«Бабувісти були грубими, нерозвинутими матеріалістами, але й розвинутий комунізм походить безпосередньо від французького матеріалізму.
«Французька революція поклала початок демократії в Європі. Демократія, в кінцевому результаті, як і будь-яка інша форма правління, є... протиріччя в собі самій, брехня, не що інше як лицемірство... Політична свобода є уявною свободою, найгірший вид рабства; вона лише видимість свободи і тому насправді — рабство. Те ж і з політичною рівністю; демократія, як і будь-яка інша форма правління, повинна в кінцевому результаті розпастися: лицемірство не може бути довговічним, приховане в ньому протиріччя неминуче вийде назовні; або справжнє рабство, це є неприхований деспотизм, або дійсна свобода та дійсна рівність, це є комунізм».
Питання до модуля
1. Загальна характеристика історичних, економічних, соціальних та політичних передумов Великої французької революції.
2. Ліберально-демократичні ідеї .
3. Теорія консерватизму Е. Берка.
Питання до іспиту
1. Сутність та проблемність політичного розвитку в період Великої Французької революції.
2. Концептуальні засади політичного вчення Ж. А. де Кондорсе.
3. Концептуальні засади теорії консерватизму Е. Берка.
4. Спільне і відмінне у політичних ідеологіях періоду Великої французької революції.
Першоджерела
1. Размышления о революции во Франции. — М., 1993.
2. Местр Жозеф де. Рассуждения о Франции. — М., 1997.
3. Кондорсе Эскиз исторической картины прогресс человеческого разума. — М., 1995.
Рекомендована література
1. А, Консерватизм в прошлом и настоящем: О социальных корнях консервативной волны. — М., 1987.
2. консерватизм: понятие и типология (историографический образ) // Полис. — 1995. — № 4.
3. Консерватизм — ідеологія порядку, стабільності і добробуту. — К. 1995.
4. Політологія Нової доби. — К., 2003.
5. Консерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развития (материалы «круглого стола») // Полис. — 1995. — № 7.
6. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под. ред. — М., 1990.
Тема 4. Німецька класична політична філософія
План заняття:
1. Іммануїл Кант: мораль, право, політика.
2. Політична філософія Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля.
Питання до дискусії
1. У чому полягає об’єктивність появи німецької класичної політичної філософії?
2. Які категорії політичної науки були ґрунтовно наповнені новим змістом і набули подальшого розвитку в німецькій класичній філософії? В чому суть цієї новизни?
3. До якої політичної ідеології слід віднести вчення І. Канта і Г. ?
4. У чому суть думки І. Канта про суспільний та народний суверенітет як «регулятивні ідеї»?
Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт
1. Політична сутність категоричного імперативу І. Канта.
2. Проблеми взаємодії держави і права в політичній спадщині І. Канта.
3. Теорія громадянського суспільства за І. Кантом.
4. Теоретичні засади політичної науки за Г. .
5. Г.-В.-Ф. Гегель про державу, владу і право.
6. Природа громадянського суспільства в політичній теорії Г. .
Завдання для самостійної роботи
1. Уважно прочитайте рекомендовані першоджерела з цієї теми. Випишіть із них основні поняття політичної науки та наповніть їх зміст тлумаченнями класиків, твори яких ви опрацювали.
2. Зробіть порівняльну характеристику обґрунтування політичного ідеалу в науковій політологічній спадщині І. Канта та Г. .
Питання до модулю
1. Соціально політичні та економічні чинники виникнення німецької класичної філософії.
2. Політична теорія І. Канта.
3. Політична теорія Г. .
Питання до іспиту
1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення німецької класичної політичної філософії.
2. Політичний зміст категоричного імперативу І. Канта.
3. І. Кант про взаємодію держави і права.
4. Теорія громадянського суспільства І. Канта.
5. Політичний аспект вчення Г. про абсолютну ідею та абсолютний дух.
6. Особливість гегелівського вчення про право та громадянське суспільство.
7. Спільне та особливе в політичних поглядах І. Канта та Г. .
Першоджерела
1. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. — М., 1990.
2. Гегель Георг-Вильгельм-Фридрих. Политические произведения. — М., 1978.
3. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Сочинения в 6-ти т. — Т. 6. — М., 1965.
4. Кант И. К вечному миру // Сочинения в 6-ти т. — Т.6. — М., 1965.
5. Кант И. Метафизические начала учения о праве // Сочинения в 6-ти т. — Т. 4. — Ч. 2. — М., 1965.
Рекомендована література
1. Гулыга А. В. Кант сегодня // Трактаты и письма. — М., 1980.
2. Гулыга А. В. Кант. — М., 1994.
3. Гулыга А. В. Учение Канта о вечном мире // Философия Канта и современность. — М., 1974.
