Аспекти розробки та використання гісппр в землеустрої території нижньостанівецької сільської ради

УДК 910:004.65+528:332.3(477)

АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГІСППР В ЗЕМЛЕУСТРОЇ ТЕРИТОРІЇ НИЖНЬОСТАНІВЕЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Марія-Тетяна Атаманюк, Тарас Гуцул, Ярослав Скрипник

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Постановка проблеми. Нині для вітчизняної практики прийняття та реалізації управлінських рішень в галузі землеустрою притаманні іноді помилки, які часто стримують, а то й взагалі перешкоджають подальшій його оптимізації. Одна із головних причин цього приховується у недостатньому інформаційному обґрунтуванню управлінських рішень. Численні реформування і розукрупнення землеволодінь та землекористувань на території адміністративно-територіальних утворень України, переважаючий екстенсивний шлях розвитку господарства, порушення цільового використання земель, консервативні методи й технології здійснення землеустрою тощо – призводять до порушення технологічних аспектів господарювання, зменшення (чи навіть знищення) ресурсного потенціалу земельного фонду і т. ін. Але майбутнє економіки України, як і економічного розвитку будь якої іншої держави взагалі, очевидно залежить від впровадження найефективніших та доступних для широкого загалу технологій, в т. ч. й у сфері землеустрою. Єдино можливим підґрунтям останнього сьогодні вбачаються принципи раціональності, стабільного розвитку, прогнозованості, оптимальності, наукової обґрунтованості, екологічності тощо.

Безумовно, що раціональне планування розвитку території будь-якого рівня (розмірності) нереальне без інформаційно-аналітичного забезпечення цього процесу на основі полісенсорного системного сприйняття і графічно-символічного представлення геопростору. Саме це сьогодні досягається шляхом використання ГІС-технологій.

Основними перевагами використання у землеустрої ГІС-технологій є їх потенційні можливості оперативного опрацювання значних масивів інформації, виконання багатофакторного геопросторового аналізу та наочного і різноформатного подання отриманих результатів. Особливо це важливо, у випадку, коли завдання полягає у виявленні не очевидних на перший погляд, чи взагалі нових чинників функціонування і організованості геосередовища та прийняття обґрунтованих управлінських рішень з їх оптимального врахування і регулювання. В той же час, при використанні у подібних ситуаціях традиційних технологій, часу на прийняття відповідного рішення як правило – не вистачає.

Зауважимо, що існуюче державне законодавство передбачає розробку й впровадження в процес землеустрою (та й не тільки в цей процес) відповідних новітніх технологій на основі ГІС з метою оперативного геопросторового аналізу та розробки і прийняття управлінських рішень. Але геоінформаційне забезпечення, яке для зазначених цілей розробляється, стосується переважно загальнодержавного та регіонального (районного) рівнів. Створення ж ГІС локально-територіального рівня, яке б забезпечувало процеси раціоналізації використання земельних ресурсів, скажімо на рівні території сільської ради – слабо представлено не тільки у практичному, але й у науково-методичному аспекті.

Вихідні передумови. Науково-методичним підґрунтям дослідження питань впровадження новітніх технологій в землеустрій на локально-територіальному рівні загалом можуть служити існуючі напрацювання, що диференціюються за такими напрямами: загальні теоретико-методичні принципи і підходи застосування ГІС у землеустрої; структурно-функціональні особливості муніципальних ГІС; автоматизація землевпорядних робіт на основі комп’ютерних технологій; ГІС в управлінні територіями і т. ін.

Формування муніципальних ГІС та використання ІТ в управлінні земельними ресурсами, нерухомістю і плануванням розвитку територій різних рівнів започатковано в Україні в 70-80х роках XX ст. Зокрема, вже тоді були закладені основи формалізованих методів автоматизації містобудівного проектування та управління територіальним розвитком великих міст. Проте ефективність практичного застосування інформаційних систем обмежувалась недостатнім розвитком комп’ютерної техніки і трудомісткістю технологій збору й обробки значних обсягів первинної інформації, необхідної для комплексного моделювання складних урбосистем. Проблематика структурно-функціональної організованості та методика розробки муніципальних інформаційних систем в Україні подана в працях представників різноманітних наукових спрямувань, від географічних і геодезичних до математичних, економічних, інформаційних. Посеред них важливими є доробки інського і ( ГІС-технології у грошовій оцінці земель), (містобудівні ГІС), (тематичне картмоделювання), Г. К. Лоїк, , (економічні аспекти землеустрою) та ін. [2,5,8].

