Виступ команди ЛДЖ у квадраті
на районному фестивалі дружин юних пожежних 2011р.
Звучить телефонний дзвінок. З-за лаштунків лунає:
- Алло, черговий по пожежній частині слухає!
- Так, так. Адресу записую.
- Чекайте!
Звучить сирена. Вибігає команда, одягається, бере вогнегасник, драбину, відро, одягає каски, шикується.
- Команда! До бою з вогнем готові?
- Завжди готові!
- По машинам!
Вибігають із сцени. Входить один учасник у парадному вбранні.
- Щось трапилось у Доманівці. Десь пожежа, мабуть. Бо пожежники ледве з ніг мене не збили, і машини пожежні таке виття підняли, що не дай, Боже! Таке враження, що з усіх сіл району пожежу гасити з’їхались. Ой, а як же фестиваль дружин юних пожежних? Я ж на агітбригаду запізнююся! Треба поспішати!
Вибігає. На сцену входить ведучий .
- Добрий день всім юним пожежним, шановному журі та гостям! Розпочинаємо районний фестиваль дружин юних пожежних. До виступу запрошується команда Доманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (пауза). А де ж вони? Ви не бачили де вони поділись? Де їх агітбригада?
Заходить учень.
- Ти чого репетуєш?
- Команда зникла. Я оголошую їх виступ, а їх немає. Що робити?
- Чого ґвалт підняв? Нема, то й нема. Вони добре діло роблять – пішли пожежу гасити.
- Яку пожежу? Де пожежа? Де горить? (принюхується, йде до глядачів) У вас горить?
- Та ні. Там будиночок загорівся, проводка замкнула. А в кімнаті діти малі залишися без догляду дорослих. Ох і горе!.. А команда другої школи гасять вогонь, юні пожежні вони чи хто? Вони – професіонали своєї справи. Бачиш, не лише виступають, а й практичні навички здобувають.
- Та знаю, знаю. Ще і інструктажі з молодшими класами проводять, залучають учнів до пропаганди здорового способу життя. А що ж мені робити? Як же конкурс?
- Не нервуй, все буде гаразд.
Співаючи пісню на мелодію «Не кочегари…» входить команда:
Ми рятувальники - пожежники
Ми на всі руки мастаки.
Свою майстерність ми тренуємо
Й малечу учим залюбки!
Ми від пожежі вас врятуємо
І від великої води.
Здоров’я ваше загартуємо
І недопустимо біди.
- А ось і вони, а ти хвилювався.
- Ну як погасили пожежу? Врятували дітей?
Члени команди:
- Все гаразд. З роботою справились добре і вчасно.
- Добру роботу ми разом зробили
- Дружно і швидко вогонь погасили.
Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоби вас порозважати
І про команду «ЛДЖ у квадраті»
Всім сьогодні нагадати.
В команді нашій - Женя - раз і Женя – два!
Дві Діани творять різні диві!
І не має в цім секрету:
В команді є дві Лізавети!
Тож команда «ЛДЖ у квадраті», безперечно,
Вітає всіх святково і сердечно!
Пісня на мелодію «Так хлопайте в ладоши»
Вкотре ми на сцені перед вами
Знову ми готові виступать.
Зустрічайте нас, панове й дами!
Будемо ми всіх перемагать.
Любимо співати й жартувати,
Танцювати і вистави грать.
Але головне, ми запевняєм,
Правила пожежні треба знать!
Давайте пам’ятати у будь-яку з годин,
Що треба набирати нам номер 101.
Вам завжди допоможуть,
На поміч вам прийдуть
Рятівники-пожежні вихід враз знайдуть.
Капітан: Ну що ж, за роботу. Візьмеш машину часу і зганяєш по всіх школах. Перевіриш там протипожежний стан і засоби пожежегасіння. На всякий пожежний випадок візьмеш з собою вогнегасник, відро, сокиру, лопату, багор, ящик піску, кілька рукавів, пожежну драбину, а ще з 50 пожежників…
Юний пожежний: Не влізуть.
Капітан: Куди?
Юний пожежний :У машині часу не помістяться. Я сам ледве тримаюся. А знали б ви, як важко педалі крутити.
Капітан: Ну, тоді тобі доведеться гасити чим не будь.
Юний пожежний : Пристосуюсь. Рушаю.
Сідає на дитячу машину і їде. Потрапив до Давньої Греції, де заклопотаний Архімед готується спалити римський флот за допомогою своїх дзеркал.
Архімед(дивлячись вгору): Гей, Анефосе! Ледацюго чортів! Я тобі як наказував хмари розганяти? Ану, згадуй!
Анефос: Та я пам’ятаю – справа-наліво!
Архімед: А ти, негіднику, як робиш?
Анефос: У тієї мітли, що Ви мені дали, держак закороткий!
Архімед: Довгою мітлою кожен тобі дурень хмари порозганяє, а ти – мій учень. Тому давай, не лінуйся, проявляй кмітливість. І то швидко, бо он вже римські кораблі підходять. Так… ще трохи… добре! Молодець, так і тримай!
В’їжджає юний пожежний на машині часу.
Юний пожежний: Калі мера, пане греку! Чим займаємося? Вогні збираємося палити? Уже палимо, значить? Додумуються ж люди.
Архімед: (дістає посвідчення): Давньогрецька пожежна охорона. Інспектор Архімед Сіракузький. Перевіряю наявність засобів пожежегасіння на кораблях римського флоту.
Юний пожежний (спантеличений): І як перевірка?
Архімед (заклопотано): Щось хлопці зовсім не підготувалися до пожежі. Думали, якщо на воді, то горіти не будуть. Легковажні. Ти лише глянь, чужинцю, що там робиться? Горять за милу душу!
