Методико-бібліографічний покажчик

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. О. ГМИРЬОВА

(пам’ятні дати Миколаївщини на 2013 рік)

Методико-бібліографічний покажчик

Миколаїв

2012

Рідне Прибужжя (пам’ятні дати Миколаївщини на 2013 рік) : методико-бібліогр. покажч. / Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; склад.: В. М. Жевнер, ; ред.: , Л. М. Голубенко. – Миколаїв, 2012. – 25 с.

ПЕРЕДМОВА

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова щорічно, починаючи з 1972 р., видає методико-бібліографічний покажчик «Рідне Прибужжя», що містить інформацію про визначні та пам’ятні події історичного, політичного, економічного, культурного життя регіону, ювілеї видатних уродженців краю й осіб, чиє життя і діяльність пов’язані з Миколаївщиною.

Мета покажчика – допомогти бібліотекарям, викладачам, студентам, журналістам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться літературою про рідний край, у доборі матеріалів вищеназваної тематики. Користуючись матеріалами покажчика, можна оформити книжкові виставки і перегляди літератури та провести масові заходи. Покажчик також зорієнтує при плануванні роботи з популяризації краєзнавчої літератури, виконанні краєзнавчих бібліографічних довідок, допоможе в індивідуальній роботі з користувачами.

Посібник відкривається переліком основних ювілейних і пам’ятних дат; дати, на які число або місяць не встановлені, подаються в кінці місяця або року. Усі дати до 1918 р. вказані за старим стилем, а починаючи з 1918 р. – за новим. На дати, що відзначені зірочками (*), подаються фактичні довідки і короткі списки рекомендованої літератури, що є у фондах ОУНБ ім. О. Гмирьова.

Перелік дат наведено за такими основними джерелами:

Енциклопедія Сучасної України / НАН України ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – К. : Ін-т енцикл. дослід. НАН України, 2001 – .

Т. 1 : А. – 2001. – 823 с.

Т. 2 : Б-Біо. – 2003. – 871 с.

Т. 3 : Біо-Бя. – 2004. – 695 с.

Т. 4 : В-Вог. – 2005. – 699 с.

Т. 5 : Вод-Гн. – 2006. – 727 с.

Т. 6 : Го - Гю. – 2006. – 711 с.

Т. 7 : Г’-Ді. – 2007. – 707 с.

Т. 8 : Дл-Дя. – 2008. – 715 с.

Т. 9 : Е-Ж. – 2009. – 711 с.

Т. 10 : З-Зор. – 2010. – 711 с.

Т. 11 : Зор-Как. – 2011. – 210 с.

Єрмілов, ’ятні дати, події і факти з історії охорони здоров’я Миколаївщини / В. С. Єрмілов. – Миколаїв : [б. в.], 2007. – 26 с.

История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. – К. : Гл. ред. УСЭ, 1981. – 710 с.

Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1971. – 771 с.

Крючков, Ю. История Николаева от основания до наших дней / Ю. Крючков. – Николаев : Возможности Киммерии, 1999. – 374 с.

Крючков, Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву / . – Николаев : Возможности Киммерии, 2003. – 256 с.

Лагута, главнейших исторических событий города Николаева / . – Николаев : [б. в.], 1927. – 14 с.

Лауреати обласної премії ім. Миколи Аркаса : альманах / уклад. І. Александренко. – 2-е вид., допов. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2006. – 120 с.

Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – 96 с.

Лифанов, В. Николаев: . Страницы истории : справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса : Маяк, 1989. – 166 с.

Миколаївська область, : іст. альм. – Миколаїв : Атол, 2007. – 60 с. : іл.

Николаевский литератор-2005 : справочник / сост. . – Николаев : Атолл, 2005. – 28 с.

Николаевцы, : энцикл. слов. / гл. ред. В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 1999. – 374 с.

Огренич, Н. Хронограф Миколаївщини / Н. Огренич. – Миколаїв : вид-во Ірини Гудим, 2007. – 184 с.

Освіта на Миколаївщині у XIX – XX століттях : (іст. нариси). – Миколаїв : УДМТУ, 1997. – 175 с.

Письменники Радянської України, : біобібліогр. довід. – К. : Рад. письменник, 1988. – 719 c.

Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – 783 с.

Узбереги Божої ріки : іст. календар Миколаївщини, / авт. проекту і упоряд. В. О. Жадько. – К. : СПД  О., 2003. – 748 с.

Человек года. Горожанин года () : биобиблиогр. справ. – Николаев : Возможности Киммерии, 2004. – 107 с.

Шкварець, ївці: визначні історики і краєзнавці минулого : підручник / В. П. Шкварець. – 2-е вид., випр. і допов. – Миколаїв : МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – 148 с.

Шкварець, В., Миколаївщина: погляд крізь століття : нарис історії / В. Шкварець, М. Мельник. – Миколаїв : [б. в.], 1994. – 386 с.

