культура”. Багатоманітність дефініцій культури. Класифікації концепцій культури.
Культура як об’єкт дослідження в етнології, етнографії, культурній і соціальній антропології, культурології, соціологігії культури. Поняття культурфілософії. Специфіка філософії культури. Філософія та культурологія. Філософія культури та соціологія.
Тема 2. Структура буття та онтологічний статус культури
Буття як філософська категорія. Реальне буття (існування). Ідеальне буття (сутність). Модуси буття: можливість, дійсність, необхідність.
Природне буття. Суспільне буття. Людина як центральна ланка буття. Культура як особлива форма буття. Форми культури як модусу буття. Екстракультурний та інтрокультурний аспекти буття культури.
Часова координата буття культури та історичні типи культури.
Тема 3. Культура і природа: екологічні проблеми теорії культури
Взаємодія “природи” і “культури” на практичному, практично-духовному та духовно-теоритичному рівнях. М. Бердяєв про відношення “дух – природа”. Зміна уявлень про систему “природа – культура” в духовній історії людства.
Поняття “другої природи”. Цивілізація та природа. Техніка як феномен. Суперечка про техніку в історії філософсько-культурологічної думки. Філософія техніки.
Екологічна криза як наслідок протиріччя розвитку техніки та природи. Проблема історичних причин екологічної кризи (Л. Уайт та Р. Атфілд). Екологічна етика. А. Швейцер. “Культура та етика”: світогляд благоговіння перед життям. Екологія та екологічна культура. Принципи екологічної культури.
Тема 4. Культура та суспільство: соціальні проблеми теорії культури
Відмінність між системами “культура – природа” та “культура – суспільство”. Предметно-практичний та предметно-духовний аспекти взаємозв’язку суспільства та культури. Способи теоретичного осмислення проблеми “культура – суспільство”. Взаємодія соціальної та культурної “субстанцій” в організаційній, ідеологічній та художній діяльності людей.
Культура в системі суспільного виробництва. Взаємозв’язок між культурою та політикою. Політична культура.
Культура та суспільство у вигляді соціокультурної реальності. Інтеріоризація культури та суспільства в людині. Соціалізація та окультурнення індивіда.
Взаємодія суспільства і культури в історичному процесі. Взаємовідносини суспільства і культури як двох відносно самостійних систем буття людства в первісний час. Підпорядкування культури суспільству в ранньокласових соціокультурних системах. Автономія культури від суспільства в добу Ренесансу. Принцип свободи як основа відносин культури і суспільства в Новий час.
Тема 5. Культура та людина: антропологічні проблеми теорії культури
Людина як біосоціокультурна істота. Основні рівні відносин між культурою та людиною. Проблема “культура – людина” в контексті різних масштабних планів існування людини. Людство і культура. Культура як багатовимірне поле культурних модифікацій (субкультур). Взаємозв’язок культури та окремої особистості.
Людина як творіння культури. Входження людини в культуру в процесі її онтогенезу. Типологічний спектр культури особистості. Типи індивідуальної культури ( та Ч. Сноу). Сім’я та школа як основні ланки в формуванні культурної людини.
Культура як спосіб творчої діяльності людини. Основні мотиватори людської творчості: потреби, здібності, уміння. Свобода як передумова творчості. Концепція свободи М. Бердяєва. “Втеча від свободи” Е. Фромма.
Праця та гра як феномени культури. “Homo ludens” Й. Гейзінги. Культура як колективна діяльність. Спілкування і комунікація. Сприйняття творів мистецтва як особливий тип розпредмечування в процесі спілкування.
Еволюція відносин між “культурою” та “людиною” в історії мистецтв.
Тема 6. Культура як феномен: проблема самобуття культури
Особлива модальність культури в порівнянні з природою, суспільством, людиною. Культура як багатовимірна цілісність.
