Лабораторна робота №1.3
Тема: Складання однорівневих, багаторівневих та аналітичних бібліографічних описів: наукова методика та технічні прийоми набору в текстовому редакторі
Мета роботи
У результаті засвоєння навчального матеріалу лабораторної роботи №1.3, ви повинні знати та вміти як:
§ розставляти пробіли та набирати символи нерозривного пробілу, нерозривного дефісу, довгого та короткого тире при наборі бібліографічних описів;
§ випадки, в яких обов’язково використовувати нерозривні пробіли при наборі бібліографічних описів;
§ випадки, в яких обов’язково використовувати довгі тире або короткі тире при наборі бібліографічних описів;
§ випадки, в яких обов’язково використовувати нерозривні дефіси при наборі скорочень в бібліографічних описах.
Допоміжні методичні матеріали:
§ ГОСТ 7.1—2003 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления» у файлі «GOST7.1-2003»;
§ Загальна схема однорівневого бібліографічного опису у файлі «1level. bibliographical. description. general. schema. doc».
Вимоги до захисту лабораторної роботи та оформлення звіту
Для допуску до захисту необхідно мати правильно оформлений звіт в електронному вигляді.
Результати виконання завдання роботи повинні бути викладені у вигляді звіту з лабораторної роботи. Звіт оформлюється один на кожного студента. У випадку виявлення ідентичних за змістом звітів, такі студенти отримують за дану роботу нуль балів.
У звіті повинні бути викладені:
§ мета роботи;
§ короткий виклад завдання;
§ результати виконання всіх пунктів завдання;
§ висновки, які не повинні дублювати завдання та мету роботи, а повинні містити оцінку та аналіз результатів, отриманих в роботі, порівняння практичних результатів з теоретичними положеннями.
Основні теоретичні відомості
Загальні правила вживання умовних розділових знаків у бібліографічних описах
Нижче подано витяг зі стандарту ГОСТ 7.1—2003.
4.7 Пунктуация в библиографическом описании выполняет две функции – обычных грамматических знаков препинания и знаков предписанной пунктуации, т. е. знаков, имеющих опознавательный характер для областей и элементов библиографического описания. Предписанная пунктуация (условные разделительные знаки) способствует распознаванию отдельных элементов в описаниях на разных языках в выходных формах традиционной и машиночитаемой каталогизации – записях, представленных на печатных карточках, в библиографических указателях, списках, на экране монитора компьютера и т. п.
4.7.1 Предписанная пунктуация предшествует элементам и областям или заключает их. Ее употребление не связано с нормами языка.
В качестве предписанной пунктуации выступают знаки препинания и математические знаки:
. — | точка и тире |
. | точка |
, | запятая |
: | двоеточие |
; | точка с запятой |
… | многоточие |
/ | косая черта |
// | две косые черты |
( ) | круглые скобки |
[ ] | квадратные скобки |
+ | знак плюс |
= | знак равенства |
В конце библиографического описания ставится точка.
4.7.2 Каждой области описания, кроме первой, предшествует знак точка и тире, который ставится перед первым элементом области. Если первый элемент отсутствует, знак точку и тире ставят перед последующим элементом, предписанный знак которого в этом случае опускают. Исключение составляют знаки круглые и квадратные скобки, которые сохраняются и после знака области.
4.7.3 При повторении области специфических сведений, области примечания и области международного стандартного номера повторяют и знак области – точку и тире, а при повторении области серии сведения о каждой серии заключают в отдельные круглые скобки без знака точка и тире между ними.
4.7.4 Области описания могут быть выделены различными шрифтами или записаны с новой строки. В этих случаях знак точку и тире заменяют точкой, приводимой в конце предыдущей области.
4.7.5 Для более четкого разделения областей и элементов, а также для различения предписанной и грамматической пунктуации применяют пробелы в один печатный знак до и после предписанного знака. Исключение составляют точка и запятая – пробелы оставляют только после них.
4.7.6 Круглые и квадратные скобки рассматривают как единый знак, предшествующий пробел находится перед первой (открывающей) скобкой, а последующий пробел – после второй (закрывающей) скобки.
4.7.7 Каждый элемент приводят с предшествующим знаком предписанной пунктуации. Если элемент (кроме первого элемента области) повторяется, повторяют и предшествующий ему знак предписанной пунктуации, за исключением знака косая черта. Если элемент не приводят в описании, опускают и предписанный ему знак.
Элементы, грамматически связанные в одном предложении, не разделяют предписанной пунктуацией.
4.7.8 Часть элемента при необходимости может быть опущена. Пропуск части элемента обозначают знаком пропуска – многоточием с пробелами до и после знака. Отсутствие области или элемента в целом многоточием не обозначается.
4.7.9 Если соседние элементы в пределах одной области должны быть приведены в квадратных скобках, то их заключают в общие квадратные скобки. Исключение составляет общее обозначение материала, которое всегда заключают в отдельные квадратные скобки. Если смежные элементы относятся к разным областям, то каждый элемент заключают в отдельные квадратные скобки.
4.7.10 Внутри элементов сохраняют пунктуацию, соответствующую нормам языка, на котором составлено описание. Если элемент состоит из нескольких слов или фраз, представляющих законченные предложения, их приводят с теми знаками препинания, которые указаны в документе. Если знаки препинания между словами или фразами отсутствуют, их проставляют в соответствии с правилами приведения конкретных элементов описания (см. раздел 5), а также правилами грамматики.
4.7.11 При сочетании грамматического и предписанного знаков препинания в описании приводят оба знака. Если элемент заканчивается многоточием или точкой в конце сокращенного слова, а предписанная пунктуация следующего элемента является точкой или точкой и тире, то точку, относящуюся к предписанной пунктуации следующего элемента, опускают. Математические, химические и прочие знаки в описании воспроизводят.
Загальні правила набору тексту, цифр та знаків
Правила вживання пробілів
В україномовному та російськомовному наборі пробіл обов'язково ставиться в наступних випадках:
§ после, а не до запятой, точки, точки с запятой, двоеточия, вопросительного или восклицательного знака (и их сочетаний), многоточия в конце фразы или предложения, закрывающей скобки и закрывающей кавычки;
§ до, а не после, открывающей скобки, открывающей кавычки и многоточия в начале предложения;
§ и до, и после длинного тире (в английском языке, наоборот, длинное тире не окружается пробелами).
Никогда не ставится пробел между скобкой или кавычкой и каким-либо другим знаком препинания, кроме длинного тире.
Правила вживання нерозривних пробілів
Значительно интереснее вопрос о расстановке не обычных, а неразрываемых пробелов. Неразрываемый пробел должен использоваться для предотвращения неблагозвучных или затрудняющих чтение межсловных переносов. А именно, он ставится:
§ между двумя инициалами и между инициалами и фамилией: И.•И.•Иванов (здесь и далее неразрываемые пробелы изображаются знаком •);
§ между сокращенными обращениями и фамилией: г-н•Иванов, а также после географических сокращений типа г.•Москва или о-в•Крым;
§ между знаками номера (№) и параграфа (§) и относящимся к ним числам;
§ внутри сокращений и•т.•д., и•т.•п., т.•е. и им подобных (хотя английские e. g. и i. e. пробелами не разделяются);
§ между внутритекстовыми пунктами, такими как а), б) или 1., 2., и следующим за ними текстом;
§ между числами и относящимися к ним единицами измерения: 200•кг; это же относится и к указаниям дат: XVIII•в., 1998•г.;
§ перед длинным тире в середине предложения (таким образом этот знак препинания отделяется пробелами с двух сторон — неразрываемым слева и обычным справа);
§ между классами многозначных чисел, начиная с пятизначных: 32•569, но 4927;
§ перед номерами версий программных продуктов и частями их названий, состоящими из цифр или сокращений: FreeBSD•4.6, Windows•95, MacOS•X;
§ после однобуквенных предлогов и союзов, особенно в начале предложения или в заголовке.
В других языках существуют свои специфические правила. Так, во французском неразрываемыми пробелами отбиваются от предшествующего текста двоеточие, точка с запятой, вопросительный и восклицательный знаки; кавычки «елочкой» также отделяются от заключенного в них текста. В английском и немецком можно ставить неразрываемый пробел наряду с обычным пробелом в конце предложения, чтобы визуально удвоить отбивку между предложениями, хотя сейчас эта типографская традиция многими считается устаревшей.
Правила переносів
§ Не допускаются переносы, которые искажают смысл слова.
§ Нельзя переносить аббревиатуры, которые пишутся большими буквами типа УНР, КПИ, МФО.
§ Нельзя разрывать переносом такие сокращения, как и т. д., и т. п. и подобные.
§ Нельзя разрывать переносом цифры, которые составляют одно число. При необходимости можно разрывать числа, соединенные знаком короткого тире, но тире остается в предыдущей строке: 1985–1990, Х–ХІ ст.
§ Нежелательно отделять инициалы от фамилий.
§ Не желательно отделять сокращенные слова от имен и фамилий: проф. Петренко, ред. І. Іванов.
§ Нельзя отделять цифру со скобкой или точкой от следующего слова.
§ Не желательно отделять цифры от следующих сокращенных слов и названий единиц измерения.
§ Нельзя отделять для переноса знаковые обозначения от следующих или предыдущих цифр: 50 %, $ 10, № 25.
§ Нежелательно, чтобы знаки переноса были более, чем в двух смежных строках.
§ Нельзя переносить знаки препинания.
Знаки та цифри
§ Нельзя, чтобы между разделительными знаками, кроме тире, и словом был пробел.
§ Три точки перед словом нельзя отделять пробелом.
§ Тире между цифрами нельзя отделять пробелами: 20-30.
§ В прямой речи тире справа отделяется пробелом.
§ Дефис не должен отделяться пробелами.
§ Кавычки набираются тем же шрифтом, что и текст.
§ Знаки градусов, процентов, минут, секунд нельзя отделять пробелом от цифры: 6%. Сокращения, идущие за знаком градуса, отделяются пробелом: 20° С. Два знака номера или параграфа пишутся вместе: №№, §§.
§ Между цифрами, которые обозначают разные единицы - сотни и тысячи, тысячи и миллионы делается пробел: 4 Обозначение дроби нужно набирать без пробела: 3.456.
§ Знаки + и - не отбиваются пробелом от цифры: +10.
§ Дроби записываются без пробела: 4/7.
Правила вживання нерозривного дефісу
Не можна розривати переносом такі скорочення зі вживанням дефісу як ун-т, ін-т, 2-е, 4-те і подібні. Справа в тому, що текстові редактори погано розуміють такі скорочення. Тому в таких випадках слід користуватися символом нерозривного дефісу.
Правила вживання дефісу, короткого та довгого тире
Слід розрізняти такі знаки як дефіс, коротке та довге тире, які вводяться в різних випадках.
Дефис соединяет разные части слова и используется в телефонных номерах: кое-где, лилово-синий, 7-98-00.
Короткое тире часто отождествляют с минусом. Его используют для обозначения операции вычитания, а еще — для обозначения промежутка дат:
123–12=111
1941–1945
(Хотя на самом деле короткое тире и минус — немного разные вещи. Сравните:
123–12=111 и 123−12=111)
А как знак пунктуации следует использовать правильное, длинное тире.
Методичні вказівки до виконання
Вставка спеціальних символів
Вставка нерозривного пробілу
У LibreOffice/OpenOffice. org Writer, Microsoft Office Word та деяких текстових редакторах нерозривний пробіл ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + Shift + Пробел.
Вставка нерозривного дефісу
У LibreOffice/OpenOffice. org Writer, Microsoft Office Word та деяких текстових редакторах нерозривний дефіс ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + Shift + - (Ctrl + Shift + Дефіс; Ctrl + Shift + «Мінус у верхньому цифровому ряді клавіатури»).
Вставка короткого та довгого тире
У Microsoft Office Word:
§ коротке тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + «Сірий мінус» (Ctrl + «Мінус біля цифрової клавіатури праворуч»);
§ довге тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Alt + Ctrl + «Сірий мінус» (Alt + Ctrl + «Мінус біля цифрової клавіатури праворуч»).
У багатьох текстових редакторах, в т. ч. LibreOffice/OpenOffice. org Writer та Microsoft Office Word, та веб-оглядачах:
§ коротке тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації лівий Alt+0150 (на цифровій клавіатурі клавіатури праворуч, можливо при увімкненому режимі NumLock);
§ довге тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації лівий Alt+0151 (на цифровій клавіатурі клавіатури праворуч, можливо при увімкненому режимі NumLock).
В LibreOffice/OpenOffice. org Writer для ввода длинных тире откройте Сервис — Параметры автозамены — Параметры и выберите параметр Замена тире. Если задан этот параметр, один или два знака «минус» в определенных случаях заменяются на короткое или длинное тире.
Дополнительные замены можно задать в таблице замен в меню Сервис — Параметры автозамены— Заменить. Среди прочего, здесь вы можете автоматически заменить клавишную комбинацию на тире, даже в другом шрифте.
