Покажчик змісту журналу “сіверянський літопис” (стр. 4 )

КРИВОШЕЯ І. Володіння бунчукового товариша Андрія Васильовича Борковського та його нащадків у XVIII ст. – 2007, 6, 106 – 115.

КРИВОШЕЯ І. До родоводу : жіночі гілки роду. – 2000, 2, 54 – 62.

Крижанівський С. Постскриптум. – 1996, 6, 103.

Останні дні життя поета А. Казки.

КРИЛОВЕЦЬ Ю. ін – філософ і педагог. – 2003, 5 – 6, 158 – 164.

КУДРЯВЦЕВА З. Родина Шишацьких у контексті освітньо – культурного розвитку Чернігівщини ХІХ ст. – 2000, 6, 112 – 115.

КУЗЬМЕНКО В. Піввіку на бистрині часу. – 2002, 4, 34 – 37.

До 50 – річчя від дня народження укр. поета і літературознавця, доктора філолог. наук, проф. ’єва.

КУЗЬМЕНКО В. Ткачева крапля в океані прози. – 2002, 5, 109 – 111.

До 65 – річчя з дня народження укр. письменника Мих. Мих. Ткача.

КУЛІКОВА Г. Наукова спадщина іна: (До 200-річчя від дня народження вченого). – 2007, 1, 131 – 136.

КУЛЬБИЦЬКИЙ О. Забуте ім’ я полководця. – 2002, 5, 121 – 123.

П. Т. Вітгенштейн.

Петро Дорошенко та Павло Скоропадський. – 1997, 3, 3 – 9.

Демченко Т. Тернистий життєвий шлях чернігівця М. Шрага, заступника Голови Центральної Ради. – 1995, 1, 8 – 14.

“Хотілося бути в Чернігові”: (Чернігівщина в житті та творчості М. Могилянського). – 1998, 6, 96 – 104.

КУРАС Г. „Хочу відчувати себе вільним”. – 2007, 1, 136 – 141.

До 110-ліття від дня народження В. Дубровського.

Становлення земської медицини на селі. – 1995, 5, 89 – 92.

Переважно про лікаря І. М.Антіоха – Вербицького, с. Пакуль.

Студії про О. Довженка. – 1997, 1 – 2, 66 – 78; 3, 73 – 89; 4, 82 – 86.

Славний нащадок козацького роду: (Штрихи до біографії укр. вченого, педагога, громадського й культурного діяча М. Д.Іванишева). – 1996, 1, 54 – 59.

Яків Острянин – гетьман України. – 1997, 5, 12 – 21.

ЛЕВЕНОК І. Віхи партійної кар’єри довоєнної доби. – 2002, 6, 89 – 92.

ЛЕП’ЯВКО С. Філон Кміта – Чорнобильський. – 2000, 1, 137 – 138.

Лисий І. Драгомиров на Дунаї. – 1995, 6, 96 – 98.

ЛИТВИНОВА Т. Господарські проекти . – 2005, 2 – 3, 49 – 55.

ЛУНЯК Є. Олексій Петров: історія одного доносу. – 2004, 4, 43 – 53.

Невтомний трудівник на ниві українства: штрихи до творчого портрета Івана Огієнка. – 1997, 3, 54 – 58.

МАРИНЧИК С. Джерело наснаги. – 2006, 2, 92 – 96.

До 80-річчя з дня народження П. Басанця.

МАРИНЧИК С. Зупинений політ. – 2005, 6, 91 – 94.

Життєвий шлях письменника .

МАРИНЧИК С. Митець із Грабова: (до 60-річчя від дня народження С. Шевченка). – 2007, 4, 135 – 139.

МАРИНЧИК С. Нетлінне слово земляка: (До 200-річчя з дня народження Олекси Стороженка). – 2006, 6, 103 – 107.

Гордість нашої педагогіки. – 1996, 2 – 3, 78 – 81.

Життевий шлях .

МАРЦЕНЮК С., Пиріг П. Україна в житті Миколи Миклухо – Маклая. – 2003, 1, 196 – 198.

МАРЧЕНКО М. Слово про ювіляра . – 2007, 2, 119 – 121.

Науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. Богомольця.

МАЩЕНКО С. Георгій Кониський та його філософський курс: (До 285 – річчя від дня народження). – 2002, 4, 38 – 45.

Мащенко С. Талановитий письменник і мислироків тому помер Д. Туптало). – 1999, 6, 89 – 95.

Батько промислової статистики. – 2001, 2, 141 – 143.

До 150 – річчя від дня народження В. Є. Варзара.

МЕЛЬНИК А., М.Лазаревський – біограф козацької старшини. – 2002, 1, 51 – 55.

МИСЮРА О. Суспільно – політична діяльність О. Кониського: полтавський період. – 2004, 5 – 6, 3 – 6.

МИСЮРА О. Олександр Якович Кониський (1836 – 1990). – 2002, 1, 127 – 129.

МИСЮРА О. Формування світогляду О. Кониського. – 2007, 4, 104 – 112.

МИЦИК Ю. “Мазепіана” у творчості кінорежисера Євгена Деслава. – 2008, 6, 97 – 100.

МИЦИК Ю. Україна і гетьман Мазепа в мемуарах Л. Раковського. – 2004, 2 – 3, 28 – 37.

МИЦИКУ Ю. А. – 50! – 2000, 1, 254.

МІТКЕВИЧ М. Микола Кибальчич – революційний народник, вчений. – 2005, 1, 54 – 63.

МІЩУК С. Михайло Іванович Лілеєв (1849 – 1911): дослідник, археограф та бібліограф чернігівських рукописних колекцій та книжкових зібрань. – 2008, 1, 88 – 93.

МОДЕСТ Гофман про Вадима Модзалевського: (Невідомий лист М. Гофмана) /Підгот. до друку та передм. Г. Кураса. – 2002, 5, 71 – 74.

Брати Золотаренки. Нарис перший: Іван Золотаренко. – 1995, 5, 28 – 33.

Брати Золотаренки. Нарис другий: Василь Золотаренко. – 1995, 6, 28 – 32.

Гірке прозріння Юрія Крижанича. – 1995, 2, 28 – 33.

Крижанича в Україні (Ніжин та Путивль).

МОРОЗОВА Г. Героїчний син Чернігівської землі. (Нові факти до біографії генерал-лейтенанта ). – 2000, 2, 74 – 76.

МОРОЗОВА А. До 100 – річчя . – 2007, 1, 126 – 131.

МОРОЗОВА А. Невідомий Ашинов. – 2006, 3, 56 – 58.

МОРОЗОВА А., Нове про родину Лисянських. – 2004, 2 – 3, 62 – 65.

Морозова Г. До 165-річчя з дня народження О. Ф.Кістяківського. – 1998, 2, 65 – 67.

Забуте ім´я: Назарій Антонович Фаворов. – 1999, 5, 140 – 147.

– 60. – 1999, 6, 264 – 265.

Брат світла і сонця. – 1998, 6, 105 – 108.

Про долю літератора Ф. Є.Коломийченка.

ОНИЩЕНКО Н. Федір Кломийченко – редактор журналу „Шлях”. – 2000, 6, 71 – 75.

Онищенко Н. Федір Стравинський – українець в Росії. – 2001, 5, 126 – 128.

ОНІЩЕНКО О. Юридична діяльність Іллі Шрага. – 2000, 6, 76 – 79.

До 170-річчя з дня смерті І. С.Орлая. – 1999, 1, 95 – 98.

Євген Рихлик: формування та еволюція історичного світогляду. – 2001, 5, 89 – 95.

ПАВЛЕНКО С. Київський полковник Костянтин Мокієвський. – 2000, 5, 136 – 138.

Коли народився князь Михайло Чернігівський. – 1996, 4, 20 – 21.

Генеральний суддя Михайло Вуяхевич. – 2001, 2, 139 – 140.

ПАВЛЕНКО С. І. В.Ломиковський (1645 – 1711) – генеральний обозний у команді Мазепи. – 2002, 3, 95 – 97.

ПАВЛЕНКО С. Родовід гетьмана І. Мазепи. – 2007, 5, 57 – 70.

ПАВЛЕНКО С. І. Скоропадський як соратник І. Мазепи. – 2002, 4, 91 – 95.

Ніжинський полковник Іван Обидовський. – 2001, 1, 102 – 105.

ПАВЛЕНКО С. Портрет І. Мазепи з колекції Бутовичів. – 2005, 4 – 5, 63 – 67.

ПАВЛЕНКО С. Портрет І. Мазепи та його наближених у Києво – Печерській лаврі. – 2008, 1, 94 – 102.

ПАВЛЕНКО С. Чернігівський полковник, генеральний обозний Василь Дунін – Борковський. – 2002, 5, 112 – 120.

Павло Охріменко: [Некролог]. – 1998, 1, 2.

ПАВЛОВСЬКА Н. Нові документи про видатного архівознавця В. І.Веретенникова. – 2003, 1, 189 – 193.

ПАНЧЕНКО В. І. П.Білоконський: суспільно – політична діяльність (1864 – 1879 рр.). – 2008, 3, 142 – 152.

ПАНЧЕНКО В. Наукова спадщина І. П.Білоконського (1855 – 1931). – 2008, 2, 68 – 80.

ПАНЧЕНКО В. Формування світогляду І. П.Білоконського (1855 – 1931). – 2007, 3, 24 – 29.

Пелипейко І. Гуцульський діяч з Чернігівщини. – 1996, 4, 103 – 104.

Про репресованого коропчанина .

ПИЛИПЕНКО В. Мартин Пашковський – забутий український поет і публіцист початку XVII ст. – 2008, 5, 11 – 18.

ПИРІГ П. До наукової біографії П. С.Єфименка. – 2002, 1, 36 – 37.

ПИРІГ П. Одеський історик М. Є.Слабченко про землеволодіння на Чернігівщині у другій половині XVII століття. – 2004, 4, 30 – 36.

ПОЛЕТУН Н. Нащадок славного роду [Олександр Миколайович Сполатбог]. – 2007, 3, 49 – 50.

Про Гоголевого діда. – 1995, 4, 130 – 131.

ПОЛОВЕЦЬ В. Іван Петрович Білоконський. 1855 – 1931: (до 150-річчя від дня народження). – 2005, 4 – 5, 56 – 60.

Тимошенко А. Григорій Павлович Галаган (1819–1888): (До180-річчя від дня народження). – 1999, 2, 63 – 70.

ПОЛОВЕЦЬ В. Федір Михайлович Уманець: громадська та наукова діяльність (1841 – 1918). – 2000, 1, 97 – 121.

М. – 70. – 2007, 1, 124 – 126.

Всесвітньовідомий бджоляр: (До 220-річчя з дня народження П. І.Прокоповича). – 1995, 4, 87 – 89.

Дослідник Придесення (До 80-річчя від дня народження І. Єдомахи). – 1999, 6, 85 – 88.

ПОЛУДЕНЬ віку ( – 50!). – 2003, 1, 199 – 200.

Полудень віку Олександра Коваленка. – 2001, 1, 175 – 176.

ПРИГОРОВСЬКА Л., Скарбниця знань великого митця. – 2006, 3, 74 – 79.

Довженка.

З нотаток про прадіда – Тараса Григоровича. – 1995, 6, 90 – 91.

“Мій Якове добрий!..”. – 1996, 1, 85 – 87.

Про письменника (1813 – 1845).

ПРИГОРОВСЬКИЙ В. „Не для похвал, а для добра”. – 2002, 3, 76 – 78.

О. Довженко і медицина.

ПРИГОРОВСЬКИЙ В. і Польща. – 2004, 5 – 6, 24 – 29.

Поетеса народилася в Сальному. – 1998, 6, 160 – 162.

Про поетесу (1853 – 1922).

Проніков О. Організатор і вихователь українських вчителів. – 1999, 6, 106 – 109.

Діяльність як наркома і міністра освіти.

Проніна Т. Доля директора музею: (З фондів Чернігівського музею – заповідника М. Коцюбинського). – 1999, 1, 84 – 88.

Про художника І. Г.Рашевського.

РАХНО О. Голова Чернігівської губернської земської управи : віхи життя та громадської діяльності. – 2007, 5, 110 – 115.

РАХНО О. Михайло Русов: віхи життя та діяльності. – 2006, 4, 120 – 125.

До 130-річчя від дня народження.

РАХНО О. Олександр Русов у науковому і громадському житті Чернігівщини. – 2000, 6, 49 – 61.

Реброва Н. Реформатор. – 1998, 5, 56 – 61.

Про гетьмана К. Розумовського.

Повернення Григорія Ващенка. – 1995, 6, 94 – 96.

РОКІЦЬКИЙ О. Іван Пулюй – подвижник української національної ідеї. – 2002, 2, 97 – 104.

Родін і його державно – політична концепція. – 1995, 4, 90 – 95.

Савченко І. Димитрій Ростовський (Туптало) і Чернігівщина. – 1999, 6, 96 – 102.

Лісковицький літописець. – 1996, 4, 100 – 102.

Життєпис чернігівця .

СВІТЕНОК М. В. Є.Варзар – основоположник промислової статистики. – 2008, 3, 137 – 142.

СЕМЕНЮК О. Краєзнавцю [з Батурина] В. Задку – 75. – 2003, 1, 201 – 203.

Сергій Олександрович Явоненко: Некролог. – 1999, 4, 212 – 213.

Знаменитий лікар []. – 1998, 6, 162 – 163.

СИДОРЕНКО Т. Іван Величковський: поет, перекладач, новатор. – 2000, 1, 93 – 96.

(Вербицький-Антіох). Забутий автор воскреслого гімну. – 1997, 4, 151 – 157.

Поет Микола Вербицький-Антіох.

Ситий І. Перший український архітектор. – 1999, 2, 103 – 105.

Глухівчанин М. Мосціпанов (нар. бл. 1740).

СИТИЙ І. Сіверський слід походження роду Мазеп. – 2007, 5, 44 – 52.

Пісня і доля: П´ятдесят років творчої діяльності В. І.Полевика. – 1996, 5, 57 – 63.

Вогняний стовп ( І.). – 1997, 3, 47 – 53.

СПРАВА академіка /Публ. архівних док., передм. та комент. О. Морозова. – 2000, 1, 71 – 87; 2, 63 – 73.

СТАНІСЛАВСЬКИЙ В. До питання про зовнішність Івана Мазепи. – 2006, 3, 21 – 22.

СТАРОВОЙТЕНКО І. Євген Чикаленко та Ілля Шраг на спільній ниві громадського життя України. – 2007, 5, 3 – 8.

Стафійчук В. Роль Пилипа Орлика у стосунках гетьманської влади з Єлецьким монастирем. – 1998, 3, 122.

Генерал, про якого говорять... – 1995, 5, 82 – 87.

Про командира партизанського об´єднання .

В. Тарновський та . – 1997, 4, 72 – 74.

Талановитий організатор і педагог. – 1999, 6, 263 – 264.

Коротка біографія Б. Суховірського.

ТАРАСЕНКО О. До питання про рік народження архієпископа Філарета (Гумілевського). – 2003, 1, 96 – 97.

Тарасенко О. Філарет Гумілевський як історик Чернігівщини. – 1996, 2 – 3, 82 – 86.

Терентьєва В. “Люблячому правду, благочестя й вірність”. – 1998, 3, 35 – 36.

Про першого директора Путивльського музею єва.

Призабутий етнограф з Чернігівщини – Бартош. – 1997, 6, 126 – 128.

Прикрі недоречності. – 1996, 6, 104.

Сторінки життєпису Костянтина Ушинського: До 175- річчя від дня народження. – 1998, 1, 32 – 454.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. Таємниці кулішезнавства розкриваються...: (з нагоди 110-ої річниці від дня смерті П. Куліша). – 2007, 2, 116 – 119.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. У взаєминах із сіверянами на шляху утвердження єдиної незалежної соборної України (з нагоди 125-річчя від дня народження І. Огієнка). – 2006, 5, 3 – 10.

Господарська діяльність Григория Павловича Галагана. – 2001, 4, 68 – 75.

ТИМОШЕНКО А. Громадська і благодійна діяльність Г. Галагана. – 2006, 5, 82 – 90.

ТИМОШЕНКО А. Галагана у реалізації селянської реформи 1861 р. на Чернігівщині. – 2004, 4, 36 – 42.

ТИМОШЕНКО Т. Діяльність Ф. Лизогуба в земських установах Чернігівської губернії (1888 – 1899 рр.). – 2006, 4, 87 – 92.

ТИМОШЕНКО Т. Федір Лизогуб і земська освіта. – 2007, 4, 98 – 103.

ТИМОШЕНКО Т. Ф. Лизогуб – спадкоємець традицій свого роду. – 2006, 6, 64 – 68.

Християнський гуманізм Миколи Неплюєва: (З нагоди 150-річчя з дня народження). – 2001, 5, 97 – 108.

ТОВСТОЛЯК Н. „Практикуючий поміщик”: життя, громадська та наукова діяльність – старшого наприкінці 40-х – у першій половині 50-х років ХІХ ст. – 2005, 2 – 3, 43 – 49.

ТОВСТОЛЯК Н. Суспільно – політична діяльність Василя Васильовича Тарновського (старшого) у 30 – 40 роки ХІХ століття. – 2004, 1, 47 – 53.

Томілович Л. Мазепи і Білоцерківщина. – 1995, 4, 72 – 73.

Уривалкіна Т. Забуте ім´я. – 1996, 4, 99 – 100.

Про вчителя – художника – Цибульського.

УШАК В. Сократ і Г. Сковорода: погляди і позиції: До 285-річчя від дня народження . – 2007, 6, 153 – 155.

ФЕДАКА С. Святослав ІІІ – князь „Грізний великий київський”. – 2000, 6, 27 – 38.

Чернігівський князь Всеволод Ольгович. – 1999, 6, 29 –35.

ХОМЕНКО Ю. Нове про М. Заньковецьку (М. Заньковецька і Кролевеччина). – 2004, 5 – 6, 55 – 56.

ХОМЕНКО Ю. Роль театру у формуванні естетичних поглядів М. Гоголя – гімназиста. -2002, 3, 55 – 58.

Ходарченко К. Літературна спадщина Віри Богдановської – Попової. – 1999, 5, 176 – 178.

ЧЕПУРНИЙ В. Преосвященнійший Никон, єпископ Чернігівський і Ніжинський (1958 – 2002). – 2003, 1, 194 – 195.

І. Скоропадський і Чернігівщина. – 1999, 6, 17 – 21.

ЧЕРНЯКОВ С. Меценатська діяльність Скоропадських на Чернігово – Сіверській землі. – 2006, 5, 14 – 19.

ЧУБІНА Т. Фелікс Потоцький: штрихи до портрета. – 2007, 5, 88 – 95.

ШЕВЧЕНКО В. – перший директор гімназії вищих наук у Ніжині. – 2002, 2, 92 – 96.

ШЕВЧЕНКО Володимир Ісакович: (Некролог). – 2006, 4, 211 – 212.

Шевченко В. Олександр Русов і Чернігівщина. – 1995, 2, 50 – 53.

Юрій Лисянський – український мореплавець і географ. – 1998, 5, 129 – 131.

Панін І. Деякі уточнення до біографії Марії Заньковецької. – 2001, 6, 50 – 55.

ШЕВЧЕНКО В., З життєпису Олександра Русова: у Київській „Громаді”. – 2002, 6, 75 – 79.

ШЕВЧЕНКО В., З літопису життя Олександра Русова: становлення. – 2002, 3, 90 – 94.

ШЕВЧЕНКО В., Із життєпису Олександра Русова: з глибокою шаною до Кобзаря. – 2003, 1, 110 – 117.

Позика в упиря, або чернігівський епізод кар´єри Івана Мазепи. – 1995, 2, 58 – 60.

ШЕВЧУК В. Чернігівський поет другої половини XVII – поч. XVIII ст. Іван Орновський. – 2007, 6, 53 – 60.

В´ячеслав Нагуло – герой ГУЛАГу. – 1999, 4, 173 – 179.

Небезпечна посада. – 1999, 2, 56 – 62.

Доля освітянина .

ЮЛІЙ Романович Коцюбинський: [Некролог]. – 2000, 4, 270.

ЮР’ЄВ Б. Нові документи до біографії . – 2002, 5, 81 – 83.

ЯКУБІНА Ю. Ніжинський період життя Миколи Гоголя: історіограф. аспект. – 2008, 4, 86 – 107.

ЯСНОВСЬКА Л. Невдала спроба. – 2002, 5, 75 – 80.

Ентузіаст збереження старожитностей Києва єнков.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО. МОВОЗНАВСТВО

АЛЕКСАНДРОВА Г. Проблеми порівняльного вивчення епосу в Українській компаративістиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. – 2005, 1, 120 – 125.

АНДРІЙЧУК Т. Перечитуючи класику: діалог з Михайлом Коцюбинським. – 2000, 6, 10 – 133.

Астаф’єв О. Візії Сковороди в поемі Юрія Клена “Попіл імперій”. – 1999, 6, 61 – 65.

АСТАФ’ЄВ О. Голодомор в українській літературі (спроба екзистенційного аналізу). – 2004, 1, 81 – 87.

Астаф’єв О. Динаміка і зміщення імен в поемі Леоніда Полтави “Енеїда модерна” (Семантичний аспект). – 1998, 5, 109 – 119.

АСТАФ’ЄВ О. Єдність аналізу й синтезу: (ніжинські вчені на Заході). – 2002, 2, 116 – 125.

Астаф’єв О. Містика смерті в ліриці української еміграції. – 1999, 1, 128 – 139.

Астаф’ єв О. Наративи руху і безруху в творчості поетів – експресіоністів. – 2001, 2, 124 – 127.

Астаф’єв О. Українська релігійна лірика. – 1998, 2, 50 – 58.

Астаф’єв О. Український символізм на Заході. – 2001, 1, 86 – 91.

АСТАФ’ЄВ О. Художній персонаж: основи „алгебраїчного” вивчення і структурної реконструкції. – 2000, 3, 143 – 151.

БАРАН Г. „Прийми мою молитву чисту”: Мова української християнської віршованої молитви ХІХ ст. – 2007, 3, 85 – 95.

ВАСИЛЕНКО А. Семантичні моделі народнопоетичного міфу: (на основі українських романтичних творів). – 2004, 5 – 6, 83 – 86.

Вертій О. Пантелеймон Куліш і проблеми українського народознавства. – 2001, 2, 128 – 132.

Воїнов С. Обережно – “Слово о полку Ігоревім”! – 1997, 1 – 2, 25 – 31; 4, 36 – 41.

Спростовуються гіпотези О. Ільїна та В. Терлецького.

ГАЦЕНКО І. Синтаксична функція звуконаслідувальних слів української мови. – 2002, 6, 97 – 99.

ГЛИВЕНКО В. Продуктивність корів у залежності від продуктивності предків. – 2000, 2, 220.

ГНАТЮК М. Естетичні погляди Юрія Яновського в структурі художньо – світоглядних координат 20-их років ХХ ст. – 2004, 4, 79 – 84.

ГНАТЮК М. Ю. Яновський і Ф. Шіллер: типи художніх кодів. – 2002, 3, 107 – 112.

Горболіс Л. Простір буття героя крізь призму первіснорелігійних уявлень: (один аспект аналізу новели Степана Васильченка „ На чужину”). – 2001, 6, 86 – 90.

ГОРБОЛІС Л. Філософія життя українців крізь призму народнорелігійної моралі у прозовому доробку Л. Яновської. – 2000, 4, 149 – 157.

Дзира І. Словотвірна структура та лексико – семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини ХVІІ ст.: (За матеріалами козацького реєстру 1649 р.). – 1996, 5, 68 – 74.

ДЗЮБА Т. „Він завжди „пильнував душу”/Розмову вів В. Коваль. – 2002, 5, 141 – 142.

Розмова з лауреатом всеукр. премії ім. про відзнаку, літ. процес.

ДЗЮБА Т. Жанрова специфіка літературної казки: на матеріалі казки для дорослих „Хо”. – 2004, 5 – 6, 68 – 71.

Дзюба Т. “І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий...”: Пантелеймон Куліш і Чернігівщина. – 1997, 1 – 2, 123 – 125.

ДЗЮБА Т. М. Драгоманов як автор галицької періодики. – 2008, 1, 112 – 114.

ДЗЮБА Т. Мотив гріха і спокути у драмі на три життя Марії Матіос „Солодка Даруся”. – 2006, 4, 163 – 166.

Світло і вірші Пиниці – це поряд. – 1995, 2, 79 – 80.

Про творчість чернігів. поета П. І.Пиниці.

ДЗЮБА Т. „Тоді, коли п’ ять років перейде...”: Інтерв’ю з письменником К. Москальцем. – 2005, 1, 133 – 138.

„У чому сенс коня?”, або „ Що таке поезія?”. – 2001, 4, 146 – 147.

Відгук на поезії А. Дністрового.

“...Художницької слави Гоголевої я не знищив”: П. Куліш – біограф, видавець і критик М. Гоголя. – 1997, 6, 79 – 85.

ДУДКО В. Дві публікації журналу „Современник” у шевченкознавчих дослідженнях. – 2008, 4, 153 – 158.

ДУДКО В. Стаття Пантелеймона Куліша „Полякам об украинцах” (1862): генеза, контексти, інтерпретації. – 2006, 4, 167 – 172.

Форманти “-ани” та “-ичі” в слов´янських етнонімічних назвах. – 1996, 4, 87 – 89.

ЖОВТАНІ Р. Біографія письменника у компаративному вимірі. – 2007, 2, 109 – 115.

ЖУК Т. Синтаксичний повтор в українській народній казці. – 2002, 3, 59 – 62.

ЖУРАВЛЬОВА С. Агіографічна поезія свт. Іоана Максимовича в контексті духовних традицій ісихазму. – 2008, 5, 128 – 133.

Забарний О. До цілющих джерел творчості. – 1997, 4, 87 – 109.

Літературне життя на Чернігівщині у ХVІ – ХХ ст.

У пошуках материнської землі генія. – 1995, 5, 113 – 117.

