Програма моніторингу довкілля Одеської області (стр. 1 )

ПРОГРАМА

МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на роки

Одеса -2010

Скорочення та умовні позначення

ВО – водний об’єкт;

ГМЦ ЧАМ – Гідрометеоцентр Чорного та Азовського морів;

ГМБ – гідрометеорологічне бюро;

ГМО – гідрометеорологічна обсерваторія;

держекоінспекція – Державна екологічна інспекція в Одеській області;

ДЕІ ПЗРЧ – Державна екологічна інспекція з охорони довкілля північно-

західного регіону Чорного моря;

держуправління ОНПС – Державне управління охорони навколишнього природного

середовища в Одеській області;

ДКАУ – Державне космічне агентство України;

ДЛГО – Одеське державне лісогосподарське об’єднання;

ДСМД – державна система моніторингу довкілля України;

МГС – морська гідрометеорологічна станція;

НДІ курортології – Український науково-дослiдний iнститут медреабiлiтацiї

та курортологiї;

Облводгосп – Одеське обласне виробниче управління по водному господарству;

Облдержродючість – Одеський обласний державний проектно-технологічний центр

охорони родючості ґрунтів і якості продукції;

ОблСЕС – Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області;

ОДЕКУ – Одеський державний екологічний університет;

ОНУ – Одеський національний університет ім. І. І.Мечникова

ПЗФ – природно-заповідний фонд;

ОдЦ ПівденНІРО – Одеський центр Південного науково-дослідного інституту

морського рибного господарства та океанографії

ПричорноморДРГП – Причорноморське державне регіональне геологічне

підприємство;

РІАЦ – Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи

моніторингу довкілля;

РСМД – регіональна система моніторингу довкілля Одеської області;

РЦМ – Регіональний центр моніторингу;

УДО «Радон») – Державна корпорація «Українське державне об’єднання «Радон»

Одеський державний міжобласний комбінат;

УкрНЦЕМ – НДУ „Український науковий центр екології моря”;

УНСО – Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної

державної адміністрації;

Управління ІЗТ і РУ –Управління інженерного захисту території міста й розвитку

узбережжя Одеської міської ради;

Управління “Одесарибвод” – Головне державне управління охорони використання

і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в

Одеській області.

Зміст

Паспорт програми …..........................................…..................................	4
Вступ...........................................................................................................	7
1 Обгрунтування необхідності програми ………………………………	9
2 Мета розроблення програми та її основні завдання …………………	11
3 Шляхи і виконання Програми …………………………………………	12
4 Склад функцій і задач обласної системи моніторингу ………………	14
5 Механізм забезпечення реалізації програми …………………………	18
5.1 Організаційне забезпечення …………………………………………	18
5.2 Нормативно-правове забезпечення функціонування РСМД ……..	19
5.3 Інформаційне забезпечення …………………………………………	20
5.4 Науково-методичне забезпечення …………………………………..	23
5.5 Забезпечення якості та єдності вимірювань ………..	25
5.6. Фінансове забезпечення Програми ………………………………...	26
6 Критерії оцінки реалізації Програми …………………………………	28
Додатки до Програми моніторингу довкілля Одеської області на роки	29
Додаток 1 Головні нормативні документи, що регулюють діяльність у сфері моніторингу довкілля України	30
Додаток 2 Склад функцій та задач, що вирішуються при здійсненні моніторингу ………………………………………………………………	31
Додаток 3 Перелік заходів Програми моніторингу довкілля Одеської області на роки ………………………………………………	40

Паспорт програми

1 Назва: Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на роки.

Основне умовне позначення: регіональна програма моніторингу;

скорочена форма основного умовного позначення, що використовується у межах даного тексту: Програма

2 Ініціатор розроблення програми: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

3 Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми: рішення Одеської облради від 10.09.2010 р. „Про внесення змін і доповнень до рішення Одеської обласної ради” від 12.05.2010 р. „Про обласний бюджет Одеської області на 2010 рік”, додаток 7 „Перелік об’єктів, видатки на які у 2010 році здійснюються за рахунок коштів обласного „Фонду охорони навколишнього природного середовища”.