Основні елементи в системі культури. Матеріальна, духовна та художня культура, їх взаємозв’язок. Структурні компоненти духовної культури: міфологія, релігія, ідеологія, мораль, наука, філософія. Художня творчість як особливий елемент культури.
Тема 7. Предметне буття культури
Поняття предметності культури. Матеріальна, духовна та художня предметність культури.
Основні форми матеріальної предметності культури: людське тіло, технічна річ, соціальна організація.
Людське тіло як біосоціокультурний феномен. Історичні форми окультурнення людського тіла. Проблема людського тіла в історії мистецтва.
Природно-матеріальна та культурна якості технічної речі. Форми існування речі в культурі. Феномен іграшки в культурі. Проблема престижності речі.
Організація як опредмечене буття суспільних відносин. Соціальна організація в історичному процесі становлення людського суспільства. Концепція соціальної “мегамашини” Л. Мемфорда. Образи суспільних організацій в мистецтві.
Основні форми духовної предметності культури: знання, цінність, проект.
Знання як опредмечена пізнавальна діяльність людини. Особливості пізнавальної діяльності в історії культури. Практичне, міфологічне, ігрове знання. Пізнавальна діяльність як особлива галузь духовного виробництва.
Цінність як форма духовної предметності культури. Форми втілення та трансляції цінностей в історії людства. Художня та естетична цінність.
Проект як наслідок духовно-перетворювальної діяльності. Універсальність проектної активності буденної та дитячої ігрової свідомості на протязі всієї історії культури. Спеціальне проектне забезпечення форм діяльності. Взаємозв’язок технічного і художньо-образного проектування. Створення моделей суспільних явищ. Художньо-образні проекти.
Втілений художній образ як форма предметності художньої культури. Масштабні модифікації художнього образу: мікрообраз, макрообраз, мегаобраз. Матеріальна форма як частина структури художнього образу. Аналіз художньої предметності в історичному аспекті. Поняття “мистецтво про мистецтво”. Морфологія художньо-образних структур в мистецтві.
Тема 8. Культура як семіотична система
Семіотика – вчення про знакові системи. Семіотика та семіологія. Мови культури (знакові системи) як засоби об’єктивації ідеальної предметності культури. Типологія знакових систем: семіотичні дослідження Ч. Пірса, Ф. де Сосюра, У. Еко, Ю. Лотмана, Р. Барта, М. Кагана.
Мова як феномен. Роль символів у культурі. Умовні, випадкові та універсальні символи. Семіотика міфу. Знакові системи культури в сфері життєво-практичних (побутових і ділових) контактів. Семіотика художньої культури. Загальна морфологічна структура семіозису культури.
Тема 9. Ціннісна природа культури
Ціннісна теорія культури (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт). Поняття цінності. Сучасні філософські підходи до визначення цінності. Аксіологія як філософська теорія цінностей.
Ієрархія цінностей. Ідея вищих духовних цінностей людини: істина, добро, краса, віра, надія, любов. Цінність життя через виявлення сенсу життя та ідею безсмертя. Ідея свободи як універсальної цінності.
Тема 10. Проблема множинності культур
Ідея множинності культур. Поняття типу культури. Проблема типологізації культур в сучасній філософсько-культурологічній думці. Основні концепції типології культур.
Проблема “Захід - Схід”. Ідея форумності культур.
Проблема егалітаризму (рівності) культур (М. Данілевський, О. Шпенглер, В. Шубарт, К. Леві-Стросс). Європоцентризм, американоцентризм та афроцентризм як антиегалітаристські концепції.
Партикуляризм та універсалізм. Поняття “партикуляризму”. Расовий та національний партикуляризм. Ідея партикуляризму в європейській філософії культури. Поняття “універсалізму”. Ідея універсалізму в історії філософії. Універсалізм культури та концепція космополітизму. Християнство та його роль у поглибленні універсалізму.
Тема 11. Елітарна та масова культура
Поняття елітарної та масової культури. Еліта та культура. К. Мангейм про культуру еліти. Концепція елітарної культури Х. Ортега-і-Гасета.
