5.03.2014
5.03.2015 “Порядок денний”
В студії працює Юрій Табаченко. Очевидно, що настав час перебудовувати свої взаємини із Російською Федерацією, в тому числі, по тих ключових питаннях, щодо яких у нас накопичилось багато проблем, нерозв”язаних якихось рішень. Напевно, зараз є можливість розв”язати їх, і при певній витримці і мудрості нашого керівництва – на нашу користь. Зокрема, сьогодні пропоную поговорити про газове питання. Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук в студії Українського радіо. Якщо у нас накопичились борги перед нашим сусідом, то, очевидно, треба їх віддавати. Тим паче, в такий час, коли потрібна, як ніколи, розмова на рівних, і розмова серйозна. Що зараз у нас з боргами за газом, наскільки є можливість їх швидко повернути?
ТОДІЙЧУК: Вцілому, борги цього року і попереднього складають близько двох мільярдів доларів. Звичайно, борги треба повертати, контракти треба виконувати. На жаль, так склалося за роки незалежності, що у нас у взаємовідносинах з Росією стало звичним невиконання зобов”язань, як з українського боку, так4 і з російського. Росія теж обіцяла качати набагато більше газу, і інші привілеї обіцяла, але їх не виконувала. Сьогодні у нас, на жаль, практично взаємовідносини на рівні війни з Росією, і в таких умовах ми повинні чекати гіршого з боку наших колег із Газпрому. І в мирний час Росія неодноразово старалася використати Газпром у вигляді інструменту впливу на Україну негативного. Постійно в образі України малювався якийсь негативний імідж з метою обхідних маршрутів. Увесь час пропагувалося, що Україна є ненадійний партнер, і треба обійти його і з півночі, і з півдня. З іншого боку, нам казали, що газопроводи – це купа металолому, яку треба щоб за безцінь Україна віддала. Вчора була розмова керівника Газпрому з прем”єр-міністром Росії, і було сказано, що ці тимчасові пільги, які були в першому кварталі, тобто вартість газу приблизно 265 доларів, вони повинні бути зняті, тому що Україна не виконує свої зобов”язань щодо обсягів закупівлі і по поверненню коштів. Коли бути чесним, то, дійсно, сьогодні економіка України наскільки виснажена, що ми не здатні навіть за таку порівняно низьку ціну купувати цей газ.
ВЕД: Та й, взагалі в нинішній ситуації, якісь пільги отримувати від Росії – це якось несолідно...
ТОДІЙЧУК: Так. І приємно, позитивно є те, що ЄС пообіцяв найближчим часом надати кредити, інші фінансові допомоги Україні, і говориться, що якраз з метою допомоги Україні розрахуватися по боргах за газ.
ВЕД: Тим паче, що сума не настільки критично велика – 2 мільярди...
ТОДІЙЧУК: Для ЄС, для нас вона сьогодні трошки важча, але, тим не менше, я погоджуюсь із вашим настроєм, що треба готуватися до гіршого, тим більше, що ще могло бути гірше у наших взаєминах... Україна має докласти більше зусиль по створенню можливості постачання газу з інших джерел. Ми розпочали ю роботу в попередні роки, правда, можливо досить мляво. Найближчим часом, Україна має всі можливості отримати дозвіл і погодження на транспортування газу через Словаччину. Є вже маршрути, які працюють з Польщі. Через Польщу до нас з Німеччини приходить газ, і Угорщини.
ВЕД: Але ж раніше, називались зовсім інші цифри, значно менші за часів Януковича. В усякому разі, експерти казали що десь порядку півтора мільярда, хтось до чотирьох мільярдів перспектива. Тепер з”являється цифра 10. Вона реальна є? Коли вона може реалізуватись, цього року, чи через 5 років?
ТОДІЙЧУК: Оці півтора-чотири, вони, якраз, стосувалися Польщі і Угорщини, а із Словаччиною нас зв”язують надпотужні системи газопроводів, які сьогодні недовантажені. Те, що Росія недовантажує українські газопроводи ( близько 40 відсотків газопроводів у нас незадіяні, і ми на цьому несемо певні збитки). Так само автоматично і Словаччина, її газопроводи є продовження українських, тому, певний час Росія впливала на Словаччину тим, що знижувала їм ціну на газ, зменшувала обсяги обов”язкової закупівлі газу для словаків з тим, щоб словаки максимально довго утримувалися від погодження транспортувати газ в реверсному варіанті до України. І це мало певний результат в попередній рік. Я думаю, що негативний результат мав і певна невизначеність українського уряду, тому що ми стали увесь час загравати з росіянами, і використовували в цій технології, просто лякали, що ми на Словаччину відкриємо газопровід. Сьогодні ситуація зовсім інша, і мені здається, що максимум через місяць, Україна разом із Словаччиною можуть бути готові розпочати транспортування газу із Заходу на Схід. Я майже впевнений, що з 1 квітня, хоча це не така серйозна дата, але у нас знову з”явиться ціна на газ близько 400 доларів за тисячу кубометрів і, зважаючи на те, що практично не лише в Україні, а по всій Європі, закінчується опалювальний сезон і ціни різко падають на газ. На спотовому ринку в літній час ціни на газ падають на 100-150 доларів. Якраз, до цього часу ми повинні підготуватися. Тобто, починаючи з травня, ми повинні бути готові почати закачувати цей дешевий газ, а він дешевий лише 3-4 місяці, максимально закачати газу у наші підземні сховища. У нас потужність 32 мільярди кубічних метрів газу. Як правило, в останній час, ми закачуємо , тобто, воловина сховищ порожні.
