Як підготувати сучасний урок історії

Методична робота

«Як підготувати сучасний урок історії»

2010 рік
Як підготувати сучасний урок історії

Урок — це видима частина роботи вчителя, якiй передує велика пiдготовча дiяльнiсть.

Педагог зобов’язаний на уроцi дотримуватися цiлого ряду вимог. Треба вiдзначити, що вимог до сучасного уроку так багато, що вони пiдроздiляються на кiлька труп:

• вимоги до структури уроку;

• вимоги до пiдготовки та оргаiтiзацiї уроку;

• вимоги до змiсту уроку та процесу канчання;

· вимоги до технiки проведення уроку.

Проаналiзуємо основнi вимоги кожної групи.

Вимоги до структури уроку включають:

1) чiтко визначенi цiлi та завдання уроку;

2) визначення типу уроку, органiчний зв’язок всiх частин уроку;

З) зв’язок уроку з попереднiм уроком і закласти перспективу на наступний урок;

4) вибiр оптимальних, виходячи iз цiлей i завдань уроку, методiв вивчення і закрiплення нового матерiалу;

5) оптимальнiсть домашнього завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облiк iндивiдуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до пiдготовки та оргатiiзації уроку припускають:

1) пiдготовку та використання демонстрацiйного і роздавального матерiалу;

2) можливiсть для учнiв одержувати частину знань самостiйно пiд керiвництвом педагога;

3) використовувати контроль і самоконтроль учнiв у процесi виконання навчальних завдань; перевiрку i самоперевiрку після виконання ними завдання;

4) при пiдготовцi видiлити складнi моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку i процесу навчання включають:

1) урок повинен сприяти розвитку пiзнавальних процесiв в учнiв (сприйняттю, пам’ятi, уваги, мислення, мовлення);

2) формувати якостi особистостi школярiв (дисциплiнованiсть, акуратнiсть, iнiцiативнiсть і т. д.);

3) урок повинен сприяти мотиву позитивного вiдношення учнiв до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

1) певний ритм i темп уроку оптимальний для учнiв класу;

2) сприятливий психологiчний клiмат на уроцi (взаємна доброзичливiсть, готовнiсть учителя прийти на допомогу учневi і т. д.);

З) взаємне спiвробiтництво вчителя й учнiв, педагогiчний такт;

4) використання рiзних видiв дiяльностi учнiв, пiдтримувати iнтерес до уроку.

Урахування всіх вимог забезпечить успiх уроку.

Причини певдалого уроку:

1. Погане самопочуття вчителя.

2. Невмiння педагога втiлити задумане в практичних дiях.

3. Недостатня продуманiсть якихось моментiв уроку (або уроку в цiлому).

4. Перевантаження учнiв iнформацiєю, яку вони не в змозi обробити.

5. Вiдсутнiсть системи роботи вчителя на уроцi й в уроках.

6. Непiдготовленiсть до уроку учнiв.

7. Дратiвливiсть учителя, викликана попереднiми уроками.

8. Нелюбов до певної теми уроку.

9. Невдоволення якогось учня класу, який зривається на iнших учнiв.

Класифікація уроків

У сучаснiй дидактицi iснує кiлька пiдходiв до класифiкацiї урокiв:

за дидактичною метою, за метою організації пiзнавальної дiяльності,за основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами органiзацiї навчальної дiяльностi учнiв.

Дидактична мета с найважливiшою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифiкацiя за цiєю ознакою найбiльш близька до реального уроку. У цiй класифiкацiї розрiзняють:

— уроки засвоєння нового навчального матерiалу;

— уроки формування i вдосконалення умiнь та навичок;

— уроки закрiплення та застосування знань, умiнь та навичок;

— уроки узагальнення та систематизацiї знань;

— уроки контролю i корекцiї знань, вмiнь та навичок;

— комбiнованi уроки.

Питання вибору типу i вiдповiдно структури уроку (його складових елементiв, крокiв, якi треба здiйснити для досягнення дидактичної мети) потребує ретельного обмiрковування i врахування таких умов:

змiсту нанчального матерiалу, вiку учнiв, мiсця конкретного уроку в системi урокiв з певної теми, дидактичних можливостей i функцiй рiзних методiв та навчальних технологiй. Тобто спочатку вчитель визначас, що планує зробити, а потiм як i якими засобами.

