Зміст (стр. 4 )

Таблиця 12

Прогноз долі вітчизняних ЛЗ на українському ринку на період р. р. (відсотки)

Cценарії	Роки
1	2	3	4
2009	2010	2011	2012
Сприятливий	40	50	55	58
Помірний	35	38	40	40
Несприятливий	35	32	30	25

("17") За цими ж джерелами взяті прогнози обсягів імпорту на період рік представлені в таблиці 13.

Таблиця 13

Прогноз імпорту ЛЗ в Україну на період р. р. (млн дол США)

Cценарії	Роки
1	2	3	4
2009	2010	2011	2012
Сприятливий	2500	2700	2880	3000
Помірний	2600	2900	3250	3650
Несприятливий	2800	3300	3950	4800

("18") І, нарешті в таблиці 14 представлені прогнози загальнодеражавних видатків на лікарські засоби, які розраховувалися як 7% від загальних державних видатків на охорону здоровя, прогнози обсягу яких взяті з баз даних МОЗ України (сприятливий), Державного комітету статистики України (помірний) і Українського інститута стратегічних досліджень (несприятливий).

Таблиця 14

Прогноз обсягів державних видатків на ЛЗ на період р. р. (млн грн)

Cценарії	Роки
1	2	3	4
2009	2010	2011	2012
Сприятливий	3500	3800	4500	5000
Помірний	3300	3500	4000	4200
Несприятливий	3000	3200	3500	3800

("19") Прогнозні значення обсягів виробництва ЛЗ вітчизняною фармацевтичною промисловістю України представлені на малюнку 7.

Мал. 7 Прогнозні значення обсягів виробництва фармацевтичної промисловості України

1) сприятливий сценарій – темпи росту фармацевтичного виробництва коливатимуться від 16% до 18% і досягнуть 1,5 млрд дол США до 2012 року. Обсяги імпорту зменшимуться приблизно на 1%-2% щорічно, а доля вітчизняних ЛЗ у загальних продаж відповідно збільшуватися. Все це стане можливим завдяки збільшенню обсягів інвестицій у фармацевтичну промисловість і збільшенню державних видатків на покупку лікарських засобів.

2) помірний сценарій – темпи росту виробництва ЛЗ будуть збільшуватися на 5%-12%, що буде результатом нежвавого росту інвестицій біля 10% до 2011 року і різким уповільненням у 2012 до 2%, ростом імпорту до 11%, ростом ринку вітчизняних ЛЗ до 40% і невеликим збільшенням державних витрат на фармацевтичну продукцію, але ріст останнього фактору вираженого у вартісному значенні може бути обусловленим інфляційними процесами, властивими гривні.

3) несприятливий сценарій – темпи росту вітчизняного виробництва будуть уповільнюватися з 5% до 2%, цей процес буде повязаний з збільшенням імпорту, середньорічний ріст – 15%-17%, зменшенням долі вітчизняних ЛЗ у структурі попиту до 25% у 2012 році, зменшенням державний витрат на ЛЗ і повільними темпами росту інвестицій у сектор (2% у 2012 році).

2.3 Прогнози розвитку фармацевтичної галузі світу і окремих країн у довгостроковому періоді.

Я вважаю, що для прогнозів на довгостроковий період краще використовувати метод експертних оцінок, тому що аналітичні і сценаричний методи втрачають свою точність у розрахунку на велику кількість майбутніх періодів.

Існує декілька точок зору щодо розвитку світової фарміндустрії. Міжнародне кредитне агентство Moodys Investors Service опублікувало негативний прогноз розвитку фармгалузі. Аналітики відзначають, що кредитний рейтинг галузі буде знаходитися в такому стані до початку 2015 р., тому що фармацевтичні компанії не зможуть повністю компенсувати втрати прибутку внаслідок закінчення строків патентного захисту найбільш популярних препаратів. Протягом 12-18 місяців патентний захист втратять лікарські засоби з багатомільярдними обсягами продажів, зокрема гіпохолестеринемічну препарат Lipitor (Pfizer) і антикоагулянт Plavix (Sanofi-Aventis/Bristol-Myers Squibb).

Фармацевтичні компанії намагаються компенсувати втрачені прибутки за рахунок угод злиття / поглинання. Експерти прогнозують, що подібна тенденція збережеться, хоча угоди будуть не такими великими, як угоди між Pfizer і Wyeth (68 млрд. доларів), Merck і Schering-Plough (41,1 млрд. доларів). Moodys дає більш позитивний прогноз відносно компаній, що спеціалізуються на дженериках, тому що випуск нових препаратів допомагає збалансувати як конкуренцію в цьому сегменті світового фармринку, так і послідовне зниження цін.