4 Розробники програми:

1. НДУ „Український науковий центр екології моря” Мінекоресурсів України (базова наукова установа Мінекоресурсів у галузі морського екологічного моніторингу; міжнародний Регіональний активний центр з питань моніторингу та оцінки забруднення Чорного моря).

Контактна адреса: 65009, м. Одеса, Французький бульв. 89;

Teл.: (04; Факс: (04; E-mail: *****@***

2. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

Контактна адреса: 65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83

Teл.: (; Факс: (0; E-mail: *****@***net

5 Відповідальний виконавець програми: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

6 Виконавці Програми (суб’єкти регіональної системи моніторингу довкілля):

- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі держуправління ОНПС);

- Державна екологічна інспекція в Одеській області;

- Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря;

- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство;

- НДУ „Український науковий центр екології моря”;

- Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації;

- Гідрометцентр Чорного та Азовського морів;

- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області;

- Одеське обласне виробниче управління по водному господарству „Облводгосп”;

- Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції;

- міські водоканали.

7 Термін реалізації програми:

початок: 2011 р. – закінчення: 2017 р.

Вирішення завдань Програми планується в два етапи.

На першому етапі ( рр.) планується здійснення першочергових заходів з оптимізації інституційної інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля (надалі РСМД) відповідно до потреб інформаційної інтеграції відомчих підсистем моніторингу та оптимізації управління інформаційними потоками, у т. ч.: створення Регіонального центру моніторингу та Регіонального інформаційно-аналітичного центру системи моніторингу довкілля, створення єдиного (в перспективі інтерактивного) регіонального банку даних екологічної інформації, упорядкування систем обліку і звітності у відомчих підсистемах моніторингу, упровадження систем внутрішнього і зовнішнього контролю якості моніторингу в РСМД та ін.

На другому етапі ( рр.) передбачається: удосконалення системи спостережень та інформаційної взаємодії у рамках РСМД на основі аналізу ефективності її функціонування; розвиток і удосконалення методичного та програмного забезпечення комплексного аналізу даних моніторингових спостережень на основі єдиного інтерактивного регіонального банку даних, у т. ч. упровадження математичних моделей прогнозування і управління станом довкілля; упровадження інтерактивних інтернет-технологій для збирання, обміну, накопичення та обробки даних та ін.

Головні завдання РСМД, які полягають у реалізації основних функцій екологічного моніторингу як системи спостережень, оцінки, діагнозу та прогнозу стану довкілля (тобто, власне виконання моніторингу) виконуються суб’єктами РСМД на постійній основі у регулярному режимі упродовж усього терміну виконання Програми.

8 Очікувані результати виконання

Реалізація Програми забезпечить комплексність аналізу стану довкілля на основі усієї моніторингової інформації, що збирається й виробляється відомствами-суб’єктами РСМД, і сприятиме:

- більш якісному і повному забезпеченню потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядування, економіки, науки та суспільства в об’єктивній і достовірній інформації про стан довкілля Одеської області;

- якісному поліпшенню управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

- комплексному використанню моніторингової інформації, що виробляється у рамках відомчих підсистем моніторингу, і тим самим сприятиме більш ефективному використанню державних коштів, що витрачаються на цілі державного моніторингу.

9 Прогнозні обсяги фінансування (в тис. грн)

Джерело фінансування	Загальний обсяг фінансування	У тому числі за роками
2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
Усього, у тому числі:	4800	760	850	820	680	550	590	550
Державний бюджет	2400	380	425	410	340	275	295	275
Обласний бюджет	2400	380	425	410	340	275	295	275
Кошти небюджетних джерел	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів	за наявності коштів

10 Контроль за виконанням

Контроль за виконанням Програми здійснюють:

- міжвідомча Обласна комісія з питань моніторингу довкілля (в питаннях організації виконання програми, забезпечення державних органів моніторинговою інформацією, методологічні питання);

- комісія обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів і з бюджету та комісія банківської діяльності (в питаннях виконання заходів програми і використання коштів, використання моніторингової інформації органами державної влади і громадськістю).