4. Гулыга А. В. Гегель. — М., 1970.
5. Дробницкий О. Г. Теоретические основы этики Канта // Философия Канта и современность. — М., 1974.
6. Історія філософії / За ред. В. І. Ярошовця. — К.: Видавець Парапан, 2002.
7. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.
8. Нерсесянц В. С. Гегелевская философия права: история и современность. — М., 1974.
9. Нерсесянц В. С. Гегель. — М., 1979.
10. Пионтковский А. А. Теория права и государства Канта // Философия Канта и современность. — М., — 1974.
11. Семенов В. Г., Шульженко Ф. П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії ХVІІ — ХVІІІ століть. — К., 1995.
12. Соловьев Э. Ю. Теория «общественного договора» и кантовское моральное обоснование права // Философия Канта и современность. — М., — 1974.
13. Философия права Гегеля и современность. — М., 1977.
14. Хейде Л. осуществление свободы: Введение в гегелевскую философию права. — М., 1995.
15. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под ред. — М., — 1990.
Тема 5. Соціально-політичні утопії ХІХ ст.
План заняття:
1. Політичний технократизм і сцієнтизм Клода Анрі де Рувруа Сен-Сімона.
2. Соціально-психологічний і політичний прагматизм Франсуа Марі Шарля Фур’є.
3. Комуно-реформізм Роберта Оуена.
4. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.
4.1. Романтичний комунізм Етьєна Кабе.
4.2. Соціальна утопія Теодора Дезамі.
4.3. Революційна утопія Луї-Огюста Бланкі.
4.4. Робітничий комунізм Вільгельма Вейтлінга.
Питання до дискусії
1. Чи є соціально-політичні утопії ХІХ ст. самостійними інтелектуальними рухами?
2. Інтереси яких верств населення виражали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?
3. Які політичні ідеології переслідували і розвивали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?
4. Чи є соціалісти-утопісти одними із засновників сучасних суспільно-технократичних теорії?
Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт
1. Соціальний утопізм політичної концепції К.-А.-Р. Сен-Сімона.
2. Історична та соціально-політична обмеженість політичних поглядів Р. Оуена.
3. Соціально-утопічна спрямованість психологічно-політичного проекту Ш. Фур’є.
4. Сутність революційно-комуністичних утопій 30—50 років ХІХ ст.
Завдання для самостійної роботи
1. Розкрийте зміст понять «соціалізм», «комунізм».
2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження про те, що Сен-Сімон і Фур’є не передбачали ліквідації приватної власності.
3. Прокоментуйте такі судження Сен-Сімона та Фур’є: «Промисловець — це людина, яка працює для виробництва або доставки різним членам суспільства одного або декількох матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; відповідно, землероб, який сіє зерно або розводить домашніх птахів і тварин, є промисловцем; каретник, коваль, слюсар, столяр — промисловці. Усі промисловці разом трудяться для виробництва або для доставки всім членам суспільства всіх матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; вони складають три великі класи, які називаються землеробами, фабрикантами і торговцями» (Сен-Сімон).
«Помітив добре цю властивість, характерну для соцієтарного механізму, — задовольнити всі класи, всі партії; саме за цими переконаннями успіх у даному випадку буде здаватися таким легким, і невеликий дослід, проведений на семистах особах, зразу вирішить загальне перетворення, тому що тут здійсненні всі благоденства, про які філософія тільки мріє; справжню свободу, єдність дій, царювання правди та справедливості, що стали шляхами до багатства; при устрої ж цивілізації, де правда та справедливість не ведуть до багатства, неможливо, щоб їм віддавали перевагу, — тому видно як шахрайство та несправедливість панує в усьому законодавстві устрою цивілізації і збільшується в міру успіхів виробництва та наук» (Фур’є).
4. Розробіть порівняльну таблицю політичних ідеологій, які розвивалися різними представниками соціально-політичних утопій ХІХ ст.
Питання до модуля
1. Історичні, соціально-економічні та політичні передумови виникнення і розвитку соціально-політичних утопій ХІХ ст.
2. Критично-утопічний соціалізм Сен-Сімона.
3. Критично-утопічний соціалізм Ш. Фур’є.
4. Критично-утопічний комунізм Р. Оуена.
5. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.
Питання до іспиту
1. Сутність політичного технократизму і соцієнтизму К. -Сімона.
2. Соціально-психологічний політичний прагматизм Ф. ’є.
3. Комуно-реформізм Р. Оуена.
4. Утопічно-революційний комунізм 30—50-х років ХІХ ст.
Першоджерела
1. Бланки О. Избранные произведения. — М., 1952.
2. Дезами Т. Кодекс общности. — М., 1956.
