Зміст (стр. 3 )

Як бачимо з наведеної таблиці підприємство покращило свій коефіцієнт оборотності і збільшило його на 36,0%, і він становить 79,7 разів. Це значить, що підприємство зменшило період інкасації від 6 в 2006 році до 5 днів в 2007 році.

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Показує, скільки оборотів здійснили за рік кошти, вкладені в заборгованість. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2) / [Кредиторська заборгованість на початок періоду (ряд. 530 • ряд. 610 гр. З ф. № 1) + Дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 530 • ряд. 610 гр. 4 Ф. № 1)] : 2

Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство перераховує кошти кредиторам.

Розрахунок коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Розрахунок коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості

№	Значення показника	2005	2006	2007
1	Сума на кінець і початок року	2381,5	2625,6	3532,5
2	Середнє значення	-	2503,55	3079,05
3	Собівартість продукції	-	26672,7	37988,8
4	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	-	10,7	12,3
5	(Розрахунок в днях) (365 : (Коеф.))		34,3	29,6

Як бачимо з наведеної таблиці підприємство покращило свій коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості і збільшило його на 36,0%, і він становить 12,3 разів. Це значить, що підприємство зменшило період розрахунку з кредиторами з 34 днів в 2006 році до 30 днів в 2007 році.

4. Тривалість операційного циклу свідчить скільки днів в середньому потрібно для виробництва, продажу і розрахунку за продукцію підприємства.

Тривалість операційного циклу = Оборотність дебіторської заборгованості в днях + Оборотності запасів в днях.

Розрахунок цього коефіцієнта наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз тривалості операційного циклу

	Значення в днях	Відхилення
2006	(6 днів + 22 дня)	28	-
2007	( 5 днів + 21 день)	26	-2

Отже, з наведеного розрахунку видно, що підприємство прискорило свій операційний цикл на 2 дні, з 28 до 26 днів. Це позитивна тенденція для підприємства.

5. Тривалість фінансового циклу свідчить скільки днів в середньому грошові кошти вилучені з обороту.

Тривалість фінансового циклу = Тривалість операційного циклу - Тривалість обороту кредиторської заборгованості

Розрахунок цього коефіцієнта наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз коефіцієнту тривалості фінансового циклу

Роки	Операційний цикл	Тривалість обороту кредиторської заборгованості	Фінансовий цикл
2006	28	34	-6
2007	26	30	-4

Отже, з наведеного розрахунку видно, що на підприємстві спостерігається від’ємне значення фінансового циклу. Це негативна тенденція для підприємства, яка засвідчує, що на підприємстві не налагоджено фінансово-розрахункову дисципліну. Від”ємне значення показника фінансового циклу свідчить, що підприємство ефективно використовує свої поточні активи - запаси мають доволі швидкий термін обертання, дебіторська заборгованість також інкасується в оптимальний термін, але в той же час ВАТ „Молочник” порушує розрахунково-фінансову дисципліну з своїми постачальниками і підрядчиками, оперуючи їх коштами. Внаслідок порушення строків оплати рахунків постачальників та інших контрагентів до ВАТ „Молочник”можуть бути застосовані фінансові санкції, що може виявитись загрозою банкрутства для підприємства. Тому в процесі управління грошовими потоками в першу чергу на ВАТ „Молочник” необхідно погасити кредиторську заборгованість підприємства. Але для її погашення підприємству не вистачить наявних грошових коштів, тому потрібно шукати джерела поповнення грошових коштів для зміцнення фінансово-економічного становища і підвищення ліквідності досліджуваного підприємства.

2.3 Планування потреби в грошових коштах

Прогнозування потоку коштів дозволяє передбачати дефіцит або надлишок засобів ще до їхнього виникнення і дає можливість за визначений час скорегувати поводження підприємства.

Прогноз потоку коштів - це звіт у якому відбивають усі надходження і витрати коштів у процесі очікуваних угод (операцій) за визначений період.

Оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів коштів. Бюджет коштів – прогноз потоків наявних засобів, викликаних інкасацією і виплатами.

Він розробляється на основі планування майбутніх наявних надходжень і виплат підприємства за різні проміжки часу і показує момент і обсяг очікуваних надходжень і виплат коштів за звітний період.

Нижче подано опис поетапного процесу прогнозування потоку грошових коштів в ВАТ „Молочник”.

Етап 1: Наявні грошові кошти.

Ггрошові кошти наприкінці одного місяця переносяться як стартові грошові кошти наступного місяця.

Етап 2: Облік грошових коштів.

Ведеться облік продажу за грошові кошти, продажу в кредит, будь-яких доходів у вигляді відсотків.

Етап 3: Дебіторська заборгованість.

Ведеться облік очікуваних виплат заборгованостей по місяцях їх передбачуваної сплати. Розраховується показник обороту дебіторської заборгованості.

Етап 4: Різні додаткові готівкові прибутки.

Ведеться облік різних очікуваних грошових надходжень, включаючи нові позики від банків, чи доходи від продажу акцій, сплата за оренду і т. д.

Етап 5: Загальна сума грошових коштів.

Протягом кожного місяця в прогнозі складаються суми, отримані на етапах один - чотири. Це число – загальна сума грошових коштів в кожному місяці.

Етап 6: Витрати грошових коштів.

Оцінюються поточні витрати. Визначаються усі витрати в тому місяці, в якому вони будуть оплачені, а не в якому виникли. Підраховується загальна сума поточних витрат.

Етап 7: Інші витрати.

Підраховуються інші поточні витрати підприємства:

Етап 8: Загальна сума витрат. Підсумовуються всі поточні витрати.

Етап 9: Щомісячний наявний оборот.

Віднімається загальна сума витрат (Етап 8) від суми грошових коштів (Етап 5). Різниця – щомісячний стан грошових коштів або потік грошових коштів.

При планування потоку грошових коштів перевіряється, щоб наприкінці місяця він був позитивним. У протилежному випадку, негайно вживаються заходи з перекриття цих передбачуваних нестач. Обновлюється прогноз щомісяця, вносячи зміни щоразу, коли стикаються з несподіваною витратою чи доходом.

2.4 Шляхи удосконалення управління грошовими активами підприємства

В ВАТ „Молочник” можна запропонувати слідуючі напрямки та шляхи збільшення грошових надходжень:

1. збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції;

2. зменшення запасів та готової продукція на складах;

3. зменшення дебіторської заборгованості.

Грошові кошти використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюють у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунки дебіторів; рахунки дебіторів оплачуються й інкасуються, перетворюючи в ліквідні активи.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи виплачені у виді доходів власникам.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Основний якісний фактор, який впливає на формування балансового прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівериджу.

Ефект впливу цього фактора на суму балансового прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим вищий підприємницький ризик. Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшені об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на прогнозний рік збільшити об’єм випуску продукцію і виручку на 8 процентів, при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 8 процентів (табл. 3.1. і 3.2.).

Таблиця 3.1

Розрахунок результатів зростання обсягу виробництва на прогнозний період

№	Показник	Коефіцієнт збільшення	За 2007 рік в тис. грн.	На прогнозний період в тис. грн.	В процентах до виручки
1	Виручка від реалізації	1,08	46815,9	50561,2	100
2	Змінні витрати	1,08	25389,3	27420,4	54
3	Валова маржа		21426,6	23140,8	46
4	Постійні витрати	-	12599,5	12599,5	-
5	Прибуток	-	8827,1	10541,3	-

Таблиця 3.2

Розрахунок сили операційного важеля на прогнозний період

Показник	За 2007 рік	На прогнозний період	Відхилення
Сила впливу операційного важеля	21426,6 : 8827,1 = 2,42	23140,8: 10541,3= 2,20	(2,20 : 2,42) = 0,91

З отриманих даних видно, що при зміні об’єму випуску продукції на 8 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Таким чином сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат, а чим більша сума постійних витрат тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 9 процентів (100 – 91) від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені обсягу випуску продукції на 8 відсотків величина прибутку збільшується на 119,42 відсотків (10541,3: 8827,1) x 100. Величина збільшення прибутку відповідно складає 1714,2 тис. грн. (10541,3– 8827,1).

Розрахуємо другий показник операційного лівериджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 12599,5 : 0,46 = 27390,21

Як бачимо поріг рентабельності не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2006 р. (27390,21 = 27390,21).

Розрахунок порогу фінансової міцності (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3

Розрахунок запасу фінансової міцності на прогнозний період

Показник	В 2007 р.	В прогнозному періоді	Відхилення
Запас фінансової міцності.	(46815,9 – 27390,21) = 19425,69	( 50561,,21 ) = 23171,0	(23171,0: 19425,69) x 100 = 119,3%

Із розрахунку запасу фінансової міцності видно, що підприємство має 23171,0 тис. грн. запасу, що на 19,3 % більше ніж в 2007 р. Отже підприємство при збільшенні об’єму продаж збільшить свій запас фінансової міцності, внаслідок чого фінансовий стан підприємства зміцниться.

Другий захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже – отримання додаткових вивільнених грошових коштів, полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати збереження зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності грошових коштів. Застій запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативне впливає на структуру капіталу підприємства. Також збільшуються об’єми готової продукції на складах внаслідок поганої роботи маркетингового відділу та не конкурентноздатності продукції.

Прискорення оборотності оборотних коштів здебільшого веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Великий запас готової продукції (зв'язаний з передбачуваним обсягом продажів) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при зненацька високому попиті.

Підвищення оборотності оборотних коштів зводиться до виявлення результатів і витрат, зв'язаних із збереженням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат. Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:

-  планування закупівлі необхідних матеріалів;

-  використання сучасних складів;

-  удосконалення прогнозування попиту;

-  забезпечення швидкої доставки сировини й матеріалів.

Доцільно було б зменшити запаси на 20 процентів. Це насамперед треба зробити за рахунок продажу застарілих виробничих запасів. Це малоцінні предмети, будівельні матеріали, запасні частини.

Сума, (20% від вартості запасів), піде на розрахунок із кредиторами.

Вартість запасів на прогнозний рік складатиме 1937,2 тис. грн. (це 20 процентів від суми вартості запасів з 2006 року, яка дорівнювала 2421,5).

Після того, як ми підставимо нове значення до коефіцієнта оборотності запасів, вийде таке прогнозне значення (за умов зростання обсягу господарювання на 8%, що передбачено планами виробництва).

К об. зап. 2007 рік = 37988,8 : 2421,5= 15,7 разів.

К об. зап. на прогнозний рік = 41023,0 : 1937,2 = 21,2 разів.

Тобто коефіцієнт оборотності збільшиться в порівнянні з 2006 роком на 35%. Отже, скорочення суми запасів на 20% приводить до позитивного впливу на коефіцієнт: зменшився термін поповнення запасів до 17 днів (проти 23 в 20064 р.), тобто, на 6 днів швидше, ніж у попередньому році.

Третій захід. Надходження грошових коштів досягається шляхом погашення дебіторської заборгованості.