Цикл уроків з творчості Т. Шевченка

УПРАВЛIННЯ ОСВIТИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ КРАСНОГВАРДIЙСЬКОЇ РДА

МЕТОДИЧНИЙ КАБIНЕТ ВIДДIЛУ ОСВIТИ

Методичнi матерiали для

учителів

української мови та літератури

загальноосвiтніх навчальних закладiв району

до

Шевченківських днів

«Цикл уроків з творчості Т. Шевченка»

Розроблено:

Багрiй М. Г., методист РМК

смт Красногвардiйське, 2012

Урок № 5 клас

Тема – Тарас Григорович Шевченко ().

«Мені тринадцятий минало». Автобіографічна основа вірша.

Мета – розказати фрагменти біографії Т. Шевченка, навчити знаходити автобіографічні

моменти в поезії;

розвивати вміння співвідносити життя людини і художню творчість письменника;

виховувати почуття зацікавленості до творчості Т. Шевченка, прищеплювати риси

доброти, співчуття.

Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

I Чи відоме Вам ім’я Тарас Шевченко?

I Що Ви знаєте про цю людину?

I Про що він писав?

III. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

4.1. Вступне слово вчителя.

Ім’я Тараса Шевченка стало символом України. Його знає весь світ.

(

4.2. Робота в зошитах.

Запишіть (!).

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО ( 9 березня 1814, с. Моринці на Черкащині – 10 березня 1861, Санкт-Петербург; 22 травня 1861 – перепоховання, м. Канів, Чернеча гора)

4.1. Розповідь учителя.

Родина Шевченків хоч була кріпацькою (належали пану Василеві Енгельгардту), але не бідною. Всі працювали, щоб і панщину відбути, і себе прогодувати.

Батько був хліборобом, стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати.

Тарас був четвертою дитиною у великій сім’ї, всього ж дітей було шестеро.

Родина жила дружно, у хаті завжди був затишок, не було нічого зайвого, все доречно.

Саме про таку затишну хатину із садом Тарас мріятиме все життя і передасть свої мрії у віршах.

4.3. Робота з підручником. Читання поезій Шевченка.

*«Садок вишневий коло хати»

* «Сонце заходить, гори чорніють»

4.1. Розповідь учителя.

У 9 років Тарас залишився без матері, яка померла від тяжкої роботи у 40 років.

Мачуха не злюбила допитливого Тараса, батько жалів, брав двічі із собою в чумацьку дорогу, посилав до дяка в науку.

У 12 років діти залишилися сиротами. Застудившись у чумакуванні, батько помер. Перед смертю, розділяючи майно між дітьми сказав пророчі слова: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо...».

Батько сам був письменною людиною, що було поодиноким випадком серед кріпаків, тому й відчув обдарованість своєї дитини. Тарас часто сидів задуманий, любив перебувати серед степу, спостерігав за природою, а згодом брав у руки вуглинку і все побачене і передумане змальовував на стінах, а ще пізніше напише.

Запишіть (!). Твори Шевченка – це його життя і життя тих людей, які його оточували.

4.4. Робота з підручником. Читання та аналіз поезій Шевченка.

«Мені тринадцятий минало» ( 1847, Орська кріпость), стор. 72-73.

s  Які фрагменти життя змальовано у вірші?

s  Хто є ліричними героями поезії? (Хлопчик, дівчина)

s  Якими Ви уявляєте цих героїв?

s  На скільки частин можна поділити вірш? (3)

s  Дати заголовки кожній із частин.

s  Передайте настрій ліричного героя.

(Настрій: спокій, лагідність, радість – розчарування, образа, відчай – втіха, радість).

s  Яка тема вірша?

s  Яка основна думка вірша?

Запишіть (!). «Мені тринадцятий минало».

План поезії

1.  Почуття радості хлопчика, який пасе ягнята.

2.  Почуття болю та гіркоти від усвідомлення своєї долі.

3.  Дівчина-рятівниця.

Тема – зображення душевного стану хлопчика.

Основна думка – у житті найважливіше – це людська підтримка.

V. Підведення підсумків уроку.

I  Що нового Ви дізналися про Т. Шевченка?

I  Яким епітетом народ назвав Т. Шевченка? (Кобзар)

I  Про що поезія «Мені тринадцятий минало»?

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

Д/З. Прочитати матеріал підручника про Т. Шевченка стор. 71-72.

Вивчити вірш «Мені тринадцятий минало» на пам'ять.

Високий рівень: Підготувати розповідь про життя кріпаків.

Урок № 5 клас

Тема – Т. Шевченко. «Сон (На панщині пшеницю жала)». Основна думка поезії.

Т. л. Поняття про прозову та віршовану мови, про риму.

Мета – перевірити знання учнів з окремих моментів біографії Шевченка, дати поняття про

прозову та віршовану мови, про риму;

розвивати навички розрізняти прозову та віршовану мови;

прищеплювати зацікавленість історією України, співчуття до іншої людини.

Тип уроку – комбінований

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

I Розкажіть про дитинство поета.

I Де народився Шевченко?

I Де помер поет і де його похоронено?

I Що означало бути кріпаком? Як це відчув Тарас?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

4.1. Пояснення вчителя у формі бесіди.

I  Вам подобається читати?

I  Ви краще любите читати прозу чи поезію? Чому?

I  Що Вам відомо про прозу як рід літератури?

I  поезію як рід літератури?