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ МИКОЛАЇВЩИНИ НА 2013 РІК

Січень

4	–	150 років від дня народження , прозаїка, драматурга, уродженця с. Веселий Кут Миколаївського району (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. івода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 67-68.
13	–	100 років від дня народження , поета, почесного громадянина Миколаєва (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 55-56.
17	–	20 років тому у Миколаєві освячено Кашперівську церкву – перший в Україні військово-козацький храм (1993).
Лютий
7	–	75 років від дня народження , поета, уродженця с. Баратівка Новобузького району (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. івода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. - С. 54-55.
11	–	120 років тому у Миколаєві збудовано перший елеватор (1893).
Березень
9	–	80 років від дня народження , миколаївського режисера, письменника (1933). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. івода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. - С. 58-59.
*16	–	130 років тому затверджено другий герб Миколаєва (1883).
22	–	75 років від дня народження , письменника, уродженця Вознесенська (1938). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. івода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. - С. 70.
23	–	50 років тому у Миколаєві відкрито обласну філармонію (1963).
27	–	70 років від дня народження , миколаївського драматурга, актора, режисера (1943). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажчик / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 21.
Квітень
2	–	95 років від дня народження , письменника, який деякий час працював у Миколаєві (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. ; склад. івода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 52.
*7 27	– –	150 років від дня народження , піаніста, диригента, композитора, педагога, уродженця с. Ковалівка Миколаївського району (). 215 років від дня народження іо, активного члена Північного і Південного товариств декабристів, автора “Записок декабриста”, уродженця Миколаєва ().
Травень
2	–	125 років від дня народження М. М. Вілінського, українського композитора і педагога, уродженця Первомайська ().
*28	–	125 років від дня народження , українського вченого-ботаніка, уродженця Миколаєва ();
*	–	75 років від дня народження М. І. Озерного, миколаївського художника (1938).
31	–	45 років тому в Миколаївському районі введено в дію першу технологічну лінію Ольшанського цементного заводу (1968).
Червень
4	–	75 років тому в Миколаєві організовано симфонічний оркестр (1938).
5	–	85 років від дня народження , доктора технічних наук, професора, автора книг з історії Миколаєва, флоту і суднобудування (1928).
17	–	45 років тому відкрито Миколаївський торгово-економічний кооперативний технікум (1968).
23	–	85 років тому в Миколаєві здано в експлуатацію цегельний завод (1928).
Липень
21	–	225 років з дня заснування Суднобудівного заводу ім. 61 комунара (1788).
24	–	75 років від дня народження , миколаївського художника (1938).
30	–	35 років тому в Миколаєві відкрито музей суднобудування і флоту (1978).

Цього місяця виповнюється:

– 70 років з часу створення у Миколаєві підпільної організації "Центр" (1943);

– 20 років з часу відкриття Миколаївського коледжу преси та телебачення (1993).

Серпень
3	–	80 років від дня народження ічева, російського письменника, який деякий час працював у Миколаєві (1933). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 28.
14	–	75 років від дня народження , письменника, уродженця с. Покровка Очаківського району (1938). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 31-32.
*21	–	60 років від дня народження іня, миколаївського поета (1953).
Вересень
4 14	– –	95 років від дня народження -Ржечицької, миколаївської актриси, народної артистки України (1918). 90 років від дня народження В. І. Романова, почесного громадянина Миколаєва (1928).
20	–	90 років від дня народження , українського письменника, уродженця с. Новоолександрівка Баштанського району (1923). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 71-73.
	–	75 років тому засновано Миколаївську обласну наукову медичну бібліотеку (1938).
30	–	90 років тому засновано завод «Екватор» (1923).
Цього місяця виповнюється 210 років з часу заснування Чорноморського гідрографічного депо (1803).
Жовтень
7	– –	210 років тому затверджено перший герб Миколаєва (1803); 35 років тому відкрито Дніпро-Бузький морський порт (1978).
11	– –	140 років від дня народження М. Є. Софронова, українського вченого, агронома, педагога, уродженця Вознесенська (); 110 років від дня народження , поета, який деякий час працював у Миколаєві (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 34-35.
*15 23	– – –	70 років від дня народження , художника, уродженця Первомайська (1943). 200 років від дня народження , миколаївського поета (). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 13; 40 років тому прийнято в експлуатацію ЗАТ «Возко» (1978).
*27 28	– –	100 років тому засновано Миколаївський національний університет ім. (1913). 140 років тому в Миколаєві засновано Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання (1873).	.
Листопад
12 18 29	– – –	20 років з дня виходу першого номера щотижневої газети «Український південь» (1993). 65 років від дня народження ї-Трофімчук, української співачки, уродженки с. Олександродар Доманівського району (1948). 130 років від дня народження єгіна, українського вченого-селекціонера, уродженця Вознесенська ().
Грудень
4 *15	– –	140 років тому в Миколаєві засновано морехідну школу (1873). 100 років тому засновано Миколаївський обласний краєзнавчий музей (1913).
25	–	75 років від дня народження Л. Є. Федорука, поета, уродженця Вознесенська (1938). Див.: Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; за ред. В. П. Бойченка ; склад. Н. А. Полівода. – Миколаїв : Ганна Гінкул, 2001. – С. 76.
27 31	– –	165 років від дня народження , російського флотоводця, видатного вченого-океанографа, віце-адмірала, дослідника Арктики (). 105 років від дня народження іна, керівника підпільної організації «Миколаївський центр» ().

Цього місяця виповнюється:

– 75 років з дня створення обласного науково-методичного центру народної творчості та культпросвітроботи (1938);

– 20 років з дня відкриття у Миколаєві першого в Україні інформатико-математичного ліцею (1993).