Масова культура як феномен. Поняття “масового суспільства”. Критика масової культури в сучасній філософії. Конформізм як вияв маскультури.
Розповсюдження і сприйняття культури засобом тиражування. Поняття “індустрія культури”. Механізм сублімації. Механізм проекції.
Тема 12. Проблема ідентичності в культурі.
Поняття ідентичності. Ідентичність як прагнення людини до уподіблення. Механізми ідентифікації у Е. Фрома, З. Фрейда та сучасних дослідженнях. Культурна ідентифікація як самовідчуття людини в середині конкретної культури. Індивідуальна та групова культурна ідентичність. Культура, субкультура, контркультура.
Типологія форм культурної ідентифікації за Г. Абромсоном. Маргінали як опозиція традиційній (“нормальній”) культурній ідентичності. Концепція А. Фаржа.
Расова та етнічна ідентичність. Етнічна культура як субкультура. Національна ідентичність. Поняття націоналізму. Концепції націоналізму Д. Донцова та М. Бєрдяєва. Національна ідея. Ментальність та національна самосвідомість. Роль ментальності у процесі культурної ідентифікації. Типи ментальностей (Л. Леві-Брюль). Історія ментальностей. Антична ментальність. Середньовічна ментальність. Американська ментальність. Ментальність українського народу.
Тема 13. Криза культури
Тема кризи культури в історії філософської думки. Європейська культура як наслідок кризового стану. Християнство як криза античної культури. Виявлення кризи в “Занепаді Європи” О. Шпенглера.
Кризові процеси в культурі як переоцінка ціннісних орієнтацій.
Самовідчуття людини в культурі як визначальний фактор кризи в культурі. “Криза європейського людства та філософії” Е. Гуссерля. Концепція К. Ясперса.
Криза в культурі як критерій самовизначення культури.
Криза культури як наслідок внутрішніх протиріч між складовими культури.
Криза культури як наслідок дії зовнішніх факторів.
Криза культури в контексті проблеми взаємозв’язку культури та цивілізації. Поняття цивілізації. Теорія цивілізацій у вченнях М. Данілевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, П. Сорокіна. Концепція зіткнення цивілізацій С. Хангтінгтона.
Тема 14. Методологічні принципи вивчення історії культури
Головні проблеми дослідження історії культури: багатоманіття поглядів на культуру та її історичний розвиток, проблеми історичної типології культур, багатоманіття культурних форм.
Синергетика як основний метод дослідження історії культури в сучасній філософсько-культурологічній думці. Основні принципи синергетики у філософії культури: дослідження внутрішніх мотивів саморозвитку культури як цілісного організму та принцип нелінійного розвитку історії культури.
Тема 15. Закономірності історичного розвитку культури
Особливості становлення людини як соціокультурної істоти та зародження культури.
Основні ознаки первісної культури: синкретизм усіх сфер людської життєдіяльності та традиціоналізм. Поява мови та винекнення культури. Міф як основна форма первісної культури.
Особливості історіогенезу європейської культури: від традиційної культури до культури креативної. Місто як основна ознака цивілізації та основний рушій культурного розвитку. Поява нових елементів культури – раціонального знання, письма, системи освіти. Виникнення поняття "творчість": до "поейзіс" через "техне". Розуміння культури в добу Середньовіччя. Язичницька та християнська екзегетика. Креаціонізм та символізм. Культура як духовне вдосконалення на шляху до пізнання Бога. Ідея humanitas як провідна для розуміння культури. “Культурність” як ознака людини в епоху Відродження. Програма культивування розуму та раціоналізація культури. Трагедія гуманістичної культури як гасло Новітньої доби. Модернізм як вияв нової культурної парадигми.
Тема 16. Сучасна культурна ситуація: тенденції подальшого розвитку культури
Поняття “постмодернізму”. Філософське осмислення культурної ситуації постмодернізму в працях П. Клоссовські, Ж. Бодріяра, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, М. Фуко, Ю. Крістевої, Ж. Лакана, Ж.-Ф. Ліотара. Поява нових галузей наукового дослідження: культурних студій, семіотичних студій, ґендерних студій, постколоніальної теорії тощо.
Всепроникність постмодерну: постмодерн в галузі психології, права, мистецтва, політики… Критика постмодернізму: В. Фаріа, П. де Ман, М. Ліла, К. Норіс, Н. Хомський.
Рекомендована література:
1. Арнольдов в культурологию. – М., 1994.
2. Бытие человека в культуре (опыт онтологического подхода). – К., 1992.
3. Філософія культури. – К., 2005.
4. Губман философия культуры ХХ века. – Тверь, 1997.
5. Гуревич культуры. – СПб., 1994.
6. Динамика культуры: теоретико-методологические аспекты. – СПб.-М., 1989.
7. Ерасов культурология. Ч.1,2. – М., 1994.
8. История философии и культура. – К., 1991.
9. Каган культуры. – СПб., 1996.
10. Коган культуры. – Екатеринбург, 1993.
11. Общество и культура: проблемы множественности культур. Ч. ІІ. – М., 1988.
12. Общество и культура: философское осмысление культуры. Ч.1. – М., 1988.
13. Проблема человека в западной философии. Сб. – М., 1988.
14. Проблемы культурного исследования в философской теории и практике современного Запада. – М., 1989.
15. Философия культуры. Сб. – Самара, 1993.
16. Философия культуры. Становление и развитие. – СПб., 1998.
Контрольні питання:
Культура як особлива форма буття. Екстракультурний та інтрокультурний аспекти буття культури. Поняття “другої природи”. Цивілізація та природа. Техніка як феномен. Екологічна криза як наслідок протиріччя розвитку техніки та природи. Предметно-практичний та предметно-духовний аспекти взаємозв’язку суспільства та культури. Проблема “культура - людина” в контексті різних масштабних планів існування людини.9. Людина як творіння культури.
10. Сім’я та школа як основні ланки в формуванні культурної людини.
11. Культура як спосіб творчої діяльності людини.
12. Мотиватори людської творчості.
13. Свобода як передумова творчості.
14. Еволюція відносин між “культурою” та “людиною” в історії мистецтв.
Сутність, структура та функції культури. Людина як творчий суб"єкт культури. Моделювання світу як процес культуротворення. Культура в структурі буття. Основні модальності культури: людська, процесуальна, предметна. Культура та природа: екологічні проблеми філософії культури. Предметно-практичні та предметно-духовні аспекти взаємодії суспільства та культури. Культура, субкультура, контркультура. Інтеріорізація соціокультурної діяльності в людині. Основні історичні фази взаємодії суспільства та культури. Культура та людина: антропологічні проблеми філософії культури. Особливості самобуття культури. Багатовимірність культури. Основні елементи в структурі культури. Закономірності їх взаємодії. Матеріальна предметність культури та її основні форми. Людське тіло як форма матеріальної предметності культури. Технічна річ як форма матеріальної предметності культури. Соціальна організація як форма матеріальної предметності культури. Духовна предметність культури та її основні форми. Знання як форма духовної предметності культури. Цінність як форма духовної предметності культури. Проект як форма духовної предметності культури. Образ як форма предметності художньої культури. Теорія цивілізацій. С. Хантінгтон про "зіткнення цивілізацій". Семіотика як вчення про знакові системи культури. Семіологічні дослідження Ю. Лотмана. Семіотика культури М. Кагана. Ціннісна теорія культури (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт). Поняття цінності в філософії культури. Ієрархія цінностей в культурі. Тема кризи культури в філософії культури. Проблема кризи у філософії Ф. Ніцше. Виявлення кризи культури у О. Шпенглера. Криза культури у Е. Гуссерля. К. Ясперс про кризу культури. Елітарна та демократична культура. Масова культура як феномен. Х. Ортега-і-Гасет про взаємозв’язок масової та елітарної культури. Проблема типологізації культур в сучасній філософії культури. Проблема егалітаризму (рівності) культур. Антиегалітаристські концепції в філософії культури. Партикуляризм та універсалізм в культурі. Поняття ідентичності у філософії культури. Поняття культурної ідентичності. Проблема маргінальності в культурі. Расова, етнічна та національна ідентичність. Дослідження національної ментальності як основи культурної ідентичності в українській філософській думці. Роль ментальності в процесі культурної ідентифікації. Головні проблеми дослідження історії культури. Синергетика як основний метод дослідження історії культури. Основні принципи синергетики у філософії культури. Філософське осмислення культурної ситуації постмодернізму. Культурні студії як нова галузь наукового дослідження в постмодернізмі. Сучасна культура як культура постмодерна. Міжкультурна комунікація в сучасному світі. Основні прояви креативності в культурі. Традиція та новація в культурі. Особистість як рушійна сила розвитку культури. Основні ознаки традиційної культури.Зразок
Львівський національний університет імені Івана Франка
“Затверджуюˮ __.__.20111 р.
