РАНОК «ДІМ БЕЗ КНИГИ, ЯК ДЕНЬ БЕЗ СОНЦЯ»
На сцені плакати: «Книга — супутник життя», «Книги — перли із перлин», «Книга — ключ до науки і знань», стенди: «Я дружу з книгою. А ви?», «Як прийшла до нас книга», дитячі малюнки, кросворд, таблиці із завданнями, паперова ромашка.
1-й учень
Так сонячно-ясно довкола,
І тануть хмаринки вгорі.
До школи, до школи, до школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги, до книги, до книги
Душа поривається знов.
2-й учень
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш —
То й легенда в кожній з них.
То в одній синіє море,
В іншій — криється тайга.
А ось в тій — Північний полюс,
Де морози і пурга...
Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги — перли із перлин.
(Ю. Ванаг)
3- учень
Книжка в тата, книжка в мами,
Книжка в мене і в Світлани,
З книжкою малий Тарас —
Книжковечір нині в нас.
Книжковечір, книжкотиша...
Тільки чути: песик дише Й сонно дивиться з-під ліжка,
Бо йому немає книжки.
(Г. Літневський)
Учитель.
Наш виховний захід називається: «Дім без книги, як день без сонця».
Напевно, книжка, яку ви читаєте вдома, дуже захоплює вас. А чи знаєте ви, що Всесвітній день книги відзначається 23 квітня? Це свято прийшло до нас із Каталонії (є така провінція в Іспанії). Там, удень святого Георгія, був звичай дарувати близьким людям книжки і троянди. А з 1996 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. А ось
квітня є Міжнародним днем дитячої книги. До речі, це день народження казкаря Ганса Християна Андерсена.
4-й учень
Сколько в книге страниц,
Сколько дружеских лиц,
Сколько новых героев
мы встретим!
Вьются ленточки строк
Словно ленты дорог,
Убегающих вдаль на рассвете.
(К. Ибряев)
5-й учень
Книголюбы, книгочеи —
Все немножко чародеи:
От хорошей, доброй книжки
Сердце бьется горячее.
Дарят щедро читальые залы
Книголюбам свой строгий уют.
Как на сказочных светлых вокзалах,
Здесь в мечту им билет выдают.
7-й учень
Есть на свете чудесное братство
Увлеченных, пытливых ребят.
Им пространство и время подвластно
И недаром о них говорят:
Книголюбы, книгочеи.
(К. Ибряев)
Діти виконують пісню «Сонячний промінь» (сл. В. Інбер, муз. В. Кова - ненко).
Шелестять сторінки
В лункій тиші читального залу.
Крізь роки і віки
Ти нам, книго, шляхи прокладала
Від найбільших глибин
До вершини найвищих Монбланів.
Ти — відлуння доби,
Наших гордих сьогоднішніх планів.
До твоїх сторінок
Прагнуть всі — і дорослі, і діти.
Ти — як перший урок,
Книго, друже найкращий у світі.
Кожен вищий щабель
Починається з першого класу.
...І зліта корабель,
Подолавши міжзоряну трасу!
Ти нас, книго, поклич
У Ч И Т Є Л Ь. У світі існує безліч різних книг. І постійно віддруковують все нові й нові. Чому так багато книг потрібно людям? Різні книги по-різному служать людям: одні навчають, другі розвага ють, треті допомагають знайти потрібну інформацію. В одних книгах можна прочитати про минуле, а в інших — про майбутнє. Ця книга розкрива світ природи, а ця — розповідає про космічні мандрівки. Скільки у людей потреб, стільки й різних книг.
8-й учень
З книгою мандруєш ти у незвідані світи
І за п’ять хвилин здолаєш сотні миль,
Побуваєш в хащах, пустелях,
Морі, суші, навіть на скелях
І повіриш в казку феї й доброти.
9-й учень
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Узяв книжечки — й до школи!
А в тій книжці — малюночки,
А в тій книжці — співаночки.
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька... .
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає...
(Марійка Підгірянка)
10-й учень
Даже маленький ребенок,
Не умеющий читать,
Только выйдет из пеленок —
Просит книжку показать.
Книгу, всем понятную,
Умную, занятную
Мальчики и девочки
Все читать хотят.
11-й учень
Нам книги — найкращі друзі.
Вони дають нам щастя,
А ця книга — і моя,
І твоя одночасно.
Учитель. Діти, читайте не поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі дорогоцінного змісту книг. Людина, що «ковтає» книги, схожа на мандрівника, який знайомиться з країною з вікна вагона.
Привчайтеся читати повільно, все вбираючи в себе, обмірковуючи, «являючи самого себе в гущавині тих подій і обставин, що ними сповнена книга, стаючи немовби безпосереднім їх свідком і навіть учасником. Лише тоді перед вами відкриється створений письменником чарівний світ.
12-й учень
Що було б тоді, коли б не могли читати ми?
Мабуть, стало б дуже темно навкруги.
Не змогли б дізнатися про себе,
Що робить, а що й не треба
І чому не буде року без зими.
Що було б тоді, коли б не могли читати ми?
Мабуть, стало б дуже темно навкруги.
І не знали б ми, чому сонце
Заглядає рано у віконце
І чому так міцно дружим я і ти.
13-й учень
Давно вже літечко пройшло,
Доволі бігати, гуляти...
Садок снігами замело:
Тепер учімося читати,
Ж, Р гарненько вимовляти,
Щоб нам не соромно було Себе на люди показати.
(О. Олесь)
14-й учень
Я вже знаю, як писати Дід, бабуня, мамо, тато.
А до книжки як візьмуся,
То ще більше слів навчуся.
(І. Блажкевич)
15-й учень
Невсидючий вітер Знає кілька літер.
Залетить в трубу —
Тільки й скаже: бу-бу-бу,
Прилетить до комишу —
Тільки й скаже: шу-шу-шу.
А оце чомусь мовчить —
Мабуть, решту літер вчить.
(М. Судима)
16-й учень
Чому я весела?
Бо мама хвалила:
Я в хаті прибрала І посуд помила.
Чому я весела?
Хвалив мене тато:
Що вмію лічити,
Що вмію читати.
(В. Марскж)
Учитель. Тепер згадайте свою книжкову полицю. Яка книжка вирізняється за розміром серед усіх? Гадаєте, більшої не буває? А от і ні! Найбільша книга у світі — «Суперкнига». Вона була надрукована в Америці у 1976 році.
Її розміри — 2,74 метрів у ширину, 3,07 метрів у довжину. Уявляєш, як незручно її читати. Важить рекордсменка 252,6 кг — це приблизна вага тебе та ще дев’ятьох твоїх друзів.
Якщо є найбільша книжка, має бути і найменша, чи не так? Вам вже, мабуть, цікаво, яка ж вона? Найменша книга — «Хамелеон» — була надрукована у Росії. Спробуйте здогадатися, який розмір вона має. Сторінки у ній можна перегортати тільки за допомогою голки, а читати хіба що під мікроскопом. Адже сягає вона лише... 0,9 мм! Але хвилюватися не варто: у шкільній бібліотеці обов’язково знайдеться ця книжка звичайного розміру, і ви її згодом прочитаєте.
17й учень
До ворони воронятко причепилось:
Кар, кар, кар!
Скоро в школу.
Для початку ти купи мені буквар.
Немалу мороку мала мати в місті дотемна,
Доки сину відшукала в лавці книжку —
Ось вона.
А сідай-но, синку, поруч,
Добре витереш дзьобок!
І нехай це в добру пору буде
Перший твій урок!
Довбонуло воронятко в книзі літеру:
— Це матусю, не зернятка...
Не смачний він, твій буквар.
(В. Бартакус)
18-й учень
Ось і прочитана сторінка,
Котра вінчає нашу книгу.
У ній і зайчик, і ялинка,
І перший пролісок з-під снігу.
І ше цікавого багато —
Про землю рідну, хліб, калину...
Як треба матір шанувати
І як любити Україну.
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях — краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книга світ відкрила.
19-й учень
- Ти в нас грамотний такий! —
Хвалить мене мама,—
Тільки хто ж книжки читає
Догори ногами?
Книгу я кручу - т - дива!
Не збагну нічого:
Де у книжки голова
Та де в неї ноги?
20-й учень
Учись читать!
Учись читать!
Важнее нет науки.
Тот,
Кто умеет сам читать,
Совсем
Не знает скуки.
Всю жизнь свою учись читать
Внимательно,
Серьезно,
Я так прошу тебя —
Учись
Читать,
Пока не поздно!
(Р. Сир)
Звучить пісня «Наталочка-читалочка» (сл. і муз. Р. Литовської).
У ч и т е л ь. Чи знаєте ви, скільки років буквареві? А справді — ки? Хто б міг подумати, що перший слов’янський буквар було надруковано ще у 1574 році! Зробив це Іван Федоров — людина, яку тепер знає увесь світ. А сталося ця знаменна подія у Львові! Тож давай тепер разом порахуємо: буквареві зараз 430 і 2 роки.
21-й учень
Мишка мишку запитала:
Що сьогодні поробляла?
Відказала мишка мишці:
Букву «А» шукала в книжці.
Буду азбуку вивчати,
Щоб самій усе читати.
(Т. Мовчан)
22-й учень
Таня мавпу посадила І ведмедя, і цапка.
А сама напроти сіла,
Олівець трима в руках.
Ось вам «О», як кругла слива,
Ось вам «Т», немов граблі.
Таню слухають поштиво Звірі, всівшись на землі.
І приємно нашій Тані,
Що вони такі слухняні.
Букваря взялись читати.
(Таня добре знає діло.)
А мовчать усі звірята,
Значить, все їм зрозуміло.
(Г. Гриненко)
23-й учень
Леся зранку до сніданку,
Ще і сну не прожене,
А про мишку-побіганку Просить почитать мене.
Лесю,— каже їй Орися,—
Ти сама читати вчися!
Леся сердиться і мовить:
Я ж не вивчила ще мови!..
Та і як читати маю,
Коли літер я не знаю?
(П. Селецький)
24-й учень
Кожну середу й четвер
(В дні, що мають букву «ер»)
Вчились воронята
Вірно звуки вимовляти.
Як пройшли увесь буквар,
Закричали хором: «Кар-р-р!»
Повторяли разів сорок (проворонили вівторок!)
Що ж робити їм тепер?
Ще й вівторок має «ер»!
(А. Черниш)
25-й учень
Зранку випав перший сніг.
Всюди чути гамір, сміх,
Та не видно щось ніде
Літер А, Б, В, Г, Г, Д...
Мабуть, справи в них свої,—
Кажуть Е, Є, Ж, З, И, І, ї,—
Доведеться, як не гірко,
Нам самим іти на гірку...
Ні, давайте заберем
Букви Й, К, Л та М!
Раптом Л, О, П, Р, С
Підстрибнули до небес:
Заберіть на гірку й нас,
Ми всі маєм вільний час!
Ми також! — слідом кричать
Т, У,Ф, Х, Ц та Ч.
Букви Ш, Щ, Ю і Я
Мовлять:
Ми одна сім’я.
І тому всі тридцять три
Покатаємось з гори! —
Мусить бути саме так!
З ними згодивсь М’який Знак.
(І. Січовик)
26-й учень
Сів читати у дворі.
Гарні букви в букварі!
Ця хвостата, та вухата,—
чи то птиці, чи звірята?
Раптом вітер-мандрівник
на буквар дмухнув і зник.
Вітер букви здув як стій!
Я услід побіг мерщій.
(О. Сенатович)
27-й учень
Що ворона поробляє —
Третій день казки читає.
І каркоче тишком-нишком:
«Це якась погана книжка!
Все про вовка про лисицю,
Про кота, про рукавицю,
Навіть є про жабу трошки,
Є ще про Котигорошка,
І про змія, що літає...
Лиш про мене тут немає».
(Г. Літневський)
Уч ител ь. У одній із дитячих книг я знайшла паперову ромашку разом із загадковим листом. Мабуть, хтось із дітей сусідньої школи таємно поклав це послання у книжку, бажаючи перевірити кмітливість своїх ровесників і дізнатися про їх улюблені вірші, оповідання, казки.
Подивіться, паперова ромашка розпалася на пелюстки, на кожній пелюстці написано запитання.
Бажаючі можуть вибрати пелюстку. Прочитайте вголос завдання. Якщо не зможете самостійно відповісти на запитання, допоможуть однокласники.
Запитання і завдання на пелюстках
Чи є в тебе улюблений письменник? Назви його книги.
Хто робить книгу красивою? Чи знаєш ти прізвища письменників - ілюстраторів? .
Яку книжку про тварин ти порадиш прочитати однокласникам?
Хто автор відомої казки «Малюк і Карлсон, який живе на даху»?
Яку казку ти читав у книзі і бачив по телевізору? Що тобі більше сподобалося: чиуати книгу чи дивитися телевізор?
Якщо можна, скажи нам твоє заповітне бажання.
Учитель. Зверніть увагу на таблицю. У ній записані назви книг. Знайдіть книжки з неправильною назвою.
Казка КОЛОБОК | Г.-Х. Андерсен ДЮЙМОВОЧКА | ДИКІ ЛЕБЕДІ |
О. Толстой ПРИГОДИ БУРАТІНО | Шарль Перро КІТ У ЧОБОТЯХ | ЧАРІВНИК СМАРАГДОВОГО ТІСТА |
СПЛЯЧА ХИМЕРА | БРЕМЕНСЬКІ ХУЛІ- ГАНИ | Шарль Перро |
'Учитель. Добрий читач не лише ШВИДКО ОХОПЛЮЄ ЗМІСТ твору, На- самперед він хоче його зрозуміти. Тому читайте вдумливо, зосереджено намагайтеся уявити прочитане. Перша в Україні спеціалізована бібліотека для дітей була заснована 1909 року у Києві бібліотекарем-педагогом Дорою Доброю (сьогодні це Київська обласна бібліотека для дітей). Державна бібліотека України для дітей — скарбниця дитячої літератури — заснована 1967 року. Зараз у ній міститься 500 тисяч примірників книг. Важко знайти сім’ю, в якій не було б книжок, бодай невеличкої до - 'машньої бібліотечки. Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день. І не за один рік.
28-й учень
Книжка сторінки розкрила
Нам назустріч з перших літ,
І несе нас, мов на крилах,
Облітає білий світ.
Під вкраїнським небокраєм
Люблять бережно книжки.
З кожним роком хай зростає
Дружба книг і малюків.
