Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

Що таке ЄВС?

ЄВС або Європейський волонтаріат – це можливість працювати за кордоном на добровільних засадах (без отримання заробітної платні) протягом до 12 місяців. Волонтер виїжджає до однієї з країн Європейського союзу працювати в недержавній неприбутковій організації, водночас навчаючись через працю й отримуючи новий досвід.

Кожен окремий ЄВС проект окреслює місце волонтаріату –приймаючу неурядову організацію та певний набір завдань, які буде виконувати волонтер/ка.

Чому варто поїхати на волонтаріат за кордон?

Є 1001 причин, через які варто поїхати за кордон. Перш за все, волонтаріат – то чудова пригода! Можна познайомитися з багатьма цікавими людьми, зав'язати міжнародні знайомства, здобути новий досвід, вивчити нову мову й пізнати нову культуру. Також волонтаріат – це нові вміння, які знадобляться для майбутньої професійної діяльності, і чудова можливість зробити щось корисне для інших.

Хто може взяти участь в ЄВС?

Окрім віку – від 18 до 30 років – не має жодних інших обмежень, що стосуються учасників ЕВС. Кожен, хто має досить відваги, щоб опинитися в новому середовищі й поринути в нову культуру, хто має мотивацію робити щось цікаве й корисне для інших, хто хоче відкривати світ, й вчитися в нього, є добрим кандидатом/кандидаткою для участі в ЄВС.

У чому полягає робота волонтера?

ЄВС проекти є дуже різні. Можна займатися з дітьми, доглядати за людьми похилого віку або людьми з обмеженими можливостями, можна працювати в організації, що займається культурними заходами, охороною довкілля або розповсюдженням інформації про ЕС. Є дуже багато можливостей. В цілому, функціонування ЄВС може здійснюватися у різноманітних сферах: культура, молодь, спорт, соціальна допомога, культурна спадщина, мистецтво, цивільна оборона, навколишнє середовище, розвиток співпраці тощо. Проектами не передбачається ризиковане втручання у гострі посткризові ситуації (гуманітарна допомога, безпосередня допомога після катастроф тощо). Найкраще спочатку визначитися, що саме Тебе цікавить, й шукати відповідної категорії в базі даних проектів.

Куди можна поїхати?

Відповідно до правил Програми „Молодь в дії”, в рамках якої реалізуються ЄВС проекти, молоді люди з України можуть поїхати до однієї з країн Європейського Союзу: Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, або країн-учасниць асоціації вільної торгівлі – Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії або до країни-кандидату до ЄС – Туреччини

Що треба зробити, щоб поїхати на ЄВС?

Якщо Ти вже вирішив(ла) поїхати на ЄВС, надішли нам своє СV та мотиваційний лист на англійській мові
*****@***de

В мотиваційному листі приділи увагу відповідям на питання: чому Ти цікавишся ЕВС, чому хочеш поїхати за кордон, які Твої зацікавлення, яким чином Ти бачиш свій подальший розвиток, яким є Твій досвід у сфері міжнародної комунікації/співробітництва, як хотів/ла би використовувати набуті знання й навички, повернувшись додому, Твої риси характеру (позитивні й негативні), а також досвід в неакадемічній сфері – робота, волонтаріат, діяльність в громадських організаціях.

Чи потрібно знати мову тієї країни, до якої хочеш поїхати?

Ні! Дуже рідко трапляється так, що волонтери, що приїжджають до іншої країни на волонтаріат, знають мову цієї країни. Звичайно ж, великим плюсом буде володіння англійською (або будь-якою іншою іноземною мовою) хоча б на початковому рівні, але формально такої вимоги не має. Підчас перебування за кордоном в Тебе буде можливість вивчати мову тієї країни, куди приїхав/ла. Але рекомендуємо розпочати вивчення цієї мови ще будучи вдома – тоді буде набагато простіше адоптуватися!

З нашого досвіду – якщо волонтер/ка докладає певних зусиль й вмотивоний/на вчити мову країни, куди приїхав/ла на волонтаріт, то за 3-4 місяці починає розмовляти на цій мові. Варто скористатися з такої можливості!

Коли можна виїхати?

Перш ніж поїдеш на ЄВС, мусиш трохи попрацювати над своїм проектом ;)
Перш за все, маєш надіслати нам своє СV й мотиваційний лист, після чого ми домовимося про зустріч або поспілкуємося за телефоном (якщо ти з іншого міста).
Наступний етап – то пошук проекту - тобто місця, де буде проходити Твій волонтраіат, це може зайняти 2-3 місяці.
Далі – написання проекту й подання його на фінансування до Національного Агентства – представництва Програми „Молодь в дії” у тій країні, куди Ти хочеш поїхати. Важлива деталь – подавати проект слід до одного з наступних дедлайнів: 1 лютого, 1 квітня, 1 червня, 1 вересня або 1 листопада.
Після цього розпочинаються 3 довгі місяці чекання – коли Національне Агентство дасть відповідь й затвердить Твій проект.
Отже, найкраще буде, якщо Ти розпочнеш підготовку й пошуки проекту принаймні за 6 місяців до запланованого від'їзду :)

Хто фінансує ЄВС і яким чином?

Волонтаріат або проект ЄВС фінансується в рамках Програми Європейського Союзу „Молодь в дії”.

В рамках проекту буде профінансовано твоє проживання й харчування (яким саме чином - буде зазначено приймаючою організацією), локальні переїзди, пов'язані з Твоєю працею, міжнародний переїзд – з дому до місця волонтаріату й назад, а також кишенькові. Розмір кишенькових залежить від країни, до якої Ти їдеш (в основному близько 80-100 євро).

Де можна знайти інформацію про проекти ЄВС?

База даних проектів ЄВС знаходиться на сторінці http://ec. europa. eu/youth/evs/aod/hei_en. cfm. Ні цій сторінці знаходяться описи проектів – інформація про приймаючу організацію, яка зацікавлена приймати волонтера/ку, а також завдання, які, передбачається, буде виконувати волонтер/ка. Приклади проектів за участі молодих українців можна подивитись на сайті www. yia.

Звертай увагу, що не завжди вибраний Тобою проект є доступним в вибраний Тобою час, або, наприклад, у приймаючої організації можуть бути певні додаткові вимоги до волонтерів. Рекомендуємо вибрати принаймні 5-6 проектів, й контактувати одразу з усіма, щоб підвисити можливість знаходження відповідного проекту.

Проживання й харчування волонтерів?

Кожна приймаюча організація самостійно встановлює вирішує питання з розміщенням волонтерів, організацію харчування й локального проїзду.

Волонтери можуть жити, наприклад, в орендованих організацією квартирах або студентських гуртожитках або в місцевій родині.

Так само з харчуванням – часом воно надається в місцях праці волонтерів, іноді отримують готівку, самостійно купують продукти й самостійно готують.

Скільки коштує проект ЄВС?

Вартість одного проекту ЄВС, що передбачає виїзд одного волонтера/ки на рік коштує близько 6000 – 9000 євро. Всі ці кошти покриваються Європейським Союзом в рамках Програми „Молодь в дії”.

В разі виникнення будь-яких інших питань, не бійся звертатися до нас
goevs@web.de або ycrc@ukr.net! Контактуй по електронній пошті з поміткою “EVS”.

Удачі!

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Враження від Європейської Волонтерської Служби (EVS)

Свою 9-місячну Європейську Волонтерську Службу я провела в серці Європи – крихітному та старовинному Великому Герцогстві Люксембург. Навіщо ж волонтером і чому саме там?

В моєму житті було багато подорожей: рік в Сполучених Штатах за програмою FLEX, півроку в Німеччині на стипендіальній програмі DAAD, семінари, молодіжні обміниі… Але після закінчення влітку 2007-го університету в Миколаєві я, поглянувши реально на свої кар’єрні перспективи як вчителя та молодіжного працівника, зрозуміла – чогось не вистачає. Європейська Волонтерська Служба дала мені те, чого не дало навчання та навіть власна робота над соціальними/молодіжними проектами – реальний практичний досвід роботи в успішній молодіжній організації, можливість зробити перший крок на шляху до майбутньої професії.