Ректор проф. І. О. Вакарчук
№ особової справи_________________________Варіант __0____
НАПРЯМ “КУЛЬТУРОЛОГІЯ”
Вказівки: Знайдіть правильну відповідь і впишіть номер правильної відповіді у дужках (……). Ваші відповіді також запишіть у відповідних клітинках талону відповідей. Виправлення відповідей у завданні та в талоні не допускається.
1. (……..)
З якої мови походить слово «естетика»?
1) Італійської
2) Грецької
3) Латини
2. (……..)
Хто вважається «батьком» естетики?
1) Кант
2) Аристотель
3) Баумгартен
3. (……..)
Коли поняття «культура» набуло самостійного наукового значення у європейській філософії?
1) Античність
2) Середньовіччя
3) Просвітництво
4. (……..)
Коли відбулось формування культурології як науки?
1) ХVII ст.
2) ХVIII ст.
3) ХІХ ст.
5. (……..)
Коли з’явився термін «масова культура»?
1) у 30-ті роки ХХ ст.
2) на порубіжжі ХІХ-ХХ ст.
3) у 90-ті роки ХІХ ст.
6. (……..)
Хто вважається автором терміна «маскульт»?
1) Д. Белл
2) М. Хоркхаймер
3) Д. Макдональд
7. (……..)
Міфи, котрі пояснюють появу різноманітних природних і культурних особливостей, а також соціальних об’єктів:
1) Етіологічні міфи
2) Космогонічні міфи
3) Календарні міфи
4) Героїчні міфи
5) Есхатологічні міфи
8. (……..)
Муза героїчної пісні, в перекладі з грец. – Прекраснолиця, зображається з стилом та табличкою для писання в руках.
1) Каліопа
2) Кліо
3) Евтерпа
4) Талія
5) Мельпомена
6) Терпсіхора
7) Ерато
8) Полігінія
9) Уранія
9. (……..)
Хто вперше ввів поняття "семіологія"?
1) Ф. де Соссюр
2) Ч. Пірс
3) Ч. Моріс
10. (……..)
Який розділ семіотики вивчає відношення знаків з їх відправниками, одержувачами та контекстом знакової діяльності?
1) Семантика
2) Прагматика
11. (……..)
Розкрити зміст поняття «людська модальність культури»:
1) культура як сукупність якостей людини;
2) культура як спосіб діяльності;
3) матеріальні та духовні цінності.
12. (……..)
Що із зазначеного не відносимо до форм духовної предметності культури:
1) Знання;
2) Цінність;
3) Соціальна організація;
4) Проект
13. (……..)
Українська культурологічна думка від початку розвивалась в контексті
1) філософії
2) соціології
3) народознавства
4) психології
5) мовознавства
14. (……..)
Яка із світоглядно-ментальних особливостей української культурологічної думки виражає любов до Матері-Землі?
