Зміст (стр. 2 )

- суми, наведені в негрошових статтях;

- суми, наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

У цьому загальному правилі законодавець, на жаль, сказав не все необхідне і трохи не в тій послідовності. Насправді зазначені коригування здійснюють­ся в порядку: «б», «в», «а». Причому в результаті ми виходимо тільки на проміжний показник ГКОД (далі — грошові кошти від операційної діяльності). Далі цей «алмаз» ГКОД шліфується за допомогою таких грошових потоків, як сплата відсотків і податку на прибуток. Однак «діамант» ЧГКОД (чистий рух грошових коштів від операційної діяльності) все ще не готовий, оскільки необхідна його обробка грошовим потоком від надзвичайних подій (у межах операційної діяльності). От після цієї операції ми нарешті одержуємо показник ЧГКОД як підсумок першого розділу ЗРГК. При цьому графи «Надходження» та «Виплата», що містяться у Ф-3 за своїм змістом є не чим іншим, як «збільшенням ДС» і «зменшенням ДС» (тому що фактичних платежів в ЗРГК відображається не так і багато).

Необхідність проведення коригувань обумовлена тим, що ціль нашого розрахунку — досить обмежений результатний показник ЧГКОД, тоді як відштовхуємося ми від гранично загального результатного показника ПДО (прибуток від звичайної діяльності до оподаткування). З цієї ж причини кожне зі згаданих коригувань «б» і «в» робиться зі зворотним знаком (тобто те, що збільшувало або зменшувало ПДО при її розрахунку у Ф-2, має бути показане у Ф-3 відповідно зі знаком «мінус» або «плюс»). Коригування ПДО на суми «а» (зміна запасів і поточної дебіторки та кредиторки) перевіримо за правилами, виведеними нами в попередніх частинах цієї публікації. У принципі, все буде сходитися, за винятком коригувань, пов’язаних з розрахунками з бюджетом з податку на прибуток (та сама проблема заміни ПП на ПДО). Це і не дивно (через складність самого питання, яким законодавець «плідно» займається вже сім років, однак жаль, що не «на собачках») [4, 111].

Тепер, маючи точний і обґрунтований загальний план, переходимо до постатейного розрахунку ЧГКОД відповідно до останньої редакції П(С)БО 4.

Відповідно до п. 13 П(С)БО 4 у статті «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування» (ряд. 010 Ф-3) відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведені у звіті про фінансові результати. Якщо додержуватися цього правила буквально, то необхідно брати всю суму з ряд. Ф-2.

Однак вона може включати і фінансовий результат бартерних угод чисто операційної діяльності (обмін товару на інший товар тощо), які в нижченаведених положеннях П(С)БО 4 не згадуються взагалі. Тому, спираючись на п. 10 П(С)БО 4, суму прибутку (збитку) з ряд. Ф-2 необхідно переносити до ряд. 010 Ф-3 за виключенням фінансових результатів зазначеного бартеру, що ввійшли до неї. Інакше правильного ЧГКОД ми не одержимо (цей показник буде завищений (занижений) на суму бартерного прибутку (збитку)). У Ф-3 розглянутий прибуток (збиток) до оподаткування (ПДО) відображається в графі «Надходження» («Виплата»).

Далі показник ПДО (ряд. 010 Ф-3) коригується на суми, наведені в негрошових статтях фінансової звітності (не плутати зі згадуваними вище негрошовими операціями, які в ЗРГК взагалі не відображаються). Суть негрошових статей (п. п. 14–16 П(С)БО 4) в тому, що вони безпосередньо впливають на формування розміру ПДО, але фактичними грошовими потоками не є. До негрошових статей відносяться:

- амортизація необоротних активів;

- збільшення (зменшення) забезпечень (у смислі резервів майбутніх витрат і платежів, відображених у другому розділі пасиву балансу);

- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць, нарахування яких пов’язано безпосередньо з валютними коштами підприємства, а не з його валютними вимогами або зобов’язаннями. Порядок коригувань такий.

У статті «Амортизація необоротних активів» (ряд. 020 Ф-3) відображаються амортизаційні відрахування за матеріальними і нематеріальними необоротними активами, нарахованми протягом звітного періоду (п. 14 П(С)БО 4). Сума такої амортизації береться з ряд. 260 Ф-2, оскільки саме ця сума негативно вплинула на розрахунок ПДО (балансові ж різниці з амортизації на початок і кінець періоду можуть з цією сумою не збігатися з багатьох причин). Тому у Ф-3 амортизація відображається винятково в графі «Надходження» [7, 94].

