УДК 336.64
к. е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми
ОЦІНКА РЕАКЦІЇ БІРЖОВИХ РИНКІВ НА ФОРС-МАЖОРНІ СИТУАЦІЇ
У статті проведено аналіз реакції біржових ринків на найбільші форс-мажорні обставини останніх 20 років. Зроблено висновок про тимчасову втрату ефективності біржовими ринками, що дає можливості для отримання спекулятивного прибутку від біржових операцій під час виникнення форс-мажорних обставин. Розроблено алгоритм дій трейдера у випадку виникнення форс-мажорної ситуації.
ЕФЕКТИВНІСТЬ БІРЖОВИХ РИНКІВ ТА ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ
На сьогоднішній день панівною гіпотезою, що пояснює поведінку біржових ринків є гіпотеза «ефективного ринку». Згідно з цією гіпотезою, вся істотна інформація негайно і в повній мірі відбивається на ринковій курсової вартості біржових активів [6,7,10,13,14,16], що фактично позбавляє можливості отримання надприбутку від використання тієї чи іншої інформації учасниками ринку.
Таким чином, ринок знаходиться в стані рівноваги. Проте існують інформаційні потоки, врахувати які в ринковій ціні заздалегідь неможливо і які здатні порушити цю рівновагу, принаймні на деякий час. Мова йдеться про форс-мажорні обставини.
Форс-мажори в загальному вигляді - це непереборні, надзвичайні обставини, які не залежать від волі і дій учасників економічних подій. [11]. Це можуть бути повені, землетруси, катастрофи, теракти і т. д. При чому, використовуючи цей термін в розрізі біржових ринків і аналізу їх поведінки, вважаємо за необхідне розширити запропонований список надзвичайними економічними подіями, як-то вихід несподіваного позитивних/негативних економічних новин. Очевидно, що в силу своєї природи інформаційні потоки, генеровані форс-мажорами не можуть бути враховані ринком заздалегідь. Таким чином, не порушуючи положень гіпотези про ефективний ринок, ми отримуємо принципову можливість заробітку на коливаннях цін на біржові активи, використовуючи нову інформацію, принаймні, до тих пір, поки вона не буде в повній мірі врахована ринком.
Наведемо деякі класичні форс-мажорні ситуації та проаналізуємо реакцію біржових ринків на них. Перший приклад форс-мажорної ситуації - події 11 вересня 2001 року - терористична атака на США. На рис. 1 зображена реакція фондового ринку США (в якості інструменту аналізу нами було обрано індекс Доу-Джонса) на цю подію.
Рис. 1. Реакція фондового ринку США на події 11 вересня 2001 року [15]
Як бачимо, активна фаза реакції тривала приблизно тиждень, при цьому індекс втратив близько 17% своєї вартості. У даній інформації немає нічого дивного, реакція досить логічна і передбачувана. Більш цікавою є поведінка ринку протягом наступного місяця, коли індекс Доу-Джонса демонстрував протилежну тенденцію і в першій декаді жовтня повернувся до значення на початок терактів. Тобто ринок врахував інформацію і повернувся до свого рівноважного стану.
Розглянемо ще одну форс-мажорну ситуацію. 11 березня 2011 року в Японії стався сильний землетрус з великими людськими жертвами та економічними, а також екологічними наслідками. Реакція фондового ринку Японії, представленого індексом Nikkei, відображена на рис. 2.
Рис. 2. Реакція фондового ринку Японії на події 11 березня 2011 року [15]
Картина досить схожа на поведінку американського фондового ринку 11 вересня 2001 року. Протягом першого тижня йде абсорбція ринком інформації - падіння індексу Nikkei на 18%, з подальшою контрреакцією і поверненням ринку на вихідні позиції протягом наступних 3 тижнів.
Примітно, що така поведінка характерна не тільки для фондового ринку, але і для інших біржових ринків – валютного та товарного.
Наприклад реакція на події 11 вересня 2001 року в США на міжнародному валютному ринку (валютна пара EURUSD) представлена на рис. 3.
Різке падіння курсу американського долара протягом першого тижня з подальшим поверненням на вихідні позиції протягом наступних 3 тижнів.
Рис. 3. Реакція валютного ринку на події 11 вересня 2001 року (на прикладі валютної пари EURUSD) [15]
Зазначимо, однак, що не завжди реакція ринків на той чи інший форс-мажор є типовою. Наприклад, у випадку з землетрусом в Японії 11 березня 2011 поведінку валютної пари USD/JPY можна назвати атиповою (рис. 4). Японська єна перший тиждень зміцнювалася (майже на 10%) з подальшим падінням і поверненням до стартової позиції протягом двох тижнів. В даному випадку така поведінка пояснюється репатріацією японських капіталів для відновлення економіки.
