22.08.2012 «Порядок денний»
Уряд ініціює поетапне скорочення використання фосфатів у побутовій хімії. За різними оцінками, 99 відсотків миючих засобів, які реалізуються сьогодні в Україні, містять фосфати. Чим вони небезпечні? Гість нашої сьогоднішньої програми - радник з інформаційних питань голови правління акціонерної компанії Київводоканал Вікторія Яковлєва. Статистика свідчить, що в Україні споживання пральних порошків щороку зростає на 10-15 відсотків. Як це позначається при нинішньому вмісті фосфатів на стані водойм?
ЯКОВЛЄВА: Ми бачимо, що всі водойми цвітуть. Хто був цього літа на пляжах наших водойм, бачив, що вода цвіте. Вже плаває не тільки ряска, а й якийсь кисіль. А спричиняє це, якраз, ті фосфати, які попадають в ці водойми, тому, що вони є як добрива. Це є дуже сильний вплив на наші водойми.
ВЕД: Більше 10 років країни Європи, Азії, Африки і США ведуть боротьбу із фосфатами, власне, практично відмовляються від них. Чому Україна так пізно вступила в цей процес, і які результати мають країни, які почали робити це раніше?
ЯКОВЛЄВА: Я хочу внести трошки справочки в це. Справа в тому, що заборона фосфатів в Японії була в 1986 році. І країни Європи якраз живуть без фосфатів оці 10 років. Про нашу країну можу сказати таке, що, якщо брати статистику тих стічних вод, які на наші очисні споруди Бортничівської станції, то, якраз, з 2002 року, коли вступила постанова і на законодавчому рівні було заборонено за кордоном використання фосфатів в миючих засобах, у нас пішов дуже різкий ріст фосфатів в наших стічних водах. Те, що було заборонено за кордоном, воно все прийшло до нас і ми почали використовувати це в побуті. Фосфати дають велику милкість, пом»якшують воду і запах. Це не вимивається з одягу, тарілки, які ми миємо і не відмиємо, бо вони милкі, це якраз дає мом»якшення воді фосфати і все воно залишається на посуді, на одязі, все ми це використовуємо для себе. І, якщо брати статистику, то кількість алергічних захворювань зросла дуже сильно.
ВЕД: Частина експертів переконує, що якщо вміст фосфатів відповідає гранично допустимому, в Україні це 17 відсотків, то вони є безпечними для здоров»я людини і є небезпечними виключно для навколишнього середовища. А отже, треба говорити про якість очисних споруд, про необхідність їх модернізації.
ЯКОВЛЄВА: Якщо говорити про те, що наші очисні споруди були побудовані і відкриті в 65 році, то давайте подумаємо, що було тоді з нашими миючими засобами. Ніяких фосфатів тоді не було взагалі і дійсно наші очисні споруди технологічно будувались таким чином, щоб ні про які фосфати і мови не було. Те, що я чула від медиків, що алергічні хвороби зростають, і фосфати не є там останньою крапкою в цьому. А те, що стосується очисних споруд, то можу сказати єдине, що це дуже дорога така забавка з фосфатами, тому що стічні води, які мають миючі засоби, які ми використовуємо в побуті, вони приходять до нас на очисні споруди, і та бактерія, яка очищає воду, цей активний мул, він не може очищати воду, він просто гине. Для того, щоб життєдіяльність підняти, ми повинні туди нагнітати кисень. Кисень нагнітається за допомогою електрики. Це дуже дороге задоволення…
ВЕД: Минулого року Київводоканал запропонував запровадити екологічний збір з використання тих миючих засобів, які містять фосфати. Цю ініціативу хтось підтримав?
ЯКОВЛЄВА: Наскільки я знаю, той законопроект, який зараз подала Міжнародна екологічна ліга, якраз, і прийняла нашу пропозицію про екологічний збір. Це логічно, що, якщо є люди, які гублять природу, то вони повинні за це сплачувати. Цей екологічний збір повинен йти цілеспрямовано на очисні споруди, які є в нас в Україні.
ВЕД: Які ще моменти передбачає законопроект і яка в нього перспектива бути розглянутим?
ЯКОВЛЄВА: Ті запаси миючих засобів, які вже у нас є, або компонентів, які вже завезені в Україну, то повинен пройти певний час… За цей час ми пропонуємо заборонити всіляку рекламу миючих засобів, які мають фосфати. Те, що стосується коли він буде прийнятий, … екологічна тема така, її якраз полюбляють перед виборами. Я думаю, що на цій хвилі ми його і приймемо. На цьому наголосив Президент, і я дуже рада, що нас почули, бо вже 10 років ми про це говоримо, і в минулому році нас почули.
ВЕД: А почули вас минулого року виробники миючих засобів, коли ви звернулися з пропозицією відмовитися від фосфатів?