В статті «Збільшення (зменшення) забезпечень» (ряд. 030 Ф-3) відображається зміна в складі забезпечень майбутніх витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (п. 15 П(С)БО 4). Збільшення таких забезпечень на кінець звітного періоду в порівнянні з його початком (у розділі 2 пасиву балансу) відображається у Ф-3 у графі «Надходження», а зменшення — у графі «Виплата». Це відповідає теоретичному правилу: збільшення будь-якої статті пасиву балансу відображається в ЗРГК як збільшення ГК, а її зменшення відображаєть­ся в ЗРГК як зменшення ГК.

У статті «Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць» (ряд. 040 Ф-3) у графі «Надходження» відображаються збитки, у графі «Виплата» — прибутки від курсових різниць внаслідок перерахування статті балансу «Грошові кошти й їхні еквіваленти в іноземній валюті» (п. 16 П(С)БО 4). Таким шляхом елімінується зміна суми залишку ГК на кінець звітного періоду відповідно до валютних курсів на дату балансу. Однак без урахування суми таких курсових різниць правильний ЗРГК побудувати не можна (не буде відповідності розрахункової та балансової сум ГК), через що ті ж курсові різниці з’являються в ЗРГК знову, але тільки вже в самому кінці (ряд. 420 Ф-3).

Що стосується самих величин цих різниць, то окремі статті для них не передбачені ні у Ф-1, ні у Ф-2. Тому такі показники необхідно дивитися по проводках: для втрат за курсовими різницями: Д-т 945 К-т , 314, 334, 351), а для доходів за курсовими різницями: Д-т , 314, 334, 351) К-т 714. При цьому (що дуже важливо) суми таких проводок за період можуть не завжди бути пов’язані тільки із сумами залишків інвалютних коштів на кінець періоду, оскільки в русі перебувають не тільки валютні курси, але самі валютні кошти.

Тому головбух підприємства має чітко відрізняти курсові різниці, враховані протягом періоду (за датами і сумами платежів в інвалюті), від різниць, врахованих на останній день звітного періоду (за сумами інвалютних залишків). Друга з цих двох різниць і показується в ряд. 040 і ряд. 420 Ф-3 (детальний аналіз п. 56 П(С)БО 4 ми проведемо у своєму місці).

Інформація, відображена в першому розділі пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану власного капіталу та його окремих позицій на початок та кінець звітного періоду. На основі цієї інформації можна провести поверховий аналіз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з’ясувати основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема.

Звіт складається у формі шахової таблиці в розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та причин їх зміни. Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі — основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

("11") Звіт про власний капітал складається на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збігається з тим, який показується у звіті про власний капітал.

Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках.

Показники залишку за окремими статтями власного капіталу на початок періоду переносяться з відповідної графи балансу підприємства. Далі по вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу.

Якщо на підприємстві мали місце зміни в обліковій політиці, виправлення помилок, допущених при складанні звітів у попередніх періодах чи інші зміни, то на відповідну величину здійснюється, як правило, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Скоригований залишок на початок року у звіті містить інформацію про позиції власного капіталу з урахуванням можливих коригувань.

Власний капітал підприємства може змінитися в результаті переоцінки необоротних активів, зокрема уцінки чи дооцінки нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва. Сума дооцінки збільшує інший додатковий капітал, якщо така дооцінка є першою переоцінкою необоротних активів, тобто до дооцінки не провадилася уцінка необоротних активів, суму якої було списано на інші витрати. Сума уцінки необоротних активів зменшує інший додатковий капітал у разі, якщо до уцінки вже було проведено дооцінку таких необоротних активів (сума якої збільшила додатковий капітал). Суми переоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітного року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у Звіті така переоцінка відображається розгорнуто — окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку.

Важливим чинником, який впливає на величину власного капіталу підприємства, є обсяг чистого прибутку (збитку) та порядок його використання (чи покриття) у звітному періоді. Базова інформація щодо цього міститься у звіті про фінансові результати та в рішенні зборів власників підприємства щодо порядку використання прибутку. Ця інформація відоб­ражається в графі перетину позицій «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» та «Нерозподілений прибуток» звіту про власний капітал. Якщо за даними звіту про фінансові результати підприємство має збиток, то його величину має бути відображено у тій же графі у дужках.

У разі прийняття рішення щодо використання чистого прибутку звітного року, нерозподіленого прибутку чи частини резервного капіталу на виплату дивідендів величина дивідендів відображається за відповідними позиціями власного капіталу у дужках і зменшує власний капітал підприємства.

Якщо ж нерозподілений прибуток спрямовано на збільшення статутного і резервного капіталу, то відбувається внутрішній перерозподіл сум власного капіталу підприємства: відповідну суму прибутку у звіті про власний капітал відображають двічі — за статтею «Нерозподілений прибуток» у дужках (як величина, що зменшує прибуток) і за статтями «Статутний капітал» і «Резервний капітал» (як величина, що збільшує власний капітал). У нашому прикладі в балансі відображено приріст як статутного, так і резервного капіталу.

Таким чином, можна дійти висновку, що статутний капітал підприємства зріс у результаті використання для цих цілей інших джерел, зокрема внесків власників. Внески до капіталу можуть спрямовуватися на:

поповнення статутного чи пайового капіталу;

збільшення додатково вкладеного чи іншого капіталу;

погашення заборгованості учасників щодо внесків до статутного, пайового, додатково вкладеного та іншого капіталу [7, 17].

2.6 ПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах

Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Дата балансу - дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Подія після дати балансу - подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

("12") Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація.

Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки.

Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій.

- подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, передбачених п. 13 цього Положення (стандарту).

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

- коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

- повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

Орієнтовний перелік подій після дати балансу додається.

("13") Розкриття інформації у примітках до фінансових звітів

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

- зміст і суму помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації [9, 44].

Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

- причини та суть зміни;

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;

- факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку;

- у разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

2.7 ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність»

Це Положення (стандарт) визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — група підприємств), яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.

Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Внутрішньогрупові операції — операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Внутрішньогрупове сальдо — сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.

Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій — прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства.

Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов:

("14") - якщо воно повністю належить іншому підприємству;

- згоди власників частки меншості.

До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин, зазначених у пункті 7 цього Положення (стандарту).

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

- контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

- дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції».

Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.

Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства. Склад і форми фінансової звітності визначені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1 — 5.

При складанні консолідованої фінансової звітності можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, по яких у групи підприємств відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в попередньому звітному році), та підлягають виключенню:

- балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному дочірньому підприємстві;

- сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

- сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств, зменшеного (збільшеного) на суму нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій.

Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 «Частка меншості». У консолідованому звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 «Частка меншості» від'ємною величиною у дужках [11, 59].

Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи підприємств за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок материнського підприємства.

Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.

Вартість гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств» і відображається в консолідованому балансі у описуваному рядку 075 «Гудвіл при консолідації».

Різниця між балансовою та справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання відображається у консолідованій фінансовій звітності у складі витрат (доходів) протягом періоду корисного використання відповідного активу або терміну погашення зобов'язання.

Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України, визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» і відображаються у консолідованому балансі у вписуваному рядку 375 «Накопичена курсова різниця». При цьому негативна курсова різниця наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу «Власний капітал» Балансу. Такі різниці в консолідованому звіті про власний капітал відображаються у додатковій графі «Накопичена курсова різниця».

("15") 2.8 Підготовчі роботи перед складанням річного звіту

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її резуль­тати в обліку. Суми статей балансу за розрахунками з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути погоджені з ними і відрегульовані. За діючим положенням пе­редбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

Баланс та інші форми звітності підписують керівником підприємства і головним бухгалтером, у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, — керівником спеціа­лізованої організації або спеціалістом, які за угодою викону­вали роботу по веденню бухгалтерського обліку і складанню звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відпо­відальність за достовірність звітних показників.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

- органам, до сфери управління яких вони належать;

- трудовим колективам (на їх вимогу);

- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом;

- органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність не становлять комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного розвітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і конструдовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях до розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і звітність в України здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законом.

Відповідні органи під час перевірки поданої на їх адресу звіт­ності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних фірм взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком) у якому дається також оцінка діяльності підприємства щодо підвищення ефективності його діяльності.

2.9 Порядок складання і затвердження річного звіту

Перед початком складання звітності підприємства виконують велику підготовчу роботу:

- перевіряють повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлюють їх відповідними документами;

- уточнюють розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами;

- перевіряють стан розрахунків і списують в установленому порядку нереальну дебіторську, а також кредиторську заборгованість, за якою минули строки давності позову;

- розподіляють витрати на обслуговування виробництва й управління;

- визначають фактичну собівартість випущеної з виробництва та реалізованої продукції;

- визначають та списують фінансовий результат від реалізації продукції та позареалізаційних операцій;

("16") - списують прибуток, використаний протягом року;

- перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного та аналітичного обліків;

- перед складанням річного звіту здійснюють повну інвентаризацію [8, 129].

Усі підприємства, за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями, квартальну та річну звітність подають засновникам відповідно до установчих документів; органам, до сфери яких належать; органу державної статистики; фінансовому органу в разі одержання асигнувань з бюджету; іншим адресатам відповідно до законодавства.

Квартальну звітність подають не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, річну — не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним.