Рис. 4. Реакція валютного ринку на події 11 березня 2011 року (на прикладі валютної пари USDJPY) [15]
Отже, проаналізовані вище приклади дають базу для обґрунтованого сумніву в ефективності ринків у період виникнення форс-мажорів. У той же час неефективність ринків, навіть короткострокова, відкриває можливості для спекулятивного заробітку та отримання надприбутків.
Природно виникає ряд конкретних практичних питань: як поводить себе ринок після виникнення форс-мажору, як довго триває реакція, які в середньому масштаби реакції і т. д. Ще одним потенційно дуже важливим спостереженням, яке потребує перевірки є наявність двох фаз реакції на форс-мажорні події: фаза реакції і фаза контрреакції. У випадку, якщо спостереження підтвердиться виключно важливими будуть їх співвідношення та параметри (чи рівні вони за масштабами змін, чи відрізняються вони за тривалістю і т. д.).
Розглянуті приклади свідчать про можливість існування конкретних часових рамок, необхідних ринкам для врахування форс-мажорної інформації, а також часових рамок для повернення до рівноважного стану. Можливо також, що розміри реакції ринків є типовими, що дозволяє прогнозувати не тільки часовий горизонт реакції ринку, але і розміри цієї реакції. Ці знання, в свою чергу, дозволять отримати надприбутки на коливаннях цін на біржові активи внаслідок виникнення форс-мажорних обставин.
Природно, що по двом подіям висновки робити не можна, тому сформуємо більш репрезентативну вибірку і проведемо аналіз отриманих результатів.
ОСНОВНІ ФОРС-МАЖОРНІ ПОДІЇ ОСТАННІХ 20 РОКІВ
Форс-мажори були класифіковані нами за такими категоріями:
- терористичні акти;
- природні катастрофи;
- технологічні катастрофи;
- економічні події.
Аналіз форс-мажорних ситуацій в різних сферах за останні 20 років дозволив сформувати їх наступний перелік (таблиці 1-4).
Таблиця 1
Перелік найбільших терористичних актів, що відбулися за період рр. [12]
Форс-мажор | Опис | Дата | Постраждала країна |
Вибухи в посольстві США в Кенії | Після двох вибухів в посольствах США в Кенії і Танзанії вбито 233 людини (213 з яких – в Найробі, Кенія). | 7 серпня 1998 | США |
Терористичні акти в токійському метро | 16 станцій метро в Токіо були атаковані послідовниками секти Аум Сиріке, які розпилили хімічну зброю. Постраждали 3796 людини, 12 були вбиті. | 20 березня 1995 | Японія |
Атаки на будівлі Всесвітнього торгового центра в США | Терористи спрямували захоплені літаки в будівлі Торгового центру в Нью-Йорку, міністерства оборони в Вашингтоні і ще один літак впав біля Пітсбурга (Пенсільванія). В результаті загин – в Вашингтоні, 44 в Пенсільванії. | 11 вересня 2011 | США |
Вибухи в метро в Лондоні | В трьох потягах метро і пасажирському автобусі в Лондоні були підірвані бомби смертниками. Загинуло 52 людини, постраждали – 700. | 7 липня 2005 | Великобританія |
Вибухи на вокзалі в Мадриді | Серія вибухів на залізничному вокзалі в Мадриді. 191 людина загинула, 1800 – поранені. За даними експертів – це був найбільший за жертвами теракт після другої світової війни. | 11 березня 2004 | Іспанія |
Теракт проти американського есмінця "Коул" | В Адені (Ємен) був здійснений теракт проти американського есмінця "Коул". Корабель протаранило патрульне судно, начинене вибухівкою. Загинули 17 моряків ВМФ США, поранено 39. | 12 жовтня 2000 | США |
Теракти на острові Балі | На острові Балі (Індонезія) в результаті серії вибухів, здійснених терористами смертниками, загинули близько 190 людей, більше 300 отримали поранення. Одночасно приведено в дію вибухові пристрої біля будівель консульств США на цьому острові і генерального консульства Філіппін в Манадо. | 13 жовтня 2002 року | Індонезія |
Таблиця 2
Перелік найбільших техногенних катастроф, що відбулися за період рр. [5,8,9]
Форс-мажор | Опис | Дата | Постраждала країна |
Розлив нафти в Іраку | Ірак почав навмисно виливати нафту з Кувейту в води Перської затоки, що призвело до екологічної катастрофи. | 24 січня 1991 | Ірак |
Аварія на найбільшому в Бразилії нафтопереробному заводі | В наслідок аварії на найбільшому нафтопереробному заводі в Бразилії в річку вилилось 4 млн. л. нафти. | січень 2000 | Бразилія |
Викид 100,000 тон промислових відходів біля міста Baia Mare (Румунія) | В місті Baia Mare (Румунія) золотодобувна компанія «Aurul» здійснила викид 100,000 тон промислових відходів. Як результат, в найближчих річках (притоки Дунаю) вміст ціаніду в воді перевищив допустиму норму в 800 раз. До 85-90% риби и рослин в річках загинуло. За словами експертів, масштаби збитків навколишньому середовищу в Європі перевищили збитки від Чорнобильської катастрофи. | 31 січня 2000 | Румунія |
Аварія шаттлу «Колумбія» | Під час повернення на Землю вибухнув космічний шаттл «Колумбія». Причиною аварії став відлетілий фрагмент обшивки термозахисту. Вартість самого шатла становила 2 мільярди доларів США. На розслідування катастрофи була витрачена сума в 500 мільйонів доларів США, що зробило це розслідування найдорожчим в історії авіації. Загальна вартість катастрофи, згідно з даними NASA, склала 13 мільярдів доларів США. | 1 лютого 2003 | США |
Аварія нафтового танкеру «Престиж» | Під час сильного шторму біля берегів Іспанії нафтовий танкер «Престиж», що перевозивтонн пального, отримав пошкодження. В результаті шторму «Престиж» зламався навпіл, і 20 мільйонів галонів (більше 75 тисяч кубічних метрів) мазуту вилилися в море. Усунення наслідків цієї катастрофи обійшлося в 12 мільярдів доларів США. | 13 листопада 2002 | ЄС |
Аварія на Саяно-Сушинській ГЕС | Аварія є найбільшою в історії катастрофою на гідроенергетичному об'єкті Росії і однією з найбільш значних в історії світової гідроенергетики. В результаті аварії загинуло 75 осіб, обладнанню та приміщенням станції завдано серйозної шкоди. Наслідки аварії відбилися на екологічній обстановці акваторії, прилеглої до ГЕС, на соціальній та економічній сферах регіону. Збитки за оцінками перевищать 40 млрд. рубл. | 17 серпня 2009 | Росія |
Таблиця 3
Перелік найбільших природних катастроф, що відбулися за період рр. [5,8,9]
Форс-мажор | Опис | Дата | Постраждала країна |
Ураган Катріна | Ураган Катріна – найбільш руйнівний за всю історію США. Найбільших збитків зазнав Новий Орлеан (Луїзіана), де вода затопила більше 80% міста. В результаті було вбито 1836 людини, а економіка втратила близько 125 млрд. дол. (за оцінками, зробленими в 2007 році) | 27 серпня 2005 | США |
Землетрус в Японії | Збитки країни внаслідок катастрофи за попередніми оцінками перевищили 308 млрд. дол. Ще близько 133 млрд. дол. будуть витрачені на ліквідацію наслідків аварії на атомній станції Fukushima-1. | 11 березня 2011 | Японія |
Цунамі в південно-східній Азії | Цунамі, викликаний найбільш сильним землетрусом за останні 40 років (магнітуда 9), сягнув узбережжя Шрі Ланки, Індії, Індонезії, Таїланду, Малайзії призвів до величезних руйнувань і людським жертвам в розмірі більше чол. | 26 грудня 2004 | Південно-східна Азія |
Землетрус в Кобе | Сила поштовхів сягала до 7,3 магнітуд за шкалою Ріхтера. Під час землетрусу загинуло 6434 чоловік. Наслідки стихії: руйнування 200000 будівель, знищено 120 з 150 причалів в порту Кобе, порушено електропостачання міста. Збиток склав приблизно десять трильйонів ієн або 102,5 млрд. доларів США, або 2,5% від ВВП Японії в той час. | 17 січня 1995 | Японія |
Землетрус в Чилі | Одне з найбільших землетрусів за останні півстоліття. Близько двох мільйонів чилійців залишилися без даху над головою внаслідок руйнівного землетрусу, більше 800 людей загинули, 1200 людей зникли безвісти, пошкоджено 1,5 мільйона будинків. Сума збитків варіюється від 15 до 30 мільярдів доларів. | 27 лютого 2010 | Чилі |
Повені в Європі | Сильні повені (h = 2м). Такого не було 30 років. Матеріальний збиток від стихії в Швейцарії і Франції оцінювався в 3,5 млрд. дол США. | Жовтень 2000 | ЄС |
Таблиця 4
Перелік форс-мажорних економічних подій, що відбулися за період рр. [17]
Форс-мажор | Опис | Дата | Постраждала країна |
Азіатська криза | Починаючи з 24 жовтня з’явилися повідомлення про різкі падіння майже всіх фондових ринків світу, що послідували за обвалом фондового ринку Гонконгу. | 27 жовтня 1997 | Азія |
Оголошення рішення Комітету з операцій на відкритому ринку ФРС США | Комітет вирішив збільшити обсяг балансу ФРС за рахунок додаткових покупок MBS на суму до $ 750 млрд., що призведе до зростання загального обсягу покупок цих паперів в цьому році до $ 1.25 трлн., А також викупити боргові папери агентств на суму до $ 100 млрд., доводячи загальний обсяг покупок до $ 200 млрд. Комітет прийняв рішення в найближчі шість місяців викупити довгострокових державних облігацій на суму до $ 300 млрд. | 18 березня 2009 | США |
Оголошення рішення Комітету з операцій на відкритому ринку ФРС США | ФРС не дала однозначної відповіді на питання про те, що буде зі ставками в подальшому. | 29 червня 2006 | США |
Оголошення рішення Комітету з операцій на відкритому ринку ФРС США | ФРС несподівано підвищила відсоткову ставку на 25 базисні пункти до 2.50% річних | 02 лютого 2005 | США |
Оголошення плану Британського уряду з порятунку економіки | Британський уряд вдруге протягнув своїм банкам, які опинилися в скрутному становищі, мультимільярдний рятувальний круг, а також наказав Банку Англії збільшити обсяг грошової маси, щоб вдихнути життя в економіку країни. Згідно з новим планом, уряд мав намір збільшити свою частку участі в Royal Bank of Scotland (RBS) до 70%. | 19 січня 2009 | Великобританія |
Вихід статистики по ринку праці США | Як повідомило міністерство праці, в квітні американська економіка створила нових робочих місць. Аналітики прогнозували збільшення зайнятості на місць. | 07 травня 2004 | США |
Чорний вівторок | За день індекс Shanghai Composite втратив майже 9%, що стало найсерйознішим падінням за майже 10 років. Падіння сталося через чутки і побоювання, що фондовий ринок Китаю перегрітий і підігрівається спекулятивними, часто позиковими коштами. | 27 лютого 2007 | Китай |
Форс-мажор | Опис | Дата | Постраждала країна |
Чорна середа | 16 вересня 1992 відбулося різке здешевлення фунта стерлінгів внаслідок спекулятивної атаки збоку Дж. Сороса. Щодо долара США ціна знизилася з 1,86 до 1,78 GBP / USD (-4,49%). У наступні два тижні котирування продовжували знижуватися. | 16 вересня 1992 | Великобританія |
Криза на Wall-street | Заява керівництва авіакомпанії "Юнайтед Ерлайн" про те, що воно ще не зібрало 6,75 млрд дол для запланованого викупу контрольного пакету акцій корпорації. | 13 жовтня 1989 | США |
Оголошення рішення Комітету з операцій на відкритому ринку ФРС США | ФРС реінвестує кошти в казначейські облігації. Ставки будуть виключно низькими тривалий період часу. | 10 серпня 2010 | США |
Оголошення рішення Комітету з операцій на відкритому ринку ФРС США | Комітет з операцій на відкритому ринку ФРС США заявив у своїй заключній заяві, що має намір далі підтримувати свою програму купівлі активів з метою зміцнення економіки. | 14 грудня 2010 | США |
Промова голови ФРС США Бена Бернанке | Бен Бернанке заявив, що ставка за федеральними фондами залишиться на низькому рівні протягом тривалого часу. | 15 жовтня 2010 | США |
Несподівана зміна ставок ФРС та викуп Bear Stearns | JPMorgan Chase викупив Bear Stearns за рекордно низькою ціною (236.2 млн доларів, по 2 долари за акцію). Крім цього, Федеральна Резервна Система США несподівано знизила дисконтну ставку на 25 базисних пунктів. | 17 березня 2008 | США |
РЕАКЦІЯ БІРЖОВИХ РИНКІВ НА ФОРС-МАЖОРНІ ПОДІЇ
В якості об’єктів аналізу нами було обрано різні біржові ринки: валютний (представлений валютною парою, до складу якої входить валюта постраждалої країни, а також валютною парою UDSCHF (американський долар проти швейцарського франка) для вивчення поведінки валюти - сховища, якою є швейцарський франк), фондовий (представлений провідним фондовим індексом постраждалої країни), товарний (котирування на золото і нафту).
Оскільки в дослідженні нас цікавили періоди втрати ринком рівноважного стану (по суті дивергенції) і періоди повернення до рівноважного стану (конвергенції), як правило, вони перевищували час фактичної реакції ринку на форс-мажорні обставини. Реакція, на нашу думку, було першопричиною, що викликає втрату (тимчасову) ринком рівноважного стану. Як правило, першопричина досить незначна у часових рамках, але потім підключаються інші фактори, що впливають на ринкові ціни (наприклад, рішення великих інвестиційних і хеджевих фондів про перегляд портфелів у зв’язку з виниклими обставинами, на що потрібен певний час), що приводить часом до значної тривалості, як фази реакції, так і фази контрреакції.