Найбільша аналітична компанія Global Industry Analysts, Inc (GIA) оголосила про публікацію великого звіту про світовий ринок рецептурних ліків у листопаді цього року, який спостерігає значне уповільнення зростання ринку цих препаратів. Ключовими факторами, які сповільнюють його зростання, є економічний спад, що збільшується кількість препаратів, у яких закінчився термін патенту, а також розростаються поширення дженериків, знижується вартість ліків і менша кількість дозволів на нові препарати. З позитивної точки зору, ринок переживає підвищений попит на біопрепарати, біофармацевтики і фармакогеноміку, які в даний момент поширюються в галузі. Світовий ринок ліків за рецептом перетне межу в 897 млрд. доларів до 2015 року - такий прогноз. Фармацевтична галузь також переживає наслідки глобального економічного спаду. Уряду в усьому світі залучаються до заходів зі зниження витрат, що призводить до підвищеного цінового тиску. Однак у порівнянні з будь-якою іншою галуззю фармацевтична промисловість щодо вкрита від економічних циклів, оскільки поведінка споживачів до ліків носить менш імпульсивний характер у порівнянні з витратами в інших сферах життя суспільства. За фактом очікується зниження продажів фармацевтичних препаратів в 2009 і 2010 роках, при цьому очікується зниження або нульове зростання на таких великих ринках, як США, Японія та Західна Європа. Одночасно полегшений доступ до інноваційних ліків і дженерика в результаті зростання, географічного розширення постачання ліками і зростаючої популярності приватного страхування від хвороб в найближчі роки впевнено стимулює зростання на ринках, що розвиваються, таких як Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Корея, Мексика і Туреччина. Вплив економічного спаду буде неоднаковим на різних ринках у зв'язку з різницею у відповідних ринкових характеристики.

Ринок ліків Східної Європи росте з вражаючою швидкістю, але складні регуляторні правила, які вводяться зараз, роблять його менш привабливим, ніж це здається на перший погляд. Так стверджує Business Insights у своєму новому дослідженні.

Згідно зі звітом, ринок ліків регіону розширюється приблизно на 10% на рік. За прогнозом Business Insights, його обсяг складе приблизно 41.4 млрд. доларів (29.3 млрд. євро) до 2015 р., причому, найбільша кількість продажів буде у препаратів від розладів серцево-судинної системи - близько 7.8 млрд. Продажі фармацевтичної продукції очолює Румунія, ринок якої зростає майже на 45% (!) щорічно, за нею йде Словаччина, де продажі виросли на 37% в рр.. У Східній Європі головним двигуном розширення став поліпшить доступ до ліків, зокрема, до брендованим дженерика, що поставляються такими компаніями, як Novartis - через свій підрозділ Sandoz.

Препарат Lovenox (enoxaparin) компанії Sanofi Aventis для лікування гострих коронарних синдромів, названий бестселером регіону, принісши прибутку у розмірі 152 млн. доларів. Інгібітори ангіотензин-конвертує ензиму (angiotensin-converting enzyme, ACE), що використовуються для лікування розладів серцево-судинної системи, домінують у решти ринку.

Незважаючи на очевидний потенціал ринку, експерти Business Insights попереджають про те, що ситуація суттєво змінюється, оскільки «системи охорони здоров'я в регіоні стали виключно складними». Вони пишуть у звіті, що «уряду почали реформу охорони здоров'я для зниження витрат і нові закони зміщують відповідальність за прийняття рішень з рецептурних ліків від терапевтів до фармацевтів». Багато держав реформували раніше підконтрольні їм системи охорони здоров'я. Це зроблено з допомогою регульованих систем соціального медичного страхування, а деякі країни вже відкрили свої ринки медичного страхування для конкуренції з боку приватних страховиків.

За даними дослідження «Українська фармгалузь - нові можливості для зростання» аналітичною компанією RNCOS, фармацевтичний ринок України обіцяє бути одним з найпривабливіших фармринку в світі. Аналітики вважають перспективи фармринку України досить позитивними завдяки ряду реформ, запропонованих урядом країни. Такі фактори, як поширення медичного страхування та збільшення чистих доходів населення також відіграють важливу роль у зростанні ринку. Експерти вважають, що відсутність ефективного цінового контролю і високі прибутки залучать зарубіжних виробників ліків. Основною перешкодою для іноземних інвесторів залишається політична нестабільність в країні. Загалом, очікується подальше зростання обсягу українського фармацевтичного ринку, який, за підрахунками аналітиків RNCOS, до 2015 року перевищить $ 8,5 млрд.

За прогнозами, китайський ринок фармацевтики до 2010 року увійде до п'ятірки найбільших у світі, а до 2050 - займе перше місце. І хоча за умови СОТ цей ринок став більш відкритим, міжнародні інвестори як і раніше стикаються з низкою труднощів, багато з яких є наслідками центрального планування в сфері. Наприклад, комплексне розподіл, слаборозвинута роздрібна мережа, порушення прав інтелектуальної власності, контроль цін і тиск. У той же час самовпевненість місцевих лідерів фармацевтики запобігає появі китайських брендів.