Розгляд і затвердження звітності здійснюють у порядку, передбаченому Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні та відповідною інструкцією Міністерства фінансів України.

Річний бухгалтерський фінансовий звіт підприємства подають за такими типовими формами:

- № 1 — баланс підприємства;

- № 2 — звіт про фінансові результати;

- № 3 — звіт про рух грошових коштів;

- № 4 — звіт про власний капітал;

- примітки та пояснення до звітів.

Зміст і форма звітів визначаються та регламентуються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У пояснювальній записці до звіту викладають основні фактори, що вплинули на господарські та фінансові результати підприємства.

Висновки

Відповідно до загальних вимог (стандарт № 1) розкриття інформації здійснюється у фінансовій звітності так:

для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру;

("17") - відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

- облікову політику підприємства та її зміни;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

- переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

- назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

Принципів оцінки статей звітності.

Методів обліку щодо окремих статей звітності.

("18") Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

- Облікову політику підприємства.

- Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами).

- Інформацію, що містить додаткових аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

- Звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

- Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Список використаних джерел:

1. Абрамова І. М., Пєнська І. О., Проблеми розвитку підприємництва в Україні// Фінанси України№4.

2. Балабанов менеджмент: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1994.

3. , , І., Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 1998.

4. Брігхем Є. Ф. Фінансовий облік. Підручник. - К.: Молодь, 1997.

5. Від конетатації фінансового стану до управління фінансами підприємства//Фінанси України№5.

6. Дідик оцінка підприємства //Фінанси України№5.

7. Ефимова анализ. - М., 1996.

8. Конспект лекцій і практикум з курсу "Фінансовий облік"/ Є. Г. Рясних. - Хмельницький: ТУП, 1998.

9. Костіна Н. І. Фінансове прогнозування: методи та моделі. - К.: Знання, 1997.

10. І. Управління дебіторською заборгованістю та її прогнозування// Фінанси України№2.

11. Назарова ік і аудит // Фінанси України

12. Сутоняко із фінансового стану підприємств і шляхи його оздоровлення.// Фінанси України№ 3.

("19") 13. Финансовое управление фирмой: Настольная книга менеджера/ Под ред. - М.: Экономика, 1998.

14. Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. професора єрьогіна. -К.:КНЕУ, 1998.

15. , Ненашев финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1999.

Додаток 1

Структура Балансу

Актив	Пасив
І. Необоротні активи	I. Власний капітал
II. Оборотні активи	II. Забезпечення наступних витрат і платежів
	III. Витрати майбутніх періодів
	III. Довгострокові зобов'язання
	IV. Поточні зобов'язання
БАЛАНС	БАЛАНС

Додаток 2

Інформація для складання балансу

Назва статті	Код	Джерела інформації (залишок по рахунку)
1	2	3
АКТИВ	І. Необоротні активи
	Нематеріальні активи: залишкова вартість	010
12-133	первісна вартість	011
12	знос	012
(133)	Незавершене будівництво	020
15, 35, 371	Основні активи:	залишкова вартість
030	10-131	первісна вартість
031	10	знос
032	(131)	Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	141
інші фінансові інвестиції	045	142 + 143
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	16
Відстрочені податкові активи	060	17
Інші необоротні активи	070	18 +
Усього за розділом І	080
ІІ. Оборотні активи
Запаси:	виробничі запаси	100
20 + 22 + 24 + 25	тварини на вирощуванні і відгодівлі	110
21	незавершене виробництво	120
23	готова продукція	130
26 + 27	Товари	Векселі одержані
	28 34	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізаційна вартість	160	36-38
первісна вартість	161	36
резерв сумнівних боргів	162	38
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом	170	641
за виданими авансами	180	371
з нарахованих доходів	190	373
із внутрішніх розрахунків	200	377
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	372 + 374 + 375 + + 376
Поточні фінансові інвестиції	220	35
Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті	240	301 + 311 + 313 + + 331 + 333
в іноземній валюті	250	302 + 312 + 314 + + 332 + 334
Інші оборотні активи	260	377
Усього за розділом ІІ	270
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	280	39
БАЛАНС
ПАСИВ	І. Власний капітал
	Статутний капітал	300
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	47
Інші забезпечення	410	49
Цільове фінансування	420	48
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	50
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	51 + 52 + 53
Відстрочені податкові зобов'язання	460	54
Інші довгострокові зобов'язання	470	55
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	60
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	61
Векселі видані	520	62
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	63
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	681
з бюджетом	550	641, 644
з позабюджетних платежів	560	642
зі страхування	570	65
з оплати праці	580	66
з учасниками	590	67
із внутрішніх розрахунків	600	682 + 683

("20")
Додаток 3