Дорожньо-транспортний травматизм є однією з найактуальніших проблем усього суспільства. Сумний досвід свідчить про те, що в усіх країнах світу ріст транспортного парку автомобілів супроводжується збільшенням кількості дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та загиблих і травмованих в них. Підтвердження цього, на жаль, ми спостерігаємо зараз у Києві.
За даними ВООЗ близько 30% осіб, які загинули внаслідок ДТП, можна було б врятувати, якщо б їм своєчасно та правильно було подано першу медичну допомогу.
Тому кожній людині, яка опинилася випадково, чи як супутник постраждалих на місці ДТП, необхідно володіти елементарними навичками, щоб правильно оцінити виниклу ситуацію та подати першу допомогу потерпілому.
До надання першої допомоги краще не переносити потерпілого. Передусім його треба звільнити з-під коліс та уламків транспорту, покласти на спину, повернувши голову набік, у випадку пошкодження грудної клітки — надати напівсидяче положення. Якщо ж потерпілий лежить на проїжджій частині дороги, особливо на повороті, чи катастрофа сталася під час туману або в нічний час, його краще перенести у безпечне місце.
До прибуття карети швидкої медичної допомоги слід зупинити зовнішню кровотечу, бажано накласти іммобілізуючу пов’язку при переломі кісток кінцівок, при відсутності самостійного дихання розпочати штучну вентиляцію легень. Звільняють від одягу лише у тому разі, коли він утруднює дихання або заважав зробити стерильну пов'язку чи зупинити кровотечу. Імпровізовані шини накладають прямо на одяг.
При наданні першої допомоги рекомендується спланувати свої дії таким чином:
1) винести потерпілого з небезпечного місця;
2) швидко оцінити стан потерпілого і намітити послідовність та об'єм допомоги (при необхідності застосувати штучну вентиляцію легень і масаж серця);
3) зупинити кровотечу;
4) захистити рани від. забруднення;
5) зафіксувати переломи (щоб запобігти травматичному шоку, вторинній кровотечі та інфікуванню);
6) забезпечити термінову доставку потерпілого в лікарню.
Інколи потерпілий у стані непритомності нагадує мертвого. У такому разі необхідно перевірити, чи він дихає, а також визначити пульс на променевих артеріях, а у випадку його відсутності — й на сонних. Коли ж і це не допомагає, слухають серцебиття, прикладаючи вухо до грудей. При раптовій зупинці дихання і серцебиття або при різких розладах необхідно негайно розпочати дихання з рота в рот і непрямий масаж серця, продовжуючи їх виконувати аж до приїзду машини швидкої медичної допомоги.
Важливо з'ясувати, чи немає смертельної небезпеки, чи не з'явилися ознаки розладу дихання та серцево-судинної діяльності. Вміння ще до прибуття медичної допомоги підтримати ці важливі функції належить до ведучих заходів першої допомоги на місці події. Саме завдяки цим заходам у багатьох розвинених країнах значно знизився процент смертності потерпілих. На жаль, ще нерідко помилково вважають, що при аварії достатньо лише перенести жертву з небезпечного місця та викликати швидку допомогу або відправити в лікарню першим попутним транспортом. Але ж навіть у найкращому випадку, при ідеальній організації служби швидкої медичної допомоги бригада може при-бути на місце події тоді, коли її допомога може не знадобитись. Що ж до попутного транспорту, то це теж не кращий варіант. Якщо людині з важкою травмою не надати належної першої допомоги, вона може померти в дорозі внаслідок втрати крові чи іншого ускладнення. Про це повинні пам'ятати всі, адже в будь-який момент кожен з нас може стати очевидцем і учасником трагічної події. Прикро дивитись, як збираються групами і безпорадно очікують допомоги або ж невміло метушаться навколо потерпілого в той час, як людина перебуває на грані між життям і смертю.
При витяганні потерпілих треба діяти дуже обережно, адже у потерпілого можуть бути множинні травми, складні переломи кісток кінцівок, хребта, черепно-мозкова травма і т. д. Особливо обережно виносять потерпілих при підозрінні на перелом хребта. Після витягнення з автомобіля їх треба покласти животом або спиною на тверду основу, щоб не прищемити спинний мозок, і без крайньої потреби не переміщати.
При переломах кісток іммобілізацію місця перелому треба проводити відразу після витягання з автомобіля, а вже потім можна переносити в зручне місце для проведення ін-ших заходів першої медичної допомоги.
Примітивну іммобілізацію здійснюють при першій допомозі імпровізованими шинами або підручними засобами (палиці, дошки, лижі, парасоля, одяг хворого тощо). Слід пам'ятати, що при відсутності підручних засобів пошкоджену руку можна прив'язати до тулуба хворого. Пошкоджену ногу прибинтовують до здорової. Потім примітивну іммобілізацію замінюють транспортною.
В умовах міста, де бригада швидкої медичної допомоги приїжджає через декілька хвилин, витягати з автобуса чи автомобіля потерпілих недоцільно, якщо вони не стиснуті металевими конструкціями, не потребують зупинки кровотечі і невідкладних реанімаційних заходів.
Комунальна установа
Тернопільської обласної ради
«Центр здоров’я»