Пошуки автора “Слова о полку Ігоревім”.

Зіневич Л. „І в щедрій паводі кольорів, фарб...”: Кольористика Миколи Зерова. – 2001, 5, 122 – 123.

ЗІНЕВИЧ Л. Концепт „Україна” в словесно – поетичній інтерпретації Миколи Зерова. – 2003, 4, 155 – 162.

Зіневич Л. Українсько – російські, російсько – українські перекладацькі зв´язки 20-х рр. ХХ ст. – 1998, 4, 70 – 77.

Зінченко С. Спостереження над мовою чернігівця Данила – Руської землі ігумена. – 1999, 4, 20 – 24.

Ільїн О. Андрій Боболя і “Тарас Бульба”. – 1999, 1, 176.

Можливий прототип Андрія Бульби з повісті “Тарас Бульба”.

Ільін О. Брестські витоки “Разговора Великороссии с Малороссиею”. – 1998, 6, 159.

Ільїн О. Віденський конгрес та “Слово о полку Ігоревім”: (Відповідь Святославу Воїнову). – 1997, 4, 29 – 33.

Дискусія про авторство “Слова”.

Ільїн О. Де шукати витоки білоруської національної ідеї, або хто написав поеми “Енеїда навиворіт” і “Тарас на Парнасі”? – 1999, 3, 140 – 145.

Ільїн О. Олександр Маркович – автор “Історії русів”? – 1996, 1, 75 – 79.

Ільїн О. Пакт “Катерина ІІ – Йосип ІІ” та “Слово о полку Ігоревім”. – 1996, 4, 55 – 58.

Початок дискусії про авторство “Слова”.

ІЛЬЇН О. Чому не з’явився білоруський „Кобзар” у середині ХІХ століття? – 2000, 2, 161 – 162.

Ковальчук О. Крик у структурі художнього світу М. Хвильового. – 2001, 3, 107 – 110.

КОВАЛЬЧУК О. Огидне як істина: місце і роль огидного у горизонті суспільних очікувань початку ХХ століття: (на матеріалі творів В. Винниченка). – 2006, 5, 124 – 129.

КОВАЛЬЧУК О. Своєрідність картини світу у прозі В. Підмогильного. – 2000, 4, 162 – 168.

Трагедійне начало як домінанта збірки П. Тичини “Сонячні кларнети”. – 1999, 6, 66 – 71.

КОЛЕЙЧИК О. Вторинна номінація як лексичний засіб тематизації. – 2002, 1, 80 – 81.

Реаліст і романтик: (До 70-річчя Юрія Мушкетика). – 1999, 3, 38 – 46.

Аналіз творчості письменника.

Кореневич М. Звичайна дудка чи “Голуба симфонія”: Епічні інтенції у структурі драми Миколи Куліша. – 1999, 5, 93 – 97.

КРАСАВІНА В. Українська мова в рекламі Чернігова: (семантичний та граматичний аспекти). – 2008, 4, 128 – 129.

КРИВЕНКО С. Поезія Михайла Могилянського. – 2000, 2, 130 – 135.

Крижанівський С. Зажиттєві злигодні і посмертні поневіряння поета Аркадія Казки. – 1996, 1, 16 – 20; 2 – 3, 71 – 77.

Сіверянські джерела “малої” прози Михася Ткача. – 1996, 4, 127 – 131.

Кульбицький О. та його твір “Тарас Бульба”. – 2001, 1, 106 – 107.

КУРАС Г., Маловідома публікація про Аркадія Казку: (Передм. до ст. В. Міяковського). – 2004, 5 – 6, 65 – 66.

КУЧИНСЬКИЙ М. Літературно – перекладацька діяльність Пилипа Морачевського в оцінці Володимира Науменка: (за матеріалами «Киевской старины»). – 2000, 5, 122 – 131.

Літературна Прилуччина. – 1996, 5, 110 – 111.

МЕДВЕДЮК Л. Втеча у башту зі слонової кості. – 2000, 2, 120 – 129.

Принцип „мистецтво для мистецтва” у європейській і українській літературно – художній культурі.

Медвідь Н. Особливості концепції національного буття в повоєнній творчості О. Довженка. – 1998, 4, 3 – 10.

Медвідь Н. Світ дитинства і материнства у творчості О. Довженка. – 1999, 2, 120 – 126.

МИХАЛЬЧУК Н. Семантика і функціональна роль архетипів дороги і хати у малій прозі . – 2000, 6, 90 – 92.

Семіотичний статус людини без “абсолюту” у малій прозі . – 1999, 5, 82 – 92.

МИЦИК Ю. Віршована хроніка (1682 р.) про похід на Сіверщину короля Яна – Казимира у 1663 – 1664 рр. – 2007, 6, 85 – 105.

МІЯКОВСЬКИЙ В. Біля джерел неоклясики. – 2004, 5 – 6, 66 – 68.

Про творчість А. Казки.

МІЯКОВСЬКИЙ В. Біля джерел неоклясики.– 2005, 6, 102 – 106.

Повтор ст.

ОБИЙКІНА С. Особливості функціонування дієприкметникових форм у пам’ятках ареалу Полтавських говірок ХVІІ ст.: (Активні дієприкметники теперішньго часу). – 2002, 4, 76 – 78.

Олійник О. Покликання – світити. – 1997, 3, 148 – 151.

Творчість поета іцького.