Запишіть (!).

Поезія (гр. творчість). Поезія або вірш – це збірне поняття, яке охоплює всі твори, написані ритмізованою мовою.

Проза (лат. пряма мова) – це твори написані розмовною мовою.

4.2. Робота з підручником. * Прочитати статтю на стор. 77.

Читання поезії «Сон. (На панщині пшеницю жала)».

4.3. Робота над змістом поезії.

s  Про що поезія?

s  Хто є ліричними героями вірша?

s  Що засвідчує те, що описано панщину?

s  Передайте зміст вірша прозовою мовою.

s  Зі скількох частин складається вірш? (3)

s  Дайте назви кожній із частин.

s  Який настрій поезії?

s  Яка тема вірша?

s  Яка основна думка вірша?

Записати (!)

План поезії

1.  «На панщині пшеницю жала».

2.  Щаслива доля сина уві сні.

3.  «Ще копу дожинать пішла»

Тема – змалювання життя і мрій матері-кріпачки.

Основна думка – людина може бути щасливою лише на волі.

V. Підведення підсумків уроку.

I Що ж означало бути кріпаком?

VІ. Підготовка до виконання домашнього завдання.

Д/з. Прочитати статтю на стор. 77.

Підготуватися до виразного читання поезій Шевченка (на вибір) або на стор. 76.

Високий рівень: Визначити тему та настрій про поезій.

Урок № 5 клас

Тема – Виразне читання поезій Т. Шевченка (на вибір).

Мета – перевірити знання учнів щодо життя і творчості Т. Шевченка, засвоєння ними понять

прозова і віршована мова, рима, вміння виразно читати поезії;

розвивати в учнів навички виразного читання, вміння визначати тему та основну думку

вірша, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття спостереження;

виховувати почуття поваги, пошани, любов до рідного краю, його народу.

Тип уроку – урок позакласного читання (УПЧ №2).

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання матеріалу.

3.1.  Опитування поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» напам’ять.

3.2.  Учні читають та аналізують поезії Т. Шевченка.

Прочитати в класі (!)

¨  «Світає…»,

¨  «Тече вода з-під явора»,

¨  «Зацвіла в долині червона калина»,

¨  «Ой діброво, темний гаю…»

План аналізу поезії (записано на дошці)

1. Назва поезії.

2. Чи є в поезії автобіографічні мотиви.

3. Який настрій поезії?

4. Яка тема поезії?

5. Яка основна думка поезії?

ІV. Підведення підсумків уроку.

I Який настрій найчастіше зустрічається у зачитаних поезіях? Чому?

I Підніміть сигнальні картки та визначте свій настрій протягом уроку.

Урок № 7 клас

Тема – Тарас Григорович Шевченко. Фрагменти біографії.

Т. Л. Вірші і проза як типи художнього мовлення.

Мета – поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, ознайомити школярів з

елементами теорії літератури;

розвивати вміння співвідносити життя людини і художнє мовлення письменника;

виховувати почуття зацікавленості до творчості Т. Шевченка, прищеплювати риси

доброти, співчуття.

Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

I Чи відоме Вам ім’я Тарас Шевченко?

I Що Ви знаєте про цю людину?

I У якому столітті жив Т. Шевченко? (19 ст.)

I Чи актуальні його твори для 21 ст.? Чим? Про що він писав?

I Весь світ величає Шевченка Кобзарем. Чому?

( У 15-17 ст. кобзарі були так званою живою правдою. Саме вони зберігали пам’ять про історію України, її героїв. Їхній спів пробуджував найчерствіші серця до добра, до усвідомлення себе українцем, людиною, а не рабом.

У 19 ст., коли про волю пам’ятали і потай розповідали лише старезні діди та поодинокі кобзарі, на Землі з’явився Тарас.)

III. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

4.1. Вступне слово вчителя.

Ім’я Тараса Шевченка стало символом України. Його знає весь світ.

Можемо по праву сказати, що Тарас Шевченко – це геній. (З латині геній – дух. Людина-геній народжується один раз на 100 років, а то і менше. Ці люди підкоряють час, відчувають сенс буття. Як правило, вони рухають історію, змінюють суспільство.)

Життя Шевченка – це трагічно-романтична історія. Він народився кріпаком, тобто його могли продати, обміняти на собаку чи коня, забити різками до смерті і все це пройшло би кривдникам безкарно, бо тоді були такі часи. Проте світ не без добрих людей. І йому трапилися такі люди.

У 24 роки Тарас став вільною людиною. У 36 років видав збірку «Кобзар», що містила лише 8 поезій, а зробила розголосу у всій Російській імперії. І селяни, і пани зачитувалися і вивчали напам’ять його твори. У 39 років він отримав диплом Петербурзької Академії мистецтв, а впродовж 7 років навчання був тричі нагороджений срібними медалями, і звання «Вільний художник». Якби Шевченко не написав ні слова, то був би визнаним художником, і прожив би інше життя. У 47 років Тарас Шевченко помер. Із них 24 роки він був кріпаком,

10 років – солдатом на засланні, 3,5 роки жив під наглядом і лише 9 років почував себе вільною людиною.

4.2. Робота в зошитах.

Запишіть (!). ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО ( 9 березня 1814, с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) – 10 березня 1861, Санкт - Петербург; 22 травня 1861 – перепоховання, м. Канів, Чернеча гора)

4.3. Розповідь учителя.

