За час навчання в магістратурі лікар-магістр працює за індивідуальним навчальним планом, затвердженим науковим керівником і деканом факультету. Лікар-магістр засвоює наукові методики, проводить обстеження тематичних хворих, здійснює експериментальні дослідження, вивчає сучасні досягнення з обраної проблеми, публікує наукові статті та тези доповідей, опрацьовує та аналізує отримані результати, оформляє та подає до захисту магістерську роботу.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ (МАГІСТРІВ) НА ЗАКЛЮЧНІЙ ДЕРЖАВНІЙ АТЕСТАЦІЇ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ З ПРИСВОЄННЯМ ЗВАННЯ «ЛІКАР-СПЕЦІАЛІСТ» ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ"
Оцінка знань лікарів-інтернів з інфекційних хвороб проводиться диференційовано з урахуванням ступеня оволодіння практичними навичками - вміння здійснювати діагностику та диференціальну діагностику інфекційних захворювань, формулювати клінічний діагноз згідно з вимогами сучасної класифікації, надати допомогу при невідкладних станах, здійснити лікування, профілактику, диспансерне спостереження за реконвалесцентами.
І. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВМІНЬ ТА ОВОЛОДІННЯ ПРАКТИЧНИМИ НАВИЧКАМИ
Оцінка “відмінно” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко і досконало оволодів методикою опитування та фізичного обстеження хворого, відмінно володіє прийомами визначення основних симптомів та синдромів інфекційних захворювань, діагностичними та лікувальними маніпуляціями, вміє скласти план обстеження і лікування і правильно інтерпретує дані додаткових (лабораторних, інструментальних) методів дослідження.
Оцінка “добре” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко оволодів методикою обстеження хворого, але допускає незначні помилки при обстеженні та інтерпретації
результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження, а також при проведенні діагностичних та лікувальних маніпуляцій.
Оцінка “задовільно” ставиться лікарю-інтерну, який оволодів методикою обстеження хворих, але допускає суттєві порушення у виконанні методики проведення фізичного та додаткових методів обстеження хворого, в інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, помиляється при виконанні окремих діагностичних та лікувальних маніпуляцій.
Оцінка “незадовільно” ставиться лікарю-інтерну, який не засвоїв практичних навичок.
II. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ
Кожному лікарю-інтерну під час іспиту пропонується 150 тестових запитань (клінічних задач) із комп'ютерної атестаційної програми, затвердженої МОЗ України. Для відповіді на кожне запитання {клінічну ситуаційну задачу) дається час до 1 хвилини. За 95-100 % правильних відповідей - оцінка “відмінно”; за 85-94 % правильних відповідей - оцінка “добре”; за 75-84 % правильних відповідей - оцінка “задовільно”; за 74 % і нижче правильних відповідей - оцінка “незадовільно”.
Оцінка “відмінно” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, знає етіологію, епідеміологію, патогенез, класифікацію клінічні особливості захворювання, вільно проводить обґрунтування діагнозу, здійснює диференційну діагностику, може скласти детальний план обстеження і лікування конкретного хворого (рішення клінічної ситуаційної задачі), надати невідкладну допомогу, вміє виписувати рецепти та правильно оформити лист лікарських призначень конкретному хворому, вміє вирішити питання профілактики та диспансеризації конкретного захворювання.
Оцінка “добре” ставиться лікарю-інтерну, який добре засвоїв теоретичний матеріал з усіх розділів інфекційних хвороб, має добру практичну підготовку, але допускає окремі неточності у відповідях та при вирішенні клінічної ситуаційної задачі.
Оцінка “задовільно” ставиться лікарю-інтерну, який має знання з основних питань інфекційних захворювань, задовільну практичну підготовку. Вміє правильно виписати рецепт та оформити лист лікарських призначень, допускає окремі несуттєві помилки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі.
Оцінка “незадовільно” ставиться лікарю-інтерну, який не знає значної частини матеріалу, допускає суттєві помилки при відповідях, при вирішенні клінічної задачі або не засвоїв практичних навичок.
Критерії оцінки знань магістрів медицини зі спеціальності “Інфекційні хвороби” та магістерської роботи.
Під час навчання в магістратурі лікар-магістр виконує науково-дослідницьку роботу під керівництвом наукового керівника.
Магістерська робота складається із вступу, в якому обґрунтовується актуальність обраної теми роботи, короткого огляду літератури за темою за останні 5-10 років. У другому розділі подаються методики, якими користувався претендент магістерського ступеня. У третьому розділі міститься характеристика хворих, які були обстежені та знаходилися під наглядом лікаря, а також результати лабораторних та об’єктивних даних і ефективності терапії. Заключення і висновки містять результати проведеної науково-дослідницької роботи. Після висновків наводиться список літератури, яка використовувалась при виконанні магістерської роботи.
Захист магістерської роботи відбувається на засіданні вченої ради інституту. Освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр медицини із спеціальності інфекційні хвороби” присвоюється після відкритого голосування, якщо за це проголосувало не менше 2/3 присутніх членів вченої ради. Магістру медицини видається диплом. Якщо не менше 75% дисциплін, передбачених навчальним планом та програмою магістратури, складено з оцінкою “відмінно”, та з інших дисциплін не було оцінок “задовільно”, видається диплом з відзнакою.
3 Навчально-методичний матеріал з дисципліни
3.1 СПИСОК ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. , Ивахив диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412с.
2. , , Алейникова терапия вирусных заболеваний. М.- Тверь, - 20с.
3. и др. Герпес (этиология, диагностика, лечение). – М.: Медицина, 1986. – 272с.
4. , Бруцеллез. – Л.: Медицина, 1985. – 184с.
5. и др. Лептоспироз. – К.: Здоровье, 1989. – 150с.
6. , Новицкий гепатити. – Рига.: Звайгзне, 1988. – 412с.
7. , , Цеюков тиф и паратифы А и В. – К.: Здоровье, 1990. – 192с.
8. , Соринсон терапия при инфекционных болезнях. – Л.: Медицина, 1983. – 224с.
9. и др. Практика инфекциониста. Минск: Выш. шк., 1994. – 495с.
10. и др. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. – К.: Здоровье, 1993.
11. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2001. – Т. 1. – 856с.
12. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2002. – Т.2. – 696с.
13. Гебеш ірози. – Ж. лікування та діагностика, 1998. - № 2. – с.21 – 26.
14. Гебеш інова теорія патогенезу інфекцій і принципи лікування хворих. – Інфекційні хвороби, 1998 - № 1. – с.29 – 33.
15. , , Іщук І. С. і співавт. Методичні рекомендації до семінарських занять з інфекційних хвороб для курсантів факультету удосконалення лікарів (вибрані теми). – Київ – Тернопіль, 1991. – 47с.
16. и др. Клиническая химиотерапия инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1991. – 256 с.
17. Грачева болезнь в клинике инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1985. – 199 с.
18. , Щетинина химиотерапия инфекционных болезней. М., Медицина, 1995. – 209с.
19. Грипп /, , и др. – К.: Здоровья, 1985. – 128 с.
20. Грипп: Руководство /Под ред. . – Л.: Медицина, 1986. – 352 с.
21. Дифтерия /, , и др. М.: Медицина, 1988. – 208 с.
22. Дранник иммунология и аллергология. Одесса: «Астро Принт», 1999. – 603с.
23. , Астафьева респираторные заболевания: этиология, эпидемиология, патогенез, клиника. – М.: Медицина, 1991. – 136 с.
24. , Постовит течения инфекционных болезней у лиц пожилого и старческого возраста. – Л.: Медицина, 1982. – 272 с.
25. Иммунология инфекционного процесса /Под ред. , , . – М.: Медицина, 1993. – 305 с.
26. Инфекционные болезни тропиков. / Под ред. , . К.: Здоровья, 1992. – 280 с.
27. Інфекційні хвороби: Підручник /За ред. М. Б.Тітова. – К.: Вища школа., 1995. – 567 с.
28. , , Казанцев диагностика инфекционных болезней (руководство для врачей). – М.: Медицина, 1999. – 482с.
