Гормональна контрацепція

План

Гормональна контрацепція

Комбіновані естроген-гестагенні препарати

Мікродози гестагенів ("міні-пілі").

Екстрена (посткоїтальна) контрацепція:

Ін’єкції гормональних контрацептиви:

Чисто прогестінові контрацептиви міні-пілі

ЛІТЕРАТУРА

Гормональна контрацепція

Упродовж останніх двох десятиріч проблема збереження здоров’я жінки, особливо її репродуктивної системи знаходиться у центрі уваги вчених всього світу. Адже тільки здорова мати може народити здорову дитину, і тільки здорові діти можуть стати здоровими батьками.

Широке впровадження в практику вітчизняної охорони здоров’я сучасних ефективних контрацептивних засобів є резервом зниження материнської та перинатальної захворюваності. Роль планування сім’ї як одного з чинників здоров’я важко переоцінити.

Сучасний арсенал протизаплідних засобів достатньо широкий. Особливе місце серед методів регулювання народжуваності займає гормональна контрацепція, яка полягає у використанні синтетичних аналогів природніх яєчникових гормонів – естрогенів та прогестерону.

Теорію гормонального попередження вагітності сформульовано на початку ХХ ст. Початок практичного застосування методів гормональної контрацепції припадає на 50-і роки і пов’язаний з іменами американських вчених G. Pincus та M. Garsid. Вони довели, що застосування комбінованих естроген-гестагенних засобів дає контрацептивний ефект у 100% випадків.

За даними ВООЗ (1991) на сьогодні близько 100 млн. жінок, здатних до зачаття, використовують різні види протизаплідних засобів. З них близько 70 млн. використовують оральні контрацептиви (ОК).

За чотири десятиріччя ОК пройшли значний еволюційний шлях. Сучасна репродуктивна фармакологія забезпечує клінічну практику широким спектром ОК з низьким вмістом естогенного та гестагенного компонентів, із зміною їх співвідношень протягом менструального циклу. В результаті застосування таких препаратів в поєднанні з диференційованим індивідуальним підбором значно знизилась частота побічних реакцій та ускладнень ОК при збереженні високої контрацептивної ефективності.

Речовини певного хімічного складу, які застосовують з метою контрацепції, називаються прогестинами. Як зазначалось вище, за хімічним складом – це синтетичні аналоги яєчникових гормонів, що поділяються на дві великі групи: похідні 19 - нортестостерону (норстероїди) і 17-ацетооксипрогестерону.

За літературними даними протизаплідна дія гормональних контрацептивів відбувається на різних рівнях системи гіпоталамус - гіпофіз - яєчники - матка - маткові труби. Цей механізм передбачає тимчасове пригнічення гормональної функції гіпофіза, гальмування вироблення гормонів, які синтезуються у гіпоталамусі, що веде до неповноцінної овуляції та розвитку функціонально малоактивного жовтого тіла, не здатного виконувати роль протектора вагітності, внаслідок чого настає тимчасова стерильність. Крім цього, сповільнюється перистальтика маткових труб і, відповідно, проходження ними яйцеклітини. Ендометрій зазнає ранніх секреторних змін, що робить його непридатним до імплантації яйцеклітини. Через відсутність циклічних змін у цервікальному слизі в другій фазі циклу він стає високов’язким, що погіршує процес пенетрації сперматозоїдів.

Гормональні конрацептиви, залежно від складу і способу їхнього застосування поділяються на групи:

Комбіновані естроген-гестагенні препарати, які можуть бути моно-, дво-, трифазного типів.

Монофазні естроген-гестагенні препарати містять постійну дозу естрогенних та гестагенних компонентів для всього періоду менструального циклу. Ці ОК є дуже поширеними і спостерігається тенденція до збільшення їхнього використання. Це зумовлено їх високою надійністю, доброю переносимістю і вираженим лікувальним ефектом у випадках різних гінекологічних захворювань.

Впровадження дво- та трифазних комбінованих естроген-гестагенних препаратів стало новим етапом у розвитку контрацепції, але їх застосування не стало таким поширеним.

Мікродози гестагенів ("міні-пілі"). Ефективність застосування цього виду котрацептивів достатньо висока - за даними ряду авторів - 87,5-96,7%.

На відміну від комбінованих ОК, "чисті" гестагени, у разі тривалого застосування не викликають системних змін в організмі жінки. Тому виправдане призначення гестагеновмісних контрацептивів жінкам з екстрагенітальною патологією, хронічними захворюваннями жіночої статевої сфери тощо.

рекомендована жінкам репродуктивного віку, що живуть нерегулярним статевим життям. Крім цього, посткоїтальна контрацепція може бути високоефективним засобом захисту від незапланованої вагітності, який застосовують одноразово у випадку незахищеного статевого акту.

Препарати посткоїтальної дії повинні відповідати певним вимогам і виявляти високу ефективність у передімплатаційний період, не викликати небажаних побічних явищ, зокрема порушень менструального циклу. Призначати та приймати їх необхідно обережно. Механізм дії таких препаратів, складний і багатогранний. Він зумовлений впливом стероїдного компонента на різні ланки репродуктивної системи жінки.

Мушу наголосити, що використання даного методу контрацепції мусить виправдовувати свою назву і використовуватись лише в екстрених випадках, коли іншого вибору вже немає. Часто, серед жінок, панує хибне твердження що такі препарати можна використовувати при затримці менструації. Цього не можна допускати в жодному випадку. Їх використовують лише в перші 72 години після незапланованого статевого контакту.

Одним із менш поширених методів контрацетції є ін’єкції гормональних протизаплідних препаратів. Протизаплідний ефект досягається шляхом пригнічення овуляції. Препарати опосередковано впливають на ендометрій та безпосередньо на маткові труби і секрецію цервікального слизу. Препарати даної групи застосовуються значно рідше, так як мають більший відсоток побічних явищ, що проявляються частими порушеннями менструального циклу у вигляді нерегулярних менструальних кровотеч, аменореї.

За результатами численних клінічних спостережень сформовано перелік абсолютних протипоказань щодо призначення гормональних контрацептивів. До них належать злоякісні пухлини будь-якої локалізації, органічні ураження печінки, нирок, серцево-судинної системи, гострі захворювання жовчовивідних шляхів, епілепсія, ожиріння, глаукома, порушення менструального циклу невідомої етіології. Крім цього існує цілий ряд відносних протипоказань до застосування ОК. Питання про можливість вживання гормональних препаратів у таких пацієнток лікар повинен вирішувати особливо зважено. Взагалі самовільне застосування жінкою ОК недопустиме. Лікар здійснює індивідуальний підбір протизаплідного засобу з урахуванням віку, загального соматичного та гінекологічного статусу жінки. Важливе значення має співвідношення маси тіла і зросту пацієнтки, виявлення її шкідливих звичок. Особливу увагу при призначенні гормональної контрацепції необхідно приділяти жінкам, що не народжували. Клінічний досвід та літературні дані переконливо свідчать, що ускладнення і побічні реакції, як правило, пов’язані з безконтрольним і тривалим застосуванням препаратів без урахування особливостей жіночого організму і протипоказань щодо їхнього застосування. Побічні реакції ОК обумовленні метаболічними системними ефектами стероїдів. Найбільш часто побічні реакції виникають протягом перших 3-4 місяців контрацепції, мають транзиторний характер і самостійно минають до 5-6 місяця використання ОК внаслідок адаптації жіночого організму. Підсумовуючи, необхідно відзначити, що сучасний підхід до проблеми використання гормональних контрацептивів характеризується достатньо чіткими показами та протипоказами щодо їхнього призначення, глибоким вивченням механізму дії нових гормональних препаратів та їх впливу на різноманітні параметри гомеостазу жінки. Більшість дослідників погоджуються, що застосування ОК, особливо з низьким вмістом стероїдних компонентів, індивідуальний підбір з врахуванням особливостей організму пацієнтки, ретельне спостереження лікаря забезпечує не лише високий контрацептивний ефект, запобігає появі ускладнень та зводить до мінімуму побічні реакції, але також має і лікувальний ефект при багатьох захворюваннях.

Чисто прогестінові контрацептиви міні-пілі

В цих пігулках міститься тільки мікродози прогестінов (аналогів гормону прогестерону, що виробляється жовтим тілом). До складу пігулок входять льовоноргестрел і норетиндрон. Дія таких пігулок заснована на запобіганні овуляції.

Ефективність прогестінових пігулок декілька нижче, ніж у комбінованих.

В нашій країні поширені такі прогестинові пігулки, як Контінуїн, Мікролют, Екслютон, Фемулен. Фемулен містить прогестін третього покоління і є препаратом вибору для цієї групи.

Прогестінові пігулки рекомендуються:

· Жінкам більш старшого віку (у жінок більш старшого віку зростає ризик розвитку тромбозів або підвищення тиску, а прогестінові пігулки не викликають цих ускладнень)

· Годуючим матерям

· Жінкам з гіпертонічною хворобою і головними болями

Прогестінові пігулки володіють наступними достоїнствами:

· Не впливають на лактацію

· Нижче ризик розвитку тромбозів

· Не викликають головного болю

· Не викликають підвищення тиску

· Рідко викликають депресію

· Не знижують статеве ваблення

· Зменшують болі при менструації

Недоліки прогестінових пігулок:

· Точний режим прийому (потрібно застосовувати регулярно в один і той же час. Тобто Міні-пілі не підходять неорганізованим жінкам)

· Нижче ефективність, чим у комбінованих оральних контрацептивів

При застосуванні Міні-пілі можливі наступні побічні ефекти:

· Зміни менструального циклу. Це можуть бути кровотечі, кров’яні виділення, аменорея (відсутність менструацій) або тривалі менструації.

· Розвиток функціональних кіст яєчників. Після відміни препарату такі кісти самі зникають за 1-2 місяці.

Додаткову інформацію Ви можете подивитися в розділі питання, що часто зустрічаються.

Якщо Ви приймаєте Міні-пілі, то потрібно бути гранично уважною і обережною!

Пігулки потрібно приймати безперервно і регулярно, по одній в день. Коли упаковка закінчиться потрібно без перерви почати нову. Пігулки необхідно приймати в один і той же час (бажано увечері).

Якщо у Вас спостерігаються кров’яні виділення прийом пігулок потрібно продовжувати.

Якщо Ви запізнилися прийняти пігулку в звичайний час. Якщо Ви запізнилися більше, ніж на 3 години, прийміть пігулку, але скористайтеся додатковим протизаплідним засобом протягом подальших 48 годин.

Якщо Ви пропустили прийом однієї пігулки. Як тільки Ви виявили, що забули прийняти пігулку, відразу ж прийміть одну пігулку (вчорашню пропущену). Наступну пігулку прийміть в звичайний час. Тобто в один день потрібно прийняти дві пігулки.

Міні-пілі — це протизаплідні таблетки, що входять до групи гормональних контрацептивів, які містять тільки прогестогени.

Міні-пілі — застосовують в Швейцарії 15% жінок, у Великобританії — 8%, у Фінляндії — 3%. Причому, що старша жінка, то частіше вона надає перевагу саме цьому типу контрацепції.

Механізм дії:

згущують цервикальну слизь, стаючи перепоною для проникнення сперміїв;

краще впливають на атрофування ендометрію;

зменшують рух сперміїв в фаллопієвих трубах;

впливають на тимчасову відсутність овуляції.

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

• високоефективні за умов регулярного застосування;

• негайний ефект (протягом доби);

• не потребує спеціального гінекологічного огляду перед початком застосування (хоча рекомендується для профілактики не рідше, ніж двічі на рік);

метод не пов'язаний зі статевим актом;

мінімум побічних ефектів;

не впливає на годування груддю;

термін застосування необмежений;

легкий та зручний в застосуванні;

не містить естрогена.

Неконтрацептивні:

коротші і менш об'ємні менструації;

зменшення менструального болю;

зниження анемії;

зменшують ризик розвитку раку ендометрія;

 зменшують ризик розвитку доброякісних пухлин молочної залози.

НЕДОЛІКИ:

викликають зміни в характері менструальних кровотеч у деяких жінок (виділення, що мажуться в перші місяці прийому);

вимагають постійного бажання берегтися (мотивація) і щоденного прийому;

потрібно приймати щодня в один і той самий час;

пропускання прийому препарату збільшує ризик вагітності;

необхідно поповнювати запас таблеток;

не захищають від імовірності зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом.

АТО МОЖЕ ВЖИВ А ТИ МІНІ-ПІЛІ

матері, що годують грудьми і мають потребу у контрацепції;

жінки, що потребують ефективної контрацепції;

жінки у післяпологовому періоді, які не годують грудьми;

жінки, що палять; жінки, яким не рекомендований прийом естрогенів з будь-яких причин

КОЛИ ПОЧИНАТИ ПРИЙОМ МІНІ-ПІЛІ:

в перший день менструального циклу.

після пологів

якщо годує грудьми — через 6 тижнів;

якщо не годує — через 28 днів.

після аборту — одразу.

Перед їх застосуванням обов'язкова консультація лікаря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Фармакология. Учебник для студентов мединститутов (под ред. ) - Киев, 1980,456 с.

2. Харкевич . - Учебник для мединститутов. 1-е, 2-е, 3-є, 6-е изд. - М. Медицина, 1980, 1981, 1987, 1997, 559 с., 1999,661с.

3. , Посохова фармакології з рецептурою. Тернопіль, Укрмелицина, 1999, 508 с.

4. Машковский средства. М. Медицина, т.1, 1985.

5. М. Дж. Нил. Наглядная фармакология. М. 1999.

6. Дроговоз фармакологии в схемах и таблицах. Харьков,1999.

7. Фармакотерапия - клиническая фармакология. Під ред. Г. Фольграффа, Д. Пальма. Милен Беларусь, 1996 р., 688 с.

8. , Пауков гормональная контрацепция. - М.: Изд-во Триада-Х, 19с.

9. Корхов аспекты применения контрацептивних препаратов. - - Спб.: Спец. лит - ра, 19с.