Родина Шевченків хоч була кріпацькою (належали пану Василеві Енгельгардту), але не бідною. Всі працювали, щоб і панщину відбути, і себе прогодувати.

Батько був хліборобом, стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати.

Тарас був четвертою дитиною у великій сім’ї, всього ж дітей було шестеро.

Родина жила дружно, у хаті завжди був затишок, не було нічого зайвого, все доречно

Згодом Тарас опише рідний дім у повісті «Княгиня»:

«І от стоїть переді мною наша стара біла хата...

коло хати на причілку яблуня з червонобокими яблуками, а коло яблуні квітник, улюбленець моєї незабутньої сестри, моєї терплячої, моєї ніжної няньки!

А біля воріт стоїть стара розлога верба.., а за вербою стоїть клуня, оточена стіжками жита,

пшениці і всілякого, різного хліба; а за клунею, схилом піде вже сад.

Та який сад!...».

Саме про таку затишну хатину із садом Тарас мріятиме все життя і передасть свої мрії у віршах.

4.4. Читання поезій Шевченка.

¨  «Садок вишневий коло хати» (1847, С.-Петебрург), стор.187

¨  «Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насаджу.

Посиджу я походжу В своїй маленькій благодаті.

Та в однині-самотині В садочку буду спочивати...» (1860, С.-Петебрург)

¨  «Сонце заходить, гори чорніють» ( 1847, Орська кріпость) , стор. 195.

¨  Уривок із поеми «Княжна»:

«Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні - Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади, біліють хати, А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом Широколистії тополі, А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром, Сам Бог витає над селом...» ( 1847, Орська кріпость)

4.3. Розповідь учителя.

У 9 років Тарас залишився без матері, яка померла від тяжкої роботи у 40 років.

Мачуха не злюбила допитливого Тараса, батько жалів, брав двічі із собою в чумацьку дорогу, посилав до дяка в науку.

У 12 років діти залишилися сиротами. Застудившись у чумакуванні, батько помер. Перед смертю, розділяючи майно між дітьми сказав пророчі слова: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо...».

Батько сам був письменною людиною, що було поодиноким випадком серед кріпаків, тому й відчув обдарованість своєї дитини. Тарас часто сидів задуманий, любив перебувати серед степу, спостерігав за природою, а згодом брав у руки вуглинку і все побачене і передумане змальовував на стінах, а ще пізніше напише.

?  Запишіть (!). Його твори – це його життя і життя тих людей, які його оточували. У своїх поетичних та прозових творах він відтворив тодішнє життя з його радощами і горем. Його твори здебільшого переповнені сумним настроєм, бо нелегко було жити кріпаком та рекрутом у чужому краю.

4.4. Читання поезій Шевченка.

¨  «Якби ви знали, паничі..» (1850, Оренбург), стор. 276-277.

¨  «Мені тринадцятий минало» ( 1847, Орська кріпость), стор. 196.

¨  «Думка («Тяжко-важко в світі жити..») (1838, Гатчина), стор. 18.

4.3. Розповідь учителя.

(Матеріал може бути заздалегідь підготовлений учнем і викладеним у вигляді повідомлення)

Тарас, осиротівши, залишившись без жодної підтримки, бо найстаршій сестрі Катерині був тоді лише 21 рік, вирішив здобути освіту. Два роки він навчався у дяка Богорського. Дивне то було навчання-служіння, бо не лише читати вчилися, а й воду носили, господарство порали. П’яний дяк немилосердно бив учнів.

З того часу у Тараса формується різке неприйняття деспотизму, знущання людини над людиною. Саме тому він не зможе стати солдатом, бо це не властиво його натурі. І 10 років солдатчини буде не лише фізичним покаранням царя, а й карою моральною.

Проте Тарас навчився читати й писати, а ще краще – малювати. Він ходитиме по селах і проситиме, щоб взяли в науку-роботу маляром, але всі питатимуть відпускну.

Тарас – кріпак, а тому залежить від волі пана. Саме в цей момент хлопець відчув, що таке бути кріпаком. Його життя не належало йому.

Тарас пішов за дозволом до пана, він сподівався, що отримає його. А натомість став служником-козачком, тобто хатнім лакеєм, у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Вільна, у Варшаву, до Петербурга. 14 років він не бачитиме своєї України.

Пан віддав Шевченка до Ширяєва у науку, щоб похизуватися здібним кріпаком-художником. Про ці роки Шевченко згодом напише повість «Художник».

І тут Тарас терпить голод і холод, щоб лише мати змогу відчути себе вільним. Після денної роботи, він приходив вночі до Літнього саду, і перемальовував скульптури. За цим заняттям застав його Сошенко, студент Академії мистецтв, родом з України. Саме він розпочне справу викупу Тараса з кріпацтва.

Енгельгардт запросив величезну ціну – 2500 рублів. Тарас з відчаю занедужав і цілий місяць був у лікарні. Брюллов намалював портрет В. Жуковського, російського поета, вихователя дітей царської родини, і вони організували лотерею. Цариця купила портрет.

22 квітня 1838 року Тарас став вільною людиною.

За роки навчання в Академії мистецтв () він став відомою і відносно заможною людиною, допомагав рідним грошима. У рр. поет відвідав Україну. У рідному селі Тарас побачився з братами і сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.

Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед свого народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Занадто багато горя й сліз побачив він під час своєї подорожі Україною. І все описав у віршах.