Коротко зупинимось на характеристицi кожного типу урокiв.

Уроки винчення нового навчального матерiалу.

Метою цього типу урокiв є оволодiння учнями новим матерiалом та новими способами дiяльностi. Найбiльш ефективно процес засвоєння нових понять, умiнь i навичок здiйснюється учнями в ходi активної дялъностi, зумовленої застосуванням учителем рiзноманiтних методiв, засобiв навчання та технологiй.

Урок вивчення нового матерiалу, формування умiнь та навичок характеризується дидактичною метою, втiленою в завданнях: «вивчити...», «з’ясувати значения, причини…», «навчити користуватися, аналiзувати, зiставляти, робити висновки, порiвнювати, складати план, укладати таблицю» тощо; «ознайомити з...»; повiдомити, розповiсти про...»; «дослiдити...»; «простежити...»; «проаналiзувати...» тощо. Формулювання мети може бути рiзним, однак, зрештою, вона спрямована на засвоєння чогось (певного змiсту), опанування чогось (умiнь та навичок).

Уроки формування i вдосконалення вмiнь та навичок.

На уроках цього типу вирiшуютъся такi дидактичнi задачi:

а) повторення i закрiплення ранiше засвоєних знань iз застосуванням вже сформованих умiнь та навичок;

б) формування нових умiнь та навичок;

в) контроль за винченням нового навчального матерiалу iз вдосконаленням знань, умiнь та навичок.

Уроки закрiплення та застосування знань, умiнь та навичок

передбачають наявнiсть в учнiв певної кiлькостi попередньо засвоєних знань, умiнь та навичок, якi шляхом послiдовного розв’язання учнями навчальних завдань ведуть до досягнення дидактичної мети.

Уроки узагальнення та систематизації знань.

Уроки цього типу нацiленi на вирiшення двох основних дидактичних завдань:

а) перевiрку i встановлення рiвня оволодiння учнями основами теоретичних знань i способами пiзнавальної дiяльностi;

б) повторення, корекцiю i бiльш глибоке осмислення навчального матерiалу.

На цьому уроцi вчать аналiзувати навчальний матерiал, порiвнювати, робити висновки, систематизувати однорiднi подiї, явища, факти тощо.

Ці урокі характеризуються метою, втiленою в завданнях: «навчити школярiв узагальнювати матерiал, факти, подiї, вивчене»; «розкрити суть...»; «простежити за змiнами шляхом аналiзу подiї...»; «систематизувати знания з теми, роздiлу, курсу, видiливши... звервувши увагу на... використовуючи... застосовуючи...»; «розвивати умiння порiвнювати, аналiзувати, систематизувати, узагальнювати, видiляти, зiставляти, пояснювати... використовуючи умiня та навички. . .»; «узагальнити...»; «систематизувати...» тощо.

Уроки контролю та корекції знань, умiнь та навичок.

Уроки цього типу призначенi для:

а) контролю за рiвнем засвоєння учнями теоретичного матерiалу, сформованiстю вмiнь та навичок;

б) корекцiї засвоєних учнями знань, умiнь та навичок.

Для уроку — перевiрки знань, умiнь та навичок — характерна мета, втiлена в завданнях: «перевiрити, як учнi засвоїли, запам’ятали, зрозумiли...»; «з’ясувати, як учнi вмiють...» (використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, iсторичними джерелами, термiнологiєю, фактичним матерiалом, хронологiєю, пiдручником, наочнiстю тощо).

Перевiрка на уроках iсторiї може здiйснюватися рiзними способами. Це може бути усне (iндивiдуальне, фронтальне) опитування, виконання письмових завдань у зошитах (письмовi вiдповiдi на запитання, тестовi завдання, складання хронологiчних таблиць, планiв, опис подiї, коротка характеристика iсторичних дiячiв, з’ясування причин, наслiдкiв, тлумачення понять, термiнiв тощо), виконання завдань на контурнiй картi.

Комбiнований урок.

