Конституція потрібна. Громадськості
(У Херсоні відбулося обговорення проекту Конституції)
Прес-служба Херсонської обласної організації КВУ
24 вересня у приміщенні Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара відбувся круглий стіл з обговорення проекту Конституції «Конституція України: якою вона має бути?».
Круглий стіл ініційовано всеукраїнською громадською організацією «Комітет виборців України» з метою створення можливостей для проведення вільної та цивілізованої дискусії щодо майбутнього розвитку нашої держави та суспільства широким колом громадськості та представників політичних сил, пошуку можливого компромісу та узагальнення всіх наявних пропозицій до проекту головного закону країни.
В роботі Круглого столу взяли участь експерт Інституту громадянського суспільства Володимир Артеменко, заступник голови Секретаріату Президента України Юрій Богуцький, голова Херсонської обласної державної адміністрації Борис Сіленков, голова громадської ради при обласній державній адміністрації Лариса Польська, депутати місцевих рад, керівники громадських організацій, представники вищих навчальних закладів, лідери місцевих організацій політичних партій, журналісти – загалом близько п’ятдесяти осіб. Вів засідання Круглого столу голова Херсонської обласної організації КВУ Дементій Білий.
У своєму вступному слові Дементій Білий зазначив принципи обговорення проекту Конституції: утримання від політичних оцінок, терпимість до іншої точки зору, толерантність у висловленнях та конструктивність у пропозиціях.
Дементій Білий акцентував на позитивному моменті запрошення до обговорення усіх без винятку представників політичних партій, громадських організацій, політологів та експертів й виклав точку зору Комітету виборців щодо внесення змін до Конституції. Він привітав пропозиції щодо розширення повноважень місцевого самоврядування, введення відкритих регіональних списків, скасування імперативного мандату як такого, що позбавив народних депутатів можливості вільного обговорювати проблеми суспільства та висловлювати власну точку зору, перетворивши їх на «кнопкодавів».
Голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков відзначив необхідність внесення до проекту Конституції запобіжників від «сильної руки», тоталітарної моделі правління Піночета. Й зауважив, що це в першу чергу передача влади у регіонах місцевому самоврядуванню, закріплення виборів депутатів у конкретних виборчих округах, введення двопалатного парламенту, зміни повноважень правоохоронних органів.
У своїх виступах учасники Круглого столу зосередили свою увагу на пропозиціях до проекту Конституції України. Так, завідуючий кафедрою філософії та соціології Херсонського національного технічного університету, професор, голова обласного відділення Соціологічної Асоціації Володимир Коробов зауважив, що парламентська форма в жодній країні на пострадянському просторі не дає необхідних результатів для реформування країни. Й хоча парламентська республіка теоретично краща, але президентська форма правління більш відповідає тим завданням, які стоять перед нашою країною. Ми повинні зупинити війну між гілками влади. Й ми не повинні боятися сильної демократичної влади. Демократія не тільки не суперечить, а й може, й повинна бути сильною владою. Сильною саме єднанням з громадянським суспільством.
Голова Херсонської обласної організації товариства «Просвіта» Олег Олексюк підтримав головні тези щодо зменшення кількості депутатів, але при цьому критично поставився до ідеї введення другої палати сенаторів та розширення їхніх повноважень. висловив стривоженість розширенням трактування статті 15 щодо того хто може користуватися природними багатствами та землею країни. У старій редакції зазначалося, що це право кожного громадянина. У новій редакції слово «громадянин» щезло. У своїх виступах голова місцевого товариства «Просвіта» зазначав також необхідність формулювання поняття національної ідеї, без якої наша країна на його думку перетворилася на аморфне утворення. На думку просвітянина, необхідно вводити елементи цензури, але у тих випадках, коли йдеться про суспільну мораль та захист молоді. Треба забороняти деякі телевізійні передачі, щоб захистити генофонду нації.
Представник Ради Українського козацтва Олег Синаєв та керівник Інформаційної агенції «Таврія News» Кирило Стремусов підтримали та розширили пропозицію Олега Олексюка щодо необхідності введення до Конституції поняття ідеології та національної ідеї. На думку Олега Синаєва, відсутність державної ідеології привело до відсутності патріотизму в нашій країні та в результаті послабило українську державу. Кирило Стремусов додав, що без державної ідеології народ в нашій країні перетворився на натовп. В нашій країні немає концепції державності та ідеології розвитку, які б об’єднали країну. Подібна концепція повинна бути закладена в проект Основного Закону України.
