Солонянська СШ № 2
Досвід роботи вчителя фізики І.
“Тестові завдання з фізики
як основа розвитку критичного мислення”
Солоне
2013
ЗМІСТ
1. Опис передового педагогічного досвіду з теми
«Тестові завдання як основа розвитку критичного мислення»
1.1. Актуальність досвіду
1.2. Інноваційність ідей, покладених в основу досвіду
1.3. Теоретична база досвіду
1.4. Технологія досвіду
1.5. Моніторинг процесу і результату досвіду
1.6. Результати досвіду та їх аналіз
1.7. Практична спрямованість досвіду і можливість
розповсюдження
2. Використана література
“Критичне мислення є вміле відповідальне мислення,
що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні
судження, оскільки воно засновується на критеріях;
є таким, що самостійно коректується та плине до контексту”.
М. Ліпман .
1. Вступ
1.1 Актуальність досвіду
В умовах модернізації освіти в методиці викладання навчальних предметів виник розрив між метою загальної середньої освіти з формування різнобічно розвиненої особистості, що володіє високим рівнем загально-культурного і особистісного розвитку, здатної до самостійного вирішення нових, ще невідомих завдань і традиційною системою навчання, заснованої на репродуктивно-ілюстративному методі пояснення нового матеріалу, монологічної і авторитарної функціях учителя, пасивності учнів.
Боротьба за якість знань становить важливе завдання школи. Знання стають міцними і грунтовними лише тоді, коли вони свідомі, цілеспрямовані. Така якість знань забезпечується, перш на все, збудженням і розвитком інтересу до наук, розумінням їх значення, в загальній системі пізнання природи. Виключного значення набуває підвищення наукового рівня уроків, удосконалення методів, уміння розвивати розумові здібності учнів, їх пізнавальну діяльність, формувати громадські стимули навчання. У процесі пізнання учень повинен іти від простих до більш складних форм і тим самим розвивати критичне мислення.
Таким чином, випускник сучасної школи, який буде жити і працювати в ХХІ столітті, в суспільстві, повинен мати такі якості:
- гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, які постійно змінюються, самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, в нестандартних ситуаціях;
- самостійно критично мислити, вміти побачити труднощі і шукати шляхи раціонального їх подолання, використовуючи сучасні технології, грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні факти для дослідження певної задачі, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення,
-формулювати аргументовані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми);
-бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти працювати в команді;
-самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного рівня.
На думку сучасних педагогів, саме набуття цих життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватись в сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу. Ідея компетентністно-орієнтованої освіти – це одна з відповідей системи освіти на соціальне замовлення. В суспільстві майбутнього конкуренцію витримає тільки успішна особистість. Тому я почала працювати над проблемою “Розвиток критичного мислення на уроках фізики”.
1.2. Інноваційність ідей,
покладених в основу досвіду
В основі досвіду лежить новий підхід до викладання фізики – орієнтація іде на кожного учня, як особистість, на розвиток його компетентностей за допомогою інноваційних технологій. Під час уроку та позакласних заходів іде залучення школярів до творчої активної діяльності та впевненого вибору свого подальшого життєвого шляху.
1.3. Теоретична база досвіду
Основні документи, якими керуюсь у своїй роботі:
Закон України “Про освіту”
Закон України “Про загальну середню освіту”
Закон України “Про національну програму інформатизації”.
Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.
Національна доктрина розвитку освіти України.
Головні завдання, що стоять у вирішенні даної проблеми:
ü виявляти і розвивати критичне мислення учнів;
ü формувати компетентності;
ü використовувати інноваційні технології у навчально-виховному процесі.
Розвинену особистість неможливо виховати без розвитку її компетентностей. Як це зробити?
Ще Ян Амос Коменський у своїй книзі “Великая дидактика” писав: “Какое бы занятие не начинать, нужно прежде всего возбудить в учеников серьёзную любовь к нему, доказав превосходство этого предмета, его пользу, приятность и что только можно”. Сьогодні це можна втілити в життя, використовуючи інтерактивне навчання. Спираючись на праці О. Пометун, О. Сібіль, О. Барановської, Н. Браташ, я теж взяла за основу у вихованні і розвитку компетентностей учня сучасні технології. Саме на таких уроках вони вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивна технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, конференцій, проведення мозкових штурмів, створення проблемних ситуацій і спільне їх розв’язування. Всі ці методи і багато інших я використовую на своїх уроках, щоб виховати і розвинути ключові компетентності учнів.
Спілкуватися з учнями як з партнерами, не опускатися, а піднятися на рівень дитини – мета більшості освітніх інновацій, що запроваджуються останнім часом. Тільки поставивши дитячу особистість в центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, можна побачити очі, що горять жагою відкриття, і відчути, що працювати треба тільки так
Для вирішення низки проблем, що виникають на уроках фізики, учителі застосовують інтерактивні методи (проблемні ситуації дискусії, ігри, тощо). Саме слово «інтерактив» означає дослівно «активізація внутрішніх здібностей учнів». Учитель має виступати не автором, а співавтором уроку. При цьому успішне проведення уроку визначається наступними чинниками: 1) виконання мінімуму; 2) задоволення учнів від уроку.
Обидва ці чинники якісного уроку залежать від інтересу учнів. У свою чергу, інтерес виникає в тому разі, коли всі знання, здобуті учнями з даної теми, будуть затребувані, а учні відчують потребу доповнити ці знання і застосувати їх під час проведення експерименту, розв’язування задач чи вивчення інших тем.
КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
v Уміння мислити
v Відповідальність
v Формулювання самостійних суджень
Критерії, на які спирається критичне мислення
v Увага та чуйність до контексту
v Корекція, що виконується особисто та самостійно.
1.4Технологія досвіду
Ознайомившись з працями вчених, я переконана, що успішна особистість повинна вміти приймати рішення, критично мислити, робити свій вибір і аргументувати його, бути компетентною.
Компетентність – уміння людини повноцінно жити в суспільстві.
а) вміння приймати рішення;
б) вміння робити вибір;
в) вміння брати на себе відповідальність;
г) вміння безконфліктно виходити з життєвих ситуацій;
д) прийняття діяльності демократичних інститутів суспільства.
Мої дії:
1. Створюю ситуації вибору (пропоную тести з варіантами відповіді, пропоную завдання різного рівня, варіативні домашні завдання, пропоную перелік тем творчих робіт та повідомлень, завдання для релейних контрольних робіт).
2. Створюю проблемні ситуації.
3. Практикую групову роботу. Групи формую сама, або за бажанням учнів. Групи бувають змінного складу.
4. Організовую ділові ігри.
5. Проводжу виховну роботу, спрямовану на громадянське, патріотич-не виховання, повагу до національних традицій.
На уроках: Цього я досягаю, використовуючи тести з варіантами відповіді, завдання різного рівня, варіативні домашні завдання, пропоную перелік тем творчих робіт та повідомлень.
На уроці: Даю завдання підготувати доповідь на тему “Внесок українських вчених у розвиток космонавитки”, або доповідь про діяльність і життя окремого вченого світового масштабу.
Організація активного навчання
Фаза актуалізації
Під час цієї я спрямовую учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, ставили запитання.
Мета фази актуалізації:
§ оживити в пам’яті учнів уже наявні знання;
§ неформальним шляхом оцінити всі відомі, навіть помилкові, знання учнів;
§ встановити мету навчання;
§ зосередити увагу учнів на темі;
§ представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї
На цьому етапі для розвитку критичного мислення я використовую тестові завдання. Для цього класс об’єднується у кілька груп. Їм даються варіанти тестових завдань. Наприклад, по темі «Загальні відомості про рух». У групах учні обговорюють і вибарають правильну відповідь. А потім один з них вистуває, висловлює і пояснює думку всіх чому вони вибрали таку відповідь. Наприклад:
1. На малюнку 1 показано зближення а і стикування б космічних апаратів. В якому випадку можна вважати космічний корабель «Союз» матеріальною точкою для визначення його положення відносно: 1) Землі? 2) орбітальної станції «Салют»?
А 1. а) Так Б 1.а) Так В 1.а)Так
б) Так б) Ні б) Так
2. а) Так 2. а) Так 2. а) Ні
б) Ні б) НІ б) Ні
Спочатку учні згадують, що називають матеріальною точкою. Потім аналізують малюнок і тоді роблять висновок, вибираючи правильну відповідь.
2. Чи можна вважати поступальним рух; а) колінчастого вала? б) шатуна 2? в) поршня 3 під час роботи двигуна внутрішнього згоряння (мал. 2)?
А а) Ні б) Ні Б а) Так б) Ні в) Ні В а) Ні б) Так в) Так
Д а) Ні б) Так в) Ні
В даному тестовому завданні розвивається критичнее мислення, оскільки, учні повинні згадати матеріал з фізики за 8 клас: що таке колінчастий вал, шатун і будову двигуна внутрішнього згоряння, а також повторити, який рух називають поступальним.
Навчальна дискусія дає змогу учням відстоювати різні точки зору з будь-якого суперечливого питання. Учні одержують підтримку групи при знаходженні та викладанні аргументів, вдумливого розглядання проблеми та прийняття зваженого продуманого рішення із розумінням суті справи.
Фаза побудови знань
Вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них.
Мета фази побудови знань:
§ порівняти очікування з тим, що вивчається;
§ переглянути очікування та висловити нове;
§ виявити основні моменти;
§ відстежити процеси мислення;
§ зробити висновки та узагальнити матеріал;
§ поєднати зміст уроку з особистим дослідом учнів;
§ поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.
На цьому етапі я роздаю однакові тестові завдання всьому класу. Разом з учнями розбираю і аналізує відповіді до тестових завдань і вибирають разом правильну. На даному етапі виявляються основні моменти, я відслідковую процеси мислення в учнів, як вони володіють навчальним матеріалом, як уміло відкидають неправильні відповіді.
Фаза консолідації
Учні зрозуміли ідеї уроку, вчитель примушує відрефлексувати їх, запитати себе, як вивчене змінює їхні попередні уявлення, як вони можуть використати нові знання.
Мета фази консолідації:
§ узагальнити основні ідеї;
§ інтерпретувати визначені ідеї;
§ обмінятися думками;
§ виявити особисте ставлення;
§ апробувати ці ідеї;
§ оцінити, як відбувається процес навчання;
§ поставити додаткові запитання.
На цьому етапі я використовую роботу з тестами на комп’ютері. Учні об’єднуються у пари, використовуючи уже вивчений матеріал на уроці, повторюють його за комп’ютером, а потім обговорюють і вибирають правильну відповідь. Але тут уже у них як консультант виступає комп’ютер. Тому, що вони зразу ж бачать чи правильну відповідь вони вибрали. Якщо ж відповідь є не вірною це є привід знову ж для обговорення, обдумування.
Отже, критичне мислення із застосуванням тестових завдань передбачає обговорення різних думок, заохочує пошук нестандартних рішень. Критичне мислення з використанням тестових завдань неможливе без творчого підходу.
Щоб успішно навчати дітей, треба відкинути думку, що інформацію можна передавати за допомогою класної дошки чи підручника. Пояснюючи нове поняття, учитель має з'ясувати, які уявлення учні вже мають. Потім запропонувати завдання, в процесі виконання якого учень складе адекватне розуміння предмета.
Розглянемо основні методи роботи.
1. Організація класу на основі демократичної участі усіх без винятку учнів.
Те, як ми розсаджуємо дітей у класі, для них має велике значення. Діти, що постійно перебувають у групі «малоздатних», позбавлені можливості спілкуватися з підготовленішими учнями. Вони починають сприймати себе як безсилих, не здатних приєднатися до класної чи шкільної «еліти».
2. Заохочення обговорення, а не праця в тиші.
Обговорення дає змогу учням поділитися знаннями, створюючи загальний банк ідей, доповнювати ідеї однокласників, змінювати власні погляди з урахуванням конструктивної критики.
3. Заохочення фізичного руху.
Учні, особливо молодших і середніх класів, мають безпосередньо фізично відчувати навколишні предмети і явища, на основі чого створюються уявлення про символічні поняття предмета. Фізичні дії – групування, пошук. Маніпулювання і будування – надають абстракціям реалістичний характер.
4. Виконання завдань з продовженням на противагу завданням з очевидним кінцевим результатом. Залучення учнів до різних досліджень спонукає їх до творчого сумніву замість бажання отримати єдино правильну відповідь якомога швидше.
5. Цінність гри.