Запишіть (!).

?  У своїй поезії Т. Шевченко використовує контраст – не просто художній прийом, а метод пізнання дійсності, у якій було надто багато протиріч.

Прийомом протиставлення він зображує багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних, реальне та бажане тощо.

Закликає до боротьби за волю, за право почувати себе людиною.

Влада належно оцінила його творчість.

У 1847 р Т. Шевченка заарештували й оголосили вирок: «Художника Шевченка за складання бунтарських і у великій мірі непристойних віршів як людину міцної будови тіла вислати рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги...(Цар Микола І дописав: «Під найпильніший догляд, заборонивши писати й малювати»)». А завершиться заслання у 1857 рр. Солдат із Шевченка так і не вийде.

V. Підведення підсумків уроку

I Що нового Ви дізналися про Т. Шевченка?

I Чому ім’я Тараса Шевченка стало символом України?

VI. Повідомлення домашнього завдання.

Д/З. Прочитати матеріал підручника про Т. Шевченка.

Високий рівень: Скласти літературний атлас «Тут бував Шевченко»

Урок № 7 клас

Тема – Т. Шевченко. Автобіографічні моменти поезії « І виріс я на чужині».

Аналіз поезії.

Мета – перевірити знання учнів з окремих моментів біографії Шевченка (дитинство, юність,

викуп з кріпацтва, навчання в Академії, приїзд в Україну, заслання), дати поняття про

поезію як літературний жанр;

розвивати навички розрізняти поезію за жанрами, знаходити в тексті автобіографічні

моменти;

прищеплювати зацікавленість історією України, співчуття до іншої людини.

Тип уроку – комбінований

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

I  Через що Т. Шевченка називають Кобзарем?

I  Розкажіть про дитинство поета.

I  Що означало бути кріпаком? Як це відчув Тарас?

I  Яким чином Шевченко став вільною людиною?

I  Якби Шевченко не став поетом він був би відомим..... (художником)

I  Де навчався Тарас, щоб стати художником?

I  Які умови життя побачив Тарас, коли повернувся через 14 років в Україну, в своє рідне село?

I  За що цар Микола І наказав заарештувати Шевченка?

I  Як довго тривало заслання поета?

I  Про що пише Шевченко у своїх творах?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

$  Вам подобається читати поезію? Чому?

$  Що Вам відомо про поезію як літературний жанр?

Запишіть (!).

(Поезія (гр. творчість). Поезія або вірш – це збірне поняття, яке охоплює всі твори, написані ритмізованою мовою

$  Які поетичні твори Ви знаєте?

IV. Оголошення теми, мети уроку.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

5.1. Пояснення вчителя у формі бесіди.

Поезія або вірш – це збірне поняття, яке охоплює всі твори, написані ритмізованою мовою. Проте кожен вірш описує щось інше.

Подумайте!

- Якщо автор напише про природу або явища природи, то це буде вірш.... (пейзаж)

- Якщо автор опише дівчину, парубка, жінку, дідуся тощо, то це буде вірш... (портрет)

- Якщо автор поділиться з читачем своїми роздумами, то це буде вірш... (філософський)

- Якщо автор опише почуття закоханості, кохання, то це буде вірш... (інтимний)

- Якщо автор опише певну подію, що відбулася в його селі, місті, країні, то це буде вірш.... ( громадянський)

- Якщо автор у своєму вірші розкаже про власне життя або окремі моменти життя, то це буде вірш... (автобіографічний).

Таким чином, ми з’ясували, що поезія може бути різною за жанром.

Запишіть (!). Жанри поезії.

?  Пейзажна, тобто опис природи.

?  Вірш-портрет, тобто опис людини.

?  Філософська, тобто роздуми про життя.

?  Інтимна, тобто опис почуттів до близької людини.

?  Громадянська, тобто розповідь про події в громаді села, міста, країни.

?  Автобіографічна, тобто опис автором свого життя

5.2. Виразне читання та робота над змістом поезії Т. Шевченка «І виріс я на чужині».

I  Як Ви розумієте перші 2 рядки поезії: «І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї...»?

(Юність поета пройшла в Петербурзі.

I  На момент написання вірша він був на засланні в Казахстані).

I  Зачитайте інші автобіографічні моменти вірша.

I  Знайдіть і зачитайте картини життя селян.

I  Таке лихо панує лише у рідному селі Тараса? Як про це пише поет? Зачитайте.

I  Що є причиною такого безрадісного життя в Україні? (Панщина)

I  Зачитайте рядки, де змальовано Україну, якою б вона була без панів.

I  Подумайте, чи можна зрозуміти із вірша, як поет ставиться до своєї Батьківщини? Зачитайте.

( «Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна…

……………………………

«…те найкращеє село…)

I  Як Ви розумієте рядки:

«І я, заплакавши, назад, Поїхав знову на чужину».

………………………………………………………………….

«Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать!»

I  Чи можемо ми сказати, що поет, як і інші, бездіяльний? Що він змирився з таким становищем своєї Батьківщини? Чому?

·  Коментування вчителя.

Тарас Шевченко в розпачі від того, що довкола таке лихо і всі ніби змирилися зі своїм рабським становищем: «Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!..». У цих рядках передано весь жах і гнів поетового серця. Не лише самі змирилися люди з тим, що вони раби, а й своїх дітей привчають до такої ж рабської покори. Поет, на жаль, не може зарадити їхньому горю, але він, на відміну від інших, зумів побачити це лихо.

