Склад населення Одеської області за статтю та віком на 1 січня 2013 року (стр. 2 )

Склад населення області за статтю та віком

Статево-віковий склад населення відображає найважливіші демографічні, економічні та соціальні характеристики. Він визначається співвідношенням основних груп і контингентів: чоловіків, жінок, дітей, осіб за віковими групами 0–14 років, 15–64 роки, 65 років і понад тощо. Структура населення – об‘єктивний результат змін у природному та міграційному рухах населення. У свою чергу її зміни вносять корективи у процеси подальшого відтворення населення.

Найкращу характеристику розподілу населення за статтю та віком дає статево-вікова піраміда, горизонтальні лінії якої відображають числа народжених, “скориговані” впливом смертності й міграції, та свідчать про зміни кількості та складу населення за останні 100 років.

Перша найбільша порожнина на статево-віковій піраміді припадає на роки голодомору 1931–1934рр. з піком у 1933р., після чого у 1935р. знов спостерігалось зростання народжуваності і, відповідно, збільшення чисельності населення. Наступна порожнина утворилася у роки другої світової війни і, як наслідок, демографічної кризи цієї війни, зменшення контингентів населення народжених у 1965–1969рр., коли у дітородний вік вступили особи, народжені у роки війни. Різке скорочення народжуваності у 90-х роках призвело до утворення нової порожнини на статево-віковій піраміді. Форма нижньої частини піраміди засвідчує наявність в області депопуляційних процесів, коли наступні покоління менш чисельні, ніж попередні. Покращення ситуації розпочалось на початку ХХІ сторіччя, коли рівень народжуваності почав підвищуватись. У 2012р. народжуваність склала 12,7 народжених на 1000 населення проти 8,0‰ у 2000р. Цей факт дає підставу сподіватися на деяке покращення ситуації у процесі відтворення населення.

Статева структура населення області характеризується перевагою жінок над чоловіками. За оцінкою на 1 січня 2013р. чисельність жінок в Одеській області становила 1266,1 тис. осіб або 53,1% від загальної кількості населення. Чисельність чоловіків становила, відповідно, 1118,0 тис. осіб або 46,9%.

На кожну тисячу жінок області на початок 2013р. у середньому припадало 883,1 чоловіка. В Україні цей показник становив 858,8.

У межах окремих вікових групах співвідношення статей має тенденцію до змін.

У групах молодшого віку і всіх наступних, включаючи 33 роки, за кількісним складом переважали чоловіки. Найбільший цей показник у віковій групі 25–29 років – на 1000 жінок припадало 1093,1 чоловіка.

У наступних вікових групах жінки переважають, і чим старше вікова група, тим більше перевага, що пов’язано з більш високою смертністю чоловіків, а також наслідком втрат чоловічого населення під час останніх війн і різних соціальних та історичних подій.

Падіння народжуваності у 90-х роках і тенденція смертності до зростання призвели до формування структури населення, для якої характерна висока питома вага осіб старших вікових груп і значно менша – дітей. Правда, у осіб чоловічої статі питома вага дітей вище, ніж старших вікових груп, але це відбувається через надвисокий рівень смертності чоловіків у віці 16–59 років. Слід зазначити, що збільшення народжуваності останніми роками призвело до зростання кількості дітей у віці 0–4 роки у порівнянні з даними перепису 2001р. на 40,6%.

Розподіл вікових груп постійного населення

Для оцінки процесу старіння населення побудовано декілька шкал і одна з них, яка використовується для населення з високим ступенем постаріння – шкала Россета. Згідно з нею населення, в якому частка осіб віком 60 років і старші склала 18% і більше характеризується як населення з дуже високим рівнем демографічної "старості". В області на 1 січня 2013р. особи у віці 60 років і старші складали 20,3%, у той час як по Україні – 21,4%. Рівень демографічного постаріння міського населення (20,9% осіб віком 60 років і старші) вищий за сільське населення (19,1%).

Однією з характеристик демографічної “старості” є також середній вік населення. На початок 2013р. серед жителів області він становив 39,5 роки (36,9 – у чоловіків і 41,7 – у жінок). В цей же час середній вік жителів України дорівнював 40,5 років (37,7 та 42,9 років відповідно), тобто населення нашої області дещо молодше у порівнянні з відповідними показниками населення України. В Одеській області серед районів та міст обласного значення наймолодше населення у Фрунзівському районі (35,6 роки), найстарше – у м. Одеса (40,9 роки).

У структурі населення відрізняють групи за демографічними поколіннями: діти (0–15 років), батьки (16–49 років), пробатьки (50 років і старші). Відповідно до типів моделей, запроваджених шведським демографом Зунбергом, населення нашої області, як і України в цілому, відноситься до регресивного типу вікової структури, в якій частка пробатьків більша, ніж частка дітей. На початок 2013р. таке співвідношення дорівнювало: діти – 16,4%, батьки – 49,5%, пробатьки 34,1%, тобто питома вага пробатьків більше частки дітей у 2,1 рази.

Відношення кількості населення у віці 0–14 років та 65 років і понад до населення віком 15–64 роки характеризують коефіцієнти демографічного навантаження.

Коефіцієнт загального навантаження на початок 2013р. склав 419 і у порівнянні з відповідним показником на початок 2012р. збільшився на 1,2%. Це відбулося за рахунок збільшення навантаження особами у віці 0–14 років (219 проти 214). Навантаження особами у віці 65 років і понад не змінилось і склало 200 осіб.