29. “Календар профілактичних щеплень в Україні”. Наказ МОЗ України № 000 від 31.10.2000 р.
30. , , Коломиец герпес. Минск, 1988. – 70с.
31. Краснов инфекционные болезни у детей. Н. Новгород. – 1999. – 150с.
32. Лобан риккетсиозы человека: Руководство для врачей. – Л.: Медицина, 1980. – 376 с.
33. , Полозок . – М.: Медицина, 1983. – 224 с.
34. Лобзин и арахноидиты. Л.: Медицина, 1983. – 192 с.
35. , Захаров и диспансеризация инфекционных больных. СПб., 1994.
36. , , Гайдамович и арбовирусные инфекции. М.: Медицина, 1989. – 336 с.
37. , Иванов инфекции. Л.: Медицина, 1989. – 240с.
38. Мавров -вирусные инфекции. Харьков. – 1998. – 76с.
39. Майер и последствия гепатита. Пер. с нем. – М.: Гэотар медицина, 1999. – 424 с.
40. , Никифоров . – Л.: Медицина, 1985. – 200с.
41. , Яковлев препараты группы фторхинолонов в клинической практике. – М., Логата, 1998. – 351с.
42. , Черкасский . – М., 1995. – 221с.
43. , Ющук дизентерия. – М.: Медицина, 1994. – 256с.
44. , Ющук дизентерия. – М., Медицина, 1994. – 280с.
45. Полиомиелит /, – К.: Здоровье, 1987. – 104с.
46. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки /За ред. . – К.: Здоров’я, 1992. – 256с.
47. Постовит токсикоинфекции. – Л.: Медицина, 1984. – 280с.
48. «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні”. – Наказ МОЗ України № 000 від 30.05.97 р. – К., 1997. – 123с.
49. , , Тартаковский легионеров (легионеллез). – М.: Медицина, 1984. – 208с.
50. , , Клініко-біохімічні, генетичні та імунологічні особливості вірусних і вірусно-бактеріальних менінгоенцефалітів. “Інфекційні хвороби”, 1999, № 2. – 32 – 35с.
51. Руководство по зоонозам /Под ред. . – Л.: Медицина, 1983. – 320с.
52. Руководство по зоонозным и паразитарным заболеваниям /Под ред. . – Ташкент: Медицина, 1987. – 544с.
53. Руководство по инфекционным болезням /Под ред. , М.: Медицина,1986. – 464с.
54. Руководство по инфекционным болезням. /Под ред. . М., Медицина, 1996. – 208с.
55. Руководство по инфекционным болезням. /Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. . – СПб.: “Изд-во Фолиант”, 2000. – 936 с.
56. Руководство по рикетсиозам, геморрагическим лихорадкам и энцефалитам /Под ред. . – Ташкент: Медицина, 1986. – 470с.
57. Самохин инфекция у детей (клинико-морфологические аспекты). – М. Медицина, 1987. – 160с.
58. Сепсис. /Под ред. , . – К., 1997. – 143с.
59. Сепсисология с основами инфекционной патологии /Под общ. ред. . – Тбилиси: Мецниереба, 1988. – 805с.
60. , Гирін В. М. Епідеміологія. – К., Здоров’я, 1998. – 480с.
61. , , Беседнова . – М.: Медицина, 1990. – 240с.
62. Соринсон гепатиты в клинической практике. С-Петербург, 1998
63. Соринсон болезни в поликлинической практике. – Спб: Гиппократ, 1993. – 320с.
64. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. /Под ред. . – К.: Здоровье, 1988. – 232с.
65. Справочник по диффузионной диагностике инфекционных болезней. /Под ред. , , . К., Здоровья, 1987. – 288с.
66. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под ред. поф. , доц. – К.: Здоровье, 1990. – 368с.
67. Торбинский эндотоксикоза при сепсисе. – Одесса, 1994. – 230с.
68. Учайкин по инфекционным болезням у детей. – М., 199с.
69. , , Гуртовой гепатиты у беременных. – М.: Медицина, 1990. – 208с.
70. Фролов инфекции. К., 1996. – 233с.
