41. Держава та право королівства Угорщина ІХ – ХІІІ ст.
42. Суспільний та державний лад держави Сасанідів
43. Право держави Сасанідів
44. Суспільний та політичний лад держав Індії V – ХІІ ст.
45. Право держав Індії V – ХІІ ст.
46. Держава і право Китаю V – ХІІ ст.
47. Держава і право Японії епохи Хєйянь
48. Держава і право Японії VІІ – ХІІ ст.
49. Держава і право країн Південно – східної Азії V – ХІІ ст.
50. Нормативно-правові акти періоду боротьби за незалежність та буржуазної революції Нідерландів
51. Нормативне забезпечення «розподілу світу» між колоніальними державами.
52. Тридентський собор. Правові заходи щодо зміцнення авторитету Католицької церкви.
53. Державний лад та право Неаполітанського королівства та Королівства обох Сицилій
54. Державний лад та право Швейцарського Союзу.
55. Державний лад Держави Великих Моголів
56. Еволюція державних органів Тевтонського ордену та його перетворення на королівство Пруссія
57. Державний лад та право Савойського герцогства та Сардинського королівства
58. Державний лад та право північно-італійських середньовічних торговельних республік
59. Державний лад та право республіки Венеція
60. Еволюція територіального устрою та системи управління Австрійської монархії Габсбургів
61. Державний лад та право Персії у ХVІ - ХVІІІ ст.
62. Держава і право країн Південно-Східної Азії у ХVІ – ХVІІІ ст.
63. Королівство Греція ХІХ ст. Утворення, державний лад та особливості права
64. Державний лад Італійського королівства другої половини ХІХ ст.
65. Проголошення незалежності Сербії 1878 р.
66. Нормативне забезпечення приєднання Техасу до США
67. Утворення незалежних держав у Центральній та Латинській Америці.
68. Нормативно-правове забезпечення «відкриття» Китаю у 1842 р.
69. Державний лад та право Кубинської республіки 1902 р.
70. Державний лад та право Китайської республіки 1912 р.
71. Молодотурецька революція. Турецька конституція.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Підручники та навчальні посібники
1. , К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
2. Всеобщая история государства и права: Учебник / Авт. кол.: , , и др.; Под ред. . - М.: Проспект, 20с.
3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран: Учебное пособие. Ч. 1. – Х: «Одиссей», 2000. – 832 с.
4. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. - М.: Норма, 20с.
5. А. История государства и права Древнего Востока. М., 1963.
6. История государства и права России: Учебник. – М.: Юристь, 2001. – 768 с.
7. История государства и права зарубежных стран. - 2-е изд., - М.: Норма -
Инфра-М,1999. - Часть 1 /Авт. кол.: ,
и др.; Под. общ. ред. , Н. А.
Крашенинниковойс.
8. История государства и права зарубежных стран. - 2-е изд., - М.: Норма -
Инфра-М,1999. - Часть 2 /Авт. кол.: , , Н.
А. Крашенниникова; Под общ. ред. , с.
9. История государства и права СССР. – М., 1968. – Ч. 1.
10. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібник / За ред. проф. . – Львів: Світ, 2006. – 696 с.
11. Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник . – К.: Либідь, 2005. – 656 с.
12. Происхождение государства и права: учебное пособие. - М.: Высшее образование, 2009. – 358 с.
13. Государство и право Древнего мира и Средних веков: В
двух частях. - Волгоград: Изд-во Волгоградского государственного университета, 20с.
14. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1988.
15. История государства и права средних веков. – СПб., 2003.
16. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.
17. А. Історія середньовічного сходу: Підручник. – К.: «Либідь», 2002. – 735 с.
18. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2003.
19. Й. Історія держави і права Стародавнього світу: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.
20. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
21. М. Всеобщая история государства и права. - М.: Юристъ,19с.
22. О. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Олександр Оксентійович Шевченко. – Київ : Олан, 2008. – 351с.
Першоджерела та хрестоматії
23. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / Пер. с франц. Ответ. ред А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
24. Законодательные акты английской буржуазной революции 1640 – 1664 гг. – М.; Л. – 1946.
25. История государства и права СССР. – М., 1969. – Ч. 1.
26. Конституции буржуазных государств. – М., 1982.
27. Конституции зарубежных государств: США, Великобритании, Франции, Италии, Германии, Японии, Канады. – М., 1996.
28. Российское законодательство X - XX веков: Тексты и комментарии: в 9 т. / (ред.). - Т. 1. - М.: Юрид. лит., 1984. – 430 с.
29. Саксонское зерцало. – М.: Наука, 1985.
30. Сборник документов по истории государства и права СССР. – М., 1968. – Ч. 1.
31. Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.
32. Соборное уложение 1649 г. // Российское законодательство. – М., 1988. – Т. 3.
33. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн /За ред. . – Т. 1. – К., 1998.
34. Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Под. ред. . - М., 1996.
35. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.
36. О. Історія держави і права зарубіжних країн : Хрестоматія / . – Київ : Вентурі, 1998. – 255 с.
37. Эклога. Византийский законодательный свод VIII века. Византийская Книга Эпарха. – Рязань: Александрия, 2006. – 592 с.
Монографії та статті
1. История древнего Востока – М., 1948.
2. Б. Средневековая Индия. – СПб.: Алетейя, 2003. – 304 с.
3. Палата Лордов Британского Парламента: от Суда Короля Эгберта до революции Блэра (825 – 2003 гг.). – М.: Издательство БЕК, 2003. – 432 с.
4. Алексеев Ивана ІІІ. Традиция и реформа. – СПб., 2001.
5. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
6. Аристотель. Сочинения в 4-х т. Политика – т. 4 – М., 1984
7. , Германская империя 1871–1918 гг.: Историко-правовое исследование. – Красноярск, 1984.
8. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789–1794 гг. – М., 1984.
9. , История государства и права США. – Л., 1982.
10. История русского законодательства. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 640 с.
11. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
12. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Видавництво «Україна», 1999. – 554 с.
13. Бисмарк Отто фон. Воспоминания, мемуары: Т. 1. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2002. – 592 с.
14. Бисмарк Отто фон. Воспоминания, мемуары: Т. 2. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2002. – 560 с.
15. Блок М. Феодальне суспільство / Пер. с фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.
16. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года и до наших дней / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2006. – 600 с.
17. Эволюция Британской конституции. – М., 1978
18. История афинской демократии. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 480 с.
19. А. История Византийской империи. Время до Крестовых походов (до 1081 г.). – СПб. : Алетейя, 1998. – 512 с.
20. История Византийской империи. От начала Крестовых походов до падения Константинополя. – СПб. : Алетейя, 2000. – 591 с.
21. История Востока. – СПб., 1998. – В 2-х т.
22. История права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 176 с.
23. История советского государства. 1990 – 1991 / Пер. с франц. – М.: Прогресс-Академия, 1992. – 480 с.
24. , Западно-европейский и русский утопический социализм нового времени. – М., 1991.
25. Н. Феодальное государство и право Франции. – М., 1963.
26. С. Создание Германской империи. – М., 1987.
27. Датское и нормандское завоевания Англии в XI веке. – СПб.: Алетейя, 2007. – 176 с.
28. Государственные учреждения России ХVІ – ХVІІІ вв. – М., 1991.
29. Государство и общество в России XV – начала XX века: Сборник статей памяти Николая Евгеньевича Носова. – СПб.: Наука, 2007. – 603 с.
30. Возникновение английского парламента. – М., 1960
31. Жоффре- Основные правовые системы современности: Пер. с фр. . – М.: Междунар. Отношения, 1998. – 400 с.
32. История Франции. Средние века. От Гуго Капета до Жанны д'Арк. 987 – 1460 / Пер. с франц. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 416 с.
33. Всемирная история. Средние века. – М.: АСТ, 2006. – 607 с.
34. А. История государства и права Древнего Востока. - М., 1963.
35. А. Верховный суд США: право и политика. – М., 1985.
36. История США: Пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004. – 576 с.
37. История буржуазного конституционализма 13 – 18 вв. – М., 1983
38. История германской государственности ХІХ–ХХ вв. – Калининград, 1985.
39. История Древней Греции / Под ред. . – М., 1996.
40. История государства Российского. – М.: ЭКСМО, 2003. – 1024 с.
41. М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.
42. Правительство и политическая жизнь Японии. – М., 1984.
43. Ф. Государство и право Древней Греции. – М., 1963.
44. Парламентское право Великобритании XVII – начала XIX в. – М.: Издательство «Зерцало», 2000. – 170 с.
45. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. Под общ. ред. ; Послесл. . – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.
46. Ли Г. Ч. История инквизиции в Средние века / Пер. с франц. – Смоленск: Русич, 2001. – 640 с.
47. История государства и права средних веков. – СПб., 2003.
48. І., Мусульманське право. – К., 1997.
49. Великая французская революция конца XVIII в. – М., 1983.
50. Судовий прецедент у правовій системі Англії. – К.: Праксіс, 2008. – 344 с.
51. П. Правовая культура Византийской империи. – СПб.: Алетейя, 2001. – 576 с.
52. Менахем Элон. Еврейское право / Под общо ред. д. ю.н., проф. . – СПб.: издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 611 с.
53. Император Мэйдзи и его Япония. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2006. – 736 с.
54. А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. – М., 1984.
55. Историческая школа юристов. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 192 с.
56. Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мейдзи – М., 1952.
57. Острогорський Г. Історія Візантії. Пер. з нім. – Львів: Літопис, 2002. – 588 с.
58. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.
59. Подитичекие структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI – XVII вв.) Под ред. . – Л., 1990.
60. Проблемы истории государства и права. Сборник научных трудов в честь юбилея профессора / Ответ. ред. . – М.: ИКД «Зерцало-М», 2009. – 320 с.
61. Л. Государство и право Руси в период феодальной раздробленности (ХІІ – ХІV вв.). – Волгоград, 2001.
62. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. , . – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
63. Развитие русского права в ХV – первой половине ХVІІ в. – М., 1986.
64. М. Генезис права: методологический и культурологический анализ. – М.: NOTA BENE, 2003. – 336 с.
65. Рулан Н. Историческое введение в право: Учебное пособие для вузов. – М.: NOTA BENE, 2005. – 672 с.
66. Арабский Восток: власть и конституции. – М.: РОССПЭН, 2001. – 216.
67. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. – СПб., 1995.
68. А. Всеобщая история государства и права. Феодальное государство и право Англии. – М., 1963.
69. А. Всеобщая история государства и права зарубежных стран. Государство и право Японии 1868 – 1918 гг. – М., 1960
70. С. История Древней Греции / ; Под общ. ред. . – СПб., 2002.
71. Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов / Отв. ред. , . – М.: ВЮЗИ, 1987..
72. Судебник Ивана III. Становление самодержавного государства на Руси: Сб. статей / Под ред. . – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. –460 с.
73. Сословно-представительная монархия в России. – М., 1987.
74. Монархическая государственность. – М.: Айрис-пресс, 2006. – 624 с.
75. Токвіль А. Про демократію в Америці. У двох томах. Пер. з франц. – К.: Видавничий дім «Всесвіт», 19с.
76. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918 – 2000). – М.: Издательство «Весь Мир», 2004. – 608 с.
77. Энциклопедия права. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 224 с.
78. Юлий Цезарь. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1998. – 624 с.
79. Введение в американское право. – М., 1993.
80. Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – О.: Юридична література, 2000. – 260 с.
81. Римская диктатура последнего века Республики. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2005. – 480 с.
82. М. Правовая система США. – М.: Междунар. отношения, 2006. – 408 с.
83. Эйлмер Дж. Восстание или революция? Англия 1640 – 1660 гг. / Пер. с англ. – Спб.: Алетейя, 2004. – 264 с.
84. Юдовская права в государствах Европы и Америки (XVII–XIX вв.). – СПб., 1996.
СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ
Увага! Зауважимо, що перелік статей для анотацій не є вичерпним. Предметом вивчення, аналізу та анотації може бути будь-яка наукова стаття з тематики історії держави і права зарубіжних країн, надрукована у вітизняних та зарубіжних періодичних виданнях, збірках наукових праць, бюлетенях тощо.
1. Усиление королевской власти после реставрации Стюартов // Правоведение, 2008, № 6. – С. 138 – 150.
2. Г. Политические и правовые взгляды канцлера Германии Бисмарка // Правовая, политическая и религиозная мысль, 2008, № 8. – С. 88 – 94.
3. Г. Конституционное право Государства Израиль // Государство и право, 2009, № 4. - С. 56 – 62.
4. В. Міжнародне морське право у добу Середньовіччя // Держава і право / Інститут держави і права ім. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 39. - С.
5. Иудейская государственно-правовая система // Современное право, 2006, № 12. - С. 106.
6. Гельфенбуйм И. Судоустройство Государства Израиль // Российская юстиция, 2002, № 3. - С. 63 – 65.
7. Глушаченко С. Б., , Особенности института императорской власти в Византийской империи // История государства и права, 2004, № 4. – С. 40 – 43.
8. Гутнова Е. В. Сословная монархия и крестьянство в Западной Европе XIII – XV веков // Вопросы истории, 1987, № 8. – С. 57 – 71.
9. Домрин А. Н. Конституционная процедура импечмента в США // Журнал российского права, 2004, № 7. – С. 146 – 156.
10. Егоров В. С. История уголовного наказания в период становления российского права // Государство и право, 2006, № 5. – С. 114 – 117.
11. Зайналов М. Ш. Понятие квартирной кражи и ответственность за ее совершение по мусульманскому праву (историко-правовая ретроспектива) // История государства и права, 2003, № 5. – С. 57 – 60.
12. Кірєєва І. В. Феодальне право в системі світських правових систем Західної Європи // бюлетень Міністерства юстиції України №, 2005. – С. 90 – 96.
13. Магдебурзьке право як джерело рецепції римського права в Україні // Право України, 2007, № 8. – С. 121 – 125.
14. В. и систематизация законодательства в России // Советское государство и право, 1989, № 6. – С. 103 – 111.
15. Особенности вассально-ленных отношений в Германии X – XIII вв. // Средние века, 1969, № 32. – С. 108 – 122.
16. И. Этапы рецепции римского права // Советское государство и право, 1983, № 7. – С. 123 – 128.
17. В. Коран як головне джерело мусульманського права // Наука. Релігія. Суспільство. 2006, № 2. – С. 170 – 177.
18. В. Место и роль конституционных соглашений в системе источников права Англии // Правоведение, 1999, № 2. – С. 103 – 106.
19. Л. Виникнення та розвиток мусульманського права // Часопис Київського університету права, 2008, № 2. – С. 9 – 15.
20. Правовое регулирование организации местного самоуправления в Норвегии // Государство и право, 2009, № 3. – С. 72 – 76.
21. Н. Разнообразие взглядов на судейское право в современной романо-германской правовой семье // Правоведение, 2007, № 3. – С. 17 – 27.
22. В. Институт мировых судей в уголовном судопроизводстве дореволюционной России // История государства и права, 2007, № 7. - С. 31 – 32.
23. В. Символизм в средневековом праве как первоначальный этап формирования права // История государства и права, 2003, № 2. - С. 14 – 19.
24. К вопросу о характерных чертах русского средневекового права // Юридическая мысль, 2002, № 5 (11). - С. 5 – 11 с.
25. Носырева Е. Суды мелких исков в американской правовой системе // Российская юстиция, 2000, № 6. – С. 52 – 54.
26. Перякина М. П. Институт очной ставки: история развития и современное состояние // История государства и права, 2007, № 13. – С. 5 – 7.
27. , А. Договор в мусульманской политико-правовой доктрине // Государство и право, 2008, № 9. – С. 73 – 76.
28. Розин В. М. Становление права в культуре средних веков // Право и политика, 2003, № 9 (45). - С. 126 – 136.
29. Саидов А. Х. Кодексу Наполеона – 200 лет // Право и политика, 2004, № 6. – С. 110 – 113.
30. Сікач В. Правове регулювання шлюбу у мусульманській сім'ї // Аналітика, 2009, № 2 (80). – С. 33 – 37.
31. Ситар І. М. Онтологічні функції права Стародавнього світу у працях давніх мислителів (Єгипту, Месопотамії, Ассирії, Хетської держави, Ірану, Палестини, Індії) // Держава і право, Вип. 17. – С. 37 – 42.
32. Становление городского правопорядка в Средневековье // История государства и права, 2007, № 14. - С. 30 – 33.
33. И. : историк русского права, правовед // Советское государство и право, 1984, № 7. – С. 113 – 121.
34. Уникальная система правления в Израиле // Государство и право, 2000, № 2. - С. 86 – 91.
35. Є. Середньовічне звичаєве міське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 48, 2002. - С. 253 – 260 с.
36. Є. Середньовічне королівське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 52, 2003. - С. 28 – 33 с.
37. Є. Правовий звичай і система скандинавського права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 56, 2004. – С. 11 – 15 с.
38. Є. Правовий звичай і система скандинавського права (продовження) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 57, 2004. - С. 58 – 62 с.
39. Є. Гільдії та гільдійське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 58, 2004. – с. 116 – 120 с.
40. А. Юридические аспекты «Славной революции» 1688 года в Англии // Правоведение, 2007: № 5 (, № 6 (с. ; 2008: № 1 (; № 5 (с.; № 6 (с. 151 – 170).
41. , Нантський едикт 1598 року – перша спроба правового захисту релігійної свободи у Франції // Вісник Львівського університету. Серія юридична, 2003, Вип. 38. – С. 40 – 47.
42. Удальцова К. А. Особенности феодализма в Византии // Вопросы истории, 1974, № 10. – с. 98 – 117.
43. А. Юридическая система Швеции // Закон и право, 2004, № 5. – С. 76 – 78.