Виділяти учням час на обдумування ідей і розробку нових плідних або неплідних варіантів дуже ризиковане через насичений навчальний план. Але це дає змогу робити випадкові відкриття, здійснювати спонтанний пошук і знаходити інтуїтивне рішення. Крім того, такі паузи дають змогу учням відпочити від постійного оцінювання виконуваних завдань.
6. Особиста зацікавленість.
Наша мета — зацікавити учня, збудити його допитливість і дати йому відчути радість, що фізика — частина нашого життя, а не набір сторонніх і малоцікавих загадок,
Ми маємо пам'ятати, що фізика — це винахід людини, як мова чи інструмент ремісника. Тому будь-які знання даються людині не просто через логічне мислення, а створюються нею в процесі адаптації до навколишнього світу. Людина інтелектуально розвивається в процесі впливу на світ, сприймання й засвоєння нової інформації. Дія і активність — ключові елементи пізнання.
Замість процесу особистого механічного запам'ятовування в основу уроку фізики має бути покладена фізична діяльність у фізичному оточенні. Щоб досягти ефективного навчання, ця діяльність має спиратися на щоденні потреби, інтереси і допитливість учня.
Щоб досягти максимального включення учнів у процес навчання, оточення має бути дружелюбним, готовим до співробітництва і відкритим до нового, непізнаного. Іншими словами, навчання має бути демократичним.
Здійснивши перехід від механічного заучування до навчання дослідницького характеру, ми помічаємо зростання мотивації в навчанні, що сприяє розвитку гнучкішого фізичного мислення і впевненості в собі.
Загальні відомості про рух
1. На малюнку показано зближення а і стикування б космічних апаратів. В якому випадку можна вважати космічний корабель «Союз» матеріальною точкою для визначення його положення відносно: 1) Землі? 2) орбітальної станції «Салют»?
А 1. а) Так Б 1. а) Так В 1. а) Так Г 1. а) Так Д 1. а)Так
б) Так б) Ні б) Так б) Так б) Ні
2. а) Так 2. а) Так 2. а) Ні 2. а) Так 2. а) Ні
б) Ні б) Ні б) Ні б) Так б) Так
2. Чи можна вважати поступальним рух; а) колінчастого вала 1?
б) шатуна 2? в) поршня 3 під час роботи двигуна внутрішнього згоряння?
А а) Ні б) Ні в) Так Б а) Так б) Ні в) Ні
В а) Ні б) Так в) Так Г а) Так б) Ні в) Так Д а) Ні б) Так в) Ні
3. Яке з наведених тверджень є правильним?
Основне завдання механіки полягає в:
А знаходженні положення тіла
Б вивченні різних видів механічних рухів
В визначенні положення тіла в будь-який момент часу
Г знаходженні положення тіла через певний інтервал часу
Д визначенні причини зміни руху тіла та умов його відносного спокою.
4. В якому з наведених прикладів досліджуване тіло можна вважати матеріальною точкою?
А Визначають силу опору повітря при русі автомобіля
Б Обчислюють коефіцієнт корисної дії електродвигуна
В Знаходять архімедову силу, що діє на дирижабль
Г Обчислюють траєкторію руху гарматного снаряда до цілі
Д Знаходять тиск гранітної колони па грунт.
5. В яких випадках рух цеглини можна вважати поступальним?
А 5 Б 1,2, 4,6 В 2, 3, 5, 7 Г 3, 5,7 Д 5, 7
Прямолінійний нерівномірний рух
1. Поїзд, рухаючись прямолінійно з швидкістю 54 км/год, почав
гальмувати з прискоренням 0,3 м/с2, не доїжджаючи 250 м до кілометрового знаку відстаней. Визначте координату тепловоза після зупинки, якщо за початок відліку вважати покажчик і напрям осі ОХ
збігається з напрямом руху поїзда.
А 125 м Б 11 м В 88 м Г 75 м Д 88 м
2. Камінь упав у шахту. Визначте глибину шахти та кінцеву швидкість каменя, якщо час падіння його 5 с.
А 500м; 25м/с Б 61м; 32м/с В 123м; 49м/с
Г 100м; 45м/в
Д 123 м; 32 м/с
3. М'яч кинуто вертикально вгору. Знайдіть графічно переміщення м'яча через 2 с. Вважати g=10/с2.
 |
А 50м Б 20м В 10м Г 50м Д 40 м
4. Рух тіла задано рівнянням х = 3 — 4t + t2. Який з графіків проекції швидкості відповідає цьому руху?