Обсяг індійського ринку лікарських засобів може збільшитися майже до 45 млрд дол. США в 2018 р. при середньорічних темпах зростання ринку на рівні 12,2%, прогнозує «Business Monitor International» ( «BMI») на сайті www. . У довгостроковій перспективі в Індії є всі шанси вийти на другу позицію за обсягом ринку ЛЗ в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (після Китаю).

Серед основних драйверів індійського ринку ЛЗ відзначають високі темпи зростання економіки країни, підвищення рівня доступності препаратів для населення, приплив інвестицій в поліпшення інфраструктури у сфері охорони здоров'я, а також широке поширення хронічних захворювань.

("20") Обсяг продажів ЛЗ в Індії в 2009 р. в національній валюті збільшиться на 13,1% в порівнянні з попереднім роком з 618 млрд рупій (14,2 млрд дол.) до 699 млрд рупій (14,5 млрд дол.), згідно з розрахунками «BMI». Відзначимо, що середні темпи приросту глобальної Фарма в 2009 р. очікуються на рівні 7,6%.

За прогнозами «BMI», в Індії в середньому витрати на ЛЗ в розрахунку на душу населення збільшаться з 11,96 дол. в 2008 р. до 20,03 дол. в 2013 р. і до 33,3 дол. в 2018 р.

У той час, як найбільші світові бренд-виробники зупинили свій вибір на країнах, що розвиваються, аналітики очікують, що останні будуть починати свої «топ-списки» з дженериків. Під час росту націй, що розвиваються, зростає і їх середній клас, а охорона здоров'я, без сумнівів зростає швидше ВВП. Але «розвиваючі нації не звернуться відразу ж до брендових препаратів», заявив Л. Фантлейдер (L. Funtleyder) з Miller Tabak & Co. в інтерв'ю Investors 'Business Daily. «Вони звернуться до дженерика, тому що ті дешевше і настільки ж надійні». Не дивно, що операції з дженерика - одні з останніх за часом угод з поглинання. Наприклад, недавня угода, коли Watson Pharmaceuticals купила Arrow Group за 1,75 млрд. доларів. Arrow концентрує свою діяльність у США, Франції, Канаді та Великобританії, у неї є продукти, зареєстровані на зростаючих ринках Словаччини та Туреччини - там, де очікується просування Watson. Arrow продає понад 100 найменувань препаратів в більш ніж 20 країнах. Інвестиційний аналітик з Citi Д. Борис (J. Boris) очікує, що Watson розшириться на Бразилію, Центральну і Східну Європу. Аналітики пророкують, що все більше фармвиробників - брендові і решта - готують угоди з дженерикові компаніями. Teva Pharmaceutical вже шукає «велике» поглинання, очікується, що Sandoz, дженерикові підрозділ Novartis, цілком готова до покупок на «поле» дженериків. Експерти одностайні - чим більше бренд-виробників будуть звертатися до дженерика, тим більше компаній послідує їх прикладу.

В загалі експерти вважають, що майбутнє фармацевтичного виробництва лежить у виробництві біопрепаратів. Розвиваючись стрімкими темпами, біофармацевтичних сегмент в даний час акумулює 15% обсягу світового фармринку. Генеричний бізнес не міг залишити без уваги цей перспективний сегмент ринку, тим більше що поширенню аналогічних біопрепаратів сприяє закінчення термінів патентного захисту з багатьох блокбастерам.

На сьогодні ринок аналогічних біопрепаратів у високому ступені фрагментований, тому цей сегмент є привабливим для нових гравців ринку. Відзначимо, що багато світових фармкомпанії виходять на ринок аналогічних біопрепаратів у формі спільних підприємств, щоб розділити інвестиційні ризики. Сприятлива регуляторно-законодавча база в даному секторі є запорукою збільшення ринкової частки гравців світового фармринку, а також нарощення маржі і зниження витрат.

Ринок аналогічних біопрепаратів стрімко зростає завдяки широкому визнанню споживачів, а також використання потенціалу попиту, що розвиваються ринків Індії та Китаю. Основна проблема в даному сегменті пов'язана з інвестиційними ризиками і вірогідністю невдач на різних стадіях розробки продукту. Однак і перспективи вражають - частина ринку біопрепаратів вартістю 24 млрд дол. до 2016 р. втрачає патентний захист. Згідно із прогнозами при середньорічних темпах приросту світового ринку аналогічних біопрепаратів в рр.. на рівні 89,1% до 2014 р. обсяг цього сегмента досягне 19,4 млрд дол.