Цей тип уроку за своєю структурою складний, оскiльки на такому уроцi можна вивчати новий матерiал, формувати умiння та навички, перевiряти знання, умiння й навички, здiйснювати систематизацiю i узагальнення тощо. Для комбiнованого уроку характерна комплексна мета. Наприклад: «перевiрити... i вивчити...»; «розкрити особливостi... та систематизувати...»; «з’ясувати... i узагальнити...»; «перевiрити... та вiдкорегувати...» тощо. Характерною особливiстю такого уроку є те, що його структурнi елементи можуть поєднуватися i взаємодiяти. Так, узагальнення i систематизацiя знань, умiнь та навичок може здiйснюватися в процесi перевiрки. Вивчення нового матерiалу варто поєднувати з узагальненням та систематизацiєю, а перевiряючи знання, уминня i навички, можна коригувати та вдосконалювати їх за допомогою тренувальних завдань, вправ тощо. В типологiчному ряду до комбiнованого уроку звертаються найчастiше, оскiльки за рахунок комбiнацiї рiзних завдань вiн залишається найбiльш динамiчним i унiверсальним.

Структура уроку.

Кожному типу уроку має вiдповiдати власна структура. Однак структура уроку, тобто послiдовнiсть його частин i елементiв, залежить передусiм вiд мети та змiсту уроку i не може будуватись стихiйно. Залежно від рiвня органiзацiї навчальної діяльності структура урока складатиметься з трьох обов‘язкових елементiв (етапiв): 1) пiдготовчого, 2) основного, 3) заключного. На основi дидактичної мети складовимі структури уроку можуть бути рiзноманiтнi елементи (етапи) навчання, яких вимогають конкретні завдання того чи iншого типу уроку. Наприклад: актуалiзацiя опорних знань та умiнь учнiв; мотивацiя навчальної дiяльностi; оголошення теми; оголошення очiкуваних результатiв; постановка навчальної проблеми; оголошення завдань; перевiрка вивченого матерiалу, перевiка сформованості умiнь; вивчення нового матерiалу; первинне сприйняття нового матерiалу;осмислення нового матерiалу; виконання тренувальних вправ для формування умiнь та навичок; узагальнення навчального матерiалу; систематизацiя знань та умiнь; пiдбиття пiдсумкiв; iнструктаж щодо виконання домашнього завдання тощо.

УРОК ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ, ФОРМУВАННЯ УМIНЬ ТА НАВИЧОК

1. Підготовчий етап (5—10 хв). Основнi складовi цього етапу (види дiяльностi): организацiя робочого мiсця i роботи класу; активiзацiя розумової дiяльностi школярiв шляхом фронтального опитування, пригадування, вiдтворення матерiалу, який є базовим для винчення нового; повторення вивченого з метою встановлення логiчного зв’язку з новим матерiалом; перевiрка умiнь (нагадування, тренувальнi вправи).

2. Основний етап (25 – 30 хв). Складовi етапу: оголошення теми; повiдомлення завдань, очiкуваних результатiв; мотивацiя навчальної дiяльностi; сприйняття й осмислення учнями нового матерiалу; узагальнення i систематизацiя знань (може здiйснюватися, як правило, в процесi пояснення); формування умiнь та навичок.

3. Заключний етап (5 – 10 хв). Основнi види дiяльностi: пiдбиття пiдсумкiв уроку; оцiнювання та мотивацiя; фiксацiя найголовнiшого з теми, що потребує осмислення, запам’ятовування, розумiння; iнструктування щодо виконання домашнього завдання.

УРОК ПЕРЕВIРКИ ЗНАНЬ, УМIНЬ ТА НАВИЧОК (УРОК КОНТРОЛЮ)

1. Пiдготовчий етап (5 – 10 хв). Складовi етапу: ортанiзацiя робочого мiсця і роботи класу; оголошення теми i завдань уроку; iнструктування щодо основних видiв дiяльностi з перевiрки знань та умiнь; мотивацiя запропонованих способiв перевiрки завдань; колективне виконання тренувальних вправ, пiдготовчих до особливо складних завдань (у разi необхiдностi).

2. Основний етап (30 – 35 хв). Види дiяльностi: перевiрка знань i умiнь: усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування iсторичних задач тощо.

3. Заключний етап (5 – 10 хв). Основнi види дiяльностi: пiдбиття пiдсумкiв уроку; оцiнювання за результатами усного опитування; оцiнювання тих видiв роботи, що пiдлягають взаємоперевiрцi; iнструктування щодо виконання домашнього завдання.

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦIЇ

ЗНАНЬ, УМІНЬ I НАВИЧОК

1. Підготовчий етап (5 хв). Складовi етапу: органiзацiя робочого мiсця

роботи класу; оголошення теми, завдань уроку, способiв дiяльностi; мотивацiя навчальної дiяльностi.

2.Основний етап ( 30 хв). Складовi етапу: органiзацiя повторення вивченого; систематизацiя вивченого за пiдтотовленими завданнями; узагальнення вивченого на рiвнi формулювання висновкiв, визначення характерних рис, особливостей, складання логiчно-структурних схем, тощо.

3. Заключний етап (10 хв). Основнi види дiяльностi: пiдбиття пiдсумкiв уроку; оцiнювання та мотивацiя; iнструктування щодо виконання домашнього завдання.

КОМБІНОВАНИЙ УРОК

ВАРIАНТ А

1. ГIiдготовчий етап (5 хв). Складовi етапу: органiзацiя робочого мiсця i роботи класу; iнформування про основнi способи дiяльностi на уроцi; активiзацiя розумової дiяльностi школярiв.

2. Основний етап

2. 1. Перевiрка засвоення навчального матерiалу(15 хв). Складовi етапу: повторення пройденого; перевiрка засвоєння учнями навчального матерiалу за допомогою завдань (колективних, iндивiдуальних, усних, письмових тощо); оцiнювання знань та умiнь, мотивацiя оцiнок.

2. 2. Вивчення нового матерiалу, формування умiнь та навичок (20 хв). Складовi етапу: оголошення нової теми, очiкуваних результатiв; мотивацiя навчальної дiяльностi; сприйняття й осмислення учнями навчального матерiалу; виконання тренувальних вправ; розв’язування iсторичних задач; узагальнення i систематизацiя знань.

3. Заключний етап (5 хв). Складовi етапу: пiдбиття пiдсумкiв уроку; iнструктування щодо виконання домашнього завдання.

ВАРIАНТ Б

1. Пiдготовчий етап (5 хв). Складовi етапу: органiзацiя робочого мiсця i роботи класу; iнформування про основнi способи дiяльностi на уроцi; активiзацiя розумової дiяльностi школярiв.

2. Основний етап

2. 1. Вивчення нового матерiалу, формування умiнь та навичок (20 хв). Складовi етапу: оголошення нової теми, очiкуваних результатiв, мотивацiя навчальної дiяльностi; сприйняття й осмислення учнями навчального матерiалу; виконання тренувальних вправ; розв’язування iсторичних задач.

2. 2. Систематизацiя та узагальнення знань, умінь (10 хв) Складовi етапу: повторення вивченого матерiалу; систематизацiя знань на рiвнi засвоєння хронологiї, розумiння значення понять, зв’язкiв мiж iсторичними персоналiями, явищами, подiями тощо; виконання завдань iз застосуванням набутих знань, умiнь; узагальнення вивченого матерiалу на рiвнi формулювання висновкiв, положень, побудови логiчних ланцюжкiв, логiчно-структурних схем тощо.

3. Заключний етап (5 хв). Складовi етапу: пiдбиття пiдсумкiв уроку; iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.

ВАРIАНТ В

1. Пiдготовчий етап (5 хв). Складовi етапу: органiзацiя робочого мiсця i роботи класу; iнформування про основнi способи дiяльностi на уроцi; активiзацiя розумової дiяльностi школярiв.

2. Основний етап

2. 1. Систематизацiя та узагальнення знань, умінь (10 хв). Складовi етапу: повторення вивченого матерiалу; систематйзацiя знань на рiвнi засвоєння хронологiї, розумiння значення понять, зв’язкiв мiж iсторичними персоналiями, явищами, подiями тощо; виконання завдань iз застосуванням здобутих знань, умiнь; узагальнення вивченого матерiалу на рiвнi висновкiв, положень, логiчних ланцюжкiв, логiчно-структурних схем тощо.

2.2. Перевірка засвоєння знань та вмінь (20 хв). Складовi етапу: перевiрка засвоєння знань i вмiнь: усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування iсторичних задач тощо.

3. Заключний етап (5 хв). Складовi етапу: пiдбиття пiдсумкiв уроку; iнструктування щодо виконання домашнього завдання.

Послiдовнiсть етапiв комбiнованого уроку може бути рiзною. Такий тип уроку передбачає комбiнування будь-яких етапiв (ланок навчання) залежно вiд дидактичної мети i завдань.

У наведеному розподілі часу в межах основних етапів уроку враховано наступні чинники:

1) важливiсть того чи iншого етапу уроку або виду дiяльностi;

2) умiння вчителя послiдовно i чiтко спланувати етапи та види дiяльностi на уроцi;

3) рiвень навченостi й сформованостi умiнь учнiв (як швидко вони здатнi виконувати тi чи iншi завдання: прочитати текст, переказати, дати вiдповiдь на запитання, проаналiзувати iлюстрацiю, виконати завдання на картi тощо);

4) рiвень працездатностi, що, як правило, залежить: вiд порядку уроку в розкладi; складностi iнших урокiв та виконуваних на них завдань; налаштування на роботу класу загалом i окремих учнiв;

5) використаняя елементiв iнновацiйного нанчання або ж застосування iнтерактивних методик, якi суттево впливають на процес навчання iсторiї;

б) вибiр певного типу уроку;

7) темперамент учителя, що впливає на темп уроку.

Форма уроку.

Уроки iсторiї за формою пропонуємо класифiкувати, взявши за основу такi методи навчальної дiяльностi: словесний, наочний, практичний, iгровий. Використання цих методiв дасть змогу бiльш-менш задовiльно систематизувати всi вiдомi на сьогоднi форми урокiв.

1. Словеснi (уроки, в яких переважають словесний метод навчання та його прийоми (бесiда, розповiдь), що й визначають форму уроку:

урок-розповiдь, урок-бесiда, урок-сповiдь, урок-спогад, урок — усний журнал, урок-залiк, урок-дiалог, урок-дискусiя, урок-коментар, урок-рецензiя тощо.

2. Наочнi (уроки, в яких переважають наочний та практичний методи навчання, самостiйна робота школярiв, спрямована на пiзнання, дослiдження, узагальнення тощо): урок-екскурсiя, практично-лабораторний урок, урок-дослiдження за першоджерелами, пом‘ятками матерiальної культури, кiноурок, телеурок, вiдеоурок тощо.

3. Iгровi уроки (домiнуючий метод — навчальна гра, моделювання ситуацiй, перенесення з реального життя форми певного заходу, дiйства): урок-турнiр, урок-мандрiвка, урок-КВК, урок-гра «Що? Де? КОЛИ?», урок-вистава, урок-вiкторина, урок-суд тощо.

Якщо на уроцi рiвнозначними є кiлька методiв навчання, то форма уроку визначатиметься iх поєднанням.

4. Словесно-наочнi (домiнуючими методами тут виступають словесний, наочний, пракгичний): урок-бесiда з виконанням практичних завдань за першоджерелами, урок-розповiдь iз виконанням практично-лабораторної роботи, урок-суд з елементами вiдеоуроку, урок-дослiдження з елементами розповiдi, урок-iнтерв‘ю тощо.

5. Словесно-iгровi (домiнуючi методи — словесний та iгровий):

урок-розповiдь з елементами вистави, урок-вистава з елементами бесiди, урок-усний журнал з елементами навчальної гри тощо.

6. Наочно-iгровi (домiнуючi методи — наочний, практичний та iгровий): урок-гра з елементами екскурсії; урок-мандрiвка з виконанням завдань за першоджерелами, урок-екскурсiя з елементами навчальної гри тощо.

Як укласти план-конспект уроку історії

Написання плану-конспекту передбачає певну послiдовнiсть дiй.

На першому етапi обираеться тема уроку. Тема визначається на основi програми. Наприклад, «Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина» (7 клас), «Радянсько-нiмецькi договори 1939 р. i захiдноукраїнськi землi» (10 клас). Тема уроку має визначатися чiтко, як правило, одним реченням, в окремих випадках — двома. Наприклад: «Друга свiтова вiйна. Воєннi дiї у 1944 роцi» (11 клас).

На другому етапi визначається мета уроку. Згiдно з традицiйними пiдходами, у метi видiляють три її основних компоненти: навчальний (дидактичний), розвивальний, виховний.

Навчальна мета визначається на основi змiсту програми (лiва частина програми). В нiй спроектованi дидактичнi завдання уроку. Наприклад, у програмi для 5-го класу для 1-го уроку передбаченi такi обсяги навчального матерiалу: «Виникнення укранського козацтва та Запорозької Сiчi. Вiдображення побуту звичаїв козацького товариства в лiтературi. Запорозька Сiч — козацька республiка. Козацькi клейноди як пам’ятки iсторiї». Для роботи iз цим змiстом навчальну мету доцiльно сформулювати так: «з’ясувати причини появи козацтва та Запорозької Сiчi; ознайомити учнiв з козацтвом, звичаями козацького товариства; сформувати загальне уявлення про Запорозьку Сiч як козацьку республiку.

Розвивальна мета уроку визначається за допомогою державних вимог до рiвня загальноосвiтньої пiдготовки учнів (права частина програми). Для кожної теми передбачений розвивальний блок завдань. В розвивальнiй метi фiксуються тi завдання, що пов’язанi з формуванням умiнь та навичок (певних компетенцiй). Наприклад:

«аналiзувати iсторичнi джерела; порiвнювати течiї руху Опору в роки другої свiтової вiйни на території українських земель — радянську i нацiональну, визначаючи в них спiльне й вiдмiнне; складати план i тези повiдомлень; аналiзувати згiдно з пам’яткою уснi вiдповiдi однокласникiв» (11 клас).

Ваховна мета визначається на основi змiсту навчального матерiалу, прийомiв i методiв, загальної органiзацiї навчального процесу. В нiй прогнозується (передбачається) виховний потенцiал — те, що виховує, формує змiстом або окремими засобами, методами, прийомами, впливає на емоцiйний стан, розвиває морально-етичнi засади. Наприклад: «привчати школярiв вiдповiдально ставитися до виконання завдань, бути уважними, не вiдволiкатися вiд основної роботи; формувати в них розумiння того, що результативнiсть роботи залежить вiд зусиль, вкладених у неї, набутих знань та умiнь; вчити оберiгати пам’ятки культури, формувати iсторичну пам’ять» (для уроку узагальнения та систематизацiї знань).

До окремих сучасних пiдручникiв автори ввели рубрику «На цьому уроцi ви навчитеся». В цих рубриках формулюються навчальнi та розвивальнi завдання уроку. Наприклад:

1. Показувати на картi територiю київської держави за перших князiв, порiвнювати її з територiями розселення схiдних слов’ян — предкiв українцiв.

2. Стисло характеризувати дiяльнiсть перших князiв, визначати наслiдки їхньої внутрiшньої та зовнiшньої полiтики.

3. Визначати роль перших князiв у становленнi Київської Русi.

4. Пояснювати походження назви «Русь» ( Iсторiя України. Пiдруч. для 7-го кл. загальноосвiт. навч. закл. — К.: Генеза, 2007. — с. 13).

Перелiк завдань у таких рубриках також допоможе учителю конкретизувати навчальну та розвивальну мету уроку.

На третьому етапi визначаються засоби навчання — обладнання уроку. Перелiк засобiв навчання охоплює основний iнструментарiй уроку: пiдручники, посiбники, iсторичнi карти, атласи, контурнi карти, наочнiсть, роздатковий матерiал, технiчнi засоби навчання тощо.

Обладнання уроку: Вступ до iсторiї України: Пiдруч. для 5 кл. загальноосвiт. навч. закл. — К.: Генеза, 2005.— С. 81—86; iсторична карта «Україна в ХІV—ХV ст. »; iсторичний атлас для 5 класу; iлюстративнi матерiали: портрет П. Конашевича-Сагайдачного, зображення фортецi поблизу Хотина, малюнок «Козаки в морському походi»; картки для проведення роботи в трупах» (5 клас).

