Сучасний стан досліджень з проблеми канцерогенної дії потенційно-токсичних хімічних речовин (стр. 5 )

Вопросы гигиенического нормирования при изучении отдаленных последствий воздействия промышленных веществ / Под. Ред. .-М.:Медицина,1972.-190с.

Причины рака.- Киев,1984.-C.116-123.

Елизарова пороговых доз промышленных ядов при пероральном введении.-М.:Медицина,1971.-С.163-168

, Книжников проблемы радиационного и химического канцерогенеза. М.,1979.-С.20-33

Канцерогенные вещества в окружающей человека среде / Под. ред. и .-Budapest,1979.-499с.

Конвенции и Рекомендации, принятые Международной конференцией труда с 1967 года.- Женева:международное бюро труда,1983.-С.113-116

Конвенции и Рекомендации, принятые Международной конференцией труда с 1967 года.- Женева:международное бюро труда,1983.-С.349-353

Корєва В. Кому найбільше загрожує канцероген? // Вісник НАН України.-1997.- №1-2.-С23-27

, Хесина ароматические углеводороды (ПАУ) в загрязнениях атмосферного воздуха крупного промышленного центра // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.28-32

, Невзорова гигиенического регламентирования химических бластомогенов в различных средах // Гиг. и сан.-1978.-№9.-С.99-102

Гігієнічне значення утворення нітрозамінів з їх попередників в атмосферному повітрі // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.36-38

, , К характеристике анилина, нитрата свинца, четырёххлористого углерода и формальдегида как модификаторов химического бластомогенеза. Вопросы онкологии.-1984.-т.30.-№4.-С.56-60

Методические рекомендации экспериментальному обоснованию гигиенического регламентирования химических канцерогенных веществ / Москва: Минздрав СССР.-1985.-19с.

Методология и формат для обновления нормативов по качеству воздуха для Европы: Отчёт рабочей группы ВОЗ.-Копенгаген,1995.

Модификация химическими факторами окружающей среды бластомогенеза, индуцированного нитрозодиметиламином. , , . Гигиена и санитария.-1983.-№3.-С.19-21.

Общая онкология: Руководство для врачей / Под ред. .-Л.:Медицина,1989.-648с.

Онкология. Словарь-справочник / , , и др.-Киев:Наук. думка,1992.-264с.

Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природніх факторів, канцерогенних для людини. Державний гігієнічний норматив.-К.,1997.

Перечень веществ, продуктов, производственных процессов, бытовых и природных факторов, канцерогенных для человека (ГН 1.1.029-95.Изд. офиц.).-М.,1995.

Перечень веществ, производственных процессов, бытовых и природных факторов, канцерогенных для человека (ГН 1.1.029-95. Изд. официальное).-М.,1995.

, Кацнельсон аспекты индивидуальной предрасположенности к раку в свете задач онкологической профилактики // Медицина труда и промышленная екология.-1993.-№5-6.-С38-40.

Проблема оценки канцерогенного риска воздействия химических загрязнений окружающей среды. , , и др.// Гиг. и сан.1998-№1.-С.29-33.

Проблемы прогнозоривания химической нагрузки на организм человека. , , и др.//Гиг. и сан.-1995.-№1.-С.29-33.

Проблемы прогнозирования и оценки общей химической нагрузки на организм человека с применением компьютерных технологий. , , и др.// Гиг. и сан.-1997.-№4.-С.3-8.

, , К проблеме прогнозирования инвалидности вследствие профессиональных заболеваний //Мед. труда и пром. Екология.-1995.-№10.-С.1-4.

Райхман канцерогенной ситуации. Изд. Рост-ГУ.1989.С.53

Руководство по краткосрочным тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ.-Женева,1989.-212с.

, , Баленко модифицирующего влияния химических факторов окружающей среды на канцерогенез // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.18-22

Смулевич этап в подходе к регламентированию канцерогенов // Медицина труда и промышленная екология.-1993.-№5-6.-С.41-43

,Соленова канцерогены и здоровье населения.//Гиг. и сан.-1997.-№4.-С.22-25.

І. Мутагенез та антимутагенез: межі можливого відновлення від пошкоджень // Довкілля та здоров’я.-1996.-№1.-С34-36

, Коршун химических загрязнителей окружающей среды, гигиеническое, екологическое или еколого-гигиеническое // Актуальные проблемы медицинской екологии / Под. ред. , .-Днепропетровск,1995.-С.28-31

, , Гуселетова існі новоутворення в Україні- динаміка, тенденції, прогноз // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.4-7

Худорлей , экология и рак. Экспериментальная онкология.-1993. Т.15, № 2.-С.3-10.

Чернышов С., На очереди - реформирование льготного пенсионного обеспечения // Человек и труд.-1994.-№4.-С.67-75.

О циркуляции канцерогенов в окружающей среде.-М.:Медицина,1973.-368с.

Экспрессные методы определения токсичности и опасности химических веществ.-Л.:Медиицна,1978.-182с.

Bidault P. et all. Elimination of cancerogenic hydrocarbons from medicinal white oils. Fr.1.300,283, Aug. 3, 1962, Appl. June 21.-Vol 161.- 7p.

7-th Annual Report on Carcinogen. National Toxicology Prograam.-Washington,1994.

California Environmental Protection Agency. Criteria for Carcinogenes.- Sacrsmento,1994.

California Environmental Protection Agency’s Risk Assessment Practices, Policies, and Guidelines.-Sacrsmento,1996.

Carnevale F., Montesano R. Guidelines for Regulation and Haelth Advisories // Am. J. Industr. Med.-1987.-#11.-P.453-475

Chemikal Exposure Guidelines. Version 9. Santa Clara Center Occupational Safety and Health.- San Jose,1995.

Cooc W. A. The List of Regulated Potential Carcinogenes// Am. J. Industr. Hyg. Ass.-1989.-#50/-P.680-684

European Chemical Industry Ecology and Toxicilogy Centre.- A Guide to the Classification of Carcinogenes, Mutagenes and Teratogenes under the Sixth Amendement. Techn. Rep.#21.-Brussels,1986.

Health Effects Notebook for Hazadous. Air Pollutants.-Washington,1994.

IARC Monographs on carcinogenic risks to humams.-V. V. 1-53.-Lion,

IARC Monographs the evaluation of carcinogenic risks to humams, Suppl.7,29-55.-Lion,1987

Kuehn M. Zentr. Biol. Aerosol. Forsch.,1961.-Vol 9.-P.431-447.

OSHA. Identification, Classification and Regulation of Potential Carcinogenes 20 CFR 1990, Chapter17, OSTP.1985. Chemical Carcinogen’s: A Review of the Science and its Associated Princsples //Fed. Reg.-1985.-Vol.50.-P..

Shubik et all. Toxicol. Appl. Pharmacol., 1962, Suppl.,#4.-62 p.

Sula J. P. Cancer Protection // Neoplasma, 1963.-Vol 10,#6.-P.571-579.

Swanson G. M.Cancer Prevention in the Workplace and Natural Environment.// Canaer.- 1988.-Vol.62,#8.-P..

US. EPA. Health Effects Assassment Summary Tables (HEAST).-Cincinnati,1995.

US. EPA. Drinking Water Regulations and Health Advisories.-Washington,1996

US. EPA. Guidelines for Carcinogen Risk Assesssment // Fed. Reg.-1986.-Vol.51,#185.-P..

US. EPA. Guidlanes for Carcinogen Risk Assassment Draft.-Washington,1996.

US. EPA. Integrated Risk Information System (IRIS).-Cincinnati,1997.

US. EPA. IRIS Background document 2. EPA Approach for Assessing the Risks Associsted with Chronic exposure to Carcinogens.-Cincinnati,1997.

US. EPA. Methods for Derivation of Inhalation Reference Concentration and Application of Inhalation Dosimertry. EPA/600/8-90/966.-Washington, 1994.

US. EPA. Soil Screening Guidance. User’s Guide. Publ.-9356,4-23.-Washington,1996.

WHO. Air Quolity for Europe. WHO Regional Publ.#23.-Copenhagen.1987.

WHO. Guidelines for Drinking-Water Quality.2-nd Ed. Vol.1.Recommendations. Geneva,1993

Додатки

Короткострокові тести для виявлення мутагенних та канцерогенних хімічних речовин

Таблиця 1

Методи, що широко використовуються	Загальні стислі дані про метод	Переваги тесту	Недоліки тесту	Маркети мутагенної дії хімічних речовин, що тестується
Тести на мутагенність з використанням бактерій	Використ. Salmonella typhimurium/ або Escherichia coli/ мікросоми. .Існує 3 класи бактеріальних тестів: 1)ті, що дозволяють виявити зворотні мутації; 2)ті, що дозволяють виявити прямі мутації; 3)ті, що мають недостатність по репарації ДНК.	1)швидкий поділ одноклітинних організмів; 2) добре вивчена генетика та біохімія бактерій; 3)високий ступінь доступності геному бактерій; 4)позитивний результат свідчить про те, що речовина є потенційно мутагенною або канцерогенною для ссавців	1)відсутність безумовної кореляції між мутагенністю та кнцерогенністю факторів; 2)нездатність виявити хімічні речовини, що викликають рак не в результаті пошкоджень ДНК; 3)не виявляє геномні порушення; 4)штучність методу, що проходить у пробірці та з застосуванням S9, що не відображають реальної метаболічної ситуації в печінці.	Мутація his - до his+ для Salmonella typhimurium та trp - до trp+ для Escherichia coli: 1)заміна пар основ; 2)зсув рамки зчитування
Дослідження генотоксич-ності з вико-ристанням дріжджів	Застосовуються дріжджі Saccharomyces cerevisiae та Saccharomyces pombe	1) еукаріотична організація хромосом; 2)можливість оцінки багатьох кінцевих подій; 3)низька вартість тесту при високій ефективності	1)потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців;2) зваження на особливості будови клітини дріжджів	Генетичні події:1)точкові мутації в хромосомах та мітохондріальних генах; 2)рекомбінація (як між-, так і внутрішньогенна); 3)анеуплоідія в процесі мейозу та мітозу-при цьому виникають візуальні зміни кольору колоній, що легко виявляються
Позаплано-вий синтез ДНК у клітинах ссавців, що тестуються	Метод полягає у культивуванні клітин ссавців (частіше гепатоцити щурів або первинні фібробласти + мікросомальні ферменти печінки) на предметних шкельцях, обробка їх ДНК пошкоджуючим агентом у середовищі, де є Н3-тимідин і наступним спостереженням за включення радіоактивної мітки в процесі ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації) в клітині	1)швидке наглядне виявлення уражень геному клітин ссавців; 2) швидкість та зручність проведення тесту	1)не дозволяє виявити початкові порушення; 2)не дозволяє встановити наслідки репарації	ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації та включенні радіоактивної мітки)- візуалізація зерен, що отримують при певній обробці препарату та проведенні ауторадіографії
Цитогенетичні порушення та сестринські хроматидні обміни in vitro	Використовується СНО-первинна лінія фібробластів, виділених з яєчників китайського хом‘ячка або лімфоцити периферійної крові людини	1)швидкість проведення тесту; 2) наочність	1)велика залежність від кваліфікації персоналу; 2) велика залежність від якості препаратів	Ідентифікація хромосоминх аберацій, підрахування СХО
Тести на індукцію мутацій у клітинах in vitro	Використовують багато типів клітин (клітини людини, щура, миші, хом‘ячка) та різні селективні системи.	1)швидкість проведення тесту; 2)можливість проведення тесту безпосередньо на клітинах людини	Складність відтворення в умовах in vitro - як у якісному, так і в кількісному відношенні- метаболічної активації, що відбуається у тканинах in vivo.	Прямі та зворотні мутації
Використання вищих рослин для виявлення мутагенних хімічних речовин	Частіше застосовується 10 видів вищих рослин у 25 різних тест-системах:1)тести на індукцію пошкоджень мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців корінців або пилкових трубок ячменю, кінського бобу, цибулі, традесканції); 2)тести на індукцію аберацій мейотичних хромосом (материнські клітини пилку)3)тести на індукцію генних мутацій у специфічних або множинних локусах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia)	1)цитогенетичні тести на рослинах характеризуються швидкістю та дешевизною; 2)вони не потребують складного лабораторного обладнання; 3)дозволяють виявити різноманітні генетичні порушення	1)значна частина протестованих хімічних сполук проявила свою мутагенну дію лише у якійсь одній рослинній тест-системі;2)немає достатніх даних про немутагенні речовини; 3)мало даних про метаболізм ксенобіотиків у рослині; 4)наявність фундаментальних відмінностей у будові клітин рослин та клітин ссавців (наявність міцної целюлозної оболонки у клітинах рослин); 5)відмінність протікання мейозу та гаметогенезу у клітинах рослин та клітинах ссавців	Пошкодження мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців коренців або пилкових трубок), аберації мейотичних хромосом (материнські клітини пилку), мутації у специфічних або множинних локуах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia
Тест на зчеплені зі статтю рецесивні летальні мутації у дрозофіли	У Drosophila melanogaster проводиться тест на зчеплені з Х-хромосомою рецесивні леталі, при котрому враховують	1)критерій, за котрим визначається виникнення мутацій є дуже об‘єктивним: висновки грунтуються на тому, чи присутній чи відсутній один з класів самців у поколінні F2; 2)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 3)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila	1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; 2)можлива помилкова класифікація речовин у результаті невірно проведених тестів	Підрахування індукованих летальних мутацій
Цитогенетичні тести in vivo: метафазний аналіз клітин кісткового мозку та мікроядерний тест	Дослідження проводять з використанням кісткового мозку китайського хом’яка, мишей, щурів молодих статевозрілих тварин	1)умови дослідження in vivo значно ближче до ситуації, що є у людини; 2) немає потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців.	1)мікроскопічинй аналіз хромосомних аберацій у метафазних клітинах до декотрого ступеню суб‘єктивний; 2)методи in vivo не мають такої високої чутливості, як тести in vitro	1)хромосомні аберації в метафазах мітотичного поділу клітин тканин, що проліферують; 2)мілкі ядра в інтерфазі, що утворилися з ацентричних фрагментів хромосом або цілих хромосом
Тест на індукцію домінантних летальних мутацій	Запліднені яйцеклітини від самок, що спарюють з молодими статевозрілими мишами-самцями, які обробляються хімічними речовинами, що тестуються	1)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 2)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila	1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах;	1)аналіз постімплатанційної смертності; 2)врахування пост - та доімплатанційних втрат

. Таблиця2