ПАМ'ЯТКИ ТА КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
ПЕРШОКЛАСНИКА
ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ
Від п'ятирічної дитини до мене тільки крок, від народженого до п'ятирічного — страшна відстань.
1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім'ї.
2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки!
3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
4. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хвилин.
7. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички, любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правилами і обов'язками.
9. Пам'ятайте, що діти — це не лише продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою долю.
Ваша дитина вередує?
Що робити?
1. Перемкніть увагу дитини на інший об'єкт.
2. Поступіться в чомусь малому, зберігаючи головне.
3. Разом знайдіть рішення, прийнятне для всіх.
4. Поясніть, що своєю поведінкою вона завдаєте проблеми для когось іншого.
Що не робити?
1. Не потрібно сперечатися.
2. Не бійтеся бути твердими.
3. Не застосовуйте силу.
4. Не засмучуйтеся! Дитина лише випробовує вас.
5. Не бійтеся твердо відмовити. Дитина добре знає, що необов'язково їй дадуть все, що вона вимагає.
Ваша дитина упирається?
Що робити?
1. Умійте відмовити так, щоб дитина не покладалася на відміну рішення.
2. Умійте відокремити все погане від гарного, що є в дитині. Погляньте на світ очима дитини.
3. Щоб дитина щось виконувала із задоволенням, їй повинно бути цікаво.
4. Покажіть дитині, що ви засмучені.
Що не робити?
1. Не починайте сперечатися. Ви самі перетворюєтесь на дитину.
2. Не робіть із дитини піддослідного кролика.
3. Не уникайте дрібниць: саме вони радують та засмучують.
4. Не примушуйте силою.
5. Не бійтеся делікатно нагадати, адже дитина могла просто забути.
Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів
1. Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі, тому не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.
4. Мої почуття ще недозрілі, тому прошу бути чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене постійно!
5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього замість мене, адже я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.
8. Я вчусь у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.
9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Ваша дитина повільно прокидається вранці?
Що робити?
1. Увімкніть спокійну музику або мультфільм.
2. Приготуйте речі (портфель, одяг) із вечора.
3. Приготуйте щось смачне на сніданок.
4. Уточніть час укладання спати.
5. Привчіть дитину виконувати зарядку.
Що не робити?
1. Не кричіть.
2. Не запевняйте: «Швидше! Ми запізнюємось!». Не дорікайте.
3. Не лякайте тим, що в школі сваритиме вчитель.
4. Не допускайте перед сном збудження дитини.
Ваша дитина неслухняна?
Що робити?
1. Дайте дитині можливість здобувати власний досвід.
2. Будьте уважними до інтересу малюка.
3. Головне — не скільки, а як саме ви проводите спільний час.
4. Якщо прохання дитини нікому не шкодить, поступіться!
5. Пам'ятайте, що ваш малюк — ваше відображення.
6. Ви не дотримуєтеся своїх обіцянок — він не дотримується своїх.
Що не робити?
1. Не вимагайте пояснень від дитини.
2. Не опікайте занадто.
3. Не сваріться несправедливо.
Складіть із дитиною родинне дерево та намалюйте його за зразком.
Ваша дитина говорить неправду?
Що робити?
1. Навчіть дитину, коли вона припуститься помилки, виправляти її.
2. Покажіть на своєму прикладі, що правда завжди краще.
3. Дайте можливість дитині вчитися на власних помилках.
4. Коли ви бажаєте щось з'ясувати, перевірити, зробіть так, щоб малюк цього не знав.
5. Покажіть дитині, що ви її любите не за досягнення, а за те, що вона є.
Що не робити?
1. Не влаштовуйте випробування її чесності.
2. Не захищайте дитину від наслідків її помилок.
3. Не залякуйте дитину.
Ваша дитина погано вчиться?
Що робити?
1. Зверніть увагу на те, що дитині вдається краще.
2. Приділіть дитині більше часу.
3. Знайдіть свій щоденник та перегляньте його.
4. Поговоріть із дитиною, налаштуйте на те, що потрібно тільки більше докладати зусиль.
5. Уранці, відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіху.
Що не робити?
1. Не дорікайте успіхами інших дітей.
2. Не насміхайтесь над невдачами дитини.
3. Не потрібна надмірна жалість до дитини.
4. Не читайте нотацій. Дитина і так все розуміє.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ
1. Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре тепле ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, для формування впевненості в собі, своїх можливостях.
2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.
3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.
4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.
5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки.
6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.
7. Не критикуйте дитину при свідках.
8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.
10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
11. У спілкування з дитиною частіше використовуйте «Я- висловлювання».
12. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
13. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
14. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
15. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
16. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй розслабитись.
17. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.
18. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.
19. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.
20. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.
21. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова не хвилюйся, «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
22. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
23. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
24. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтесь із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
25. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
26. Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.
27. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.
28. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.
Рекомендації педагогам
Навчання дітей шести років повинне будуватися з урахуванням специфіки їхнього розвитку.
1. Якщо шестирічна дитина швидко стомлюється, виконуючи ту саму роботу, у класі потрібно забезпечити зміну різноманітних видів діяльності.
2. Урок треба складати з кількох частин, об’єднаних спільною темою.
3. Не можна давати завдання, що вимагають тривалого зосередження на одному предметі, виконання серії монотонних точних рухів тощо.
4. Оскільки дитина прагне все вивчити в наочно-образному і наочно-діючому планах, велике значення повинне приділятися практичним діям із предметами, роботі з наочним матеріалом.
5. Завдяки потребі в грі напружено-емоційній насиченості всього життя шестирічні діти значно краще засвоюють програму в ігровій формі, ніж у стандартній ситуації навчального заняття.
6. Навчання дітей цього віку припускає „легкий” режим (тривалість уроку не більше 35 хвилин) у перерві між заняттями – фізичні розминки, ігри чи прогулянки, денний сон, відсутність домашніх завдань.
7. Авторитарний стиль спілкування із шестирічними дітьми не просто не бажаний – він неприпустимий.
