у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший, ніж три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Наприклад. Після смерті 20 березня 2004 року спадкодавця К. залишилася донька В., яка проживає в Канаді (перша черга спадкоємців за законом). 20 липня 2004 року дочка від прийняття спадщини відмовилася на користь рідної сестри померлого (своєї тітки, спадкоємиці другої черги за законом). Термін, встановлений законом у шість місяців для прийняття спадщини, закінчується 20 вересня 2004 року. Спеціальний термін для спадкоємиці другої черги починається з 20 липня 2004 року і встановлюється у три місяці з моменту відмови від прийняття спадщини дочки померлого. Отже, строк для прийняття спадщини тіткою спадкоємиці – рідною сестрою спадкодавця триває до 20 жовтня 2004 року.
?
Карлівське районне управління юстиції:Ê
*39500, м. Карлівка, вул. Леніна, 54
( (8053
Карлівка 2011
Карлівське районне управління юстиції
Прийняття спадщини

м. Карлівка
Стаття 1268 Цивільного кодексу України регламентує прийняття спадщини. Відповідно до цієї статті спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Причому згідно з п.208 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” прийняття чи відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не може прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись. Отже, прийняття частини спадщини свідчить, що прийнята вся спадщина. Остання норма є важливою з практичної точки зору, оскільки вона є підставою для наступних висновків.
1. Якщо спадкоємець постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, це означає фактичне прийняття ним всієї належної йому частки спадщини, про яку він знав чи навіть не знав.
2. Якщо в заяві про прийняття спадщини спадкоємець вкаже, що він приймає після спадкодавця певне майно, це свідчить про прийняття ним всієї належної йому за законом чи заповітом частини спадкового майна, навіть якщо він не перелічив будь-яке з нього в заяві.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, коли подана заява від їх імені про відмову від спадщини в шестимісячний термін з дня відкриття спадщини. Отже, встановлена презумпція прийняття спадщини малолітньою, неповнолітньою, недієздатною особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена. Так законом захищаються права осіб, що не можуть повною мірою оцінювати значення своїх дій, розуміти їх. Незалежно від часу прийняття спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
Стаття 1269 Цивільного кодексу України регламентує подання заяви про прийняття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Зауважу, що заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнацяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Новелою в Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року є те, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом встановленого шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини.
Раніше така заява про прийняття спадщини чи про відмову від неї не могла бути повернута спадкоємцям або скасована ними (п.111 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року за №18/5).
У випадках, коли спадкоємець без нотаріального посвідчення надсилає поштою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, нотаріус пропонує спадкоємцю надіслати заяву, оформлену належним чином, тобто, справжність підпису на якій повинна бути нотаріально засвідченою, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для оформлення такої заяви.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється


