Зміст (стр. 2 )

Дані таблиці дають загальне уявлення про рух грошових коштів по роках у розрізі кварталів. Можна сказати, що залишки на кінець кварталу коштів у касі є стабільними і майже змінюються протягом розглянутого періоду. Можливо, це обумовлено тим, що підприємство дотримується встановленого розміру ліміту залишку готівки, тобто максимально можливі суми коштів, що може перебувати в касі.

рис.2.1. Динаміка грошових коштів за рр.

Що стосується коштів на розрахунковому рахунку, то для детального аналізу їхньої витрати переглянуто банківські виписки за відповідні періоди. Про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку можна сказати, що вона цілком відповідає профілю підприємства. З початку року відбувається незначне зменшення коштів на рахунку( внаслідок заготівлі сировини), а на завершення року - їх поповнення. Для коштів на інших (спеціальних) рахунках у банку характерна тенденція убік їхнього зменшення.

Велику увагу потрібно приділити динаміці зміни кредиторської і дебіторської заборгованості. Тенденції зміни кредиторської і дебіторської заборгованості в рр. в ВАТ „Молочник” приведені на графіку (рис. 2.2).

Рис.2.2. Динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості

ВАТ „Молочник” в рр.

В сучасних умовах бажано, щоб кредиторська заборгованість була трохи вище дебіторською. Це обумовлено тим, що дебіторська заборгованість - це гроші тимчасово відвернені з обороту, а кредиторська - грошові кошти, залучені в оборот. Також небажано сильне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторської, тому що у випадку вимоги кредиторів (особливо по короткостроковій заборгованості) повернути борг, підприємство може бути поставлене в залежність від фінансового стану дебіторів.

Як видно з рис.2.2 , кредиторська заборгованість в ВАТ „Молочник” на протязі досліджуваного періоду значно перевищує дебіторську.

У цілому, це непогано, однак, починаючи з ІІІ кв. 2005 р. кредиторська заборгованість перевищує дебіторську більш ніж в 2 рази. Це негативна тенденція. За станом на 4 квартал 2006 р. це співвідношення було в розмірі 4,5 рази. При цьому коштів у підприємства було усього близько 11 % від суми кредиторської заборгованості. Це свідчить про те, що 33 % суми кредиторської заборгованості могло бути погашено за рахунок наявних грошових коштів і дебіторської заборгованості, причому 11 % - виключно за рахунок грошових коштів. Таке стан справ дозволяє зробити наступні висновки:

-  співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості не задовольняє вимогам фінансової стабільності підприємства;

-  коливання суми коштів на розрахунковому рахунку свідчать про нестабільність в надходженні й особливо витрачанні коштів.;

-  стан справ можна змінити, проаналізувавши всі (або основні) канали надходження і напрямку використання коштів, узявши за основу форму №4 "Звіт про рух грошових коштів" річної звітності.

Звіт про рух грошових коштів - одна з основних форм фінансової звітності, у якій шумується інформація про надходження і вибуття коштів підприємства. Звіт пояснює зміни, що відбулися з одним з компонентів фінансової звітності - коштами - від однієї дати балансового звіту до іншої, тобто дає можливість користувачам проаналізувати поточні потоки коштів, оцінити їхні майбутні надходження, оцінити здатність підприємства погасити свою заборгованість і виплатити дивіденди, проаналізувати необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів. Його великим достоїнством є те, що він у простій і аналітичній формі дозволяє виявити фактори, що вплинули на зміну грошових потоків за звітний період.

Проведемо аналіз основних джерел припливу і відтоку грошових коштів (табл.2.2).

Таким чином, за даними аналізу можна зробити наступні висновки:

1. За досліджуваний період у цілому за кожний рік переважав приплив грошових коштів над відтоком.

2. Частка надходжень від реалізації продукції, надання послуг складала відповідно 91,1%, 94,6% і 96,0% в рр. Для підтримки такої тенденції потрібно прагнути швидше перетворювати дебіторську заборгованість у грошові кошти та розраховуватись з кредиторами.

Таблиця 2.2

Аналіз джерел припливу і відтоку грошових коштів ВАТ „Молочник”

(тис. грн)

Показники	2005	2006	2007
Залишок коштів на початок року	71,2	74,9	186,0
Надійшло коштів усього, у тому числі:	37887,8	39874,1	58560,3
виручка від реалізації продукції	34501,0	37742,8	56179,1
виручка від реалізації основних засобів	95,1	123,1	181,3
бюджетні асигнування	291,7	256,1	654,2
відсотки по фінансових вкладеннях	1821,0	1231,1	1121,1
інші надходження	1179,0	521,0	424,6
Спрямовано коштів усього, у тому числі	37884,1	39763,0	58564,9
на оплату рахунків	16128,8	14738,0	21661,8
на оплату праці	14102,8	15598,1	24247,7
відрахування на соціальні заходи	5359,1	5927,3	9214,1
амортизація	1821,0	1856,0	1903,4
на фінансові вкладення	102,0	128,9	155,6
на розрахунки з бюджетом	241,3	407,7	642,1
інші виплати	129,1	1107,0	740,2
Залишок коштів на кінець періоду	74,9	186,0	181,3

3. Грошові кошти направляються в основному на оплату рахунків. Частка таких витрат складає по роках 42,6%, 37,1%, 37,0%. Якщо до цих витрат додати витрати на оплату праці з розрахунками по соціальному страхуванню (вийде 51,4%, 54,1%, 57,1%), то бачимо, що виручки від реалізації продукції цілком вистачає. Це говорить про нормальну роботу організації.

4. Негативним моментом є недостатність грошових коштів для повного розрахунку з всіма кредиторами підприємства внаслідок їх відволікання в фонд заробітної плати та амортизаційний фонд. Такий стан справ загрожує для підприємства застосуванням до цього з боку кредиторів фінансових санкцій, внаслідок чого підприємство ризикує втратити платоспроможність і збанкрутувати.

2.2 Розрахунок фінансового циклу

Важливим моментом аналізу грошових потоків є визначення тривалості фінансового циклу (ТФЦ) (часу обороту коштів).

Важливим моментом управління грошовими потоками ВАТ „Молочник” є визначення тривалості фінансового циклу (рис.2.3).

 

Рис.2.3 Етапи обороту грошових коштів ВАТ „Молочник”

Зі схеми видно, що через можливу неузгодженість по всьому технологічному ланцюжку фізичного руху виробничих ресурсів і коштів необхідно стежити за співвідношеннями компонентів операційного і фінансового циклів і всього циклу ділової активності підприємства.

Логіка представленої схеми полягає в наступному. Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси зосереджені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошові кошти відвернені з обороту, тобто фінансовий цикл, менше на середній час обороту кредиторської заборгованості.

Скорочення операційного і фінансового циклів у динаміці розглядається як позитивна тенденція. Якщо скорочення операційного циклу може бути здійснене за рахунок прискорення виробничого процесу й оборотності дебіторської заборгованості, то фінансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторів, так і за рахунок деякого уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

На основі формули розрахунку ТФЦ визначимо ТФЦ за досліджуваний період:

ТФЦ = ТОЦ – ЧОК = ЧІЗ + ЧОД – ЧОК

де: ТОЦ– тривалість операційного циклу;

ЧОК – час обороту кредиторської заборгованості;

ЧІЗ – час обороту виробничих запасів;

ЧОД – час обороту дебіторської заборгованості.

Розрахуємо відповідні показники.

1.  Коефіцієнт оборотності запасів.

В управлінні запасами існує підхід, який називається "точно в термін", підтримка запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу. Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продажу. Розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2) / [Запаси на початок періоду * (ряд. 100 - ряд. 140 гр. З ф. № 1) + Запаси на кінець періоду * (ряд. 100 - ряд. 140 гр. 4 ф. № 1)] : 2

Чим вищий цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець періоду порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання.

Для розрахунку коефіцієнта оборотності необхідні дані, які знаходяться в таблиці 2.13.

Таблиця 2.3

Розрахунок коефіцієнту оборотності запасів

№	Значення показника	2005	2006	2007
1	Вартість запасів на кінець і початок року	1313,7	1872,0	2421,5
2	Середнє значення суми запасів	-	1592,85	2146,75
3	Собівартість продукції	-	26672,7	37988,8
4	Коефіцієнт оборотності запасів	-	16,74	17,6
5	(Розрахунок в днях) (365 : (Коеф.))		22	21

З розрахунку видно, що для поповнення запасів підприємству потрібно було в 2005 році 22 дня, а в 2006 році 21 день. Як бачимо, з наведеної таблиці підприємство покращило свій коефіцієнт оборотності і збільшило його на 5,1 %. Це значить, що підприємство зменшило кількість днів для поповнення своїх запасів з 22 днів на 21. Це є позитивною тенденцією для підприємства.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (інше найменування цього коефіцієнта. - коефіцієнт оборотності за розрахунками). Показує, скільки оборотів здійснили за рік кошти, вкладені до розрахунків. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 010 ф. № 2) / [Дебіторська заборгованість на початок періоду (ряд. 160 • ряд. 210 гр. З ф. № 1) + Дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 160 • ряд. 210 гр. 4 Ф. № 1)] : 2

Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує плату від своїх дебіторів.

Розрахунок коефіцієну оборотності дебіторської заборгованості (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Розрахунок коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості

№	Значення показника	2005	2006	2007
1	Сума деб. заборгованості на кінець і початок року	778,1	512,7	911,7
2	Середнє значення	-	645,4	712,2
3	Дохід від реалізації	-	5	56795,4
4	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	-	58,59	79,7
5	(Розрахунок в днях) (365 : (Коеф.))		6	5

Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками.