Практичне заняття 10

Практичне заняття 10

Тема. Вигук як частина мови

1. Загальна характеристика вигука як частини мови

2. Граматичні особливості вигуків

3. Класифікація вигуків за семантикою

4. Класифікація вигуків за будовою

5. Класифікація вигуків за походженням

6. Звуконаслідувальні слова

Література:

, , Русанівський української мови. Морфологія : Підручник. – К. : Либідь, 1993. – С. 318-330.

Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. – К. : Унів. вид-во “Пульсари”, 2004. – С.374-389.

Горпинич ія української мови : підручник для студентів ВНЗ. – К. : ВЦ “Академія”, 2004. – С. 300-319.

Сучасна українська літературна мова : Морфологія. Синтаксис : підручник / ієнко, І. М. Арібжанова, – К. : Знання, 2010. – С. 157-158.

Сучасна українська літературна мова : підручник [за ред. ]. – К. : Вища школа, 1997. – С. 480-488.

Сучасна українська літературна мова : підручник [за ред. ]. – К. : Вища школа, 1994. – С. 302-303.

Сучасна українська мова : підручник [за ред. ]. – К. : Либідь, 2001. – С. 217-219.

, Шевчук українська літературна мова : модульний курс : навч. посібник. – К. : Вища школа, 2007. – С. 578-579.

Ющук І. П. Українська мова : підручник. – К. : Либідь, 2005. – С. 437-440.

Попередня підготовка

1. Законспектуйте статтю:  С. Вокатив на тлі взаємодії рівнів мови // Мовознавство. – 1990. – № 5. – С.30-33.

2. Доберіть 10 речень із вигуками з художнього твору (на вибір). Укажіть значення вигуків, поясніть розділові знаки при них.

3. Розподіліть вигуки на непохідні (первинні) і похідні (вторинні).

Ой, ах, молодець, на добраніч, ну, годі, доброго ранку, геть, дай боже, цитьте, спасибі, овва, стоп, ох, боже поможи, тьху, ех, киш, здоровенькі були, тпру, хай йому грець, о, гляди, пхе, ай, жах, матінко, агей, марш, леле, шах.

Аудиторна робота

1. З поданих речень випишіть вигуки, дайте характеристику їх за походженням і за значенням.

1. О, як усе навколо розцвіло. 2. Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання? (В. Сосюра). 3. На добраніч вам, ниви (М. Коцюбинський). 4. Не жартуй наді мною, будь ласка, і, говорячи, не мовчи (В. Симоненко). 5. Ой мої журавлики, жур-журавляточка, в море, повертаючись, викиньте журу... (В. Крищенко). 6. Прощай, учителю, спасибі за науку (А. Малишко). 7. Сідлані коні готові... Геть із ласкавих тенет. 8. Ну, хто б у римській Енеїді Хорола й Ворскли не пізнав (М. Рильський). 9. Ой лишенько! Іще не починала (Л. Українка). 10. – Добридень, – кажу, – сестрице! 11. Боже мій милий, як-то жили ми любенько! (М. Коцюбинський).

2. У поданих реченнях підкресліть вигуки, поясніть їх написання і розділові знаки при них.

1. Людей і долю проклинать не варт, їй-богу. 2. О думи мої! О славо злая! (Т. Шевченко). 3. – Еге! Це не ваші груші (І. Нечуй-Левицький). 4. Овва! Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (М. Коцюбинський). 5. Агей, поети, глибше тон! (П. Тичина). 6. Гов, Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? 7. Цить! Хай говорить серце (Леся Українка). 8. Ох, яка страшна правда! 9. Я зіскакую з ліжка і гукаю в вікно до зозулі: ку-ку... ку-ку... Добридень!.. (М. Коцюбинський).

3. Запишіть речення. Підкресліть звуконаслідувальі слова. З’ясуйте, за яких умов здатні вони виконувати роль членів речення.

1. Обізвалася зозуля в діброві, розсипа сумовите “ку-ку”... (О. Донченко). 2. Трембіта туру-рай-ра... Туру-рай-ра... (М. Коцюбинський). 3. “Так-так-так”, – бадьоро обізвалася на пісню качка з перебитим крилом та шкутильг-шкутильг... (М. Стельмах). 4. Ніжно так полощуться об гальку дрібні хвилі – немає їх, немає, а потім так несміливо – хлю-у-п, хлю-уп... (Ю. Збанацький). 5. – Кахи! Кожух’яка жахнувся, а дванадцять кож тільки трісь, трісь! (Народна творчість). 6. Твоє журливе “ку-ку” спливало, як сльози по плакучій березі (М. Коцюбинський). 7. Летять у вирій журавлі, прощаючись надовго з нами своїм “кру-кру”! (Б. Лепкий).

5. З поданих речень випишіть вигуки, зробіть їх морфологічний розбір за наведеною нижче схемою.

1. О моє чудове море! Де ж мені красок узятиСховай в душі глибоко, ген на споді Свій слушний жаль і кривди почуття Й скажи собі: га, що робити? Годі! Такий цей світ, таке оце життя. 3. Хвилина – місяць зійде і освітить Чоло твоє. 4. Добраніч! Спи до рання! 5. – Гей, вйо, карий! Гатьта, гніда, Краймо лемішем землицю. 6. Перша книжка... Ах! Скільки принади, Скільки чару і втіхи для вуха! 7. І вітер, як жебрак на лірі, Своє маленьке “лірі-лірі” Стихенька бренькає під плотом (Б. Лепкий).

6. Охарактеризуйте вигуки, поясніть розділові знаки.

Кузьма Дем’янович! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! Так ото зібрались і кажете дружині і дітям: – До побачення! Вирушаю на лося! Ви підходите – націляєтесь!

Бах! – і нема гагари! І раптом: – Б-б-ба-бах! А то воно курка, вирвана так він мені ото повз вухо тільки – дззз! А-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: – Бу-у-у! Ох, і сам же був! Завбільшки, як тобі сказати, ну, не менший, як звідси до отієї і верби. Ій-бо, правда. А собака був? Ох, і собака! На вовка верхи сідав! Ну, йди вже, йди: Та не займай ти мені квочки! – Не буду, мамо, більше не буду (Остап Вишня “Мисливські Усмішки”).

Схема морфологічного розбору вигука:

1. Аналізоване слово.

2. Група і підгрупа за значенням.

3. Група за походженням: первинний, вторинний.

4. Як пишеться?

Контрольні питання:

Вкажіть основні підходи до визначення лінгвістичного статусу вигука.

Чи можна вигук віднести до службових або повнозначних слів?

Які функції вигуків у мові?

Назвіть розряди вигуків за значенням.

Охарактеризуйте вигуки за походженням.

Що таке звуконаслідувальні слова?

Які особливості правопису вигуків і звуконаслідувальних слів?

Чи завжди вигуки виділяються розділовими знаками?