Відмітимо, що, як правило, основна реакція на форс-мажорні події відбувається протягом однієї-двох торгових сесій (діб), втім досить часто наслідки форс-мажорів стають очевидними лише після певного періоду часу. Крім того мета нашого дослідження проаналізувати не стільки базову флуктуацію ринку, як реакцію на форс-мажорну подію, а визначити моменти відхилення ринку від стану рівноваги (що проявляється у зміні цін на біржові активи), а також підтвердити чи заперечити припущення про те, що ринок намагається повернутись до рівноважного стану.
Тобто ми намагались довести наступні тези:
а) форс-мажорні події порушують рівновагу;
б) рівновага порушується лише на певний час;
в) ринок намагається повернутись до рівноважного стану;
г) ринок здатен абсорбувати інформацію;
д) поведінка ринків під час форс-мажорів є типовою.
Першою тезою, яку ми спробували довести було припущення про те, що ринок намагається повернутись до рівноважного стану. Тобто в загальному випадку реакція ринків на форс-мажорні обставини складається з двох фаз - фаз реакції (порушення рівноважного стану) та фази контрреакції (повернення повне або часткове до рівноважного стану). Для цього за кожним форс-мажором нами було проаналізовано реакцію ринків на предмет наявності цих фаз. Реакція в кількісному виразі представляє собою зміну вартості біржового активу протягом пост-форс-мажорного періоду часу. Аналіз наявності фаз реакції біржових ринків на форс-мажорні обставини проводився в наступних аспектах – перевіряли три варіанти співвідношення фаз реакції і контрреакції – фази реакції і контракції за розмірами дорівнюють одна одній, фаза контрреакції більша 50% від фази реакції та фаза контрреакції менша 50% від фази реакції (в такому випадку можна було б зробити висновок про відсутність двофазної моделі поведінки і тезу про намагання ринку повернутись до рівноважного стану можна вважати спростованою).
Результати аналізу представлені в таблиці 5.
Таблиця 5
Аналіз наявності фаз реакції біржових ринків на форс-мажорні обставини
Тип форс-мажорних обставин | Фази рівні | Фаза контрреакції більше 50% фази реакції | Фаза контрреакції менше 50% фази реакції | |||
Кіл-ть значень | % | Кіл-ть значень | % | Кіл-ть значень | % | |
Терористичні акти | 19 | 73% | 26 | 100% | 0 | 0% |
Техногенні катастрофи | 16 | 62% | 25 | 96% | 1 | 4% |
Природні катастрофи | 19 | 83% | 22 | 96% | 1 | 4% |
Економічні катастрофи | 36 | 62% | 49 | 84% | 9 | 16% |
Виходячи з результатів проведеного аналізу, тезу про наявність двох фаз можна вважати доведеною та припущення щодо намагання ринку повернутись до рівноважного стану є таким, що в цілому відповідає дійсності. Практично з імовірністю 90% можна стверджувати, що фаза контр реакції буде перевищувати половину розміру фази реакції, а 60-70% відсотках випадків, навіть, буде еквівалентна, тобто ринок повністю відновиться. Доведення гіпотези про двофазну модель реакції ринку на форс-мажорні обставини дає багато корисної як з теоретичної, так і з практичної точки зору інформації для прогнозування змін цін на біржові активи під час виникнення форс-мажорних ситуацій.
Далі зосередимось на доведенні (спростуванні) інших тез. Ринкова рівновага є, звичайно, динамічною величиною. Тому прийняття в якості кількісного виміру до-форс-мажорної рівноваги значення ціни, що склалося на той час на ринку є досить умовним, однак з позиції дослідження певних загальних моментів, на нашу думку, є прийнятним.
Нами було розраховано середні величини тривалості фаз реакції та контрреакції, а також типовий діапазон тривалості кожної з фаз, що дорівнює середньому значенню +/- середньоквадратичне відхилення. Аналогічні розрахунки було проведено для розмірів зміни цін на активи протягом кожної з фаз для визначених груп форс-мажорів в розрізі тих чи інших типів біржових ринків.
Розрахунок величин відбувався за наступним алгоритмом. Оскільки в дослідженні нас цікавить загальна тенденція, так би мовити типова реакція ринків, то перш ніж проводити аналіз засобами описової статистики, нами були відсіяні найбільш атипові значення, як правило це 2-3 найбільших та 2-3 найменших значення (за умови, якщо вони сильно відрізнялись від середнього (типового) значення). Отримана вибірка оброблялась засобами описової статистики, в результаті чого розраховувались середні значення, середньоквадратичні відхилення, а також типові діапазони тривалості та розмірів зміни цини на активи протягом фаз реакції та контрреакції. Результати аналізу представлені в таблицях 6-9.
