Свято першого закосичення

Свято першого закосичення

Виховний захід у 2 класі

Мета: продовжити ознайомлювати дітей зі звичаями українського народу, з національними традиціями, познайомити з обрядом першого закосичення; розширити, поповнити знання про традиції догляду за волоссям та перші дівчачі зачіски; розвивати усне мовлення; виховувати глибокі почуття любові до матері, викликати бажання зберегти українські традиції, не забувати своєї національної культури.

Обладнання: урочисто прибрана класна кімната.

На дошці – вислови: « Коса – дівоча краса»,« Плетися, коса - добрішай, душа!».

На столі - коровай та свічка.

Для подарунків – мішечки з житом, горохом, вівсом, гречкою, цукром, часник, підкова, для кожної дівчинки – намисто.

Для виконання танцю: у кожної дівчинки – рушничок.

Для конкурсів: стрічки, гребінці, куліш, ложки, ножі, картопля.

ТЗН: музичний центр, записи пісень.

Ведуча 1:

Любі гості! Ми вітаємо вас на нашім святі,

Де отримаєте радість й усмішок багато.

Прошу дуже про клопоти і гірку журбу забути,

Бо ніхто тут, у цій залі, не повинен сумним бути.

Ведуча 2:

Смійтесь голосно і щиро, - хай душа радіє.

І, можливо, щось корисне на розум подіє.

А якби й що не вдалося, то не смійтесь нам у вічі,-

Бо таке, ви зрозумійте, глядачеві і не личить…

Ведуча 1:

Тож на свято ми вас кличем і запрошуємо радо

Про косу, дівочу гордість, ми розкажемо завзято.

Ведуча 2:

Стоїть хата небагата, солом’яна стріха,

Причілочки у китицях, мальовані вікна,

Обмазана, підведена, а сама біленька.

На подвір’ячку барвінок – трава зелененька.

Ведуча 1:

Ще й садочок, як віночок, хатинку квітчає,

У віконце з неба сонце в хату споглядає.

Тут чистенько і гарненько, тут усе в порядку.

Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку.

Господиня.

І Бог дбає, і донечка мені допомагає. Бо ще з давніх-давен так повелося, що українська хата завжди сяяла чистотою. Навіть мандрівники писали, що в Україні навдивовижу білі і охайні хатки.

Донька.

Ой, матусю. Я вже все навчилася робити: і підмітати, і посуд мити... Лиш ти чомусь не дозволяєш піч підмазати і побілити.

Господиня.

Тому що підмазувати і білити піч має тільки жінка. Адже піч — це обличчя господині. А дівчаткам не можна білити та мазати піч, бо їхня доля буде цілий рік журитися.

Донька.

Матусю, я так люблю допомагати тобі в усьому.

Господиня.

Бачу, бачу, донечко, що гарна ти зростаєш помічниця.

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Доню, моя доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко,

Що б в житті твоєму не прийшлось пізнати,

Не забудь ніколи маминої хати.

Донька.

Де б я не ходила, що б я не робила,

Знати й пам'ятати буду повсякчас:

Наймиліша хата — там, де народилась,

Найрідніша мати, що зростила нас.

— А чому ти, мамо, у вікно поглядаєш?

Напевно гостей ти якихось чекаєш?

Господиня.

Донечко рідненька, до нашої хати сьогодні зберуться хлопці та дівчата. Діти, донечко, самі не прийдуть, вони своїх мам і татусів приведуть. Бо у нас, донечко, сьогодні свято...(Стукіт).

Господиня.

Заходьте, заходьте до нашої хати,

Заходьте, мої хлопчики й дівчата.

Для людей відкрита наша хата біла,

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, з любов'ю і миром! (Заходять діти, батьки, вітаються).

- Ой, які гарненькі, ой, які веселі

Завітали гості у нашу оселю!

Дитина.

З проханням до вас завітали, щоб про обряд закосичення ви нам розказали.

Мама 1.

Та спочатку прийміть наші гостинці. Даруємо у мішечку гороху, щоб багатішали ви щороку!

Мама2.

Даруємо вам у мішечку жито, щоб діточкам було весело жити.

Мама3.

Принесли ми вам мішечок гречки, щоб у класі між дітьми не було суперечки.

Мама4.

А ще принесли вам в дарунок мішечок вівса, щоб шкільна родина була здорова уся.

Мама5.

Даруємо вам підкову на довгу і щасливу долю.

Мама6.

Даруємо цукор усім вам, щоб солодко жилося всім школярам!

Мама7.

Даруємо ще й часнику, щоб все було вам до смаку!

(Вручають хліб-сіль, подарунки. Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене»).

Господиня.

Щира дяка за ваші побажання і щедрі дарунки. Та щоб розмова була теплою, доброю та щирою — засвітимо свічечку. Нехай вогник і тепло цієї свічки живить ваше родинне багаття, буде оберегом від усіляких негараздів!

( діти ставлять хліб і запалену свічку на стіл).

Господиня.

Шановні гості, дорогі батьки, любі діти! Сьогодні в нашій родині свято, яке зветься «СВЯТО ПЕРШОГО ЗАКОСИЧЕННЯ». Ось його історія.

Ведуча 1:

Була в родині дівчинка. Доки малою була, тільки й турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й діла, що рости здоровою, набиратися розуму й досвіду, вчитися жити серед людей, спілкуватися з ними. І як одна з ознак цього безтурботного періоду життя — вільно розпущене волосся, прикрашене віночком або кольоровою стрічкою.

Господиня:

Пройдіться, дівчатка, по колу і покажіть ваші зачіски. Погляньте, шановні гості, яке гарне у наших дівчаток волосся – довге, густе, чисте, пахуче, красиве.

Ведуча 2:

Підростала дівчинка. Коли вона починала займатися якоюсь справою – чи то йшла в найми, чи в науку, чи то в няньки, чи то до школи, їй уже заважало розпущене волосся. Тому треба було підбирати його, а точніше — заплітати в першу дівочу косу.

Ведуча 1:

Не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення.

Господиня.

Виросла і моя донечка. Час її закосичувати, щоб помічницею для родини була. А що, дівчатка, чи хочеться вже й вам коси заплітати?

Дівчатка. Так!

Господиня.

Та перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали?

(Пісня-гра «Подоляночка»)

Дівчинка.

А я не хочу бути подоляночкою, бо вона сім років не вмивалася, а я вмиваюся щодня. Гей, заграйте-но, музики, в мене гарні черевики. Як будете гучно грати, будем гарно ми співати!

Пісня « Ой, є в лісі калина »

Господиня.

Співати й танцювати наші дівчатка вміють. А чи такі ж гарні господарочки вони, зараз розкажуть.

Дівчатка по черзі розповідають вірші.

Помічниця

Я - мамина доня, гарна, білолиця.

Я - мамина доня, доня – помічниця

Встану я раненько, підмету чистенько.

Ще й до мами скажу: - Відпочиньте, ненько!

Посуд я помию, гарно стіл накрию,

Тільки борщ зварити я іще не вмію.

Стежечка

З вишень пада білий цвіт, тихо шелестить.

Від порога до воріт стежечка біжить.

Я ту стежку промела, щоб чистенькою була,

Щоб маленький братик мій вчився бігати по ній.

Сама в хаті

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома

На базар пішла матуся,

В хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь за діло.

Підмету гарненько в хаті,

Молока дам кошеняті,

Своє ліжко застелю,

Квіти в горщику поллю,

Заплету я кіски русі,

І чекатиму матусю.

Маленька господиня.

Хоч на зріст я ще маленька

В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію –

ось тарілочку помию.

Ось кімнату замітаю,

Вранці квіти поливаю.

Всього я сама навчуся

Бо роботи не боюся.

Я матусі помагаю:

Пил із меблів витираю.

А я к вариться обід,

Підготую все, як слід.

Принесу з комори мамі

Капустину з буряками.

А як прийде із заводу

Тато мій – поставлю воду,

Мило й щіточку подам,

Ну а вмиється він сам.

Гостинець

На лугу, де сонце и птиці,

Я нарву травичку,

Ще й водою із криниці

Пригощу кроличку.

А смачненьку капустинку

Дам я кроленятам.

Усміхнуся:

- Вам гостинець з поля від зайчати.

Господиня.

