Тема. Олександр Олесь «Печенізька облога Києва». Історична основа твору. Героїчний вчинок хлопчика.
Мета: познайомити учнів з твором на історичну тему, зацікавити школярів історією свого народу; розвивати образне мислення, творчу уяву, уміння співставляти історичні факти та події і робити висновки; виховувати повагу до історичного минулого України, відчуття своєї причетності до історії рідної країни.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки про період Київської Русі, портрети князів, картки із поняттями з теорії літератури.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на кращого читця поезії Олександра Олеся «Рідна мова в рідній школі».
Виставка підготовлених вдома віршів українських поетів про мову.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями
ІІІ. Сприйняття матеріалу
1. Поетична хвилинка.
Олександр Олесь
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятне забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика рік блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
ü Як ви думаєте, чому я зачитала вам вірш про рідну мову?
ü Яка роль рідного слова описана в поезії?
ü Яка історія його розвитку?
2. Попередня бесіда.
ü Що ви знаєте про Київську Русь?
ü З ким доводилося воювати русичам?
ü Назвіть найвідоміших київських князів.
ü Чи доводилося кому побувати в Києві і відвідати визначні місця, пов’язані з періодом Київської Русі? Розкажіть про це.
3. Виразне читання поезії Олександра Олеся «Печенізька облога Києва». Пояснення вчителя.
Порівняння вводяться в речення за допомогою сполучників як, ніби, наче, неначе, мов, немов. Але є ще один спосіб: слова, що є порівняннями, стоять у формі орудного відмінка. Порівняння зі сполучником іноді можна заміняти формою орудного відмінка (наче хмара — хмарою) і навпаки (сірим муром — як сірий мур). Спробуймо дослідити текст і подивитися, чи скористався поет цим способом.
IV. Осмислення матеріалу
1. Бесіда за текстом твору.
ü Що в цьому творі вас найбільше схвилювало? Чому?
ü Що означає вираз «місто в облозі»?
ü Розкажіть про становище Києва в облозі. Прочитайте відповідні рядки.
ü Перечитайте рядки, де зображено печенізький табір. Що можна сказати про сили ворога?
ü До яких хитрощів удався хлопець, аби перетнути територію ворожого табору, не викликавши підозри?
ü Як стало йому в пригоді знання печенізької мови?
ü Як ви уявляєте переживання юного героя під час втечі і прибуття до табору русичів.
ü Чому, на вашу думку хлопчик зважився на такий вчинок?
2. Робота над текстом твору (робота в групах – утворюємо 3 групи, кожній із яких даємо окреме завдання).
ü Які художні засоби використав поет для зображення ворожого табору?
ü Знайдіть у творі порівняння, епітети. З якою метою поет їх використав?
ü Виділіть строфи, де розповідається про погоню печенігів за хлопцем та прибуття його в табір Претича. Знайдіть повтори одного й того ж чи близьких за звучанням слів. Яке значення їх у вірші?
3. Робота з поняттями з теорії синтаксису (ознайомитися з поняттями, відшукати приклади у творі, пояснити їхню роль).
Художні функції засобів поетичного синтаксису:
риторичні фігури — виразити якесь сильне почуття, надати мові поетичності, жвавості;
повтори — виділити в реченні якесь слово або словосполучення, важливе для повного і точного вираження думки або почуття; підкреслити тривалість дії; уповільнити плин мови, надати їй урочистості;
фразеологізми — висловити думку стисло, виразно, поетично, переконливо.
4. Рольова гра. Один з учнів виконує роль хлопця із твору «Печенізька облога Києва», а інші – роль журналістів, що беруть у нього інтерв’ю.
V. Закріплення матеріалу
Завдання.
ü Знайдіть у вірші порівняння і, де це можливо, замініть одну його форму іншою. Запишіть у зошити.
ü Бій у творі не описано. Як ви його собі уявляєте? (усне малювання)
ü Яка головна думка твору?
VІ. Домашнє завдання
За віршем «Печенізька облога Києва» створіть діафільм або ілюстрації у формі коміксів (4 — 5 кадрів або малюнків).
