Робоча програма навчальної дисципліни “Геохімія токсичних елементів” (стр. 2 )

Зміст	Кількість годин
ЗМ 1.1. Загальні відомості про токсичні елементи та їхню геохімію
1. Будова атомів і хімічна класифікація елементів. Види ізоморфізму.	2
2. Геохімічна класифікація елементів. Геохімічні аспекти токсичності елементів.	2
3. Токсичність елементів за умов техногенезу. Техногенні цикли токсичних елементів. Розрахунок коефіцієнтів геотоксичності елементів.	4
4. Особливості поширення токсичних елементів у літосфері, атмосфері і гідросфері.	4
ЗМ 1.2. Геохімія окремих токсичних елементів
5. Особливості геохімії s-елементів (групи 1 і 2)	4
6. Особливості геохімії р-елементів (групи 3–5 та 6–7)	6
7. Особливості геохімії d-елементів ( групи 1–2 та 6–8)	6
8. Еколого-токсикологічне значення хімічних елементів	4
Разом:	32

6. Самостійна робота

“Положення про організацію самостійної роботи студентів” затверджене науково-методич­ною радою університету, протокол від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначений робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення дисципліни: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, табличними матеріалами тощо. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який студенти опрацьовують під час аудиторних занять.

Зміст СРС з дисципліни “Геохімія токсичних елементів” складається з таких видів роботи:

1) підготовка до аудиторних занять – лекцій і лабораторних занять;

2) самостійне опрацювання матеріалу навчальної дисципліни, запропонованого викладачем, згід­но з навчально-тема­тичним планом;

3) виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

4) підготовка до модульних тестувань.

При складанні плану самостійної роботи студента виходимо з загального обсягу годин, який відведений на самостійну роботу з дисципліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Розподіл годин самостійної роботи такий:

Змістові модулі, теми. Завдання для самостійного вивчення матеріалу	Кількість годин
ЗМ 1.1. Загальні відомості про токсичні елементи та їхню геохімію
Тема 1. Загальні відомості про метали та металовмісні сполуки: Нейонні форми перебування елементів, нейонні зв’язки. Кларки концентрації. Коефіцієнти, які відображають співвідношення між хімічними елементами в гірських породах, ґрунтах, водах, організмах. Парагенні і заборонені асоціації елементів. Стан і перспективи розвитку еколого-геохімічних досліджень в Україні.	3
Тема 2. Техногенне насичення біосфери хімічними елементами: Іони в зоні гіпергенезу. Повітряні та водні мігранти. Класи геохімічних обстановок. Біофільність, таласофільність і технофільність. Техногенні біогеохімічні провінції України. Регіональні еколого-геохімічні провінції України. Принципи класифікації природних і техногенних геохімічних ландшафтів за умов їхнього функціонального використання. Техногенні родовища металів у промислових відходах України. ГДК металів у ґрунтах України.	3
Тема 3. Вплив металів на живі організми: Діяльність Біогеохімічної лабораторії імені В. І. Вернадського. Діяльність Європейської Екологічної Асоціації, Всесвітньої Організації Здоров’я та Міжнародного агентства з дослідження раку. Біологічні мікроелементи у життєдіяльності рослин. Наслідки споживання людиною забрудненої води. Токсичність металів і нанотехнології. Мутагенні токсичні елементи.	2
Тема 4. Біогеохімічне перенесення металів: Геохімічна класифікація елементів за особливостями гіпергенної міграції. Інтенсивність міграції елементів. Ряди міграції елементів в окиснювальній та відновлювальній обстановках. Ряди біологічного поглинання елементів. Рухомі катіони – Ca, Na, Mg, Sr, Ra (наявність у живій речовині; біологічний колообіг; поведінка в ландшафтах; роль у ноосфері). Слабко рухомі катіони – K, Ba, Rb, Li, Be, Cs, Tl.	3
Підготовка до лекцій і практичних робіт	3
Підготовка до тестового випробування	2