Чому ж саме Люксембург? Бо він є, на мій погляд, ідеальною країною для подібної програми. Серед постійних жителів герцогства 40% іноземців, не враховуючи десятків тисяч, які щодня приїжджають до країни на роботу. В такому середовищі міжкультурний діалог є не просто красивою фразу, це реальність твого повсякденного життя. Мовою моєї організації «LISEL» була англійська, на вулиці і вдома я спілкувалась німецькою, на офіціальних зустрічах французькою, із сусідами, емігрантами із Чорногорії, згадувала давно забуту сербську.

Цілями моєї роботи у «LISEL» була допомога студентам у їх проблемах, в основному ми працювали із іноземними студентами. Сюди входило лобіювання через пресу та зустручі із представниками органів влади інтересів студентів, як то права на отримання іноземними студентами дозволу на роботу в Люксембурзі. «LISEL» також займається організацією вільного часу студентів, пропонує допомогу у вивченні мови, у пошуку студентського житла, роботи, практики. Разом із волонтеркою із Литви я проводила дискусії, дебати, міжкультурні зустрічі для студентів, піші прогулянки туристичними маршрутами, екскурсії за межі Люксембургу, вела кіноклуб та проект підтримки у вивченні іноземних мов. Я також сама викладала англійську мову групі китайських студентів на протязі всього навчального року. Досвід, який я набула в менеджменті неприбуткової організації, проведенні презентацій, організації культурних заходів, спілкуванні з чиновниками, а також досвід медіації у группі, що складають представники більш ніж двадцяти національностей із чотирьох континентів, не зрівняти ні з чим, що можна знайти в Україні. Додати до того вивчену французьку мову – і ось є мій ідеальний волонтерський рік!

Ірина Лисенко
м. Миколаїв

Моє волонтерство в Іспанії

Мене завжди приваблювала Іспанія, своєю культурою, мовою, укладом життя. Хоча зараз, після того як вже побувала там, розумію, що майже нічого не знала про цю надзвичайно різноманітну країну і той образ Іспанії, що мають багато людей – лише маленька частина того що є насправді. Не вдаючись в подробиці про політично-адміністративний устрій країни скажу лише, що мій проект проходив в Галіції, найзахіднішій області країни на березі Атлантичного океану, а саме в чарівному містечку Сантьяго де Компостела. Ми жили в квартирі, що ділили з іншими волонтерами, лише в 5 хвилинах пішки від славнозвісного собору, цілі відомого шляху Сантьяго, по якому кожного року проходять тисячі паломників.

Загалом нас було 12 волонтерів з різних країн Європи і всі мали більш менш схожі проекти – робота в соціокультурному центрі. Але звичайно, кожний проект мав свої особливості, деякі працювали з дітьми в ігровій кімнаті, деякі давали уроки гітари, танцю, іноземних мов, готували різноманітні культурні заходи, тощо.

Оскільки в моєму центрі мені надали свободу вибору, я стала займатися тим, що вмію і дуже люблю робити, а саме стала давати уроки французької мови для дорослих і англійської для дітей. В мене було декілька груп і кожного дня я мала 1-2 уроки. Трохи згодом я навіть розпочала уроки російської. Успіхи були різними, але кожного дня я отримувала такий заряд позитиву, енергії і натхнення, що хотілося поділитися цим зі всім світом. Оскільки моїм світом на той час була моя волонтерська квартира, кожного вечора, що плавно переходив в глибоку ніч, ми і ділилися всім, що з нами відбувалося, від смішних випадків на роботі до філософських роздумів про життя, і все це під соусом культурних відмінностей.

Вертаючись до моєї роботи, скажу, що мені дуже пощастило, адже я мала підтримку в реалізації моїх ініціатив. Так, в центрі ми організували місяць Європейської культури, в ході якого, кожного дня проводилися різноманітні заходи для людей різного віку.
Були ще уроки російської мови в Університеті, презентації України на різних факультетах, статті в місцеву газету, тощо. Дуже приємно, коли люди виявляють інтерес до твоєї культури, і хочеться дати як можна більше. Мені дуже подобалося те, що я робила, напевно – це і є головний залог успіху волонтерства – любити свою роботу і насолоджуватися тим, що ти робиш кожної миті.