Деякi вчителi в планах-конспектах уроку видiляють як окремий компонент понятiйний апарат. Здебiльшого це новi поняття i термiни теми або тi, якi варто повторити. узагальнiти, систематизувати. Поняття i термiни не є обов’язковим компонентом структури плану-конспеку. Роботу з понятiйним апаратом варто планувати в ходi самого уроку.

На четвертому етапi визначаються тип та форма уроку. Тип уроку визначається на основi дидактичної мети, а його форма — за домiнуючими методами навчання.

Згiдно з класифiкацiсю, яку пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, розрiзняють: уроки засвоєння нового навчального матерiалу, уроки формування і вдосковалення умiнь та навичок; уроки закрiплення та застосування знань, умiнь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю i корекцй знань, умiнь і навичок; комбiнованi уроки.

Iснує кiлька пiдходiв до визначення форми уроку. Один iз них - це визначення форми за домiнуючими методами навчання. Згiдно з таким пiдходом уроки за формою подiляють на: словеснi, наочнi, iгровi, словесно-наочні, словесно-iгровi, наочно-iгровi. Форму уроку можна визначати за видовою органiзацiєю (iндивiдуальними проявами) або нетрадицiйними формами: урок-турнiр, урок-телемiст, кiноурок, вiдеоурок, телеурок, урок-дискусiя, урок «КВК», урок-суд, урок пам’ятi, урок-прес-конференцiя, урок-конференцiя, урок «Що? Де? Коли?», урок-гра, урок-презентацiя тощо.

На п’ятому етапi вiдбувається планування ходу уроку. Хiд уроку -

своєрiдний сценарiй, згiдко з яким реалiзуються його мета та основнi завдання. О. Пометун та Г. Фрейман пропонують перелiк обов’язкових структурних компонентiв уроку, вибiр яких у кожному типі уроку буде рiзним:

1. Органiзацiйний момент.

2. Актуалiзацiя опорних знань, умiнь та уявлень учнiв, обо пiдготовка школярiв до сприйняття нової теми.

3. Мотивацiя навчальної дiяльностi.

4. Оголошення, представленя теми та очiкуваних навчальних результатiв.

5. Вивчення нового матерiалу (його первинне сприйняття).

6. Осмислення нових знань i умiнь.

7. Систематизацiя й узагальнення нових знань i умiнь на перетворюючому і творчому рiвнях.

8. Пiдбиття пiдсумкiв уроку.

9. Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.

10. Перевiрка знань і умiнь.

В. Мисан видiляє три основних елементи уроку: пiдготовчий, основний, заключний. Кожен iз цих етапiв для рiзних типiв уроку має специфiчнi складовi.

Незалежно вiд того, прихильником якої структури уроку є учитель, варто пам’ятати, що хiд самого уроку планується з обов’язковим дотриманням усiх його елементiв.

Хiд уроку можна оформити i у виглядi таблицi, де в лiвiй частинi фiксується алгоритм роботи вчителя, а в правiй — учнiв. Накриклад:

Зміст роботи вчителя	Зміст роботи учнів
Перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування Перелік термінів та понять для термінологічної розминки: «Дике Поле», козак, Запорозька Січ, уходники, гетьман, козацька рада, кошовий отаман, писар, осавул, булава, бунчук, корогва, клейноди, козацька символіка.	Учні розтлумачують терміни та поняття.
Об’єднання учнів у пари Завдання для роботи у парах 1. З’ясуйте причини виникнення козацтва 2. Як було організоване життя на Січі? 3. Чому за втрату зброї позбавляли козацького звання та вигоняли із Січі? 4. Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення?	Кожна пара отримує завдання, обговорює його і упродовж 3-4 хвилин готує відповідь. Учень, що відповідатиме, коротко фіксує основні думки, ідеї на дошці.

Література

1. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія. – Донецьк: Юго - Восток Лтд, 2005. – 384 с.

2. Енціклопедія педагогічних технологій та інновацій /Автор-укладач . – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 176 с.

3. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. Посіб. – Л.; Торонто :Світ, 2003. – 248 с.

4. Методика навчання історії в школі. – К. : Генеза, 2005. – 328 с.

5. Сучасний урок історії: навчально-методичний посібник/ Віктор Мисан. – К.: Шк. Світ, 2010. – 120 с.