ОНИЩЕНКО Н. Тарас Шевченко і ніжинські греки. – 2002, 4, 57 – 59.

ОРНОВСЬКИЙ І. Дорогого каміння скарбниця. – 2008, 3, 82 – 119.

ОРНОВСЬКИЙ І. Муза Роксоланська /Пер. з пол., прим. В. Шевчук. – 2007, 6, 60 – 65.

ОСТРЯНКО О. Емілі Дікінсон – Олена Теліга: (досвід компаративного аналізу). – 2002, 3, 98 – 102.

ОСТРЯНКО О. Естетика американського та українського романтизму: зустріч культур. – 2005, 1, 125 – 132.

Охріменко П. Євген Маланюк і Павло Тичина: До 100-річчя з часу народження Євгена Маланюка. – 1997, 6, 41 – 45.

Охріменко П. Материнська земля “Слова о полку Ігоревім”. – 1995, 4, 16 – 21.

Охріменко П. “Слово о полку Ігоревім” і “Велесова книга”: Фрагменти роздумів. – 1997, 3, 26 – 29.

Охріменко П. Солоницька битва наливайківців і її відображення в народних переказах та легендах. – 1996, 5, 23 – 36.

ПАВЛЮК І. Віктор Вербич: „Як треба жити”. – 2008, 1, 83 – 88.

ПОНОМАРЕНКО А. Семантико – граматичні та структурні особливості фразеологізмів з демінутивним та аугментативним компонентом. – 2003, 4, 163 – 167.

ПОПЕНКО О. Семна організація дієслів надмірної дії з формантами на – , на – ... – ся. – 2003, 1, 178 – 181.

Номінативна одиниця мови та її зв`язок із категорією детермінованості / недетермінованості. – 2001, 2, 101 – 103.

Автографи дружби. – 1996, 2 – 3, 134 – 136.

Дружба між і .

ПРИГОРОВСЬКИЙ В. Ведемо пошук: „О. Д.” – хто ж він? – 2008, 2, 99 – 104.

Здогадки про ранній псевдонім О. Довженка.

Пригорницький Ю. Бог як “сонячні кларнети” у вірші П. Тичини “Не Зевс, не Пан...”. – 1997, 4, 110 – 113.

Пригорницький Ю. Павло Тичина про тоталітарну владу і молодь. – 1998, 6, 109 – 113.

Павло Тичина та комуністична ідеологія. – 2001, 5, 115 – 121.

Реп´ях С. Крок до Леоніда Тереховича. – 1995, 2, 17 – 24.

Творчий шлях поета, публікуються його вірші.

Реп’ ях С. Солдат з „Березнянського гарнізону” (Іванові Корбачу – 75). – 2001, 5, 134 – 136.

Онєгін у більшовицькому Чернігові. – 1995, 4, 132 – 134.

Публікується віршований фейлетон О. Архангельського.

Сердюк П. За брамою власного серця. – 1998, 4, 33 – 36.

Творчість поета П. І.Куценка.

Різноцвіття. – 1998, 3, 13 – 23.

Творчість поета Ст. Реп´яха.

Творчість Василя Наріжного в контексті українсько – російських соціокультурних взаємин початку ХІХ ст. – 1998, 2, 59 – 64.

СИДОРЕНКО Т. „Картина світу” в християнській ліриці Івана Величковського (часова і просторова перспективи). – 2002, 3, 103 – 106.

СИДОРЕНКО Т. Проблема способів (родів) дієслівної дії в науковій літературі (історія дослідження, підходи, класифікації). – 2002, 6, 100 – 105.

СЛОБОДЯНЮК Н. Екстралінгвістичний аспект російської редакції роману П. Куліша „Чорна рада”. – 2003, 5 – 6, 165 – 169.

СЛОБОДЯНЮК Н. Куліша в становленні української літературної мови. – 2000, 3, 77 – 80.

СТАРОВОЙТ І. Свідчення українського постмодернізму. 1990-і. – 2000, 3, 152 – 159.

Збірка “Мандала” Віри Вовк – “Карта космосу” (мотиви і топоси). – 2001, 1, 92 – 101.

СТОЛЯР М. Особистісність буття в поезії Олени Мамчич. – 2008, 5, 133 – 136.

СТУС Д. Біографія: cуб’єктивізація об’єкта: До постановки проблеми біографії як жанру і з приводу біографії Василя Стуса. – 2002, 1, 98 – 126.

“Бачив уві сні Новгород – Сіверський...”: (Новгород – Сіверське коло знайомих оточення Шевченка). – 1996, 2 – 3, 3 – 17.

“Живописная Украина” і Пантелеймон Куліш. – 1999, 4, 128 – 134.

І заперечення мусять бути аргументованими! – 1997, 4, 34 – 35.

Дискусія про походження рукопису “Слова”.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. Михайло Коцюбинський у пошануванні та дослідженнях нащадків. – 2008, 3, 194 – 204.

Навколо рукопису “Слова о полку Ігоревім”. – 1996, 4, 59 – 64.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. Пантелеймон Куліш та його воронезьке оточення у дослідженнях І. С.Абрамова. – 2005, 6, 99 – 102.

ТКАЧ М. Генеалогія слова та глибини українського фольклору. – 2004, 5 – 6, 77 – 83.

Літературознавець у ситуаціїї вибору методики: тлумачення інтерпретації художнього тексту герменевтики. – 2001, 4, 133 – 139.