Таблиця 6
Аналіз тривалості реакції ринків на форс-мажорні обставини за групами форс-мажорів
Група форс-мажорних подій | Середня тривалість фази реакції (днів) | Середньоквадратичне відхилення тривалості фази реакції (днів) | Типовий інтервал тривалості фази реакції (днів) | Середня тривалість фази контрреакції (днів) | Середньоквадратичне відхилення тривалості фази контрреакції (днів) | Типовий інтервал тривалості фази контрреакції (днів) |
Природні катастрофи | 6 | 2 | 4-8 | 7 | 4 | 3-11 |
Технологічні катастрофи | 5 | 2 | 3-7 | 4 | 2 | 2-6 |
Терористичні акти | 2 | 2 | 0-4 | 3 | 2 | 1-5 |
Економічні події | 3 | 2 | 1-5 | 5 | 3 | 2-8 |
В середньому | 4 | 3 | 1-7 | 4 | 3 | 1-7 |
Таблиця 7
Аналіз зміни вартості біржових інструментів при виникненні форс-мажорної ситуації за групами форс-мажорів
Група форс-мажорних подій | Середня зміна вартості інструменту при фазі реакції (%) | Середньоквадратичне відхилення зміни вартості інструменту при фазі реакції (%) | Типовий інтервал зміни вартості інструменту при фазі реакції (%) | Середня зміна вартості інструменту при фазі контрреакції (%) | Середньоквадратичне відхилення зміни вартості інструменту при фазі контрреакції (%) | Типовий інтервал зміни вартості інструменту при фазі контрреакції (%) |
Природні катастрофи | 5.04% | 1.64% | 3.4%-6.7% | 4.67% | 1.43% | 3.2%-6.1% |
Технологічні катастрофи | 3.81% | 2.38% | 1.4%-6.2% | 4.85% | 2.41% | 2.4%-7.3% |
Терористичні акти | 5.09% | 2.97% | 2.1%-8% | 5.10% | 2.96% | 2.1%-8% |
Економічні події | 5.23% | 2.83% | 2.4%-8% | 4.01% | 2.31% | 1.7%-6.3% |
В середньому | 5.05% | 3.27% | 1.8%-8.3% | 4.23% | 2.57% | 1.7%-6.8% |
Таблиця 8
Аналіз тривалості реакції ринків на форс-мажорні обставини за видами ринків
Група форс-мажорних подій | Середня тривалість фази реакції (днів) | Середньоквадратичне відхилення тривалості фази реакції (днів) | Типовий інтервал тривалості фази реакції (днів) | Середня тривалість фази контрреакції (днів) | Середньоквадратичне відхилення тривалості фази контрреакції (днів) | Типовий інтервал тривалості фази контрреакції (днів) |
Валютний ринок | 4.5 | 2.6 | 1.9-7.1 | 4.5 | 3.1 | 1.3-7.6 |
Фондовий ринок | 4.1 | 1.8 | 2.3-5.8 | 4.6 | 2.5 | 2.1-7.1 |
Сировинний ринок | 3.6 | 2.5 | 1.2-6.1 | 3.9 | 2.6 | 1.3-6.4 |
Таблиця 9
Аналіз зміни вартості біржових інструментів при виникненні форс-мажорної ситуації за видами ринків
Група форс-мажорних подій | Середня зміна вартості інструменту при фазі реакції (%) | Середньоквадратичне відхилення зміни вартості інструменту при фазі реакції (%) | Типовий інтервал зміни вартості інструменту при фазі реакції (%) | Середня зміна вартості інструменту при фазі контрреакції (%) | Середньоквадратичне відхилення зміни вартості інструменту при фазі контрреакції (%) | Типовий інтервал зміни вартості інструменту при фазі контрреакції (%) |
Валютний ринок | 3.1% | 1.3% | 1.7%-4.4% | 2.6% | 0.9% | 1.7%-3.5% |
Фондовий ринок | 5.4% | 2.9% | 2.5%-8.4% | 4.9% | 2.6% | 2.3%-7.5% |
Сировинний ринок | 5.8% | 3.1% | 2.7%-8.9% | 5.3% | 2.6% | 2.8%-7.9% |
Як свідчать дані проведеного аналізу, найбільш швидко ринки реагують на терористичні акти (2 дні) та несподівані економічні новини (3 дні), в той час як на врахування інформації про техногенні та природні катастрофи ринкам потрібно в 2-3 рази більше часу. Це пов’язане з тим, що наслідки за цими подіями не завжди очевидні відразу та треба час на те, щоб їх оцінити та врахувати. Фаза контрреакції в середньому дорівнює за протяжністю фазі реакції.