У своєму виступі кандидат філософських наук Олександр Найдьонов зазначив, що кількісні зміни депутатів не обов’язково призведуть до якісних змін в країні. Також Олександр Григорович поставив питання реальності прийняття Конституції й запропонував для початку скасувати зміни до Конституції, що були внесені у 2004 р. Це повинно стати першим кроком у конституційній реформі. Й тільки після того, як державне управління повернеться у нормальне русло, треба розпочинати планування подальших змін. Й, можливо, треба передати повноваження Прем’єр-Міністра Президенту України.
Голова Херсонської обласної організації НДП Володимир Ідаятов акцентував у своєму виступі увагу на реформуванні партійної системи. Він вважає, що суспільна думка перебільшує роль відкритих списків на виборах. На думку народного демократа, до влади все одно прийдуть олігархи. Тому необхідно закласти механізм рівних можливостей політичних партій й запропонував хоча б на початку внести до Конституції положення про те, що «механізм рівних можливостей регулюються законодавством» для парламентських та непарламентських політичних партій. Наприклад, зменшення обсягів політичної реклами, строгої публічної заборони підкупу виборців та виборчих комісій, відмовлення від послуг іноземних політичних консультантів. Наступним кроком у зміцненні демократії потрібно розширити права громадських організацій та громадянського суспільства.
Голова Херсонської обласної організації Партії «Єдиний Центр» Євген Єрашов запропонував внести в Конституцію головні поняття державної ідеології, по-перше, акцент на тому, що народ може вирішувати самостійно всі найважливіші проблеми розвитку країни, по-друге, ціллю держави є законний захист прав та свобод людини, виконання конкретних стандартів дотримання прав людини, по-третє, змінити повноваження Конституційного суду. В сьогоднішній формі Конституційний суд порушує класичний принцип розділення влади та є джерелом корупції тому, що формується суб’єктами інших владних повноважень. Судова влада потрібна стати дійсно незалежною й формуватися без втручання інших гілок влади.
Євген Олександрович у своєму виступі зазначив необхідність демонополізації прокуратури, виборності губернаторів, виборності сенаторів, що представляють конкретні регіони. На думку керівника херсонських єдиноцентрістів, необхідно продовжити розширення прав регіонів та ввести місцеве представництво й в Раду національної безпеки та оборони. А також надати фінансові гарантії місцевому самоврядуванню. Бюджет повинен формуватися тільки знизу й стати солідарною системою.
Конституція, на думку Євгена Єрашова також мусить нарешті вирішити конфлікт між Президентом та Прем’єр-Міністром. Саме Президент повинен очолити Кабінет Міністрів. Це вирішить питання протистояння та нарешті приведе до чіткої відповідальності у владі, якої зараз нашим гілкам не вистачає.
Керівник апарату обласної організації партії «Єдиний Центр» Світозар Дорофєєв доповнив пропозиції свого партійного керівника необхідністю введення Виборчого кодексу та розробити механізм прийняття Конституції, що є найбільш важливою проблемою та самим актуальним завданням на сьогодні в умовах розгортання виборчої кампанії.
Голова Херсонської обласної організації УРП «Собор» Наталія Возаловська відзначила деякі протиріччя в проекті Конституції в питаннях, що стосуються поняття територіальної громади та того, хто є власником в Україні держава чи народ й запропонувала внести зміни в ст. 3 та ст. 155, та розшифрувати поняття територіальної громади. В першу чергу, за словами Наталії Анатоліївни, територіальна громада це сукупність людей. В ст. 13 та 15 необхідно на думку партійного лідера, однозначно виписати, що власником всіх багатств в Україні є народ, наші громадяни. В ст. 12 потрібно скорегувати міжнародні угоди про видачу злочинців з декларацією, що Україна своїх громадян нікому не видає.
При цьому, на думку Наталії Возаловської, країна повинна повернутися від колективної безвідповідальності до персональної відповідальності та повернути хоча б на кілька каденцій мажоритарну систему. Це потрібно й для того, щоб реалізувати право кожного бути обраними в органи влади. Наталія Возаловська піддала критиці суддівську недоторканість. Вона вважає, що гарантії захисту суддів в нашій країні є надмірними.
Підняла Наталія Анатоліївна й питання права власності, зокрема, незаконно отриманих земельних ділянок (ст.. 46). Яким чином можна повернути таку землю у власність народу? Й резюмувала: «Ніяким».