71. и соавт. Гельминтозы человека. – Луганск, 1995. – 202с.
72. , , и соавт. Диагностика, лечение и профилактика рожи. Методические рекомендации. - Киев, 1995. – 25с.
73. , , Вірусні гепатити. К.6 Фенікс, 2002. – 296с.
74. Черкасов . – Л.: Медицина, 1986. – 200с.
75. Шаповал энцефалит. – Л., 1990. – 253с.
76. , Шихвердиев сепсис. – СПб, 1996. – 125с.
77. Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Пер с англ. – М.: Гэотар медицина, 1999. – 864с.
78. , ВИЧ/СПИД - инфекция – двадцать лет спустя после начала пандемии. –Нижний Новгород, 1999. – 146с.
79. Шуба . – Саратов, 199с.
80. Шувалова болезни: Учебник. – 4-е изд. – М.: Медицина, 1995. – 656с.
81. Шувалова в диагностике инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1988. – 261с.
82. Эпидемический паротит / и др. – К.: Здоровье, 1979. – 156с.
83. , Бродов кишечные инфекции: диагностика и лечение. М.: Медицина, 2001. – 304с
84. , Венгеров по инфекционным болезням (в 2-х томах). М.: ВУНМЦ, 1999. – 880с.
85. , Бродов кишечные инфекции: диагностика и лечение. М., Медицина, 2001. – 304с.
86. Протас энцефалит - клиника, патогенез, терапия. Руководство для врачей. Минскс.
87. Вітряна віспа: аналіз проблеми та шляхи вирішення (за ред. ї, ї, О. І. Гриневича) – к.: АТЗТ „Телеоптик”, 2003. – 88с.
88. ., К, , Гранитов инфекция. - М., Медицинская книга, Н. Новгород, издательство НГМА, 2001.
89. Иммунологический диагноз и оптимизация лечения: К., Наукова думка, 19с.
3.2 Список додаткової літератури.
1. и соавт. Иммуногенетика инфекционных заболеваний. М., 1965.
2. и соавт. Краснуха. М., 1975.
3. и соавт. Неспецифический язвенный колит. К., 1986.
4. , Новицкий гепатология. Рига. 1984.
5. и соавт. Дисбактериозы. Л., 1979.
6. , Габан и лечение острых кишечных заболеваний, вызванных условно патогенными бактериями. К., 1985.
7. , Инфекционные экзантемы у детей. М., 1988.
8. и соавт. Холера Эль-Тор. М., 1976.
9. и соавт., Научные основы организации и профилактики инфекционных болезней. К., 1977.
10. Вершигора иммунология. Киев, 1990.
11. Вирусы гриппа и грипп. /Под ред. , перевод с англ. М., 1978.
12. и соавт. Проведение пероральной регидратации детям с ОРЗ. Методические рекомендации. М., 1989.
13. , , Топольницкий легионеров /клиническая лекция/. Киев, 1990.
14. , , Дегтяренко инфекции /клиническая лекция/. М., 1998.
15. та інші. Методичні рекомендації до семінарських занять з інфекційних хвороб для курсантів факультету удосконалення лікарів /вибрані теми/. Київ. Тернопіль – 1998.
16. Гельминтозы человека. /Под ред. М., 1985.
17. и соавт. Ротавирусный гастроэнтерит. М., 1988.
18. Дунаевский диагностика заболеваний печени. Л., 1985.
19. Иванов болезни с экзантемами. Л., 1970.
20. Иванов кишечные инфекции. М., 1982.
21. и соавт. Брюшной тиф и паратифы. М., 1989.
22. и соавт. Брюшной тиф и паратифы. М., 1989.
23. Ильинский . М., 1974.
24. , Матковский по инфекционным болезням. М., 1985.
25. Казанцев . Л., 1985.
26. Казанцев паротит. Л., 1988.
27. и соавт. Криптоспоридиоз и СПИД. Л., 1990.
28. , Погребняк язва. Киев, 1976.
29. и соавт. Клиника, диагностика и лечение дифтерии. Методические рекомендации. М., 1990.
30. Корь /Под ред. 1985.