Оперативне адміністрування функціонування РСМД, регулювання взаємодії між суб’єктами моніторингу здійснює держуправління ОНПС (Регіональний центр моніторингу). Науково-методичну координацію діяльності суб’єктів РСМД здійснює Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи моніторингу довкілля. Метрологічний контроль лабораторій суб’єктів РСМД здійснює ДП „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”. Заходи з контролю якості та єдності вимірювань в РСМД організовує Базова організація метрологічної служби Мінекоресурсів БОМС „Морське середовище” (УкрНЦЕМ).

Керівник Програми,

начальник Державного управління

охорони навколишнього природного

середовища в Одеській області _________________ В.

Вступ

Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на роки розроблена відповідно до рішення Одеської облради[1] та на продовження середньострокової „Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області на роки” і на її основі з урахуванням результатів виконання останньої, а також зауважень і пропозицій, наданих суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області (надалі РСМД).

Програма розроблена з дотриманням вимог і рекомендацій щодо змісту та структури державних цільових програм, встановлених Законом України „Про державні цільові програми” (від 18.03.2004 р. ) та „Методичними рекомендаціями щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання” (затв. наказом Мінекономіки від 04.12.06 р. № 000), а також „Методичних рекомендацій з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня” (затв. наказом Мінекоресурсів від 16.12.05 р. № 000) та положень законодавчих актів і нормативних документів, що регулюють діяльність у сфері державного моніторингу довкілля в Україні[2], і з урахуванням цілей і завдань регіональних програм екологічного спрямування, у тому числі „Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року” (затв. рішенням Одеської облради від 9.11.2007 р. ) та „Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” (затв. Законом України від 22.03.2001 р. ).

Відповідальним державним замовником Програми є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі держуправління ОНПС), державними замовниками-співвиконавцями в межах покладених на них завдань є суб’єкти системи моніторингу.

Державна система моніторингу базується на виконанні розподілених функцій її суб’єктами і складається з підпорядкованих їм підсистем.

Виконавцями Програми (суб’єктами РСМД) є:

- Державне управління охорони навколишнього природного середовища

в Одеській області;

- Державна екологічна інспекція Одеської області (держекоінспекція);

- Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (ДЕІ ПЗРЧ);

- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (ПричорноморДРГП);

- НДУ „Український науковий центр екології моря” (УкрНЦЕМ);

- Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації (УНСО);

- Гідрометцентр Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ);

- Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області (ОблСЕС);

- Одеське обласне виробниче управління по водному господарству (Облводгосп);

- Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Облдержродючість);

- міські водоканали.

Організаційне забезпечення реалізації Програми покладається у межах повноважень на держуправління ОНПС, інших суб'єктів системи моніторингу та Одеську обласну державну адміністрацію. Оперативна організація і контроль діяльності суб'єктів РСМД здійснюється Регіональним центром моніторингу (надалі РЦМ), що створюється у межах держуправління ОНПС за погодженням з Мінекоресурсів України.

Науково-методичну координацію моніторингової діяльності суб’єктів РСМД, комплексний аналіз даних спостережень суб’єктів РСМД в цілях оцінки, діагнозу і прогнозу екологічного стану територій та окремих природних об’єктів, а також інформаційно-аналітичну підтримки управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки забезпечує Регіональний інформаційно-аналітичний центр системи моніторингу довкілля (надалі РІАЦ), який створюється держуправлінням ОНПС у межах визначеної профільної науково-дослідної установи за погодженням з відповідним відомством і облдержадміністрацією.

Міжвідомча обласна комісія з питань моніторингу довкілля створюється облдержадміністрацією для вирішення найбільш важливих організаційних питань, що стосуються усіх суб’єктів РСМД (узгодження Програми, аналіз діяльності РСМД тощо), а також координує діяльність управлінь облдержадміністрації, райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування щодо створення та функціонування системи моніторингу,

Інтеграція елементів відомчих мереж в єдину систему моніторингу довкілля відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв’язків, центральними суб’єктами яких виступають РЦМ, РІАЦ і єдина база даних РСМД. Така інтеграція не передбачає адміністративного перепідпорядкування і залишає елементи відомчих мереж у відомчій приналежності.

Регіональна програма моніторингу є організаційно-правовим документом, що розроблений в цілях забезпечення правових, організаційних та методологічних засад функціонування регіональної системи моніторингу довкілля Одеської області. Програма є системоутворюючим нормативним документом, що покликаний об’єднати відомчі підсистеми моніторингу, які мають різне функціональне призначення, в єдину регіональну систему моніторингу, яка спрямована на забезпечення інформаційних потреб державних органів у сфері управління станом довкілля регіону.

1 Обгрунтування необхідності програми

Необхідність розроблення Програми моніторингу довкілля Одеської області на рр. обумовлена, перш за все, необхідністю внесення коректив до діючої програми рр.. Ці корективи пов’язані з необхідністю застосування нових підходів до вирішення „старих”, добре відомих проблем моніторингу довкілля.

Розроблення чи удосконалення практично усіх комплексних (з більше ніж одним виконавцем) програм моніторингу (хоч регіонального, хоч державного рівня) обґрунтовується необхідністю оптимізації, підвищення ефективності існуючої системи моніторингу, основними недоліками якої називають:

-  неузгодженість, відомчих систем спостереження, унаслідок чого в деяких випадках спостереження дублюються, а на окремих напрямах є недостатніми, а це, у свою чергу, ускладнює отримання єдиної картини забруднення довкілля і оцінку стану екосистем та призводить до неефективної трати коштів;

-  застарілі приладові бази і неузгодженість методик вимірювання показників стану довкілля, зокрема, показників забруднення, наслідком чого є розрізненість інформації, несумісність результатів вимірювань різних лабораторій за точністю, за складом вимірюваних параметрів, за аналітичною формою визначення одних і тих же елементів і т. ін.;

-  недостатність або відсутність інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу.

Перші два зауваження можуть бути віднесені до недоліків кожної з існуючих відомчих підсистем РСМД, отже й до РСМД у цілому. Останнє зауваження може розглядатися, як недолік системи моніторингу, до певної міри умовно, оскільки відсутність інформаційної взаємодії між елементами інформаційної системи означає, що системи як такої немає. Замість системи моніторингу, що спрямована на інформаційне забезпечення державної системи управління довкіллям, маємо сукупність відомчих підсистем, які спрямовані на інформаційне забезпечення вирішення відомчих задач. Ці задачі, головним чином, стосуються окремих аспектів використання природних ресурсів та обмеження антропогенного впливу на окремі складові довкілля, і якщо й співпадають із задачами оцінку стану навколишнього середовища та управління цим станом, то лише за напрямком діяльності, але не за її змістом і обсягом.

Серед проблем моніторингу, що потребують скоординованого програмного вирішення, слід назвати також нестачу сучасної обчислювальної техніки, відсутність ліцензійного програмного забезпечення, різноманітність і несумісність форматів файлів даних, різноманітність методів обробки й аналізу даних та представлення результатів моніторингу, відсутність орієнтації одержуваної інформації на коло осіб, що приймають управлінські рішення і таке інше.

Усе це типові проблеми державної системи моніторингу, які поки що не вирішені до кінця на державному рівні, і їх вирішення на регіональному рівні також проходить складно, особливо у разі несистемного підходу до їх вирішення. Для забезпечення системного підходу, який передбачає визначення стратегічних цілей діяльності, визначення головних і забезпечуючих завдань та порядку їх виконання й розробляється регіональна програма моніторингу.