5. Складіть речення зі слів.
Однією з основних ознак 1) рівномірного руху єнерівномірного руху єпрямолінійного руху є...
а) незмінність швидкості... б) зміна швидкості... в) за напрямом; г) за абсолютним значенням; д) за напрямом та
абсолютним значенням.
А1 — а, в 2 — б, г 3 — а, в Б 1 — а, г 2 — б, г З — а, в В 1— а, в
2 — б, д 3 — а, в Г 1 — а, г 2 — б, д 3 — а, в ; Д 1 — а, г 2 — б, г 3 — б, г
Сили в природі
1. Буксирним тросом автомобіль масою 1 т переміщують по прямолінійній ділянці траєкторії з прискоренням 0,5 м/с2. Жорсткість троса 8000 Н/м. Знайдіть силу, яка надає автомобілю прискорення та здійснює видовження троса. Тертя не враховуйте.
А 2 кН; 2,5 см Б 0,5 кН; 6,3 см В 0,1 кН; 1,3 см
Г 0,4 кН; 5 см Д 5 кН; 63 см
2. Визначте силу притягання між двома однаковими свинцевими кулями радіусами 1 м, якщо відстань між їхніми поверхнями становить 4 м. Густина свинцю дорівнюєкг/м3.
А 3,1 Н. Б 5•103 Н В 1,7 • 10 -2Н Г 4•10 -3Н Д 3•10-3Н .
3. На малюнку зображено графік залежності модуля сили тертя, що діє на тіло, від часу. Нерухоме тіло масою 5 кг стоїть на горизонтальній поверхні і приводиться в рух зовнішньою силою. На ділянці СД зовнішня сила стала. Визначте: 1) максимальну силу тертя спокою;
2) прискорення на ділянці ОС; 3) при скорення на ділянці СД.
А 3 Н; 0; 0,6 м/с2 Б 2,5 Н; 1,3 м/с2; 0,5 м/с2 В 3 Н; 0,6 м/с2; 0,6 м/с2 Г 2,5 Н; 0,5 м/с2 Д 3Н; 0; 0
4. Визначте швидкість обертання Землі навколо Сонця υ, якщо їх маси відповідно т і М, а відстань між центрами Землі і Сонця дорівнює R. З наведених фраз і формул складіть розв'язок задачі.
1) За другим законом Ньютона ця сила дорівнює: 2) Після перетворень формула для знаходження орбітальної швидкості Землі буде мати вигляд: 3) Земля рухається під дією сили притягання Сонця, яка визначається формулою: 4) Прирівнюючи праві частини виразів, дістанемо рівняння руху Землі навколо Сонця:
а) 
б) 
в) 
г) 
А 4–в; 3–б; 1—г; 2–а Б 3– б; 1—г; 4—в; 2–а В 1—а; 4— в; 3—б; 1—г
Г 4–в; 2–а; 3– б; 2–г Д 3–б; 1—г; 4–а; 2–в
5. В якому випадку на малюнку показано: а) гравітаційну силу? б) силу пружності? в) силу тертя
А 1– а; 2–б; 3– в; 4–б Б 1– б; 2–б; 3–в; 4-а В 1– а; 2– в; 3– б; 4– в Г 1– а; 2– в; 3– б; 4– б Д 1– а; 2– б; 3– в; 4–а
Рух під дією сили тертя
1.Кулька масою 50 г підвішена на нитці завдовжки 80 см, обертається в горизонтальній площині по колу радіусом.30 см. Знайдіть рівнодійну сил, яка примушує кульку рухатись по колу.
А 0,2 Н Б 0,35 Н В 0,15 Н Г 0,06 Н Д 0,1 Н
2. Брусок лежить на похилій площині з кутом нахилу 10°. При якому найбільшому значенні коефіцієнта тертя ковзання тіло почне ковзати по похилій площині?
А, 0,05 Б 0,24 В 0,5 Г 0,34 Д 0,18
3. На малюнку зображено графік проекції прискорення автомобіля, який піднімається на тору. Визначте силу тяги автомобіля, якщо коефіцієнт опору дорівнює 0,05.
А 4,5 кН Б 3,2 кН В 6,8 кН Г 1,8 кН Д 0,6 кН
4. Як змінилась сила натягу нитки після того, як на один з вантажів поклали додатковий вантаж? Чому? Тертя не враховуйте. А Збільшилась. Маса другого вантажу стала більшою
Б Зменшилась. Вантаж 2 починає рухатись униз тому, що сила натягу нитки менша, ніж сила тяжіння
В Сила натягу нитки з правого боку блока буде більшою, ніж з лівого боку в результаті прискореного руху вантажів
Г Не змінилась. Нитка не зазнає деформації
Д Збільшилась. Вантаж 1 починає підніматись угору, отже,
прикладена до нього сила пружності більша, ніж сила тяжіння.
5. Як рухатиметься плоска пластинка, що лежить на поверхні стола під дією сили 1) F1 або 2) F2 Точка 0 – центр мас. Тертя не враховуйте.
А 1) не рухатиметься; 2) повертатиметься
Б 1) поступально; 2) поступально
В 1) поступально; 2) повертатиметься
Г 1) повертатиметься; 2) поступально
Д 1) не рухатиметься; 2) поступально
Закони збереження імпульсу
1. На залізничній платформі закріплено гармату. Під час пострілу в горизонтальному напрямі з гармати вилетів снаряд масою 60 кг з початковою швидкістю 700 м/с. Визначте довжину відкочування платформи після пострілу, якщо коефіцієнт опору дорівнює 0,002. Маса платформи з гарматою 20 т.
А 163 м Б 78,3 м В 33,4 м Г 112,5м Д 97,5 м
2. Ракету масою 800 кг запускають з поверхні землі вертикально вгору з прискоренням 24 м/с2. Швидкість струменя газів, що викидаються із сопла, 2 км/с. Визначте витрату пального за одиницю часу.
А 16,7 кг/с Б 9 кг/с В 13,5 кг/с Г 27,3 кг/с Д 38,4 кг/с
3. За графіком проекції імпульсу визначте графік залежності проекції сили, що діє на тіло, від часу. Маса тіла не змінюється.
4. Позначивши довжину, масу і час відповідно буквами L, М, Т, визначте розмірність імпульсу.
А 
Б 
В 
Г 
Д 
5. Два автомобілі однакової маси т рухаються назустріч один одному по горизонтальній дорозі з швидкостями υ1=2υ і υ2=υ. Чому дорівнює імпульс першого автомобіля відносно другого?
А тυ Б 2 тυ В 3 тυ Г 1,5 тυ Д 0.
Тестова перевірка за ПК
Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань й умінь учнів. Існують різні види тестів, але найсучасніша технологія – це використання персонального комп’ютера. Користуюся програмами “ADTester” та “Test” . Дані програми дають можливість швидко перевірити рівень знань учнів та об’єктивно оцінити їх знання. Дітей же приваблює новизна опитування, можливість відразу після закінчення роботи побачити свою оцінку.
Перевагу надаю програмі “ADTester”. Ця програма дає можливість створити власні тести різного типу: вибрати одну правильну відповідь із запропонованих, множинний вибір, встановити відповідність, встановити послідовність дій, дати самостійну відповідь.
Крім того, програма “ADTester” дає можливість глибоко проаналізувати відповідь кожного учня окремо й виявити, які помилки були ним допущені.
Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.
1.5. Моніторинг процесу і результату досвіду
Будь-яка діяльність, пов’язана з навчальним процесом, повинна мати свої результати і способи перевірки досягнень учнів. Поряд з традиційними методами перевірки я використовую моніторинг. Насамперед, на початку теми в класі проводжу анкетування, де визначаю, які початкові навички і знання вони мають по темі, яка буде вивчатись.
| Запитання | Відповіді |
1 | Які фізичні величини, пов’язані з цією темою, ви знаєте? | |
2 | Одиниці вимірювання? | |
3 | Де в житті є приклади застосування знань з цієї теми? |
Після аналізу анкет я маю уявлення про рівень знань учнів на початок теми. Це дає можливість одразу виявити кому потрібно надати більше допомоги, а кому можна дати поглиблений матеріал. Наприкінці І семестру даю підсумкову контрольну роботу, яка включає тести, практичні завдання, створення проектів. Саме цей метод повністю відображає, на скільки розвинуті компетентності учнів, і процес підготовки самого проекту передбачає подальший розвиток цих компетентностей Після аналізу контрольної роботи я знову проводжу опитування:
Анкета
1. Які труднощі виникли у вас при вивченні даної теми.