ВЕД: 32 мільярди, це, по суті, наш річний запас.
ТОДІЙЧУК: Так. Але ми постійно видобуваємо власного газу 20-22 мільярди останній час. Щоб нам просто пережити наступну зиму потрібно 14-15 мільярдів, а в холодну зиму, десь до 20 мільярдів. Тобто, нам треба створити запаси близько 17-18 мільярдів, і цього буде досить з певними гарантіями на наступну зиму.
ВЕД: Це можна зробити цього літа реально?
ТОДІЙЧУК: Так. Але у нас є дві проблеми, які мають бути вирішені для того, щоб виконати це завдання. Перша – технічна. Треба підготувати всі ці реверсні варіанти, і для інженерів дуже мало роботи, практично, все готове. І ще є робота – необхідність накопичити кошти, тому що спотовий ринок – це контракти сьогодні на сьогодні. Треба буде в травні, червні, липні, серпні оплатити цей дешевий газ з тим, щоб його прокачати. Тому, уряд вже зараз повинен створити спеціальну програму накопичення на спеціальних рахунках цих коштів, щоб ми могли оперативно закачати цей газ. Я не виключаю того, що, якщо вже російські танки на наших територіях, що може бути взагалі припинено постачання газу в Україну, або сценарій 2009 року, коли будуть заявлені невеликі порції прокачки газу для транзиту, без права використання цього газу Україною. Ми повинні бути готові до цих умов і, навіть, не дай Бог, коли почнуться якісь військові дії, то газопроводи взагалі можуть припинити свою роботу, і ми повинні бути готові і до цього варіанту.
ВЕД: А газосховища будуть захищені?
ТОДІЙЧУК: Так, підземні газосховища, це, практично, колишні родовища газу, які, у свій час, були у свій час використані. Тобто, раніше використані родовища, облаштовані таким чином, що їх можна використати як сховища. На них впливати важко, бо це кілометри глибини. В сьогоднішні дні Україна, як ніколи, має подумати про свою безпеку. Ми побачили майже відсутність, крім ентузіазму і героїзму, оснащення наших військ. Хочу сказати, що, на жаль, у нас відсутні навіть сценарії роботи енергетичних систем у надзвичайний період. І цей реверс газу, пам”ятаєте, у 2009 році, коли ми підняли газ із підземних сховищ на Заході і послали його на Схід, щоб Схід не замерз, тому що були такі плани, якраз, у Кремля. Я думаю, що такі варіанти використання реверсного різновекторного використання наших трубопроводів, мають бути опрацьовані, випробувані вже в цей мирний час, тому, що ми не застраховані від проблем в подальшому. І те, що відсутні такі готові опрацьовані сценарії роботи системи в надзвичайний стан, це дуже небезпечно для нашої держави.
ВЕД: Друге питання, яке постає – це повне унеможливлення спекуляції Кремля щодо використання їхнього транзитного газу. Ми вже знаємо ці історії, коли починають казати, що якийсь там несанкціонований відбір, начебто, хтось там щось вкрав, потім довго розбираються і з”ясовується, що ніхто нічого не крав, але, як кажуть, “ложечки знайшли, а відчуття залишилось”. Так от, чи не варто зараз за сприяння міжнародних організацій, структур встановити лічильники на вході, на виході, і чітко контролювати транзит газу?