У 2009 р. найбільшу питому вагу в загальному обсязі світового продажу аналогічних біопрепаратів припадав на рекомбінантні неглікозілірованние білки - 61% (малюнок). За прогнозами, при середньорічних темпах приросту цього сегменту ринку на рівні 87,9% протягом рр.. його обсяг до 2014 р. може досягти 11,5 млрд дол. Настільки високий прогноз зростання даного сегменту обумовлений закінченням строків патентного захисту по багатьом найбільшим брендовані біопрепаратів, зокрема препаратів інтерферону, гормону росту соматотропін, інсуліну та гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора (G-CSF). Серед всіх біопродуктів найбільші темпи зростання прогнозуються для ерітропротеінов, обсяг світових продажів яких до 2014 р. досягне 6,1 млрд дол.

У географічній структурі світового ринку аналогічних біопрепаратів безумовними лідерами є Америка та Азія. Європа також почала набирати обертів після схвалення її першого аналогічного біопрепарату Omnitrope в 2006 р.

Ключовими гравцями світового ринку аналогічних біопрепаратів є компанії «LG Life Sciences» (Південна Корея), «Sandoz» (Німеччина), «Teva Pharmaceutical Industries Ltd.» (Ізраїль), багато індійські компанії - «Biocon Limited», «Dr. Reddy's Laboratories Ltd »,« Intas Biopharmaceuticals Ltd. »,« Ranbaxy Laboratories »,« Reliance LifeSciences »,« Wockhardt »та ін.

3. Стратегії розвитку фармацевтичної галузі України.

3.1 Порівняльний аналіз можливих варіантів розвитку галузі.

Першим можливим варіантом розвитку фармацевтичної галузі України, могло би бути партнерство з такими країнами як Німеччина, Великобританія і Індія. Це партнерство могло б виражатися в обміні досвідом, створенні спільних підприємств, кооперації у наукових розробках нових лікарських засобів, і оптимізації технологічних процесів при їх виробництві.

На сьогоднішні день, Німеччина вже є одним з найголовніших інвесторів у фармацевтичну галузь України. Як правило, цей капітал приходить у вигляді прямих інвестицій, перетворюючи підприємства у спільні. На українському ринку оперує німецьке консалтінгове агенство Roland Berger Strategy Consultants, яке заінтересоване у пошуку можливих обєктів для покупки і інвестування німецьким капіталом. Звісно, що головними клієнтами такої компанії, заінтересованими у поглинанні українських підприємств є такі ТНК німецького і англійського походження як Bayer, Boehringer, Ingelheim і GlaxoSmithKline, кожне з яких вже має своє дистрибюторське відділення і представників в Україні і не відмовилось би від відкриття і виробничих філій. Крім того, німецькі і англійські компанії є головним постачальником приладів і обладнення для виробництва фармацевтичної продукції і новітніх технологій пов язнаних з ними. Майбутнє партнерство наших країн у сфері фармацевтичного виробництва могло б встановити тісніші контакти з цими виробниками, результатами яких була би низка міжурядових контрактів по торгівлі цією технікою. Вже сьогодні є можливість для українських фармацевтів стажируватися у Німеччині і Великобританії, при більш тісному партнерстві ці можливості розширилися. Але не треба забувати, що фармацевтична галузь Німеччини і Великобританії знаходяться на якісно різних технологічних рівнях з українською, що зовсім не є запорукою успішного співробітництва. Наприклад, вільний імпорт німецьких і англійських інвестицій може призвести до повного поглинання вітчизняних компаній іноземними, зробивши Україну ще однією аутсорсінговою країною для німецьких і англійських ТНК, масові стажировки українських фармацевтів за кордоном скоріш за все закінчаться витіком спеціалістів за кордон. Тому я вважаю, що стратегія співпраці України з цими країнами повинна бути дуже обережною. Прямі інвестиції повинні бути обмеженими і робитися більшою мірою у технічно відсталі, неприбуткові підприємства, які не можуть власними зусиллями вийти з кризи. Повинні розвиватися стосунки у торгівлі техникою для фармацевтичного виробництва. Можливим також є співпраця на рівні дерржавних дослідницьких інститутів і лабораторій. В загалі-то партнерство у повному розумінні цього слова (рівноправність партнерів) України з Німеччиною чи Великобританією на даному етапі неможливо через прірву яка лежить між рівнями розвитку галузі у цих країнах, але подібна ситуація не виключає взаємовигідну співпрацю.

Набагато блищою в цьому плані до нашого рівня країною є Індія, не дивлячись на те що порівняно з Україною фармацевтична промисловість займає значне важливіше значення в економиці країни і Індія має чимало ТНК таких як Ranbaxy, Dr Reddy’s Laboratories, сам технічний рівень фармацевтичної галузі, продуктивність праці в ній є схожими. Крім того, обидві наші країни спеціалізуються на виробництві відносно недорогих, масових ЛЗ. При наявності партнерства між Україною і Індією у сфері фармацевтичної галузі, Україна могла б закупляти фармацевтичну сировину при більш сприятливих умовах, тим самим знижуючи собівартість готового продукту. Цілком реальною і успішною, на мою думку була б і науково-технічна кооперація, обмін виробничим досвідом. Ще з часів Радянського Союзу між Україною і Індією створилися традиції науково-дослідницької співпраці. При наявності міжурядових договорів про партнерство ці дві країни могли б вести сумісну інноваційну діяльність, науково-дослідницькі проекти по розробці нових за складом ЛЗ, оптимізації виробничого процесу. Сьогодні багато індійських студентів навчаються у Національному фармацевтичному університеті України, на фармацевтичних спеціальностях медичних ВНЗ. При наявності закріпленого міждержавного співробітництва кількість цих студентів можна було би збільшувати, у українських студентів і спеціалістів з фармацевтики була б можливість отримати практику і підвищити кваліфікацію на таких світотових ТНК як Ranbaxy. Комерційні контракти і договор щодо сумісної наукової діяльності могли б заключатися і на міжпідприємницьких, міжуніверситетських рівнях. Враховуючи те, що відповідно довгостроковим прогнозам в Індії є всі шанси вийти на другу позицію за обсягом ринку ЛЗ в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (після Китаю) і її ринок фармацевтики складе 45 млрд долл США до 2018 року, Індія, на мою думку є дуже перспективним партнером як торговим, так і науковим.

На мою думку, успішним було б і партнерство в галузі фармацевтики з країнами СНГ. Можна було б організувати Асоціацію фармацевтів СНГ, яка б займалася науково-технічною діяльністю, дослідженнями ринку. Завдяки близькому рівню розвитку галузі, схожій освіті і кваліфікації спеціалістів, це могло б призвести до позитивних результатів. Всі ці країни мають проблему фінансування фармацевтичних розробок, створяння подібного обєднання вирішило би цю проблему завдяки економії масштабу.

Другим можливим варіантом розвитку фармацевтичної галузі України, могла би бути повна конкуренція з такими країнами як Німеччина, Великобританія і Індія. Це на мою думку був би найбільш небажаний варіант розвитку подій для фармацевтичної галузі України. Вітчизняні ЛЗ ніколи би не змогли конкурувати з аналогами виробленими у вищезгаданих країнах у їх комплексі: можливо перед медикаментами виробленим в європейських державах українські ЛЗ мали б цінову перевагу, на тих ринках, де споживачі вважають вартість головнішою за якість, але у такому випадку індійські препарати обішли б їх, і навпаки українські ЛЗ вважаються якіснішими за індійські (менше підробок), але споживач, який віддає перевагу якісному товару обере ЛЗ вироблений у Німеччині чи Великобританії. Тому, я вважаю, що метою як українського уряду і кожному фармацевтичному підприємству окремо потрібно докласти зусиль і не допустити подібної ситуації. Україна повинна співпрацювати з цими країнами, хоча б по причині того, що Німеччина є головним постачальником обладнення для фармацевтичної галузі України, а Індія – сировини. Якщо ж ці країни вступлять у протидію українській фармацевтиці, то вони можуть наложити ембарго на цей експорт в Україну. В загалі, я вважаю, що фармацевтична промисловість є настільки слабкою на даному етапі початку виходу на міжнародну арену торгівлі ЛЗ, що вона не може собі дозволити вступати у чисту конкуренцію без ніякої співпраці з жодною країною виробником фармацевтичної продукції. У крайньому випадку Україна могла б конкурувати з ЛЗ виробленими у інших країнах СНГ, наприклад з російськими. Російське виробництво ЛЗ є ще більш технологічно відсталим, енерго - і ресурсоємним за українське, при тому що вартість робочої сили там відносно вища, якість медикаментів, вироблених у РФ також є відносно низькою. Враховуючи те, що російський фармацевтичний ринок є найбільш швидкозростаючим у Європі, а російські споживачі при покупці ЛЗ більшою мірою орієнтуються на їх вартість, РФ міг би бути непоганим ринком збуту продуктів української фармацевтики.

І, нарешті, останнім найбільш правдоподібним і, на мою думку, сприятливим для української фармацевтичної галузі варіантом розвитку є часткова конкуренція, яка не виключає співпраці у науковій сфері, торгівлі, інвестиціях при збережені конкуренції на ринках. Це би і одночасно підтримало українську фармацевтику (фінансування, інновації, сировина, технології) і не позбавило би її мотивів удосконалюватися і бути конкурентноспроможньою на світових ринках. Говорити ж про розподіл ринків збуту фармацевтиці України ще рано, не має ні одного препарата українського походження який би мав абсолютну перевагу перед іншими, і на сьогоднішній день галузь не може повністю забезпечити навіть ринок України ані за кількостю ЛЗ, що виробляються, ані за асортиментом. Як би могла існувати подібна конкуренція? Наприклад, якщо б Індія і Україна співробітнічали у фармацевтичній галузі, мали б спільні підприємства на території України, то на вітчизняний ринок виходили б як медикаменти чисто індійського чи українського походження, так і ті, що були вироблені на спільних підприємствах. Так само, співпраця у науково-дослідницькій сфері не означає повної відсутності її конкурентності. Наявність спільних науково-технічних проектів ніяк не заважає навіть навпаки чисто вітчизняним, чи чисто індійським розробкам. Країнам зовсім не обовязково повністю ділитися своїми науковими здобутками у сфері фармацевтики, вони можуть так само конкурувати на міжнародних ринках як і результати спільних проектів.

Тепер, щоб раціоналізувати стратегію підвищення міжнародної конкурентноздатності фармацевтичної галузі, зробимо порівняльну характеристику вищезгаданих варіантів її розвитку у таблиці 15.

Таблиця 15

Порівняльна характеристика варіантів розвитку фармацевтичної галузі України

Стратегія	Реалістичність	Ресурсозабезпеченість	Результативність	Успішність у довгостроковій перспективі
1	2	3	4	5
1. Партнерство	Реально з деякими країнами	1. Наявність науково-технічного потенціалу. 2. Наявність відносно недорогої кваліфікованої робочої сили. 3. Наявність виробничих потужностей. 4. Наявність науково-технічних звязків з деякими країнами. 5. Відсутність власної сировинної бази. 6. Відсутність власного виробництва обладнення. 7. Технологічна відсталість деяких підприємств. 8. Недостача фінансових ресурсів. 9. Відносно низька продуктивність праці.	Забезпечення сировиною, обладненням, науковим досвідом, фінансовими ресурсами за кращими умовами.	Збільшення обсягів виробництва, якості продукції, зайнятості. Є й чимало ризиків: перетворення дешевої робочої сили в абсолютну перевагу, поглинання українських компаній іноземними ТНК-перетворення на країну для аутсорсінга; зниження конкурентноздатності продукції через відсутність конкуренції (мотивів удосконалення)
2. Повна конкуренція	Малоймовірно	Розвиток власних підтримуючих галузей, сировинної бази, науково-технічного прогресу, вітчизняного фінансування, підвищення конкурентноспроможності продукції через жорстку конкуренцію	Малоймовірна. Україна не має достатньо ресурсів для розвитку фармацевтичної, ще й підтримуючих галузей власними силами і має проблеми з залученням іноземного інвестування.
3. Часткова конкуренція	Цілком реально	Значне збільшення обсягів виробленої продукції. технологічне переоснащення відсталих підприємств, розвиток не тільки фармацевтичної але й хімічної промисловості, як підтримуючої, науково-технічних розробок, залучення додаткових інвестицій, пільгове придбання сировини, обладнання.	Успішна, фармацевтина галузь підтримуються через договори співпраці але не втрачає мотивів для удосконалення через наявність конкуренції. Продукція конкурує лише на тих ринках, де вона має шанси на перемогу. Ця стратегія легше піддається контролю, більш гнучка за попередні.

("21") Таким чином, як це проілюстовано у таблиці 15 найсприятливішою стратегією розвитку для української фармацевтичної промисловості буде часткова конкуренція з іншими країнами. У цьому процесі присутнє відносне розподілення ринків збуту, українська фармацевтика має більше шансів знайти своїх споживачів на ринках країн СНД ніж на будь-яких інших. Європейські ринки вже мають фармацевтичних виробників-лідерів – Німеччину, Великобританію, Швейцарію. На ринках Північної Америки переважають ЛЗ, вироблені у США, тихоокеанські ринки заповнені ЛЗ, виробленими в Китаї, Індії, Японії. Завойовувати ж географічно віддалені ринки для української фармацевтики ще рано.

3.2 Ключові моменти обраної стратегії фармацевтичної галузі України.

Кожна стратегія повинна мати свої заходи, ключові елементи стратегії часткової конкуренції представлені у таблиці 16.

Таблиця 16

Стратегія розвитку фармацевтичної галузі економіки України

Заходи	Очікуваний результат	Методи реалізації	Необхідні ресурси(приблизно)	Виконавці	Часовий період	Ризики
1	2	3	4	5	6	7
1. Стимулювання обов'язкового переходу вітчизняних підприємств фармацевтичної промисловості на стандарти GMP	Гармонізація українських стандартів з розробки та виробництва лікарських засобів з міжнародними вимогами. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної фармацевтичної промисловості	Державний контроль за стандартами виробництва і розробки, розробка системи покорань	50 млн грн на розробку і заробітну плату спеціалістам	МОЗ України Бюро реєстрації лікарських засобів; Фармакопейний комітет, самі підприємства	1 рік	Підвищення собівартості продукції, розширення нелегального виробництва
2. Стимулювання локалізації на території України високотехнологічних виробництв лікарських препаратів.	Технічне переоснащення підприємств, які потребують не мають достатньої кількості власних фінансових ресурсів	Заохочення іноземних ТНК до здійснення прямих інвестицій, поглинання неприбуткових, технічно відсталих підприємств	20 млн грн на маркетинкові заходи	Маркетингові фірми. Інвестиційні фонди (держ тендер), самі підприємства	Впродовж всього періоду стратегії	Повне захоплення іноземним капіталом вітчизняних підприємств, експлуатація дешевої робочої сили
3. Стимулювання розробки і виробництва аналогів імпортованих дженерикових та інноваційних лікарських засобів.	Зниження імпорту, збільшення обсягів вітчизняного виробництва	Державні субсидії, заохочення вітчизняних інвестицій для проведення досліднецьких робіт	300 млн грн	Фармацевтичний дослідницький інститут України, окремі підприємства	5 років	Невідповідність якості розроблених ЛЗ імпортованим, неконкурентноспроможність перед завезеними дженериками
4. Розробка нових та модифікація існуючих освітніх програм і програм підвищення кваліфікація для забезпечення фармацевтичної промисловості кадрами нового типу.	Підвищення кваліфікації робочої сили, підвищення продуктивності праці	Заохочення підприємств регулярно проводити треннінги, курси з підвищення кваліфікації	20 млн грн	МОЗ України, Інститути з підвищення кваліфікації, окремі підприємства	Впродовж всього періоду стратегії	Ріст рівня заробітної плати може стати втратою порівняльної переваги, ріст собівартості продукції
5. Вироблення додаткових механізмів фінансування оригінальних розробок	Стимулювання інноваційного процесу, розробка нових ЛЗ, оптималізація технологічних процесів	Пошук джерел фінансування, заохочення наукової діяльності підприємств	100 млн грн	МОЗ України, Міністерство Економіки України	Впродовж всього періоду стратегії	Коррупційна небезпека
6.Створення web-порталу «Internet та інформаційні ресурси фармації», де наведено контакти фірм — виробників бази даних тощо	Удосконалення інформаційної інфраструктури	Збір інформаційних, статистичних даних	3 млн грн	Національна Фармакопея	1 рік	-
7. Переговори з постачальниками сировини (Індія, Корея)	Більш сприятливі ціни на сировину, зниження собівартості готової продукції	Двохсторонні угоди	-	Мін Закордонних Справ України	-	Обмеженість підприємств у виборі постачальника
8. Переговори з постачальниками обладнання (Німеччин)	Більш сприятливі ціни на обладнання, лізінг	Двохсторонні угоди	-	Мін Закордонних Справ України	-	Обмеженість підприємств у виборі постачальника
9. Міжнародні угоди про науково-технічне співробітництво	Спільні науково-дослідницькі проекти	Двохсторонні угоди	-	Мін Закордонних Справ України	-	Відтік спеціалістів, ідей

("22") Представлена нами стратегія ставить перед собою такі завдання:

підвищення конкурентоспроможності вітчизняної фармацевтичної промисловості шляхом гармонізації стандартів з розробки та виробництва лікарських засобів з міжнародними вимогами; стимулювання розробки і виробництва інноваційних лікарських засобів і підтримка експорту українських ліків, у тому числі за рахунок вироблення додаткових механізмів фінансування оригінальних розробок; захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції та вирівнювання умов доступу на ринок для вітчизняних і зарубіжних виробників; здійснення технологічного переозброєння фармацевтичної галузі. вдосконалення системи підтвердження відповідності якості лікарських засобів, включаючи заходи з усунення надлишкових адміністративних бар'єрів з реєстрації вітчизняних ліків і забезпечення належного контролю за їх якістю; вдосконалення системи підготовки фахівців для фармацевтичної промисловості, у тому числі створення нових програм навчання відповідно до міжнародних стандартів; удосконалення інформаційної інфраструктури галузі; розвиток співробітництва з іншими країнами у науково-технічній сфері; розвиток торгівлі сировиною і обладнання для фармацевтичної промисловості з іншими країнами.

Все це призведе до таких позитивних результатів:

більшення частки продукції вітчизняного виробництва в загальному обсязі споживання на внутрішньому ринку у вартісному виражені; зміна номенклатури лікарських препаратів, що реалізуються на території України, у тому числі збільшення частки інноваційних препаратів у вартісному вираженні; збільшення експорту фармацевтичної продукції; забезпечення лікарської безпеки України згідно з номенклатурою стратегічно важливих лікарських засобів і вакцин; розширення номенклатури вітчизняного виробництва.