44. Шаляпин С. О. Монастырское заточение в Византии // История государства и права, 2003, № 2. - С. 29 – 30.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ
Реферат (з латини refere – «доповідати», «повідомляти») являє собою творчу наукову письмову роботу на певну тему, яка включає огляд відповідних наукових та літературних джерел, або викладення суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладенням.
Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Продуктивний реферат містить творче чи критичне осмислення джерела, що вивчається. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту.
Серед продуктивних рефератів виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, міститься об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер. У рефераті-огляді вивчаються декілька джерел і співставляються різні точки зору по даному питанню.
Репродуктивні реферати у свою чергу поділяють ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрованний матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження і можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.
Зміст реферату повністю залежить від змісту джерела, що вивчається. Він повинен містити точне викладення основної інформації без спотворень і суб’єктивних оцінок і мати певну композицію, яка включає:
- Вступ містить обґрунтування вибору теми, проблематику обраної теми, мету дослідження, висхідні дані про автора тощо.
- Основна частина розкриває зміст тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються.
- Висновки викладають положення, який дійшов автор при дослідженні проблематики, що заявлена в рефераті.
Реферати зазвичай пишуться стандартною, клішованою мовою з використанням типологізованих мовних виразів на зразок «важливе значення має», «приділяється велика увага», «робимо наступні висновки», «досліджувана проблема». До мовних і стилістичних особливостей рефератів належать слова і мовні вирази, що мають узагальнюючий характер. Їм, як правило, властиві невизначено-особові речення, специфічні і наукові терміни, властиві досліджуваній проблемі.
Завершений реферат отримує відповідну рецензію з оцінкою, яка визначає рівень оволодіння автором теми (сучасність, актуальність, новизна, ступінь розробки, повноту рецензованих джерел, логічність, грамотність, правильне оформлення, відповідність стандартам).
Написання реферату практикується в учбовому процесі з метою набуття студентом необхідної професійної підготовки, формування навичок самостійного наукового пошуку, вивчення літератури по даній тематиці, аналіз різних точок зору, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. З допомогою рефератів студент глибоко осягає найбільш складні проблеми курсу історії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, доповідати результати дослідження. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвиток самостійно аналізувати багатоманітні суспільно-політичні явища, вести науково обґрунтовану дискусію по питанням історії держави і права.
Процес написання реферату включає:
- вибір теми та погодження її з керівником;
- пошук необхідної літератури та інших джерел, їх вивчення;
- складання плану, пункти якого розкривають зміст тема;
- написання тексту роботи та її оформлення;
- усне викладення реферату.
Реферати пишуться по найбільш актуальним темам. В них на основі аналізу і узагальнення наукового матеріалу співставляються різні точки зору авторів і визначається власна позиція студента з викладенням відповідних аргументів. Наприкінці кожного параграфу чи розділу мають бути викладені висновки та робиться загальний висновок наприкінці реферату. Важливою умовою при використанні літератури та першоджерел є їх критичне осмислення.
Обсяг реферату – від 10 до 15 друкованих сторінок, або 10 – 15 сторінок написаного від руки тексту. На титульній сторінці зазначаються: назва навчального закладу, факультет, тема роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, потік, група, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. Нумерація сторінок реферату починається з другої сторінки.
Особливу увагу слід приділити оформленню науково-довідникового матеріалу, цитат та зносок на джерела.
Посилання на авторські слова з джерел робляться у вигляді цитати, яка має бути належним чином оформлена. Цитуватися матеріал з джерела може у переказі або дослівно, у такому разі текст береться в лапки.
Зноска повинна бути повною із зазначенням прізвища, ініціалів автора, назви книги, місця її видання, року видання, сторінок, з яких взята цитата. Якщо в рефераті робиться посилання на статтю з журналу чи газети, то має бути зазначено: прізвище та ініціали автора, назва статті, потім після нахиленої риски назва журналу чи газети із зазначенням року видання, номеру (випуску) журналу чи газети; для газетної статті зазначають ще дату. Наприклад:
1. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.
2. С. Історія України-Руси: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1993. – Т. 4. – С. 100.
3. А., А. История государства и права зарубежных стран. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА,, 1996. – Ч. 1. – 480 с.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник / За ред. . - 3-тє вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
5. Є. Середньовічне королівське право // Вісн. Київ. ун-ту. Юридичні науки. – 2003. – Вип. 52. – С.
Реферат захищається на семінарі, у співбесіді з викладачем чи на науково-теоретичній конференції. Тези доповіді готуються заздалегідь, які студент повинен викласти протягом 7 – 10 хвилин. Вільне викладення матеріалу значно покращує сприйняття матеріалу слухачами.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