ТОДІЙЧУК: Так, ви підняли дуже актуальне і слушне питання... Вже не раз Україна підходила до вирішення цих питань, і дійсно, дуже легко спекулювати Росії щодо крадіжок газу з боку України, коли лічильники стоять на російському боці. Хоча там і є наші спостерігачі, які спостерігають роботу лічильників, але ж вони не цілодобово сидять біля тих лічильників і, якби, є людський фактор. Надзвичайно важливо, щоб Україна в найближчий час поставила лічильники на своєму боці, тому що питання стоїть не лише в такому грубому обліку, скажімо, цього газу, є ще питання стандартів газу. Росія передає ЄС газ, переходячи на європейські стандарти і системи обліків, і тому, якщо можна так сказати, що зважаючи на те, що стандарт Росії працює по всій Україні, ми в якійсь мірі потрапляємо в цю зону залежності від Росії. І коли ми говоримо про євро інтеграційні свої устремління, ми повинні оці європейські стандарти запровадити на кордоні з Росією, і тоді ми автоматично стаємо частиною ЄС. Ми такі зобов”язання давали перед ЄС, на жаль, цього не зробили. У Боярці, під Києвом, Україна разом з ЄС років 5-7 тому почала будувати Боярський метеорологічний центр, який мав створити еталони обсягів газу, якості газу, провір очні механізми, де можна було б провіряти лічильники, якраз, було з боку України потрачено десь 20 мільйонів доларів, і з боку ЄС, а потім все це було “заморожено”. Це було дуже погано для українського іміджу, для впровадження нових контрактів з ЄС, тому, що ЄС витрачає гроші, а ці проекти не працюють. Це був основний елемент створення української облікової системи газу, і тоді б автоматично вирішувалися всі ті питання, які ви підняли.
ВЕД: Далі, щодо використання і перерозподілу нашого газу власного видобутку. Деякі експерти вже доволі давно висловлюють думку, що облік його, м”яко кажучи, не зовсім точний. Цифра споживання на внутрішньому ринку чомусь не змінюється, хоча будуються нові будинки, вони оснащуються електричними плитами, газом менше користуються, десь ставлять економніші прилади, десь, навпаки, проводять газ... Словом, цифра має змінюватись, а вона не змінюється. Є така підозра, що пишеться одне на папері, реально кількість газу використовується зовсім інша, і залишок в невідомих схемах зникає. Чи є можливість зараз знайти всі ці залишки, встановити прозорість і, можливо, ми потім зрозуміємо, що нам значно менше потрібно газу іноземного, ніж насправді?
ТОДІЙЧУК: Дійсно, що, якраз, відсутність обліку, і те, що в наших трубах знаходиться і транспортується газ, який має три різних ціни. Найдешевша ціна – це газ нашого власного видобутку, і вона десь до ста доларів за тисячу кубометрів. Був недавно час, коли в тих же трубах прокачувався газ з Росії, який був на кордоні з Росією – 400 доларів, а вже на території України понад 500-600, навіть контракти, де і 700 він сягав в силу різних причин. І також газ умовний з проміжною ціною – це Теплокомуненерго, вони використовують частково українського походження газ, частково російський. Звичайно, в цих умовах з”являється дуже велика спокуса максимально використати українського дешевого газу і його продавати, або декларувати як російський – за 400. І при відсутності належної системи обліку – це робити дуже легко, і я не виключаю, що це і робилося. Тому, треба щоб кожен українець зараз з розумінням віднісся до того, що кожен споживач має обов”язково облаштувати свою систему лічильником газу, і, якраз, такий точний облік унеможливить різного роду спекуляції. Але, з іншого боку, мені здається, що найближчим часом в українців з”явиться особлива мотивація до обліку газу, пов”язана з тим, що ми не обійдемо проблему підвищення ціни на газ. Це і вимога МВФ. Він не із своєї “вредності” хоче, щоб піднялася ціна на газ. Постійне “загравання” влади попередньої і перед попередньої з населенням, що ми вам будемо утримувати низьку ціну на газ, воно себе не оправдує, цим завдається велика шкода, в тому числі, і в тих спекуляціях, про які ми говорили. Але, все таки, мають бути, зважаючи на низькі зарплати, низькі пенсії, дуже чіткі форми адресної допомоги тим, хто реально потребує якихось компенсацій. Але, знову ж таки, коли буде лічильник, коли буде хороший облік, все це можна робити більш чесно і справедливо.
ВЕД: Тим паче, зараз у нас є в уряді дуже досвідчений спеціаліст в сфері житлово-комунального господарства пан Гройсман. Він, безумовно, зможе, я вірю в це, позитивний досвід Вінниці перенести на всю Україну і модернізувати систему опалення, підігрів води гарячої для того, щоб економити. Пане Олександре, треба нам підбивати підсумки... Очевидно, що Кремль багато років все робив для того, щоб Україна не відмовлялась від газу їхнього, бо це було надзвичайно вигідно, закачуючи сюди свій дешевий газ – викачувати з нашої економіки надзвичайно великі гроші. Тепер ми розуміємо, що зменшити споживання російського газу, і залежність від російського газу абсолютно реальна, і наш напрямок руху, по можливості, на повну відмову від цього газу. Це зробити не так складно. Я дякую вам за розмову. Олександр Тодійчук був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