2. Що зацікавило вас більше всього.
3. Що ще цікавого ви хотіли почути по цій темі.
Пропоную учням вказати, які труднощі виникли у них після вивчення даних тем і що вони, на їх думку, не зовсім засвоїли. Результати анкетування використовую в наступному семестрі як орієнтир для виправлення недоліків. А вихідне анкетування в травні покаже результативність роботи в другому семестрі і на що звернути увагу в наступному навчальному році.
Учні демонструють високий рівень розвитку компетентностей. Мої учні займають призові місця в ІІ етапі олімпіади з фізики, навчаються у вищих навчальних закладах, інші в технікумах і училищах. Багато з них вибрали технічні спеціальності.
1.6. Результати досвіду та їх аналіз
В період нестійкого інтересу до навчання формування успішної особистості учня стає можливим завдяки інтерактивним технологіям, які передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми. Вони ефективно сприяють формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. Навчання – не автоматичне вкладання матеріалу в голову учня. Потрібна напружена розумова робота дитини та її власна активна участь у цьому процесі. Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Не можливо одній людині знати все, навіть в окремій вузькій галузі знання. Численні факти добре “запам’ятовують” комп’ютери. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції і вже на підставі цього вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Як показує досвід, учні виявляють більший інтерес до предмета, активно працюють, виявляють бажання покращити свої результати. А це вже є велике досягнення. Діти після таких занять стають більш відкритими, не соромляться висловлювати свої думки, вміють уважно вислухати. В громадському житті вони стають більш активнішими: вболівають за життя міста, його добробут. Це проявляється в готовності допомогти пенсіонерам, підготувати концерт для ветеранів, навести порядок в місцях відпочинку. Інтерактивні технології допомагають учням розкрити всі свої таланти.
Практична спрямованість досвіду і можливість розповсюдження
Основні вимоги до сучасного спеціаліста, крім високого рівня спеціальних знань: самостійність і можливість творити, вміння робити вибір, орієнтуватися в інформацій-ному просторі, вільно спілкуватися, постійно вчитися. Саме це і створює успішну особистість, яку виховує і розвиває сучасна школа. Інтерактивні технології відповіда-ють сучасним вимогам і показують високу результативність у формуванні компетент-ностей.
Свої знання і творчі здібності учні реалізують і в процесі позакласної роботи. Проводяться тижні фізики, вікторини, КВК.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України, 1996р №30.
2. Закон України “Про освіту”, від 19 грудня 2006 року.
3. Закон України “Про загальну середню освіту”, 2006р.
4. Закон України “Про національну програму інформатизації”, відомості Верховної Ради України, 1998р. №27-28.
5. Концепція 12-річної середньої загальної освіти// Директор школи. – 2002. – №1.
6. Національна доктрина розвитку освіти України XXI ст. – К.: Шкільний світ. 2001.
7. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти// Освіта України. – 2004. – №5.
8. Концепція профільного навчання в старшій школі// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – №24.
9. Амонашвіллі Ш. А. Размышления о гуманной педагогике. – Москва. – 1995.
10. Бабанский процесса обучения: общедидактический аспект. – М. – 1977.
11. Інформаційні компетентності – випускникам школи ХХІ століття// Завуч (Шк. світ). – 2005. – №4. – С.21-29.
12. Інформаційні компетентності – обов’язковий актив учня сучасної школи// Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – №2. – С.67-71.
13. Беспалько и прогрессивные технологии обучения. – М. – 1995.
14. Кларин в мировой педагогике. - Рига, 1995.
15. Модель випускника// Завуч (Шк. світ). – 2005. – №13. – С.10-11.
16. Пометун О., Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід, метод, посібник. – К.: АПН. – 2002.
17. Чошанов технология проблемно-модульного обучения. – М. – 1996.
18. Кроуфорд, Венді Саул і інші технології розвитку критичного мислення. Київ, «Плеяди», 2006
19нциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач . – Х.: Вид. група «Основа», 201с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