Цього року виповнюється:

– 135 років від дня народження Л. В. Інглезі, художника, уродженця Миколаєва ();

– 125 років від дня народження інського, археолога, дослідника Ольвії ();

* * *

– 120 років з часу заснування центральної бібліотеки Первомайської ЦБС (1893);

– 105 років з часу заснування у Миколаєві першого футбольного клубу «Зебра» (1908);

– 105 років з часу заснування Миколаївського товариства аматорів природи (1908);

– 85 років з часу відкриття Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету (1928);

– 75 років з часу відкриття у Миколаєві Військово-морського авіаційного училища ім.  (1938);

– 75 років з часу заснування Миколаївського чавуноливарного заводу (1938);

– 65 років з часу заснування Миколаївського заводу металоконструкцій (1948);

– 65 років з часу створення обласної організації товариства «Знання» (1948);

– 55 років, з часу прийняття в експлуатацію Жовтневого водоймища (1958);

– 50 років з часу заснування Кривоозерського професійного аграрного ліцею (1963);

– 45 років, як вступив до ладу Очаківський дослідний мідійно-устричний рибоконсервний комбінат (1968);

– 40 років з часу створення Баштанського сирзаводу (1973);

* * *

– 295 років з часу заснування с. Кумарі Врадіївського району (1718);

– 245 років з часу заснування с. Костичі Баштанського району (1768);

– 235 років з часу заснування с. Кашперо-Миколаївка Баштанського району (1778);

– 235 років з часу заснування с. Матвіївка (нині Центральний район Миколаєва) (1778);

– 225 років з часу заснування смт Братське (1788);

– 205 років з часу заснування с. Плющівка Баштанського району (1808);

– 205 років з часу заснування с. Возсіятське Єланецького району (1808);

– 180 років з часу заснування с. Олександрівка Доманівського району (1833);

– 180 років з часу заснування с. Ставки Веселинівського району (1833);

– 150 років з часу заснування с. Новоолександрівка Баштанського району (1863);

– 145 років з часу заснування с. Новопетрівка Снігурівського району (1863);

– 140 років з часу заснування с. Грейгове Жовтневого району (1873);

– 135 років з часу заснування с. Кринички Миколаївського району (1878);

– 105 років з часу заснування с-ща Радсад Миколаївського району (1908);

– 90 років з часу заснування с. Червона Знам`янка Казанківського району (1923);

– 85 років з часу заснування с. Поділля Веселинівського району (1928);

– 85 років з часу заснування с-ща Рівне Очаківського району (1928);

– 85 років з часу заснування с-ща Фрунзе Доманівського району (1928);

– 80 років з часу заснування с. Прибузьке Жовтневого району (1933).

ФАКТИЧНІ ДОВІДКИ

16 березня

130 років тому затверджено другий герб Миколаєва (1883)

У середині XIX століття відбулася реорганізація геральдичної служби Російської імперії та були удосконалені правила герботворення. Знов створене Гербове відділення розпочало роботу щодо перегляду старих та створення нових міських та губернських гербів з метою надання їм вигляду, що відповідає правилам і віддзеркалює нові історичні реалії та адміністративно-територіальні зміни.

Зазначені зміни торкнулися і герба Миколаєва. За цей час місто стало центром суднобудування, великим торговим портом та базою Чорноморського флоту. Ці обставини були враховані при розробці нового герба, що мав такий вигляд: “у лазуровому щиті, на срібній хвилеподібній окраїні - золотий корабель з чорними веслами і супроводжуваний, у главі щита, золотою Архієрейською митрою на двох таких само, навхрест покладених посохах. У вільній частині – герб Херсонської губернії. Щит прикрашений срібною межовою тризубою короною і оточений двома золотими якорями, поєднаними Олександрівською стрічкою”.

Герб відображав зв’язок міста із суднобудуванням та флотом. Про це свідчить зображений на ньому корабель у вигляді золотого човна. Митра на фоні двох перехрещених посохів символізує сподівання населення на заступництво Святого Миколая Чудотворця. Перехрещені посохи, на думку знавця місцевої символіки, члена Українського геральдичного товариства Р. Кочкурова, означають стабільність, рівновагу і, можливо, символізують мирне співіснування в Миколаєві кількох релігійних конфесій.

Межова тризубна корона вказує на повітовий статус міста, золоті якорі свідчать, що Миколаїв – місто портове, а Олександрівська червона стрічка символізує державну підтримку починань городян.

Література

Символіка міста Миколаєва : бібліогр. покажч. / уклад.: єєва, І. В. Письменна ; ред. . – Миколаїв : вид-во Ірини Гудим, 2007. – 24 с.

Крючков, Ю. Еще раз о гербе Николаева / Ю. Крючков // Очерки истории Николаева : в 8-ми кн. – Николаев, 2006. – Кн. 3. – С. 54-59.

Хаєцький, іка Миколаївщини / О. П. Хаєцький // Миколаївщина : літопис іст. подій. – Херсон : Олді-плюс, 2002. – С. 668.

Гречило, А. Миколаїв / А. Гречило // Герби міст України (ХІV – І пол. ХХ ст.). – К., 2001. – С. 228-229.

Ковалева, города Николаева / , // Очерки истории культуры Южного Прибужья (от истоков до начала XX века) : в 3-х кн. – Николаев, 2000. – Кн. 1. – С. 84.

Умеренков, и флаг Николаева : ист. очерк. – 2-е изд., доп. – Николаев : Меркурий, 2000. – 56 с. : ил.

Гербы города Николаева // Именовать – город Николаев. – Николаев, 1991. – С. 222-225.