А чи знаєте ви, дівчатка, прислів’я про дівочі коси?

Конкурс «Чи знаєш ти прислів'я»

Прислів’я

Дівоча краса — як майова роса.

Коса — дівоча краса.

Дівчина з косою, як трава з росою.

Нема коси — нема краси.

Дівка без коси — що кінь без гриви.

Де дівка з косою, там хлопці юрбою.

Подивись на косу а подумай про господиню.

Не вари борщу, поки не заплетеш косу.

Косу збережеш, щастя знайдеш.

Утоплюсь у косі – утоплюсь у красі.

Тихо Дунай воду несе, ще тихіше дівка косу чеше.

У кого коса товста, у того доля пуста.

Коса коротка, а доля солодка.

У неї в косах семеро чортів кублилося.

Господиня.

Молодці наші дівчатка, підросли, подорослішали. Можна вже їх і закосичувати. А мами завжди про донечок дбали?

Мами. Дбали.

Господиня. Рушничок до свята вишивали?

Мами. Вишивали.

Господиня.

Ідіть же, дівчатка, до матусь рідненьких

Дозволу питати, дозволу питати косу заплітати.

Дівчатка підходять до матусь, кланяються їм, промовляючи:

Благослови, мати, косу заплітати,

Косу заплітати, у стрічку вбирати.

Щоб виросла довга, густа та красива

І раніш своїх годочків щоб не була сива.

Мами.

Благословляємо!

(Мами дарують дівчаткам вишиті рушники. Під ніжну мелодію « Пісні про рушник» дівчатка танцюють з рушничками. Застеляють рушничками стільчики, сідають).

Господиня.

А закосичуватимуть вас, любі дівчатка, ваші матусі! Бо хто ж, як не матінка рідна, благословляє діток на добре, щасливе життя у достатку і праці.

Матусі.

Плетися, коса, розумнішай, голова,

Родися, краса, добрішай, душа!

Господиня.

А тепер, любі матусі, поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією в їхньому житті.

(Мами вітають донечок, дарують стрічки, гребінці).

Господиня.

А тепер, матінки, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усякого лиха і напастей, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Адже нічого немає сильнішого за материнське благословення.

Мамина молитва.

Донечко рідненька, ти іще маленька,

Я молюсь за тебе, як і кожна ненька.

Я прошу у Бога здоров'я міцного,

Щоб тобі послав він щасливу дорогу.

Щоб в житті ніколи ти горя не знала

І щоб твоя доля цвіла-процвітала.»

Пісня « Дівчинка - вкраїнка »

Господиня.

До нас завітали дівчатка - старшокласниці.

(По-різному заплетені, вони проходять залою).

Ведуча 1:

Наші дівчатка – україночки завжди ходили з непокритою головою. Їхнє гарне, довге, густе волосся робило їх дуже вродливими – справжніми красунями! Недарма у нас в народі кажуть:

« Довга коса – дівоча краса!»

Ведуча 2:

В Україні у будень дівчата заплітали волосся так: робили рівний проділ посередині голови, волосся розчісували на два боки і заплітали у дві коси. Потім косами обвивали голову як вінком. Правда ж гарно? До того ж – зручно: коси не заважали працювати.

Ведуча 1:

Гарну закосичену голівку дівчата в неділю та в свята вбирали у стрічки. Найкращу стрічку дівчина обвивала навколо голови, а до кінців, що звисали на шиї, в’язала або пришпилювала багато стрічок. Поверх стрічки, що навколо голови, надягала віночок, або стрічки кріпила до віночка.

Ведуча 2:

Ці стрічки прикривали косу дівчини від наврочення, і були обов’язково довшими, ніж коси.

Дівчинка

Коса завжди була в пошані,

Її носитиму і я.

Вона, як чисті в полі роси,

Вона, як співи солов’я.

Дівчинка.

Наче та роса, в дівчини коса.

Збережи її, бо яка ж краса!

Купай її в любистку й м’яті,

Щоб була пишна та густа.

Ти збережи її нащадкам, -

Це ж не позичена краса.

Дівчинка

І пам’ятай ти правило оце:

Щоб коса була густа і пишна,

То мий її в барвінкові та вишні.

Дівчинка

Блискучою косу хай зробить звіробій,

Лушпиння із цибулі, ромашка і шавлій.

А щоб була вона міцна й красива,

Шукай поради у жалючої кропиви.

Дівчинка

Волосся чорняве, волосся русяве,

Волосся пряме та кучеряве…

Довге, коротке, але усім

Волосся подобається чепурним.

Ведуча 1:

Колись в Україні існував звичай: прокинувшись, дівчина мусила перш за все «навести лад» на голові. Волосся, що залишилось на гребінці, обов’язково спалювали, бо вірили, що з нього може вити гніздо ворона, і тоді голова болітиме.

Ведуча 2:

Вважалося найбільшим нехлюйством братися за будь-яку роботу з розпущеними косами. Про таких казали: « У неї на голові ворона гніздо звила».

Пісня « Чом я не хазяйка»

Господиня.

За звичаєм дівчаток хочуть привітати хлопчики.

Хлопчики дарують дівчаткам намисто, смикають за косички, промовляючи:

Хлопчик.

Рости, коса, до пояса,

Від пояса, до п’яти,

Щоб була така, як ти.

Хлопчик.

Які гарні дівчатка у нас,

Ви красою вабите завжди нас.

Ой, дівчино, дівчино, постривай,

Перш ніж косу різати, подумай,

Нам приємно смикати за косу,

І ми хочемо бачити цю красу.

Тож, дівчатка, знайте ви кожен раз,

Що коса в пошані в народі й у нас.

Хлопчик.

Косички у дівчаток,

щоб смикати за них, —

Так думав я спочатку.

Та виявилось — ні.

Вони ростуть для того,

щоб заплітати довго,

Щоб хтось про них казав:

«Ах, ах, ах!»

А мені косичок не треба, я ж — хлопчак,

А що я теж красивий, то це помітно й так.

Господиня

Що гарні хлопчики, то гарні! А чи ростуть вони справжніми козаками? Чи можна вас ставити до роботи?

Ведуча 1:

У давні часи, обираючи доброго робітника, спочатку садовили за стіл і пропонували йому смачні страви. Потім дивилися, як він їсть. Якщо хлопець зразу ж брався за ложку та добре їв, то його брали до роботи, а якщо перебирав їжею, «лизькав» її та нюхав, погано їв, то такого робітника не брали.

Господиня

Ми зараз дізнаємось, як наші хлопчики впораються з кулішем, чи вміють вони добре їсти, чи ощадливі, чи вміють бережно їсти.

Конкурс « Поїдання куліша»

Дві команди хлопчиків їдять куліш, намагаючись обігнати один одного. А перед цим проказують:

« А мій батько і твій батько були добрі козаки.

Посідали серед хати й з’їли каші казанки»

Господиня

Ну, що ж, їдять добре! Але ж козак повинен уміти про себе дбати, їжу сам собі приготувати.

Конкурс « Начистити картоплю»

Господиня

З цим завданням теж впорались! А тепер їм останній іспит. Хай покажуть, чи уміють вони веселитися. Нехай нам заспівають!

Пісня « Гарний танець гопачок»

Господиня

Усі іспити хлопці склали. Отже, бачу, в цьому класі є таки козаки! А чи вміють наші козаки і козачки відгадувати загадки?

Загадка

Моя хороша, добра, рідна.

А також лагідна й привітна,

Ти любиш донечку і сина,

У всіх дітей одна-єдина.

Світи мені, як сонце ясне,

Я щиро зичу тобі щастя.( Мама)

Господиня

Давайте всі разом заспіваємо пісню, присвятивши її нашим рідненьким матусям.

Пісня « Мамине сонечко »

Дівчинка.

Наше свято закінчилось,

Із гостями прощатися час.

До побачення! Будьте багаті,

Хай Господь береже усіх вас!

Хлопчик.

Бажаємо щастя, бажаємо добра,

Бажаємо сонця, бажаємо тепла.

Хай доля усміхається віднині і вам,

Всій вашій родині і вашим діткам.

Дівчинка.

Нам прощатись час настав,

Тож нехай залишиться навік

Ваша вірність і любов,

Тож чекаємо зустрічі знов.

Звучить пісня « І в вас, і в нас хай буде гаразд!»