Реформування земельних відносин та становлення приватної власності на землю в 90-х рр. минулого століття обумовили необхідність застосування нових підходів в управлінні земельними ресурсами на основі зонування земель та картзабезпечення землеустрою. Цим аспектам присвячені праці іна, іна, , іна, Ш. І. Ібатуліна, , І. П. Купріянчик, Г. К. Лоїка, , та ін. Теоретичні й прикладні проблеми розвитку земельних відносин в Україні розглянуто у працях Ю. Дехтяренка, О. Драпіковського, І. Іванової, які зокрема зосередили увагу й на аналізі використання земельних ресурсів населених пунктів [1,2,10,11].

Беручи до уваги переважання у загальній структурі земельних угідь земель сільськогосподарського призначення, неможливо оминути і проблематику раціоналізації їх використання. Актуальними й цікавими в цьому контексті є дослідження , що ґрунтуються на формуванні оптимізованого аґроландшафту з екологічно та економічно обґрунтованим співвідношенням різних категорій земель [11]. В той же час питання структуризації власне сільськогосподарських угідь на локально-регіональному рівні та методів їх комплексного аналізу залишаються дискусійними і науково важливими.

В. Горлачук, І. Песчанська, Р. Руднівська, О. Сидорчук, В. Скороходова, А. Стельмащук, А. Тихонов, А. Третяк та ін. у своїх працях зосередили увагу на питаннях державного управління земельними ресурсами, формами і сукупностями правових норм, необхідних для здійснення управлінського впливу на земельні відносини. Проте малодослідженим залишається зв’язок між управлінням земельними ресурсами та розвитком сільських територій.

Методика і технології моделювання територіальних об’єктів розглядаються багатьма науковцями, зокрема це представлено у працях І. М. Бистрякова, , . Важливими питаннями є й методи збору та первинної обробки інформації для функціонування ГІС, в т. ч. даних ДЗЗ. Особливої ваги зазначене набуває при актуалізації геопросторової інформації та її оперативному опрацюванні і візуалізації. В той же час, вивчення сучасного стану сільських територій на основі геоінформаційного картмоделювання, розробки аналітико-синтезуючих підходів і алгоритмів висвітлені працями іна, І. П. Ковальчука, Т. О. Євсюкова та ін. [3].

Постановка завдання. Мета виконаного дослідження полягала у розробці ГІС з підтримки і прийняття рішень (ГІСППР) при організації і веденні раціонального землеустрою на території сільської ради. Вирішуваними завданнями стали: збір і опрацювання наукової, методико-технологічної та регіональної описової інформації щодо особливостей і тенденцій розробки подібних ГІС на даний час; розробка і обґрунтування оптимального механізму приведення зібраної інформації до єдиної планово-картографічної основи; побудова і геопросторовий аналіз об’ємної (3-Д) моделі місцевості; створення інтегрованих баз даних (БД) тематичного (різноспеціалізованого) змісту; формування алгоритму прийняття рішень з використанням перехресних запитів і виведенням результатів у вигляді геокоординованої інформації. Завершальним етапом дослідження стало формування цілісного пілот-проекту системи. Метою ж даної публікації є висвітлення методичних аспектів розробки ГІСППР, опрацьованих і апробованих шляхом реалізації ГІС для території Нижньостанівецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Виклад основного матеріалу. Очевидним є той факт, що для ефективного управління територіями сільських рад необхідні достовірні й актуальні дані комплексного характеру про природничі та соціально-економічні об’єкти і процеси на їх території, а також передові технології накопичення, аналізу і представлення інформації. Створювану ГІСППР слід розглядати як необхідну інформаційно-технологічну передумову розробки екологічно-обґрунтованої стратегії використання земельних ресурсів та розвитку населених пунктів загалом. Посеред основних функціональних можливостей її практичного використання варто зазначити такі: пошук земельних ділянок за заданими параметрами (родючості, крутизни схилу, площі тощо); кадастрове зонування обмежень щодо використання земель; балансовий облік кількісних та якісних показників ґрунтового покриву; аналіз можливостей і розробка пропозицій щодо найоптимальнішого екологічно безпечного і збалансованого використання земельних ділянок при природокористуванні; формування рекомендацій щодо перспективних шляхів і варіантів трансформації сільськогосподарських угідь; з’ясування напрямів удосконалення територіальної структури й спеціалізації сільського господарства; забезпечення системного доповнення й актуалізації інформаційної складової; доступність інтерфейсу та візуалізація результатів у вигляді наочних геозображень.