* * *

Панченко, В. Геральдика Херсона та Миколаєва / В. Панченко // Науковий світ. – 2004. - № 10. – С. 22-23.

Тимановская, А. Геральдика Николаева / А. Тимановская // Крик. – 2004. – 1-8 сент. (№ 35). – С. 2.

Кочкуров, Р. Геральдика Николаева / Р. Кочкуров // Вечерний Николаев. – 1996. – 29 окт.

7 квітня

150 років від дня народження , піаніста, диригента, композитора, педагога, уродженця с. Ковалівка Миколаївського району ()

Блуменфельд Фелікс Михайлович народився в обдарованій родині, усі три брати – Станіслав, Сигизмунд і Фелікс – стали відомими піаністами, композиторами і педагогами. У 1880 р. Фелікс закінчив Єлисаветградське реальне училище, а у 1885 р. - Петербурзьку консерваторію, де й розпочав свою педагогічну діяльність. З 1895 р. - концертмейстер, у рр. – диригент Маріїнського оперного театру в Петербурзі. Восени 1918 р. переїжджає до Києва; тут за його участю відкривається вища музично-драматична школа ім. . У 1922 р. художня рада Київської консерваторії одноголосно обирає його директором.

Протягом багатьох років він був професором Петербурзької, згодом Київської і Московської консерваторій. У 1927 р. отримав звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.

Серед оперних постановок Ф. Блуменфельда – «Борис Годунов» М. Мусоргського в редакції М. Римського-Корсакова (1904), «Трістан та Ізольда» Р. Вагнера (1899), «Нерон» А. Рубінштейна (1902), «Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова (1907) та ін. Виступав він також як диригент з Республіканським симфонічним оркестром ім. М. Лисенка. Керував аспірантурою.

Серед його учнів - піаніст-віртуоз XX століття В. Горовиць та відомі піаністи А. Янкелевич, О. Едельман, В. Стешенко, М. Покровський, Г. Таранов та ін.

Як композитор, Ф. Блуменфельд створив чимало вокальних і інструментальних творів, є автором 70-ти романсів і симфоній.

Помер у Москві.

Література

Ткаченко, А. / А. Ткаченко // Российские деятели украинского происхождения : энцикл. справ. – К., 2005. – С. 214-215.

Гамкало, І. Д. Блуменфельд Фелікс Михайлович / І. Д. Гамкало // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2004. – Т. 3. – С. 86.

Котляр, -духовные начала в творчестве Ф. М. Блуменфельда – уроженца Николаевщины / // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : V Миколаїв. обл. краєзн. конф. – Миколаїв, 2004. – С. 310.

Ковалева, Феликс Михайлович / , В. П. Чистов // Очерки истории культуры Южного Прибужья : в 3-х кн. – Николаев, 2002. – Кн. 3. – С. 35-36.

Блуменфельди // Митці України. – К., 1992. – С. 73.

// Ковалевка: прошлое и настоящее. – Николаев, 1991. – С. 30-33.

* * *

Николаева, О. Сторінки минулого / О. Николаева // Маяк. – 1996. – 23 листоп.

28 травня

75 років від дня народження М. І. Озерного,

миколаївського художника (1938)

Озерний Михайло Іванович народився у с. Василівка Лебединського району Сумської області. У 1965 р. закінчив Косівське училище прикладного мистецтва. Член спілки художників України (1967). З 1974 р. працює в Миколаєві, займається художньою керамікою, скульптурою, живописом. Декоративні композиції, панно, рельєфи та скульптури у його виконанні прикрашають дитяче містечко «Казка», приміщення Центральної бібліотеки ім. ЦБС для дорослих (декоративна композиція «Джерело»), Академічного українського театру драми та музичної комедії (панно «Вечорниці») та інших установ Миколаєва та області. У 1981 р. у складі творчої групи брав участь в оформленні Музею суднобудування і флоту.

Учасник міжнародних, всеукраїнських та обласних виставок. Його твори зберігаються в музеях та приватних колекціях різних країн світу.

За свою працю нагороджений медаллю «Ветеран праці», почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю у галузі культури». Лауреат Національної премії України ім. (1981), заслужений діяч мистецтв України.

Література

Озерний Михайло Іванович // Шевченківські лауреати, : енцикл. довід. – К., 2001. – С. 394-395.

Михайло Озерний // Сучасні миколаївські митці. – Миколаїв, 2000. – С. 84-85.

Березовская, М. / М. Березовская // Николаевцы, : энцикл. слов. – Николаев, 1999. – С. 249.

* * *

Дробышева, О. Михаил Озерный / О. Дробышева // Горожанин. – 2009. – № 2. – С. 44-45.

В поисках тайны природы // Вечерний Николаев. – 2009. – 28 февр.

Мельникова, О. Пленер Михайла Озерного / О. Мельникова // Рідне Прибужжя. – 2008. – 21 черв.

Росляков, С. Запах леса в полотнах художника / С. Росляков // Южная правда. – 2008. – 12 июня.

Запесочная, Л. С мольбертом по стране / Л. Запесочная // Новая Николаевская газета. – 2008. – 11 июня.

Наточа, Е. Магия живописи / Е. Наточа // Вечерний Николаев. – 2008. – 3 июня.

Смирнова, Н. Щедрая душа Михаила Озерного / Н. Смирнова // Регион-Юг. – 2008. - № 1. – С. 46-49.

