Облік платників податків.
На підставі яких документів фізична особа- підприємець та юридична особа заповнюють рядок 8 заяви за ф. (для юридичної особи та відокремлених підрозділів) та рядок 5 заяви за ф. (для самозайнятих осіб) у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження в областях та місті Києві?
Контролюючі органи проводять внесення змін і доповнень до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі інформації органів державної реєстрації або документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами , подається з позначкою "Зміни".
Тобто, місцезнаходження платників податків в заяві за ф. або 5-ОПП заповнюється відповідно до:
даних, внесених до ЄДР, - для платників податків, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі;
даних документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом - для платників податків, відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі.
Як знятися з обліку суб’єктам господарювання, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території Східної України (Луганськ, Донецьк тощо)?
У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 000/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.06.2014 за № 000/25417. На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 № 000 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів" .
Чи потрібно подавати заяви за ф. , ф. та ф. при здійсненні перереєстрації суб'єкта господарювання в органах доходів і зборів, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження або місце проживання в областях та міста Києва?
Для взяття на облік за новим місцезнаходженням, у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та м. Севастополя на місцезнаходження в областях та м. Києві, заяву за ф. (5-ОПП) та документи про проведення зазначених змін в установленому порядку до податкової інспекції за новим місцезнаходженням подають платники податків, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання з території АР Крим та міста Севастополя на місцезнаходження або місце проживання в областях та міста Києва при здійсненні перереєстрації суб'єкта господарювання в контролюючих органах повторно подавати повідомлення за ф. не потрібно.
Повідомлення за ф. подається платниками податків до контролюючих органів за новим місцем обліку за умови створення чи відкриття нового об'єкта, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об'єкта оподаткування, у разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання.
Плата за землю
Як з метою сплати податку визначається розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено?
Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди.
Разом з цим, якщо у договорі оренди землі розмір орендної плати, в порушення вимог Типового договору оренди землі, встановлено у грошовому розмірі, то орендарю доцільно звернутись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Чи сплачує платник ФСП орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності?
Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, але орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачують відповідно до укладеного договору оренди землі.
Чи повинна юридична особа – платник єдиного податку сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, що перебуває у власності такої особи, якщо правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні?
Юридична особа - платник єдиного податку, яка має у власності нерухоме майно без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не є платником податку за земельну ділянку, на якій розташоване зазначене майно, але за умови що ця земельна ділянка використовується таким платником для ведення господарської діяльності.
Якщо зазначені земельні ділянки не використовуються для ведення господарської діяльності, то податок за такі земельні ділянки сплачується на загальних підставах.
За яку площу гаражно-будівельний кооператив обчислює плату за землю, якщо серед членів кооперативу є громадяни, які належать до пільгових категорій?
У випадку, якщо земельна ділянка передана у власність гаражно-будівельному кооперативу, то незалежно від наявності серед членів кооперативу громадян, які відносяться до пільгових категорій платників земельного податку, кооператив як платник податку повинен сплатити земельний податок за усю виділену площу землі.
Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
Чи будуть користуватись пільгами по земельному податку фізичні особи, яким призначено пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку?
Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком тільки після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за ділянки, що належать їм на правах приватної власності.
Об уплате юрлицами сбора за первую регистрацию транспортного средства
Юрлица в десятидневный срок после первой регистрации в Украине транспортного средства подают соответствующему контролирующему органу по месту своего нахождения и по месту регистрации транспортного средства расчет суммы сбора за такие транспортные средства.
К расчету обязательно прилагаются копии регистрационных документов, заверенные соответствующим уполномоченным госорганом, который проводил такую регистрацию.
Таким образом, сбор за первую регистрацию транспортного средства уплачивается юрлицом по месту регистрации транспортного средства по ставкам, действующим на день уплаты.
Если местонахождение юрлица и место регистрации транспортного средства не совпадают, то сбор за первую регистрацию транспортного средства по месту нахождения юрлица не уплачивается, поскольку он уплачивается по месту регистрации транспортного средства.
Податок на додану вартість
Реєструвати накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з півночі до 23-ї години
Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру (п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246).
Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Враховуючи викладене, подавати накладну до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних потрібно з 0 до 23-ї години.
Чи можна в рядку «Номер телефону» податкової накладної зазначати номер мобільного телефону?
Формою податкової накладної, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 000/24962 (далі – Порядок № 10), крім обов’язкових реквізитів передбачені й інші додаткові реквізити, зокрема, «Номер телефону» продавця та покупця.
Для заповнення рядка «Номер телефону» податкової накладної передбачено десять клітинок, які заповнюються у числовому форматі. При заповненні цього рядка слід зазначати телефонний номер абонента з кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора. Номер телефону вирівнюється по правому краю поля і не повинен містити жодних інших знаків та символів (п. 2 Порядку № 10).
Враховуючи викладене, податкова накладна, в якій платником ПДВ зазначено номер мобільного телефону (за умови вірно заповнених всіх обов’язкових реквізитів та інших рядків) не вважається заповненою з порушеннями.
Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не переносяться
Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, то терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не переносяться.
Відповідна норма визначена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями.
Роз'яснення щодо військового збору
Що є об'єктом оподаткування та яка ставка збору?
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу ставка збору становить 1,5 % від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.
Як перераховується до бюджету військовий збір юридичною особою, яка має відокремлені підрозділи?
Абз. 2 пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу.
Однак вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзац 2 пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ норма не може бути виконана для військового збору.
Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.
На які рахунки необхідно сплачувати військовий збір та за яким кодом бюджетної класифікації?
Починаючи з 06.08.2014 р., Державною казначейською службою відкрито рахунки за кодом класифікації доходів бюджету "Військовий збір".
Інформацію про реквізити рахунків для сплати у розрізі територіально-адміністративних одиниць оприлюднено на веб-порталі у рубриці "Бюджетні рахунки" (http://minrd/gov/ua/byudjetni-rahunki).
Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи, нараховані до 03.08.2014 р., а виплачені після 03.08.2014 р.?
Доходи, нараховані до 03.08.2014 р., а виплачені після 03.08.2014 р., не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Чи підлягають оподаткуванню доходи, які нараховуються (виплачуються) за цивільно-правовим договором, укладеним на виконання певних робіт (послуг)?
Якщо цивільно-правовий договір укладено з фізичною особою - підприємцем, то нараховані (виплачені) доходи за виконання певних робіт (послуг) не є об'єктом оподаткування військовим збором. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.
Чи включаються до складу заробітної плати, яка підлягає оподаткуванню військовим збором, матеріальна допомога?
У разі виплати матеріальної допомоги, яка має систематичний характер і надається всім або більшості працівникам (наприклад, допомога на оздоровлення), така допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати, є об'єктом оподаткування військовим збором.
Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?
Якщо працедавцем здійснюються виплати на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, та мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі виплати є об'єктом оподаткування військовим збором.
Чи є об'єктом оподаткування військовим збором допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів роботодавця та/або соціальних фондів?
У разі надання працедавцем окремим працівникам матеріальної допомоги за їх заявами (у зв'язку з витратами на поховання), яка носить разовий характер та допомоги на поховання відповідно до норм Закону України від 18.01.2001 N 2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", сума таких виплат не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.
Чи є об'єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв'язку з сімейними обставинами?
Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру, слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.
Чи є об'єктом оподаткування військовим збором виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності?
Виплати по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.
Чи є об'єктом оподаткування військовим збором сума коштів, що перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров'я на лікування працівника та придбання лікарських засобів?
У разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров'я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру, що не є об'єктом оподаткування військовим збором.
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?
Збереження та нарахування середнього заробітку працівників на час виконання державних або громадських обов'язків є гарантійною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а, отже, сума середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період є об'єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Оподаткування військовим збором цивільно-правових договорів
Відповідно до пп.п.ст. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пп.п.ст. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
Тобто під об'єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).
За цивільно-правовими договорами (договором підряду / договором про надання послуг) оплачується виконана робота / надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання-передачі).
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 ЦКУ).
Отже, для цілей оподаткування військовий збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду / договору про надання послуг) кваліфікується як об'єкт оподаткування.
Таким чином, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду та/або договором про надання послуг, виконання робіт та/або надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передачі), на підставі яких провадиться їх оплата.