1) прометеїзм
2) екзистенційність світовідчуття
3) антеїзм
4) кордоцентризм
5) толерантність
15. (……..)
З’ясуйте визначення предмету етики:
1) Наука про загальні правила розвитку суспільства
2) Система знань про життєві цінності людини
3) Філософське вчення про мораль
4) Наука про етикет
16. (……..)
Назвіть, кому належить першість виділення етики в окрему галузь знання:
1) Кант
2) Гомер
3) Спіноза
4) Аристотель
17. (……..)
Визначте набір понять, що розкривають категоріальну специфіку “Морфологія культури”:
1) Форма, структура, складники, тип
2) Символ, значення, мова, цінність
3) Традиція, звичай, обряд, ритуал
4) Раса, етнос, нація, історія
18. (……..)
З’ясуйте, кому належить першість у використанні терміну “морфологія”
в наближеному до сучасності значенні:
1) Сенека
2) Абеляр
3) Гете
4) Шпенглер
19. (……..)
Визначте смисловий термінологічний ряд до поняття “тип”:
1) Зразок, ідеальна модель, форма чогось
2) Структура, будова, властивість
3) Значення, вартість, смисл
4) Символ, цінність, мірило
20. (……..)
Виділіть типи регіональних суб’єктів культури:
1) Натовп та еліта
2) Раса, етнос, нація, людство
3) Селяни, робітники, інтелігенція, політики
4) Рабовласники, феодали, буржуазія, олігархи
21. (……..)
Яка етимологія поняття "релігія"?
1) Походить з латинської мови, від слів "геligіо", "1igо", "religo", "religare"
2) Походить з грецької мови, від слів "геligіо", "religare", "religia"
3) Походить з італійської мови, від слів "геligіо", "religare", "religia"
22. (……..)
Які основні форми релігієзнавства?
1) Церковне, богословське і світське, академічне
2) Богословське, релігійно-філософське і філософське, конкретно-наукове
3) Конфесійне, богословське і релігійно-філософське та неконфесійне, академічне, філософське і конкретно-наукове
23. (……..)
Що являє собою аксіологічний підхід до розуміння культури?
1) Культура як система цінностей
2) Культура як рівень розвитку суспільства
3) Культура збігається з поняттям цивілізація
4) Культура як спосіб життя людей
5) Культура як синонім освіченості, вихованості
24. (……..)
Що передбачає діахронний підхід до осмислення культури?
1) Просторову типологію культури
2) Історичну типологію культури
3) Регіональну типологію культури
4) Дуалістичну типологію культури
25. (……..)
Що є предметом курсу „Історія світової культури”?
1) Суспільство
2) Формації
3) Мистецькі стилі
4) Культурно-історичні епохи
26. (……..)
Яка грецька колонія очолила боротьбу з Римом за південну Італію
Тарент
Сіракузи
Ольвія
27. (……..)
Скіфський мистецький стиль, який характеризується поєднанням рослинного орнаменту, зоо - та антропоморфних елементів, називається
1) інкрустаційний
2) коринфський
3) звіриний
28. (……..)
Культ якого з Олімпійських богів був найпопулярніший в колоніях Північного Причорномор’я?
Зевса
Діоніса
Аполона
29. (……..)
Маятниковий перехід від одного крайнього стану культури до іншого та зворотно, викликаний слабкістю серединної культури
1) Диференціація
2) Реформація
3) Ізоляція
4) Інверсія
30. (……..)
Людина, яка втратила первинні соціальні зв’язки з одноплемінниками, проте зберегла етнос та символічні традиції рідної культури
1) Тип вигнанця
2) Тип євнуха
3) Тип неофіта
4) Тип традиціоналіста
Максимальна кількість отриманих балів – 60 б.
Правильні відповіді на кожне запитаня оцінюється в 2 бали.
Кількість тестових завдань в одному варіанті – 30.
Декан факультету
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 |