Кремінь, Д. Майстер в інтер’єрі часу / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2007. – 24 листоп.

Маляров, А. Пейзажи Михаила Озерного / А. Маляров // Южная правда. – 2006. – 25 февр.

Кремінь, Д. Над берегами княжої землі / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2005. – 27 верес.

Наточа, Е. Нет плохой погоды у Озерного / Е. Наточа // Вечерний Николаев. – 2003. – 5 июня.

28 травня

125 років від дня народження , українського вченого-ботаніка, уродженця Миколаєва ()

Яната Олександр Алоїзович народився в родині садівника. Початкову освіту отримав у приватній підготовчій школі й реальному училищі; продовжував навчання водночас у Ново-Олександрівському інституті сільського господарства й лісівництва та в Політехнічному інституті в Києві (на агрономічному відділенні).

Неординарна особистість, талановитий дослідник і педагог, невтомний організатор науки й громадського життя О. Яната зробив вагомий внесок у фітобіологічну й агрономічну науки, в етноботаніку й наукову ботанічну термінологію, у справу охорони природи та в історію науки. Він – один із засновників Миколаївського товариства аматорів природи (1908). Працював в Історично-природничому музеї Таврійського губернського земства, вивчав флору північної Таврії, створив на Ай-Петрі дослідну біологічну станцію, розробив наукову програму дослідження флори Кримської Ялти.

Під час флористичних досліджень О. Яната зібрав багаті гербарії, що зберігаються в Інституті ботаніки ім. М. Холодного НАН України (Київ), Нікітському ботанічному саду УААН (Ялта), Ботанічному інституті ім. В. Комарова РАН (Санкт-Петербург). За його зборами описано нові для науки види рослин.

У 1913 р. О. Яната обраний керівником контрольно-насіннєвої станції Харківського сільськогосподарського товариства. Займався опрацюванням і застосуванням нових методик обстеження посівного матеріалу, швидкого визначення його схожості. Велику увагу приділяв організації насіннєвого контролю в Україні. Був одним із фундаторів та керівників сільсько-господарського наукового комітету України (1918), редактором «Вісника сільськогосподарської науки», активним діячем Природничої секції Українського наукового товариства в Києві, головою Термінологічної комісії.

Важливим аспектом діяльності О. Янати була популяризація науки. Вчений поєднував різноманітні форми просвітницької діяльності – читання науково-популярних лекцій, видання популярної літератури, проведення ботанічних освітніх екскурсій тощо.

О. Яната був послідовним подвижником на терені охорони природи, заповідної справи, автором декрету «Про охорону пам’яток культури та природи» (1926), ініціатором скликання природоохоронних з’їздів. Упродовж останніх років працював у Харківському сільськогосподарському інституті. У 1933 р. його було заарештовано за фальшивими звинуваченнями і засуджено. Помер у таборі на Соловках. Реабілітований у 1964 р.

Література

Бойченко, В. Олександр Яната – вчений, громадянин і зек / В. Бойченко // Миколаївщина в історії України. – Миколаїв, 2009. – Ч. 2. – С. 146-150.

Веденеєва, Г. Пам’яті видатного вченого – нашого земляка, засновника Миколаївського товариства любителів природи – Олександра Алоїзовича Янати / Г. Веденеєва // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : VІІ Миколаїв. краєзн. конф. – Миколаїв, 2008. – С. 341-343.

Першопроходець в українській ботаніці // Знаменні дати : календар-2008. – К., 2008. – С. 125-129.

Суслова, О. Олександр Яната – видатний організатор біологічної й сільськогосподарської науки / О. Суслова, В. Миколайчук // Перлини степового краю : матеріали Першої регіон. наук.-практ. агроеколог. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених. – Миколаїв, 2005. – С. 184-186.

Шкварець, Алоїзович Яната () / // Миколаївці : визначні історики і краєзнавці минулого. – Миколаїв, 2004. – С. 61-62.

Професор Яната Олександр Алоїзович () / УААН, ЦНСГБ ; уклад.: , ; наук. ред . – К. : Аграрна наука, 2003. – 224 с.

Борейко, В. / В. Борейко // Словарь деятелей охраны природы. – К., 2001. – С. 503-511.

Братіна, О. Діяльність на терені природознавчих товариств України / О. Братіна // Історія науки, освіти і культури в Україні : традиції і сучасність. – Миколаїв, 1996. – С. 13-14.

* * *

Распопова, И. Коллекция профессора Янаты / И. Распопова // Мир музея. – 2011. - № 9. – С. 45.

Жевнер, В. Научное творчество Александра Янаты / В. Жевнер // Южная правда. – 2010. – 18 сент.

Ситник, К. Великий природознавець Олександр Алоїзович Яната / К. Ситник // Український ботанічний журнал. – 2010. - № 2. – С. 163-171.

Коробченко, А. Просвітницька діяльність Олександра Янати в музеях України / А. Коробченко // Вересень. – 1999. - № 2. – С. 56-59.

Околітенко, Н. Потоплена Атлантида : професор , його діла та доля / Н. Околітенко // Вісник АН України. – 1993. - № 2. – С. 72-74.