ЗМ 1.2. Геохімія окремих токсичних елементів
Тема 5. Металеві елементи: Історія відкриття і використання. ГДК у ґрунтах. Коефіцієнт нагромадження металів у ґрунті. Критерії класифікації ґрунтів за небезпекою забруднення свинцем. Трансформація малорозчинних сполук Zn, Pb і Cd у ґрунтах. ГДК у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. ГДК у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування. Збільшення концентрації Cd у сільськогосподарських ґрунтах як світова проблема. Арсенід галію як людський канцероген. Видобування Ge з відходів вугільної промисловості. Срібло і медицина. “Олов’яна чума”. “Ртутна” атмосфера Землі. Талій у родентицидах. Свинець у боєпри­пасах.	3
Тема 6. Елементи групи заліза: Історія відкриття і використання. ГДК у ґрунтах. ГДК у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. ГДК у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування. Визначення вмісту домішки ванадію в атмосфері за допомогою аналізу моху. Значення розчинності сполук хрому у воді для людського організму. Абсорбція манґану і гомеостаз. Залізо і гемоглобін. Кобаламін та його роль в організмі людини. Ефекти сумації металевого нікелю з іншими речовинами в атмосферному повітрі.	3
Тема 7. Радіоактивні та пов’язані з ними елементи: Історія відкриття і використання. Ізотопи. Радіогеохімічні дослідження в Україні. Екологічна оцінка радіогеохімічного поля. Радіаційне забруднення України штучними радіонуклідами та їхній вплив на живі організми.	3
Тема 8. Інші метали: Історія відкриття і використання. ГДК у ґрунтах. Дія фтористого берилію та фтороксиду берилію. Солі алюмінію як флокулянти під час очищення питної води. Молібдоензими у тваринах і людині. Радіоактивні ізотопи барію. Використання Pt в автомобільній промисловості.	3
Тема 9. Металоїдні елементи: Історія відкриття і використання. ГДК у ґрунтах. Арсеноцукри та арсенобетаїн. Стибін та арсин; розрахунок аерозольного винесення електроліту з акумуляторів. Радіопротекторні й антиоксидантні властивості селену. Селен в амінокислотах.	3
Підготовка до лекцій і практичних робіт	5
Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання	5
Підготовка до тестового випробування	3
Разом:	44

6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Протягом семестру студенти виконують одне індивідуальне завдання, яке є невід’ємною складовою самостійної роботи. Індивідуальне навчально-дослідне завдання студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладача. Завдання виконують у реферативній формі згідно з запропонованими темами (обсягом 15–25 с. друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та ціле­спрямованого аналізу конкретного питання за літературними та Інтернет-дже­ре­лами і, по можливості, практичним матеріалом. Теми рефератів пов’язані з теоретичними і практичними питаннями геохімії загалом і токсичних елементів зокрема.

Теми індивідуальних завдань

1. Чернівецька хімічна хвороба.

2. Живі організми і біогеохімічний цикл.

3. Харчові домішки та їхній вплив на людину.

4. Хвороби, пов’язані з забрудненням ґрунтів металами.

5. Природні джерела розсіяних металів.

6. Біологічні функції металів.

7. Промислові джерела розсіяних металів.

8. Метали і медицина.

9. Вулканічні гази та їхній вплив на довкілля і людину.

10. Роль фтору у житті людини.

11. Проблеми, пов’язані з забрудненням питної води.

12. Селен – ворог чи друг живих організмів?

13. Органічні речовини ґрунтів та морських і прісних природних вод.

14. Біологічне поглинання елементів.

15. Еколого-геохімічні дослідження в Україні.

16. Техногенні біогеохімічні провінції України.

17. Регіональні еколого-геохімічні провінції України.

18. Мутагенні токсичні елементи.

19. Роль заліза, молібдену і кобальту в організмі людини.

20. Нагромадження металів у ґрунтах.

7. Методи контролю

Контроль знань з курсу “Геохімія токсичних елементів” викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюють за 100-бальною шкалою.

Форми контролю: відвідування лекцій, виконання лабораторних робіт, два тестування (за змістовими модулями) (див. додаток), ІНДЗ у вигляді реферату (у рамках самостійної роботи студента), залік.

8. Розподіл балів, які присвоюють студентам

ЗМ 1.1	ЗМ 1.2
Т1	Т2	Т3	Т4	Тестування	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Тестування
1,5	1,5	1,5	1,5	14	2	2	2	2	2	24

Лабораторні заняття	ІНДЗ	Разом	Умови заліку
ЗМ 1.1	ЗМ 1.2
12	20	14	100	> 50

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання. Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:

– залік студент може отримати, якщо набере понад 50 балів (51 і більше);

– максимальна кількість балів за залік – 100.

Під час оформлення документів за екзаменаційну сесію використовують таблицю відповідності оцінювання знань студента за різними системами.

Перерахунок оцінок за національною шкалою в оцінки за шкалою

Європейської системи заліку навчальних кредитів

(European Credit Transfer System – ECTS).

Форма підсумкового контролю – залік

Кількість балів	Оцінка
За шкалою ECTS	За шкалою навчального закладу та національною шкалою
90–100	A	Зараховано
81–89	B
71–80	C
61–70	D
51–60	E
20–50	FX	Не зараховано з можливістю повторного складання
1–20	F	Не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

9. Методичне забезпечення