Домашнє завдання з дитиною. Батьківські секрети
Одні батьки кричать на дитину, інші силою змушують сидіти кілька годин над підручниками, а хтось просто махне рукою зі словами: «Нехай школа вчить!»
Остання, звичайно, вчить. Але без виконання домашнього завдання навіть найталановитіші діти не зможуть засвоїти матеріал, адже саме повторення є запорукою гарного запам'ятовування. Що ж робити у цій непростій ситуації? Як перетворити виконання домашнього завдання у цікавий процес як для малюка, так і для батьків?
1. Як би відповідально Ви не ставилися до домашнього завдання, не потрібно забувати, що отримує його все ж таки дитина. Аргументи для необхідності виконання домашнього завдання важливо підбирати адекватні, не зводячи їх лише до матеріальних заохочень або тільки до лайки. Наприклад, такими аргументами можуть бути: якщо ти будеш добре виконувати домашнє завдання, тобі простіше буде працювати в класі; систематичне виконання домашньої роботи зробить тебе першим поміж твоїх однокласників і та ін.
Один з кращих варіантів підвищення почуття самоповаги є робота, яку дитина сама виконала і якою може пишатися. Пропонуючи занадто багато допомоги, Ви позбавляєте її відчуття гордості за виконане власноруч домашнє завдання. В голові дитини залишиться думка: "Мама зробила це за мене".
2. Хваліть не тільки результат роботи, а й докладені зусилля. Дитина повинна навчитися вчитися! Виконання домашніх завдань дає можливість зміцнити такі необхідні якості, як завзятість і наполегливість. Дитина буде цінувати Вашу увагу не тільки до успіху, але й до процесу його досягнення.
3. Наголошуйте, що домашні завдання - обов'язок малюка. Намагайтеся пропонувати допомогу тільки коли це дійсно необхідно. Якщо малюк зазнає труднощів, поясніть завдання крок за кроком, але на іншому прикладі.
4. Дозуйте навантаження. Якщо завдання розбити на дрібні етапи, це допоможе дитині зосередитися та подолати труднощі різного характеру. Поступово зменшуйте перерви між завданнями і збільшуйте тривалість їх виконання.
5. Візьміть собі у помічники хорошого домашнього вчителя. Якщо дитині зовсім не дається наука самостійної роботи і з цього приводу часто виникають конфлікти, можна розглянути цей варіант. Але потрібно пам'ятати, що метою виконання домашнього завдання має бути постійне підвищення навичок самоосвіти.
6. Заздалегідь узгодьте з дитиною час виконання домашніх завдань, адже одні діти потребують перерви після шкільних занять, в той час як іншим легше виконувати домашнє завдання відразу після школи. Можете намалювати циферблат і визначити на ньому час, коли необхідно братися за роботу.
7. Не перевантажуйте дитину додатковими завданнями. Вдома потрібно робити тільки те, що задано в школі. Зрозумійте, що життя малюка не може складатися тільки з розумової діяльності.
8. Завжди підтримуйте дитину своєю любов'ю, схвалюйте її дії. Це дасть малюку впевненість у собі, свідомість того, що він потрібен родині незалежно від оцінок, які отримує. Не можна забувати про те, що людині подобається те, що у неї виходить. Навіть найменший успіх дитини варто необхідно озвучувати - це розпалює її інтерес, окриляє, допомагає йти далі.
9. Запитання і завдання для малюка повинні відповідати його силам. Складні завдання, питання, на які дитина не здатна відповісти з причини свого віку або незнання, викликають у неї невпевненість у собі і небажання продовжувати навчання.
10. Під час спілкування з дитиною виключіть зі своєї мови негатив. Негативні висловлювання не просто гальмують будь-яку діяльність малюка та засмучують його, але й навіть погіршують розумову діяльність. Якщо батьки вважають, що вони витрачають свій «дорогоцінний» час на допомогу дитині і постійно наголошують це, у неї розвинеться комплекс неповноцінності та відчуття непотрібності, що не буде сприяти її продуктивному навчанню.
Тому такі фрази, як «Невже це не можна було зробити за п'ять хвилин!», «Я б за цей час…»- необхідно виключити з лексикону батьків. Також не можна ні в якому разі вживати так звані «формули прямого навіювання», де використовуються слова «ніколи», «завжди», «постійно», «знову» або негативні характеристики дитини: ледачий, неуважний і т. д. Постійне повторювання таких формул показує дитині, наскільки мало вона може і наскільки малопривабливе її майбутнє.
11. Дотримуйтеся темпу дитини. Не потрібно підганяти або квапити її - це створює нервозність, заважає працювати. Постійні заклики не відволікатися, бути уважнішою заважають дитині концентруватися на самому завданні. У цьому випадку потрібно подумати, чому ж відволікається малюк - можливо, його нервова система вимагає часу для відновлення, можливо, він просто не розуміє завдання.
12. Не потрібно ставити перед дитиною різнопланові завдання одночасно. Це призводить до протилежного результату: малюк починає відволікатися. Тому постановка декількох вимог одночасно, наприклад, швидко думати, гарно писати, правильно вирішувати, сидіти прямо, не бовтати ногами і т. д. призводить до того, що дитина стає не здатною виконати всі ці вимоги одночасно. Потрібно самому зосередитися на головному завданні і налаштувати на нього малюка. Такою задачею, наприклад, може бути акуратно написати вправу, уважно прочитати текст і т. д.
З часом систематичне і своєчасне виконання домашніх завдань перетворюється на звичку, яка не вимагає сторонньої допомоги. Виконавши всі завдання самостійно, Ваша дитина з гарним настроєм піде до школи і буде впевнено працювати на уроках.