21 серпня

60 років від дня народження іня, українського письменника, поета, лауреата Національної премії України імені (1953)

Дмитро Дмитрович Кремінь народився в с. Суха Іршавського району Закарпатської області в сім’ї колгоспника. У 1975 р. закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Викладав українську мову і літературу в середній школі, Миколаївському педагогічному інституті. Працював кореспондентом газети, завідуючим відділом у редакціях газет «Ленінське плем’я», «Радянське Прибужжя», керував обласною літературною студією «Джерела». Член Національної спілки письменників України (1979). Автор збірок «Травнева арка» (1978), «Південне сяйво» (1982), «Танок вогню» (1983), «Бурштиновий журавель» (1987), «Шлях до зірок» (1990), «Пектораль» (1997), «Елегія троянського вина» (2001), «Атлантида під вербою» (2003), «Літопис» (2003), «Синопсис» (2005), «Ольвійський транзит» (2006), «Полювання на дикого вепра» (2006), «Вибрані твори» (2007), «Лампада над Синюхою» (2007), «Літній час» (2007), «Скіфське бароко» (2008), «Скіфське золото» (2008), «Два береги» (2008), «Замурована музика» (2011). Публікувався в журналах «Ранок», «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Дружба народов», «Юность», альманахах, колективних збірках, перекладався на російську, англійську, білоруську, молдавську, грузинську, осетинську та інші мови. Виступає як складач, редактор, автор передмов у літературних виданнях. У 2005 р. разом з композитором Т. Яровою записав компакт-диск вибраних пісень на свої слова. Керівник обласної молодіжної літературної студії «Борвій», голова обласної організації Національної спілки письменників України, член Асоціації діячів естрадного мистецтва.

За книгу віршів «Пектораль» удостоєний Національної премії України ім. (1999). Лауреат премій ім. В. Чумака (1987), М. Аркаса (1994), А. Самойленка (2008), В. Свідзінського (2011).

Література

Коротич, В. О. Цілком особисто. Приватні листи до Дмитра Кременя / В. О. Коротич. – Х. : Фоліо, 2011. – 411 с.

Креминь Дмитро Дмитриевич // Николаевский литератор. – 2010. – С. 20-21.

Январев, Э. Соловей, покидающий клеть золотую / Э. Январев // Журнальный столик : избр. эссе и док. рассказы. – Николаев, 2010. – С. 190-192.

Поет Дмитро Дмитрович Кремінь // Закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. . – Ужгород, 2008. – С. 157-192.

Шуляр, В. І. Історіософська лірика Дмитра Креміня : методика вивчення : навч.-метод. посіб. / В. І. Шуляр, Є. В. Горкуша. – Миколаїв : Іліон, 2008. – 126 с. : іл.

Старовойт, Л. В. «На розпутті великих доріг…» : образ України у збірці Д. Кременя «Полювання на дикого вепра» / // Письменники Миколаївщини. – Миколаїв, 2007. – С. 78-84.

Бондарчук, Н. На рівні серця / Н. Бондарчук // Автограф. – Миколаїв, 2006. – С. 69-75.

Дмитро Кремінь // Література рідного краю : письменники Миколаївщини : посіб.-хрестоматія. – Миколаїв, 2003. – С. 188-192.

Кремінь Дмитро Дмитрович // Лауреати обласної премії ім. М. Аркаса. – Миколаїв, 2003. – С. 34.

Жадько, В. Поет етнічного Вавілону / В. Жадько // А степ як море. – К., 2003. – С. 185-198.

Мирошниченко, элегии Дмитра Креминя : о книге поэта «Пектораль» / // Время и бремя культуры. – Николаев, 2003. – С. 34-38.

Сизоненко, О. Я – тільки тінь великої ріки! / О. Сизоненко // Не вбиваймо своїх пророків / О. Сизоненко. – К., 2003. – С. 513-533.

Кремінь Дмитро Дмитрович // Шевченківські лауреати, : енцикл. довід. – К., 2001. – С. 278-279.

// Человек года. Горожанин года () : биобиблиогр. справ. – Николаев, 2001. – С. 25-26.

* * *

Козлов, В. Виталий Коротич – Дмитру Креминю: «Вы поэт, какого Украина сто лет не имела» / В. Козлов // Южная правда. – 2012. – 28 янв.

Старовойт, Л. «Українства зоряного коду вам зламати просто не дано!» / Л. Старовойт // Літературна Україна. – 2011 – 15 груд. – С. 14.

Кремінь, Д. Блакить у червіні… [інтерв’ю з поетом] / Д. Кремінь ; інтерв’ю вела Т. Гордієнко // Морська держава. – 2011. - № 5. – С. 57-60 ; № 6. – С. 57-60.

Кремінь, Д. Поезія не вмирає, лише змінює свій образ / Д. Кремінь ; бесіду вів С. Козак // Літературна Україна. – 2011. – 16 черв. – С. 10-11.

Ржепецький, Л. Музика поезії над рікою життя / Л. Ржепецький // Вечерний Николаев. – 2009. – 22 авг.

Базилевський, В. Мінерал поезії / В. Базилевський // Літературна Україна. – 2009. – 4 черв. – С. 1, 8.

Дзюба, І. Дмитро Кремінь : розмова з добою на краю прірви / І. Дзюба // Вечерний Николаев. – 2008. – 21 авг.

Туайло, С. Поет на всі часи / С. Тупайло // Рідне Прибужжя. – 2007. – 21 серп.

Толочик, П. Почни свою пісню посередині серця / П. Толочик // Рідне Прибужжя. – 2004. – 11 груд.

Бойченко, В. Бенефіс на Голготі / В. Бойченко // Южная правда. – 2003. – 21 авг.

Зотова, В. «Величава мова» поезії Дмитра Кременя / В. Зотова // Українська мова і література. – 2002. - № 40. – С. 41-43.

Маляров, А. Елегія Троянського вина Дмитра Кременя / А. Маляров // Вітчизна. – 2001. - № 9/10. – С. 146-147.

15 жовтня

70 років від дня народження , художника, уродженця Первомайська (1943)

Антонюк Андрій Данилович народився в с. Богополе (нині частина м. Первомайська). У 1962 р. закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова. Член Спілки художників (1970), заслужений художник України (1989). Започаткував південноукраїнську школу образотворчого мистецтва. Його творчості притаманні народні мотиви, символіка експресіонізму та естетика модернізму. З 1967 р. брав участь у всесоюзних (Київ, Львів, Одеса, Новосибірск), а з 1985 р. – міжнародних виставках (Угорщина, Чехія, Болгарія, Іспанія, Канада, країни Латинської Америки, Японія), де його визнали беззаперечним майстром самобутнього українського мистецтва. Роботи, написані на фольклорно-історичну тематику, зберігаються у багатьох музеях України, Третьяковській галереї у Москві, Мадридській галереї та приватних колекціях Європи й Америки.

Лауреат премії ім. В. Стуса (1993), Національної премії України ім. (1994), премії «Золотий Тризуб» (1997). Нагороджений золотою медаллю Національної Академії мистецтв України (2002).

Література

Январев, Э. Целебная лазурь / Э. Январев // Журнальный столик : избр. эссе и док. рассказы. – Николаев, 2010. – С. 298-301.

, живописець // Человек года. Горожанин года () : биобиблиогр. справ. – Николаев, 2008. – С. 15-17.

Антонюк, А. Лампада над Синюхою : альбом-антологія / А. Антонюк, Д. Кремінь. – Миколаїв : Атол, 2007. – 215 с.

Степанов, М. Душа не знає часу / М. Степанов // Малярство / А. Антонюк. – К., 2004. – С. 92-93.

Малина, В. Антонюк Андрій Данилович / В. Малина, О. Катюха // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001. – Т. 1. – С. 587.

Антонюк Андрій Данилович // Шевченківські лауреати, : енцикл. довід. – К., 2001. – С. 24.

Андрій Антонюк // Сучасні миколаївські митці. – Миколаїв, 2000. – С. 3.

// Николаевцы, : энцикл. слов. – Николаев, 1999. – С. 42-43.

Антонюк Андрій Данилович // Митці України : енцикл. довід. – К., 1992. – С. 28.

* * *

Скрипник, А. Антонюк – видатний майстер, чиї картини надають життю краси й сенсу / А. Скрипник // Николаевский бизнес. – 2011. – 9 нояб. – С. 15.

Кремінь, Д. З обійнятих любов’ю літ на Богополі / Д. Кремінь // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. - № 10. – С. 48.

Клименко, Н. Феномен Антонюка / Н. Клименко // Рідне Прибужжя. – 2011. – 22 верес.

Ярославский, И. Андрей Антонюк – это Украина! / И. Ярославский // Южная правда. – 2011. – 14 мая.

Антонюк, А. Мое дело творить, создавать, что я и делаю / А. Антонюк // Горожанин. – 2009. - № 2. – С. 38-39.

Войтова, Н. Звездное сияние Богополья – Андрей Антонюк / Н. Войтова // Горожанин. – 2008. - № 12. – С.20.

Наточа, Е. Космический Богополь Антонюка / Е. Наточа // Вечерний Николаев. – 2008. – 23 окт.

Бондарчук, Н. Боже поле Андрія Антонюка / Н. Бондарчук // Рідне Прибужжя. – 2008. – 26 квіт.

Кремінь, Д. Життя і житіє Андрія Антонюка / Д. Кремінь // Київ. – 2005. - № 11. – С. 186-189.

Підгора, В. Міфологізм Андрія Антонюка / В. Підгора // Образотворче мистецтво. – 2002. - № 1. – С. 53-56.

Костюк, Л. Три тополя на Богополе / Л. Костюк // Южная правда. – 1998. – 22 дек.

27 жовтня

100 років з часу заснування Миколаївського національного університету ім. (1913)

Миколаївський національний університет ім. – один із найстаріших вищих навчальних закладів на півдні України. Він заснований у 1913 р. як учительський інститут. Упродовж рр. заклад функціонував як Миколаївський інститут народної освіти, у рр. – як інститут соціального виховання, у рр. – як Миколаївський державний педагогічний інститут. У 1999 році МДПІ здобув статус педагогічного університету, а в 2002 р. – державного. Знаковою подією стало надання у 2010 р. Миколаївському державному університету ім. статусу національного.

Сьогодні у складі університету функціонують чотири інститути, п’ять факультетів, підготовче відділення, відділ післядипломної освіти, технікум. Навчально-виховний процес здійснює 41 кафедра. Серед професорсько-викладацького складу – 1 член-кореспондент АПН України, 27 докторів наук, 24 професори, понад 230 кандидатів наук, доцентів.

Сьогодні в університеті навчається понад десять тисяч студентів. А за час своєї діяльності університет дав путівку в життя близько 60 тисячам працівників освітянської галузі, засобів масової інформації, психологічних служб, державних і наукових установ.

Література

Миколаївський державний університет імені : віхи історії, / уклад.: [та ін.]. – Миколаїв : Іліон, 2009. – 183 с. : іл.