Двопалатний парламент на думку лідера обласної організації УРП «Собор» не є природним для нашої країни й ми повинні повернутися до звичної мажоритарної системи. Необхідно також більш чітко виписати процедуру його розпуску, щоб унеможливити спроби дестабілізації влади. Також, Наталія Возаловська вважає неприйнятною стаття 90 щодо дозволу суміщати посади народного депутата з іншими посадами.
У своєму виступі Андрій Казанчак, доцент кафедри теорії держави й права Херсонського державного університету звернув увагу на ряд недоліків, що закладені в новому проекті Конституції. По-перше, важливим, щоб проект Конституції приймався всіма й щоб прийняття Конституції в подальшому не стало самоціллю й ми не приймали нову Конституцію до кожних виборів. Незрозумілим для правника є введення духовного гімну «Боже великий єдиний нам Україну храні», тому що в нашій країні релігія відокремлена від держави.
По-друге, доцент кафедри теорії держави та права Андрій Казанчак відзначив, що йому подобається, пропозиція введення пропорційних виборів по відкритим спискам. Це, на його думку, наближає обранців до виборців.
Також позитивним є відмова від імперативного мандата, тому що визволяє депутатів від їхніх партійних босів. Хоча, незрозумілим, залишається те, - куди подівся інститут більшості. Обґрунтування цього інституту було дуже позитивним й треба його повернути в систему владу.
Негативним, на думку Андрія Казанчака є суміщення депутатських обов’язків з виконання посадових обов’язків в Уряді. Також позитивним є те, що та партія, яка набирає більшість пропонує не тільки персональний склад Уряду, а й програму дій. Хоча знову є незрозумілим, хто ж формує Уряд у тому випадку, коли немає пропозицій кандидатів-міністрів у визначений термін? Від цього залежить тому, яка ми республіка – парламентська, президентська чи парламентсько-президентська й з цього випливає проблема відповідальності влади. Також є дуже дивним на думку Андрія Аркадійовича розмитість підстав для розпуску Президентом палату депутатів (ст. 103).
Й головне, підсумував Андрій Казанчак, не те, яка у нас Конституція, а як ми її виконуємо.
Микола Кабаків, представник Української консервативної партії заявив про необхідність внести в проект Конституції положення про пропорційне представлення націй та народностей в законодавчому органі країни та про повернення запису про національність у паспорті.
У своєму виступі депутат Херсонської обласної ради Наталія Степанова відзначила по-перше, несвоєчасність розгляду проекту Конституції у розпал виборчої кампанії й по-друге, що є загроза, що напрацьований проект так ніколи й не перетвориться у Конституцію у зв’язку з тим, що до президентських виборів залишилося дуже мало. Й хто потім буде його приймати? Тому, на думку депутата, користі у обговорені Конституції зараз немає.
Наталія Іванівна відзначила також, що національною ідеєю, якщо вона буде, мусить стати людина. Й головна проблема зараз для всіх нас - бідність людей. На межі вимирання знаходиться більшість сільського населення. У зв’язку з бідністю, ми не можемо навіть говорити про справедливість виборів, тому, що людей можна по селам підкупити навіть за пляшку пива.
Наталія Степанова підтримала мажоритарний принцип обирання місцевої влади.
Завідуючий кафедрою політології Херсонського національного технічного університету, кандидат політичних наук, депутат Херсонської обласної ради Федір Семенченко відзначив, що всі наявні проекти Конституції є предметом торгівлі, щоб можновладцям залишитися при владі. Тому зміни потрібні не владі та «їм», а зміни потрібні нам, суспільству. Для того, щоб залишити при владі свої «касти» політики йдуть на різні хитрощі. Наприклад, з одного боку, надаються широкі повноваження місцевому самоврядуванню, а з іншого боку, вводиться верхня палата для того, щоб контролювати це ж саме місцеве самоврядування та щоб вічно знаходитися при владі. Й, взагалі, підсумував Федір Григорович, проблема не в Конституції, а в тому, щоб влада повернулася обличчям до суспільства. Політики повинні висловлювати «наш», суспільний інтерес, щоб не перетворитися на владу «окупаційну».
На думку голови Херсонської обласної організації КВУ Дементія Білого, прийняття Конституції буде залежати лише тільки від нас, суспільства, громадськості.
Обговорення Конституції тривала більше двох годин й визвала зацікавленість всіх учасників.
