Програма фахових вступних випробувань з культурології для вступників у Львівський національний університет (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, “спеціаліст”) (стр. 3 )

За ред. І.І. Тюрменко, .-К.,2004.

7. Матвєєва ія:Курс лекцій:Навч. посіб.-К.,2005.

8. Петрова :Конспект лекций:Учеб. пособ.-СПб.,2000.

9. Философия культуры. Становление и развитие/Под ред. .-СПб.,1998.

10. Хрестоматия по культурологи:Учеб. пособ./Под ред. .-Ростов-на-Дону,2004.

11. Хрестоматия по культурологи:Учеб. пособ./Под ред. .-М.,1998.

Контрольні питання:

1. Історія культурології як специфічна галузь культурологічного знання.

2. Мета, предмет і завдання нормативного курсу «Історія культурології».

3. Проблема періодизації історії культурології. Основні критерії періодизації.

4. Методологічна основа вивчення історії культурології.

5. Роль філософії в історичному розвитку культурологічної думки.

6. Перші уявлення про початок культурної еволюції людства.

7. Античні уявлення про культуру.

8. Розуміння культури в добу Середньовіччя.

9. Гуманістичний характер культурологічних ідей ренесансної епохи.

10. Становлення класичної моделі культури в добу Ренасансу та її особливості.

11. Розвиток поглядів на культуру в добу Раціоналізму (17 ст.). Ф. Бекон. Р. Декарт. Т. Гоббс. Б. Паскаль. Б. Спіноза. Г. Лейбніц.

12. Особливості просвітницької парадигми культури. Становлення культурології.

13. Циклічна концепція історії Дж. Віко:культурологічний аспект.

14. -Ж. Руссо сучасної йому культури.

15. Розширення змісту культура мислителями 18 ст.(Віко, Дідро, Мірабо).

16. Формування концепту «цивілізація» у 18-поч.19ст.

17. Контр-Просвітництво і романтичні концепції культури (загальна проблематика).

18. Культурологічна концепція .

19. Ф. Шіллер про шляхи подолання антиномій культури.

20. Мистецтво і мова в культурології німецького романтизму.

21. Німецький романтизм і національна культура.

22. Роль німецької класичної філософії у розвитку культурологічної думки. Культурологічні аспекти філософії І. Канта.

23. Г. про культуру.

24. Філософія мистецтва Ф. Шлегеля та її культурологічне значення.

25. Культурологічні аспекти філософської спадщини Й. Г.Фіхте.

26. Проблеми співвідношення культури і релігії в філософії Л. Фейєрбаха.

27. Розвиток культурологічної думки у 19 ст. (особливості, основні тенденції і напрями).

28. Особистісне і спільнотне буття культури у філософії С. К’єркегора.

29. Культурологічні ідеї у філософії А. Шопенгауера.

30. Проблеми культури у «філософії життя» Ф. Ніцше.

31. Інтерпретація явищ історії культури у «філософії життя» В. Дільтая.

32. Філософія культури Г. Зіммеля.

33. Концепція культури А. Бергсона.

34. Історико-культурний напрям досліджень та його значення для формування культурології. Я. Брукхардт, К. Шнаазе, А. Шпрінгер.

35. Е. Гуссерль про європейську культуру.

36. Феноменологічний метод Гайдеггера та його значення для розуміння проблем культури.

37. Проблема культури в екзистенціалізмі.

38. Культурологічна проблематика в персоналізмі.

39. Формування еволюціоністської парадигми (еволюціоністського напряму) культурології. Е. Тайлор. Г. Спенсер. Дж. Фрезер. Л. Морган.

40. Неоеволюціонізм. Дж. Стюарт. Дж. Мердок. Л. Уайт.

41. Культурологічна проблематика у філософії позитивізму. О. Конт. Г. Спенсер.

42. Неокантіанство та його вплив на формування аксіологічного напряму в культурології. В. Віндельбанд. В. Дільтей. г. Ріккерт.

43. Циклічний напрям в культурології (дзеркальна характеристика). Дж. Віко. М. Данилевський. О. Шпенглер. А. Дж. Тойнбі.

44. Теорія культурно-історичних типів М. Данилевського.

45. Морфологія культур О. Шпенглера.

46. Теорія локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі.

47. Психологічні дослідження культури. М. Лацарус. Х. Штейнталь. М. Вундт. Г. Лебон. Р. Бенедикт. Дж. Мід. М. Мід.

48. Функціоналістська парадигма культури.

49. Функціоналізм Б. Малиновського як метод вивчення культури.

50. Структурно-функціональна теорія культур А. Радкліффа-Брауна.

51. Проблеми гуманізму в культурантропології К. Леві-Стросса.

52. Антропологічна концепція Л. Уайта.

53. Дифузіонізм як напрям культурологічної думки. Ф. Боас. Ф. Гребнер. Ф. Ратцель. Л. Фробеніус.

54. Особливості становлення психоаналітичного напряму культурології. Фройдизм. Неофройдизм.

55. Розуміння культури З. Фройдом.

56. Психоаналітичне дослідження культур Г. Рохеймом.

57. К. Юнг про культурні архетипи.

58. Концепція гуманістичного психоаналізу Е. Фромма.

59. Структуралістська парадигма культури:особливості та основні положення.

60. Формування методологічних принципів структуралізму Ф. де Соссюром.

61. Структуралістські погляди М. Фуко.

62. Проблема людини в структуро логічних концепціях Р. Барта і Ж. Лакана.

63. Нові підходи до розуміння смислів культури Ж. Дельоза.

64. Постструктуралістична концепція культури Ж. Дерріди.

65. Структурна антропологія К. Леві-Стросса.

66. Соціологічний напрям культурології та його основні риси.

67. Культурологічні погляди М. Вебера.

68. Інтегральна модель культури П. Сорокіна.

69. Місце культури в концепції соціальних систем Т. Парсонса.

70. Причини і особливості кризи сучасної культури.

71. Антропо-соціальна концепція М. Кагана та її культурологічний контекст.

72. Семіотичний напрям культурології (загальна характеристика).

73. Е. Кассірер та його філософія символу:культурологічний аспект.

74. Семіотична концепція культури Ю. Лотмана.

75. Ігрові концепції культури та їх значення у розумінні феномену культури і сучасних культурологічних процесів.

76. Й. Хойзінга про гру як джерело і рушійну силу культури.

77. Проблеми культури в ігрових концепціях Х. Ортега-і-Гассета та Г. Гессе.

78. Ігрова концепція культури Г.-Г. Гадамера.

79. Діалогічний напрям культурології. К. Ясперс. М. Бахтін. М. Бубер. В. Біблер.

80. Теологічні концепції культури (православна, католицька, протестантська, греко-католицька традиції).

81. Особливості розвитку сучасної культурологічної думки.

“ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИˮ

(автор – к. філос. наук, доц. Пітусь Л. М.)

Тема 1. Українська культурологічна думка як самобутня складова історії культурології і навчальна дисципліна

Українська культурологічна думка – самобутня складова історії культурології. Етнічне (національне) підґрунтя культурологічних парадигм. Ментальні особливості української культурологічної думки. Предмет української культурологічної думки як галузі історико-культурологічного знання. Проблема початку становлення та періодизація історії української культурології. Локально-побутовий та науковий рівні дослідження проблем історії української культурології. Українська філософія та її роль у формування та розвитку української культурологічної думки. Предмет, мета та завдання навчального курсу «Українська культурологічна думка» як навчальна дисципліна.

Тема 2. Культурологічні ідеї в світоглядних уявленнях Давньої Русі та в період становлення української народності

Витоки української культурологічної думки. Світобачення прадавніх українців. Космологічні ідеї давньослов’янської міфології. Героїчна міфологія та героїчний епос: формування образу культурного героя. Умови та джерела формування культурологічних ідей доби Київської Русі. Роль християнства у становленні культурологічних ідей та уявлень. Питання сенсу і мети культурно-історичного процесу в літописній літературі. Іларіон Київський: «Слово про Закон і Благодать»: філософсько-культурне осмислення історичних подій, світоглядних та суспільних проблем. Культурологічне значення агіографічної літератури.

Проблемне поле української культурології 14-15 ст. Відображення культурологічних уявлень в перлинах народної творчості, в літописних творах. Культурологічне значення Галицько-Волинського літопису. Еволюція образу культурного героя в агіографічній літературі. Поширення ідей неоплатонізму (ісихазм) та вчення Псевдо-діонісія Ареопагіта: культурологічний аспект.

Тема 3. Українська культурологічна думка ренесансної доби

Поширення ідей західноєвропейського гуманізму в Україні. Культурологічне значення творчої спадщини Ю. Дрогобича та інших представників раннього гуманізму на Україні. Культурологічні погляди Станіслава Оріховського; його ідея рівності народів. Олельковецький ренесанс: культурологічне значення. Культурно-освітні осередки та їх культуро творча діяльність. Культурологічні ідеї в творах письменників-полемістів (І. Вишенський) та в братських школах. Ю. Рогатинець та його концепція соціально активної людини. К. Сакович як один з засновників концепції культурного розвитку України. Формування системи поглядів на українську культуру та її подальший розвиток (К.-Т. Ставровецький, Л. та С. Зизанії, З. Копистенський, М. Смотрицький, І. Борецький).

Тема 4. Культурологічна проблематика в творах українських мислителів 17-18 ст.

Становлення на побутовому рівні соціально-політичної думки та її роль у формуванні концепції власного культурного розвитку. Вплив націоналістських та просвітницьких ідей та тенденцій на українську культурологічну думку та їх специфічна екстраполяція в українському філософсько-культурологічному дискурсі 17-18 ст. Культурологічна проблематика в наукових розвідках та просвітницькій діяльності вчених Києво-Могилянської академії. Багатогранність культурологічної спадщини Ф. Прокоповича, відображення в ній ідей Просвітництва. Культурологічні ідеї в працях І. Гізеля, Й. Кононовича-Горбацького, С. Яворського, Г. Кониського. Г. Сковорода як найяскравіший представник української культурологічної думки 18 ст. Демократична концепція П. Орлика та її культурологічне значення. Ідеї самобутнього та незалежного розвитку української культури в працях М. Полетики та С. Десницького

Частина 2. Становлення української культурології та її подальший розвиток

Тема 5. Розвиток культурологічних ідей в контексті становлення української національної свідомості

Становлення української культурології в умовах національно-культурного відродження 19 ст. Український романтизм як особливий етап культурологічних пошуків пер. пол.19 ст. М. Шашкевич про роль української мови в українській національній культурі. Ідея кордоцентризму в культурологічній спадщині українського романтизму: М. Максимович, М. Гоголь, М. Костомаров, Д. Велланський, П. Куліш, Т. Шевченко. Виникнення концепції культурно - історичного розвитку України. М. Костомаров «Книга буття українського народу» («Закон Божий») та її культурологічне значення. Культурологічні ідеї у світоглядно-філософських поглядах .

Тема 6. Культурологічні ідеї в українській академічній філософії 19 ст.

Академічна філософія як специфічний етап у розвитку культурологічної думки на Україні. Філософське осмислення українськими вченими проблем культури. Культурологічні аспекти філософських праць Й. Михневича, О. Новицького, Г. Челпанова. Історико-культурологічна концепція В. Лесевича. В. Липинський як історик філософії. Філософія серця П. Юркевича та її культурологічне значення. О. Потебня та його концепція філософії мови. Значення академічної філософії для формування методологічних засад аналізу явищ культури.

Тема 7. Основні напрями розвитку української культурологічної думки кінця 19-п. п. 20 ст.

Формування різноманітних підходів у поглядах на культуру. Осмислення проблем культури в контексті філософії, соціології, антропології, літературно-мистецької творчості та політичного життя суспільства – характерна риса розвитку культурологічної думки даної доби. Культурологічна концепція М. Драгоманова. Цілісна концепція культури І. Франка. Націоналістична концепція культури Д. Донцова. Історія української культури в працях М. Грушевського, М. Петрова, І. Огієнка, І. Крип’якевича, Д. Антоновича, Д. Яворницького, Д. Дорошенка. Культурологічна проблематика українських філософів: О. Кульчицького, І. Мірчука, Д. Чижевського. Є. Маланюк про дослідження національної культури. Культурологічне значення творчості В. Лісового, М. Шлемкевича, В. Яніва, Я. Яреми. Концепція «азійського ренесансу» М. Хвильового. Антропологічні дослідження Ф. Вовка. В. Теретц та становлення української культурологічної школи.

Тема 8. Сучасна українська культурологічна думка: реальний стан та перспективи

Антропологічний характер культурологічних досліджень др. пол. 20 ст. П. Копнін, В. Шишкарук, М. Попович, С. Кримський, В. Табачковський, І. Бичко та ін. Отримання Україною статусу незалежної держави, і, початок нового етапу у розвитку української культурологічної думки. Завдання й основні напрями досліджень феномену культури в українській культурології в сучасних умовах.

Викладання культурології у вищій школі як одна з умов розвитку культурологічної думки. Навчально-методична література та її значення для розвитку культурологічної думки. Формування культурологічних шкіл українських науковців (Київська, Львівська, Харківська та інші школи).

Рекомендована література:

1. , Бичко І. В., Історія філософії: Підручник.-К., 2001

2. І. Історія української філософії. Курс лекцій.-К., 1996.

3. , , Росінська ія та історія світової та вітчизняної культури / За ред.. .-Львів, 2000.

4. Енциклопедія українознавства: У 10-и т.-Львів, 1993.

5. Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М. Кашуба.- Львів, 2004.

6. Історія філософії на Україні: В 3-х т. – К., .

7. , , Піча В. М. та ін. Культурологія: Навч. посіб. / За ред. В. М. Пічі. – Львів, 2003.

8. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І. І.Тюрменко, . – К., 2004.

9. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посіб. – Вид. 2-е, переробл. І доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів, 2005.

10. Матвєєва ія: Курс лекцій: Навч. посіб. – К., 2005.

Контрольні питаня:

1. Основні риси і особливості української культурологічної думки.

2. Локально-побутовий рівень дослідження української культурологічної думки.

3. Предмет, мета і завдання курсу «Українська культурологічна думка».

4. Особливості становлення й розвитку української культурологічної думки.

5. Витоки української культурологічної думки.

6. «Літопис руський» як джерело української культурологічної думки.

7. Розвиток культурологічних ідей в Київській Русі (X – XIII ст.).

8. Культурологічний аспект давньоруських «Слів…» («», «Слово о полку Ігоревім», «Слово про Закон і Благодать» м-та Іларіона).

9. Культурологічні ідеї періоду становлення української народності (загальна характеристика) (XIV-XV ст.).

10. Українська усна народна творчість XIV-XV ст.:культурологічний аналіз.

11. Культурологічні ідеї в Галицько-Волинському літописі.

12. Образ культурного героя в Галицько-Волинському літописі.

13. Еволюція образу культурного героя в агіографічній літературі XIV-XV ст.

14. Літописи XIV-XV ст. і культурологічний аналіз («Галицько-Волинський літопис», «Литовський літопис», «Короткий Київський літопис»).

15. Ранньоренесансна культурологічна думка на Україні (загальна характеристика)

16. Юрій Дрогобич як провідник гуманістичних ідей на Україні.

17. Культурна спадщина Ю. Дрогобича.

18. Культурологічні ідеї в творчості Павлв Процелера (Павла Русина з Кросна).

19. Культурологічний аналіз Творчості українських гуманістів XIV-XV ст. [Ю. Дрогобич, Павло Русин, Лукаш з Нового Мяста, Григорій Чуй-Русин, Іван Турбінський-Рутенець, Станіслав Оріховський-Роксолян-можна за вибором студента ].

20. Культурологічні значення діяльності С. Оріховського-Роксоляна.

21. Культурологічні значення діяльності Йосипа Верещинського та Шимона Шимоновича.