3. Кабе Е. Путешествие в Икарию. — М., 1958.
4. Оуэн Р. Избранные сочинения. — Т. 1—2. — М. — Л., 1950 — Т. 2.
5. Сен-Симон. Избранные произведения. — Т. 1—2. — М. — Л.,
1948. — Т. 2.
6. Фурье Ш. Избранные сочинения. В 4-х т. — Т. 3.
Рекомендована література
1. Волгин В. П. Очерки истории социалистических идей первой половины ХІХ в. — М., 1976.
2. Застенкер Н. Е. Роберт Оуэн как мыслитель // Очерки истории социалистической мысли. — М., 1985.
3. Зильберфарб И. И. Социальная философия Ш. Фурье. — М., 1964.
4. Изложение учения Сен-Симона. — М., 1947. Лекции 1—8.
5. Кирилюк Ф. М., Ковш А. Г. Западно-европейские социально-политические учения ХІХ в. — К., 1991.
6. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.
7. Кучеренко Г. С. Сенсимонизм в общественной мысли ХІХ в. — М., 1975.
8. Плеханов Г. В. Утопический социализм ХІХ в. Избр. филос. произв.: В 5-и т. — М., 1957. — Т. 3.
Тема 6. Класичний (ортодоксальний) марксизм
План заняття:
1. Основні теоретико-методологічні засади марксизму.
2. Революційно-комуністична теорія марксизму.
Питання до дискусії
1. Чи є К. Маркс засновником теорії відчуження?
2. Маркс і Ф. Енгельс позитивно і конструктивно оцінювали капіталістичну політичну систему?
3. У чому полягає сутність революціонаризму К. Маркса і Ф. Енгельса?
4. Чи існує проблема двох Марксів?
5. Які з політичних положень марксизму підтвердила, а які спростувала історична практика?
Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт
1. Сутність теорії «еволюційного соціалізму».
2. Спільне і особливе між ортодоксальним і критичним марксизмами.
3. Обґрунтування К. Марксом основних політологічних положень у «Капіталі».
4. Марксистське вчення про шляхи подолання відчуження в суспільстві.
5. Проблеми марксизму і антимарксизму в сучасних політичних дослідженнях.
6. Соціал-демократичний аналіз капіталізму та його перспектив.
Завдання для самостійної роботи
1. Обов’язково прочитайте рекомендовану літературу, дайте коротку характеристику основних етапів розвитку марксизму.
2. Спробуйте описати основні поняття і категорії політичної науки, які були вперше введені в науковий обіг або суттєво збагачені на основі історичного досвіду.
3. Зробіть порівняльний аналіз класичного (ортодоксального) і критичного соціал-демократичного марксизму.
Питання до модуля
1. Історичні, економічні, соціальні, політичні, духовні передумови виникнення марксизму.
2. Оцінка К. Марксом і Ф. Енгельсом суспільно-політичних вчень минулого.
3. Маркса і Ф. Енгельса на проблему приватної власності, її виникнення і розвитку.
4. Основні етапи розвитку марксизму та їхня характеристика.
5. Розуміння К. Марксом і Ф. Енгельсом проблем розвитку держави і
влади в майбутньому.
Питання до іспиту
1. Ідейно-теоретичні та соціально-економічні джерела марксизму.
2. Особливості формування марксизму до 1848 р.
3. Марксизм і досвід революцій 1848—1850 рр.
4. Марксизм і досвід Паризької Комуни.
5. Соціал-демократична критика марксизму.
6. Марксизм і міжнародний робітничий рух у ХІХ ст.
7. Проблеми розвитку марксизму після К. Маркса і Ф. Енгельса.
Першоджерела
1. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс., — Твори. — Т. 20.
2. Маркс К. Гражданская война во Франции // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 17.
3. Маркс К. Классовая борьба во Франции // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 7.
4. Маркс К. Конспект книги Бакуніна «Державність і анархія» // — Твори. — Т. 18.
5. Маркс К. Критика Готской программы // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 19.
6. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Сочинения. — Т. 42.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Сочинения. — Т. 4.
8. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Сочинения. — Т. 3.
9. Маркс К., Энгельс Ф. Нищета философии // Сочинения. — Т. 4.
10. Маркс К., Энгельс Ф. Святое семейство // Сочинения. — Т. 2.
Тема 7. Критичний соціал-демократичний марксизм
План заняття:
1. Критичний марксизм Карла Каутського.
2. «Антимарксизм» Едуарда Бернштейна.
Питання до дискусії
1. Які положення марксистського вчення були прийняті і розвинуті теоретиками соціал-демократії, а які були піддані критиці?
2. Які основні ідеологічні засади «демократичного соціалізму» наближені до ліберальних?
3. У чому полягає принципова відмінність поглядів соціал-демократів і комуністів на політичний устрій суспільства?
4. «Ревізія» політичного вчення марксизму Е. Бернштейном.
5. Які соціал-демократичні ідеї знайшли своє втілення в політичній практиці?
6. Чи є перспективи розвитку соціал-демократичної ідеології в Україні?
Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт
1. Політичні та соціальні передумови виникнення соціал-демократії.
2. Ф. Лассаль як один з теоретиків «еволюційного соціалізму».
3. «Демократичний соціалізм» Е. Бернштейна.
4. Концепція суспільного прогресу К. Каутського.
5. К. Каутський про демократію.
6. Сучасні послідовники К. Бернштейна та К. Каутського.
7. Соціалістичний інтернаціонал та його історична роль.
Завдання для самостійної роботи
1. Використовуючи довідкову літературу, підготуйте таку таблицю: «Порівняльний аналіз поглядів Е. Бернштейна та К. Каутського»
Е. Бернштейна | К. Каутського | |
Погляди на революцію | ||
Погляди на пролетаріат | ||
Погляди на демократію | ||
Погляди на соціалізм |
2. Прочитайте працю В. Леніна «Пролетарська революція і ренегат Каутський». Прокоментуйте стисло її зміст.
3. Підберіть із мемуарної літератури сучасників Жовтневого перевороту 1917 року в Росії спогади про дії революційного пролетаріату в цей час.
4. Прокоментуйте висловлювання К. Каутського: «Людина за своєю природою не тільки соціальна, а й демократична істота, або, правильно кажучи, потяг до демократичної діяльності — одна з характерних рис її соціальної природи».
Питання до модуля
1. Історичні, соціальні, політичні та духовні чинники формування соціал-демократії.
2. Загальна характеристика політичних поглядів К. Каутського.
3. Загальна характеристика політичних поглядів Е. Бернштейна.
4. Спільне і особливе між марксизмом і соціал-демократією.
Питання до іспиту
1. Ідейна спадщина марксизму наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
2. Каустіанство як самостійна версія марксизму.
3. Загальна характеристика ранньої соціал-демократії.
4. Берштейніанство як реформістський соціалізм та ревізіонізм марксизму.
5. Бернштейном марксизму.
6. К. Каутський про взаємозв’язок теорії і практики.
Першоджерела
1. Бернштейн Э. Возможен ли научный социализм // Политические исследования. — 1991. — № 2.
2. Бернштейн Э. Насколько научен «научный социализм?» // Новое время. — 1991. — № 3.
3. Бернштейн Э. Маркс под седлом // Новое время. — 1991. — № 29.
4. Бернштейн Э. Предпосылки социализма и задачи демократии // Политическая мысль Европы конца ХІХ — начала ХХ в. — Екатеринбург, 1991.
5. Каутский К. Социализм без диктатуры // Новое время. — 1990 — № 28.
6. Каутский К. К критике теории и практики маржизма (Анти-Берштейнизм). — М., 1
7. Каутский К. Предшественники новейшего социализма. — М., 1919.
8. Каутский К. Терроризм и коммунизм. — Берлин, 1919.
9. Каутский К. Происхождение христианства — М., 1990.
Рекомендована література
1. Агав С. Движение и цель. (О формуле Бернштейна и не только о ней) // Политические исследования. — 1991. — № 2.
2. Петренко Е. Социалистическая доктрина Э. Бернштейна. — М., 1990.
3. Политические партии. Справочник. — М., 1991.
4. Профсоюзы мира. Справочник. — М., 1991.
5. Демократический социализм — социальная демократия. Введение. — К.: Основні цінності, 2002.
6. Європейська соціал-демократія: Трансформація у прогресі. — К., 2001.
7. Основи демократії. Посібник / За заг. ред. А. Колодій. — К.: 2002.
Тема 8. Політична концепція анархізму
План заняття:
1. Походження анархізму та його базові принципи.
2. Основні напрями анархізму:
2.1. Анархо-індивідуалізм (егоїзм Макса Штірнера, американська традиція)
2.2. Мутуалізм
2.3. Соціальний анархізм (колективістський анархізм, анархо-комунізм, анархосиндикалізм)
2.4. Посткласичний анархізм (анархо-капіталізм, анархо-фемінізм, «зелений» анархізм)
Питання до дискусії
1.Внутрішні суперечності анархізму та перспективи в сучасному світі
2. Анархія в природі
3. Анархізм у сфері ІТ
Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт
1. Бакунін Михайло Олександрович, Юрська федерація та Перший інтернаціонал.
2. Пактика українського анархізму Нестор Махно, В. Волін (Ейхенбаум), П. Аршинов (Марін), А. Барон (Канторович), Й. Гутман.
3. Анархізм як робітничий рух
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