31. Ладный оспы и предупреждение ее возврата. М., 1985.
32. , Токаревич . М., 1982.
33. и соавт. Хронические гепатиты и циррозы печени. Л., 1987.
34. Ляшенко . Л., 1985.
35. и соавт. Коматозные состояния у детей. Л., 1988.
36. , Топольницкий /клиническая лекция/. М., 1985.
37. и соавт. 1989.
38. и соавт. Контроль и регуляция имунного ответа. Л., 1984.
39. и соавт. Шигеллезы. Рига, 1979.
40. и соавт. Клиника, патогенез и лечение холеры. Саратов, 1988.
41. Покровский по зоонозам М., 1985.
42. и соавт. СПИД Л., 1990.
43. и соавт. Иерсиниоз /клиника, диагностика, лечение/. Методические рекомендации. М., 1989.
44. Постовит тиф и паратифы А и В. Л., 1988.
45. Постовит капельные инфекции у взрослых. Л., 1982.
46. Постовит тиф и паратифы А и В. Л., 1988.
47. и соавт. Герпетическая инфекция и СПИД. Л., 1990.
48. и соавт. Аллергические заболевания. Л., 1984.
49. и соавт. Вирус Эпштейна-Барра и СПИД. Л., 1990.
50. и соавт. Цитомегаловирусная инфекция и СПИД. Л., 1990.
51. Руководство по тропическим болезням. Под ред. М., 1983.
52. Руководство по социальной гигиене. /Под ред. М., 1974.
53. Сазонов . К., 1984.
54. Сидельников состояния у детей. Киев, 1983.
55. Смородинцев и его профилактика. М., 1984.
56. и соавт. Псевдотуберкулез. М., 1990.
57. , Беседнова лихорадки. М., 1981.
58. Соколова гепатиты. М., 1985.
59. СПИД. Цхалтубо, 1988.
60. Терских и другие хламидийные инфекции. М., 1979.
61. , Луцик менингиты. Киев, 1990.
62. и соавт. Лечение острых кишечных инфекций у детей. Методические рекомендации. К., 1989.
63. и соавт. Дифтерия. М., 1988.
64. и соавт. Вирусные и вирусно-бактериальные диареи у детей. Л., 1980.
65. и соавт. Легионеллез и СПИД. Л. 1990.
66. и соавт. Вирусные гепатиты. Киев, 1980.
67. и соавт. Диспансеризация реконвалесцентов и обследование контактных. Методические рекомендации. Киев, 1985.
68. Хазанов диагностика заболеваний печени. М. 1988.
69. и соав. Иммунологические основы диагностики кишечных инфекций. М., 1987.
70. и соавт. Криптоспоридоз и СПИД. Л., 1990.
71. Чайцев сосотояния при острых инфекциях. Л., 1962.
72. , Тришкова . Киев, 1987.
73. и соавт. Печеночная недостаточность при вирусном гепатите. Л., 1981.
3.3 Перелік навчально-методичної літератури
1. , Красовицький робота у клініці інфекційних хвороб: диференціальна діагностика: Навчальнийй посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 1998.
2. , та ін. Інфекційнві хвороби: класифікація та схеми діагностики.: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000.
3. , Ільїна Н. І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДу, 2001.
4. , Ільїна Н. І. та ін. Інфекційні хвороби: ситуаційні завдання: Навчальний посібник. – Суми, Вид-во СумДУ, 2000.
5. , Ільїна Н. І. Інфекційні хвороби: тестові завдання: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2002.
Навчальний план розроблений на основі типової навчальної програми для лікарів-інтернів спеціальності “Інфекційні хвороби”, 2006 року (НМАПО ім. ).
Укладачі:
Ільїна Н. І.
Робоча програма розглянута та ухвалена на засіданні кафедри
“30” серпня 2006 р. Протокол № 1
Зав. кафедри
Робоча програма розглянута і ухвалена на засіданні циклової методичної комісії медичного інституту з післядипломної освіти
“ __ “ _____________ 2006 р. Протокол № 1
Голова циклової методичної комісії
медичного інституту СумДУ
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