Але звичайно, робота, - не єдина складова проекту. За цей рік було безліч подорожей, кожна з яких була сповнена яскравих пригод і незабутніх вражень. Я об’їздила всю Іспанію, побувала в Португалії, Італії, Франції, побачила багато такого, про що ніколи б не дізналася з книжок чи телебачення. Але найголовнішим для мене завжди залишаються люди, які були поряд зі мною всі ці місяці, а також ті, зустріч з якими тривала лише кілька годин. Всі вони дуже різні, але кожний з них залишив слід. Коли ти сам в іншій країні, стаєш набагато уважнішим до тих хто навколо тебе, більш відкритим і щирим. А це дозволяє побачити, що світ, в якій би його частині ти не опинився, сповнений гарних людей, які завжди зможуть допомогти і підтримати. І те, що раніше здавалося складним вже так не виглядає. Мені приємно визнати, що в мене залишилося людей, яких я з гордістю можу назвати друзями, не лише в Іспанії, а по всьому світу.

Звичайно, за цей час було дуже багато подій, вражень і спогадів вистачить напевно на цілу книгу. Не буду говорити, що це був найкращій рік мого життя, адже кожен з них унікальний, але скажу точно, я дуже щаслива, що пережила цей досвід ЄВС і ні на що б його не проміняла.

Олена Шарикіна

М. Харків

Про волонтаріат в Польській Фундації ім. Роберта Шумана

 

Мене звати Христя Павлуцька і я зараз є волонтеркою у Польській фундації імені Роберта Шумана у Варшаві. Моєю висилаючою організацією є МГО «Академія Української Молоді» зі Львова.
Мені здається, що мій проект має дві сторони.

Перша - так би мовити, “матеріальна”. Моє основне завдання це робота над польсько-українсько-німецьким проектом . Тобто, це переклад та оновлення сайту форуму, а також організація третього Українсько-Польсько-Німецького Форуму „Разом в Європейське Майбутнє“, який має відбутися
на польсько-українському кордоні. Окрім того, оскільки моє “місце праці” – це безпосередньо сама Фундація Шумана, то я більшою чи меншою мірою беру участь у всіх проектах, які тут реалізовуються. Наприклад, моніторинг польсько-українських шкільних обмінів чи проект “Odwiedź Fundację Schumana” (“Відвідай Фундацію Шумана”). А також, Фундація часто організовує різні зустрічі, конференції. Наприклад, нещодавно у місті Закопане (Польща) відбулася зустріч шкільних Євро клубів з Польщі, Угорщини, Італії, Іспанії, Словенії, Чехії, Латвії, Словаччини, Франції, Румунії, Австрії, Бельгії. У рамках цієї зустрічі я працювала з молоддю, проводила інтеграційні ігри та інше.

Моїм другим основним завданням є проект “Zaproś wolontariusza do swojej szkoły“ ("Запроси волонтера до своєї школи”). Будь-яка школа Польщі може запросити волонтера провести заняття для своїх учнів. У цьому проекті я працюю разом з іншою воленторкою Фундації – Джіадою з Італії. Тобто, інколи ми отримуємо запрошення для нас двох, а інколи для однієї. Я проводжу заняття для дітей різного віку, від 7 до 17, англійською або польською мовою. Розповідаю про Україну, про наші традиції і культуру або ж про права дитини. Проте, мабуть, моя основна мета це зламати ті стереотипи, які діти переймають від батьків чи старшого покоління. Оськільки, я не хочу, щоб це було схожим на звичайний урок чи лекцію, намагаюся проводити заняття у формі гри чи майстеркласів.

І звісно та друга сторона – “не матеріальна”. А це той неймовірний досвід, який отримуєш кожного дня. Починаючи від готування на кухні закінчуючи вміння бути толерантним і розв'язувати будь-які конфлікти, мирним шляхом, звісно. Тобто, іншими словами, всі принади самостійного дорослого життя.