Залишитися в Україні – це значить стати одним із тих «німих». І поет повертається «знову на чужину».

Проте, він не залишається осторонь. У нього є могутня зброя – його слово.

«Добре, мамо Що ти зараннє спать лягла, А то б ти Бога прокляла За мій талан». – Зазначає Тарас Григорович і тим самим визначає силу свого слова і міру покарання за нього. Поезії Шевченка змусили українців подивитися на себе іншими очима і усвідомити себе Людиною.

I  Чи є у вірші описи пейзажу? Зачитайте.

I  Отже, є дві картини із зображенням природи:

« … повсихали сади зелені… Стави бур’яном поросли…»

«Меж горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується, любується На всю Україну.

А понад ним зеленіють Широкії села…»

I  Чи створюють вони цілісну картину опису природи? Чому?

I  Як називається такий художній прийом зображення? (Протиставлення)

I  Для чого тут автор використовує протиставлення?

·  Коментування вчителя.

Перша картина – пейзаж реальний, тобто описано те, що побачив автор.

Друга – уявний, тобто такий, який би хотів бачити поет.

Таким чином, Шевченко підкреслює, що соціальна несправедливість – це зло, яке відбивається не лише на людських стосунках, а й на загальній картині життя. Природа переймається настроєм людей, а люди ж довкола «чорніше чорної землі». Немає радості в душах людей, от і природа в’яне.

I Знайдіть у тексті поезії прислів’я.

Там тілько добро, де нас нема.

I Яка основна думка вірша?

I Який настрій поезії?

I Чи можемо визначити настрій автора поезії? Зачитайте відповідні рядки.

(Самотність – «…одинокому мені..».

Схвильованість – «І я, заплакавши…»).

5.4. Аналіз поезії « І виріс я на чужині». Записати в зошити.

Вірш написано у 1848 р., в Кос-Аралі.

Жанр – громадянська поезія з автобіографічними моментами.

Основна думка – для життя і країни, і людини необхідна воля; найгірше, що може бути в житті – це залежність однієї людини від іншої.

Тема – змалювання картин власного і селянського безправного життя за часів кріпацтва. Ностальгія за рідним краєм.

Настрій – сумний.

VІ. Підведення підсумків уроку.

I Як Ви вважаєте, почуття ностальгії – це вигадка?

I Чи доводилось Вам відчувати це почуття?

VІ. Підготовка до виконання домашнього завдання.

Д/з. Вивчити напам’ять поезію Т. Шевченка «Заповіт».

Високий рівень. Підготувати усну відповідь на питання: «Я тут живу. І тут виховуватиму своїх нащадків!?»

Урок № 7 клас

Тема – Т. Шевченко. « Заповіт». Аналіз поезії.

Мета – ознайомити учнів з історією написання вірша «Заповіт», дати поняття про ідею як

літературознавче поняття, зробити ідейно-художній аналіз даної поезії;

розвивати в учнів уміння розрізняти поняття «тема» та «ідея» твору, визначати ідею

поезії, робити аналіз поетичного твору;

виховувати почуття поваги, пошани, любов до рідного краю, його народу.

Тип уроку – комбінований

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

I Чи відоме Вам поняття «заповіт»?

(Заповіт – офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам.

Вислів-наказ, повчання морально-побутового характеру, тобто біблійна заповідь).

I Коли і за яких умов складають цей документ?

(У скрутні часи, у випадку тривалої або наглої (= раптової) хвороби, перед смертю)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось із незвичайним заповітом. Ми читатимемо заповіт самого Тараса Шевченка. Його поезія «Заповіт» - це твір, який адресовано і до нас з Вами.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

4.1. Пояснення вчителя.

Історія написання твору «Заповіт».

У травні 1845 р. Тарас Шевченко після довготривалої розлуки із рідним краєм (14 років) знову їде в Україну. Тепер він уже не кріпак пана Енгельгардта, а вільна людина. Він відомий у Петербурзі як художник, поет і людина, яку вважали за честь мати своїм гостем.

Тарас вільно володів українською, російською, польською мовами, але намагався розмовляти лише українською. Він і у листах до рідних просив їх писати «по-своєму», щоб «хоч через папір чути рідне слово». А коли у 1840 році видав І книгу поезій під назвою «Кобзар», то тим самим довів, що українська мова існує і існуватиме.

Його ставлення до рідної мови – це неабиякий факт. Тоді ураїнською розмовляли лише вдома. У школі дітей навчали на старослов’янській мові, тій, якою писалися церковні книги (і пишуть донині). Україномовні книги на той час випускати заборонили, щоб таким чином позбавити країну культури, зросійщити її.

У 15 років Тарас покинув Україну як панський слуга і потрапив спочатку до Вільна і Варшави, де розмовляли по-польськи, а згодом до Петербурга.

Незважаючи на всі ці обставини, Т. Шевченко не лише не забув рідної мови, а й привернув до неї увагу інших, пишучи свої твори українською.

Всі ці роки він думав про Україну, уявляв, якби жилося людям, коли вони б стали вільними. Про це ми читали поезію «І виріс я на чужині...»

Те, що побачив Тарас у рідному селі і скрізь по Україні, глибоко вразило його серце.

Селяни почували себе рабами, починали розмовляти російсько-українсько-польською мовою, а багатії не просто змушували людей тяжко працювати, а ще й знущалися над ними.