Аналіз впливу форс-мажорів на зміну вартості активів показав, що він розподілений більш менш рівномірно за групами форс-мажорів і в середньому складає 5% для фази реакції та 4% для фази контрреакції.
Аналіз в розрізі ринків показав, що найбільш інертним є валютний ринок – має найдовшу тривалість реакції (4,5 дні) при найменшому її розмірі (3,1%), а найбільш волатильним є сировинний ринок – 3,6 дні тривалість реакції та 5,8% - зміни вартості активів. Фаза контрреакції при дещо більшій тривалості має менший обсяг реакції, втім значення досить близькі до значень за фазою реакції.
Основні висновки дослідження полягають у наступному:
• типова реакція ринку на форс-мажорні події представляє собою двофазну модель: перша фаза реакції і друга фаза контрреакції;
• у більшості випадків розміри фази реакції і контрреакції приблизно рівні або укладаються в межі допустимих похибок;
• як правило, фаза реакції триває не менше 2-3 днів, залежно від типу форс-мажору вона може збільшуватись і зменшуватись;
• у більшості випадків розміри реакції становили приблизно 5%;
• в середньому тривалість фази контрреакції досить близька до фази реакції;
• у більшості випадків розміри контрреакції були еквівалентні розмірам реакції і складали від 5%;
• реакція ринків на форс-мажори (за рідкісними виключення) є типовою - негативна подія для конкретної країни призводить до падіння його фондового ринку, курсу валюти, з одночасним зростанням цін на сировинні активи - золото, нафту, а також зростанню котирувань валюти-сховища - швейцарського франка.
ПРАВИЛА ТОРГІВЛІ ЗА УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ФОРС-МАЖОРНОЇ СИТУАЦІЇ
Оскільки результати дослідження свідчать про втрату ринком рівноважного стану на певний час, тобто ринок перестає бути ефективним, відкриваються можливості для спекулятивного заробітку на коливаннях цін на активи.
Виходячи з тих оцінок та висновків, що були отримані нами вище, можна сформулювати такі правила торгівлі на різниці курсів:
• переконавшись, що реакція ринку є типовою (для цього достатньо проаналізувати реакцію ринків протягом першого дня виникнення події), відкривати позиції в бік форс-мажору - продавати валюту постраждалої сторони, вставати в короткі позиції на фондовому ринку, купувати золото і нафту;
• утримувати відкриті позиції протягом періоду час, що є типовим для даного форс-мажору та виду ринку з подальшим моніторингом поведінки ринку і повним або частковим їх закриттям при появі ознак початку фази контрреакції;
• за фактом початку фази контрреакції, після закриття всіх відкритих раніше позицій, відкривати протилежні їм - відповідно купівля валюти постраждалої сторони, відкриття довгих позицій на фондовому ринку, продажі золота і нафти;
• утримувати відкриті позиції до досягнення ринком цін, які були до початку виникнення форс-мажорних обставин (бажаним є закриття частини позицій після перевищення 50% від розміру зміни ціни активу під час першої фази).
Продемонструємо дані правила на прикладі конкретної форс-мажорної події.
Одним з найбільш гучних і знакових форс-мажорів були події 11 вересня 2001 в США. Проаналізуємо дії трейдера, що працював би за запропонованими нами правилам. Угоди будуть здійснюватися по валютній парі USDCHF (американський долар проти швейцарського франка). Будемо моделювати дії обережного трейдера, який жертвує часом заради додаткової впевненості в правильності своїх дій.
Після появи інформації про форс-мажорну подію трейдер впевнюється в типовості реакції ринку на подію. Очевидно, що для валютної пари USDCHF типовою поведінкою в даному випадку є падіння, тобто курс долара знижується, а швейцарського франку навпаки зростає. Закриття торгової сесії 11 вересня 2001 року однозначно свідчить про типовість реакції на форс-мажорну подію. Таким чином, трейдер приймає рішення про відкриття короткої позиції за даним інструментом 12 вересня за ціною 1,6450. В середньому реакція триває 2 дні для терористичних актів (4,5 дні для валютного ринку в середньому) і за розмірами типовою є зміна в розмірі 5% для терористичних актів та близько 3% для валютного ринку. Позицію трейдер утримує доки курс продовжує падати, контролюючи при цьому розмір падіння та строки знаходження в позиції. 24 вересня максимум перевищив максимум попередньої торгової сесії, що вкупі з тривалістю та обсягами падіння дало трейдеру сигнал про необхідність закриття короткої позиції за ціною приблизно 1,5960, що дає заробіток в розмірі приблизно 3% або 490 пунктів. Одночасно з закриттям короткої позиції приймається рішення про відкриття довгої позиції за ціною 1,5960. 1 жовтня, за умови консервативного підходу позиція могла бути закрита в районі максимуму за ціною 1,6340 (відносний заробіток 2,4% або 380 пунктів). При підході агресивному позиція могла б існувати до 11 жовтня, що дало б змогу закрити її за ціною 1,6450 (відносний заробіток 3% або 490 пунктів.