Основну частину робіт з розробки ГІСППР реалізовано в програмному середовищі MapInfo 9.5 та модулі Vertical Mapper 3.0, геокодованих БД, що створювалися засобами MS Access 2003. Операції з трансформування числових величин, необхідних для прив’язки та ін., виконувались в MS Excel 2003. Порівняння векторизованих карт та цифрових моделей місцевості (ЦММ) з космічними знімками в Google Earth.

Базовими етапами розробки ГІСППР стало проектування її структурно-функціональної організації та створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР) території. У відповідності до «Основних положень…» [7], періодичність оновлення топографічних карт для сільськогосподарських середньонаселених територій становить 8-10 років, залежно від техногенного навантаження та кількості змін на їх території. Оскільки використовувана сьогодні в землеустрої планова основа 2002 року видання, а кількість змін топоситуації, що виявлена у процесі порівняння з даними ДЗЗ – незначна, то її було прийнято як актуальну, на момент здійснення дослідження.

При побудові ЦМР використовувались топографічні карти мережі Internet масштабу 1:100000. Зважаючи на існуючі зміни у топоситуації за останні роки, нами було приведено планову основу до топографічної шляхом реєстрації характерних точок місцевості, котрі не зазнали змін. У подальшому використовувалось виключно відображення горизонталей, відмітки і значення абсолютних висот та пунктів ДГМ у вигляді нерегулярної мережі. Для оцінювання точності ЦМР на основі нерегулярної мережі точок було створено додаткову – регулярну мережу. Отримані результати конвертувались у формат *.kml, для подальшого порівняння зі знімками відносно реальних умов місцевості станом на 2013 рік засобами Google Earth. Підготовка цифрових картматеріалів на основі топокарт виконувалась згідно «Класифікатора інформації …» затвердженого у 1998 році, оскільки він на наш погляд задовольняє наявний масштабний ряд графічних матеріалів і є нині діючим [6].

Базова комп’ютерна карта, окрім самої ЦММ, складається з набору взаємопов’язаних шарів, структура котрих в порядку найоптимальнішої послідовності створення представлена на рис. 1. Кожен із шарів представляє геоінформацію на основі примітивів (точки, лінії, полігони), їх перемінних (колір, товщина, структура тощо) та тексту – формуючи цим власне цифрову картмодель. Залежно від мети й доцільності, шляхом комбінування відображення шарів, можливе оперативне представлення похідних тематичних чи прикінцевих (рекомендаційних за типом) картмоделей. Пропонований набір шарів є мінімально необхідним для функціонування системи та може розширюватися відповідно до нових завдань, котрі будуть ставитися потенційними користувачами. Взаємозв’язок атрибутивної інформації БД з картографічним зображенням здійснюється на основі прямого зв’язку між таблицею карти, у котрій міститься інформацію про об’єкти на ній та таблицею БД.

Наповнення внутрішніх таблиць картографічних шарів даними пов’язано зі зняттям семантичної і атрибутивної інформації з наявних вихідних матеріалів. Таблиця 1 демонструє взаємозв’язок наповнення шарів таблиць із вихідних матеріалів.

Структура полів задавалася відповідно до «Переліку найменування об’єктів класифікації …» [6]. При наповненні шарів даними застосовувались внутрішні географічні оператори MapInfo для вибору об’єктів на основі їх взаємного розташування у просторі (Contains, Contains Entire, Contains Part, Within, Entirely Within, Partly Within, Intersects).

Рис. 1. Структурно-графічна модель взаємодії шарів ГІСППР

Таблиця 1

Формування шарів картографічної інформації з вихідних матеріалів

Шари Вихідні матеріали

Висотні точки

Гідрографія

Ґрунти

Дорожня мережа

Експозиція схилів

Житлова забудова

Інфраструктура

Кадастрове зонування

Комунікації

Крутизна схилів

Ліси та лісовкриті площі

Межі сільської ради

Територія сільської ради

План функціонального використання території

-

+

+

+

-

+

+

+

+

-

+

+

+

План земельно-оціночної структуризації території

-

+

-

+

-

+

+

+

+

-

+

+

+

Топографічні карти (1:

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Супутникові знімки Google Earth

-

+

-

+

-

+

+

-

-

-

+

-

-

Висотні дані SRTM

+

-

-

-

+

-

-

-

-

+

-

-

-

Шкала бонітету аґровиробничих ґрунтів

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Шкала грошової оцінки

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Перелік аґровиробничих угрупувань ґрунтів

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Відомо, що моделі зображення поверхонь у векторних системах бувають двох типів: точкові і лінійні. Останні є практично графічним еквівалентом традиційного способу ізоліній і у багатьох випадках створюються методом цифрування відображених на традиційних картах ізоліній. Вони подаються або як лінійні об’єкти, або як полігони з визначеною висотою. Оскільки, на даних цього типу, засобами Vertical Mapper технологічно неможливо здійснювати операції з визначення ухилу, експозиції чи застосовувати відтінення рельєфу, то нами висотні характеристики подавались у вигляді регулярної та нерегулярної мереж точок. Алгоритм побудови ЦМР обома методами зображено в рис. 2.

Рис. 2. Структурно-графічна модель побудови ЦМР на основі регулярної і нерегулярної мереж точок

Зауважимо, що регулярна мережа звичайно призводить до надмірності даних на ділянках з мінімумом топографічної інформації та їх нестачі у місцях, що потребують значної деталізації. Тому, вибір методу створення ЦМР у кожному конкретному випадку залежить від умов місцевості. Побудову ЦМР завершувалось відповідним аналізом засобами Vertical Mapper (Grid Manager Analysis – Create Slope&Aspect).

Для розробки базового алгоритму аналізу інформації та функціонування ГІСППР особливе значення мають якісні показники ґрунтів земель сільськогосподарського призначення. У нашому випадку використовувались відповідні матеріали здійсненого у 2006 році ґрунтового моніторингу. Оскільки законодавчими актами у сфері землеустрою передбачено проведення ґрунтових обстежень орних земель раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – через кожні 5-10 років, то можна стверджувати про їхню придатність і актуальність для даного дослідження.

Нагадаємо, що перелік аґровиробничих груп ґрунтів України складений і затверджений ще у 1976 р. За останні десятиріччя у їх класифікації та номенклатурі відбулися суттєві зміни. Тож іноді важко визначити, до якої саме аґрогрупи належить той чи інший тип ґрунту, діагностований за сучасною номенклатурою. Здійснений порівняльний аналіз шифрів агрогрупи, котрі містяться в шкалах бонітування та грошової оцінки з відомостями номенклатурного списку аґровиробничих груп ґрунтів України станом на 2002 рік показав цілковиту придатність його використання. Шкала грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь території містить дані станом на 01.01.1995 року та 01.01.2012 року. Враховуючи «Порядок проведення індексації грошової оцінки земель», завдяки відповідним коефіцієнтам індексації, які щорічно видаються Держкомземом існує можливість приведення даних на 1 січня відповідного року, що було і враховано при розробці БД системи.

При протиерозійній організації території важливе значення має аналіз рельєфу території об’єкту землекористування, оскільки він є вирішальним чинником розвитку ерозійних процесів. У ГІСППР в цьому контексті було використано рекомендації з використання угідь, які подані у працях (Таблиця 2). Так, наприклад, при організації територій землекористувань приймалась до уваги позиція щодо розташування орних угідь переважно на вододілах та пологих схилах з крутизною до 5°.

В основу створення моделі взаємодії компонентів в ГІСППР, тобто її функціонування, закладено прагнення можливості збору даних з картографічних шарів (сформованих у MapInfo) та групування їх у цілісне середовище для аналітичної обробки в СУБД MS Access з метою подальшої візуалізації результатів у вигляді оцінювальних, рекомендаційних чи прогнозних карт (Рис. 3).

Таблиця 2

Матрична модель використання угідь

залежно від значення крутизни схилів, за А. М. Третяком

Значення крутизни схилу, (градусів)	Тип угідь
Рілля	Баг. нас. ад.	Сіножаті	Пасовища	Ліс	Необхідні протиерозійні заходи
1° – 4°	+	+	+	+	-	Інтенсивні зерно-просапні сівозміни з максимальним насиченням просапними культурами
5° – 7°	+	+	+	+	-	Зерно-трав’яні ґрунтозахисні сівозміни (без просапних культур)
8° – 10°	-	+	+	+	+	Тривале залуження багаторічними травами (можлива консервація 15-20 років)
11° – 14°	-	+	+	+	+	Терасування схилів
15° – 20°	-	+	-	-	+	Неможливість використання в с/г виробництві без інженерних заходів

Для узагальнення розрізнених земельно-кадастрових даних і приведення їх до єдиних показників картографічно подану територію сільської ради було вкрито квадратними полігонами площею 1 га (шар САПР). Розміри і конфігурація полігонів обумовлена використовуваними сьогодні в практиці землевпорядних робіт технологіями. Тож, зважаючи на граничний розмір земельної ділянки паю в 2 га, система потенційно придатна для всіх землевласників і землекористувачів. Кожна земельна ділянка містить унікальний ідентифікатор та можливість приєднання інших атрибутивних даних.

Створена у середовищі MS Access відповідна база інформації для території і розроблена на основі MS SQL система запитів, форм і звітів забезпечила аналіз відповідності даних «Основної бази» поставленим вимогам. Тобто, при наявності відповідних значень, для котрих містяться рішення рекомендаційного характеру, спрацьовують наприклад, «Бази протиерозійних заходів» і т. ін. Результати запитів зберігаються у вигляді окремих таблиць, котрі доцільно в подальшому імпортувати в MapInfo для наочнішого візуального подання.

Рис. 3. Структурно-графічна модель взаємодії компонентів ГІСППР

У структурі ГІСППР запити представляють найбільший інтерес, оскільки без них БД стають звичайним набором інформації. На основі заданих критеріїв і операторів запит дозволяє відшукувати для кожного значення в «Основній базі даних» відповідність в базі рішень, у даному випадку – ­«Базах протиерозійних заходів». Загалом для даної моделі розроблено такі типи запитів: ділянки під ліс; ділянки під пасовища; ділянки під ріллю; ділянки під сад; ділянки під сіножаті; можливе використання ділянок.

Розглянемо детальніше структуру кожного запиту. Запит «Ділянки під ліс» – дозволяє відшукувати земельні ділянки, які найдоцільніше відвести під заліснення у зв’язку з природно-господарськими умовами місцевості (низькою родючістю, наявністю водоохоронної чи санітарно-захисної зони, високою крутизною схилів тощо). На рис. 4 представлено синтаксис запиту. В основі запиту закладено значення родючості до 21 балу і наявність зазначених обмежень.

Рис. 4. Алгоритм запиту для пошуку ділянок придатних для заліснення

Запит «Ділянки під пасовища» – забезпечує пошук земельних угідь вкритих багаторічною трав’яною рослинністю і непридатних для сінокосіння, придатних для випасання худоби (Рис. 5). За умовами алгоритму до таких можна долучити території з крутизною від 7° до 20°, родючістю від 40 до 60 балів і відсутністю обмежень.