Це було надзвичайно тяжке видовище. Адже Тарас і сам колись був кріпаком і не знав іншого життя. Тепер же він зрозумів, що людина повинна бути вільною.

У грудні 1845р. Шевченко гостював на Переяславщині. Тут, він, застудившись, захворів. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя.

Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Став вільною людиною. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Шевченко пише свій знаменитий «Заповіт».

4.2. Читання поезії «Заповіт» вчителем. Робота над змістом.

I  Вірш відповідає своїй назві? Зачитайте рядки, що відповідають назві поезії.

I  На скільки смислових частин можна поділити поезію? (3)

I  Чому саме «на могилі серед степу широкого» велить поховати себе автор?

I  Степ є символом чого? (Волі)

I  Кого хоронили серед степу і насипали могили на місці поховання? (Козаків)

I  Могила серед степу – це символ чого? (Козацтва)

I  Козак у народній свідомості є синонімом чого? (Волі, нескореності, завзяття)

(Розгляд ілюстрацій)

I  Чи відповідає місце поховання поета тому, що він заповідав?

I  Чому українці все ж виконали волю Шевченка, а не залишили його прах у Петербурзі?

I  Чи лише «Заповіт» є тому причиною?

I  Який настрій 1 частини? (Спокійний, елегійний).

I  У 2 частині поезії автор, щоб підкреслити важливість перемоги ворога, акцентує увагу на якому понятті? (Бог)

I  Чи можемо сказати, що рядки «…а до того Я не знаю Бога» - це не прийняття, зневажання Бога і релігії?

(Ні, бо в попередніх рядках автор говорить: «Все покину і полину До самого Бога Молитися…». Проте тоді молитиметься автор, тобто дякуватиме Богу, коли «кров ворожа» проллється.)

s  Коли людина молиться?

(Якщо людина – не ревний християнин, яка молитиметься щоранку й щовечора, то, як правило, молиться у двох випадках: у якомусь нещасті, щоб попросити про допомогу Бога, бо вже немає надії більш ні на кого, або ж дякує Богу за щось. )

s  Автор говорить про молитву до Бога. Подумайте, який характер носитиме його молитва?

( Він дякуватиме Богу за те, що Україна позбудеться ворогів.)

s  Чому автор не просить Бога («…а до того Я не знаю Бога») про допомогу? Невже він сподівається ще на когось? (Автор сподівається на людей)

I  Який настрій 2 частини? ( Стривожений, розпачливий)

I  У третій частині до чого закликає автор? (До боротьби)

I  Який настрій 3 частини? (Збуджений, спокійний.)

4.3. Заслуховування поезії напам’ять.

4.4. Робота з підручником.

Прочитати матеріал на стор. 100-101. Відповісти на питання підручника.

I Чим поняття «тема» відрізняється від поняття «ідея»?

Запам’ятайте і запишіть (!)

Тема – це те, про що пише автор. (Можемо поставити питання «Про що?»)

Ідея – основна думка твору. (Можемо поставити питання «Для чого?»)

4.5. Аналіз поезії «Заповіт». Записати в зошити.

Вірш написано 22 грудня 1845 р., в Переяславі.

Жанр – громадянська поезія з автобіографічними моментами.

Тема – вислів-наказ поета щодо власної смерті та подальшого життя країни.

Ідея – заклик-звернення до українців виборювати собі волю, будувати незалежну власну державу.

Настрій – спокійний, стривожений, розпачливий, збуджений, спокійний

V. Підведення підсумків уроку.

s  Покладений на музику «Заповіт» Шевченка прийнято виконувати та слухати стоячи. Про що це свідчить?

s  Які твори слухають стоячи? (Гімн)

I  Чим зацікавив урок?

I  Що хотiли дiзнатися?

I  Що дiзналися?

VІ. Підготовка до виконання домашнього завдання.

Д/з. Підготувати до виразного читання поезії Шевченка (за власним вибором),

вміти її проаналізувати. Високий рівень. Скласти свій варіант заповіту нащадкам.

Урок № 7 клас

Тема – Виразне читання поезій Т. Шевченка.

Мета – зробити ідейно-художній аналіз поезій Т. Шевченка, перевірити вивчене з теорії

літератури щодо аналізу поезії;

розвивати в учнів навички виразного читання, навички аналізу поетичного твору,

вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

виховувати почуття поваги, пошани, любов до рідного краю, його народу.

Тип уроку – урок виразного читання (УВЧ №2).

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання матеріалу.

Опитування поезії Т. Шевченка «Заповіт» напам’ять

Учні читають поезії Т. Шевченка.

Прочитати в класі (!)

(«Якби ви знали, паничі..», «І виріс я на чужині», «І золотої, й дорогої»,

«Сон» («На панщині пшеницю жала»), «О люди! люди небораки!»

«На Великдень, на соломі», «Мені тринадцятий минало»)

Аналіз зачитаних поезій за планом:

1. Назва поезії. Рік і місце написання (якщо відомо).

2. Жанр поезії - пейзажна, вірш-портрет, філософська, інтимна, громадянська.

3. Чи є в поезії автобіографічні мотиви.

4. Який настрій поезії?

5. Назвати образи-персонажі та образи-символи.

6. Які художні засоби є в поезії (порівняння, метафори, контраст, пестлива лексика....)

7. Яка тема поезії?

8. Яка ідея поезії?

ІV. Підведення підсумків уроку.

I  Поезії якого жанру звучали на уроці найчастіше?

I  Який настрій найчастіше зустрічається у зачитаних поезіях? Чому?

I  Для чого автор використовує контраст?

( Підкреслити убогість життя селян серед розкішної природи або панських палаців)

V. Підготовка до виконання домашнього завдання.

Д/з. Прочитати поезії «Якби ви знали, паничі..», «І виріс я на чужині», «І золотої, й дорогої»,

«Сон» («На панщині пшеницю жала»), «О люди! люди небораки!»

Високий рівень. Підготувати повідомлення на тему: «Картини життя селян у творчості Т. Шевченка».

Урок № 7 клас

Тема – Картини життя селян у творчості Т. Шевченка.

Мета – закріпити знання учнів з творчості Т. Шевченка; перевірити вміння висловлювати

власні думки і підтверджувати їх віршованими рядками;

розвивати вміння грамотно та послідовно висловлювати власні думки;

виховувати почуття поваги, пошани, любов до рідного краю, його народу.

Тип уроку – урок з розвитку зв’язного мовлення (Рзм №2).

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання матеріалу.

3.1. Робота з учнями. Метод «Мікрофон».

I  Назвіть найпоширенішу тематику поезій Шевченка.

( Змалювання краси природи, козацької слави, долі дівчини-покритки, долі матері,

життя селян, заклик до звільнення від панів, почуття ностальгії за рідним краєм тих, хто

перебуває на засланні)

I  У яких поезіях Шевченко детально змальовує життя селян?

(«Якби ви знали, паничі..», «І виріс я на чужині», «І золотої, й дорогої»,

«Сон» («На панщині пшеницю жала»), «О люди! люди небораки!»)

I  Яким постає життя селян з поезій?

(Записати. Тяжке, сумне, змучене працею та нестатками, убоге; вони терплять знущання від

панів і фізичне, і моральне)

I  Які фарби використовує поет, щоб зобразити життя селян?

(Записати. Для зображення життя селян, автор використовує темних та холодних відтінків

кольори, чорні, сірі. Світлими і теплими фарбами змальовано картини природи).

I  Життя селян важке і сумне. Невже немає в ньому радості? Що допомагає селянам пережити панське знущання і нестатки?

( Записати. Допомагає селянам пережити панське знущання і нестатки родина. Сім’я – це

те, що рятує від горя й біди. Батьки живуть мирно між собою, люблять своїх дітей, а разом

виконують непосильну панщину та хатню роботу. Також їм допомагає віра в Бога та

прекрасна природа.)

I  Чи всі селянські родини зображені такими ідеальними?

(Записати. І серед селян, на жаль, є такі, що кидають своїх дітей, що зневірилися в усьому і

перетворилися на «німих» рабів, яким усе байдуже.)

I  Кого змальовує автор з найбільшою любов’ю й жалістю?

(Записати. Найгірше в цьому світі – сиротам. Поет з власного дитинства знає всі біди

сирітського життя).

I  Назвіть поезії, де зображено сирітське життя.

(«На Великдень, на соломі», «Мені тринадцятий минало»)

I  Як він ставиться до своїх героїв?

(Записати. Автор співчуває селянам, плаче разом з ними, але водночас картає їх за

покірність, байдужість до своєї долі, закликає до звільнення від панщини)

I  А як живеться панам?

(Записати. Пани змальовані ситими, задоволеними життям, вони не звертають уваги на

селянські біди, їх цікавить лише власний добробут).

I  Які художні засоби найчастіше використовує поет?

(Записати.

Порівняння: гарна, мов квіточка, село неначе погоріло, «старий Дніпро, неначе в молоці

дитина».

Епітети: лихі пани, лихая доля, чорні думи, ясне сонце, пишнії палати, робота тяжкая,

вишневий садочок.

Протиставлення: «гинуть у ярмах лицарські сини, а препоганії пани» пирують;

Повтори: «погано дуже, страх погано»; думаю, гадаю; клену, проклинаю; красується,

любується.

3.2. Робота в зошитах.

На основі занотованих тез учні пишуть твір на тему: «Картини життя селян у творчості

Т. Шевченка».

У роботі слід навести цитати з поезій.

ІV. Підготовка до виконання домашнього завдання.

Д/з. Прочитати баладу «Тополя» Т. Шевченка.

*Підготувати повідомлення про романтизм.

Високий рівень. Подумати над питанням:

«Романтика – це втеча від реальності чи вміння бачити прекрасне у буденному?»

Урок № 7 клас

Тема – Романтичні мотиви в баладі Т. Шевченка «Тополя».

Мета – дати поняття про романтизм як літературний напрям, перевірити знання учнів про

баладу як жанр фольклору і пояснити відмінності між фольклорною та літературною

баладами;

розвивати в учнів навички аналізу романтичного твору, навички виразного читання,

вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття,

спостереження;

виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку – урок з позакласного читання (УПЧ №2)

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Позитивна установка на вивчення теми.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Перевірка д/з.

* Заслуховування повідомлень:

I  Романтизм як літературно-мистецький напрям.

I  «Романтика – це втеча від реальності чи вміння бачити прекрасне у буденному?»

ІV. Опрацювання матеріалу.

4.1. Розповідь вчителя як підсумок учнівських повідомлень або окрема розповідь на випадок непідготовленості учнів.