Рис. 5. Реакція валютного ринку на події 11 вересня 2001 року (на прикладі валютної пари USDCHF) [15]
І хоча даний приклад є не зовсім коректним зважаючи на використання аналізу пост-фактум, оскільки в реальному житті навряд чи рішення були б настільки оптимальними, він важливий для ілюстрації алгоритму поведінки при використанні запропонованих правил торгівлі.
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки проведеного дослідження відмітимо, що форс-мажорні ситуації призводять до тимчасової втрати ринком ефективності, порушуючи ринкову рівновагу. Втім, втрата рівноваги є явищем тимчасовим. Після певного періоду часу ринок повертається до рівноважного стану, або, принаймні, до близького до рівноважного стану.
Проведений аналіз показав, що реакція ринків на форс-мажорні події в більшості випадків відбувається за типовою моделлю, яка складається з двох частин - фази реакції і фази контрреакції, що відкриває можливості для спекулятивного заробітку від змін цін на біржові активи під час форс-мажорних подій. Оцінка базових параметрів фази реакції і контрреакції (тривалість і масштаби змін цін на активи) дозволила визначити типові діапазони реакції ринків на той чи інший вид форс-мажорних обставин. Базуючись на отриманих результатах, були розроблені правила торгівлі під час виникнення форс-мажорних ситуацій.
Література
1. Архів котирувань Marketwatch [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.
2. Архів котирувань Yahoo! Finance [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://finance. /
3. Архів котирувань РБК [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://export. *****
4. Архів котирувань сайту www. ***** [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://*****/index. php/data/
5. Балаганский и техногенные катастрофы Учебное пособие [Текст] / Новосибирский государственный технический университет. - Новосибирск– 55 с.
6. Брейлі Р., Принципи корпоративних фінансів / Пер. з англ. Н. Баришникової [Текст] / Р. Брейлі, С. Майерс – М: ЗАТ «Олімп-бізнес»с. 324-329,.
7. Инструментов иррациональных факторов в формировании стратегий участников мирового фондового рынка [Текст] / // Вестник Московского университета. - Серия 6. Экономика. - № 2. – 2009. - C. 27-37
8. Катастрофа Материал из Википедии — свободной энциклопедии [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://ru. wikipedia. org/wiki/%CA%E0%F2%E0%F1%F2%F0%EE%F4%E0
9. Катастрофы и катаклизы [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://*****/
10. Курс лекций "Основы финансового менеджмента" [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://www. *****/finanalysis/lytnev/
11. Райзберг экономический словарь. - 5-е изд., перераб. и доп. [Текст] / , , . - М.: ИНФРА-М, 2006. — 495 с.
12. Хронология терроризма с 1960-х по наши дни [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://ru. wikipedia. org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC
13. F. Fаma, “Market Efficiency Long-Term Returns and Behavioral Finance.” Journal of Financial Economics in the areas of capital markets and asset pricing, pp. 283-306, 1998.
14. Fortune P., Stock Market Efficiency: An Autopsy?, New England Economic Review, March/April 1991, pp. 17-40.
15. MetaTrader 5. Інформаційно-торгівельна платформа для інтернет-трейдингу [Електронний ресурс]. ‑ http://www. *****/ru/metatrader/.
16. Peters E. E., “Chaos and Order in the Capital Markets: A New View of Cycles, Prices, and Market Volatility”, Second Edition, pp.27-29, 35, 1996.
17. Pro finance service. Офіційний сайт. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://*****/
Відомості про автора
Прізвище: Пластун/Plastun
Ім’я: Олексій/Oleksiy
По-батькові: Леонідович/Leonidovich
Вчена ступінь: кандидат економічних наук
Місце роботи: ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України» /Ukrainian academy of banking of the National Bank of Ukraine
Посада: доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту/senior lecturer of accounting department
Робоча адреса: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська 57, ДВНЗ «УАБС НБУ», кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
Службовий телефон: (05
Домашня адреса: 40000, м. Суми, вул.. Кірова 136/2, кв.4
Телефон: (05, 27
E-mail: *****@***ru
Основні наукові інтереси: біржові спекуляції, прогнозування цін на біржові активи, фінансова безпека, банкрутство підприємств та його запобігання.