Миколаївський державний університет : іст. нарис, / уклад.: Я. І. Журецький, І. С. Павлік, . – К. : Златограф-дизайн, 2003. – 256 с. : іл.

Випускники та студенти Миколаївського державного університету – гордість України / за ред. . – Миколаїв : МДУ, 2003. – 136 с.

Миколаївський державний педагогічний інститут Міністерства освіти України // Освіта на Миколаївщині у ХІХ-ХХ століттях. – Миколаїв, 1997. – С. 144-164.

* * *

Тупайло, С. МНУ імені – флагман вищої освіти на Миколаївщині / С. Тупайло // Родной причал. – 2012. – 23-29 мая (№ 21).

Будак, В. Наукові здобутки / В. Будак // Рідне Прибужжя. – 2010. – 18 груд.

Старовойт, Л. Знакова перемога / Л. Старовойт // Рідне Прибужжя. – 2010. – 9 верес.

Паплаускайте, М. Миколаївський державний університет – осередок освіти, науки і духовності / М. Паплаускайте, О. Марченко // Освіта України. – 2008. – 18 листоп. – С. 6.

15 грудня

100 років з дня заснування Миколаївського обласного краєзнавчого музею (1913)

Миколаївський обласний краєзнавчий музей був створений як природничо-історичний. Ініціаторами його заснування були голова міської думи М. Леонтович, член міської думи С. Гайдученко та Е. Францев. Основу музею склала колекція «Кабінету рідкісних речей», створена в 1803 р. У 1920 р. музей став історико-археологічним, з 1941 р. по 1950 р. – історичним, а з 1950 р. –обласним краєзнавчим.

З 2012 р. музей розміщується у будівлі пам’ятника архітектури ХІХ ст. Старофлотські казарми. Нове експозиційне оформлення включає 18 жанрових діорам, 28 міні-діорам та історичні композиції. Основна експозиція розкриває природу краю, історію заселення регіону та виникнення козацтва, заснування міста, період другої світової війни та розбудови державності. Загалом виставкова площа становить 1,5 тис. кв. м.

Збірки музею нараховують понад 180 тис. експонатів. Велику історичну цінність складають археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції.

Щороку музей відвідують понад 150 тис. осіб. При музеї працює історико-краєзнавче товариство «Золотая ладья», проводяться наукові конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження».

Література

Гаврилов, И. Николаевский областной краеведческий музей / И. Гаврилов, Н. Гаркуша, И. Пискурева // Николаевские достопримечательности. – Николаев, 2010. – С. 175-186.

Маньковська, Р. Миколаївський обласний краєзнавчий музей / Р. Маньковська // Енциклопедія історії України. – К., 2009. – Т. 6. Ла-Мі. – С. 653-654.

Музейний часопис / упоряд. І Піскурьова ; упр. культури Миколаїв. облдержадмін. ; Миколаїв. обл. краєзн. музей. – Миколаїв : Атол, 2003. – 167 с.

Гаврилов, И. Николаевский естественно-исторический (историко-археологический музей как центр просветительской работы по краеведению () / И. Гаврилов, Н. Гаркуша // Традиції слов’янського просвітництва: шлях крізь століття. – Миколаїв, 2002. – С. 167-172.

* * *

Король, И. Вячеслав Рукоманов: «Мы хотим заложить большой культурный слой» / И. Король // Автограф. Век ХХІ. – 2012. - № 1. – С. 12-15.

Тонковид, В. В истоки города вдохнут новую жизнь / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2012. – 28 янв.

Шварц, Д. Открытия областного историко-культурного центра ждать осталось недолго / Д. Шварц // Рідне Прибужжя. – 2011. – 18 жовт.

Христова, Н. Набережная, 29: постоянная прописка для музея / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2011. – 15 февр.

Фуга, Л. Ночь в музее / Л. Фуга // Южная правда. – 2010. – 20 мая.

Миколаївський обласний краєзнавчий музей // Історія України. – 2010. - № 6/7. – С. 41-43.

Смирнова, Н. Музей истории нашего края / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. – 2009. – 22 янв. – С. 10.

Боговик, Т. Час відліку – з 1913 року / Т. Боговик // Рідне Прибужжя. – 2008. – 27 груд.

Ицковский, Ю. Хранители времени / Ю. Ицковский // Новая Николаевская газета. – 2003. – 14 янв.

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………….	3
Пам’ятні дати Миколаївщини на 2013 рік………………………	5
Фактичні довідки ……………………………………………………….	12
16 березня	130 років тому затверджено другий герб Миколаєва (1883)…………………………………….	12
7 квітня	150 років від дня народження , піаніста, диригента, композитора, педагога, уродженця с. Ковалівка Миколаївського району ()…………………………………………...	13
28 травня	75 років від дня народження М. І. Озерного, миколаївського художника (1938)………………….	14
	125 років від дня народження , українського вченого-ботаніка, уродженця Миколаєва ()……………………………..	16
21 серпня 15 жовтня	60 років від дня народження іня, українського письменника, поета, лауреата Національної премії України ім. (1953)………………………………………………... 70 років від дня народження , художника, уродженця Первомайська (1943)…….	18 20
27 жовтня	100 років з часу заснування Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського (1913)……………………...	22
15 грудня	100 років тому засновано Миколаївський обласний краєзнавчий музей (1913)……………….	23