В Одеській області середня очікувана тривалість життя при народженні у 2012р. становила у чоловіків 65,5 року, у жінок – 74,5 року. Якщо для розвинутих країн характерна різниця між очікуваною тривалістю життя чоловіків та жінок – 7 років, то в нашій області вона склала 9 років.

Стійка тенденція до постаріння населення Одеської області, як і всієї країни в цілому, потребує змін у структурі формування вікових діапазонів населення. З метою стабілізації соціально-економічних процесів та покращення умов життя суспільства в цілому виникає гостра необхідність у новому погляді на тенденції, що виявляються при аналізі характеристик щодо різних вікових груп населення.

Розподіл постійного населення за статтю та віком

на 1 січня 2013 року

(статево-вікова піраміда)

Вік, років

(осіб)

СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ

До постійного населення відноситься населення, яке постійно проживає на момент перепису на певній території, ураховуючи тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність не перевищувала 12 місяців.

Дані щодо розподілу постійного населення за статтю та віком формуються за результатами перепису населення.

У міжпереписний період проводиться щорічна оцінка чисельності постійного населення за статтю та віком станом на початок року. Оцінка базується на даних перепису щодо статево-вікового розподілу постійного населення з урахуванням кількості народжених та прибулих на певну територію за час від перепису до початку кожного року і за мінусом кількості померлих та вибулих на цих територіях.

Дані про кількість народжених й померлих грунтуються на статистичній розробці актів про народження та смерть, які заповнюються у органах державної реєстрації актів цивільного стану при реєстрації відповідних подій.

Дані про кількість прибулих та вибулих розробляються на основі відомостей про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання особи, які заповнюються в органах Державної міграційної служби в Одеській області.

Міське і сільське населення. До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. Міські поселення – це населені пункти, що затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу. Всі інші населені пункти – сільські.

Вік людини – період від народження до певного моменту її життя. Вік визначається кількістю повних років, що прожиті людиною на цей момент.

Вікова група населення – сукупність людей певного віку.

Демографічне навантаження – узагальнююча кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство непродуктивним населенням.

Навантаження на осіб у віці 16–59 років – відношення кількості осіб у віці 0–15 років, 60 років і понад, та їх загальної сукупності до кількості населення у віці 16–59 років.

Навантаження на осіб у віці 15–64 роки – відношення кількості осіб у віці 0–14 років, 65 років і понад, та їх загальної сукупності до кількості населення у віці 15–64 роки.

Середній вік населення – середня арифметична зважена через ділення загального числа людино-років (сума добутків значень віку, збільшеного на 0,5, на кількість населення у цьому віці) на загальну кількість постійного населення.

Медіанний вік населення – вік, який поділяє чисельність населення на дві рівні за обсягом частини: одна молодше медіанного віку, друга – старше його.

Старіння населення – збільшення частки літніх і старих людей в загальній чисельності населення.

Для оцінки старіння використовують коефіцієнт старіння зверху:

Кст=S60+ : S x 100,

де S60+ – чисельність населення віком 60 і старші; S – загальна чисельність населення.

Старіння зверху – збільшення кількості старих людей через скорочення смертності старих людей при відносно повільному зростанні кількості народжених.

1.1. Чисельність постійного населення по містах та районах області

(на 1 січня)

	2012
Кількість населення, осіб	До загальної кількості населення, відсотків
усього	міське	сільське	міське	сільське
Одеська область	2377237	1576717	800520	66,3	33,7
м. Одеса	990499	990499	х	100,0	х
Білгород-Дністровська міська рада	56420	56420	х	100,0	х
м. Ізмаїл	73991	73991	х	100,0	х
Іллічівська міська рада	71549	66579	4970	93,1	6,9
м. Котовськ	40717	40717	х	100,0	х
м. Теплодар	10373	10373	х	100,0	х
м. Южне	31064	31064	х	100,0	х
райони
Ананьївський	27940	8551	19389	30,6	69,4
Арцизький	46724	15122	31602	32,4	67,6
Балтський	43035	19136	23899	44,5	55,5
Білгород-Дністровський	60508	х	60508	х	100,0
Біляївський	94024	14426	79598	15,3	84,7
Березівський	33931	12255	21676	36,1	63,9
Болградський	70601	15374	55227	21,8	78,2
Великомихайлівський	31045	8350	22695	26,9	73,1
Іванівський	27316	9093	18223	33,3	66,7
Ізмаїльський	52209	4662	47547	8,9	91,1
Кілійський	54771	29781	24990	54,4	45,6
Кодимський	30765	11236	19529	36,5	63,5
Комінтернівський	69313	13829	55484	20,0	80,0
Котовський	28397	х	28397	х	100,0
Красноокнянський	20457	5327	15130	26,0	74,0
Любашівський	31197	11154	20043	35,8	64,2
Миколаївський	16615	2896	13719	17,4	82,6
Овідіопольський	72153	30634	41519	42,5	57,5
Роздільнянський	57912	25194	32718	43,5	56,5
Ренійський	38783	19856	18927	51,2	48,8
Савранський	20055	6571	13484	32,8	67,2
Саратський	45754	4230	41524	9,2	90,8
Тарутинський	42016	12925	29091	30,8	69,2
Татарбунарський	39334	10943	28391	27,8	72,2
Фрунзівський	20195	8708	11487	43,1	56,9
Ширяївський	27574	6821	20753	24,7	75,3

Продовження табл. 1.1