Хореографічний етюд.
Юний пожежний: Жорсткуваті у вас методи перевірки. Ну, я поїхав. Бувайте здорові!
Потрапляє у середньовічну Європу. На майдані стовп, біля якого розмовляють двоє інквізиторів.
- Де відьма поділася?
- Полетіла.
- На чому полетіла?!
- На вінику. Вона в туалет попросилася, от і довелося руки розв’язати. Хто ж міг знати, що там віник літаючий?
- Ти повинен був передбачити! І що мені тепер накажеш робити? Сам архієпископ гостей скликав, а я йому замість аутодафе якого дідька покажу?! Спокійно-спокійно, я зараз щось придумаю… головне – тільки не панікувати… так, відьми нема. Свіжу ще не знати коли зловимо…
В’їжджає юний пожежний на машині часу.
Юний пожежний: Сервус, панове інквізитори! Аутодафе готуєте? От молодці. Доведеться вас оштрафувати.
Інквізитор: Певно, посланець самого архієпископа? Щось йому не сподобалось. Скажи, за що ти гніваєшся на нас?
Юний пожежний: А хіба нема за що? Де напис «При пожежі телефонувати»? Де первинні засоби пожежегасіння? Де на електричному стовпі напис «220 вольт»? І взагалі, чому на вашому стовпі електричних дротів нема? Ні, ваш сьогоднішній захід я дозволити не можу. Подуріли люди: до житлових приміщень два кроки, а вони відкритий вогонь збираються розводити.
Інквізитор: Що ж нам тепер накажете робити?
Юний пожежний: Для початку усунете помічені мною недоліки, а там побачимо. Я за тиждень знову навідаюся.
Їде на машині часу. Потрапляє у сучасну Україну. Мама сварить своїх чорних дітей.
Мама:Діти, чиї ви?
Діти: Ваші, мамо.
Мама: А чого ж ви такі чорнющі?
Діти: Ми гуму за сараєм палили.
Мама: Ви не могли чогось інакшого палити?
Хлопчик (до сестри): Казав тобі, що треба сіно палити, а ти: «Гуму краще, гуму краще!» Через тебе мама розізлилася.
Співають на мелодію «Одна калина»
Видно, видно, аж за край
Як горить у діда Сидора сарай
Сумно, сумно на душі
Забирай, що хочеш і біжи туши
Одну хатину за селом,
Одну драбину під вікном
Одну корову, що додому йшла сама.
Біжить дівчина із відром,
Біжить хлопчина з топором,
Бо вогнегасника у нас в селі нема.
- Цікаво. А що було б в країні, якби ніхто не дотримувався правил протипожежної безпеки?
- А було б якраз те, що відбувається сьогодні.
Діти дістають газети й нібито зачитують факти:
- За одну добу в Україні виникає до 200-т пожеж, в яких гинуть люди, знищуються будівлі, техніка.
- Причинами зазначених пожеж є: несправність пічного та електричного обладнання, недотримання правил протипожежної безпеки мешканцями будинків.
- Також пустощі дітей, ігри із сірниками, новорічні феєрверки.
Всі: Ви теж хочете опинитися на їхньому місці?
Ні!!!
Звучить реклама «Герой-рятівник завжди поруч»
З’являється вивіска “Приймальна комісія»
Абітурієнт 1: Доброго дня. Я хочу стати пожежником!
Голова: А ти знаєш яким має бути справжній пожежник?
Абітурієнт 1: Ні!
Голова: Справжній пожежник має бути розумним, кмітливим, спритним, сильним, витривалим і так далі. Всього 156 пунктів. От зараз я тебе перевірю на кмітливість. Завдання перше: добудь мені вогонь за допомогою ось цієї палички (дає величезний сірник)
Абітурієнт 1: А-а! Знаю! Треба терти її, як первісні люди! (Старанно тре)
Голова: З тобою все ясно. Наступний!
Заходить ще один абітурієнт.
Абітурієнт 2:Доброго дня.
Голова: Доброго. Ти теж хочеш стати пожежником?
Абітурієнт2:Так.
Голова: Тобі розказати яким має бути справжній пожежник?
Абітурієнт 2: Не треба. В мене записано. Всі 157 пунктів (показує на долоні)
Голова: Ого! Більше, ніж у мене. Молодець! Гарно підготувався. Перше завдання: добудь вогонь за допомогою палички (дає величезний сірник).
Абітурієнт 2: Дякую, але в мене свої палички є (дістає з кишені сірники).
Голова (вражено): Талант. Добре. Слухай наступне запитання. Чим відрізняються скрипка і рояль?
Абітурієнт 2: Рояль горить довше за скрипку.
Голова: Ти глянь, який молодець! Слухай третє завдання. Відповіси – зарахую до академії без іспитів. На кого надіятися бідній дівчині в пісні «Горіла сосна, палала»?
Абітурієнт 2: А ось надіятися можна лише на пожежників, бо вони ніколи не підведуть!.
Ми команда «ЛДЖ у квадраті», висловлюємо районній народній службі «101» свою пошану і доземний уклін!
Показ слайдів під час виконання пісні на мотив «Ласкаво просимо»:
Пожежне братство –
Це наше багатство.
Йому кордонів та і меж нема.
За мир і дружбу і пожежну службу,
Хай в кожнім святі зазвучать слова.
Команда «ЛДЖ»
Бажає вам добра,
Затишку та родинного тепла.
Команда «ЛДЖ»,
Команда «ЛДЖ» -
Це Доманівська школа №2!
