Львів – це давній великий театральний центр Європи
8 лютого 2008 р. у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові відбулася презентація книги Оксани Паламарчук “Музичні вистави львівських театрів: ”. На жаль, без автора...
Презентація відбувалася у День народження Оксани Паламарчук і була присвячена вшануванню її пам’яті. Кожен, хто виступав, говорив не лише про книгу, але й ділився спогадами про автора – талановитого музикознавця, критика, невтомного трудівника, прекрасну людину, вродливу жінку. Серед друзів і колег Оксани Паламарчук – відомі науковці, артисти, діячі української культури. На Вечорі виступили: доктор мистецтвознавства, музикознавець Стефанія Павлишин, народний артист України, соліст Львівської опери Володимир Ігнатенко, режисер Львівського телебачення Галина Ярема, письменниця Ніна Бічуя, кандидат мистецтвознавства, театрознавець Майя Гарбузюк.
Теплу зворушливу атмосферу Вечора доповнювала музика. Вокальні твори прозвучали у талановитому виконанні Світлани Кожухівської, Дарії Князєвої, Анни Старушкевич, Віталія Соболєва – студентів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка класу камерного співу проф. Мирослави Логойди (партія фортепіано – Оксана Кулінченко).
Оксана Романівна Паламарчук () – театрознавець, музикознавець, журналіст. У її друкованому доробку – численні рецензії на вистави, концерти, музично-критичні статті та нариси, творчі портрети митців, гасла до енциклопедій, довідників. Однак в центрі наукових зацікавлень музикознавця завжди була історія музично-театрального Львова. Протягом десятиліть дослідниця опрацьовувала львівські архіви, по крупинці збираючи інформацію про перші театральні трупи, які діяли у Львові, вистави, які тут ставилися впродовж кількох століть, артистів, композиторів, диригентів – відомих і незаслужено забутих. Так, наприклад, її розвідка...А музи не мовчали: Львів: рр. (Львів, 1996) заповнює “білі плями” в історії театрального життя Львова періоду Другої світової війни.
До останніх днів свого життя О. Паламарчук активно працювала: підготувала низку гасел до Енциклопедії Сучасної України, Енциклопедії Львова, до щорічного календаря “Митці Львівщини”, підготувала збірник статей “Світ моїх зацікавлень”.
Підсумком багаторічних досліджень автора стала фундаментальна монографія “Музичні вистави львівських театрів: ”. Цій праці Оксана Романівна віддала свої життєві сили до останньої краплини. Тільки найближчі знали, як важко було їй ходити, який нестерпний біль вона терпіла. Не скаржилася, не нарікала, та все ж не раз сумно промовляла: “Я не доживу до виходу книжки, а так би хотілося її побачити”.
Оксана Романівна покинула цей світ 29 грудня 2006 року.
А восени 2007 р. монографія “Музичні вистави львівських театрів” вийшла друком. У підготовці видання брали участь працівники кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка: літературний редактор Ніна Бічуя, художнє оформлення Інни Шкльоди. Музичний редактор – старший науковий співробітник Музично-меморіального музею С. Крушельницької Роксоляна Мисько-Пасічник. Фінансове забезпечення видруку книги взяв на себе директор Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької Тадей Олександрович Едер.
Хотілося б назвати ще одну людина, яка дуже хотіла, щоб ця книга дійшла до читача і робила все, що було в її силах. Це онука п. Оксани – Устина Стефанчук. Її манера розмовляти, рішучість у голосі, блиск очей, риси обличчя так нагадують Оксану Романівну...
Монографія Оксани Паламарчук “Музичні вистави Львівських театрів: ” захоплює обсягом (понад 400 сторінок) і змістом. Це перше унікальне найповніше зібрання матеріалів львівських архівів та бібліотек, присвячене історії музичного театру у Львові.
Праця охоплює 225 років діяльності театрів у Львові. Музичне життя подається авторкою в контексті розвитку світового театрального мистецтва. З книги ми дізнаємось про музичні товариства, творчі колективи, окремих виконавців, диригентів, режисерів, художників-сценографів.
Монографія складається з восьми розділів. У першому мова йде про заснування та діяльність австрійського театру у Львові – “Народження професійної сцени” (). Три наступні розділи (“Паростки польського театру”, “Здобутки Скарбківської сцени”, “Тріумфи і розчарування”) присвячені становленню та діяльності польської трупи впродовж р.
Окремий розділ розповідає про діяльність українського театру Товариства “Руська бесіда”, а також знайомить з видатними постатями українського оперного мистецтва, які виступали на “чужих” сценах (“Українці на службі в Мельпомени ()”).
Шостий розділ (“Нові потенціали Львівської опери”) – історія українського державного театру опери та балету рр.
Сьомий розділ – “Хронологія постав Львівського державного академічного театру опери та балету ()” і восьмий – “Львівські музичні театральні прем’єри ()”. Видання доповнене покажчиком імен.
У монографії постають численні мистецькі долі акторів, співаків, диригентів, сценографів, режисерів, директорів, пов’язаних з нашим містом. Особливу увагу дослідниця приділяє історії будівництва двох найвідоміших львівських театрів – Скарбківського (тепер – Львівський національний драматичний театр ім. М. Заньковецької) та Міського або Великого (тепер – Львівський національний театр опери та балету ім. С. Крушельницької).
У своєму зверненні до читачів Оксана Романівна написала: “Звичайно, перша спроба такого об’ємного дослідження не може претендувати на вичерпність, тим більше за умови використання лише львівських джерел. Чимало залишилось за межами, бо неможливо було все з’ясувати, уточнити, зокрема початкову діяльність театрів. Завадили також великі прогалини в архівних джерелах: окремі роки й цілі періоди відсутні або несистематизовані; діяльність театрів у міжвоєнний період фіксована дуже вибірково. Можна припустити, що деякі фонди вивезені зі Львова або знищені внаслідок воєн та політичних перемін. Сподіваюсь, що моя праця послужить поштовхом для майбутніх дослідників у подальшому вивченні історії музичного театру у Львові.”
Дослідження Оксани Паламарчук доводить те, в чому завжди була переконана сама авторка: “Львів – це давній великий театральний центр Європи”.
Роксоляна Мисько-Пасічник ст. наук. співробітник
Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові
Газета "Соломія", 2008, Березень, с. 4.