Висновки

В результаті виконання курсової роботи я дійшла таких висновків:

не дивлячись на той факт, що українська фармацевтична промисловість значно відстає від рівня розвитку провідних економік, вона має значний потенціал розвитку конкурентноспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; це обумовлено стабільно зростаючими інвестиціями в галузь, відносно високим технологічним рівнем виробничих потужностей (порівняно з іншими галузями економіки України), відносно недорогою кваліфікованою робочою силою і найбільшими в Європі темпами розвитку фармацевтичного ринку (більше 20% щорічно);

в результаті економічного аналізу було виявлено декілька проблем галузі: недостатність фінансування науково-дослідницьких робіт, нищі порівняно з країнами-лідерами в галузі продуктивність праці і технічнй рівень підприємств. На мою думку ці перешкоди можна подалати шляхом залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій;

("23") прогнози розвитку галузі є досить оптимістичними як в короко - так і в середньо і довгостроковому періодах, обсягі вітчизняного виробництва будуть зростати разом з фармацевтичним ринком і долею вітчизняних лікарських засобів у його структурі, розширеться номенклатура виробляємих Україною медикаментів. Особливістю довгострокових прогнозів є переняття лідерських позицій у галузі Китаєм та Індією. Тому, на мою думку дуже важливо розвивати співпрацю з цими двома країнами в сфері фармацевтики;

для того, щоб оптимістичні прогнози розвитку фармацевтичної галузі оправдали себе необхідно на державному рівні проводити стратегію розвитку галузі. Прикладом такої стратегії може бути стратегія часткової конкуренції, тобто конкуренція обмежена розподілом ринків, яка не виключає співпраці з іншими державами у сфері торгівлі фармацевтичними препаратами, сировиною і обладнанням для їх виробництва, а також науково-технічного співробітництва. Подібна стратегія повинна розроблятися і контролюватися на урядовому рівні, виконавцями же повинні бути усі підприємства фармацевтичної галузі. Ця стратегія матиме 2 напрями: внутрішній (гармонізація галузі з світовими стандартами, технічне переоснащення, підвищення кваліфікації кадрів) і зовнішній (міжнародний маркетинг з метою залучення іноземних інвестицій, дипломатичні переговори щодо складання угод про торгівлю продуктами фармацевтичної галузі, сировиною і обладнанням і науково-дослідницьку співпрацю)

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки 6.030503 „Міжнародна економіка”/ Уклад.: Серебренніков Б. С., Нараєвський С. В. – К.: ІВЦ “Видавництво „Політехніка”, 2008.

2. «Менеджмент і маркетинг у фармацевтичній промисловості», 2005, Москва, 2007.

3. John L. McGuire, Horst Hasskarl, Gerd Bode, Ingrid Klingmann, Manuel Zahn «Pharmaceuticals, General Survey» Ullmann’s Encyclopedia of Chemical Technology" Wiley-VCH, Weinheim, 2007.

4. ін, «Економічний аналіз», Київ, 2007.

5. «Мировая экономика», Москва, 2008.

6. Родионова экономика [Текст]: Учебное пособие. / – СПб.: Питер, 2005. – 496 с

7. І. Економіка зарубіжних країн [Текст]: Навч. посіб. / В. І. Чужиков. – К.: КНЕУ, 2005.

8. http://www. /magazines/medad/ – Med Ad News Magazine-on-line archive.

9. http://www. /bainweb/home. asp- Bain and Company official site.

10. http://www. /- Roland Berger Strategy Consultants official site.

11. http://www. - . Офіційний сайт газети «Аптека».

12. http://www. /- RNCOS Industry Markers Solutions official site.

13. http://www. - IMS official site.

14. http://www. /- Global Industry Analysts.

15. http://www. moz. /ua/i/- МОЗ України офіційний сайт.

16. http://www. mfa. /-Міністерство Закордонних Справ України, офіційний сайт.

Джерела, використані для збору статистичних даних:

("24") 1. http://www. imf. org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/index. aspx-IMF World Economic Outlook.

2. http://www. ukrstat. /-Державний комітет статистики України, офіційний сайт.

3. http://www. abpi. org. uk/statistics/intro. asp-Статистична офіційна база Асоціації британських фармацевтів.

4. http://www. -Pharmaceuptical-Official Portal of Poland.

5. http://www. vfa. de/en/statistics- офіційний статистичний портал Асоціації фармацевтів Германії.

6. http://www. sgci. ch-Офіційний офіційний сайт Асоціації фармацевтів Швейцарії.

7. http://apps. who. int-World Health Organization, official site.

8. http://www. *****/- Федеральная служба государственной статистики Росии.

9. http://www. fedstats. gov/- Федеральная служба государственной статистики США.

10. http://www. -India Stat.

11. http://www. stats. gov. cn/english/-National Buro of Statistics of China.

preview_end()