Приклади складання бібліографічних описів звукозаписів
Грамофо́нна пла́тівка, грамплатівка (LP)
Грамплатівки (LPs)
Старовинна грамплатівка 78 об/мин (78 rpm disc)
Аудіокасета
Аудіо CD
Приклади складання бібліографічних описів відеозаписів
Відеокасета VHS
DVD Video
Завдання до виконання
1. Підібрати бібліографічний опис (або бібліографічні дані) на кожний з таких типів документів:
§ документ, що має одного індивідуального автора;
§ документ, що має двох індивідуальних авторів;
§ документ, що має три індивідуальні автори;
§ документ, що має чотири індивідуальні автори;
§ документ, що має п’ять і більше індивідуальних авторів;
§ безавторський твір;
§ збірник;
§ відомче видання;
§ багатотомне видання;
§ окремий том багатотомного видання;
§ окрема частина (книга) багаточастинного видання;
§ стаття з журналу;
§ стаття (або матеріали, або тези) зі збірнику наукових праць;
§ стаття з газети;
§ Закон України, опублікований у періодичному виданні;
§ частина (розділ, глава, параграф тощо) документа;
§ нормативно-технічний документ зі стандартизації;
§ патентний документ або авторське свідоцтво;
§ нотне видання;
§ образотворче видання;
§ картографічне видання;
§ звуковий матеріал (фонодокумент);
§ візуальний матеріал (кінофотодокумент).
Увага! Приклади зі стандарту, підручників з АСПІ та інших методичних вказівок брати заборонено! Рекомендується узяти описи з каталожних карток у бібліотеці або зі списків літератури.
2. Проаналізувати описи на відповідність стандарту ДСТУ 7.1:2006 (ГОСТ 7.1—2003).
3. Записати виправлені варіанти цих описів (або скласти за бібліографічними даними), обов’язково вживаючи такі факультативні бібліографічні елементи як загальне позначення матеріалу, паралельна назва та підназва. При наборі виправлених описів суворо дотримуйтесь загальних правил набору тексту, цифр та знаків і загальних правил вживання умовних розділових знаків у бібліографічних описах.
4. Результати представити у вигляді таблиці за зразком, наведеним нижче.
# | Підібрані описи | Виправлені описи |
1. | Документ, що має одного індивідуального автора |
|
2. | Документ, що має двох індивідуальних авторів |
|
3. | Документ, що має три індивідуальні автори |
|
4. | Документ, що має чотири індивідуальні автори |
|
5. | Документ, що має п’ять і більше індивідуальних авторів |
|
6. | Безавторський твір |
|
7. | Збірник |
|
8. | Відомче видання |
|
9. | Багатотомне видання |
|
10. | Окремий том багатотомного видання |
|
11. | Окрема частина (книга) багаточастинного видання |
|
12. | Стаття з журналу |
|
13. | Стаття (або матеріали, або тези) зі збірнику наукових праць |
|
14. | Стаття з газети |
|
15. | Закон України, опублікований у періодичному виданні |
|
16. | Частина (розділ, глава, параграф тощо) документа |
|
17. | Нормативно-технічний документ зі стандартизації |
|
18. | Патентний документ або авторське свідоцтво |
|
19. | Нотне видання |
|
20. | Образотворче видання |
|
21. | Картографічне видання |
|
22. | Звуковий матеріал (фонодокумент) |
|
23. | Візуальний матеріал (кінофотодокумент). |
|
|
|
|
Контрольні запитання
1. Поняття бібліографічного опису.
2. Які сфери використання бібліографічного опису?
3. Які функції виконує бібліографічний опис?
4. Які вимоги ставляться до бібліографічного опису?
5. Завдяки чому задовольняють вимоги до бібліографічного опису?
6. Що представляє собою бібліографічний запис, чим відрізняється від бібліографічного опису?
7. Які відомості можуть виступати першим елементом бібліографічного опису?
8. Поняття методики складання бібліографічного опису.
9. Поняття загальної методики складання бібліографічного опису.
10. Поняття спеціальної методики складання бібліографічного опису.
11. Які виділяють основні види об’єктів бібліографічного опису за своєю структурою?
12. Які виділяють основні види бібліографічних описів за структурою об’єкту опису?
13. Які загальні правила складання бібліографічних описів.
14. Що таке бібліографічний елемент?
15. Поняття обов’язкових та факультативних елементів бібліографічного опису.
16. Які бібліографічні елементи є обов’язковими?
17. Які бібліографічні елементи є факультативними?
18. Які види бібліографічних описів за характером повноти бібліографічних елементів?
19. Назвіть зони бібліографічного опису.
20. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони назви і відомостей про відповідальність?
21. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони видання?
22. Які загальні правила наведення зони специфічних відомостей?
23. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони вихідних даних?
24. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони фізичної характеристики?
25. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони серії?
26. Які загальні правила наведення зони приміток?
27. Які загальні правила наведення бібліографічних елементів зони стандартного номера (або його альтернативи) і умов доступу?
28. Умовні розділові знаки та правила їх вживання в бібліографічному описі.
29. Що представляє собою заголовок бібліографічного запису і яке його призначення?
30. Які бувають види заголовків бібліографічного запису за характером відомостей про документ?
31. На які етапи поділяється процес складання бібліографічного опису?
32. Загальна схема однорівневого бібліографічного опису.