ХАРХУН В. Типи семантичних структур роману Володимира Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”. – 2000, 1, 64 – 70.

ХОМЕНКО І. Аудіовізуальна інтерпретація прози Михайла Коцюбинського і Сітіро Фукадзаві: діалог культур. – 2007, 5, 122 – 127.

ХОМЕНКО І. Від класичної повісті до сучасної радіоп’ єси: (Спроба дослідження ідейно-тематичного паралелізму творів Ш. Де. Костера, М. Коцюбинського та Марії Луїзи Кашніц). – 2004, 5 – 6, 40 – 43.

Хоменко І. Михайло Коцюбинський і радіомистецтво. – 2001, 3, 92 – 95.

ХОМЕНКО Ю. До проблеми „Гоголь та переклад”. – 2004, 2 – 3, 81 – 86.

ХОМЕНЮК В. Омонімія атрибутивної й обставинної функцій прийменниково – відмінкових форм. – 2002, 1, 75 – 79.

ХОМЕНЮК В. Функціональна транспозиція обставинних синтаксем, виражених прийменниково – відмінниковими формами. – 2003, 1, 182 – 185.

Хоминець В. Михайло Орест: поетика пантеїзму. – 2001, 2, 133 – 138.

ЧЕРНОВА І. Драма Людмили Старицької – Черняхівської „Іван Мазепа”. – 2000, 3, 134 – 142.

ЧЕРНОВА І. У пошуках свого коріння („Останній сніп” Л. Старицької –Черняхівської). – 2000, 4, 158 – 161.

Релігія в розумінні і . – 2001, 4, 140 – 142.

ШЕВЧУК В. Про панегірик І. Орновського „Скарбниця дорогого каміння”, присвячений І. Обідовському. – 2008, 3, 75 – 82.

На горах київських. – 1999, 5, 169 – 171.

Володимира (США) “Тиверська провесінь” та повість “Андрій Первозванний”.

ШТЕЙНБУК Ф. Текстові стратегії сучасної літератури в контексті антропології тілесно-міметичної категорії голосу. – 2008, 1, 103 – 112.

ЮРЧЕНКО В. Мотив буття – до смерті як елемент танатологічної системи в повісті М. Хвильового „Санаторійна зона”. – 2002, 6, 93 – 96.

Якубіна Ю. Про витоки Гоголевого страху: (ніжинський період). – 2001, 3, 101 – 106.

Талант за димовою завісою: (Штрихи до проблеми “Тичина і анти – Тичина”). – 1995, 4, 74 – 82.

ЕТНОГРАФІЯ. ФОЛЬКЛОР

БАРАНОВА Н. Історія одного обрядового символу на Придесенні. – 2000, 2, 144 – 147.

Батуринські мотиви /Публ. С. Павленка. – 1995, 6, 66 – 73.

12 легенд, присвячених м. Батурину та І. Мазепі.

Аспекти міфологічної свідомості та їх відтворення у вербальному дискурсі. – 2001, 6, 56 – 58.

Горілий І. Оповідки про Городище, що в Бахмацькому районі. – 1996, 4, 43 – 45.

“Город на Вістрі”. – Були козаки Смолин, Максим, Гнилуша... – Лут та Ава. – Гора Пригоршня / Лавренчук. – 1996, 2 – 3, 61 – 62.

Легенди про села Козелец. р – ну.

Дем´яненко Р. Любеч – град. – Яке любе місто! – Любава. – Малуша. – Заступництво від голоду та мору. – Любецька ікона “Чудотворна”. – 1997, 1 – 2, 96 – 99.

Легенди та краєзнавчі мініатюри, присвячені м. Любечу.

КАРАСЬ А. Секретне кролевецьке ткацтво. – 2003, 5 – 6, 38 – 45.

Каращенко І. Білоруси – горюни на Сумщині /Пер. з білорус. О. Лепьошкін. – 2001, 2, 104 – 107.

КАТООКА Х. Духовний світ української та японської молоді в контексті весільного обряду. – 2007, 2, 66 – 69.

КОСТЕНКО Л. Кожум’яцьке і шевське ремесло у містечку Седневі на Чернігівщині. – 2007, 4, 77 – 83.

КУДРЯВЦЕВА З. З фольклористичного доробку Олександра Шишацького – Ілліча: деякі спостереження над історичними переказами та піснями. – 2000, 4, 142 – 148.

КУДРЯВЦЕВА З. Про регіональні особливості фольклорної культури Чернігівщини першої половини ХІХ століття: (за матеріалами О. Шишацького – Ілліча). – 2002, 4, 79 – 82.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Єфросина Ярославна – дружина князя Ігоря. – 1996, 6, 76 – 78.

Легенда про події 1185 р. в Путивлі.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Царівна Софія. – Святе озеро. – Зцілення отамана. – Старець Серапіон. – 1998, 1, 73 – 77. Легенди Путивльщини.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Швидка річка Густомий. – Розп´яття. – 1997, 4, 114 – 115.

ЛОЗОВА Л., Савинці. – 2002, 6, 121 – 122.

Роїщанські звичаї та обряди. – 1997, 4, 116 – 128.

НЕМИРІВСЬКА Т. Чернігівський тканий ручний перебір. – 2006, 3, 69 – 73.

НЕСЕН І. Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. – 2008, 5, 121 – 127.