Отже, романтизм – це царство мрій, замилування природою, заглиблення в розкриття людських характерів, які уявляються зітканими з сильних пристрастей, безкомпромісних почуттів.

Для романтизму характерний культ вільної людини, погляд на життя “крізь призму серця”, інтерес до всього яскравого, піднесеного, сильного, тобто, іншими словами, несприйняття життєвої прози.

Світ для них – незбагненна таїна й загадка, доступна скоріше ірраціонально-інтуїтивному осягненню. Романтизм тяжіє до ідеалістичного світогляду, що набуває різних форм вияву – релігійних, спіритуальних, містичних, пантеїстичних. Головний герой романтизму – людина хоробра, саможертовна, яскрава, непересічна, яка болісно переживає розлад мрії з дійсністю

(“незвичайний герой в незвичайних обставинах”), патріот; вільний козак, символ виклику долі, який виступає в ореолі символів – неозорих степів, волі, трагічної долі, смерті й печалі.

Поетика романтизму пантеїстична, що означає близькість до природи, співзвучність бунтарства в душі людини з рухом природних стихій.

Природа у романтиків виступає не тільки могутнім джерелом образотворення, а й викликає в ліричного героя бажання повного злиття з нею.

Естетизація природи як аналога душі, втеча від жорстокості і пошлості земного буття в кінцевому підсумку були формою, хоч і пасивного, протесту проти дійсності; поза самотності, світова скорбота теж були нічим іншим як вираженням суспільного змісту внутрішнього світу особистості і разом з тим ненастанного пошуку гармонії, возз’єднання із світом.

4.2. Робота в зошитах. Записати.

Романтизм – це художній напрям в літературі, живописі, музиці к. 18 –поч. 19 ст.; царство мрій, замилування природою, внутрішнім світом людини.

Характерні особливості:

4  Сприйняття життя “крізь призму серця”. («Добре бачить лише серце, найголовнішого очима не побачиш». А. де Сент-Екзюпері).

4  Протиставлення повсякденної, часто жорстокої буденності і мрій.

4  Одухотворення природи, тобто природа, як і людина, здатна сумувати й плакати (іде дощ), сердитися й мстити (дує вітер, хурделиця, сипле град), радіти (сяє сонце) тощо.

4  Романтичний пейзаж – дика, незаймана природа, яка співпереживає людині.

4  Романтичний герой – вільна людина, мужня і красива душею та тілом, яка творить добро, самотня і сумна, як правило, через жорстокість і злість у людських стосунках, тобто взірець ідеальної людини.

4  Прагнення чогось незвичайного, перебування у вічному пошуку чогось, тобто можна вивести формулу романтизму: «Незвичайний герой в незвичайних обставинах».

4  Містицизм: чари, магічність чисел, ворожки, відьми, русалки та інші істоти, метаморфози (перевтілення людини на тварину чи рослину).

4  Символізм, наприклад, степ – символ волі, козак – мужності і волі, кінь – вірності, могила – смутку, калина – краси, тополя – очікування тощо.

4  Тема кохання (часто нещасливого), самотності, сирітства, смерті, страждання через неможливість змінити жорстокий світ, героїчних вчинків задля людей, туги козака за рідними.

4  Жанр – балада, думка, елегія, романс.

4.3. Читання балад Т. Шевченка.

«Тополя», «Причинна», «Лілея», «Русалка» (на вибір, а за можливості всі).

4.4. Бесіда з учнями за прочитаними творами.

За жанром ці твори – балади. Балада належить до усної народної творчості (УНТ), проте цей жанр широко використовувався авторами. Писали балади чарівні та історичні.

I  Пригадайте, що таке балада?

Невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.

I  Які її характерні особливості?

Невелика кількість дійових осіб, оповідь про якусь сумну ефектну подію: смерть молодого парубка (дівчини) через чаклування, вбивство тощо;

чарівні елементи: числа, ворожіння, чаклуни, незвичайні істоти: відьми, русалки тощо, метаморфози.

I  Балади Шевченка – це твори казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту? ( Казково-фантастичного, романтичного.)

I  Чи можна сказати, що ці твори схожі між собою? Що їх об’єднює?

(Романтичний пейзаж, казково-фантастичне розгортання подій, метаморфози, драматизм ситуації, трагічний кінець твору, образ нещасливої дівчини, тема нещасливого кохання).

I  Яку роль відіграє пейзаж у творах?

( Пейзаж – це тло подій, а також засіб для підкреслення трагічності. Природа переживає разом з людиною її горе, співчуває їй, а згодом – приймає у своє царство у виді тополі, лілеї, русалки.)

I  Назвіть образи-символи балад.

(Тополя – смутку, очікування. Лілея – душевної чистоти, незайманості, печальної краси.)

I  Чи можна вважати дані твори повчальними? Чому вони вчать?

(Розповідають про людські стосунки і неможливість порозуміння між найближчими людьми.

Застерігають від безмірного почуття наживи, прагнення однієї людини втручатися в життя іншої (інколи і батьки, засліплені багатством, шкодять своїм дітям), від надмірної довірливості в коханні, в людських стосунках ).

5. Підведення підсумків уроку.

6. Підготовка до виконання домашнього завдання. Д/з. Прочитати статтю про романтизм на стор. 98-99. Прочитати оповідання П. Куліша «Орися».

Високий рівень: Підготувати матеріал про Пантелеймона Куліша у вигляді доповіді.

Романтизм