Рис. 5. Алгоритм запиту для пошуку ділянок придатних під пасовища

Запит «Ділянки під ріллю» – дозволяє виявити найпридатніші території для вирощування сільськогосподарських культур (Рис. 6). При цьому, до уваги беруться землі з крутизною схилів до 8°, родючістю понад 40 балів і відсутністю будь-яких обмежень на використання. Запит «Ділянки під сади» – уможливлює визначення придатних територій під багаторічні насадження плодово-ягідних культур (Рис. 7). В цьому випадку аналіз здійснюється з урахуванням ділянок з крутизною схилів до 20°, родючістю понад 40 балів, можливістю водоохоронного обмеження і обов’язковою південною чи західною експозицією схилів.

Рис. 6. Алгоритм запиту для пошуку ділянок придатних під орні землі

Рис. 7. Алгоритм запиту для пошуку ділянок придатних для вирощування багаторічних насаджень

Запит «Ділянки під сіножаті» – забезпечує пошук земельних ділянок оптимальних для систематичного сінокосіння (Рис. 8). При цьому вважається, що доцільно обирати ділянки з родючістю від 20 до 40 балів, крутизною схилу в діапазоні 7-15° і можливою наявністю водоохоронної зони.

Рис. 8. Алгоритм запиту для пошуку ділянок придатних для сінокосіння

Оскільки критерії відбору уможливлюють появу кількох типів використання земельної ділянки, було розроблено узагальнюючий алгоритм (Рис. 9). Запит перевіряє кожен елемент бази даних на наявність у запитах. У випадку, коли значення крутизни схилів чи родючості ґрунту потрапляє у відповідні діапазони таблиці 2, то відповідне рішення слідує з «Додаткових баз даних». Це реалізовано шляхом встановлення зв’язку між ключовими полями значень. Перевірка отриманих результатів здійснювалася після збереження (конвертації) виконаних запитів у формат *.xls та їхнього геокодування із заздалегідь побудованим шаром «САПР» в MapInfo 9,5.

Для апробації нами було обрано ключові ділянки на північному-заході території Нижньостанівецької сільської ради. Вибір обумовлений контрастністю і різноманітністю притаманних їм природничих особливостей, перш за все відмінностей у рельєфі і ґрунтах. Кількість проаналізованих земельних ділянок становила – 315 (близько 10% від загальної їх кількості). При цьому, оптимальних ділянок під пасовища було виявлено лише одну, а під сіножаті взагалі не виявлено. На наш погляд, зважаючи на ландшафтну складність обраного для апробації району, відносно значну ступінь забудови, наявність обмежень тощо – апробація функціонування ГІСППР пройшла задовільно.

Рис. 9. Узагальнений алгоритм виявлення можливих шляхів використання земельної ділянки

Висновки. Виконане дослідження дозволило певною мірою узагальнити існуючі теоретико-методичні засади розробки ГІС, основним функціональним призначенням яких повинна бути підтримка прийняття рішень в галузі управління земельними ресурсами. Аналіз існуючих науково-методичних напрацювань дозволив виявити найхарактерніші особливості їх проектування на початкових етапах розробки ГІСППР. На нашу думку, використану в дослідженні базову інформацію слід вважати оптимальною при проектуванні і впровадженні на початковому етапі подібних ГІС, оскільки вона при необхідності може бути здобута без особливих труднощів для будь-якого населеного пункту України.

Побудова ЦМР є обов’язковим структурним підґрунтям розробки і подальшого функціонування подібних ГІС. Це особливо важливо, з огляду на те, що сьогодні для територій сільських рад практично відсутні схеми генеральних планів відповідних територій, які в умовах приватизації землі повинні бути первинним і обов’язковим містобудівним документом.

Наявність в ГІСППР функцій картмоделювання уможливило оперативне створення і візуалізацію актуальних тематичних моделей (крутизни і експозиції схилів тощо), які у свою чергу слугували основою для здійснення об’єктивного кадастрового зонування місця розташування обмежень щодо використання земель, а в подальшому графічного представлення результатів запитів і пропозицій з оптимізації землекористування.

Створені ЦМР, БД, моделі взаємодії компонентів та система запитів забезпечили оперативне комплексно-аналітичне опрацювання значної кількості найрізноманітнішої інформації при формуванні управлінських рішень на основі ГІСППР.

Апробація «пропонованих» системою територіально-управлінських рішень на конкретних прикладах ландшафтно-різноманітних ділянок території забезпечила доведення функціональних можливостей ГІСППР до необхідного рівня щодо прикладного використання.

На наш погляд, актуальність тематики дослідження і можливості його практичного втілення дозволяють вважати його науково перспективним.

Список літератури

1. Барладін електронних картографічних творів / ін, Л. І. Миколенко // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2011. – №2 – С. 155-160.

2. Основні напрями та проблеми реформування земельних відносин у містах України / Ю. Дехтяренко, О. Драпіковський. І. Іванова // Управління сучасним містом. – 2001. – № – С. 94-114.

3. Дослідження сучасного стану сільських територій / Т. О. Євсюков, І. П. Ковальчук // Земельна спілка України – Режим доступу до статті : http://www. zsu. /index. php? option=com_content&view=article&id=1 607:2-41&catid=75:&Itemid=112

4. Желіховська прийняття управлінських рішень в системі стратегічного управління підприємствами / іховська, , // Вісник Хмельницького національного університету – 2010. – №1 – С. 41-45.

5. Карпінський інформаційні технології грошової оцінки земель населених пунктів // Геоінформаційні системи і муніципальне управління: Зб. наук.-практ. конфер. – Миколаїв, НаУКМА – 2000. – С. 53-60.

6. Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1: 1: 1: 1:1000000: нормативно-правовий акт в сфері геодезії та картографії // Головне управління геодезії, картографії та кадастру при КМУ від 1998 р. [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.geoguide.com.ua/basisdoc/basisdoc.php

7. Основні положення створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1: 1: 1: 1:1000000: нормативно-правовий акт в сфері геодезії та картографії // Головне управління геодезії, картографії та кадастру України від 31.12.99 р. – № 000. [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.geoguide.com.ua/basisdoc/basisdoc.php

8. Палеха містобудівних ГІС в Україні на сучасному етапі / // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Географія. – 2010. – №2 – С. 214-221.

9. Про державний контроль за використанням та охороною земель : закон України від 15.04.08. – № 000 – VI. // ВВР України 16.09.2008 р. – № 39.

10. Проблеми державного земельного кадастру в Україні / // Земельна спілка України – Режим доступу до статті : http://zsu. /index. php? option=com_content&view=category&id=62&Itemid=87

11. Теоретичні засади зонування земель в Україні : монографія / [, Н. В. Ісаченко, , Г. К. Лоїк]. – К. : МВЦ «Медінформ», 2011 – 183 с.

Аспекти розробки і використання ГІСППР в землеустрої території Нижньостанівецької сільської ради

Марія-Тетяна Атаманюк, Тарас Гуцул, Ярослав Скрипник

Розглянуто основні методичні і технологічні аспекти розробки ГІС локального рівня з метою оптимізації управління землеустроєм території сільської ради. Запропонована модель взаємодії компонентів системи. Розроблено алгоритми запитів до баз даних з метою отримання управлінських рішень.

Ключові слова: ГІС; землеустрій; геопросторовий аналіз; картмодель

Аспекты разработки и использования ГИСППР в землеустройстве территории Нижнестанивецкого сельского совета

Мария-Татьяна Атаманюк, Тарас Гуцул, Ярослав Скрыпник

Рассмотрены основные методические и технологические аспекты разработки ГИС локального уровня для целей оптимизации управления землеустройством территории сельского совета. Предложена модель взаимодействия компонентов системы. Разработан алгоритм запросов к базе данных с целью получения управленческих решений.

Ключевые слова: ГИС; землеустройство; геопространственный аналіз; картмодель

Aspects of the development and use of GIS decision support in land management area of the village council Nyzhni Stanivtsy

Maria-Tatiana Atamanyuk, Taras Gutsul, Iaroslav Skrypnyk

The main methodological and technological aspects of developing a local-level GIS for land management to optimize the management area of the village council. A model of interaction between system components. An algorithm for database queries in order to obtain management decisions.

Key words: GIS; Land Management; geospatial analysis; cartographic model