ЯКОВЛЄВА: Відреагували дуже стримано. Ми звернулися до виробників, а не до філій, які є, потім звернулися до тих, хто є їх представниками в нашій країні, і вони, якраз, відгукнулися не письмово, жодної відповіді на листи, які я писала, я не отримала. Але деякі провідні компанії наголосили на тому, що вони вже не використовують фосфатів і реклама вже побудована на тому, що в наших миючих засобах немає фосфатів. Якщо б до нас долучилися екологічні лабораторії, які мають обладнання, які мають спеціалістів, то швидше б пішла ця робота, щоб ми, все ж таки, зрозуміли, обманюють вони пересічного громадянина чи ні?
ВЕД: Ви сказали, що фосфати полегшують прання, миття посуду і т. д. і, чим більше фосфатів, тим легше це зробити. Чим ви користуєтеся?
ЯКОВЛЄВА: Вже більше року, як я почала цю інформаційну кампанію, я вирішила почати, все ж таки, з себе. В себе в побуті всі мої друзі, рідні користуються безфосфатними миючими засобами. Всі ці розмови про те, що це дуже дорого, не відповідають дійсності.
ВЕД: Чи є якесь маркування на пачці, можна прочитати чи є там фосфати чи немає, скільки їх, зрештою?
ЯКОВЛЄВА: Це перше, до чого ми закликали пересічного громадянина, ми закликали дивитися, все ж таки, що написано на пачці з миючим засобом. Зараз наші виробники трошки лукавлять і пишуть не фосфати, а фосфанати. Тому ми і просимо це зробити на законодавчому рівні, щоб це було приведено до потрібної норми.
ВЕД: Виявляється, що ці фосфанати чи фосфати містяться не тільки в пральних порошках, а також, наприклад, у зубній пасті. Де ще можна це знайти?
ЯКОВЛЄВА: Все, що миє, це все побутова хімія. Хімія настільки зараз розквітла, скільки ми зараз їмо хімії, бо фосфати – це перша сходинка того, що настільки шкодить…
Ми почали економити воду, це нормально і повинно так бути, але ми стали вже не промисловим містом, яке було ще 20 років тому, ми вже бізнес-центр. У нас збільшилося в рази кількість населення, але в нас стоять великі підприємства, які брали великий обсяг води і цей великий обсяг розбавляв наші концентровані настільки зараз стічні води. Вихід є один – треба ставити локальні очисні споруди там, де є багато людей – це харчувальні заклади, торговельно-розважальні і т. д. Але, на жаль, цього не виходить.
ВЕД: Чому вітчизняні безфосфатні засоби дуже дорогі, майже за ціною імпортних. А, власне, де їх можна купити?
ЯКОВЛЄВА: Я не знаю…
ВЕД: Така пропагандистська кампанія, яка б примусила людей відкрити очі на те, чим вони користуються, вона може відіграти якусь роль?
ЯКОВЛЄВА: Вона відіграє і ми це бачимо. За статистикою, яку мені зараз дають, вміст фосфатів в стічних водах, все ж таки, знизився. Є така тенденція.
ВЕД: Як впливає активне використання фосфатів на якість питної води, якою ми всі щодня користуємося?
ЯКОВЛЄВА: Якщо брати Київ, ми користуємося водою, яка в нас йде від Росії і Білорусі. Там, як і в нас, немає заборони фосфатів у миючих засобах. Ми п»ємо воду, в яку скидають різні стоки, я маю на увазі, та забудова, яка є на берегах наших. Як тільки фосфати попадають у воду, починається реакція. Вони як добрива. Очисні споруди працюють на останній межі. Далі воно потрошку буде потрапляти у воду і в нас буде не вода, а кисіль. Ще 10 років тому не було такого у нас. Те, що зараз відбувається, це дуже жахливо.
ВЕД: Ще не так давно ми вважали, що запаси питної води в Україні, практично, невичерпні, а в результаті виявилося, що Україна займає передостаннє місце за запасами питної води на душу населення серед країн СНД. Чи можна сказати, що цей момент істини вже нарешті настав і програма «Питна вода» загальнодержавна, набере якихось конкретних вимірів?
ЯКОВЛЄВА: Поки програма буде далі набирати собі ходу, я хочу звернутися до громадян, які, все ж таки, водою користуються. Я розумію, що є регіони, де дуже дорога вода, але в Києві вода коштує десь півтори гривні. Те, що є задаром не цінується. У нас є запаси води, але воно не безкрайнє.
ВЕД: Якщо говорити про якість питної води, сьогодні ми користуємося тими нормативними документами, які побачили світ у 84 році, наскільки вони співвідносні з тими вимогами, які ставлять перед собою країни Європи, скажімо, куди ми йдемо?
ЯКОВЛЄВА: Давайте будемо говорити про те, які є водозабори, якого року в країнах Європи і в нас. Для того, щоб говорити про якість води і підвищення, все ж таки, треба робити реконструкцію і з технологічної точки зору, точно так же, для того, щоб у нас була придатна вода. Вода у нас придатна до пиття.
ВЕД: Сьогодні ми обговорювали екологічні проблеми з радником з інформаційних питань голови правління акціонерної компанії Київводоканал Вікторією Яковлєвою. Журналіст Ольга Таукач.