Вищевказані проблеми моніторингової діяльності відзначалися й у попередній регіональній програмі моніторингу рр., після завершення якої їх актуальність хіба що зросла. Що стосується екологічних проблем регіону, у вирішені яких суттєва роль відводиться екологічному моніторингу, то їх аналіз і спроби розв’язання щораз натикаються на відсутність інформації, на необхідність проведення досліджень, у тому числі моніторингових. Яскравим прикладом, що характеризує цю ситуацію, є проблема озера Сасик – бувшого морського лиману.

Аналіз виконання попередньої програми моніторингу показав, що запропонований у ній для розв’язання вищевказаних „вічних” проблем моніторингу тривіальний підхід (удосконалення мереж спостережень; оптимізація показників, які контролюються, та періодичності їх контролю; розробка пакету єдиних методичних керівництв і упровадження їх в роботу усіх суб’єктів РСМД; уніфікація приладового забезпечення суб’єктів моніторингу і т. п.) виявився недостатньо ефективним. Безсумнівно, він не дав очікуваних результатів, перш за все, тому, що практично усі заплановані заходи просто не виконувалися через відсутність фінансового забезпечення. Разом з тим, слід зазначити, що вищеперелічені заходи, мало того, що потребують значних обсягів коштів (наприклад, оновлення і уніфікація приладового парку), вони ще й потенційно недостатні для реалізації поставлених цілей.

Забезпечення усіх суб’єктів моніторингу новітніми аналітичними приладами і використання єдиних методик аналізів справді сприяло б покращенню якості аналітичних визначень. Однак, ні перше, ні друге не гарантує якості аналізів, а лише сприяє тому. Для забезпечення гарантії якості існують спеціальні методи управління якістю вимірювань, які базуються на теорії комплексного управління якістю (ДСТУ ISO ), в основі якої знаходиться принцип постійного поліпшення якості продукції та орієнтація на споживача[3]. Відповідні процедури стосовно моніторингових спостережень описані у розділі 5.5. Упровадження цих процедур потребує, головним чином, організаційних заходів і значно менших коштів, ніж процедури заміни приладової бази і упровадження єдиних методик аналізів.

Що стосується удосконалення відомчих систем спостережень і створення єдиної оптимізованої системи спостережень РСМД, то виконання цих завдань потребує проведення комплексного аналізу інформації відомчих підсистем моніторингу (даних спостережень та ін.). Однак, по-перше, на сьогодні такий аналіз нікому проводити, бо в структурі РСМД не визначена базова наукова організація РСМД, яка б відповідала за комплексний аналіз довкілля на основі даних об’єднаної системи спостережень і могла б оцінювати на основі такого аналізу ефективність існуючої системи спостережень РСМД у цілому, та окремих її підсистем. А по-друге, аналізувати нічого, оскільки дані спостережень суб’єктів РСМД залишаються практично недоступними для будь-кого, крім їх власників, а користувачам, у кращому випадку, надається лише узагальнена інформація. Тому для проведення такого аналізу попередньо необхідно створити механізм управління інформаційними потоками у межах РСМД, і центральним елементом цього механізму має стати єдина база даних РСМД (що дозволить аналізувати й вирішувати комплексні екологічні проблеми з використанням усіх інформаційних ресурсів РСМД) та ІАЦ - базова наукова організація РСМД.

2 Мета розроблення Програми та її основні завдання

Програми розроблена з метою удосконалення регіональної системи моніторингу довкілля, покращення якості і повноти інформації про стан довкілля та більш ефективного її використання як для специфічних потреб відомств-суб’єктів моніторингу, так і головними користувачами комплексної екологічної інформації РСМД - державними органами управління та органами місцевого самоврядування – в цілях охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Основними завданнями Програми є:

·  забезпечення функціонування обласної системи екологічного моніторингу довкілля як складової загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища;